КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ
|
|
Скачати 1.32 Mb.
|
|
Для машин періодичної дії:  ,де Qтоб – теоретична об'ємна продуктивність, м3/год; V0 – об'єм робочої камери, м3; φ – коефіцієнт завантаження робочої камери,  , де Vпр – об'єм продукту в робочій камері. ,де Qтм – теоретична масова продуктивність, кг/год; ρ – густина продукту, кг/м3.  ,де Qтшт – теоретична штучна продуктивність, шт/год; К – кількість штук продукту або виробів, яка вміщується у робочу камеру машини за один робочий цикл, шт. Для машин безперервної дії: Qтоб = φ × F0 × υ × 3600 де Qтоб – теоретична об'ємна продуктивність, м3/год; φ – коеф. завантаження площі поперечного перерізу розвантажувального пристрою; F0 – площа поперечного розрізу розвантажувального пристрою, м2; υ – швидкість руху потоку продукту, м/с. Qтм = φ × F0 × υ × ρ × 3600 Qтм – теоретична масова продуктивність, кг/год; ρ – густина продукту, кг/м3.  ,де Qтшт – теоретична штучна продуктивність, шт/год; К – кількість штук продукту, яка вміщується в поперечному розрізі машини, шт.; S – крок виробів у потоці (довжина виробу та відстань між сусідніми виробами). Технічна (дійсна) продуктивність – це середня кількість продукції, яка випускається машиною за одиницю часу з урахуванням витрат часу на технічне обслуговування (регулювання, змащення машини тощо). Технічна продуктивність пов'язана з теоретичною: Qтех = Кт.в × Qт , де Qтех – технічна продуктивність; Qт – теоретична продуктивність; Кт.в – коефіцієнт технічного використання машини.  ,де tр – час роботи машини, год.; tт.о – час технічного обслуговування машини (регулювання, переналагоджування, очищення робочих органів тощо), год.; tвід – час, необхідний на відновлення працездатності машини після відмови, год. Експлуатаційна продуктивність – це показник, який характеризує машину в умовах експлуатації на конкретному виробництві з урахуванням усіх витрат робочого часу, в тому числі з причин відмови машини. Експлуатаційна продуктивність пов'язана з теоретичною: Qекс = Кз.в × Qт , де Qекс – експлуатаційна продуктивність; Кз.в – коефіцієнт загального використання технологічної машини.  ,де tорг – час простою машини через організаційні причини, год. Коефіцієнт загального використання технологічної машини враховує всі втрати робочого часу, в тому числі і простої машини через організаційні причини. Ці втрати не пов'язані з якістю роботи машини та її технічним станом. Величина даного коефіцієнта залежить від специфіки і організації роботи підприємства, де експлуатується машина. Потужність машини. Робота технологічної машини зумовлена механічною енергією, яка підводиться до робочого органа від двигуна через передавальний пристрій. Потужність електродвигуна, тобто енергія, яка підводиться до нього від електромережі за одиницю часу, повинна забезпечувати втрати в самому двигуні, у передавальному механізмі, на робочому валу, який передає рух робочому органу і на виконання роботи робочим органом із заданою швидкістю. Залежно від характеру руху робочого органа машини, її потужність при поступальному русі розраховується за формулами:   ,а під час обертального руху робочих органів за формулами:   де  – потужність для забезпечення руху робочого органа, Вт; – потужність для забезпечення перероблення продукту робочим органом, Вт; ,  – зусилля, прикладені до робочого органа і продукту, Н; ,  – обертальний момент, прикладений до робочого органа і продукту, Н·м;ν, ω – лінійна і кутова швидкості руху робочого органа і продукту, м/с або с-1. Загальна потужність, яка передається вхідному валу виконавчого механізму, визначається з урахуванням усіх витрат у виконавчому і передавальному механізмах:  ,де  – загальний ККД машини, який враховує втрати потужності під час її передачі від вала електродвигуна до робочого органа;Потужність витрачається на: - виконання технологічного процесу; - на роботу механізмів на холостому ходу; - подолання сил тертя в кінематичних парах; - розсіювання енергії в результаті деформації і вібрації деталей і машин; - подолання опору під час увімкнення сил гальмування.  ,де  ,  – відповідно корисна і витрачена потужність.В цілому ККД машини визначається як добуток окремих коефіцієнтів корисної дії, що враховують втрати на різних ділянках машини. Загальний ККД при послідовному з'єднанні механізмів розраховується так:  ,де  ,  ,  – ККД окремих ланок.ККД при паралельному з'єднанні механізмів дорівнює:  ,де , ,  – потужності, які витрачаються на подолання корисних опорів елементами кінематичного ланцюга; – потужність рушійної сили.Продуктивність технологічних машин і потужність, необхідна для виконання заданого технологічного процесу, залежать від розмірів робочих камер, конструкції робочих органів і характеру їх руху, а також від способів і режимів обробки продукту. 1.6 Універсальні кухонні машини Використання спеціальних кухонних машин з індивідуальним приводом часто є економічно недоцільним. Велика кількість дрібних технологічних операцій і, як правило, незначні кількості різноманітної продукції, яка перероблюється не забезпечують ефективного використання механічного обладнання. Внаслідок цього у закладах ресторанного господарства поширення набули багатоцільові кухонні машини, які складаються з окремого універсального приводу і комплекту змінних виконавчих механізмів, кожен з яких призначений для виконання певної технологічної операції. Такі пристрої називаються універсальними кухонними машинами. Їх застосування дає змогу значно знизити капітальні затрати і збільшити коефіцієнт використання обладнання, особливо на невеликих підприємствах. Залежно від технологічного призначення кожен змінний механізм має цифрове позначення: 1 – привод, 2 – м'ясорубка, 3 – екстрактор, 4 – збивальний механізм, 5 – механізм для чищення картоплі, 6 – морожениця, 7 – протиральний механізм, 8 – фаршеперемішувач, 9 – кутер, 10 – дисковий механізм для нарізання овочів, 11 – підставка під привод, 12 – механізм для розмелювання, 13 – пристрій для чищення ножів та виделок, 14 – механізм для нарізання ковбасних виробів, 15 – механізм для подрібнення кісток; 16 – точильний механізм, 17 - пристрій для чищення риби, 18 – механізм для нарізання варених овочів; 19 – розпушувач м'яса, 20 – механізм для збивання помадки, 21 – механізм для формування котлет, 22 – механізм для фігурного нарізання овочів, 23 – механізм для промивання круп, 24 – просіювач, 25 – механізм для змішування салатів та вінегретів, 26 – маслоподільник, 27 – механізм для нарізання свіжих овочів скибками, 28 – пуансонна овочерізка. Змінні механізми мають також буквене маркування. Так МОПІІ-1 означає: механізм для нарізання овочів приводу П-ІІ, модифікація 1. Перша літера М – механізм, друга – найменування технологічної операції або назва продукту, який переробляється механізмом. Усі типи універсальних кухонних машин мають привод однакової будови. Він складається зі станини, електродвигуна, редуктора і пристрою для під'єднання виконавчих механізмів. Редуктор призначений для передачі зусиль від електродвигуна до змінного механізму і для зменшення кількості обертів вала електродвигуна до оборотів привідного вала робочого органа. Зовні електродвигун і редуктор закриті кожухом. На даний час в харчовій промисловості використовують такі типи приводів до універсальних кухонних машин: ПМ, П-ІІ, УММ, ПУВР-0,4. Розглянемо будову приводу ПМ (рис. 1.5). Універсальний привод ПМ складається із двоступеневого зубчатого редуктора, двошвидкісного електродвигуна, картера, кожуха і пульта керування. Електродвигун кріпиться до корпуса редуктора. На зовнішній стороні горловини 1 привода розміщена рукоядка 13 з кулачком для кріплення змінних механізмів. Регулювання положення кулачка здійснюється поворотом вісі, на яку він насаджений. Під час увімкнення двигуна 4 обертання від ведучої шестерні 3 передається зубчатому колесу 7 і шестерні 8, які встановлені на проміжному валу. Від шестерні 8 через зубчате колесо 2 обертання передається робочому валу 9, який обертається в конічних роликових підшипниках у горловині 1. Приводний вал змінного механізму з'єднується з робочим валом привода за допомогою паза. Корпус редуктора та електродвигун закриті декоративним кожухом 5, який виготовлений із тонколистової сталі. На боковій стінці кожуха розміщено пульт керування 6. Привод встановлюється на трубчату підставку 10, змонтовану на опорі 11, яка в свою чергу кріпиться до фундамента чи підлоги за допомогою фундаментних болтів. На підставці 10 закріплений стіл 12 для посуду, куди надходять перероблені продукти. Привод ПМ комплектується вісьмома змінними механізмами, характеристика яких наведена в таблиці 1.1.  Рис. 1.5 Універсальний привод ПМ а – загальний вигляд на підставці; б – розріз приводу: 1 – горловина; 2, 7 – зубчаті колеса; 3 – ведуча шестерня; 4 – електродвигун; 5 – кожух; 6 – пульт керування; 8 – шестерня; 9 – робочий вал; 10 – трубчата стойка; 11 – опора; 12 – стіл для посуду; 13 – рукоядка кулачкового механізму Таблиця 1.1 Комбінації із восьми змінних механізмів
Основна перевага універсальних кухонних машин – універсальність. Планетарний міксер, м'ясорозпушувач або машина для нарізання овочів у даному випадку не є окремим обладнанням зі своїм корпусом і електродвигуном, а по черзі приєднуються до універсального приводу. Змінні механізми (або насадки) достатньо компактні і виконують більшість функцій, що притаманні стаціонарному електромеханічному обладнанню. Універсальні кухонні машини мають і свої недоліки: - неможливо одночасно виконувати різні технологічні операції на одному приводі; - привід є стаціонарним обладнанням; часто немає можливості пересувати його з одного виробничого приміщення в інше (винятком є малогабаритні універсальні приводи); - якщо привод встановлено в овочевому цеху, то згідно санітарних норм він може виконувати лише ті функції, які пов'язані з обробленням овочів; - вихід з ладу універсального приводу залишає виробництво без усього комплекту обладнання, яке приєднується до даного приводу. |
Схожі:
|
Конспект лекцій У двох частинах Частина 2 Суми Затверджено на засіданні кафедри фінансів як конспект лекцій з дисципліни «Банківський менеджмент» |
Конспект лекцій Частина II Суми Стратегічний маркетинг : конспект лекцій / укладачі: В. В. Божкова, Ю. М. Мельник, Л. Ю. Сагер. – Суми : Сумський державний університет,... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів економічних спеціальностей усіх форм навчання Проектний аналіз : конспект лекцій / укладачі: О. І. Карпіщенко, О. О. Карпіщенко. – Суми : Сумський державний університет, 2012.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ Ч – 46 Чередник Г. Ю. Конспект лекцій з курсу «Соціальна психологія» [Текст] / Г. Ю. Чередник, О. О. Лоза. – Д.: РВВ ДНУ, 2009. –... |
|
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ ЧАСТИНА 2 ПЛАНОВІ ГЕОДЕЗИЧНІ МЕРЕЖІ Лісевич М. П., Ільків Є. Ю Геодезія. Планові геодезичні мережі.: Конспект лекцій.Івано-Франківськ: ІФНТУНГ, 2010. 131с |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ З КУРСУ «ПСИХОЛОГІЯ» Конспект лекцій з курсу «Психологія» (для студентів 2 курсу денної форми навчання спец.: 092100 – «Промислове та цивільне будівництво»,... |
|
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей України. / Г. Ю. Каніщев, Ю.І. Кисіль, В. О. Малишев, Г. Г. Півень, О. А. Яцина. – Конспект лекцій для студентів технічних спеціальностей.... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів освітнього рівня «бакалавр» Конспект лекцій»: Навчально-методичний посібник для студентів галузі знань (0305) «Економіка і підприємництво», напрямів підготовки... |
|
Конспект лекцій з курсу “ Системно-структурне моделювання технологічних... Конспект лекцій з курсу “Системно-структурне моделювання технологічних процесів” / Укладач П. В. Кушніров. – Суми: Вид-во СумДУ,... |
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів всіх спеціальностей і форм навчання Затверджено Васійчук В. О., Гончарук В.Є., Дацько О. С., Качан С.І., Козій О.І., Ляхов В. В., Мохняк С. М., Петрук М. П., Романів А. С., Скіра... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua