Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність” для студентів усіх спеціальностей


Скачати 0.57 Mb.
Назва Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів із дисциплін „Право інтелектуальної власності”, „Інтелектуальна власність” для студентів усіх спеціальностей
Сторінка 7/8
Дата 23.04.2013
Розмір 0.57 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Фізика > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8

Непрямий захист - це законодавчо встановлена у деяких країнах норма, згідно з якою дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо отриманий цим способом.

Новизна — критерій охороноздатності: визначається за сукупністю знань, так званим «рівнем техніки». Вирішення завдання визнають новим, якщо воно не є складовою частиною рівня техніки.

Ноу-хау — повністю або частково конфіденційні знання, що містять відомості технічного, економічного, адміністративного, фінансового характеру, використання яких забезпечує певні переваги особі, котра їх одержала.

О

Об'єкти суміжних прав — це виконання, фонограми, відеограми та програми організацій мовлення.

Об'єкти, що не охороняються авторським правом. Не є об'єктами авторського права: офіційні документи (закони, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; офіційні символи і знаки (прапори, герби, ордени, грошові знаки тощо); витвори народної творчості; повідомлення про новини дня або повідомлення про по­точні події, що мають характер звичайної інформації; результати, одержані за допомогою технічних засобів, призначених для вироб­ництва певного твору, без здійснення творчої діяльності, безпосе­редньо спрямованої на створення індивідуального твору.

Об'єкти, що охороняються авторським правом. Національні зако­ни і міжнародні конвенції охороняють твори літератури, науки і мистецтва. Під охороною наукових творів розуміється захист їх «лі­тературної» або «художньої» форми, а не власне наукових ідей. Ко­ло зазначених творів дуже широке і національні закони визначають їх у надто широкій формі. Такі загальні визначення нерідко супро­воджуються примірними переліками творів.

Обсяг прав, що передаються. У разі повного переходу (відчужен­ня) прав правонаступник може придбати всі майнові права автора на йо­го твір або твори і має право використовувати їх так, нібито сам він був їх автором. Такі договори, як правило, порушують інтереси творця твору, якщо вони стосуються всіх його наступних робіт або перед­бачають передачу всіх його прав. Тому більшість законів обмежу­ють передачу прав на майбутні твори. Якщо справа стосується ча­сткової передачі прав, правонаступник відповідно до договору зви­чайно одержує одну або кілька конкретних правомочностей, обумовлених договором.

Обсяг правової охорони. Згідно з чинним законодавством Ук­раїни обсяг правової охорони визначається:

- для винаходу (корисної моделі) — формулою винаходу (корис­ної моделі);

- для промислового зразка — сукупністю ознак промислового зразка, зображених на фотографіях виробу (його макеті, малюнку);

- для сорту рослин — описом сорту;

- для топографії ІМС — зображенням топографії ІМС на ма­теріальному носії.

Оприлюднення (розкриття публіці) твору — здійснена за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміжних прав дія, що вперше робить твір доступним для публіки шляхом опублі­кування, публічного виконання, публічного показу, публічної де­монстрації, публічного сповіщення тощо.

Опублікування твору, фонограми, відеограми — випуск в обіг за згодою автора чи іншого суб'єкта авторського права і (або) суміж­них прав виготовлених поліграфічними, електронними чи іншими способами примірників твору, фонограми, відеограми у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору, фонограми чи відеограми, розумні потреби публіки, шляхом їх продажу, зда­вання в майновий найм, побутового чи комерційного прокату, на­дання доступу до них через електронні системи інформації таким чином, що будь-яка особа може його отримати з будь-якого місця і в будь-який час за власним вибором або передачі права власності на них чи володіння ними іншими способами. Опублікуванням твору, фонограми, відеограми вважається також депонування руко­пису твору, фонограми, відеограми у сховищі (депозитарії) з від­критим доступом та можливістю одержання у ньому примірника (копії) твору, фонограми, відеограми.

Організація ефірного мовлення — телерадіоорганізація, що здійс­нює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших ор­ганізацій) шляхом передачі в ефір за допомогою радіохвиль (а та­кож лазерних променів, гама-променів тощо) у будь-якому частот­ному діапазоні (у тому числі й з використанням супутників).

Організація кабельного мовлення — телерадіоорганізація, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних передач і про­грам мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) шляхом передачі на віддаль сигналу за допомогою то­го чи іншого виду наземного, підземного чи підводного кабелю (провідникового, оптоволоконного чи ін.).

Організація мовлення — організація ефірного чи кабельного мов­лення.

Основні майнові права. Автор володіє виключним правом дозво­лити певні дії щодо творів, які охороняються та поділяються на дві основні категорії: право на відтворення і право на опублікування.

Особисті немайнові права виконавців. Незалежно від майнових прав виконавця і навіть у разі їх передачі виконавець щодо своїх незаписаних усних виконань і виконань, записаних на фонограми чи відеограми, має право вимагати бути визнаним як виконавець своїх виконань, крім тих випадків, коли ненадання такого права диктується способом використання виконання і заперечення проти будь-якого перекручення, спотворення або іншої зміни своїх вико­нань, що можуть завдати шкоди його репутації.

Особисті права — права, надані для охорони інтересів, що стосуються до особистості. Ці права опосередковано мають відношення до вимог ав­торів або виконавців щодо використання їх творів чи виконань.

Офіційні акти законодавчого, адміністративного або юридичного ха­рактеру — це законодавчі акти, судові постанови та інші рішення ор­ганів влади; норми і стандарти, що стосуються промислових виробів і різних служб; постанови адміністративних органів і їх офіційні пе­реклади; офіційні акти авторським правом не охороняються.

Охорона баз даних (компіляцій даних). База даних (компіляція даних) або іншої інформації, яка завдяки відбору або упорядкуван­ню її змісту є результатом інтелектуальної творчої діяльності, охо­роняється авторським правом. Охорона не поширюється власне на дані або інформацію і не стосується будь-якого авторського права, яке вже існує на самі дані або інформацію.

Охорона комп'ютерних програм. Комп'ютерні програми у вихід­ному чи об'єктному коді охороняються подібно до охорони, що надається літературним творам за Бернською конвенцією (1971р.).

Охорона назви твору. У тому разі, якщо назва твору має оригі­нальний характер, вона охороняється авторським правом. Навіть якщо твір більше не охороняється, ніхто не може використати на­зву для позначення іншого твору того самого виду, якщо таке ви­користання може ввести в оману.

Охорона перекладів. Переклад базується на оригінальному творі. Його мета — якомога точніше передати текст оригіналу іноземною мовою. Для виконання цього завдання вимагаються спеціальні навички, знання не тільки двох використовуваних мов, а й самого предмета перекладу. Авторські права перекладача не зачіпають прав автора оригіналу. Для використання перекладу необхідно одержати згоду обох авторів — оригінального твору і перекладу.

Охоронний документ — документ, що забезпечує правову охоро­ну об'єктів інтелектуальної власності.

Оцінка об'єктів інтелектуальної власності (ОІВ) — це процес ви­значення вартості ОІВ у грошовому вираженні. Вартість ОІВ у ме­жах діючого підприємства — величина, що відображає сукупну ко­рисність ОІВ і є внеском до результатів функціонування підприєм­ства як єдиного комплексу при виробництві товарів і наданні по­слуг.

П

Патент — це охоронний юридично-технічний документ, що ви­дається уповноваженим компетентним державним органом (Дер­жавним департаментом інтелектуальної власності) і яким держава засвідчує виключне право власника на створений ним об'єкт про­мислової власності (винахід, корисну модель, промисловий зразок, сорт рослин). Це юридичний документ, оскільки закріплює за влас­ником патенту визначені законом права. Водночас це технічний до­кумент, оскільки він дає технічний опис об'єкта. Патент засвідчує від імені держави:

- що заявлена пропозиція є охороноспроможним об'єктом;

- встановлення права авторства на об'єкт;

- визнання права власності на об'єкт;

- визнання пріоритету на об'єкт.

Патентна грамота — офіційний бланк для оформлення патенту. Патентна грамота видається в одному примірнику незалежно від кількості власників патенту.

Патентна документація — сукупність патентних документів.

Патентна інформація — будь-яка інформація, що міститься в па­тентних документах.

Патентна чистота — юридична властивість об'єкта техніки, що полягає в можливості його використання у даній країні без пору­шення діючих на її території охоронних документів виключного права.

Патентний повірений — це представник у справах інтелектуаль­ної власності, який надає фізичним та юридичним особам допомо­гу: послуги, пов'язані з охороною прав на об'єкти інтелектуальної власності, представляє їх інтереси перед Установою, а також судо­вими органами, кредитними установами, у відносинах з іншими фізичними та юридичними особами.

Патентний фонд — упорядковане зібрання патентних документів і довідково-пошуковий апарат до нього, а також нормативно-мето­дичні та інші матеріали з питань охорони промислової власності.

Патентовласник — фізична або юридична особа, якій належить патент на об'єкт промислової власності.

Патентоздатність (охороноздатність) — відповідність об'єкта про­мислової власності критеріям, наявність яких відповідно до чинно­го законодавства необхідна для надання заявленому об'єкту право­вої охорони.

Патентування — це комплекс заходів, спрямованих на одержан­ня правової охорони на такі об'єкти промислової власності: вина­ходи, корисні моделі, промислові зразки, сорти рослин.

Передача (відступлення) авторського права. Майнові права авто­ра можуть бути відступлені повністю або частково і можуть бути пе­редані для використання за авторським договором.

Передача права власності та авторських прав. Необхідно розріз­няти дії щодо передачі власності та дії щодо передачі авторських прав. Коли автор дарує іншій особі або організації примірник своєї книги, то він передає тільки право власності на цей примірник, але не авторські права.

Передача права на використання. Право на використання твору може бути передане тільки за згодою автора. Автор не може без до­статніх підстав відмовити у наданні такої згоди.

Піратство — відтворення опублікованих творів або фонограм будь-яким способом для публічного розповсюдження, а також ре­трансляція радіотелепередач без відповідного дозволу.

Плагіат — недозволене запозичення, відтворення чужого літера­турного, художнього або наукового твору (чи його частини) під своїм іменем або псевдонімом, не сумісне як з творчою діяльністю, так і з нормами моралі та закону, що охороняє авторське право. Плагіат переслідується законом.

Позивач — особа, яка подає позов; сторона, яка скаржиться або подає позов у цивільному судочинстві.

Позов — подана в судовому або арбітражному порядку вимога, що випливає з належного позивачеві права відповідно до договору або інших передбачених законом підстав.

Поняття авторського права. Авторське право в об'єктивному ро­зумінні становить сукупність правових норм, що регулюють відно­сини щодо створення і використання творів літератури, науки і ми­стецтва. Авторське право в суб'єктивному розумінні — це ті осо­бисті немайнові та майнові права, що належать особам, які є авторами творів твори літератури, науки і мистецтва.

Посягання на твір — усі форми обходження з твором або його використання, що завдає шкоди художній цінності твору або репу­тації його автора. Подібні дії є порушенням особистих немайнових прав.

Походження товарів — приналежність товарів до певного місця, з якого вони походять, тобто місця їх виготовлення, видобування або перероблення. Походження товарів може бути географічним і негеографічним. Зокрема, географічне походження — це країна, регіон або певна місцевість, а негеографічне походження товару — це пряме відношення (приналежність) товару до певного виробни­ка (підприємства), що його виробляє, видобуває або переробляє.

Права автора. Відповідно до авторсько-правового законодавства всі наявні компоненти авторського права на твір, що стосуються різних способів або аспектів використання твору. Вони визначають дії, від яких правоволоділець повинен бути захищений. Маючи ці права, він може використовувати твір сам або давати на те дозвіл іншим особам. Крім власне майнових і особистих немайнових прав, існують також права, що належать до обох цих категорій, наприклад, права на переробку і переклад, що відображають мо­ральні інтереси, пов'язані з цілісністю оригінального твору, і май­нові інтереси, що стосуються використання твору у видозмінених формах.

Право післякористування — це право на вільне використання у межах визначеної території винаходу, якщо його застосування по­чалося або були зроблені необхідні приготування для його викори­стання в період тимчасового припинення дії патенту на цей об'єкт. Якщо відповідний річний збір за підтримку чинності патенту не сплачено у строк чи в межах пільгового строку, патент втрачає чин­ність з моменту закінчення пільгового строку. Але у разі, коли не­своєчасна сплата збору була неминучою, тобто мала місце з неза­лежних від патентовласника причин, патент може бути визнаний чинним. Патент, дію якого збережено внаслідок сплати збору після закінчення пільгового строку, не обмежує права осіб чи їх правона­ступників, які виготовляли, продавали або використовували у своїй підприємницькій діяльності об'єкт, що охороняється патентом, після закінчення пільгового періоду, але до фактичної сплати збо­ру. Право післякористування одержують також особи, які в цей пе­ріод зробили суттєві виробничі приготування чи капіталовкладен­ня, пов'язані з промисловим освоєнням об'єкта, що охороняється.

Право попереднього користування. Згідно з чинним законодавст­вом України право попереднього користування - це право будь-якої фізичної або юридичної особи, яка до дати подання заявки до патентного відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріо­ритету, в інтересах своєї діяльності добросовісно використовувала чи зробила необхідні приготування для застосування заявленого винаходу, корисної моделі, промислового зразка на безоплатне продовження такого використання або на використання, передба­чене зазначеною підготовкою. Право попереднього користування може бути передано будь-якій особі разом з підприємством чи діло­вою практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, де було використано заявлений об'єкт чи відносно якого було зроблено значну і серйозну підготовку для такого використання.

Промислова власність — це вид інтелектуальної власності, що охоплює права на такі об'єкти промислової власності, як винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуго­вування, фірмові найменування та зазначення про походження чи найменування місця походження товарів, а також припинення не­добросовісної конкуренції.

Правонаступництво — це перехід прав та обов'язків від однієї особи до іншої.

Пріоритет — першість у часі при здійсненні будь-якої діяльності.

Програма — сукупність живого виконання і (або) запису, що складаються із зображень і (або) звуків, втілених у сигнали, і ви­промінюються з метою наступного розповсюдження.

Програмне забезпечення — детальний опис комп'ютерної програ­ми, яка визначає набір інструкцій, відповідних даній програмі, та всі види допоміжних матеріалів, призначених для забезпечення ро­зуміння або застосування комп'ютерної програми. Вихідна інфор­мація з програмного забезпечення розглядається як твір, що охоро­няється авторським правом.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей
Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси»....
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ РОЗДІЛУ для студентів усіх спеціальностей...
Політологія. Суб`єкти політики та способи політичної діяльності [Текст]: Методичні рекомендації до вивчення розділу для студентів...
Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ОСНОВИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ»
України, яка вибрала інноваційний шлях розвитку економіки, підґрунтям якого є інтелектуальна власність. Інтелектуальна власність...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної...
Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]...
М Додаток №1
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
Курс лекцій Для студентів денної і заочної форми навчання Всіх спеціальностей університету
ТЕМА ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ ЯК ПРАВО НА РЕЗУЛЬТАТИ ТВОРЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЛЮДИНИ
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (...
Методичні рекомендації до семінарських занять з історії України (для студентів усіх спеціальностей стаціонарної форми навчання) /...
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”....
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання
Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка