ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН

Скачати 1.31 Mb.

Назва	ОСНОВИ ТЕХНОЛОГІЇ ВИДОБУВАННЯ КОРИСНИХ КОПАЛИН
Сторінка	10/11
Дата	04.04.2013
Розмір	1.31 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Фізика > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

8.4.3. Конвейєрний транспорт.

Конвейєрний транспорт (стрічкові конвейєри) застосовують на кар'єрах із різноманітним вантажопотоком для переміщення гірської маси в пухкому або добре роздрібненому стані (куски до 400 мм). Найбільша ефективність конвейєрного транспорту досягається при річному вантажообігу 20...30 млн.т і більше на відстанях 4...6 і 10...15 км, відповідно, на рівнинній і пересіченій місцевості.

В залежності від місця встановлення конвейєрів у технологічній схемі і їхнього призначення конвейєри подiляють на вибійні (пересувні), сполучні (напівстаціонарні), підіймальні (напівстаціонарні і стаціонарні), магістральні (стаціонарні) і відвальні (пересувні). Пересувні конвейєри розташовуються на робочій площадці уступу або відвалу і переміщуються чи подовжуються слідом за переміщення фронту робіт. Стаціонарні конвейєри розміщуються в закритих галереях і служать тривалий час.

Для найкоротшого переміщення розкривних порід у вироблений простір застосовують транспортно-відвальні мости і стрічкові консольні відвалоутворювачі (рис.8.2). Сполучною ланкою між окремими ланками транспортного ланцюга, виймальним (відвальним) і основним транспортним устаткуванням служать конвейєрні перевантажувачі.

Рис. 8.2 Конструкції і схеми роботи транспортно-відвальних мостів
Конвейєрний транспорт досить перспективний. Застосування високоміцних стрічок дозволяє значно розширити область його застосування.

Переваги конвейєрного транспорту – безперервність переміщення вантажів, висока продуктивність, можливість подолання підйомів до 18˚, а при використанні спеціальних конвейєрних установок до 30...60˚. Безперервність конвейєрного транспорту забезпечує можливість повної автоматизації процесу транспортування і централізацію керування.

До основних недолiкiв конвейєрного транспорту варто віднести налипання грунту на стрічку, велике зношення стрічки при транспортуванні абразивних гірських порід, необхідність подрібнення порід, залежність від погодно-кліматичних умов.
8.4.4. Комбіновані і спеціальні види транспорту на кар'єрах

Досягти високих техніко-економічних показників у процесі переміщення гірничої маси дозволяє застосування комбінованого транспорту на окремих ланках транспортного ланцюга. Транспорт першої ланки є збiрним, він формує вантажопотік, тому для забезпечення високої продуктивності виймальних машин цей вид транспорту повинен бути маневреним, відповідати геологічним і технічним умовам розробки. Транспорт другої ланки повинен забезпечити переміщення гірської маси по найкоротших похилих ділянках шляху. Транспорт третьої ланки здійснює переміщення гірської маси на горизонтальних ділянках на великі відстані до пунктів розвантаження.

Для першої ланки цієї схеми найбільш доцільно застосувати автосамоскиди. Для підйому (спуску) гірської маси по похилих виробках застосовують скіпові, конвейєрні і автомобільні підіймачі (друга ланка). Для транспортування гірської маси на поверхні (третя ланка) найчастіше застосовують залізничний транспорт, що працює на постійних пунктах.

На перевантажувальних пунктах здійснюється попереднє подрібнення крупнокускової гірничої маси. Подрiбнювально-перевантажувальні пункти розташовують на концентраційних горизонтах кар'єру, вони обслуговують декілька робочих горизонтiв.

Для скорочення транспортування гірської маси в умовах нагірних кар'єрів застосовуються рудоспуски і рудоскати. Крім того, для переміщення гірської маси в умовах пересіченої місцевості застосовують канатні підвісні дороги і гідравлічний транспорт. Для перевезення цінної корисної копалини в умовах важкодоступних нагірних кар'єрів застосовують вертольоти, які забезпечуються спеціальними контейнерами, та дирижаблі.

Ефективність роботи кар'єрного транспорту в значній мірі визначається оперативністю і якістю виконання допоміжних робіт, якi для кожного виду транспорту мають свою специфіку. Так, на залізничному транспорті до допоміжних робіт вiдноситься підготовка траси залізничної колії, складання рейково-шпальної решiтки, укладання і переміщення колій, баластування і настилання колій, їхнє поточне утримання і ремонт, утримання контактної мережі і рухомого складу. Великий об'єм робіт і втрати часу при експлуатації рухомого складу пов'язані з очисткою думпкарів від примерзлої породи.

Допоміжні роботи на автотранспорті поділяють на дорожні роботи і роботи з експлуатації рухомого складу. Особливо великою трудомісткістю відрізняються дорожні роботи, що включають будівництво, ремонт і утримання доріг.

Допоміжні роботи на конвеєрному транспорті включають поперечне переміщення конвеєрів на нову трасу, заміну і стикування конвеєрної стрічки, очищення і охорону конвеєрної стрічки від налипання і примерзання порід, очищення конвеєрів від просипання, планування площадки для установки і переміщення конвеєрів.
8.5. Контрольні запитання

Які завдання покладаються на шахтний транспорт? Яка його структура?
Назвіть засоби основного та допоміжного транспорту і область його застосування на вугільних шахтах.
Дайте коротку характеристику окремих видів підземного транспорту.
Назвіть основні технологічні процеси в приствольних дворах шахт зі старою і новою технологією.
Які особливості роботи транспорту на кар’єрах?
Дайте характеристику засобів залізничного транспорту, область їх застосування.
Дайте характеристику засобів автомобільного і конвеєрного транспорту на кар'єрах, вкажіть область застосування, переваги та недоліки цих видів транспорту.
Вкажіть особливості застосування комбінованого транспорту на кар'єрах.
Які допоміжні роботи необхідно виконувати при застосуванні окремих видів транспорту на кар'єрах?

9. літературА
1. Васючков Ю.Ф. Горное дело [Текст]: учебное пособие для студентов специальности «Подземная разработка полезных ископаемых» /Ю.Ф. Васючков, С.В. Янко, ред. О.К.Артеменко. – К.: Техніка, 1995. – 507 с. ISВN 5–335–01301.

2. Кириченко М.Т. Основи гірничого виробництва [Текст]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / М.Т. Кириченко, О.Х. Кузьменко; ред. М.Т. Кириченко; Житомир: ЖДТУ, 2003. – 340 с. – ISВN 966-683-3.

3. Правила безпеки у вугільних шахтах [Текст]: – К.: Основа, 1996. – 207 с. – прим. – ISВN 966-683-3

4. Технологія підземної розробки пластових родовищ корисних копалин [Текст]: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / В.І. Бондаренко, О.М. Кузьменко, Ю.Б. Грядущий та ін., ред.В,І, Бондаренко. – Дніпропетровск: Поліграфіст, 2003 – 530 с. ISВN 966-683-5.

ДОДАТОК
Таблиця 1. Вихідні гірничотехнічні параметри

№№	Потужність m, м	a, град	Газовиділення I_оч, м³/хв	Довжина стовпа l, м	Міцність порід f	Глибина залягання Н, м	Опір різанню А_р, кн./м
1	2	3	4	5	6	7	8
1	0,7	2-4	2,6	900	3	400	350
2	0,8	8	3,2	950	5	450	320
3	0,9	12	3,6	1000	7	500	300
4	1,0	14	3,8	1050	9	550	260
5	1,1	16	4,0	1100	12	600	280
6	1,2	18	4.2	1150	14	650	2240
7	1,3	20	4,5	1200	16	700	220
8	1,4	24	4,7	1250	2	750	200
9	1,5	26	5,0	1300	4	800	180
10	1,6	28	5,2	1350	6	850	160
11	1,8	30	5,4	1400	8	900	170
12	1,9	32	5,6	1450	10	950	190
13	2,0	34	5,8	1500	11	1000	210
14	2,2	10	6,0	1250	13	1050	230
15	2,5	3-4	5,7	1200	15	1100	250
16	2.3	6	5,5	1150	3	1150	270
17	2,1	40	5,3	1100	4	1200	150
18	1,5	25	4,9	1050	5	540	160
19	1,3	50	4.7	920	6	580	170
20	1,1	60	4,5	880	7	620	180
21	1,05	32	4,3	940	8	660	190
22	0,95	28	4,1	980	9	680	210
23	0,85	26	3,9	1060	10	720	230
24	0,75	24	3.7	1130	11	740	250
25	0,95	18	3,5	1170	12	760	270
26	1,15	15	3,3	1200	13	780	290
27	1,25	13	3,1	1240	14	820	310
28	1,35	11	3,4	1280	1	860	300
29	1,45	9	3,8	1320	2	920	290
30	1.55	7	4,0	1340	3	940	280
31	1,65	5	4,2	1370	4	960	270
32	1,75	3	4,4	1390	5	980	260
33	1,85	19	4,8	1420	6	1020	250
34	1,95	12	5,0	1460	7	1060	240
35	2,05	14	5,2	1480	8	1080	230
36	2,15	16	5,4	1500	9	1120	220
37	2,25	18	5,6	1520	10	1140	210
38	2,35	20	5,8	1540	11	1160	200
39	2,45	22	6,0	1560	12	1180	190
40	2,20	24	5,7	1580	13	1220	180
41	2,10	26	5,5	1600	14	1240	170
42	2,00	28	5,3	1620	2	1260	160
43	1,65	30	5,1	1660	3	1280	150
44	0,8	8	3,4	950	5	450	320
45	1,1	16	4,2	1100	5	600	240
46	1,2	18	4.4	1150	12	650	220
47	1,3	20	4,7	1200	14	700	200
48	1,4	24	4,9	1250	16	750	180
49	1,5	26	5,1	1300	2	800	160
50	1,6	28	5,3	1350	4	850	170
51	1,8	30	5,7	1400	6	900	190
52	1,9	32	5,9	1450	8	950	210
53	2,0	34	5,6	1500	10	1000	230
54	2,2	10	6,3	1250	11	1050	250
55	2,5	3-4	5,5	1200	13	1100	270
56	2.3	6	5,3	1150	15	1150	150
57	2,1	40	5,1	1100	16	1200	160
58	1,5	25	4,7	1050	4	540	170
59	1,3	50	4.9	920	5	580	180
60	1,1	60	4,8	880	6	620	190
61	1,05	32	4,5	940	7	660	210
62	0,95	28	4,3	980	8	680	230
63	0,85	26	3,8	1060	9	720	250
64	0,75	24	3.5	1130	10	740	270
65	0,95	18	3,4	1170	11	760	290
66	1,15	15	3,3	1200	12	780	310
67	1,25	13	3,9	1240	13	820	300
68	1,35	11	3,7	1280	14	860	290
69	1,45	9	3,4	1320	2	920	280
70	1.55	7	4,4	1340	3	940	270
71	1,65	5	4,2	1370	4	960	260
72	1,75	3	4,6	1390	5	980	250
73	1,85	19	3,8	1420	6	1020	240
74	1,95	12	3,0	1460	7	1060	230
75	1,05	14	4,2	1480	8	1080	220
76	1,15	16	4,4	1500	9	1120	190
77	1,45	10	3,3	1150	11	1100	180

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів спеціальностей: 010100(21) Професійне... Професійне навчання. Електромеханічне обладнання, автоматизація процесів добування корисних копалин і руд	Доцент кафедри розробки та експлуатації нафтових і газових родовищ Ю. В. Марчук ЗМІСТ Стор Бойко В. С., Тарко Я. Б., Вольченко Д. О., Соломчак Я. В., Псюк М. О. Лабораторний практикум з технології видобування нафти. Частина...
ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності	ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності	ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності	ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності
ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності	ПАСПОР Т територіальної громади Родовища корисних копалин, що знаходяться в користуванні суб’єктів підприємницької діяльності

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання