А
Агропарки — спеціальні атрактивні території, призначені для ісільськогосподарської діяльності та експонування її екскурсантам.
Адаптація — пристосовність людини до певних кліматичних
умов.
Аеротерапія — використання впливу вільного, відкритого повітря (на оголені ділянки тіла й дихальні шляхи), що може застосовуватися в будь-яких кліматичних місцевостях на різних курортах за всіх пір року для лікування й загартовування організму.
Аерофітотерапія — вдихання свіжого повітря, насиченого цілющими речовинами, що виділяються рослинами
Аквапарки — спеціально організовані на базі атрактивних акваторій зони для водного туризму, проведення екологічних і ландшафтних досліджень і деяких видів господарської діяльності.
Акліматизація — пристосування організму до нових, незвичних для нього кліматичних умов, а також до широти, висоти, рельєфу місцевості.
Активний туризм — туризм, що здійснюється для розвитку фізичних сил, у тому числі й у спортивних цілях; рекреаційні заняття і використанням активних способів пересування.
Ампелотерапія — (сшт. виноградолікування) — застосування винограду або виноградного соку з лікувальною метою.
Атрактивність — основна системна властивість рекреаційних ресурсів, природних і культурно-історичних об'єктів, що свідчить про їхню рекреаційну цінність.
Атрактивність рекреаційної діяльності — індивідуальна або і групова привабливість занять рекреаційною діяльністю і їхніх і поєднань.
Б
Бальнеогрязевий курорт — тіш курорту, де в якості основних лікувальних факторів використовуються мінеральні води й лікувальні грязі.
Бальнеокліматичний курорт - тип курорту, де в якості основних лікувальних факторів виступають клімат і природні мінеральні води.
Бальнеологічний курорт — тип курорту, де в якості основного лікувального фактора використовуються природні мінеральні води.
Бальнеологія — розділ курортології, що вивчає лікувальні мінеральні води, їхнє походження, фізико-хімічні властивості, вплив на організм при різних захворюваннях, розробляє показання до застосування вод на курортах і в позакурортних умовах.
Бальнеотерапія — методи лікування, профілактики й відновлення порушених функцій організму природними й штучно приготовленими мінеральними водами на курортах і у поза курортних умовах.
Ближній туризм пішохідні прогулянки по околицях курорту протягом 1—З днів
д
Дієтотерапія — метод лікування й профілактики захворювань, заснований на застосуванні спеціально підібраних харчових раціонів
(дієт) і певною режиму харчування.
Додаткове рекреаційне заняття — елемент рекреаційної дальності, що має структуро утворююче значення й доповнює спеціалізацію рекреаційної системи.
Г
Галотерапія — використання соляних шахт для лікування захворювань органів дихання (особливо бронхіальної астми).
Геліотерапія — вплив сонячними променями на організм людини в лікувально-профілактичних цілях.
Глинолікування (глинотерапія) — застосування певних сортів глини в лікувальних і профілактичних цілях.
Господарський потенціал рекреації - це основні фонди, за допомогою яких здійснюються пряме виробництво, продаж і надання товарів і послуг рекреантам, а також ті додаткові засоби праці, які прямо не беруть участь у процесі, але служать поліпшенню умов рекреації
Гранична ємність рекреаційних ресурсів — один з нормативів гранично припустимих концентрацій відпочиваючих і туристів у природних комплексах.
Гранично припустиме навантаження - нормативний показник, що вказує рівень навантажень, після яких починаються необоротні зміни природного комплексу.
Грязевий курорт — тип курорту, де в якості основного природного фактора використовуються лікувальні грязі.
Грязелікування — метод лікування з використанням пелоїдів лікувальних грязей різного походження, застосовуваний на курортах і у позакурортних умовах.
І
Інгаляції природні — вдихання розрідженого гірського повітря, що містить підвищену кількість аероіонів і озону, бальзамічних випарів і озону у хвойних лісах.
Інформативність ландшафту — кількість і якість інформації, одержуваної людиною, що перебуває в тому або іншому природному комплексі.
Інфраструктура туризму — комплекс споруджень, інженерних і комунікаційних мереж, у тому числі телекомунікаційного зв'язку, доріг, суміжних індустрії туризму підприємств, що забезпечують нормальний доступ туристів до туристських ресурсів і їхнє належне використання з метою туризму, а також забезпечення життєдіяльності і гідприємств індустрії туризму
в
Ванни повітряні — вплив свіжого повітря на організм повністю або частково оголеної людини з метою лікування або загартовування.
Верандне лікування — тривале перебування на відкритих верандах, балконах, у спеціальних кліматопавільйонах з лікувально- профілактичними цілями.
Відновлення природних рекреаційних ресурсів — природний (регульований і нерегульований) і штучний процес збільшення запасів рекреаційних ресурсів, відновлення якісних їхніх характеристик
Відпочинок —будь-яка діяльність або бездіяльність, спрямована на відновлення сил людини, що може здійснюватися як на території постійного проживання людини, так і за її межами.
Відпочинок активний — зміна виду діяльності (спорт, туризм і т.д.) у вільний від роботи час із метою відновлення працездатності.
Відпочинок пасивний — різке зниження всякої діяльності аж до стану розслабленого спокою в неробочий час або в паузах праці з метою відновлення працездатності
Вільний час — це час, вільний від праці й обов'язкових занять, яким суб'єкт розпоряджається самостійно.
Водолікування — застосування в профілактичних, реабілітаційних і лікувальних цілях мінеральної води (бальнеотерапія) і прісної води (власне водоліку вання).
Е
Екзотичність визначається як ступінь контрастності місця відпочинку стосовно постійного місця проживання.
Еколог о-рекреаційна оцінка природних ресурсів - виробляється з урахуванням наступних факторів: функціональної придатності (технологічна оцінка); ступеня комфортності (фізіологічна оцінка); естетичних якостей (психологічна оцінка).
Екотуризм — види, напрямки й способи туризму, для яких головним туристським ресурсом є природне природне середо вище, подорожі в місця з відносно недоторканою природою з метою, не порушуючи цілісності екосистем, одержати подання про природні й культурно-етнографічні особливості даної території; туризм, що створює такі економічні умови, коли охорона природи стає вигідної населенню. Екотуризм у сучасному поданні - відпочинок у рекреаційно-привабливих регіонах, мало порушених людською діяльністю, що зберегли традиційний уклад життя місцевого населення.
Екскурсант — тимчасовий (одноденний) відвідувач місцевості, населеного пункту, території або іншої країни, незалежно від його громадянства, статі, мови й релігії, що перебуває в даній місцевості з метою туризму не більше 24 годин.
Елементарне рекреаційне заняття - внутрішньо цілісний, однорідний, нероздільний на технологічні компоненти елемент рекреаційної діяльності.
Естетична оцінка ландшафту — визначення розміру (інтенсивності) позитивних емоцій, що мають сприятливий вплив на самопочуття людини, у ході формування сприйняття довколишнього природного середовища групами населення різними за соціальними, майновими або національно-ре гіона льними ознаками.
З
Зелена зона — територія за межами міської зони, зайнята лісами й лісопарками, що виконують захисні й санітарно-гігієнічні функції і являються місцем відпочинку населення.
Землі рекреаційного призначення — виділені у встановленому порядку ділянки землі, призначені й використовувані для організованого масового відпочинку й туризм}' населенням.
Зона заповідна — функціональна зона, у межах якої заборонені будь-яка господарська діяльність і рекреаційне використання І сриторії.
Зона комфорту — оптимальне для людини сполучення всіх фізичних (метеорологічних) і соціально-економічних факторів середовища, при якому більшість людей почуває себе щонайкраще.
Зона короткочасного відпочинку населення — рекреаційна територія, розташована поблизу місць проживання населення.
Зона відпочинку — традгщійно використовувана природна або спеціально організована територія, де жителі населеного пункту проводять години дозвілля; звичайно розташовується в межах зеленої зони, але може бути й усередині поселень.