ТЕМА: Сполуки із змішаними функціями


Скачати 377.31 Kb.
Назва ТЕМА: Сполуки із змішаними функціями
Сторінка 3/3
Дата 20.03.2013
Розмір 377.31 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Химия > Документи
1   2   3

Лабораторна робота №7

1. Тема. Багатоядерні ароматичні і гетероциклічні сполуки

2. Мета: вивчити властивості нафталіну, антрахінону, антрацену, пірролу, піридину, хіноліну, індиго.

2.1. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні:

знати

  • теоретичні основи будови, ізомерії і номенклатури досліджуваних органічних сполук;

  • техніку безпеки при проведенні хімічних експериментів;

  • методику проведення хімічних експериментів;

  • основні фізико–хімічні властивості речовин, способи їх одержання, застосування

вміти

  • працювати з хімічним посудом, органічними речовинами;

  • складати установки одержання речовин;

  • встановлювати будову органічних сполук, виходячи з результатів аналізу;

  • складати електронні та структурні формули речовин, складати рівняння реакцій, що характеризують властивості вивчених речовин, обчислювати масу, об’єм або кількість речовини за відомими даними, вихід продукту реакції, характеризувати окремі представники досліджуваних сполук, писати ізомери, рівняння реакцій одержання, хімічних властивостей органічних сполук

  • виконувати обчислення за рівняннями хімічних реакцій;

  • застосовувати основні поняття, закони та моделі органічних речовин та їх реакційної здатності в хімічній технології;

  • виконувати вимоги безпечної роботи з хімічними об’єктами.

2.2. Самостійна робота на занятті:

  • виконання тестових або індивідуальних завдань (перевірка домашньої самопідготовки).

  • виконання лабораторної роботи;

  • аналіз та обговорення основних питань, корекція вихідного рівня знань ;

  • обговорення та математична обробка експериментальних результатів;

  • обговорення висновків та оформлення протоколу (залік лабораторної роботи).


3. РЕАКТИВИ І ОБЛАДНАННЯ:

3.1.бром(роз-н у чотирьоххлористому вуглецю), нафталін, азотна кислота, сірчана кислота, анілін, оцтова кислота, хлорид заліза (ІІІ) 0,1Н,

3.2. дерев’яна стружка, фурфурол, азотнокисле срібло 0,2Н, амоніак 2Н, фуксинсірчана кислота, флюроглюцин, хлоридна кислота, слизова кислота, гліцерин, піридин, хлорид заліза (ІІІ) 0,1Н, пікринова кислота, 3.3.карбонат натрію 0,1Н, лакмусовий папір (червоний), хінолін, їдкий натрій, КМnО4 0,1Н, оцтово- кислий натрій, індиго, хлорид олова, антрацен, біхромат натрію, хромовий ангідрид.
4.ЗМІСТ РОБОТИ

  1. Возгонка нафталіну (сублімація).

  1. В суху пробірку поміщають декілька кристалів нафталіну і закріплюють її у штативі. Верхню половину пробірки звертають вологим фільтрувальним папером і починають обережно нагрівати дно пробірки. У охолоджувальній частині пробірки утворяться кристали нафталіну. Скляною паличкою переносяться кристали на предметне скло і розглядаються під мікроскоп. Замалюйте форму кристалів.

4.2. Бромування нафталіну.

  1. В суху пробірку поміщають декілька кристалів нафталіну, доливають 4 каплі розчину брому і енергійно струшують вміст пробірки. Нафталін поступово розчиняється і бромується на холоді. Доказом того, що він бромується є зникнення кольорового забарвлення і виділення газу (бромводню), який димить на повітрі.

В іншу пробірку поміщають таку ж кількість нафталіну і брому і нагрівають вміст пробірки до кипіння. Бромування нафталіну іде швидше при нагріванні.

4.3. Нітрування нафталіну.

  1. У пробірку поміщають кілька кристалів нафталіну і доливають 5 крапель HNO3 . Вміст пробірки перемішують скляною палочкою і нагрівають у слабо киплячій водяній бані 1-2 хв. Гарячий розчин наливають у пробірку з холодною водою. Нітронафталін спускається на дно у вигляді оранжевої маслянистої рідини, яка твердне при взбовтуванні.

  1. Сульфування нафталіну.

  1. У суху пробірку поміщають кілька кристалів нафталіну: нагрівають на вогні до плавлення і охолоджують. До нафталіну, що затвердів, доливають 5 капель Н2 SO4 (конц.) і обережно нагрівають при постійному взбовтуванні до одержання однорідної маси і охолоджують. Додають 6 капель води, легко нагрівають і охолоджують до 10о -12оС - виділяються кристали -нафталінсульфокислоти.

4.5. Утворення антрахінону з антрацену.

  1. Суміш 0,1-0,2 г антрацену і 2мл льодової оцтової кислоти нагрівають до кипіння для переведення більшості антрацену у розчин. Суміш охолоджують, додають 2мл H2 SO4 (конц.) і додають по краплям 1 мл розчину хромового ангідриду або біхромату натрію. Спостерігається значне розігрівання. Позеленілу суміш кип’ятять декілька хвилин, потім охолоджують і виливають в 10-15 мл Н2О. З зеленого водного розчину випадають жовтуваті пластівці, які відфільтровують і промивають до обезбарвлення фільтру. Змивши осад водою у вершину конуса фільтра, дають воді стекти, вимивають фільтр з лійки, відривають кінчик, який містить 2-3 мл розбавленого розчину лугу і трохи порошку цинку або алюмінію, нагрівають суміш до кипіння. Паралельно нагрівають з лугом і цинком пробу вихідного антрацену. Поява світло-червоного забарвлення рідини, добре помітна після зупинення виділення водню і що зникає при взбовтуванні, визначає присутність антрахінону.

  1. Утворення фурфуролу з пентозанів.

  1. У пробірку поміщають трохи дерев’яних стружок, 5 крапель НСl і 2 краплі хлориду заліза. Вміст пробірки перемішують скляною паличкою і обережно нагрівають 1-2 хв. Після цього отвір пробірки закривають пробкою з газовідвідною трубкою, кінець якої занурюють у пробірку-приймач, що охолоджений водою і продовжують нагрівати вміст пробірки відганяючи фурфурол. На полоску фільтрувального паперу поміщають каплю відгону, каплю аніліну і каплю льодяної оцтової кислоти-- на фільтрі утвориться рожево-червона пляма.

  1. Реакції фурфуролу.

  1. У пробірку поміщають 2 каплі фурфуролу, 8 капель води і взбовтують до повного розчинення фурфуролу.

4.8.Реакція з фуксинсірчаною кислотою.

4.8.1.На годинникове скло поміщають 4 каплі фуксинсірчаної кислоти, каплю розчину фурфуролу і розмішують скляною паличкою. Через деякий час з’явиться ледь помітне рожеве забарвлення.

4.9.Реакція з амоніаком срібла.

4.9.1.На годинникове скло поміщають каплю нітрату срібла і каплю розчину амоніаку. Випадає осад гідроксиду срібла. Додають ще 1 каплю амоніаку і отримують прозорий розчин комплексної солі срібла (Аg (NH3)2)OH. До розчину амоніаку срібла додають краплю розчину фурфуролу. На склі з’явиться вільне срібло у вигляді червоної плями або срібного нальоту.

4.10. Реакції з аніліном.

4.10.1.На годинниковому склі змішують каплю аніліну з каплею оцтової кислоти. Смужку фільтрувального паперу змочують отриманим розчином і наносять на неї каплю фурфуролу. З’явиться рожево-червона пляма.

4.11.Реакція з флюроглюцином.

4.11.1.У пробірку поміщають 3 краплі розчину фурфуролу, 1 краплю НСl і кристал флюроглюцину. При нагріванні суміш забарвлюється в темно-зелений колір.

4.12.Одержання пірролу. Якісна реакція на піррол.

4.12.1.У пробірку поміщають декілька кристалів слизової кислоти, 2 краплі розчину амоніаку і ретельно перемішують скляною паличкою вміст пробірки. Добавляють 2 краплі гліцерину і знову перемішують суміш. Пробірку обережно нагрівають в полум’ї пальника (дослід проводиться у витяжній шафі!) Соснову палку змочують 1 краплею НСl і вносять у верхню частину пробірки, продовжуючи нагрівати.
4.13.Властивості піридину.

4.13.1.Розчинність піридину у воді.

У пробірку поміщають 1 каплю піридину і 5 капель води і отримують прозорий розчин.

4.14.Основний характер піридину.

4.14.1.При допомозі пінцету поміщають смужку червоного лакмусу у пробірку з розчином піридину. Змочений кінець синіє.

4.15. Осадження Fe(OH)3 розчином піридину.

4.15.1.У пробірку поміщають 2 краплі розчину піридину і 1 краплю FeСl3 . Випадають пластівці Fe(OH)3

4.16.Стійкість піридину до дії окисників.

4.16.1.У пробірку поміщають 1 краплю розчину піридину, 1 краплю розчину перманганату калію, і краплю соди. Вміст пробірки ретельно перемішують і нагрівають. Колір перманганату калію не змінюється.

4.17.Утворення пікрату піридину.

4.17.1.У пробірку поміщають каплю розчину піридину і 4-5 крапель насиченого розчину пікринової кислоти. Частину кристалів , що випали при перемішуванні, поміщають на предметне скло і розглядають під мікроскоп.

4.18. Властивості хіноліну. Розчинність у воді.

4.18.1.У пробірку поміщають каплю хіноліну, 5 крапель води і струшують пробірку. Отриманій емульсії дають відстоятися і за допомогою піпетки переносять водний розчин у іншу пробірку.

4.19.Основні властивості хіноліну.

4.19.1.У пробірку поміщають 2 краплі хіноліну, 3-4 краплі води і по каплі до повного розчинення хіноліну приливають НСl(конц.). Вміст пробірки при цьому нагрівається . До солянокислого хіноліну добавляють 2-3 краплі їдкого натру - виділяється важка крапля вільного хіноліну.

4.20.Дія окисників на хінолін.

4.20.1.У пробірку поміщають по 1 краплі розчинів хіноліну, перманганату калію і соди. Вміст пробірки нагрівають.

4.21.Утворення пікрату хіноліну.

4.21.1.У пробірку поміщають краплю розчину хіноліну і 4 краплі насиченого розчину пікринової кислоти.

4.22.Властивості індиго.Розчинність у воді.

4.22.1.У пробірку поміщають на кінчик мікролопатки порошок індиго і додають 5-6 крапель води. Вміст пробірки ретельно струшують, а потім нагрівають. Одну краплю отриманої суміші наносять на смужку фільтрувального паперу.

4.23.Сульфування індиго.

4.23.1.У суху пробірку поміщають декілька кристалів індиго і 2-3 краплі Н2SO4. Суміш забарвлюється у синій колір. Вміст пробірки нагрівають до кипіння у полум’ї і ставлять пробірку у штатив. Після того як розчин остине, 2-3 краплі переносять у другу пробірку і додають 5-6 крапель води. Каплю отриманого розчину наносять на смужку фільтрувального паперу.

4.24.“Кубове” забарвелння.

4.24.1.У пробірку поміщають 5 крапель розчину хлориду олова (ІІ) і додають по краплям розчин їдкого натру, поки не розчинеться осад, що утворився. У маленькій ступці ретельно розтирають декілька кристалів ідиго з 5-6 краплями води. Піпеткою переносять 2 краплі отриманої суспензії у пробірку з розчином натрію і нагрівають пробірку у киплячій водяній бані, поки суміш не стане прозорою.

У отриманий лужний розчин білого індиго поміщають маленьку смужку білої тканини, раніше попраної. Тканину ретельно просочують розчином відновленого індиго, потім віджимають і залишають на повітрі.
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Способи одержання і властивості нафталіну, антрахінону, антрацену, піролу, піридину, хіноліну, індиго.


ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ РОБОТИ

Ароматичні сполуки з конденсованими ядрами. Нафталін. Отримання в техніці. Особливості будови нафталіну. Фізичні властивості. Хімічні властивості: окислення, гідрування, нітрування, сульфування, галогенування; реакційна здатність, положення в нафталіні.

Гетероциклічні сполуки. Ароматичний характер фурану, тіофену, піролу. Їх взаємні перетворення (Ю.К.Юрьєв).. Методи отримання, хімічні властивості. Застосування в органічному синтезі.

Пірол. Отримання і властивості. Піролідін.. Індол, отриманння і властивості. Гетероауксин. Індоксил.. Поняття про п’ятичленні гетероциклічні сполуки з декількома гетероатомами. Пеніцилін.

Шестичленні гетероциклічні сполуки. Пірідін. Отримання. Фізичні і хімічні властивості. Реакції нуклеофільного і електрофільного заміщення. Вінілпірідини, як мономери. Окси- і амінопірідини.. Нікотинова кислота (вітамін РР).
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

  1. Хімічні властивості нафталіну, орієнтація.

  2. Скласти схеми хімічних реакцій піридину, пірролу, фурану, тіофену. Реакція Юрьєва.


ЛІТЕРАТУРА:

1.Ю.О.Ластухін, С.А.Воронов «Органічна хімія», глава 37-38.

2. А.В.Аверина, А.Я.Снегирева "Лабораторный практикум по органической химии" гл. 3 досліди 31-34,гл.6 д.89, гл.14 д.195-203.
1   2   3

Схожі:

Навчальний курс для співробітників Державної прикордонної служби України
Такі потоки людей, за участю як біженців так і мігрантів, називають, як правило, "змішаними потоками"
Тема. Функції і формули в середовищі
Мета: ознайомлення та робота з функціями і формулами Excel, використання логічних функцій та їх застосування
Тема: Робота з відеозаписами
Мета: ознайомитись із основними елементами інтерфейсу та головними функціями програми Sony Vegas для роботи з відео
УРОКУ   Тема: Загальні відомості про електронні таблиці
Мета: познайомити учнів з поняттям електронних таблиць та функціями програми Excel
УРОКИ 2, 3 Тема. Факторіал. Сполуки без повторень
Мета: дати означення факторіала, перестановки, розміщення, комбінації; розглянути задачі з використанням формул для обчислення кількості...
Тема уроку
...
Тема : Програма для відеомонтажу. Інтерфейс програми. Робота з відеозаписами. Мета
Мета: ознайомити із основними елементами інтерфейсу та головними функціями програми для роботи з відео
Лекція №7 Тема: Соціальні групи
Мета вивчення: розкрити сутність соціальної групи, яка має психологічну основу; відзначити, що вона ґрунтується на активізації психічних...
Завдання ІІ туру Всеукраїнської олімпіади з хімії
Обчисліть та напишіть формулу сполуки, якщо масові частки елементів в ній становлять: метал − 28%, Сульфур − 24%, Оксиген − 48%....
ПЕРЕЛІК нових надходжень нормативних документів (НД) у фонд ДП "Житомирстандартметрологія"...
БЕЗПЕЧНІСТЬ ІГРАШОК. Частина 10. Органічні хімічні сполуки. Готування та екстрагування зразків
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка