ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН


Скачати 1.31 Mb.
Назва ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Сторінка 5/11
Дата 04.04.2013
Розмір 1.31 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11
3.3. Контрольні запитання

  1. Назвіть способи проведення виробки та процеси при проходці виробки одним із способів.

  2. Які механізми потрібні для виконання робіт буропідривним способом, комбайновим способом, для яких порід?

  3. В якому порядку необхідно проводити підривання шпурів для підвищення ефективності вибуху? Як визначається кількість шпурів?

  4. Які способи буріння, яке обладнання доцільно застосовувати при проведенні штреку, якщо міцність вугільного пласта f = 1,5, а міцність порід – 6, 10, 12, 18?

4. ВИЙМАННЯ ВУГІЛЛЯ І КРІПЛЕННЯ В ОЧИСНИХ ВИБОЯХ ШАХТИ
4.1. Загальні зауваження до вивчення теми

При вивченні теми «Технологія очисних робіт вугільних шахт», передбаченої робочим навчальним планом з дисципліни, крім макетів і плакатів необхідно скористатися літературними джерелами [2, 4], їх графічною частиною. В даному посібнику увага звертається на вивчення ключових питань названої вище теми – вивчення процесів виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях і пропонується наступний порядок роботи:

– вивчити процеси виймання вугілля і кріплення в очисних вибоях для різноманітних гірничогеологічних умов, ознайомлення з основними типами кріплення та іншого технологічного обладнання і його розміщенням в лавах;

– вивчити робочі процеси і операції в очисних вибоях для різноманітних гірничогеологічних умов, розглянути особливості роботи основних типів виймально-навантажувального і транспортного обладнання в лаві;

– ознайомитись з основними технологічними схемами очисних вибоїв: з застосуванням комбайнів, стругів, механізованого та індивідуального кріплення;

– обрати обладнання очисного вибою для заданих гірничогеологічних умов, накреслити схему вибою, розрахувати навантаження на лаву;

  • ознайомитися з організацією робіт в лаві;

  • відповісти на контрольні запитання по темі.


4.2. Поняття про засоби і процеси виймання пластів
В очисному вибої виконуються такі процеси:

– виймання вугілля (руйнування вугільного пласта і завантаження на транспортний засіб);

– доставка його до транспортної дільничої виробки;

– кріплення привибійного простору лави;

– керування покрівлею.

Процес виймання корисної копалини може відбуватися в довгих очисних вибоях – лавах або в коротких вибоях – камерах. Вугілля видобувають переважно в лавах.

Виймання вугілля може проводитись механічними засобами (виконавчими органами машин), за допомогою буропідривних робіт, гідравлічним і комбінованими способами. Найчастіше застосовують механічний спосіб за допомогою комбайнів, стругів, скреперостругів. Виймання вугілля в лавах відбійними молотками застосовують тільки на крутопохилих та крутих пластах у випадках, коли інший вид механізації неможливий або ж недоцільний.

Руйнування вугільного пласта із застосуванням буропідривних робіт має обмежений обсяг: при вийманні ніш, а також при поведенні печей, просіків.

Кріплення звільненої привибійної частини лави використовують практично за будь-яких гірничогеологічних умов.
4.3. Виймання вугілля комбайнами

Процес виймання на пологих і похилих пластах включає в себе руйнування пласта і навантаження вугілля на конвеєр або металеві листи. Розрізняють широко- і вузькозахватне виймання. У першому випадку ширина зруйнованої і вийнятої смуги більша за 1 м. Між комбайном і конвеєром виставляють два-три ряди привибійних стояків, тому для виймання нової смуги конвеєр спочатку потрібно демонтувати, а потім після спуску комбайна змонтувати ближче до вибою. При вузькозахватному вийманні ширина смуги складає до 1 м, конвеєр можна пересувати до вибою без демонтажу. Різновидом вузькозахватного виймання є стругове виймання, при якому ширина захвату не перевищує 0,2 м.

Існує декілька схем взаємного розташування комбайна і вибійного конвеєра відносно вибою. Найчастіше застосовують схему, коли комбайн працює з рами конвеєра, розташованого на першій доріжці (рис. 4.1). За цією схемою працює більшість вузькозахватних комбайнів. У цьому разі забезпечуються хороші умови для навантаження вугілля, виникає можливість зменшення ширини привибійного простору. Досить часто у нижній і верхній частинах лави необхідно розташувати привідні головки 6 і 7 конвеєра 5 (рис. 4.2). У такому разі комбайн не зможе вийняти пласт в кінцевих частинах лави. Тому на початку і в кінці лави до приходу комбайна влаштовують ніші 1 і 2.

Комбайн може виконувати виймання пласта за однією з двох схем:

– за човниковою схемою – виймання однієї смуги пласта знизу вгору, а другої – згори вниз:

– за односторонньою схемою виймання тільки в одному напрямку – знизу вгору з холостим перегоном (спуском) і зачисткою лави.

Основні вимоги до комбайнів – забезпечення механізованої відбійки вугілля будь-якої міцності і в’язкості, повне завантаження вугілля на вибійний конвеєр, висока продуктивність, забезпечення виходу крупних класів вугілля, можливість виймання всієї лави (без додаткового облаштування ніш), низька енергоємність. Виконання більшості з вказаних вимог залежить від поєднання гірничогеологічних умов і типу виконавчого органу комбайна, його конструкції.

Найбільш широке застосування одержали шнекові і барабанні виконавчі органи. На виконавчі органи покладається також функція навантаження вугілля на конвейєр. Шнековий орган краще виконує цю функцію. Залишена частина вугілля навантажується додатковими механізмами у вигляді лемішів, підпірних і навантажувальних щитків. Приклад комбайна з шнековим виконавчим органом наведено на рис. 4.1.



Рис. 4.1. Розташування комбайна на конвеєрі при вийманні по підняттю: 1 – направляюча рейка; 2 – лижа з подвійним захватом; 3 – вибійна лижа; 4 – шнековий виконавчий орган; 5 – корпус комбайна; 6 – конвеєр

Рис. 4.2. Виймання пласта вузькозахватним комбайном: 1, 2 – нижня і верхня ніші; 3 – комбайн; 4 – навантажувальний леміш; 5 – конвеєр; 6, 7 – нижня і верхня привідні головки конвеєра
У кінцевих пунктах лави проводять роботи по нарізанню ніш. Довжина ніш залежить від типу комбайна, його конструкції, обраної технологічної схеми. Проведення ніш найчастіше виконується буропідривним способом або спеціальними нішенарізними машинами, або відбійними молотками.

Якщо комбайн має виконавчі органи з обох кінців корпусу, то можливе безнішове виймання пласта при умові винесення привідної і натяжної головок на штреки.

Виймання вугілля комбайном на крутому падінні проводиться знизу вгору за односторонньою схемою. З метою збільшення притискання комбайна до вибою і попередження вибивання кріплення падаючими кусками вугілля очисному вибою надають нахил 5...10° до лінії падіння. Комбайн підвішують на двох канатах, які через блоки на кран-балці підтягуються лебідкою ЛГКН, що встановлена на вентиляційному штреку. Один з канатів запобіжний, другий – забезпечує подачу комбайна, тому в комбайні відсутня подаюча частина і він більш легкий. Не потрібний в цих умовах і вибійний конвеєр.

Типи найбільш поширених в Україні вугільних очисних комбайнів, їх основні параметри і область застосування наведено в табл. 4.1. Якщо комбайни входять до складу механізованих комплексів, то їх обирають для заданих умов разом з механізованим кріпленням та конвеєром з табл. 2.
4.4. Виймання вугілля стругами
Стругове виймання – один з прогресивних напрямів розвитку технології видобування вугілля. На відміну від комбайнового виймання при струговому використовується принцип сколювання замість принципу різання, що значно підвищує якість вугілля. Стругова установка працює з механізованим та індивідуальним кріпленням і включає струг, струговий і конвеєрний приводи, тяговий ланцюг, спеціальний конвеєр (рис. 4.3, а). По лаві рухається вздовж конвеєра тільки стругова установка, а приводи знаходяться на штреках.









Рис. 4.3. Стругова установка /а/ і технологічна схема лави, обладнаної струговою установкою /б/:

1 - струг; 2 - конвеєр; 3 - гідродомкрати; 4 - натяжний пристрій; 5 - стояки привибійного кріплення; 6 - посадочні стояки; 7 - верхняки; 8,9 - приводи конвеєра і струга; 10 - леміш; 11 ланцюг з направляючою трубою




Рис. 4.3. Стругова установка (а) і схема лави, яка обладнана струговою установкою (б): 1 – струг; 2 – конвеєр; 3 – гідродомкрати; 4 – натяжний пристрій; 5 – стояки привибійного кріплення; 6 – посадочні стояки; 7 – верхняки; 8, 9 – приводи конвеєра і струга; 10 – леміш; 11 – ланцюг з направляючою трубою

Основні переваги стругового виймання порівняно з комбайновим є більш просте і надійне обслуговування та експлуатація установок, більш висока якість (клас) вугілля.

За видом і характером прикладених зусиль струги поділяють на дві групи: статичні і динамічні. У динамічних стругів спеціальним пристроєм по виконавчому органу в період його руху надаються ударні або вібраційні навантаження. Ці струги вимагають набагато меншої питомої енергії на руйнування масиву, тому вони більш перспективні, однак більш складні у виготовленні і експлуатації, мають невисоку надійність. Статичні струги значно енергоємніші, але більш надійні в експлуатації, їх випускають серійно.

Таблиця 4.1. Характеристика основних виймальних комбайнів

Тип комбайна

Потужність пласта, м

Кут падіння, град, при вийманні

Ширина захвату, м

Потужність двигуна комбайна, кВт

Робоча (маневрова) швидкість, м/хв

Опір різанню, кН/м

за прос-тяганням

за під- няттям

1

2

3

4

5

6

7

8

Вузькозахватні комбайни

КА-80

0,7…1,2

0…35

0…10

0,8

150

5

400

К 103

0,6…1,2

0…24

0…10

0,8

206

5

300

І ГШ 68

1,3…1,25

0…35

0…10

0,63;0,8

132х2

4,4/5,5

300

РКУ-10

1,1…1,93

0…35

0…10

0,63;0,8

200

5,0/10,0

300

“Темп-1”

0,65…1,40

35…85

-

0,9

70 (45)*

1,33;1,95

300

«Поиск-2Р»

0,36…0,83

35…85

-

0,9

60 (36)*

1,33;1,95

300


* комбайни з пневмодвигунами.
Навантаження вугілля на вибійний конвеєр здійснюється за допомогою корпусу і нижнього ножа струга та шляхом самозавантаження конвеєра при його пересуванні, яке здійснюється за допомогою гідравлічних домкратів. На рис. 4.3, б показано комплекс обладнання для лави зі струговою установкою.

Стругове виймання успішно застосовується при розробці м’яких, а також міцних, але крихких і тріщинуватих пластів з боковими породами стійкістю не нижче середньої.

Для розробки пластів потужністю 0,24…0,45 м з боковими породами не вище середньої міцності застосовують скреперостругові установки. Транспортним засобом є скрепери у вигляді металевих ящиків з різаками. Їх прикріплюють до ланцюга, що переміщується по лаві вздовж вибою по замкненій траєкторії.
4.5. Кріплення для очисних вибоїв

Для створення безпечних умов праці в очисному вибої (лаві) привибійний простір після виймання вугілля необхідно закріпити. Кріплення має відповідати таким вимогам: мати достатню міцність і стійкість, забезпечувати можливість нормального виконання технологічних процесів та обслуговування машин і механізмів, провітрювання, мінімальну трудомісткість і вартість робіт.

В залежності від конструкції і характеру роботи кріплення очисних вибоїв поділяють на дві групи: індивідуальне і механізоване. В свою чергу індивідуальне кріплення в залежності від виконуваних функцій поділяють на привибійне і більш потужне посадкове. Привибійне кріплення призначене для запобігання обваленню покрівлі в очисному вибої, а посадкове – для періодичного обрушення порід покрівлі за межами очисного вибою.

Тип кріплення обирається в залежності від стійкості порід покрівлі. За стійкістю породи поділяють на 5 типів: Б1 – дуже нестійкі; Б2 – нестійкі; Б3 – слабостійкі; Б4 – середньої стійкості; Б5 – стійкі.
4.5.1. Індивідуальне кріплення.

Індивідуальне кріплення складається із стояків та верхняків. Стояк є основним елементом, який забезпечує опір опусканню порід покрівлі у вибої. Верхняк являє собор жорстку або пружну балку, яка використовується для огородження вибою і для передачі тиску порід покрівлі на стояки кріплення. На рис. 4.4 показані два стояки індивідуального кріплення: гідравлічний – для закріплення привибійного простору і металевий стояк тертя – для посадки (обрушення) покрівлі.

Привибійне кріплення на діючих шахтах представлене переважно металевими стояками тертя та гідравлічними стояками з металевими верхняками. Дерев’яні стояки на вугільних шахтах застосовуються рідко, а саме – на пластах з крутим падінням та нестійкими вміщуючими породами і в разі великого діапазону коливань потужності пласта в межах лави або стовпа.

Гідравлічні стояки бувають з внутрішнім (ГСУМ) і зовнішнім (ГВ) живленням. Стояки другого типу простіші за конструкцією, мають однаковий початковий розпір, більш низьку собівартість, але потребують облаштування насосної станції та прокладання маслопроводу по лаві. Приклад застосування індивідуального привибійного і посадкового кріплення для очисного вибою наведено на рис. 4.3, б.

Посадкове кріплення, яке застосовується разом з привибійним, поділяється також на дві групи: стояки тертя типу ОКУ (рис. 4.4, б) і гідравлічні стояки із зовнішнім живленням ("Супутник" та ін.).

Процес кріплення очисного вибою складається з таких операцій: зведення за комбайном тимчасового кріплення (тільки при наявності досить слабких порід), встановлення постійного кріплення (стояків з верхняками).

Керування покрівлею, а саме: демонтаж посадкового кріплення, переміщення його за допомогою лебідки на величину кроку обрушення і встановлення його в новому ряді, відбувається після виймання декількох заходок (через 1,8…3,0 м)

Рис. 4.4. Стояки індивідуального кріплення

4.5.2. Механізоване кріплення.

За способом взаємодії з боковими породами і захисту робочого простору очисного вибою механізоване кріплення поділяють на наступні типи:

І – огороджуюче кріплення (рис. 4.5, а) – його конструкція не має елементів, які підтримують покрівлю, воно лише огороджує привибійний простір від обвалених порід покрівлі;

ІІ – підтримуюче (рис. 4.5, б) – його основне призначення – захищати породи покрівлі від обвалювання безпосередньо над привибійним простором;

ІІІ – огороджувально-підтримуюче (рис. 4.5, в) – основна функція для цього типу кріплення – відгороджуюча, підтримуючий елемент виконує допоміжну роль;

ІV – підтримуючо-огороджувальне (рис. 4.5, г) – основним елементом є підтримуючий, а відгороджуючий елемент є додатковим засобом захисту.

Найчастіше на шахтах України застосовуються кріплення І типу на пластах потужністю 0,7...3,2 м при наявності в покрівлі порід середньої стійкості і кутах падіння α = 0...35. Кріплення другого типу застосовують дуже рідко.



Рис.4.5. Основні типи механізованого кріплення для очисного вибою.
Кріплення ІІІ типу найбільш ефективно працює в умовах легкообвалюваних, нестійких або середньої стійкості порід, потужність пласта становить m = 1,8...3 м. Основна особливість його – невелика ширина смуги підтримуваних порід покрівлі в привибійному просторі.

Кріплення ІV типу може працювати на пологих пластах потужністю 1,5...3,2 м при легкообвалюваних породах середньої стійкості.

Для механізованого кріплення процес кріплення привибійного простору поєднується з процесом керування покрівлею. Основною структурною одиницею механізованого кріплення є лінійна секція, яка складається з верхнього перекриття, гідравлічних стояків (одного, двох або трьох), основи (або нижніх опорних елементів) і гідродомкрату переміщення (одного або двох). Більшість механізованих кріплень агрегатного типу, в них окремі секції зв’язані між собою вздовж усієї лави.

Основні схеми переміщення механізованих кріплень:

1) послідовна з переміщенням секцій за комбайном і подальшим фронтальним переміщенням конвеєра по усій довжині лави;

2) послідовна з переміщенням секцій безпоседеньо за проходженням комбайну або відставанням від нього на довжину хвилі вигину конвеєра і з переміщенням конвеєра "хвилею" за комбайном;

3) послідовна, при якій парні секції переміщуються за комбайном, а непарні – з відставанням від нього за ділянкою вигину конвеєра;

4) послідовна в умовах крутих пластів, при якій за комбайном переміщуються основні (парні) секції, а допоміжні – блоками після виймання всієї смуги вугілля і спуску комбайну.

При вийманні корисних копалин механізованим комплексом в лаві процеси управління покрівлею і кріплення суміщують.
4.6. Поняття про технологічні схеми очисних робіт, організацію роботи в лаві
4.6.1. Технологічні схеми очисних вибоїв.

Технологічною схемою очисного вибою називають комплекс взаємо-пов’язаних процесів, відповідних машин і механізмів з певною організацією робіт для забезпечення виймання корисної копалини в межах виймального поля. Технологічною схемою передбачається застосування тієї чи іншої системи розробки, способу охорони і погашення підготовчих виробок.

Процес транспортування корисної копалини по лаві практично співпадає з процесом виймання вугілля комбайном. До вибійних конвеєрів висувають такі вимоги: можливість навантаження частини вугілля комбайном і самонавантаження решти вугілля при переміщенні конвеєра, достатньо висока міцність, висока продуктивність і можливість переміщення без демонтажу і зупинки конвеєра.

Ув’язування процесів у вибої і вибір технологічної схеми полягає у підборі оптимального поєднання типу кріплення, способу керування покрівлею, виймального обладнання, конвеєра, схеми роботи комбайна (одно- або двосторонньої) залежно від стійкості вміщуючих порід, потужності пласта, опору вугілля різанню, від наявності ніш. Одним з основних питань при виборі технологічної схеми є обрання технологічного комплексу очисного вибою (табл. 4.2).

Для вибраної технологічної схеми розраховують тривалість окремих процесів, кількість працюючих і на основі цих даних будують планограму робіт (рис. 4.6). На рис. 4.7 а, б, в зображена частина технологічної схеми очисного вибою, обладнаного відповідно комплексами КМ-87 УМН та ОКП.

Тривалість робочого циклу визначається тривалістю процесу виймання вугілля комбайном з урахуванням кінцевих операцій, технологічних перерв і швидкості кріплення.


– виймання вугілля комбайном

– виймання вугілля в нішах

– пересування секцій кріплення

– пересування конвеєра

– ремонтні роботи
Рис. 4.6. Планограма робіт в очисному вибої
4.6.2. Порядок вибору технологічного комплексу очисного вибою і розрахунку навантаження на комбайнову лаву.

Технологічний комплекс очисного вибою може бути представленим механізованим комплексом (комбайн чи струг + механізоване кріплення +конвеєр) або комбайном чи стругом з індивідуальним кріпленням та конвеєром (табл.. 4.2). Тип такого технологічного комплексу обираємо в залежності від умов застосування: потужності пласта m, кута падіння , опору вугілля різанню Ар, стійкості порід. Перевага віддається механізованим комплексам.

Розрахунок орієнтовного навантаження на лаву Ал проводимо в такому порядку.

1). Визначаємо можливу швидкість подачі комбайна, яка не повинна перевищувати паспортну, і його теоретичну продуктивність

vп =1,67· P/m·r· r· γ· Aр (0,12m + 0,2), м/хв; (4.1)

qт = m· · r· vп · γ·, т/хв, (4.2)

де P– потужність комбайна, кВт, приймається з табл.. 4.1; r - об'ємна маса вугілля r = 1,3 … 1,5 т/м3; · r ширина захвату комбайна, м;

2). Розраховуємо технічну продуктивність комбайна і добове навантаження на лаву

q = qт · ккр, т/хв., (4.3)

Таблиця 4.2. Характеристика технологічних комплексів очисних вибоїв

№ п/п

Комплекс

Тип

кріплення

Комбайн (струг)

Конвеєр

Діапазон застосування за потужністю, м

Кут падіння, град, при вийманні

Довжина лави, м

Стійкість порід безпосередньої покрівлі

за простяганням

за підняттям

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

КД-80

КД-80

КА-80

СПЦ 162

0,8…1,25

0…35

0…10

170

Б3, Б4, Б5

2

ІКМ-103

ІМ-103

К-103

СП202ІМ

0,71..0,95

0…35

0…10

170

Б4, Б5

3

ІКМТ

ІМТ

РКУ-13, ІГШ-68

СП-87ПМ

1,15…1,50

0…20

0…12

200

Б4, Б5

4

І АНЩ

АНЩ

Конвеєро-струг

ІАЩ

0,7…1,3

-

30…90

60

Б4, Б5

5

КГУ

І КГУ

“Темп-1”

-

0,6…1,25

35…90

-

120

Б4, Б5

Технологічні схеми з індивідуальним кріпленням

1

Комбайн з індивідуальним кріпленням

Будь-яке індивідуальне кріплення

МК 67

ІК 101У

СП 202

0,7…1,9

0…25

0…12

150… 250

Б2, Б3, Б4, Б5

2

Струг з індиві-дуальним кріпленням

Будь-яке індивідуальне кріплення

СО 75М

СН 75Н

СН75 10

0,55-2,0

0…35

-

До 200

Б3, Б4, Б5

де ккр – коефіцієнт впливу швидкості кріплення, який залежить від типу кріплення, стійкості порід і становить: для індивідуального кріплення ккр = 0,4–0,7, для механізованого 0,7–1,0

Ал = q Тз n Км, т/добу, (4.4)

де Км – коефіцієнт машинного часу, який враховує витрати часу на виконання кінцевих операцій, на зупинки і простої обладнання і становить: для індивідуального кріплення 0,20–0,35, для механізованого 0,30–0,45; Тз =360 - тривалість зміни, хв/зміну; n = 3 – кількість видобувних змін за добу.

Приклад. Вибрати технологічний комплекс очисних робіт і розрахувати навантаження на лаву для вугільного пласта потужністю m = 1,0 м, з кутом падіння = 10º, опором вугілля різанню Ар = 320 кН/м, з породами середньої стійкості (Б4).

З таблиці 4.2 обираємо механізований комплекс КД-80 з комбайном КА-80, з табл. 4.1 – параметри комбайна.

Після підстановки в формули (4.1) і (4.2) відповідних значень визначаємо можливу швидкість подачі комбайна і його теоретичну продуктивність

vп = P/m·r· r· γ· Aр (0,12m+0,2) = 1,67·150/1·0,8·1,4·320(0,1·1+0,2) = 2,33 м/хв.;

qт = m · r· vп · γ·= 1·0,8 · 2,33 · 1,4 = 2,61 т/хв.

Розраховуємо технічну продуктивність комбайна і добове навантаження на лаву з формул (4.3) та (4.4)

q = qт · ккр = 2,61·0,9 = 2,35 т/хв.

і добове навантаження на лаву

Ал = q · Тз· n · Км,= 2,35 ·360 · 3 · 0,4 =1015 т/добу.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей: 010100(21) Професійне...
Професійне навчання. Електромеханічне обладнання, автоматизація процесів добування корисних копалин і руд
Доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор
Бойко В. С., Тарко Я. Б., Вольченко Д. О., Соломчак Я. В., Псюк М. О. Лабораторний практикум з технології видобування нафти. Частина...
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка