Доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор


НазваДоцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор
Сторінка1/7
Дата18.04.2013
Розмір1.01 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
  1   2   3   4   5   6   7


МВ 02070855 – 1713 – 2006

Бойко В.С., Тарко Я.Б., Вольченко Д.О., Соломчак Я.В., Псюк М.О. Лабораторний практикум з технології видобування нафти. Частина 1. Роботи №№ 1-9: Методичні вказівки для студентів спеціальності 7.09.03.04  “Видобування нафти і газу”.  Івано-Франківськ: Факел, 2006. 100 с.
В методичних вказівках наведено 9 лабораторних робіт з описом їх мети, задач виконання, теоретичних положень з тем по даних роботах, обладнання і приладів, що використовуються в роботах, порядку проведення робіт. Даються вказівки з підготовки до занять та оформлення звітів, контрольні запитання і список рекомендованої літератури.

В лабораторному практикумі описано призначення і будову приладів і апаратури, що використовуються при дослідженнях свердловин, в технології і техніці видобутку нафти, при різних способах експлуатації свердловин.

Лабораторний практикум призначений для підготовки та виконання лабораторних робіт з курсу “Технологія видобування нафти” студентами спеціальності “Видобування нафти і газу”.

Рецензент: канд. техн. наук,

доцент кафедри розробки та

експлуатації нафтових і

газових родовищ Ю.В. Марчук


ЗМІСТ

Стор.

Вступ ......………………………….……………………….

4

Лабораторна робота №1. Ознайомлення з обладнанням і технікою відбору та зберігання проб пластової нафти. ………


6

Лабораторна робота №2. Вивчення конструкцій глибинних манометрів ........................................................

15

Лабораторна робота №3. Технологія вимірювань з допомогою свердловинних приладів. ...………................

31

Лабораторна робота №4. Лабораторна повірка мано-метра МГН-2 і розшифровка показів глибинного манометра. ……............................................................................

41

Лабораторна робота № 5. Вивчення приладів і апаратури для вимірювання температури. ……...………

50

Лабораторна робота №6. Вивчення установок та

приладів для дослідження властивостей пластових нафт. ………..…...................................................................

57

Лабораторна робота №7. Визначення тиску насичення нафти газом і коефіцієнта стисливості нафти на

установці АСМ-300М.…….............................…..….…….

68

Лабораторна робота №8. Визначення в’язкості

пластової нафти ……………………………..…………….

73

Лабораторна робота №9. Вивчення глибинних

приладів для вимірювання дебіту і витрати рідини. …....

80



ВСТУП
Частина 1 лабораторного практикуму з технології видобування нафти призначена для студентів спеціальності 7.09.03.04  "Видобування нафти і газу" і являє собою практич-ний посібник при вивченні даного курсу, в тому числі і для самостійної роботи.

До лабораторного практикуму входять 9 лабораторних робіт (роботи №№ 1-9), кожна з яких містить мету роботи, теоретичну частину з описом приладів та установок, вказівки щодо самостійної роботи студентів, порядок проведення роботи і обробки результатів досліду та вказівки з оформлення отриманих результатів. В кінці кожної роботи наведений перелік контрольних запитань для самоперевірки та список рекомендованої літератури. Всі роботи базуються на об-ладнанні, наявному в лабораторіях кафедри.

Виконання лабораторних робіт з “Технології видобування нафти” є невід’ємною частиною вивчення та засвоєння програми даної дисципліни. Тому перед виконанням лабораторної роботи студент повинен опрацювати теоретичну частину, підготувати звіт з обов’язковими схемами приладів та установок, що розглядаються в даній роботі, ознайомитись з її змістом роботи, обладнанням, установкою, засвоїти порядок виконання, методику обробки одержаних даних та їхню інтерпретацію.

При проведенні лабораторних робіт студент повинен дотримуватися правил з техніки безпеки, охорони праці і протипожежної безпеки, за порушення яких викладач може усунути студента від подальшого виконання роботи.

За результатами кожної лабораторної роботи студент оформляє звіт, в якому обов’язково вказує назву роботи, її мету, наводить загальні теоретичні положення, схему при-ладу (установки), порядок проведення роботи, одержані результати дослідів, їхню обробку та висновки.

Самостійна робота студента полягає в опрацюванні методичних вказівок стосовно конкретної теми (напрямку), вивченні теоретичної частини, перевірці набутих знань за переліком контрольних запитань та підготовці звіту по роботі.

Допуск до лабораторної роботи, рівень її виконання та захист оцінюються викладачем за рейтинговою системою згідно з програмою та навчальним планом дисципліни. Захист кожної лабораторної роботи після оформлення звіту рекомендується проводити за наведеними контрольними запитаннями.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА №1

ОЗНАЙОМЛЕННЯ З ОБЛАДНАННЯМ І ТЕХНІКОЮ ВІДБОРУ ТА ЗБЕРІГАННЯ ПРОБ пластової НАФТИ

1.1 Мета роботи:

Вивчити конструкцію пробовідбірника ПД-3М для відбору глибинних проб пластової нафти та контейнерів для зберігання і перевезення проб пластової нафти.

1.2 Теоретична частина
1.2.1 Відбір глибинних проб пластової нафти.

Конструкція пробовідбірника ПД-3М
Глибинні проби пластової нафти відбирають з вибоїв нафтових свердловин спеціальними пробовідбірниками. Роз-роблено і створено багато конструкцій приладів для відбору нафти. Розрізняють протічні, непротічні, комбіновані, одно- і багатокамерні пробовідбірники. за принципом (характером) заповнення камери приладу пробовідбірники поділяють на протічні (прилади з протічною, наскрізною камерою) і непротічні (прилади, які набирають нафту в камеру без попереднього протоку через неї.). Протічний пробовідбірник спускається у свердловину з відкритими клапанами і при русі до вибою свердловини камера приладу неперервно промивається висхідним потоком нафти.

У випадку високої в’язкості нафти і малого дебіту свердловини заміщення суміші, що раніше попала в пробовідбірник, на вибійну пробу утруднюється. (у зв’язку із закупорюванням отворів пробовідбір-ника). Тому протічні пробовідбірники доцільно використовувати для відбору проб нафти з високодебітних свердловин при малій в’язкості нафти. Для відбору проб високов’язкої нафти з малодебітних свердловин використовують непротічні пробовідбірники. Прилади даного типу спускаються на вибій із закритими клапанами (клапани відкриваються на вибої), що дозволяє відібрати саме вибійну пробу нафти.

Другою ознакою, за якою розрізняють пробовідбірники, є принцип керування роботою клапанів. за цією ознакою виділяють дві групи приладів: пробовідбірники з різними реле і з пристроями, які вимагають механічної дії з поверхні. При цьому використовуються реле манометричні, температурні та реле часу (годинниковий механізм).

На рис.1.1 наведена схема найпростішого пробовідбірника протічного типу ПД-3М з реле часу для керування клапанами, з об’ємом приймальної камери 800 см3 (зображений з відкритими клапанами). Для закривання клапанів цього пробовідбірника його не потрібно струшувати (як, наприклад, пробовідбірник ПД–2), що дозволяє застосовувати прилад для спуску в похилоскеровані свердловини.

Пробовідбірник складається з верхнього клапана 1, сідла верхнього клапана 2, важеля спускного механізму 3, штока верхнього клапана 4, нижнього клапана 5, кульок замка 6, муфти замка 7, сідла нижнього клапана 8, пружини 9, годинникового механізму 10, валика 11, ходової гайки 12, штифта 13, пружини 14, голки верхнього клапана 15, втулки замка 16.

У свердловину пробовідбірник спускається з відкритими клапанами. При підготовці приладу до спуску нижній клапан відкривають дерев’яним штоком, для чого його вводять в отвір пробовідбірника знизу, а верхній клапан відтискають донизу через спеціальний отвір в тілі пробовідбірника. При цьому голка 15 верхнього клапана 1 розсуває кульки 6, муфта 7 впирається в них внутрішніми виступами, і нижній клапан 5 за-лишається відкритим.

Верхній клапан 1 утримується у відкритому положенні важелем 3, який впирається в шток 4 верхнього клапана. При спуску в свердловину камера пробовідбірника промивається нафтою. Годинниковий механізм 10 обертає через валик 11 ходову гайку 12, з’єднану з важелем 3, який, повертаючись на певний кут навколо осі, зісковзує зі штока 4, і верхній клапан під дією пружини 14 закривається. При цьому голка 15 виходить із кулькового замка, муфта 7 звільняється, тяга разом із нижнім клапаном 5 опускається вниз і клапан закривається. Для установки необхідної витримки часу валик приводу ходової гайки 12 обертають за фрикціон, відраховуючи кут повороту за стрілкою і шкалою часу, протягом якого важіль 3 зісковзує зі штока 4.

В хвостовику пробовідбірника (верхня частина) роз-міщений замок, призначений для кріплення троса, на якому прилад спускають в свердловину.


1 − верхній клапан; 2 − сідло верхнього клапана; 3 − важелі спускного механізму; 4 − шток верхнього клапана;

5 − нижній клапан;

6 − кульки замка;

7 − муфта замка;

8 − сідло нижнього клапана; 9 − пружина; 10 − годинниковий механізм; 11 − валик; 12 − ходова гайка; 13  штифт; 14 − пружина; 15 − голка верх-нього клапана;

16 − втулка замка

Рисунок 1.1 − Схема пробовід-

бірника ПД-3М

В пробовідбірнику ПД-3М використовують годин-никовий механізм МГМ-1 з підсиленою заводною пружиною (або годинникові приводи типу 26-ЧП, 27-ЧП, 211-ЧП та ін.).

На вибої пробовідбірник витримують з відкритими клапанами протягом 10-20 хв, щоб нафта в ньому повністю відповідала пластовій.





Для того щоб нафта на вибої свердловини за вмістом в ній розчиненого газу мало відрізнялась від пластової, свердло-вину потрібно приблизно протягом доби експлуатувати з мінімально можливим дебітом. При цьому чим меншим є коефіцієнт продуктивності свердловини і чим більше вільного газу знаходиться біля вибою, тим довше треба витримувати свердловину при мінімальному дебіті і навпаки.

Пробовідбірник ПД-3М використовують для відбору проб нафти під тиском до 30 МПа і при температурі до 100 °С. Габарити пробовідбірника: діаметр 35 мм, довжина 2260-2800 мм, маса 10,2 кг. Максимальна глибина спуску – 3000 м. Тривалість одного оберту годинникового механізму ~ 1 год, тривалість його робочого ходу – 4 год.

У випадку, якщо нафта у свердловині має велику в’язкість, то витіснення із камери пробовідбірника нафти, набраної із вищезалягаючих шарів вибійною нафтою у зв’язку із малими прохідними отворами в описаному вище пробовідбірнику практично майже не відбувається. В результаті на по-верхню піднімають нафту з вибійним тиском, але із значно меншою кількістю газу.

Цього можна уникнути, якщо використати пробовідбірник з непротічною камерою. Крім того, пробовідбірники з непротічною камерою використовуються у випадку необхідності відбору проби із зупинених, нефонтануючих свердловин, а також із свердловин з інтенсивним виділенням парафіну. Приймальна камера цих приладів під час спуску закрита. Відбір проби на заданій глибині проводиться шляхом послідовного відкриття і закриття клапана. Відомі такі типи непротічних пробовідбірників: пробовідбірники ВНДІ - 1 (ВПП-300), ПВП-5, АзНДІ. серійно випускається прилад конструкції ВНДІ-1.

Одним з найбільш поширених пробовідбірників не-протічного типу є пробовідбірник АзНДІ, що використовується для відбору проб нафти із насосних свердловин (в тому числі і високов’язких нафт). Площа перерізу прохідних каналів у пробовідбірнику АзНДІ в 30-35 разів є більшою, ніж сумарна площа перерізу каналів у пробовідбірників малого діаметра. Довжина пробовідбірника АзНДІ 700 мм, діаметр 72 мм, його можна спускати в труби з внутрішнім діаметром dвн не менше 89 мм (4 дюйми).

Для збільшення точності визначення властивостей пластових нафт доцільно відбирати декілька проб з однієї і тієї ж свердловини. Пришвидчення працемістких робіт з відбору проб можна досягти з допомогою багатокамерних пробовід-бірників, які дають можливість за один рейс приладу відібрати одночасно декілька проб із заданої глибини. Відомі багатооб’ємні пробовідбірники, що дозволяють відбирати декілька проб з різних глибин.

