Лекція №2 Тема : Морфологія вегетативних та генеративних органів рослин

Скачати 298.8 Kb.

Назва	Лекція №2 Тема : Морфологія вегетативних та генеративних органів рослин
Сторінка	3/3
Дата	02.04.2013
Розмір	298.8 Kb.
Тип	Лекція

bibl.com.ua > Химия > Лекція

1 2 3

Суцвіття

Суцвіття — група квіток, розташованих на рослині в певному порядку.

Усю різноманітність суцвіть (мал. 3) поділяють на дві основні категорії: невизначені, чи моноподіальні (ботричні, бокоцвіті) і визначені, чи симподіальні (цимозні, верхоцвіті).

Моноподіальні (ботричні) суцвіття формуються внаслідок невизначеного росту центральної осі, а квітки розвиваються у висхідній послідовності. Такі суцвіття бувають простими, коли їхні квітки кріпляться безпосередньо до осі суцвіття, і складними, коли до осі кріпляться прості суцвіття.

Мал. 3. Типи суцвіть:

1 — волоть; 2 — колос;

3 — китиця; 4 — щиток; 5 — простий зонтик;

6 — складний зонтик; 7 — кошик;

8 — сережка

Найголовніші форми простих (ботричних) суцвіть:

китиця (мал. 3, 3) — на видовженій головній осі суцвіття розміщені на деякій відстані одна від одної (на квітконіжках) окремі квітки (черемха, гіацинт);
колос (мал. 3, 2) — на видовженій головній осі суцвіття — сидячі квітки, що не мають квітконіжок (подорожник, вербена);
початок — колос із потовщеною м'ясистою віссю, густо вкритою квітками (рогіз, кукурудза, арум); початок здебільшого має покривало, утворене широким верхівковим листком;
сережка (мал. 3, 8) – суцвіття, що відрізняються від колоса і китиці звислою віссю (верба, береза);
щиток (мал. 3, 4)— китиця, в якої нижні квітконіжки довші за верхні і всі квітки розміщені на одному рівні (груша);
зонтик (мал. 3, 5,) — головна вісь суцвіття така вкорочена, що здається, ніби квітконіжки всіх квіток виходять з одного місця; майже однакової довжини квітконіжки утворюють промені зонтика (цибуля, вишня); в основі променів зонтика часом формується кільце приквітків, що утворюють обгортку;
головка — суцвіття з укороченою віссю та з тісно скупченими сидячими або майже сидячими квітками (конюшина);
кошик (мал. 3, 7) — головна вісь суцвіття вкорочена і розширена у вигляді кошика, на якому розміщені квітки (соняшник).

Складні ботричні суцвіття:

складний колос — на видовженій головній осі суцвіття розміщені не окремі квітки, а прості колоси (колоски), наприклад у злаків (пшениця, жито);
волоть — складне суцвіття, бічні гілки якого замість окремих квіток несуть прості або розгалужені китиці (овес, просо, бузок);
складний зонтик складається з простих зонтиків; відрізняється від простого тим, що кожна його бічна гілочка закінчується не окремою квіткою, а утворює зонтик, який зазвичай називають збнтичком (морква, петрушка);
складний щиток — щиток, в якого замість квіток є маленькі суцвіття — щитки (горобина).

До симподіальних (цимозних) належать суцвіття, в яких перша верхівкова квітка завершує головну вісь і далі суцвіття розвивається за рахунок бічних осей першого, потім — другого тощо порядків:

завійка — однобічна китиця або однобічний колос, які до розпускання квіток і на початку цвітіння закручені спірально, верхівкою всередину (незабудка, живокіст);
звивина — бічні одноквіткові осі суцвіття відходять послідовно у два протилежні боки (гладіолус, гравілат);
дихазій, або розвинене суцвіття, — суцвіття, в якому вісь кожного порядку дає дві протилежні гілки; головна вісь завершується квіткою (гвоздикові);
плейохазій, або несправжній зонтик, — суцвіття, в якого кожна з багатьох осей під кінцевою квіткою утворює гілки, що її переростають (молочай).

Плід

Плід — це зріла зав'язь, що містить насіння — зрілі насінні зачатки. Стінка зав'язі перетворюються в оплодень, а насінні зачатки — у насіння. Оплодень захищає насіння від висихання. Справжній плід розвивається тільки з зав'язі маточки. Плід, що утворюється з чашолистків, пелюсток квітколожа, називають несправжнім. Так, плоди яблуні складаються переважно із розрослого м'ясистого квітколожа, тільки серцевина яблука походить із зав'язі. Справжні і несправжні плоди ділять на прості плоди (вишня, фінік), що утворюються з однієї квітки з однією маточкою, і супліддя, що утворюються внаслідок зрощення плодів багатьох квіток (суцвіть) (ананас). Зрілі насінини прикріплюються до оплодня в тих місцях, де в зав'язі була плацента, або вільно лежать у порожнині плоду. Максимальна кількість насінин у плоді дорівнює кількості насінних зачатків у зав'язі, але зазвичай менше, адже не всі насінні зачатки досягають зрілості.

Зовнішня структура плоду — оплодень, чи перикарпій, — стінка плоду, що оточує насіння і утворюється з видозмінених стінок зав'язі, іноді з чашечки і квітколожа.

У перикарпії виділяють зовнішній, середній і внутрішній шари. Зовнішню частину складає екзокарпій. Вишня має тонку блискучу шкірочку, плоди цитрусових — жовтогарячий залозистий шар. Середній шар — мезокарпій. У вишні — їстівний мезокарпій, а в цитрусових мезокарпій — білуватий пухкий шар. Внутрішня частина перикарпію — ендокарпій — середоплодень. У вишень — тверда кісточка, утворена склереїдами, у цитрусових — основна маса плоду. Соковиті плоди мають частіше м'ясистий мезокарпій, рідше — ендокарпій.

Загальноприйнятої класифікації плодів поки немає. Численні класифікації враховують зовнішнє розмаїття плодів, консистенцію оплодня (сухі й соковиті), число насінин; розкривні чи нерозкривні плоди під час дозрівання, їх еволюційний розвиток.

За еволюційно-морфологічною чи морфогенетичною класифікацією плоди поділяють на: апокарпні, монокарпні, ценокарпні і псевдомонокарпні.

Апокарпні плоди формуються з апокарпних квіток. Кожній окремо сидячій маточці у вільному плоді відповідає вільний плодик. Апокарпні плоди характерні для квіток з верхньою зав'яззю. З апокарпія розвиваються соковиті і сухі багатолистянки (жовтецеві: купальниця, калюжниця, жовтець, лимонник), багато горішок (горицвіт, перстачі), соковиті — багато кістянка (малина, ожини), суничина (тип соковитого багато горішка з розрослим квітколожем), цинародій (тип соковитого багатогорішка з розрослим гіпантієм — шипшина).

Монокарпії формуються з монокарпного гінецею з верхньою зав'яззю. Основні типи: біб, однолистянка (сокирки). Соковиті боби, що не розкриваються, у софори японської. Однокістянка — однонасінний монокарпій, ендокарпій (кісточка) якого склерифікований. Мезокарпій може бути соковитим (персик, абрикос, вишня) чи сухим шкірястим (мигдаль).

Одногорішок — однонасінний нерозкривний монокарпій (родовик, приворотень, парило).

Ценокарпний плід розвивається з ценокарпних гінецеїв, в основі — складна маточка. Ценокарпії можуть бути багато- чи одногнізді. Також можуть утворюватися із квіток з верхньою і нижньою зав'яззю.

Сухі ценокарпні плоди бувають розкривні, нерозкривні, такі, що розпадаються подовжньо (схізокарпїї) і поперечно (членисті).

Морфологічні типи: ягода, коробочка, стручок, вислоплід-ник, а також листянка (лимонник), яблуко, гарбузина, цинародій (шипшина), кістянка тощо. За морфологічною класифікацією плоди також поділяють на соковиті (мал. 44) і сухі.

Ягода — соковитий багатонасінний плід (виноград, томати, чорниця, журавлина); перикарпій нерозкривний, у м'якоть перикарпію занурене насіння, рідше — 1 насінина (барбарис). Близькі до ягоди гарбузина і гесперидій. Гарбузина — багатонасінний плід з твердою шкіркою, м'ясистим середнім (за рахунок розростання плаценти) і соковитим внутрішнім шарами (гарбуз, кавун, диня); у гесперидія (помаранчі) залозистий екзокарпій, губчастий мезокарпій і соковитий ендокарпій.

Яблуко — зовнішня частина оплодня соковита, м'ясиста; внутрішня — перетинчаста чи хрящувата (яблуня, груша, горобина, глід).

Помаранча — оплодень товстошкірий, зовні залозистий, усередині волокнистий, ендокарпій м'ясистий (апельсин, лимон).

Кістянка — усередині дерев'яниста тверда кісточка, за якою є соковитий м'ясистий шар, а зовні щільний шар (слива, вишня, черешня, черемха).

Супліддя — зрослі між собою плоди чи сукупність плодів одного суцвіття — ананас, шовковиця, маклюра, буряк.

До сухих плодів (мал. 4) належать:

коробочка — багатонасінний плід, сухий, розкривний (фіалкові, макові, гвоздикові, дзвоникові), утворений різною кількістю плодолистиків;

Мал. 4. Типи сухих плодів:

1 — сім'янка;

2 — багатогорішок;

З — жолудь; 4 — біб;

5 — стручечок;

6 — багатолистянка;

7 — вислоплідник

стручок, або стручечок (мал. 4, 5), — двогніздий, здебільшого багатонасінний плід; він розкривається двома стулками, між якими лишається плівчаста перегородка з насінням (плоди хрестоцвітих);
листянка (мал. 4, 6) — сухий багатонасінний (рідше одно- чи двонасінний) плід, що розкривається переважно по черевній стороні (купальниця, півонія);
біб (мал. 4, 4) — рідше одногніздий, зазвичай багатонасінний плід, що розкривається двома стулками або рідше не розкривається (плоди бобу). Утворений одним плодолистиком, відрізняється від листянки тим, що розкривається одночасно за черевним швом й уздовж спинки (робінія, або акація біла);
крилатка — по краях оплодня утворюється тонка плівка у вигляді крила (клен);
сім'янка (мал. 4, 1) — нерозкривний плід (череда, айстра);
зернівка — однонасінний плід, що не розкривається, з тонким оплоднем, який тісно прилягає до шкірки (злаки). Зернівка пшениці є не насінням, а плодом;
горішок — зі шкірястим чи дерев'янистим оплоднем (гірчаки, гречка);
горіх — з дерев'янистим оплоднем, однонасінний (ліщина, волоський горіх).

1 2 3

Схожі:

Лекція №4 Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні	Уроку: Урок: Тема : Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження... Тема: Розмноження та розвиток рослин. Типи розмноження рослин. Практична робота № Вегетативне розмноження рослин
Який з органів рослини відноситься до генеративних? Біологія 7 клас. Відділ покритонасінні (генеративні органи. Різноманіття покритонасінних. Значення покритонасінних)	Лекція №5 Систематичний огляд рослин класу Дводольні. Видова діагностика... Близько 3000 видів одно- і багаторічних трав, напівкущів, кущів і дерев. Поширені повсюдно, найбільше у помірній і субтропічній зонах...
Розробка уроку з предмету «дерева», «кущі», «трав'янисті рослини»; ознайомити з функціональним призначенням органів рослин, показати пристосування рослин...	Тема: Систематика рослин До нижчих рослин належать водорості, до вищих — мохи, плауни, хвощі, папоротеподібні, голонасінні і покритонасінні
Лекція Місце проведення: учбовий клас Література Тема: № : 3 Головні напрямки реформування та розвитку МНС України. Шляхи діяльності органів	ЛЕКЦІЯ Природні загрози. Характер їхніх проявів та дії на людей,...
ЛЕКЦІЯ Селекція Селекція – наука про створення нових та поліпшення вже існуючих сортів рослин, порід тварин, штамів мікроорганізмів	Урок у 7 класі Тема: Різноманітність голонасінних рослин. Роль голонасінних... Мета: ознайомити учнів із багатоманітністю хвойних рослин, розкрити їх значення в природі та житті людини

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання