Програма
№ п/п
|
К-сть
год
|
Зміст навчального матеріалу
|
Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
|
1
|
2
|
Розділ 1. Основи електротехніки
|
|
1
|
Тема 1.1. Поняття про електричну енергію. Джерела та споживачі електричної енергії
Значення електричної енергії в житті людини. Переваги в застосуванні електричної енергії над іншими видами енергії (теплова, механічна тощо). Способи отримання електричної енергії. Джерела електричної енергії (хімічні, механічні, альтернативні, тощо). Споживачі електроенергії
|
Учень:
розкриває універсальність електричної енергії;
називає види джерел електричної енергії;
характеризує способи отримання електричної енергії;
називає види споживачів електричної енергії
|
1
|
Тема 1.2. Провідники та ізолятори. Проводи. Призначення та будова
Види провідників та ізоляційних матеріалів. Будова та призначення проводів. Види струмопровідних жил. Види проводів, шнурів. Сфери застосування
|
Учень:
розпізнає провідники та ізолятори;
називає основні види металів для виготовлення струмопровідних жил;
визначає види ізоляційних матеріалів та сферу їх застосування;
пояснює призначення проводів;
розпізнає види проводів;
наводить приклади застосування проводів та шнурів у побуті
|
2
|
9
|
Розділ 2. Технологія використання та ремонту побутових електроприладів
|
|
1
|
Тема 2.1. Використання, облік та економія електричної енергії
Перетворення електроенергії в інші види енергії (світлову, теплову, механічну).
Використання електроенергії на виробництві й у побуті.
Електролічильник як прилад контролю спожитої електроенергії. Облік спожитої електроенергії. Спосіб розрахунку кількості та вартості спожитої електроенергії. Заходи по збереженню та економії електроенергії
|
Учень:
пояснює необхідність перетворення електричної енергії в інші види енергії;
характеризує перетворення електричної енергії в інші види енергії;
наводить приклади застосування електричної енергії в побуті та виробництві; знімає показники витраченої електричної енергії;
здійснює розрахунок використаної електричної енергії;
розраховує вартість витраченої електричної енергії;
обґрунтовує заходи з економії електроенергії
|
|
2
|
Тема 2.2. Побутова електроарматура. Електромонтажні інструменти
Підведення електричної енергії до споживачів. Побутова електроарматура, її призначення. Види та будова побутової електроарматури (штепсельна вилка, штепсельна розетка, вимикач, ламповий патрон). Електромонтажні інструменти (плоскогубці, бокорізи, круглогубці, викрутка, ніж, або пристосування для зняття ізоляційної оболонки). Прийоми роботи електромонтажними інструментами. Способи окінцювання проводів. Способи з’єднання проводів. Приєднання проводів до електроарматури.
Загальні правила електробезпеки
|
Учень:
розпізнає та називає види побутової електроарматури;
пояснює призначення електроарматури;
характеризує будову електроарматури;
розрізняє електромонтажні інструменти;
характеризує застосування електромонтажних інструментів; прийоми роботи;
виконує окінцювання та з’єднування проводів,
приєднання проводів до електроарматури
|
|
1
|
Тема 2.3. Призначення та використання побутових електроприладів
Побутові електроприлади (люстра, настільна лампа, бра, праска, холодильник, телевізор, пральна машина, електричний чайник тощо). Паспортні дані побутових електроприладів (робоча напруга, потужність, клас енергоспоживання, умови використання).
Правила безпечного користування побутовими електроприладами
|
Учень:
пояснює призначення побутових електроприладів;
визначає характеристики побутових електроприладів за паспортними даними;
розпізнає класи енергоспоживання побутових електроприладів;
дотримується правил безпечного користування побутовими електроприладами
|
|
2
|
Тема 2.4. Принцип роботи освітлювальних та нагрівальних електроприладів
Принцип роботи електроосвітлювальних приладів. Лампи розжарення та лампи, створені на основі енергозберігаючих технологій (ЛДС лампи). Принцип роботи електронагрівальних приладів. Нагрівальний елемент
|
Учень:
пояснює різницю між
освітлювальними та нагрівальними приладами;
характеризує принцип роботи електроосвітлювальних та електронагрівальних приладів;
називає види електронагрівальних елементів
|
|
1
|
Тема 2.5. Способи пошуку простих несправностей побутових приладів
Типові несправності. Пробник-індикатор для пошуку несправностей. Його будова. Правила користування пробником-індикатором. Способи знаходження несправностей. Правила простих демонтажно-монтажних робіт під час пошуку несправностей побутових приладів
|
Учень:
характеризує прості види несправностей у побутових електроприладах;
пояснює способи знаходження несправностей;
користується пробником-індикатором для пошуку несправностей
|
|
2
|
Тема 2.6. Усунення простих видів несправностей побутових електроприладів
Правила виконання монтажно-демонтажних робіт під час усунення несправностей (зовнішній огляд приладу, послідовність розбирання та збирання приладу, демонтаж несправної електроарматури або шнура живлення, заміна лампи). Підбір необхідного перерізу шнурів, відповідної електроарматури. Дотримання загальних правил електробезпеки
|
Учень:
пояснює правила монтажно-демонтажних робіт;
визначає послідовність демонтажно-монтажних робіт;
виконує заміну несправних елементів побутових приладів із дотриманням безпечних прийомів праці;
перевіряє якість виконаних робіт;
дотримується загальних правил електробезпеки;
обґрунтовує важливість професій для виконання електротехнічних робіт;
називає види професій;
розрізняє сфери застосування професій; наводить приклади професійно-важливих якостей людини
|
|
|
Ознайомлення з професіями: електрика, електромеханіка, електрослюсаря, електромонтажника тощо
|
3
|
3
|
Розділ 3. Основи техніки, технологій і проектування
|
|
1
|
Тема 3.1. Автоматизація, комп’ютеризація та роботизація сучасних технологічних процесів
Автоматизація та роботизація технологічних процесів.
Застосування автоматичних пристроїв на виробництві й у побуті.
Використання комп’ютерної техніки в сучасних технологічних процесах
|
Учень:
наводить приклади автоматизації, комп’ютеризації та роботизації технологічних процесів;
обґрунтовує застосування автоматичних пристроїв на виробництві й у побуті
|
|
1
|
Тема 3.2. Професійний план. Профконсультація
Професійний план, структура і етапи його формування. Профконсультація: довідково-інформаційна, медична, діагностична, коригуюча. Умови оптимального вибору професії
|
Учень:
обґрунтовує складання професійного плану;
називає структурні компоненти професійного плану; умови, які необхідні для оптимального вибору професії
|
|
1
|
Тема 3.3. Основи проектної діяльності
Основи біоніки в проектуванні. Значення моделей і макетів у проектуванні. Аналіз та оцінювання результатів проектної діяльності (за варіативним модулем)
|
Учень:
називає основні елементи біоніки;
характеризує значення моделей і макетів у проектуванні;
обґрунтовує необхідність аналізу й оцінювання результатів проектної діяльності
|
4
|
2
|
Розділ 4. Технологія побутової діяльності
|
|
1
|
Тема 4.1. Раціональний вибір побутових електроприладів
Загальні критерії вибору електропобутових приладів: доцільність, естетичність, вартість. Функціональні критерії вибору електропобутових приладів: потужність, клас енергозбереження, термін експлуатації. Одноопераційні та багатоопераційні побутові електроприлади
|
Учень:
обґрунтовує доцільність вибору конкретного побутового електроприладу;
аналізує термін експлуатації, якість побутового електроприладу залежно від його вартості; розрізняє одноопераційні та багатоопераційні побутові електроприлади
|
1
|
Тема 4.2. Вибір одягу. Значення вибору одягу
Стилі в одязі. Вибір власного стилю. Врахування особливостей фігури при виборі одягу. Види одягу та його вибір (одяг для школи, робочий, спортивний, святковий, для урочистих подій тощо). Дрес-код. Краватки, їх види. Вибір краваток. Способи зав’язування краваток
|
Учень:
характеризує складові, що впливають на вибір власного стилю;
визначає особливості своєї фігури;
вибирає власний стиль в одязі; одяг для школи, для урочистих подій з урахуванням особливостей фігури;
застосовує способи зав’язування краваток;
називає вимоги до одягу відповідно до типу закладу, який відвідується
|
Останнім часом у нашій країні відбувається процес модернізації освітньої системи. Ці зміни відбуваються за трьома основними напрямками: входження до світового освітнього простору; пошук нових засобів і методів формування творчої особистості; подальша інтеграція освітніх факторів (школи, родини, суспільства).
Однією з педагогічних технологій, яка спрямована на покращення та розвиток трудового навчання, є метод творчих проектів або проектно-технологічний метод.
Перевага проектно-технологічного методу трудового навчання, в порівнянні з попередніми, насамперед полягає в тому, що учні під час цієї діяльності більш активно залучаються до самостійної, практичної, планової та систематичної роботи, в них виховується прагнення до пошуку шляхів створення нового або більш якісного вдосконалення існуючого виробу (матеріального об’єкта), формується уявлення про його майбутнє застосування; розвиваються моральні та трудові якості учня, мотиви вибору професії.
Спираючись на наукову літературу з питання теорії та практики проектно-технологічного підходу до трудового навчання, можна визначити структуру й послідовність проектно-технологічної діяльності учнів у такому вигляді:
1. Етап підготовки та організації проектно-технологічної діяльності;
2. Етап технічно-творчого конструювання;
3. Етап технологічного процесу;
4. Заключний етап.
За цією структурою проектування як складова частина проектно-технологічної діяльності має чітко визначені етапи та стадії його здійснення.
Перший етап – етап підготовки та організації. На цьому етапі учні мають вибрати об’єкт праці й поставити перед собою технічно-творчу проблему, визначити значення проектного об’єкта. На цьому етапі учні пропонують різні варіанти конструкції виробу, усвідомлюють варіанти запропонованої конструкції.
Другий етап – етап технічно-творчого конструювання. На цьому етапі учні складають ескізи виробу, вибирають необхідні матеріали й інструменти, визначаються з більш оптимальною технологію виготовлення проектного виробу.
Третій етап – технологічний, учні виконують визначені технологічним процесом операції, проводять самоконтроль власної діяльності. Технологічний етап вимагає від учня дотримання технології, трудової дисципліни та культури праці.
На заключному етапі учні виконують коригування виконаного виробу порівняно із запланованим, здійснюють випробування об’єкта, виконують захист проекту.
Зміст спільної роботи вчителя й учнів на уроках трудового навчання в процесі проектно-технологічної діяльності на етапах підготовки й організації проектно-творчої діяльності та технічно-творчого конструювання має відповідати чітко вираженій та логічній послідовності організації роботи як учня, так і вчителя за певним, попередньо спланованим і обґрунтованим планом.
Для етапу підготовки й організації проектно-творчої діяльності розглянемо стадії виконання роботи.
1. Стадія пошуку проблеми. Учитель пропонує учням низку проблем, орієнтовний перелік об’єктів проектування, повідомляє вимоги, що ставляться до проектів, якої технології слід дотримуватися під час виконання проектів і критерії їх оцінювання. Учні уважно сприймають інформацію вчителя та аналізують запропоновані проекти.
2. Стадія визначення проблемної сфери. Учитель дає поради, консультації, допомагає учням усвідомити проблему. Кожний учень вибирає одну із запропонованих учителем проблем – ту, що йому найбільше сподобалась.
3. Стадія вироблення ідей та варіантів розв’язання проблеми.
Учитель організує спостереження, надає консультації, допомагає точніше сформулювати тему проекту, дає поради щодо допоміжної літератури. Учні, використовуючи надбані знання та перспективу у відповідних виробах, формують низку ідей, а згодом і варіанти конструкцій проекту.
4. Стадія формування основних параметрів і кінцевих вимог. Учитель уточнює, дає поради та консультації. Учні визначають основні параметри проекту (габаритні розміри, сферу застосування тощо) та кінцеві вимоги, які ставляться до майбутнього виробу.
5. Стадія вибору оптимального варіанта та обґрунтування проекту. Учитель здійснює контроль, консультує, уточнює подані учнями варіанти, доповнює їх відповідно до технологічних умов. Учні визначають найбільш вдалий варіант, аналізуючи запропоновані проекти.
6. Стадія прогнозування майбутніх результатів. Учитель вислуховує учнів, дає поради, консультації. Учні уточнюють ескіз та оформлення проекту.
Для етапу технічно-творчого конструювання на кожній стадії робота вчитель – учень має такий зміст:
1. Стадія складання ескізу. Учитель контролює, уточнює, допомагає порадами. Учні розробляють робочий ескіз виробу з необхідними технічними поясненнями.
2. Стадія вибору матеріалу для реалізації проекту. Учитель тільки дає поради. Учні визначають кілька найменувань матеріалів і вибирають ті, що, на їх думку, найбільш улаштовують їх.
3. Стадія вибору інструментів та обладнання. Учитель знову тільки дає поради. Учні визначають необхідні інструменти та обладнання, необхідні для виготовлення проектного об’єкта.
4. Стадія вибору технології обробки деталей виробу, їх з’єднання, видів оздоблення виробу. Учитель спостерігає, здійснює контроль, дає поради та консультації.
5. Остання стадія – організація робочого місця. Учитель подає допомогу. Учні добирають і розміщують на робочому місці матеріали, інструменти перевіряють освітлення, дотримання норм і правил техніки безпеки.
аналіз підсумків проекту, захищають свій проект.
Заключний
етап
Заключний
етап
Технологічний
етап
Конструкторський етап
Підготовчий
етап
Оцінка якості
виробу
Виготовлення виробу
Ескізне проектування
Технічне завдання
Оцінка якості
виробу
Технічна пропозиція
Захист проекту
Розробка технічного проекту
Захист проекту
Вибір оптимальних технологій
Розрахунок собівартості виробу
Назва установи ( школа, ліцей, тощо.)
|