Розроблені конструкції пробовідбірників, які дозволяють відбирати проби нафти через міжтрубний простір із свердловин, що експлуатуються глибинними насосами. Необхідно зауважити, що відбір глибинних проб нафти, як правило, здійснюють на ранній стадії розробки родовищ.

Для того, щоб відібрана з допомогою пробовідбірника проба нафти якнайбільше відповідала пластовим умовам, необхідне виконання таких основних вимог:

1. Відбір проби повинен проводитися тільки на заданій глибині при відомих значеннях пластового тиску і температури.

2. Кількість взятої проби нафти повинна бути достатньою для забезпечення можливості визначення її властивостей на спеціальних установках.

3. Пробовідбірник повинен бути герметичним, а також забезпечувати можливість якісного переведення проби в проміжну ємність (контейнер) або в апаратуру для досліджень.

Методика відбору проби залежить від умов експлуатації покладу. Якщо пластовий тиск набагато перевищує тиск на-сичення, то відбір якісної проби проходить без ускладнень. При вибійних тисках, нижчих за тиск насичення, коли газ з нафти виділяється тільки в привибійній зоні (в області воронки депресії), перед відбором проби змінюють режим роботи свердловини так, щоб вибійний тиск при новому режимі став вищим за початковий тиск насичення. Таким чином, для відбору якісної проби нафти необхідно, щоб на вибої знаходилась однофазна нафта, тобто щоб вибійний тиск був вищим за тиск насичення. Якщо відповідною зміною режиму роботи свердловини не можна забезпечити виконання даної умови, то проби відбирають із зупинених свердловин. Нафту, відібрану пробовідбірником, переводять у спеціальні контейнери для транспортування в лабораторію.

Якщо тиск у нафтовому пласті став нижчим за тиск насичення, проби пластової нафти, що відповідають початковим умовам у покладі, готують штучно, змішуючи нафту і газ у необхідних пропорціях.

У зв’язку із значною мінливістю властивостей нафти в межах пласта для більш точної оцінки її усереднених властивостей відбір проб необхідно проводити із свердловин, рівномірно розміщених на покладі. Оптимальну кількість проб визначають за методами математичної статистики, виходячи із мінливості параметрів нафти по покладу і точності використовуваної апаратури для аналізів.


1.2.2 Контейнери
Нафта, відібрана пробовідбірником, переводиться в контейнер КР-5 (рис. 1.2) або КР-3 для подальшого транспортування. Крім того, контейнери призначені також для відбору нафти і газу із сепаратора (трапа) для приготування штучних (рекомбінованих) проб пластової нафти. Контейнер КР-3 розрахований на максималь-ний робочий тиск 35 МПа, а поршневий контейнер КР-5 − на 45 МПа. Внутрішній об’єм контейнерів 800 мл.

Контейнер КР−5 являє собою нерознімну посудину високого тиску, виготовлену з нержавіючої сталі, оснащену запірними вентилями.

Для захисту від механічних пошкоджень вентилів контейнера передбачені ковпачки з байонетними прорізами під гвинти, що вгвинчені в тіло контейнера. Для перенесення контейнер має ручку з хомутами.

Контейнер КР-2 призначений для відбору проб рідини з трапів (вертикальних гравітаційних сепараторів на нафтових промислах). конструктивно він є подібним до контейнера КР-3. Відмінність полягає в тому, що контейнер КР-2 обладнаний три-ногою для його установки у вертикальному положенні і мано-метром із приєднувальним трубопроводом.

Для відбору і зберігання проб газу, відібраних із трапів і посудин високого тиску, використовується контейнер КГ-1. Він розрахований на тиски до 16 МПа.


Проби газу піддаються аналізу і дослідженню з метою

визначення коефіцієнтів стисливості. Їх використовують для

приготування рекомбінованих проб для вивчення властивостей

газонафтових сумішей.


Проби газу піддаються аналізу і дослідженню з метою

визначення коефіцієнтів стисливості. Їх використовують для







Рисунок 1.2 − Схема контейнера КР-5


Контейнер для газу складається із азотного балону і маніфольда з манометром або вакуумметром.

1.3 Обладнання і прилади
Пробовідбірник ПД-3М, контейнери.
1.4 Самостійна робота студента
Вивчити будову пробовідбірників і контейнерів за даними методичними вказівками і списком рекомендованої літератури. Підготувати звіт із схемами пробовідбірників та контейнерів.




1.5 Порядок проведення роботи
1.5.1 Ознайомитись із призначенням, типами пробовідбірників і контейнерів. Ознайомитись із особливостями і умовами відбору проб нафти, якщо пластовий (вибійний) тиск є вищим або нижчим від тиску насичення нафти газом. Ознайомитись з особливостями відбору проб високов’язкої нафти.

1.5.2 Розібрати і зібрати пробовідбірник ПД-3М. Вивчити його будову.

1.5.3 Ознайомитися з будовою контейнерів КР-2, КР-3, КР-5.

1.6 оформлення звіту
У звіті вказати мету роботи, навести схему пробовідбірника ПД-3М та схеми контейнерів для нафти і газу, навести опис схем і принципу роботи пробовідбірника, контейнерів.

1.7 Контрольні запитання
1.7.1 Типи пробовідбірників. Їхні переваги і недоліки.

1.7.2 будова і принцип роботи пробовідбірника ПД-3М, його призначення.

1.7.3 Призначення і будова контейнерів КЖ-3, КЖ-5, КЖ-2.

1.7.4 Умова відбору якісної проби нафти. Вимоги до пробовідбірників.

1.7.5 призначення і принцип роботи пробовідбірника не-протічного типу.

1.7.6 Поясніть, чому відбір глибинних проб нафти здійснюється на ранній стадії розробки родовища.

1.8 Список літератури
1.8.1 Гиматудинов Ш.К., Ширковский А.И. Физика нефтяного и газового пласта. – М.: Недра, 1982. – 311 с.

1.8.2 К.Г.Оркин, П.К.Кучинский. Лабораторные работы по курсу “Физика нефтяного пласта”. – М.: Гостоптехиздат, 1953.– 210 с.

1.8.3 Справочная книга по добыче нефти. Под ред. Ш.К.Гиматудинова. – М .: Недра, 1974. – 703 с.

1.8.4 Васильевский В.Н., Петров А.И. исследование нефтяных скважин и пластов. – М.: Недра, 1973.  342 с.

1.8.5 Васильевский В.Н., Петров А.И. Техника и технология определения параметров скважин и пластов. – М.: Недра, 1989. – 270 с.





  1   2   3   4   5   6   7

Схожі:

ДО ОФОРМЛЕННЯ ДИПЛОМНИХ ПРОЕКТІВ
Буріння нафтових і газових свердловин”; 090314 “Експлуатація газонафтопроводів і газонафтосховищ”; 090312 “Експлуатація нафтових...
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
Кочкодан Я. М. кандидат технічних наук, доцент кафедри буріння нафтових і газових свердловин Івано-Франківського національного технічного...
МОДУЛЬНИЙ КУРС предмета «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» для студентів спеціальностей:...
Даною методичною розробкою передбачається розбивка курсу «Основи охорони праці» на 4 самостійних модулі
ЛАБОРАТОРНИЙ ПРАКТИКУМ
Кондрат Р. М., Кондрат О. Р. Технологія видобування газу. Розробка та експлуатація газових і газоконденсатних родовищ: Лабораторний...
Зміст
Пахаренко В.І., кандидат філологічних наук, доцент кафедри української літератури та компаравістики Черкаського національного університету...
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ТА ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Розробник: доцент кафедри кримінального процесу і правосуддя, кандидат юридичних наук, доцент Карабут Л. В
Кафедра фінансів Гроші та кредит
Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков...
Конституційне право України навчально методичні матеріали для студентів
Наулік Наталія Степанівна, кандидат юридичних наук, доцент, доцент кафедри публічного права юридичного факультету Тернопільського...
Кафедра менеджменту організацій МЕТОДИЧНИЙ ПОСІБНИК
Рецензенти – завідувач кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності, професор Школьний О. О. та доцент кафедри економіки Бурляй...
№1: Психологія вищої школи, її предмет, завдання та методи
Лекцію підготувала Тищенко Олена Іванівна, кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри юридичної психології, судової медицини...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка