ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН


Скачати 1.31 Mb.
Назва ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Сторінка 2/11
Дата 04.04.2013
Розмір 1.31 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

1. РОЗТАШУВАННЯ І ПРИЗНАЧЕННЯ ПІДЗЕМНИХ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК


1.1. Загальні зауваження до вивчення теми

При вивченні теми необхідно обов'язково ознайомитися зі схемами розкриття та підготовки шахтного поля [2, розділи 1,2;] або [1, гл.1], а далі приступити до вивчення теми в такому порядку:


– ознайомитися з розташуванням гірничих виробок для різноманітних умов залягання пластів та рудних тіл;

– вивчити класифікацію і назви усіх підземних виробок, запропонованих в цій темі в підрозділах 1.2.1, 1.2.2 і на рисунках 1.1, 1.2. 1.3 та 1.4 даного посібника; назвати виробки під номерами 1, 2, 3 і ін. на вказаних рисунках;

– накреслити основні схеми підготовки і розкриття шахтного поля, вказати назви характерних виробок;

  • відповісти на усі контрольні запитання.






Рис. 1.1. Схема розташування гірничих виробок при розкритті двох пластів вертикальними стволами і капітальними квершлагами: 1, 2 – головний (скіповий) і допоміжний стволи; 3 – приствольний двір; 4, 5 – капітальний відкотний і вентиляційний квершлаги; 6 – вентиляційний ствол; 7, 8, 9 – капітальні бремсберги: конвеєрний, допоміжний і людський; 10, 11 – поверхові відкотний і вентиляційний штреки; 12 – очисний вибій (лава); 13 – просік; 14 – піч; 15 – камера лебідки; 16 – обхідна виробка; 17 – канал вентилятора.
Для підготовки до цієї роботи необхідно детально ознайомитися з матеріалами методичних вказівок до роботи та з матеріалами підрозділу 1.2 навчального посібника [1].

1.2. Короткі відомості про підземні гірничі виробки

1.2.1. Підготовка шахтного поля. Призначення і розташування гірничих виробок.

Перш ніж почати виймальні роботи, виконують підготовку шахтного поля, поділяючи його на окремі частини – на поверхи або на панелі, що й визначає назву способу підготовки шахтного поля. На рис. 1.1 в аксонометричній проекції показана схема розкриття двох пластів трьома вертикальними стволами: головним 1, допоміжним 2, вентиляційним 3 та двома капітальними квершлагами: відкотним 4 та вентиляційним 5. По кожному з пластів прийнято поверховий спосіб підготовки за допомогою трьох капітальних бремсбергів 7, 8, і 9 – відповідно конвеєрного, допоміжного, людського; поверхових штреків: відкотного 10 і вентиляційного 11. У свою чергу поверх може бути поділеним на підповерхи (рис. 1.3, ліва верхня частина). Тоді штреки між двома лавами називають проміжними або підповерховими, а бремсберги 28 і 29, які обслуговують верхній підповерх, – проміжними.

На рисунку 1.2 наведено панельний спосіб підготовки шахтного поля, коли воно поділене на чотири панелі. У цьому випадку бремсберги 5, 6 і 61 називають панельними: відповідно 5 – панельним конвеєрним бремсбергом, 6 і 61 – допоміжним і людським панельними бремсбергами.. У свою чергу панелі поділяють на горизонтальні смуги – яруси, тоді горизонтальні пластові виробки, які розділяють ці смуги, називають ярусними штреками. Назви інших виробок для цього способу наведені у таблиці 1.1.

Гірничі виробки – це порожнини певної форми в надрах Землі, які утворюються в результаті виймання гірських порід. Гірничі виробки можуть бути розвідувальними, якщо вони проводяться з метою розвідки родовища, та експлуатаційними, якщо вони призначаються для його розробки.

Експлуатаційні виробки поділяються на три групи: розкриваючі, підготовчі та очисні. Розкриваючі (капітальні) виробки необхідні для забезпечення доступу з поверхні землі до родовища. Ці виробки служать тривалий час або протягом усього строку служби шахти (стволи, штольні).

Підготовчі виробки служать для підготовки окремих частин шахтного поля до очисного виймання. Їх проводять від розкриваючих виробок згідно з прийнятим способом підготовки та системою розробки (бремсберги, штреки).

В очисних виробках здійснюється виймання корисних копалин.

За положенням у просторі, призначенням та відносними розмірами виробки поділяють на такі групи:

– виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз;

– очисні виробки;

– приствольні двори і службові камери.
1.2.2. Виробки, довжина яких значно перевищує поперечний переріз.

Їх поділяють на вертикальні, горизонтальні, та похилі (табл. 1.1).

А. Вертикальні гірничі виробки. До цієї групи відносять вертикальні стволи, шурфи, гезенки.

Стволом шахти називається вертикальна гірнича виробка з виходом на земну поверхню, призначена для обслуговування підземних робіт. Форма перерізу найчастіше кругла.

Головний ствол використовується для видачі корисних копалин (можливо також і пустих порід) з шахти, для видачі вихідного струменю повітря та для інших цілей.

Допоміжний ствол призначений для спуску-підйому людей, матеріалів, обладнання та подачі в шахту свіжого повітря.

Верхня частина стволів, з’єднана з земною поверхнею, називається устям, а нижня, розміщена нижче горизонту приствольного двору, – зумпфом ствола.

Шурфом називається вертикальна гірнича виробка невеликої глибини з виходом на земну поверхню, призначена для цілей розвідки або обслуговування підземних робіт у період експлуатації, а також для вентиляції.

Сліпим стволом називається вертикальна гірнича виробка без виходу на земну поверхню, призначена для підйому корисних копалин з нижніх горизонтів на верхні, для підйому та спуску інших вантажів.

Гезенком називається вертикальна гірнича виробка без виходу на земну поверхню, що використовується для спуску корисних копалин.

Б. Горизонтальні гірничі виробки.

Штольня – це горизонтальна гірнича виробка, яка має вихід на земну поверхню. Штольні виконують ті самі функції, що і стволи. Їх використовують в умовах гористого рельєфу місцевості.

Квершлаг – горизонтальна гірнича виробка без виходу на земну поверхню, пройдена навхрест простяганню пустих порід. Призначена для розкривання окремих або кількох пластів і для обслуговування гірничих робіт у період розробки. Якщо ця виробка пройдена під певним кутом нахилу, то її називають похилим квершлагом.

В залежності від способів розкриття та підготовки розрізняють капітальні, поверхові, ярусні та інші квершлаги.

Штрек – горизонтальна гірнича виробка без виходу на земну поверхню, проводиться за простяганням пласта (при горизонтальному заляганні – в будь-якому напрямку).

Польовий штрек – це штрек, який проводиться по пустих породах за їх простяганням.

За призначенням розрізняють відкотні (конвеєрні) і вентиляційні штреки. Відкотні використовуються, насамперед, для транспортування корисних копалин у вагонетках, а також для допоміжних операцій: транспортування матеріалів, обладнання, пустих порід, доставки людей, для подачі свіжого повітря; вентиляційні – для видачі відпрацьованого повітря та для допоміжних операцій

Головні (магістральні) штреки, переважно, обслуговують усе шахтне поле і підтримуються протягом усього існування шахти.

При поділі шахтного поля на поверхи (етажі) штреки, як згадано вище, називають поверховими (етажними), при поділі на панелі – ярусними. У свою чергу при поділі поверху чи ярусу на підповерхи та під’яруси відповідні штреки називають підповерховими чи під´ярусними, або ж проміжними.
Таблиця 1.1. Назви гірничих виробок, зображених на рисунку 1.2

Номер рисунку

Номер виробки

Назви виробок

а. Горизонтальні

1.2, а

1, 2

Головний відкотний та вентиляційний штреки

3, 4

Ярусні конвеєрний та вентиляційний штреки

21

Збійка

1.2, б, в, г

12, 19

Відкотний та вентиляційний квершлаги

18

Штрек

1.2, в, г

13

Орт

20

Штольня

б. Похилі

1.2, а

5

Панельний бремсберг

6, 61

Панельні людський та допоміжний бремсберги

7

Панельний похил

8, 81

Панельний людський та допоміжний похили

1.2, б­, в, г

11

Головний похилий ствол

14

Скат

22

Очисний вибій

в. Вертикальні

1.2, а

10

Головний (скіповий) ствол

9

Допоміжний (клітьовий) ствол

1.2, г

16

Сліпий ствол

17

Шурф

1.2, в

23

Гезенк


Просіком називається горизонтальна гірнича виробка (13 на рис. 1.3), що проводиться по пласту, зазвичай без підривання бокових порід паралельно штреку на відстані ширини цілика (10...30 м). Призначена виробка для вентиляції, транспортування вантажів, корисних копалин, а також для переміщення людей.

Ортом називають горизонтальну виробку без виходу на земну поверхню, яка проводиться в потужному пласті навхрест простяганню між висячим та лежачим боками.

Збійка – найчастіше горизонтальна виробка, яка проводиться за простяганням пласта або пустих порід між двома паралельними виробками з метою вентиляції.





В. Похилі гірничі виробки. До них належать, перш за все, похилі стволи – це виробки, які мають вихід на земну поверхню і виконують ті ж самі функції, що й вертикальні стволи. Вони відрізняються від вертикальних кутом падіння, формою перерізу та транспортним обладнанням.

Окрім головного та допоміжного похилих стволів паралельно проводиться третій, похилий людський ствол, призначений тільки для доставки людей та для вентиляції. У цьому випадку допоміжний похилий ствол вже не використовують для доставки людей.

Бремсберг – похила виробка без виходу на поверхню. Служить для перепуску корисних копалин з вище розташованого на нижче розташований горизонт за допомогою механічних пристроїв. Якщо бремсберг обладнаний конвеєрним транспортом, то його називають конвеєрним. Паралельно до цього бремсберга проводять людський бремсберг для доставки людей та допоміжний бремсберг – для різних допоміжних операцій.

Два останніх бремсберги називають також ходками бремсберга. Розрізняють бремсберги капітальні, панельні і проміжні.

Похилом називається похила гірнича виробка без виходу на земну поверхню, пройдена зазвичай за падінням пласта. Конвеєрний похил призначений для підйому корисних копалин з нижче розташованих горизонтів на вище розташовані.

Людський та допоміжний похили проходять паралельно конвеєрному похилу; вони виконують функції, аналогічні функціям відповідних бремсбергів. Ці дві виробки називають також ходками похилу.

Скатом називають похилу виробку без виходу на земну поверхню, пройдену за падінням пласта і призначену для спуску корисних копалин з вище розташованого горизонту на нижче розташований під дією власної ваги.

Піч – похила гірнича виробка, пройдена за підняттям або за падінням пласта, найчастіше між просіком та штреком (рис. 1.3, 1.4). Використовується для провітрювання, переміщення людей і транспортування вантажів.

Розрізна піч, на відміну від вище згаданої, проводиться між відкотним та вентиляційним штреками і призначена для монтажу обладнання очисного вибою і початку виймальних робіт очисним вибоєм.
1.2.3. Очисні виробки.

Ці виробки бувають двох типів: довгі очисні вибої – лави та короткі вибої – камери. Лава або очисний вибій – це похила або горизонтальна (при горизонтальному заляганні або при вийманні пласта за падінням чи простяганням) виробка, пройдена по пласту корисної копалини між відкотним (конвеєрним) та вентиляційним штреками чи ходками, призначена для виймання корисної копалини. По цій виробці здійснюється доставка корисної копалини до штреку (або до просіку), переміщуються робітники очисного вибою, а також забезпечується провітрювання. Довжина лав на тонких і середньої потужності пластах пологого та похилого падіння складає 150...200 м, на круто падаючих пластах – 100...150 м. Кожна лава повинна мати не менше двох виходів на штреки чи ходки.



Рис. 1.3. Схеми розкриття і підготовки шахтного поля

1.2.4. Приствольні двори і службові камери.

Приствольний двір – це сукупність протяжних гірничих виробок і камер, розташованих біля стволів шахти та призначених для сполучення стволів з головними відкотними та вентиляційними виробками, для приймання і перевантаження корисної копалини в скіпи головного стволу, для приймання-відправки вантажів допоміжного стволу та для інших технологічних функцій.

Камера – це виробка, що має відносно велику площу поперечного перерізу порівняно з довжиною. У приствольному дворі розташована більшість службових камер. На рис. 1.4 показано розташування камер у круговому дворі, наведені назви цих камер, за якими можна визначити їх призначення.


Рис. 1.4. Приствольний двip: 1, 2 – головний i допоміжний стволи, 3, 4 – вугільна i породна ями (бункери); 5, 6 – камери очікування i медпункту; 7, 8 – камери центральної підстанції i головного водовідливу; 9, 10 – трубний ходок i водозбірник; 11, 12 – камери освітлюючих резервуарів i обезвожування; 13, 14 – депо протипожежного поїзда, гараж-зарядна; 15 – ремонтна майстерня; 16 – камера випрямлювальної підстанції; 17 – склад ВМ; 18 – стоянка пасажирського поїзда; 19 – санвузол; 20 – головний відкотний штрек
1.3. Контрольні запитання
1. Які виробки називають штреком, стволом, піччю, бремсбергом, тощо?

2. Назвіть виробки, зображені на схемі під номерами 1, 2, 3 та ін.

3. Вкажіть правильну назву виробки. Наприклад, запитання: вкажіть назву вертикальної виробки, яка має вихід на земну поверхню і призначена для видачі корисної копалини, відводу вихідного струменю повітря.

Вірна відповідь – одна з з чотирьох запропонованих: 1) допоміжний ствол, 2) головний ствол, 3) шурф, 4) сліпий ствол.

4. На рисунках 1.1–1.3 назвіть ланцюжок послідовно з´єднаних виробок, по яких подається свіже повітря від входу в шахту до очисного вибою і від вибою до поверхні.

2. КРІПЛЕННЯ ДЛЯ КАПІТАЛЬНИХ І ПІДГОТОВЧИХ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК
2.1. Загальні зауваження до вивчення теми
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10   11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей: 010100(21) Професійне...
Професійне навчання. Електромеханічне обладнання, автоматизація процесів добування корисних копалин і руд
Доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор
Бойко В. С., Тарко Я. Б., Вольченко Д. О., Соломчак Я. В., Псюк М. О. Лабораторний практикум з технології видобування нафти. Частина...
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади
Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка