|
|
Скачати 291.4 Kb.
|
|
1.Поняття , терміни, категорії як концептуальні об’єкти суспільної географії 2. Чинники становлення і розвитку суспільно географічної термінології 3. Головні проблеми розвитку суспільно – географічної термінології 4. Головні теоретико – методологічні принципи термінотвірної роботи 5. Періодизація історії становлення української суспільно-географічної термінології 6. Вимоги до наукових термінів 7. Вимоги до наукових означень 8. Вимоги при з’єднанні термінів і означень: 9. Природно – сформована та упорядкована термінологія 10. Недоліки природно - сформованої термінології 11. Поняттєво-термінологічна система 12. ПТС „Географічні об’єкти” 13. ПТС „Географічні відношення” 14. ПТС „Географічні зв’язки” 15. ПТС ”Географічні процеси” 16. ПТС „Географічні структури” 17. Суспільно-географічні симплекси 18. Терміни на позначення компонентно-структурних процесів 19. Терміни на означення територіально-структурних процесів 20. Поняття „розміщення”. Види розміщення 21. Поняття компонентно-функціональної структури господарства. 22. Поняття національного природного комплексу 23. Поняття територіальної організації суспільства 24. Поняття територіально-фінкціональної структури господарства 25. Поняття «продуктивних сил», «розміщення продуктивних сил» 26. поняття територіального поділу та інтеграції праці 27. Поняття територіальний суспільно-географічний комплекс 28.Суспільно-географічні таксони 29. Поняття факторів суспільно-географічного розвитку 30. Поняття економічний район, соціально-економічний район. 1.Поняття , терміни, категорії як концептуальні об’єкти суспільної географії Наукове знання має складну будову. У ньому виділяються прості і складні елементи. До простих належать терміни, поняття, категорії,до складних наукові гіпотези,концепції теорії тощо. Терміни, поняття і категорії являють собою поняттєво - термінологічний апарат. Вважається ,що центральною ланкою цього апарату є поняття. Поняття – це думка,форма мислення, в якій відображаються загальні суттєві властивості чи відношення предметів, явищ і процесів реального світу. Найбільш фундаментальні поняття називаються категоріями, наприклад у географічній науці – категорії географічного середовища, географічної оболонки. Для визначення поняття необхідні насамперед терміни. Термін – це слово чи словосполучення, яким позначаються поняття. Найчастіше поняття визначають за допомогою родової ознаки та суттєвих ознак, якими характеризується предмети і процеси,що стосуються цього поняття. 2. Чинники становлення і розвитку суспільно географічної термінології Для розвитку суспільно - географічної термінології використовують слова з різних мов – як мертвих (латинська, старогрецька) так і живих. В останньому випадку використовуються слова національних мов : а)західноєвропейських (переважно німецької і англійської)б) словянських - польської, російської в) української. Наприклад , саме слово «географія» в ролі наукового терміна має старогрецьке походження.прикладом слів – термінів, запозичених із західноєвропейських мов є :з німецької – гінтерлянд, з англійської «біхевіоризм», «пробабілізм», з французької «район» та ін.. Відповідно багато термінів і понять запозичено з демографії та етнології:демографічна ситуація, динаміка людності,механічний рух населення,вікова і статева структура населення,поселення, етнос, нація, етнос та ін. зрозуміло, що ці поняття в СЕГ доповнюються частково новим змістом,конкретизуються,набирають не стільки географічного обсягу стільки змісту. Крім того розвиток термінів СЕГ ґрунтується на використанні значної кількості термінів, спільних для всіх географічних наук. Такі терміни об’єднують в ПТС «Географія». Алаєв поділяє цю систему на 2 частини:
Отже, перша група понять відповідає на запитання, що вивчає географія (географічні об'єкти); друга — як вона це робить (методологія і методика географічного дослідження). До складу першої групи понять входять елементи земної поверхні, географічні утворення й об'єкти, географічні таксони, структурні характеристики таксонів, географічні відношення, геопросторові процеси. Чи не найважливіший термін цієї групи — територія, під якою розуміють обмежену частину твердої поверхні Землі з властивими їй природними й антропогенними властивостями та ресурсами, що характеризується протяжністю (площею) як особливим видом "просторового" ресурсу, географічним положенням та іншими якостями, що виступають об'єктом конкретної діяльності чи дослідження. 3. Головні проблеми розвитку суспільно – географічної термінології Загальнотермінознавчі проблеми:
Конкретнонаукові проблеми:
Термінології)
4. Головні теоретико – методологічні принципи термінотвірної роботи Термін – слово чи словосполученн,що виражає чітко окреслене поняття певної галузі науки, культури, техніки мистецтва суспільно – політичного життя. Основні способи творення термінів:
5. Періодизація історії становлення української суспільно-географічної термінології Формування української наукової термінології починається лише з другої половини XIX ст. Другу половину XIX ст. – початок XX ст. розглядаємо як перший етап становлення української наукової термінології. У цей період становлення теоретичних засад української наукової мови зумовлене термінологічною діяльністю журналу «Громада» та НТ ім. Шевченка (1873). Зокрема, драгоманівська «Громада» сприяла виробленню українського наукового стилю, запроваджувала науково-абстрактну лексику у народну мову шляхом видання науково-популярної літератури. Свій внесок у розвиток наукової термінології зробили українські вчені О. Огоновський, І. Верхратський, І. Пулюй, С. Рудницький та ін. Другий етап становлення української наукової термінології тривав у 20-30 рр. XX ст. Це так званий період українського піднесення. Важливою є діяльність Постійної комісії для укладання «Історико-географічного словника». Протягом 1919-24 рр. співробітники Комісії збирали матеріали і готували на їхній основі окремі статті про селища Полтавщини, Галичини, Чернігівщини і т .д. У 1921 році був створений Інститут української наукової мови. Третій етап тривав упродовж 50-60 рр. XX ст., в період т.зв. хрущовської відлиги. У 1957 році Президія АН України створила спеціальну Словникову комісію, стараннями якої вийшли понад 50 термінологічних і тлумачних словників. 1959 – 1964 рр. в Києві вийшла видатна праця В. Кубійовича «Енциклопедія українознавства» у 10 томах. З часу проголошення незалежності української держави термінографічна діяльність значно активізувалася – це четвертий сучасний етап становлення української наукової термінології. В цей час вийшли у світ «Географічна енциклопедія України» у трьох томах (1989-1993), «Універсальний словник-енциклопедія» (1999), готується «Енциклопедія сучасної України». . 6. Вимоги до наукових термінів Оскільки термін є об’єктом дослідження мовознавства, того чи іншого фаху, логіки і філософії постає потреба в різних підходах до його вивчення і трактування. Дефініція терміна повинна відображати те, що це особливий тип слова, що зіставляється з поняттям і вступає у системні взаємозв’язки з іншими подібними одиницями мови. Основними вимогами до термінів є :
7. Вимоги до наукових означень До змістових наукових дефініцій пред’являють певні вимоги, ці вимоги бувають трьох видів:літературні, фактичні і логічні До літературних вимого відносять такі:означення повинні бути якомога зрозумілішими, без фігуральних і метафоричних висловів. До фактичних вимог відносять такі:
Логічні вимоги до означень такі:
8. Вимоги при з’єднанні термінів і означень:
9. Природно – сформована та упорядкована термінологія Наукова термінологія - вище породження людської думки, національної за витоками, міжнародної за своїм поширенням. Кожна природно – сформована термінологія розвивається за законами спадковості. Вона утворена кількома способами: - Відбором народних слів; - Появою новх; - Запозиченнямм готових похідних з різних мов Одним із основних теоретичних завдань будь-якої науки є впорядкування системи понять і термінів, якими дана наука оперує. Упорядкована система термінів передбачає перегляд існуючих понять, вилучення застарілих, що суперечать досягненням науки, та впровадження нових, які відображають її новітні тенденції. Впорядкована термінологія є однією з ознак динамічного розвитку науки, критерієм оцінки її стану. Упорядкована термінологія передбачає, що терміни й визначення розглядаються в єдності один з одним. Упорядкована система термінів передбачає перегляд понять, що вживаються наукою, вона ніби підсумовує певний етап розвитку науки. Упорядкування джерелознавчої термінології — тривалий і складний процес, що відбувається по етапах. Найважливіший з них — складання переліку термінологічних понять, до якого мають входити всі терміни — синоніми, антоніми, з їхніми розгалуженнями, зі вказівкою галузей їхнього застосування, з посиланнями на джерела. У переліку важливо розкрити етимологію термінів, їхнє походження та функціонування. Перелік дає можливість чітко виявити суперечності існуючої термінології, і є передумовою переходу до наступного важливого етапу — складання нормативного термінологічного словника. Це одне з першочергових завдань сучасного українського джерелознавства. 10. Недоліки природно - сформованої термінології 1)багатозначність (полісемія); 2)синонімія(коли одному поняттю відповідає кілька термінів); 3)відсутність фіксованих значень , чітких означень, що зумовлює , що зумовлює їх використання різними вченими і школами в різному тлумаченні, що призводить до появи діалектів; 4)неточність термінів (хибна орієнтація); 5) громісткість, незручність до вимови окремих термінів; 6)детермінованість деяких важливих понять,що зумовлює появу складних фразеологізмів; 7) відсутність системності у побудові сукупностей термінів; 8)порушення норм і правил або означень термінів; 9 )відсутність еквівалентів у термінології 11. Поняттєво-термінологічна система - це сукупність термінів певної галузі знань науки пов’язаних з відповідною системою понять. Як синонім ПТС можна вживати термінологія. Метою розвитку ПТС – це збагачення наукової мови галузей науки. ПТС «Географія» Алаєв поділяє на 2 частини: 1-поняття, що відображають сукупність наукового знання за змістом; 2- поняття, що відображають сукупність наукового знання в методологічному аспекті. 12. ПТС «Географічні об’єкти» географічний об'єкт - природне, цілісне і відносно стабільне утворення Землі або штучні об'єкти, що існують або існували раніше і характеризуються певним місцем розташування (материки,океани, моря, затоки, протоки, гори, низовини, річки, канали,озера, водосховища,); об'єкти, які складають системуадміністративно-територіального устрою України, а також об'єкти загальнодержавного значення (важливі промислові, транспортні, соціально-культурні, культові та інші об'єкти, створення, найменування та перейменування яких здійснюється центральними органами державної влади. 13. |
|
2 Основні терміни і поняття України і місцевих бюджетів ). У даному розділі висвітлюються основні терміни і поняття стандартизації стосовно першого, тобто традиційного... |
27. Організація б/о: поняття, завдання, суб’єкти, об’єкти Питаннями організації б/о займались Ф. Ф. Бутинець, С. В. Івахненков, О. П. Войналович |
|
Третя республіка у Франції. Мета: проаналізувати особливості економічного... Основні поняття і терміни: лихварство, Панамський скандал, «справа Дрейфуса», реваншизм |
Конституційне право України Конституційно-правові відносини: поняття, види, суб’єкти, об’єкти, зміст, підстави виникнення, зміни та припинення |
|
Законодавство Конституційно-правові відносини: поняття, суб’єкти та об’єкти конституційно-правових відносин, підстави виникнення та припинення |
5. Базові поняття програмування (5 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |
|
1. Національна економіка: етимологія поняття. Об’єкти та суб’єкти національної економіки Національна економіка: етимологія поняття. Об’єкти та суб’єкти національної економіки |
План Дія електричного струму на організм людини Поділ величин струму в залежності від його дії ... |
|
Лекція : Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація.... Лекція: Система інтелектуальної власності: основні поняття, класифікація. Об’єкти та суб’єкти в готельно-ресторанній справі |
6. Основи програмування (28 год.) Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути... |