Замітка дискусійного характеру в газету1

Скачати 97.25 Kb.

Назва	Замітка дискусійного характеру в газету1
Дата	25.03.2013
Розмір	97.25 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Інформатика > Документи

На допомогу учню 7 класу

Замітка дискусійного характеру в газету^¹

Замітка – інформаційний жанр, у якому в лаконічній формі повідомляється про важливі, суспільно вагомі події, цікаві факти.

Замітка характеризується високою оперативністю, злободенністю, правдивістю.

Залежно від характеру фактичного матеріалу, способу викладу позиції автора замітки бувають такі: замітка-інформація, замітка-пропозиція, замітка-подяка, замітка дискусійного характеру тощо.
Словник.

Інформація – повідомлення. Жанр – різновид. Оперативність – вчасність.

Особливості побудови опису зовнішності людини^²

Описати зовнішність людини – це означає відтворити її індивідуальний вигляд, передати одночасні або постійні ознаки її образу.

Опис зовнішності людини складають як опис предмета. “Відомим” є сам предмет або його “частини” (назви частин тіла, риси обличчя, елементи одягу тощо). “Новим” є ознаки.

Наприклад:

Н В Н В

Чорнії брови, карії очі,

Н Н Н Н

Темні, як нічка, ясні, як день…

У словесному зображенні людини важливими є вказівки на вік, зріст, поставу, риси обличчя та їх особливості, погляд, ходу, жести, одяг тощо.

Опис зовнішності людини може бути складений як у художньому, так і в науковому або діловому стилях.

Мета наукового та ділового описів людської зовнішності – об’єктивно й точно передати особливості вигляду людини: охарактеризувати її зріст, поставу, зачіску, риси обличчя, манеру триматися, жести, ходу, одяг тощо. Такі описи є конкретними, небагатослівними, усі слова в них вживаються у прямому значенні.

Наукові описи можуть бути узагальненими, тобто відтворювати зовнішність певної групи людей, виділяючи в ній найістотніше.

Мета художнього опису зовнішності людини – створити її образ, емоційно вплинути на читача чи слухача, викликати певне ставлення до портретованого.

У художньому описі людської зовнішності використовують художні засоби (епітети, порівняння, метафори).

Через художній опис зовнішності людини (портрет) можна передати риси її вдачі, настрій, а також ставлення до портретованого. Цього можна досягти добором відповідних художніх засобів та оцінних слів.
Твір-опис зовнішності людини
Відтворюючи вигляд конкретної людини, найбільшу увагу слід звернути на ті ознаки, які є для неї найхарактернішими – риси зовнішності або деталі одягу, що найбільше впадають у вічі, відбивають певні особливості її характеру, передають душевний стан, настрій.

Виразним та емоційно наснаженим словесний портрет роблять художні засоби. Ставлення до портретованої особи можна передати і за допомогою оцінних слів.

Особливості побудови роздуму^³

Роздум-доведення – це висловлювання, мета якого – довести істинність або хибність якоїсь думки (тези).

Роздум-доведення буває розгорнутим і стягненим.

Схема побудови розгорнутого роздуму-доведення
ТЕЗА ДОКАЗИ ВИСНОВОК
Схема побудови стягненого роздуму-доведення
ТЕЗА ДОКАЗИ
У роздумі-поясненні заздалегідь зрозуміло, що висловлена думка є правильна. Тому в доведенні її істинності чи хибності немає потреби. Тема роздуму-пояснення – витлумачити зміст тези.

Роздум-доведення відповідає на запитання ЧОМУ?

Роздум-пояснення відповідає на запитання ЩО ЦЕ ТАКЕ?

У тексті-роздумі є причинно-наслідкові зв’язки між предметами та явищами, застосовано зіставлення чи протиставлення (тверджень, аргументів, прикладів), зроблено узагальнення.

Особливості побудови розповіді про процес праці^⁴

Розповідь про процес праці включає в себе перелік певних операцій у тій послідовності, в якій їх слід виконати, щоб одержати результат, тобто продукт праці.

Назва особи, яка виконує трудові операції, у реченнях такої розповіді є “відомим”.

Назва трудової дії є “новим”.

Наприклад:

В Н

Гончар виклад купку глини на верхню частину круга.

В Н

Нижню частину круга він штовхав ногою. Час від часу майстер

В Н

зволожував руки і надавав виробу потрібної форми.
Розповідь про трудовий процес може бути складена в науковому, діловому або художньому стилях.

Особливістю розповіді в науковому та діловому стилі є те, що трудові операції, про які йдеться, стосуються не конкретної, а узагальненої, будь-якої особи взагалі. Трудові операції не стосуються й певного часу. Мається на увазі, що так треба робити всім і завжди.

Через це назву виконавця тут можна опускати, для назви дій найчастіше використовуються дієслова третьої особи множини: так роблять.

Часто у наукових і ділових розповідях про трудові процеси використовують поєднання слів можна, треба, слід, необхідно з неозначеною формою дієслова: треба з’єднати, слід пофарбувати. Така розповідь має характер інструкції, її мета – передати точні узагальнені відомості про процес праці. Вона позбавлена емоційності. Усі слова вживаються тільки в прямому значенні.

Мета художньої розповіді про процес праці – викликати певне ставлення до самої праці, до її виконання, до результату трудових дій. Така розповідь емоційна, образна. У ній вживаються художні засоби: епітети, порівняння тощо.

Розповідь про трудовий процес часто поєднується з описом виготовлених предметів.

У розповіді про процес праці можуть бути елементи опису виконуваних операцій: розфарбували (як?) яскраво; прикріпили (як?) міцно.

Можуть бути й елементи роздуму: глиняний посуд потрібно обпалити в печі (чому?), щоб він був міцним і служив довго.

Офіційно-діловий стиль^⁵

Будь-який документ складають лише в офіційно-діловому стилі, якому притаманні свої особливості. Тон викладу має бути нейтральним. Не вживають емоційно забарвлені слова розмовні звороти, слова із зменшувально-пестливими суфіксами. Епітети, порівняння та інші художні засоби в мові документів неприпустимі. Точності досягають вживанням тільки однозначних слів, використанням термінів, цифрових даних, зазначенням дат, прізвищ. Викладену в документі інформацію формулюють за допомогою суджень, у яких щось стверджується або заперечується.

Документи одного виду мають однакову форму, виклад ведеться за допомогою речень однакової будови. Нерідко використовуються одні й ті самі слова. Традиційні мовні звороти полегшують визначення виду документа. Для ділового паперу обов’язково є назва: довідка, розписка, заява тощо.

Документи мають різний ступінь стандартизації. Одні (розписка, заява, протокол)більш регламентовані, інші (лист, оголошення) менш, а деякі (автобіографія, характеристика) мають незначний рівень стандартизації.

З підручника

Словник.

Стандартизація – встановлення єдиних обов’язкових норм і вимог. Регламентація – встановлення певних правил.

План аналізу замітки^⁶
- Наскільки чітко сформульовано питання, що обговорюється.
- Чи наведено різні погляди на обговорюване питання.
- Наскільки чітко висловлена позиція автора.
- Чи переконлива наведена автором аргументація.
- Чи спроможна замітка переконати читача у правоті автора.
- Чи додержано вимог публіцистичного стилю.
- Наскільки вдалим є заголовок.
Поняття про публіцистичний стиль мовлення^⁷

У публіцистичному стилі широко вживається суспільно-політична лексика, що охоплює явища дійсності, пов’язані з політичним, громадським життям людей. Це назви урядових установ, організацій, політичних партій, суспільних організацій, посад тощо (Верховна Рада, Президент, спікер, Кабінет Міністрів, християнсько-демократична партія, ООН, демократія, незалежність, етнічний).

Публіцистичному стилю властиве використання спонукальних речень. За інтонацією вони здебільшого є окличними (Замислимось над цим явищем! Будьмо уважні до того, хто поруч з нами! Шануймося!) Часто вживають неповні речення.

Досить поширеними є риторичні звертання, тобто звертання до відсутніх осіб, до предметів та явищ, до абстрактних понять і з метою привернути до них увагу. Використовують й риторичні запитання. Вони не розраховані на одержання відповіді, їх мета – надати текстові емоційності.

У публіцистичному стилі вживають емоційно забарвлені слова (вітчизна, патріот, дерзновенний, надихати, діяння) та слова, що містять відверту оцінку (благородний, злочинний, обманний, облудний, доброчинний).

У публіцистичному стилі використовують повтори, зворотний порядок слів (інверсія), антитези.

З підручника

Словник.

Риторичний – такий, що стосується риторики – науки красномовства. Антитеза – протиставлення.

Ситуація спілкування^⁸

Перед тим, як вступити в спілкування, слід ВЗЯТИ ДО УВАГИ:

В офіційній

ДЕ спілкуємося? обстановці

У

невимушеній обстановці

С

итуація спілкування ХТО адресат?

повідомлення

Яка МЕТА спілкування? з’ясування

спонукання
Залежно від цього треба ВИЗНАЧИТИ:
Т

ЕМУ

О

СНОВНУ ДУМКУ висловлювання

ФОРМУ

(діалог чи монолог)

Твір-оповідання за поданим сюжетом^⁹

Оповідання – невеликий розповідний художній твір про одну чи кілька подій у житті персонажа, що відіграють важливу роль в його долі.

Для творів цього жанру характерні проста композиція, однолінійний сюжет, невелика кількістю персонажів. Описані в оповіданні події, як правило, відбуваються протягом невеликого відрізку часу.

У ланцюгу зображених в оповіданні подій умовно виділяють такі частини: зав’язка, кульмінація та розв’язка. Ці частини визначають для того, щоб краще зрозуміти розвиток характерів персонажів і зміст твору.

Приклад:

ЗАВ’ЯЗКА

До в’язниці приїхав пан, щоб забрати своїх заарештованих за непокору кріпаків на роботу в жнива, аби, мовляв, не їли дарма хліба. Дав начальнику тюрми хабаря. Розписався за десятьох кріпаків у книзі. Начальник провів пана аж на вулицю.

КУЛЬМІНАЦІЯ

Біжить переляканий тюремний писар з книгою, у ній підпис – “Кармалюк”. Начальник зомлів з переляку. За Кармалюком спорядили погоню.

РОЗВ’ЯЗКА

Кармалюка із звільненими арештантами тільки й бачили…

Текст^¹⁰

Текст – це група речень, об’єднаних темою та головною думкою. Речення в тексті розташовані в послідовності, потрібній для розкриття теми.

У реченні тільки висловлено якусь думку. Висловлена є у тексті думка розвивається завдяки тому, що кожне подальше речення до вже відомого додає щось нове.

Ознаки тексту такі:

пов’язаність речень за змістом (метою);
наявність основної думки, її розвиток;
певна послідовність речень;
зв’язок речень між собою за допомогою займенників, синонімів, повторів, спільнокореневих слів, сполучників.

Усний твір-роздум дискусійного характеру^¹¹

Дискусію може викликати розбіжність поглядів на якесь питання. Як засіб підготовки до участі в дискусіях можна розглядати твір-роздум дискусійного характеру.

В основу роздумів автора такого твору має бути покладено питання, яке між різними людьми викликає незгоду.

У творі-роздумі дискусійного характеру бажано навести дві-три протилежні точки зору на обговорюване питання. Власну позицію автор твору повинен якнайчіткіше обґрунтувати, тобто вдатися до аргументів, проілюструвати їх прикладами.

Твір-роздум дискусійного характеру компонують за такою схемою:

І. ЗАЧИН (підведення до обговорення: що спонукало взяти участь у дискусії, був свідком якоїсь події, з кимось познайомився, щось прочитав…)

ІІ. ГОЛОВНА ЧАСТИНА. ТЕЗА, яку обстоюватиме або спростовуватиме автор твору.

1. ;

2. ;

і так далі.

ІІ. ВИСНОВКИ.

Переказуючи чужі погляди на питання, висловлюючи власну точку зору, автор твору повинен обов’язково вдаватися до аргументації.

1 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 49.

2 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 28, 30, 34

3 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 42, 43.

4 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 56 с. – С. 18, 19, 21.

5 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 52-53.

6 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 56 с. – С. 50.

7 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 39.

8 Глазова О., Косян Т. Рідне слово. Посібник з розвитку зв’язного мовлення. 7 клас. К.: Магістр-S, ** с. – С. *.

9 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 51.

10 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 5.

11 Глазова О. Рідне слово: Посібник з розвитку зв’язного мовлення: 7 клас. К.: Магістр-S, 1999, 56 с. – С. 46.

Схожі:

Замітка "Андрій Голіней виборов дві нагороди на зимовому чемпіонаті... ...	ТАРИФИ Волинської області додаткових послуг правового характеру, які не пов’язані із вчинюваними нотаріальними діями, а також послуг технічного...
Урок в 9 класі з теми Характер. Риси характеру. Фактори, що впливають... Урок в 9 класі з теми Характер. Риси характеру. Фактори, що впливають на формування характеру	Тема: Характер Мета: Розкрити поняття «характер». Аналізувати риси характеру. Виховувати в собі позитивні риси характеру
План заходів Головного управління юстиції у Волинській області щодо... Для забезпечення організації та проведення місячника правових знань розмістити відповідну інформацію у друкованих та електронних...	„Вивчення вимог основних нормативних документів щодо інформування,... ПОС та Р на НС, ЗП та СТ Центрального, Ленінського, Заводського, Корабельного, Миколаївського, Новоодеського, Березанського, Очаківського...
Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення кількості документів дозвільного характеру»...	Методичні рекомендації щодо здійснення адміністратором контролю за... України строків видачі документів дозвільного характеру або надання вмотивованих відмов у видачі таких документів, і являє собою...
Опанування студентами суті історичних процесів, що відбувалися в... Росії, усвідомлення їхнього об'єктивного характеру, взаємозв'язку та взаємозалежності, а також закономірностей суспільного розвитку,...	Програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного... Комплексної програми запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру у Вільшанському районі...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання