Управління освіти Чернівецької міської ради Чернівецька гімназія №7 Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів по ядерній енергетиці та ядерній фізиці «Атомна енергетика та суспільство» «Майбутнє атомної енергетики» (реферат)


Скачати 165.4 Kb.
НазваУправління освіти Чернівецької міської ради Чернівецька гімназія №7 Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів по ядерній енергетиці та ядерній фізиці «Атомна енергетика та суспільство» «Майбутнє атомної енергетики» (реферат)
Дата14.03.2013
Розмір165.4 Kb.
ТипКонкурс
bibl.com.ua > Фізика > Конкурс
Управління освіти Чернівецької міської ради

Чернівецька гімназія №7

Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів по ядерній енергетиці та ядерній фізиці

«Атомна енергетика та суспільство»


«Майбутнє атомної енергетики»

(реферат)

Виконавець: учениця 10 класу

Кудла Ганна-Христина
Керівник: вчитель фізики

Якимчук Валентина Іванівна


Чернівці

2010

План:

  1. Вступ

  2. Що таке атомний реактор?

  3. Малий Hyperion.

  • Плани на майбутнє.

  • Невже так дорого?

  • А чи безпечно це?

  • Хто їх купуватиме?

  1. Ford Сіетл -XXI ITE – не реалізований проект

  • Історія створення.

  • Випереджуючи час.

  1. Електростанція на воді.

  • Що це таке?

  • Коли запрацює ПАТЕС?

  1. Розробка японців.

  2. «Наша Елена»

  3. Rapid -L

  • Як він працює?

  1. "Прометей" з атомним серцем.

  • Мета проекту.

  • Заходи безпеки.

  1. Двигун Стірлінга.

  2. Висновки.

  3. Список використаної літератури.


Вступ

В останній час перед людством постала проблема глобального потепління. Рівень вуглекислого газу в атмосфері збільшився, що спричинило підвищення температури повітря. Льодовики тануть, рівень Світового океану підвищується, загрожуючи затопленням значних площ узбережжя. Це не може не непокоїти людство. Для того щоб зменшити викиди вуглекислого газу в атмосферу учені та промисловці почали приділяти все більшу увагу екологічно безпечнішим джерелам енергії. Це передусім використання енергії сонця вітру та води біогаз… Також поступово повертається довіра людей до атомної енергетики, яку суттєво похитнула аварія на Чорнобильській АС.

Оскільки великі АЕС не економічні, потребують обслуговуючий персонал та воду для охолодження, яку вони потім забруднюють радіоактивними речовинами, науковці все більше уваги приділяють ідеї створення мініатюрних атомних реакторів. Вони повинні забезпечувати окремі райони міст електроенергією, яка буде значно дешевша за сьогоднішню (всього всього 5-13 центів за кіловат – годину).

Через підвищений інтерес до мініатюрних атомних реакторів я вирішила зібрати матеріали по цій темі і презентую вам результат моїх досліджень.

Що таке атомний реактор?

Атомний реактор — пристрій для одержання енергії за рахунок керованої реакції поділу ядра. Існує кілька типів атомних реакторів, усі вони використовують ядерну ланцюгову реакцію поділу. Перший реактор був запущений у США в 1942 (в СРСР в 1946). Розпад ядер відбувається в активній зоні реактора, у якій зосереджене ядерне паливо, і супроводжується вивільненням значної кількості енергії.

Реактори розрізняють:

  • за енергією нейтронів, що викликають розпад (реактор на теплових, швидких і проміжних нейтронах)

  • за характером розпаду ядерного палива (гомогенні і гетерогенні)

  • за використовуваним сповільнювачем (графітові, водо-водяні та ін.)

  • за призначенням (енергетичні, дослідницькі)

Малий Hyperion.

Найбільшого успіху у справі створення малих атомних реакторів досягла компанія Hyperion Power Generation, Inc. Це приватна організація, створена для будівництва та продажу кількох проектів відносно невеликих (теплові потужністю 70 МВт, електричні - 25 МВт) ядерних реакторів. Виробник стверджує, що це будуть модульні, недорогі, і безпечні реактори. Їх метод переробки відпрацьованого ядерного палива гарантує нерозповсюдження радіоактивних відходів.

Якщо звичні атомні електростанції виробляють гігават енергії, нове покоління малих, можна навіть сказати мініатюрних АЕС (до яких належить Hyperion) оперує потужностями,на два - три порядки меншими.

За повідомленнями засобів масової інформації, ці реактори можуть бути використані для виробництва тепла та електроенергії та для інших цілей, в тому числі для опріснення води.

Оригінальний проект першим створив Доктор Отіс Г. Петерсон, який раніше працював у Лос-Аламоської національної лабораторії. Перший реактор він створив під час роботи на (LANL). Останнім часом ЗМІ приділяє все більшу увагу до цієї фірми і сконструйованих нею реакторів.

Плани на майбутнє.

Станом на вересень 2009 року, Hyperion розраховує продати 4000 модулів живлення версії 2008 року по 25-30 млн доларів кожний, і очікується, що перший запуск відбудеться у червні 2013 року. В 2009 році Hyperion почав розробку нового проекту, вартістю 50 млн доларів,а в даний час компанія намагається отримати на нього ліцензію. На початку 2009 року Hyperion мала вже більше 100 замовлень на реактори, розроблені 2008 -го року. Також компанія має намір в найближчому майбутньому побудувати заводи з виробництва реакторів у США,Британії та у Азії.

У листопаді 2009 року Hyperion оголосив ,що вони і надалі продовжуватимуть виробництво реакторів, що працюють на безпечнішому гібриді урану, але потреби клієнтів і процес отримання ліцензії змушує їх розпочати виробництво більш традиційних реакторів, так званого "Покоління IV", що працюють на нітриді урану та використовують для охолодження свинець-вісмут. Заради в використання рідких металів, як охолоджувачів, необхідно пришвидшити випуск реакторів, розроблених компанією. Але, на сьогоднішній день, вони перебувають тільки на стадії обговорення.

Невже так дорого?

Може здатися, що "реактори майбутнього" надзвичайно дорогі. Але за словами Джона Діла, виконавчого директора Hyperion, хоча вони і коштуватимуть приблизно 25 мільйонів доларів ,для співтовариства в 10 тисяч приватних будинків реактор виявиться досить доступним - всього 2500 доларів на будинок.

А чи безпечно це?



Для нас уже не є новинкою стратегічні субмарини, авіаносці або криголами "на атомному ходу". Але одна справа - судна, які є"іграшками" гігантської державної машини, і зовсім інша - власна АЕС, яку може купити яке-небудь багате містечко. Але чи безпечно це і чи не отримаємо ми другого Чорнобиля на подвір’ї сусіднього будинку? Ось що про це говорять інженери, що спроектували ці реактори.

Крім сталевого корпусу Hyperion одягнений ще й у бетонну оболонку. Назовні виходять тільки кілька труб. Цікаво ,що для перезавантаження ядерного палива весь реакторний модуль передбачається демонтувати і відвозити на завод-виробник, а потім (зі свіжим "зарядом")- назад . Цей реактор легко транспортувати на вантажівці ,літаку або кораблі.

Повністю саморегульована система Hyperion не дасть цьому вийти на надкритичний режим а тому реактор ніколи не розплавиться від перегрівання, а якщо хтось навмисно пошкодить оболонку (яку передбачається закопувати під землю і охороняти), то активний матеріал, що вийде назовні, швидко охолоне. При цьому компанія підкреслює, що з наявного в пристрої ядерного палива не можна отримати уран для зброї.

Всередині основного модуля немає рухомих частин, що також підвищує надійність системи. Ця АЕС не потребує втручання людини протягом місяців, а то й років. Вона автоматично налаштовує потужність залежно від поточного навантаження в мережі. А термін роботи на одному завантажені урану становить за різними даними від 5 до 10 років. При цьому ядерні відходи за один цикл за розміром вдвічі менше футбольного м'яча.

Хто їх купуватиме?

Першими покупцями новинки стануть не ексцентричні власники котеджів у престижних районах, а промислові компанії.

Виробництво модулів Hyperion має розпочатися протягом п'яти років. Перший примірник поїде до Румунії на одне з підприємств чеської компанії TES, яка вже придбала шість реакторів, що називається, з ватманського аркуша" і намічає купити ще 12. Інтерес до реакторів Hyperion виявили і на Кайманових островах, в Панам, на Багамах...

Проте фірма розглядає заводи і фабрики лише як одну частину потенційних покупців маленької АЕС. Житловий сектор - друга передбачувана половина.

Який сенс у великій кількості крихітних атомних станцій? У виправданості впровадження таких джерел енергії у віддалених місцевостях, навіть у зовсім невеликих поселеннях; у високому темпі будівництва (звичайну АЕС будують не менше 10 років, а портативну, зібрану на заводі, змонтують на місці за лічені дні); у низькій ціні і простоті.

Цікаво, що Hyperion Power Generation, Inc не є першовідкривачем мініатюрних АЕС. Вона лише являє собою яскравий приклад нового напряму в галузі, який передбачає, що малі і гранично автоматизовані атомні станції, розкидані по віддалених кутках світу, допоможуть окремим населеним пунктам, що зазнають труднощі з забезпеченням електроенергією і викидами парникових газів.

Ford Сіетл -XXI ITE – не реалізований проект

"Передові стилісти не обмежені існуючими технічними та науковими досягненнями. Свобода думки - ключ до прогресивного конструювання автомобілів. Seattl-ite приведе до створення нових понять у моделюванні, комфорті і безпеці ".

Це фрагмент брошури, присвяченої концепт - кару Ford Seattle-ite XXI, ядерному автомобілю 1962 року.

Історія створення.



У 1960 -х роках у суспільстві спостерігався дивовижний оптимізм щодо майбутнього атомної енергетики. Деякі навіть марили автомобілями з ядерним двигуном. Таким був Ford Сіетл -XXI ITE 1962 року.

Ця історія почалася ще в 1958 році, коли був створений концепт-кар Nucleon.

Власне кажучи, це був навіть не концепт-кар, а лише макет в масштабі 3/8. Однак, відповідаючи романтичним настроям епохи, Nucleon рухався за допомогою атомного реактора, встановленого в задній частині автомобіля.

Звичайно, такий компактний реактор ніколи не був створений. Але американці вірили, що в майбутньому ядерні установки будуть істотно меншими в розмірах. І в чомусь вони мали рацію.

Компактні ядерні агрегати США і СРСР навчилися ставити не тільки на космічні ракети, але також на крилаті ракети і навіть на міжконтинентальні винищувачі.

За деякими оцінками Nucleon повинен був долати 8000 кілометрів без перезавантаження ядерного палива, яке на зорі атомної ери багатьом уявлялося безпечним і життєздатним джерелом енергії.

У 1962 році Ford побудував повнорозмірний Seattle-ite XXI, куди більш елегантний, ніж непоказний Nucleon.

Випереджуючи час.

Автомобіль мав чотири передніх колеса - ведучих і керованих одночасно,скляний ковпак змінної прозорості, що підвищує ефективність кондиціювання, керовані жалюзі на задньому вікні і рульове керування без традиційного керма, що дозволяє вести автомобіль лише злегка рухаючи кінчиками пальців.

Джерела енергії передбачалися різні. По-перше, паливні елементи, а по-друге, як вказували інженери, можливо, будуть встановлені, "якісь компактні ядерні пристрої".

Вся передня частина автомобіля з чотирма колесами і силовим агрегатом в 400 кінських сил, як зазначалося в рекламі, для трансконтинентальних подорожей, могла від’єднуватися, а на її місце підєднувався б маленький модуль з економічним мотором для міських прогулянок.

Ще автори машини заклали в проект мрію про інтерактивну інформаційну систему, яка показувала б, приміром, стан пристроїв і прогноз погоди.

Все це - за десять років до винаходу мікрочіпів, за п’ятнадцять - до навігаційних супутників і за сорок - до наших днів, коли паливні елементи тільки - тільки почали використовувати.

Може, на черзі все ж таки ядерний привід? Сказати про ядерну енергію "безпечна"- це, звичайно, занадто сміливо. Але подивіться.

Чотири передні колеса, що дають кращу керованість і стійкість, після років забуття повернулися у вигляді серійного суперкара Covini C6W.

Скло, що затіняється за бажанням водія можна знайти на деяких дорогих лімузинах.

Про комп'ютерну навігацію і говорити нічого. Та й автомобілі, що управляються комп'ютером - вже не фантастика. Є вже безліч таких експериментальних автомобілів, а, скажімо, система автоматичного паркування - вже у продажу.

Про модульні, складові та інші автомобілі - трансформери до цих пір регулярно згадують лише творці концепт-карів. Люди вважають за краще купити два різних автомобіля - для міста і для душі. Хоча шестиколісник був би не дешевше двох машин. Однак, незважаючи на сумнівну реалізованість, Seattle-ite не можна назвати невдачею.

Електростанція на воді.

Плавуча атомна теплоелектростанція (ПАТЕС) - це, звичайно, не "домашній реактор" (все-таки це судно буде важити більше 20 тисяч тонн), але електрична вихідна потужність в 70 мегават дозволяє записати російський у згадану вище категорію.

Що це таке?

Плавуча атомна теплоелектростанція, ПАТЕС - російський проект щодо створення мобільних плавучих атомних електростанцій малої потужності, що розробляється Федеральним агентством по атомній електроенергетиці Росії, підприємством «Севмаш», ВАТ «Мала енергетика» та іншими організаціями.

Згідно з проектом, плавуча атомна станція малої потужності (АСМП) складається з гладкопалубного несамохідного судна з двома реакторними установками КЛТ-40С криголамного типу, розробленими ВАТ «ДКБМ ім. Афрікантова». Довжина судна - 144 метри, ширина - 30 метрів. Водотоннажність - 21,5 тисячі тонн.

Плавуча станція може використовуватися для отримання електричної та теплової енергії, а також для опріснення води. У добу вона може опріснити від 40 до 240 тисяч тонн води.

Встановлена електрична потужність кожного реактора - 35 МВт, теплова потужність - 140 гігакалорій на годину. Термін експлуатації станції складе мінімум 36 років: три цикли по 12 років, між якими необхідно здійснювати перевантаження активних зон реакторних установок.

Згідно з проектом, будівництво та експлуатація ПАЕС історично розглядалася, перш за все, корисною для військових цілей. Однак з розвитком цивільних атомних технологій і появою великої кількості атомних реакторів на військових суднах, підводних човнах і криголамах, стали очевидні вигоди мобільних джерел енергії, які можна було б використовувати у віддаленій і неосвоєній місцевості.

Плавучі реактори цивільного призначення використовувалися для забезпечення енергією Панамського каналу (судно Sturgis, 1962-1972) і американської дослідницької бази в Антарктиці.

Коли запрацює ПАТЕС?

Згідно з заявою концерну «Росенергоатом» закінчення будівництво ПАТЕС передбачають в 2012 році, а вихід в експлуатацію – в 2013.

Плановані місця розміщення:

  • Місто Певек Чукотського АО

  • ЗАТУ Вілючинськ на Камчатці

  • Республіка Кабо-Верде (Острови Зеленого Мису)

  • Будівництво газових родовищ на Таймирі. Можливий замовник ВАТ « Газпром ».

Можлива експлуатація АСМП цього проекту в інших країнах з важкодоступними територіями - наприклад, в Канаді, Індонезії та ін

Розробка японців.

А ще варто згадати про Toshiba 4S мініатюр реактор японського виробництва(підземний, капсульований), що здатний поставляти в мережу 10 мегават.

Японці давно вже запропонували встановити таку міні-станцію на Алясці у містечку Галена (Galena), що налічує менше 700 жителів.

Однак проект АЕС Галени вже не перший рік затримується через всілякі узгодження і дозволи.

Власне мешканці Галени - за. Міська рада вже не раз висловлювалася на користь установки станції. Воно й зрозуміло. Японські інженери завіряють, що реактор абсолютно безпечний. До речі, 4S розшифровується як Super Safe, Small, Simple. Так що побоюватися з приводу вибуху не варто.

А якщо порівняти вартість реактора з нинішніми витратами містечка на солярку вибір стає ясний.

Toshiba 4S має працювати 30 років без перезавантаження палива (це металевий сплав урану, плутонію і цирконію, який раніше тільки тестувався, але ніколи не випускався як комерційне ядерне пальне). До речі, для порівняння, реактори ПАТЕС потрібно перевантажувати через 12 років після запуску.

Toshiba мала намір направити заяву до комісії з ядерного регулювання США (Nuclear Regulatory Commission)в 2009 році, і, якщо відповідь буде позитивною, станція на Алясці може бути запущена в найближчому майбутньому.

Причина благодійності японців легко з’ясовна - якщо проект у Галені виявиться успішним, Toshiba спробує налагодити продаж 4S по всій Америці.

«Наша Елена»

В СРСР також існував проект – аналог реактор Елена.

Він характеризується малою потужністю. Теплофікаційна потужність установки становила близько 3 МВт, а електрична - близько 100 кВт. Цього достатньо, щоб забезпечити основні енергетичні потреби невеликого селища, спосіб генерації - термоелектричний.

Реактор не потребує обслуговування - одного разу запущений, він працює без участі людини. У даний момент демонстраційний прототип «Елени» вже 12 років успішно працює в Інституті атомної енергії («Курчатовський університет»).

У зібраному вигляді «Елена» представляє собою циліндр діаметром 4,5 і заввишки 15 метрів. Маса установки -168 тонн. Установка розбирається на блоки масою не більше 20 тон. Термін безперервної роботи - близько 25-30 років.

Rapid -L

Проте Японія не зупиняється на створеному і починає розробку нового атомного реактора Rapid -L,який в перспективі може бути використаний для електропостачання житлових будинків.

Розроблюваний реактор при висоті в 6 м і шириною 2 м здатний виробляти до 200 кВт електрики, чого достатньо для живлення офісного хмарочоса або житлового будинку. За словами Міцуру Камба, який очолює групу дослідників в Центральному дослідному центрі реактори типу Rapid -L отримають широке розповсюдження через те, що великі АЕС буде важко побудувати через брак місця для їх розміщення. Міні-реактори також можуть використовуватися для компенсації пікових навантажень у великих міських зонах, таких як Токійська затока.

Як він працює?

Принцип роботи Rapid -L традиційний, проте замість вуглецевих стержнів, що використовуються у великих реакторах для регулювання інтенсивності, в міні - реакторі використовується рідкий ізотоп літію, краще за інших поглинає нейтрони. При підвищенні температури метал розширюється і спускається вниз по трубках, поглинаючи нейтрони і сповільнюючи реакцію. Тобто літій -6 діє як "рідкий стрижень", природно, що в цьому випадку потреба в складному механічному приводі для спуску і підйому твердих стрижнів, відпадає. Робоча температура Rapid -L складає 530 С, а охолодження здійснюється рідким металом. Реактор, за твердженням розробників, повністю безпечний, проте переконати жителів "ядерного" будинку в безпеці реактора в підвалі буде не так вже й просто.

"Прометей" з атомним серцем.

Міні ядерні реактори використовуються не тільки на землі, а й у космосі .

NASA замовило одній з найбільших американських аерокосмічних компанії розробку проекту принципово нових двигунів. Таким чином, NASA поклала початок новій програмі з підкорення Сонячної системи за допомогою атомних космічних кораблів.

Мета проекту.

Мета проекту - побудувати міжпланетний космічний корабель, який зможе подолати величезну відстань у космосі за короткий термін, зібрати необхідну інформацію і передати її на Землю.

NASA виділило 6 мільйонів доларів американської компанії Lockheed Martin для розробки технології, яка дозволить побудувати подібний комічний корабель-пілігрим на основі мініатюрного ядерного реактора.

Проект "Прометей", названий на честь античного бога, який подарував людяв секрет вогню, передбачає створення спеціального атомного енергоносія. Вчені вважають, що тільки цей вид енергії дозволить кораблю повною мірою виконати завдання дослідження планет Сонячної системи.

Разом з тим, цей проект викликає неоднозначну оцінку. Скептики задаються питанням про безпеку запуску в космос потенційно небезпечного ядерного носія, особливо після того, як технічні несправності призвели до краху шатла Columbia.

NASA відзначає, що безпосередня мета проекту "Прометей" - створити революційний двигун для міжпланетного корабля, який буде відправлено на супутники Юпітера - Калісто, Ганімед і Європу. Учені припускають, що на цих супутниках, що наближаються за своїми розмірами до деяких планет Сонячної системи, можуть бути виявлені примітивні форми життя. 

Технології, задіяні для вивчення супутників Юпітера та інших планет Сонячної системи - сонячне світло тут надто слабке. Тому фахівці NASA прийшли до висновку, що ретельно вивчити і дослідити ці планети можна буде тільки за допомогою ядерної енергії.

Землянам вже вдалося за допомогою існуючих технологій відправити на Юпітер декілька космічних зондів, проте їх робота була обмежена недоліком енергії. Зонди функціонували за допомогою сонячних батарей, і тому їхня потужність була еквівалентна потужності декількох електричних лампочок, що істотно обмежувало можливості зондів.

У свою чергу, космічні кораблі з атомними енергетичними установками можуть не тільки виконувати функції найпотужніших радарів і інших засобів дистанційного зондування, а й використовувати свої реактори, щоб летіти куди завгодно. Зонди на основі сонячних батарей не могли пересуватися самостійно. Вони літали по траєкторії навколо планети, притягнуті її гравітаційним полем, що істотно обмежувало можливість наукових досліджень.

Проект "Прометей" припускає створення технологій, які дозволять значно збільшити енергію космічного корабля, а відповідно і можливості людей у справі освоєння Сонячної системи, - говориться в заяві NASA. Створення нових енергетичних установок дозволить не тільки подорожувати далі й швидше, але і проводити більш ефективні дослідження з колосальною наукової віддачею".

Перший кандидат з ядерної енергетичної установкою - космічний корабель під назвою Jimo (Jupiter Icy Moons Orbiter), навряд чи буде запущений раніше 2011 року - на його будівництво буде потрібно, не менше 8-ми років. У найближчі два роки головним космічним пріоритетом для людства буде вивчення Марса. Після Марса прийде черга супутника Юпітера Європи. Вчених, перш за все, цікавить його величезний крижаний океан, наявність якого вже було підтверджено космічним зондом Galileo.

У минулому році Національна дослідницька рада США головним пріоритетом наукових досліджень для нового типу космічних кораблів назвала запуск зонда на Європу - вчені сподіваються знайти на супутнику Юпітера життя.

Фахівці NASA підрахували, що атомний реактор на кораблі Jimo дасть у сотні разів більше енергії ,ніж використовувані зараз сонячні батареї.

Реактор для космічних кораблів буде в 10 тисяч разів менше своїх аналогів ,що використовуються на Землі.

Заходи безпеки.

Крім того, космічний корабель нового типу повинен бути безпечним для людей. Планується, що реактор буде залишатися "холодним" (не буде приведений в дію) - до тих пір, поки корабель не покине орбіту Землі. Крім того, після закінчення місії зонд буде виведений на траєкторію, по якій він буде віддалятися від нашої планети.

Двигун Стірлінга.

Також агентство НАСА тестування ключових компонентів мініатюрного ядерного реактора, який у майбутньому повинен буде забезпечити енергією наші космічні бази на Місяці та Марсі, а також може служити джерелом енергії для двигуна Стірлінга.

Реактор НАСА, зроблений за оригінальною технологією: він поєднує в собі маленьку установку з розщеплення атомів і дві герметичні камери (це теплова машина, в якій є гаряча і холодна камери, а газ безперервно переміщується між ними, поперемінно то нагріваючись / розширюючись, то остигаючи/стискаючись).

Процес йде самостійно, якщо зберігати температуру камер.

У дослідницькому центрі НАСА Glenn Research Center протестували двигуни Стірлінга і радіатори окремо, а замість реактора поставили поки що симулятор. Всі частини в зборі протестують в 2014 р. А до цієї дати НАСА обіцяє повернути людину на Місяць.

Під час експерименту установка стабільно видавала 2,3 кВт енергії і показала себе навіть краще, ніж очікували учені. Потенційно вона може працювати на потужності 40 кВт, цього буде цілком достатньо для життєзабезпечення місячної і марсіанської баз.

У створенні ядерної установки інженери застосували одну інновацію. Для передачі тепла від реактора до машини Стірлінга вони використовували рідкий металеву прошарок з калійно - натрієвого сплаву. Такий матеріал вперше використовується з машиною Стірлінга. Учені вважають, що конструкція зможе працювати без будь - якого зовнішнього втручання як мінімум вісім років.

Крім того, були протестовані панелі радіатора, які повинні слідкувати за роботою під час перепадів температури. Радіатори непогано показали себе в безповітряному просторі при добових перепадах температур від -100 °С до + 100 ° С ,як на Місяці.

Програма зі створення мініатюрних ядерних реакторів в НАСА стартувала в 2006 році .

Висновки.

Для того щоб залишити, хоча б щось для наших нащадків, ми повинні думати про майбутнє вже тепер.

Атомна енергетика не є панацеєю, у неї є свої проблеми. Але, безсумнівно, за правильного використання вона буде значно безпечніша за ту ж ТЕЦ. Мініатюрні ядерні реактори виведуть ї ї на новий якісний рівень. Чим менше і автоматичніше АЕС, тим менша вірогідність рокової, непоправної помилки.

Це усвідомили і науковці, які все частіше і частіше звертаються до задумки «атомної електростанції у погребі».

Список використаної літератури.

http://uk.wikipedia.org/wiki/Ядерний_реактор

http://en.wikipedia.org/wiki/Hyperion_Power_Generation

http://www.hyperionpowergeneration.com/about.html

http://www.membrana.ru/articles/technic/2008/11/12/201800.html

http://www.infuture.ru/news.php?news_id=53

http://www.membrana.ru/articles/technic/2004/05/20/153900.html

http://ru.wikipedia.org/wiki/Плавучая_атомная_электростанция

http://ru.wikipedia.org/wiki/Toshiba_4S

http://en.wikipedia.org/wiki/Toshiba_4S

http://ru.wikipedia.org/wiki/Елена_(реактор)

http://atomicinsights.blogspot.com/2007/12/rapid-l-reactor-designed-by-japans.html

http://www.eoearth.org/article/Small_nuclear_power_reactors

http://www.ng.ru/science/2003-06-25/14_usa.html

http://www.nuclearno.ru/text.asp?5058

http://www.greenoptimistic.com/2009/10/27/nasa-nuclear-stirling-engine-moon/



Схожі:

Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів по ядерній енергетиці...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів по ядерній енергетиці та ядерній фізиці «Атомна енергетика і суспільство»
Реферат на тему: «Час змін у ядерній енергетиці»
Завдання дослідження. Проаналізувати вплив світових подій на розвиток атомної політики, визначити основні загрози для людства глобального...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та...
Всеукраїнський відкритий конкурс рефератів з ядерної енергетики та ядерної фізики
Всеукраїнський конкурс студентських наукових робіт з галузі «ЕНЕРГЕТИКА»
До початку роботи підсумкової конференції Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з галузі «Енергетика» планується видати...
Тема. Екологічні проблеми атомної енергетики Мета уроку
Мета уроку: ознайомити учнів із ситуацією в атомній енергетиці України; розповісти про ядерний паливний цикл і природний радіаційний...
Начальникам управлінь освіти Чернівецької міської ради, Глибоцької,...
Про результати засідання обласної експертної комісії науково-методичного центру практичної психології та соціальної роботи Інституту...
Чернівецька обласна державна адміністрація Департамент освіти і науки, молоді та спорту
Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича 07. 05. 2013 р на базі ліцею №2 Чернівецької міської ради було проведено...
«Не будьте собі ворогом!»
...
Анкета «Психологія в сфері інтересів та потреб сучасної людини»
Центр практичної психології і соціальної роботи управління освіти Чернівецької міської ради
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка