|
|
Скачати 1.7 Mb.
|
|
Тема: Грошові знаки — купюри та монети, їхні особливості Навчально-розвивальні та виховні завдання: дати учням знання про те, звідки з'являються паперові купюри та монети. Розвивати навички визначення відмінності справжніх паперових грошей від підробок. Формувати навички співпраці під час роботи в динамічних групах, виховувати вміння коректно ставитися до думок товаришів. Хід розвивальної взаємодії
Підсумковий тест (перевірка стандарту на виході) 1. Яке твердження розкриває сутність грошей? а) гроші – це грошові білети і розмінна монета, що перебувають в обігу; б) гроші – це загальний еквівалент обміну товарів; в) гроші – це паперові і металеві гроші; г) гроші – це золоті і срібні монети. 2. За умов ринкової економіки гроші слугують: а) засобом обігу; б) мірою вартості; в) засобом накопичення; г) усім переліченим вище. 3. У якому випадку пір'я павича можна назвати грошима? а) якщо воно рідкісний товар; б) якщо всі пір'їни однакові за формою та розміром; в) якщо всі приймають його як сплату за товари та послуги; г) якщо вони легко поділяються на частини, аби дати здачу. 4. Чек є подібним до паперових грошей, тому що: а) він виглядає приблизно так само, як і паперові гроші; б) його можна легко отримати в банку; в) він приймається в оплату за товари та послуги; г) його зручніше носити, ніж металеві гроші. 5. Більшість грошей, що перебувають в обігу, — це: а) паперові гроші; б) казначейські білети; в) безготівкові гроші; г) монети. 6. Обмін одного товару на інший — це: а) торгова угода; б) бартер; в) випадковий обмін; г) купівля товару. 7. Вартість гривні стане більшою, якщо: а) виросте курс долара; б) виросте купівельна спроможність гривні; в) за готівкову гривню даватимуть більше безготівкових грошей. 8. Натуральне господарство — це: а) організація виробництва натуральних природних продуктів для людини; б) організація виробництва, у якому використовується лише ручна праця; в) господарство, у якому виробляються продукти харчування для громадян та фірм; г) господарство, у якому виробляється все необхідне для особистого життя і практично відсутній товарний обмін. 9. Гроші — це: а) усе, що приймається в сплату за товари та послуги; б) купюри; в) золоті та срібні монети; г) хутро куниці. Сценарій модульного уроку з географії ТОПОГРАФІЧНІ КАРТИ ТА ЇХ ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ, 8 клас Модульний урок Мета уроку: сформувати знання учнів про види карт, особливості топографічних карт та їх практичне використання; розвивати вміння за допомогою умовних позначок «читати» топографічні карти, розв'язувати найпростіші задачі, описувати місцевість. Обладнання: топографічна карта, лінійка, циркуль-вимірювач, атласи для 7-9 класів, атлас для 6 класу. Тип уроку: комбінований (вивчення нового матеріалу і формування вмінь та навичок). хід уроку І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Учитель. К.Паустовський у своєму оповіданні «Мещерська сторона» писав: «Вивчення незнайомого краю завжди починається з карти... Картою можна мандрувати так само, як і землею... Мандрівка картою — дуже захоплююче заняття, доступне кожному з нас». А хто з нас не любить подорожувати?!! Згадаймо уривок з роману Жюля Верна «Діти капітана Гранта», де описано діалог Паганеля й провідника, уродженця цих земель:
Звичайно, мандрувати картою можна й у себе вдома. Тому наше завдання на цьому уроці — навчитися працювати з топографічною картою; описувати розташування різних об'єктів на місцевості, визначати прямокутні та географічні координати об'єкта, відстань між об'єктами, висоту та крутизну схилу, напрямок. Для виконання цього завдання нам необхідні: топографічна карта (вона є в зошитах для практичних робіт), лінійка, циркуль-вимірювач, атлас для 6 або 8 класу, де є умовні позначки. План уроку 1. Перша 30-хвилинка — актуалізація опорних знань (з курсу 6 чи 7 класу). 2. Друга 30-хвилинка — вивчення нового матеріалу — правила читання топографічної карти (за зошитами для практичних робіт). 3. Третя 30-хвилинка — практична робота №2 (розв'язання задач за зразком). II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ Учитель. Відомий картограф О. В. Гедимін писав: Карты вовсе не безгрешны И в пределах норм Нарушают верность линий, Площадей, углов и форм. Поясніть ці слова. Про що свідчать рядки вірша? Показати земну поверхню на карті без викривлень не можна, тому використовують спосіб, який дозволяє зобразити земну поверхню з точною площею об'єктів або точними кутами, або зі всіма викривленнями, але в невеликих межах. Ці математичні способи зображення земної поверхні на площині (на карті) називаються картографічними проекціями. Згадаймо, які види проекцій ми знаємо, яким чином показані на них паралелі та меридіани, та які карти в цих проекціях зображаються. Робота біля дошки 1. Заповніть таблицю (див. таблицю 1). 2. Продовжте схему І (повторення з курсу 7 класу). Фронтальна бесіда 1. Які методи та способи одержання інформації вам відомі? 2. Що таке географічна карта? 3. Чим карта відрізняється від плану місцевості? 4. Які види умовних позначок ви знаєте? 5. Що зображається за допомогою: • пояснювальних позначок; • площинних та лінійних позначок; • якісного фону, ізоліній, ліній руху, ареалів? Робота з атласом (Використовуємо схему й таблицю на дошці, матеріал, який повторили усно.) 1. Охарактеризуйте карти «Клімат України»: а) за змістом (тематична); за масштабом (дрібномасштабна); за охопленням території (карта країни); б) які види умовних позначок наявні на цій карті? 2. Перший ряд усно працює з картою «Зовнішні економічні зв'язки України» (с. 46-47 атласу). Другий ряд — із «Синоптичною картою Європи» (с. 15 атласу). Третій ряд — з «Адміністративно-територіальним поділом України» (с. 4-5 атласу). 3. До якого виду належать топографічні карти? (До загальногеографічних) 4. Для чого вони створюються? III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ На першому уроці ми пригадали класифікацію карт, умовні позначки та картографічні проекції. Визначили роль та значення топографічних карт. На цій 30-хвилинці ми маємо навчитися читати топографічну карту й розв'язувати найпростіші задачі. Розповідь учителя супроводжується роботою за топокартою (у зошитах для практичних робіт). Топографічна карта — це докладна карта місцевості, виконана у великому масштабі (1 : 200 000 та більше), що дозволяє визначити розташування об'єктів та їх співвідношення між собою. За змістом вони належать до загальногеографічних карт. (Чому?) Кожний аркуш крупномасштабної топокарти зображує порівняно невелику частину земної поверхні практично близьку до площини. Тому на таких картах спотворення порівняно з дрібномасштабними географічними картами є зовсім незначними й їх можна не брати до уваги. Масштаб по всій карті однаковий. Для того, щоб навчитися працювати з топографічною картою, виконаємо практичну роботу № 2 (у зошитах для практичних робіт). Перший та другий етап роботи виконується разом з учителем. Практична робота № 2 Опис місцевості та розв'язання задач за топографічними картами (визначення координат, відстаней, напрямків, висот, крутизни схилів). І етап. Правила читання топографічної карти 1.Кожен квадрат кілометрової сітки має свої координати, які визначають за нижнім лівим кутом. Наприклад, точка А має координати 6507 (рис. 2). 2.Рамка карти поділена відрізками (чорні та білі), по одній хвилині, а кожен відрізок поділений точками по 10 секунд. 3.У нижньому лівому куті карти (рис. 2) вказані географічні координати. Наприклад, точка К має координати 54°40' пн. ш. та18°00'сх.д. 4.Абсолютна висота будь-якої точки визначається за допомогою горизонталей так само, як на плані місцевості. 5. Відстань між точками визначається шляхом вимірювання у сантиметрах та помноження на коефіцієнт масштабу (для карти масштабу 1:50 000,1 см = 500 м). 6. Під нижньою рамкою топографічної карти міститься шкала закладень, яка дозволяє визначити крутизну схилів. Для цього необхідно виміряти відстань між горизонталями схилу лінійкою або циркулем-вимірювачем, наприклад, відрізок [АС] Потім переносимо відстань АС на шкалу крутизни схилів (рис. 3). Одержуємо результат: крутизна схилів дорівнює Г. II етап. Можливі варіанти роботи за топографічною картою Задача 1. Визначення прямокутних координат точки у квадраті 6507. Розв'язок 1) Вимірюємо відстань до точки А від південної та західної сторін квадрата та визначаємо його в метрах 2) Одержуємо: х= 1,5 см • 500 м.= 750 м у = 1 см • 500 м = 500 м 3) Одержані величини приписуємо до чисел, зазначених у виходів відповідних кілометрових ліній: х = 65 000 + 750 = 65 750 м у = 07 000 + 500 = 07 500 м Відповідь: х = 65 750 м, у=07 500 м. Третя 30-хвилинка На минулому уроці ми вивчили правила читання - топокарти та можливі варіанти роботи за нею. Зараз кожен самостійно спробує виконати завдання. III етап практичної роботи (виконується самостійно у зошитах для практичних робіт за зразком). 1. Використовуючи атлас для 8 класу та відомі вам умовні знаки, опишіть територію у квадраті 6508. 2. Визначте прямокутні географічні координати й абсолютну висоту точки Б (6508). 3. Обчисліть відстань між точками Б і С (6607) , визначивши відстань від точки Б до точки С. 4. Обчисліть крутизну схилу на відрізку ОР. IV. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ Через 15 хвилин робота перевіряється, вибірково оцінюється та всі завдання ще раз усно проговорюються. Виправляються помилки. V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ 1. Повторити тему «Джерела географічної інформації». 2. За топокартами в зошитах придумати власні завдання на читання карти та розв'язання задач. Список використаної літератури
Юхименко Н. М., вчитель І категорії Таганчанської ЗОШ І-ІІІ ступенів ім.С.К.Федоренка Канівського району Створення "ситуації успіху" у школярів середньої та старшої школи І. Історія виникнення технологій Накопичення педагогічного досвіду навчання дітей само по собі сприяло виникненню «ситуації успіху». Видатні педагоги сучасності А.С. Макаренко і В.О. Сухомлинський в своїх працях велику увагу приділяли викликанню в дітей почуття радості праці, радості успіху у навчанні. У наш час, у період науково-технічного прогресу вчитель повинен всіма засобами намагатися викликати в учня позитивний настрій, умови для творчої співпраці, розвитку кожної особистості. Саме створення ситуації успіху у школярів сприяє розвитку в період формування і ми, педагоги, повинні допомогти їм у цьому, сприяти вірі у майбутнє, сподівань на позитивні перспективи у майбутньому. ІІ. Концептуальні положення. В основі педагогічної технології «створення ситуації успіху» лежить особистісно-орієнтований підхід до процесу навчання та виховання. Саме «ситуація успіху» допомагає кожній дитині визначити свій результат. «Ситуація успіху» сприяє самому учневі усвідомити результат своєї діяльності, своїх отриманих знань. І тому дуже важливо, щоб дитина під час отримання знань була розкута, уважна, творцем своєї справи. Об’єктивна успішність – це успіх зовнішній, але потрібно, щоб дитина отримала внутрішній позитивний результат. ІІІ. Мета і завдання. Головна мета діяльності вчителя: створити в учнів повагу до самого себе, до свого розвитку як особистості; створити «ситуацію успіху» для кожної особистості і дати можливість учням повірити в себе, у свої можливості. Завдання педагога: допомогти учням отримати успіх і відчути радість відставання труднощів; допомогти особистості подолати труднощі і виховати стійкість у боротьбі з ними. IV. Ключові слова. Успіх, ситуація успіху, очікування особистості, радість (неочікувана, справджена, загальна, сімейна), ступінь глибини радості. V. Понятійний апарат. З педагогічної точки зору ситуація успіху: це цілеспрямоване, організоване поєднання умов, за яких створюються можливості досягти значних результатів у діяльності як окремої особистості, так і класного колективу. З психологічної точки зору: це переживання стану радості, задоволення від результату своєї діяльності. З соціально-психологічної точки зору успіх: оптимальне співвідношення між оточуючими людьми і особистістю та результатами їх діяльності. Констатований успіх: дитина досягла успіху, отримавши при цьому чудовий настрій і почуття гордості до самої себе. Очікування особистості: стадія припущення, надії, сподівань. Передбачений успіх: дитина чекає з нетерпінням, надіється на позитивний результат. Ситуація: поєднання зовнішніх та внутрішніх щодо суб’єкта умов, що спонукають його до будь-яких дій. Ситуація успіху: організація вчителем умов для успішного навчання учня і досягнення ним радості. Стан неадекватного оптимізму: переоцінка учнем своїх сил і можливостей до самооцінки самим себе. Може привести до гірких розчарувань. Стан тривожного очікування: дитина перебуває в постійному стресі очікування події в результаті різних невдач і конфліктів. Узагальнювальний успіх: очікування успіху стає поступово постійною потребою. Успіх: єдине джерело внутрішніх сил дитини, які породжують енергію для переборення труднощів, бажання вчитися. VІ. Зміст педагогічної технології. Під час процесу навчання дитина з її проблемами повинна стояти на першому місці бути предметом турботи вчителів. Вчитель повинен поставити питання: «Що цієї миті більш за все потрібно для гармонійного розвитку особистості такого-то учня?»; «Які внутрішні мотиви повинні бути заторкані?» Саме під час використання технології «ситуація успіху» можна з повною впевненістю сказати, що її точкою відліку є духовне удосконалення внутрішнього світу і дитини, і вчителя. Кожен учитель повинен з обережністю відноситися до дитини, вибирати слова при спілкуванні з нею:
Є різні категорії учнів:
Кожна категорія дітей характеризується своїми особливостями, різною самооцінкою, різним сімейним станом. І педагог повинен допомогти цим учням або відчути радість, або не замкнутися в собі. Педагог повинен користуватися різними педагогічними прийомами. Це прийом «Здійснена радість», «Невтручання», «Холодний душ». Особливу увагу вчитель повинен звернути на невпевнених, зневірених дітей. Допомогти саме їм у створенні всіх можливостей для розквіту. За допомогою всіх прийомів «Аножування» і «Гидке каченя» учитель створить психологічну установку на можливий успіх, дасть впевненість у власні сили. Учитель може разом з учнями створити «Загальну радість» для невпевнених в собі учнів. Добре знаючи дітей, вчитель може широко використати прийом «Зараження», заразивши весь колектив успіхом викликати радість у всіх. У сучасний період велике завдання стоїть перед педагогом саме у використанні прийому «Сімейна радість». Саме цей прийом допомагає батькам тверезо поглянуть на можливості своїх дітей, реально оцінити їх досягнення. ІІІ. Вимоги до педагога Педагог повинен піклуватися про розуміння внутрішнього світу дитини, сприяти тому, щоб навчально-виховний процес, який він організує, вмістив у собі ситуацію успіху. І це повинно стосуватися діяльності як індивідуальної, так і групової. Учитель повинен володіти силою сугестивного впливу за допомогою педагогічної техніки. Ще Януш Корчак говорив про те, що дітей як таких немає, а є люди, які відрізняються масштабом понять, досвідом, захопленням, тощо. Слід звернути увагу також і на емоційну культуру вчителя. Ще В.О. Сухомлинський відокремив такі ознаки емоційної культури: культура та сприйняття, культура слова та емоційний стан; емоційне сприйняття світоглядних та моральних ідей, принципів, істин. Під час використання цієї технології потрібно велику увагу приділяти спілкуванню з дітьми. Звертаючись до них, обдумувати кожне слово, речення, запитання: «Я гадаю, що зручніше за все було б зробити». «Мені здається, тут у центрі уваги перебуває». «Я знаю, що люди звичайно починають з …». У складних ситуаціях: «Мені б дуже хотілося б, щоб ти не забув про це…». «Звичайно, всім сподобалося, коли виконано саме цей бік роботи». Не менше значення має і «Педагогічна доброта», адже тут учитель втілює в життя особистісний підхід, тому що саме індивід знаходиться в центрі уваги, тому що навчання – суто індивідуальна діяльність кожного учня. Уроки, позакласні заходи сприяють формуванню в дитині певних знань, умінь і навичок. Перевірка учнями знань здійснюється на уроках тематичного оцінювання. Я роблю загальний на дошці. Завдання мають 4 рівня складності і кожен учень вибирає ті рівні, які йому під силу. Учням, які навчаються на 1-6 балів, я пропоную завдання І-ІІ рівня, якщо хоче прошу виконувати далі. Створення «Ситуації успіху» у школярів, характерне як під час проведення уроків, так і під час проведення виховних годин. Так, у 6-му класі у мене є тиха, скромна дівчинка Алла. Вона спокійна, урівноважена, дуже любить виступати, читати вірші , але в той же час якась сором’язлива, боязка. І от при підготовці до Нового року діти кричать: «Дайте мені вірш, пісню», а Алла мовчки стоїть собі. Я звернула увагу на неї і сказала: «Мабуть найкраще з роллю Зими і Наталки Полтавки справиться Алла. Візьми, будь-ласка, слова». Алла аж почервоніла від задоволення, сказала «Дякую» і через день вивчила всі слова, хоча їх було дуже багато. |
|
Розвиток логічного мислення, активізація розумової діяльності, пізнавальної... Географія –наука дуже давня і разом з цим молода, складна і цікава, відома і невідома. Тому у викладання географії вимагає високої... |
Узагальнити і систематизувати знання учнів із загальної географії;... Обладнання: картки для тестування, картки із назвами ігрових категорій, сигнальні картки |
|
Ігри на уроках географії під час вивчення теми Паливна промисловість. Галузева структура паливної промисловості. Сировинна база. Вугільна, нафтова, газова, нафтопереробна, торфяна... |
Урок-конференція з використанням мультимедійних технологій 10 клас «Глобальні проблеми людства» Застосування інформаційно-комунікаційних та мультимедійних технологій на уроках географії |
|
Інтегрований предметний тиждень історії та географії Мета проведення: популяризувати краєзнавчу роботу серед молоді; викликати інтерес учнів до історії та географії рідного краю; показати... |
Уроки систематизації та узагальнення знань з географії Тематика творчих робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації вчителів географії |
|
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у... |
|
Роль географії у формуванні візитної карти країни Мета: ознайомитися з новими напрямками досліджень сучасної географії та встановити їх значення для розвитку суспільства |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Уроки географії у 7 класі по темі Випуск №5 Пропонований методичний посібник продовжує серію «Майстер-клас», у якій узагальнена педагогічна практика вчителів географії Вінницького... |