П. В. Афанасьєв ПОБУДОВА ДЖЕРЕЛ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА РАДІОСИСТЕМ


Скачати 0.8 Mb.
Назва П. В. Афанасьєв ПОБУДОВА ДЖЕРЕЛ БЕЗПЕРЕБІЙНОГО ЕЛЕКТРОЖИВЛЕННЯ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА РАДІОСИСТЕМ
Сторінка 2/8
Дата 09.04.2013
Розмір 0.8 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

1.3.4. Загальні робочі умови


В цьому розділі викладено наступні умови:

  • Нормальні умови навколишнього середовища та кліматичні робочі умови (висота над рівнем моря, на яку розраховується робота АБЖ за нормальних умов, має бути до 1000 м, а у випадку більшої висоти над рівнем моря мають застосовуватись наведені в цьому підрозділі коефіцієнти зменшення значень номінальних параметрів; робоча температура навколишнього середовища за нормальних умов роботи АБЖ має бути у мінімальному діапазоні температур від 0 до + 40ºС; відносна вологість має бути від 20 до 80% (без кондиціонування вологи); умови зберігання та транспортування – в залежності від висоти зберігання та транспортування, температури транспортування та зберігання, відносної вологості. В підрозділі Стандарту всі ці умови деталізовано.

  • Незвичні робочі умови, які має визначати покупець (умови навколишнього середовища, які треба визначати (наведено 16 умов); механічні умови, які треба визначати (наведено 3 умови)).


1.3.5. Електротехнічні умови та робочі характеристики

До складу цього підрозділу входе наступне:

  • Загальні положення для всіх АБЖ (конфігурація АБЖ; маркування обладнання та інструкції: про номінальні характеристики, про безпечність обладнання).

  • Вхідні характеристики АБЖ (нормальні робочі умови, які включають в себе конкретні дані щодо допустимих меж змінювання вхідної та вихідної напруги, загального коефіцієнта нелінійних спотворень вхідної напруги тощо; нормальні величини та характеристики, які повинен визначати виробник (16 позицій); вхідні умови АБЖ, які має визначити покупець (9 позицій)).

  • Вихідні характеристики АБЖ (статичні та динамічні характеристики вихідної напруги – містять 2 позиції, в яких наведена класифікація вихідних динамічних робочих характеристик; номінальні вихідні величини та характеристики – містять 19 позицій; одиничний АБЖ і паралельний АБЖ з обвідним колом (7 позицій); вимоги до робочих характеристик, які має визначати покупець (16 позицій)).

  • Характеристики проміжного кола постійного струму АБЖ та/чи кола акумуляторної батареї. В цьому підрозділі вказується, які саме номінальні величини та характеристики (загальною кількістю 16) має визначати виробник чи постачальник.

  • Комутаційні пристої АБЖ, номінальні значення та робочі характеристики (загальні положення, в яких вказується, що для комутаційних пристроїв, які не є складниками АБЖ, виробник чи покупець мають визначати нормальні робочі умови та неперервний режим; комутаційні пристрої АБЖ – для них потрібно визначати вказані в цьому підрозділі 17 номінальних величин (якщо вони доцільні)).

  • Зарезервовані та паралельні системи з АБЖ (АБЖ із виділеним резервом, в тому числі АБЖ без обвідного кола, АБЖ з обвідним колом; АБЖ із паралельним резервом – також без обвідного кола, з обвідним колом).

  • Електромагнітна сумісність. Електромагнітна сумісність (ЕМС) повинна відповідати вимогам міжнародного стандарту ІЕС 62040-2: – Semiconductor converters – Uninterruptible power systems (UPS) – Part 2: Electromagnetic compatibility (EMC) requirements (Напівпровідникові перетворювачі. Системи безперебійного живлення (СБЖ). Частина 2. Вимоги до електромагнітної сумісності (ЕМС)).

  • Сигнальні кола. Згідно з цим підрозділом Стандарту виробник повинен забезпечити та підібрати відповідні інструкції для використання та встановлення всіх сигнальних кіл, призначених для підімкнення обладнання телерадіокомплексів. Сигнали цих кіл мають відповідати вимогам до безпечних кіл наднизької напруги (БННН).


1.3.6. Електричне випробування АБЖ

Цей розділ Стандарту складається з таких підрозділів:

  • Загальні положення (випробування; приймальні випробування; умови проведення випробувань).

  • Випробовування функційних пристроїв АБЖ (де їх застосовують) (випробовування: випрямляча АБЖ; інвертора АБЖ; перевірки: комутаційних пристроїв АБЖ; пристроїв контролю та керування; випробовування акумуляторних батарей).

  • Випробовування комплектного АБЖ на відповідність визначеним виробником характеристикам (сигнали керування та контролю; перевірки: допустимих відхилів вхідної напруги та частоти; сили пускового струму та режим роботи на накопиченій енергії; вихідні характеристики АБЖ, перевантаження та коротке замикання; перевірки: вихідних динамічних характеристик АБЖ; вихідних динамічних характеристик навантаження АБЖ; вихідні характеристики АБЖ, еталонні нелінійні навантаження; вимірювання тривалості роботи на накопиченій енергії та тривалості відновлювання енергії; ККД та коефіцієнт потужності на вході; перевірка захисту в колі зворотного зв'язку; випробування на електромагнітну сумісність).

  • Заводське випробовування/випробовування на місці встановлення (випробування АБЖ; перевірка робочих характеристик; випробування за неповної навантаги; перевірки: допоміжного(-их) пристрою(-їв) АБЖ; синхронізації; у випадку несправності на вході по змінному струму; повторна перевірка входу по змінному струму; випробування АБЖ із паралельним резервом за імітації відмови; перевірка переходу; випробування за повної навантаги; вимірювання коефіцієнта корисної дії АБЖ; перевірки: несиметричності та симетричності навантаги; струморозподілення в паралельних АБЖ чи в АБЖ із паралельним резервом; вимірювання: номінальної тривалості роботи на накопиченій енергії; номінальної тривалості відновлювання енергії; пульсацій струму акумуляторної батареї; перевірки: перевантажувальної спроможності; короткого замикання; пристроїв захисту від короткого замикання; повторного запускання; перенапруги на виході; періодичного змінення вихідної напруги; змінення частоти; вимірювання: радіочастотних завад і кондуктивних шумів; гармонічних складників; короткого замикання на землю; вентиляції на місці встановлення; на сумісність із резервним генератором).

  • Процедура випробовування комутаційних пристроїв АБЖ (програма випробовування; технічні вимоги до випробовування; перевірка з'єднувальних кабелів; випробовування: за неповного та повного навантаження; перевірки: переходу; перевантажувальної спроможності; тривкості до короткого замикання; перенапруги (електронні силові комутаційні пристрої); радіочастотні завади та кондуктивні шуми; низькочастотний шум; перевірки: вентиляції на місці встановлення; короткого замикання на землю; додаткове випробовування).



1.3.7. Неелектричне випробовування

Цей розділ Стандарту складається з таких трьох підрозділів:

  • Методи випробовування на вплив навколишнього середовища та випробовування щодо транспортування. Основну увагу в цьому підрозділі приділено викладенню вимог щодо випробовування на удар, яке має здійснюватись лише для пристроїв з масою, меншою за 50 кг без контейнера для перевезення, та на вільне падіння. Зокрема, під час проведення випробувань на вільне падіння мають застосовуватись наведені в цьому підрозділі значення висот падіння залежно від маси спакованого зразка.

  • Методи випробовування на вплив навколишнього середовища в умовах зберігання та роботи (випробовування: в умовах зберігання; в робочих умовах).

  • Акустичний шум. Вимірювання акустичного шуму має здійснюватись відповідно до вимог міжнародного стандарту ІSO/DIS 7779 Acoustics – Measurement of airborne noise emitted by computer and business equipment (Акустика. Вимірювання повітряних шумів, створюваних комп'ютерним і офісним обладнанням).

Крім розглянутих вище розділів в Стандарті вміщено значну кількість додатків, частина з яких (додатки E, F i G) є обов'язковими, а решта (додатки F, B, C, D, H, HA, HБ та HB) – довідковими.

Обмежений обсяг Навчального посібника не дає можливості детально розглянути кожний з цих додатків, хоча, на нашу думку, переважна більшість з них має самостійне значення. Тому обмежимось лише наведенням заголовків цих додатків, не торкаючись їхнього змісту.

Обов'язкові додатки:

  • Еталонне нелінійне навантаження (Е).

  • Перевірка захисту в колі зворотного зв'язку (F).

  • Відмова на вході мережі живлення. Метод випробовування (G).

Довідкові додатки:

  • Типи конфігурацій агрегатів безперебійного живлення (АБЖ) (А).

  • Схеми під'єднання агрегатів безперебійного живлення (АБЖ) (В).

  • Пояснення термінів і визначень понять щодо комутаційних пристроїв АБЖ (С).

  • Настанова для покупця щодо характеристик АБЖ (D).

  • Визначання характеристик змінення вихідної напруги під час перехідних процесів (Н).

  • Бібліографія (І).

  • Технічні вимоги до проектування систем гарантованого електропостачання електроприймачів критичної групи (НА).

  • Нормативні документи, якими треба додатково користуватися під час проектування АБЖ (НБ).

  • Перелік національних і міждержавних стандартів, згармонізованих з МС чи розроблених на основі МС, на які є посилання в цьому стандарті (НВ).

В Стандарті наведено також рекомендації щодо вибору конкретної конфігурації системи безперебійного живлення.
Розділ 2. Загальні питання організації безперебійного живлення електроспо-живачів і труднощі на шляху розв'язання цієї проблеми

2.1. Категорія надійності електропостачання споживачів

В наш час у зв'язку з інтенсивним розвитком інформаційних технологій безупинно підвищується (за рядом експертних оцінок – експоненціально) цінність безперевної роботи, а також збереження даних, що створюються, передаються і зберігаються за допомогою електронного обладнання. Тому до надійності і довговічності будь-якого електронного обладнання пред'являються підвищені вимоги, які, власне кажучи, зводяться до того, що практично все це обладнання має протягом багатьох років безвідмовно працювати з незмінними, закладеними під час його проектування, номінальними параметрами.

Незважаючи на вражаючі досягнення електроніки і безупинне удосконалювання технічних рішень, що закладаються проектувальниками під час створення різноманітного електронного й електротехнічного обладнання, що використовується в інформаційних та телерадіомовних технологіях, на шляху досягнення необхідної надійності і довговічності роботи такого обладнання виникає дуже багато важко розв'язуваних проблем, головна з яких полягає в тому, що таке обладнання практично неможливо "змусити" протягом тривалого часу правильно і надійно функціонувати за умов, коли для будь-якого об'єкта такий найважливіший компонент технічної інфраструктури, яким є електроживлення, функціонує нестабільно і практично непередбачувано.

Так, відповідно до діючого ГОСТ 13109-97. Нормы качества электрической энергии в системах общего назначения [3] напруга в електричних мережах має відповідати таким вимогам: її діюче значення має бути 220 В ± 10%, частота – 50 Гц ± 1%, коефіцієнт несинусоїдальності – довготривало до 8%, короткочасно – до 12%, тобто напруга повинна змінюватися за синусоїдою, відрізняючись від її не більш, ніж на 8%. Проте у багатьох електромережах ці норми якості електроенергії не виконуються, а мають місце різноманітні спотворення напруги, що проявляються у виді імпульсних високовольтних кидків напруги чи струму, її тривалого падіння, короткочасного підвищення чи зниження, нестабільності її форми, повного припинення електропостачання тощо.

Усі ці спотворення напруги, крім скорочення терміну служби обладнання, можуть призвести і нерідко призводять до важких наслідків – перерв у мовленні (див. Передмову), втрати дуже важливої інформації, часткового чи навіть повного виходу з ладу електронних пристроїв, призначених для передавання, запам'ятовування, обробки та передачі інформації.

У зв'язку з цим на початковому етапі розвитку інформаційних технологій, коли спотворення напруги в переважній більшості електромереж були порівняно невеликі, для розв'язання проблеми захисту електромереж скрізь стали застосовувати різноманітні фільтри, розрядники, стабілізатори та інші аналогічні пристрої. Пізніше, починаючи з 70-х років минулого століття, коли ці спотворення стали загрозливими для нормального функціонування комп'ютерних систем, особливо чутливих до якості напруги живлення, почали застосовувати, спочатку у військовій і банковій сферах, а потім практично скрізь, складніші захисні пристрої, такі як джерела безперебійного живлення (ДБЖ) і системи гарантованого електропостачання (СГЕ), здатні (у міру їхнього удосконалювання) забезпечити захист електронного обладнання від самого широкого набору різноманітних спотворень напруги в електромережі [5, 8]. Особливо важливим на сьогоднішній день є якісне електропостачання апаратури теле - радіокомплексів і систем у зв'язку з переходом України на цифрове мовлення.

Крім зазначених у вступі базових термінів щодо системи безперебійного електропостачання наведемо також визначення деяких інших важливих термінів і категорій.

Електроприймачі критичної групи (ЕКГ) – це надчутливі до якості електроенергії електроприймачі будівель, що забезпечують інформаційний, обчислювальний чи технологічний процес, переривання якого неприпустимо, загрожує життєдіяльності людей, втраті важко відновлювальної інформації, і тому вони потребують захисту від будь-яких несправностей живлення тривалістю понад 20 мс. До таких електроприймачів відносяться:

ЕКГ із неперервним режимом роботи (ЕНР) (вони мають функціонувати безперервно 8760 годин протягом усього року (8784 години – у високосному році) чи протягом часу, що перевищує проміжок часу між двома послідовними планово-попереджувальними роботами на джерелах живлення);

ЕКГ з обмеженим режимом роботи (ЕОР) (до них не висувається вимога обов'язкового неперервного функціонування протягом року чи протягом проміжку часу між двома послідовними планово-попереджувальними роботами на джерелах живлення).

Крім того, важливими для оцінки надійності і довговічності роботи ДБЖ і ЕКГ є такі поняття:

локальна обчислювально-інформаційна мережа споруди (ЛОВМ), тобто мережа, спеціально призначена для отримання, переробки, передачі і прийняття інформації між окремими об'єктами усередині споруди;

мережа загального призначення з ЕКГ (одно- чи трифазна розподільна мережа споруди, у якій ЕКГ, зокрема електроприймачі ЛОВМ та групові мережі світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів живляться від одного групового розподільного щитка);

виділена мережа з ЕКГ (трифазна мережа, виконана так, що ЕКГ під'єднують до окремо виділеної фази групового розподільного щитка (ГРЩ), а інші електроприймачі під'єднують до однієї чи двох інших фаз);

розділена мережа з ЕКГ (одно- чи трифазна мережа, виконана так, що ЕКГ живляться від радіально-магістральних ліній, відділених від інших ліній до світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів);

автономна мережа з ЕКГ (мережа, виконана так, що електроприймачі ЕКГ одержують живлення радіально-магістральними п'ятипроводними лініями з окремих розподільних щитів, гальванічно відділеними від ліній групових мереж до світильників, штепсельних побутових розеток та інших електроприймачів).

Категорії надійності електропостачання ЕКГ, зокрема електроприймачів ЛОВМ, а також найменування цих приймачів наведені в табл.2. 1.
1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ
ВІЙСЬКОВИЙ ІНСТИТУТ ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙ ТА ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ТЕХНІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ УКРАЇНИ "КПІ"
М. В. Афанасьєв Графік захисту дипломних робіт
Аніщенко Л. Я. – завідувач лабораторією оцінки впливу на навколишнє середовище УкрНДІЄП
Тема 2 (заняття 2). Джерела міжнародного права (2 год.)
Поняття і значення джерел міжнародного права. Роль ст. 38 Статуту Міжнародного Суду ООН у визначенні джерел міжнародного права
Поняття фінансової діяльності(2 лекції)
Фінанси – сукупність суспільно-економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних, централізованих...
ПОРЯДОК проведення Всеукраїнського конкурсу "До чистих джерел" Основні...
України, раціональне використання водних ресурсів, підвищення екологічної і правової обізнаності громадян щодо охорони водних ресурсів...
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1
НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-3
НАВЧАЛЬНА МЕТА: вивчити з особовим складом водіїв систему електроживлення пожежних автомобілів
ПЛАН КОНСПЕКТ на проведення занять зі спеціальної підготовки з водійським складом СДПЧ-1
Навчальна мета: вивчити з особовим складом водіїв основні вимоги при проведені ТО електроживлення пожежних автомобілів
СИНЕЛЬНИКІВСЬКА МІСЬКА РАДА РОЗПОРЯДЖЕННЯ міського голови
Керуючись Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», з метою забезпечення безперебійного руху транспорту на автомобільних...
SWIFT SWIFT
Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій; українською мовою вимовляється СВІФТ  — міжнародна міжбанківська...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка