I. Актуальність дослідження


Скачати 94.56 Kb.
НазваI. Актуальність дослідження
Дата10.08.2013
Розмір94.56 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи




Нейролінгвістика сьогодення: теорія і практика

Сергій Засєкін

Кафедра прикладної лінгвістики, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Україна, м.Луцьк, пр. Волі, 13, E-mail: s.zasyekin@gmail.com

The article is an attempt to shed light on connectionist and modularity models – two basic conceptions of language organization in the brain. Furthermore, of great relevance today are methods of neuroimaging enabling a researcher to reveal temporal and spatial features of human cerebral neural activity.

Ключові слова – нейролінгвістика, конекціоністька модель, когнітивістська модель, нейроіміджинг, електрофізіологічні та гемодинамічні методи.

I.Актуальність дослідження


Нейролінгвістика як наукова дисципліна виникла в руслі натуралістичного (біологічного) мовознавства на стику нейрофізіології та психолінгвістики. Вона вивчає систему мови у співвідношенні з мозковим субстратом мовної поведінки. Нейронаука намагається пояснити як загалом працює мозок, як утворюється нейронна мережа, нейронні ансамблі, реагуючи на мовленнєві стимули ззовні, як впливають на це інформація, що надходить, та генетичні чинники, що лежать у основі мовної компетенції людини.

Уже не перше десятиліття тривають суперечки навколо того, як у мозку організована мова, про співвідношення Nature vs. Nurture – генетичного та залежного від навколишнього середовища, тт. навколо питання генетично успадкованого мовного механізму (буквально мовного пристрою, органу – language acquisition device) чи що він (цей механізм) є результатом научіння [5].

Згідно з останньою, конекціоністською позицією, багато в чому співзвучною біхевіоризму, дитина – це tabula rasa, що поступово заповнюється різними схемами поведінки, в тому числі і вербальної, за принципом “стимул–реакція”, що зі зрозумілих причин жодним чином не узгоджується з ідеєю вроджених символічних правил.

II. Виклад основного матеріалу


Рей Джекендоф у монографії “Основи мови. Мозок, значення, граматика, еволюція” спробував примирити нативізм/менталізм і конекціонізм [3]. Дійсно, за теорією універсальної граматики, граматики мислення, виходить, що мозок самодостатній і не вимагає зв’язку зі світом. Для подолання прірви між мозком і світом вводиться поняття f-mind – функціональна свідомість. Це здатність кодувати з допомоги природної мови певні комбінації станів нейронної мережі в релевантних ситуації зонах мозку. Діти народжуються з мозком, готовим до синтаксичних процедур.

Мозок необхідний для мислення, проте недостатній. Потрібен досвід. Отож потенційна можливість говорити залежить від генетичних чинників, а реальна мовленнєва продукція – від досвіду. Зрештою сам Н. Хомський виокремлював мовну здатність та мовну активність (language competence vs. language performance). Мовна здатність – це вроджене знання мозку про мову взагалі, не про конкретну мову. Відтак, успішна мовленнєва діяльність є реалізацією потенційного знання мовних правил.

Навіть найкращі моделі штучної нейронної мережі, які навчаються за правилами, що імітують імпліцитне оволодіння мови дітьми, не можуть бути зіставлені з реальними процесами, що тривають у мозку дитини, багатством мовного оточення, частотності вжитку різних мовних одиниць, не кажучи вже про невербальні компоненти комунікації.

На основі існування двох гіпотез – модулярності та конекціонізму – сьогодні виділяються дві моделі організації мови в мозку – когнітивістська та конекціоністська.

Когнітивістські моделі відбивають послідовну (темпоральну) обробку інфор­мації, яка здійснюється внаслідок того, що стимули, які надходять іззовні, активізують ментальні репрезентації. Ці репрезентації розмі­щуються у вузлах, кожен із яких представлений певними концептами як фрагментами навколишньої дійсності та зв’язками між ними.

Конекціоністькі моделі натомість роблять акцент не на вузлах, а на зв’язках між нейронами, тісна взаємодія яких дає змогу здійснювати паралельну (просторову) обробку інфор­мації. Репрезентація концепту в цих моделях не записана в готовому вигляді, а щоразу створюється через особливості зовнішнього стиму­лу та характеру зв’язків між нейронами. Це дає змогу виявити більшу адаптаційну гнучкість людини до зовнішніх умов, адже знання не зберігається в готовому вигляді у конкретних вузлах, що потребує зіставлення нової інформації з ними, а створюються щоразу заново відповідно до актуального контексту.

Отож перший напрям постулює те, що мовна здатність людини є нейрофізіологічно й навіть анатомічно окремою від інших когнітивних функцій, а відтак висувається ідея імовірності організації мозку за принципом модулярності. Дедалі більше досліджується маніфестація єдиних нейрональних механізмів у мовах різних типів, що має наслідком установлення й класифікацію мовних універсалій.

Основна критика конекціоністських моделей зводиться до їхньої відмови від символьної фіксації даних, що не дає змогу провести ґрунтовне емпіричне дослідження психічних процесів людини. Тому перспективним уважається розробка гібридних моделей, які врахо­вуватимуть досвід утворення ментальних репрезентацій як результат впливу символів на психіку індивіда, що вносить розуміння у роботу короткотривалої й довготривалої пам’яті, а також уявлення про пара­лельну оброку інформації в межах усієї нейронної мережі. Це дає змогу враховувати високу адаптивність людини до мінливих умов середовища.

Цікавими в цьому контексті видаються дослідження японських нейролінгвістів під керівництвом М. Коно, які у серії експериментів заперечують гіпотезу “одного мозкового годинника”, висуваючи натомість гіпотезу “двох мозкових годинників”, які беруть участь у організації мовлення [5].

Імовірність існування в мозку людини двох систем мислення не суперечить концепції двох дивергентних способів кодування та збереження в пам’яті інформації в термінах А. Певіо та організації синтаксичних структур у термінах М. Коно. Переклад мозком зовнішніх вербальних даних у фазі сприйняття тексту, в термінах М.І. Жинкіна [1], на мову універсально-предметного коду (УПК) або універсального предметно-схемного коду (УПСК) залежить від якості цих даних. Якщо зміст сегмента тексту представляє абстрактно-логічні відношення, інформація одержує пропозиційний статус, кодуючись в УПСК з локалізацією, імовірно, в ділянках лівої півкулі головного мозку (ГМ) людини. Інакше кажучи, ментальна репрезентація утворює пропозиційну схему відношень. У разі ж візуально-образного представлення інформація транслюється на мову УПК, зосереджуючись у ділянках правої півкулі ГМ.

В онтогенезі слова з наочним значенням розуміються раніше абстрагованих. Початок розуміння абстрагованого слова покладається на його сполученням з конкретним образом [4, 156-157]. Отже, наочно-образне мислення лежить в основі інтелектуальної діяльності фундаментального рівня.

Цей рівень більше всього пов’язаний із “правим мозком”, який сам по собі “не потребує мовлення і без нього вірно оцінює наочну ситуацію, знаючи з “чим” він має справу, що “воно” собою являє і вміючи адекватно на нього реагувати.

Однак цьому рівню невідомо, як “воно” називається. Без допомоги лівої півкулі “правий мозок” не здатен сформувати жодного повного висловлювання про предмет думки.

Складна взаємодія двох видів інформації, образно-чуттєвої та словесно-логічної, відбувається в голові інтерпретатора синхронно. Як слушно зауважує російський психолінгвіст М. Ф. Косилова, спираючись на дані великої кількості експериментальних досліджень у галузі функціональної асиметрії півкуль ГМ людини, “у процесі читання <…> економна гештальтна й аналітична стратегії непомітно для читача змінюють одна одну залежно від характеру одержуваної інформації” [3, 114].

Вербальні здатності півкуль ГМ відбивають універсальні способи перероблення інформації кожною з них, ґрунтовані, відповідно, на аналітичному або голістичному принципі. Через таку свою властивість, як дискретність, мовлення й мовленнєва діяльність забезпечується лівою півкулею ГМ, позаяк мовленнєві зони Брока і Верніке розташовуються саме в ній, а експресивні можливості правої півкулі є порівняно невеликими: окремі слова, мовленнєві штампи, серії слів.

Загалом права півкуля є предметнішою, діє здебільшого за асоціативним принципом, породжуючи стереотипні фрази, автоматичні серії слів. У плані імпресивного (зверненого до нього) мовлення, ця півкуля краще “розуміє” фразеологічні звороти, інакше кажучи, “працює” цілісно й симультанно.

Отож, вона має справу із загальними властивостями патернів, забезпечуючи миттєве формування гештальту, тобто згідно з просторовим способом організації інформації. Прерогатива лівої півкулі – аналітична діяльність на мовленнєвій та знаковій основі, темпоральний дискретний спосіб організації інформації.

Функціональна асиметрія півкуль ГМ, вочевидь, має тісний зв’язок із вищерозглянутими нейролінгвістичними моделями, оскільки чітко простежуються схожі риси між “гештальтною діяльністю” правої півкулі й конекціоністським принципом, з одного боку; “аналітичною роботою” лівої півкулі й модулярним принципом, з іншого.

Одним із експериментально орієнтованих методів підтвердження або заперечення валідності цих теорій є нейроіміджинг – порівняно новий напрям, що нині набуває дедалі більшої популярності [2].

У межах цього напряму вивчається, з одного боку, чітка локалізація нейронної активації в ділянках мозку при пред’явленні різних (вербальних та невербальних) стимулів, а з іншого, – часові зміни нейрональної активності мозку. Результати досліджень ней­роіміджингу дають змогу встановити особливості перебігу мовлен­нєвих процесів як у здорових людей, так і в пацієнтів із різними ураженнями мозку. Це сприяє розробленню та впро­вадженню різноманітних реабілітаційних програм, вивченню впливу конкретних мовних засобів на масову та індивідуальну свідомість.

Загалом методи дослідження мозкової вербальної активності людини доцільно поділяти на електрофізіологічні та гемодинамічні [8, 18]

До основного за­безпечення лабораторій, які працюють у галузі нейроіміджингу, нале­жать електроенцефалограма (electroencephalogram – ЕЕG), магнітоенцефалограма (magnetoencephalogram –МЕG), позитронний томограф (positron emission tomography – PET), функціональний магнітноядерний резонанс (functional magnetic resonance imaging – fMRI).

Перші два належать до електрофізіологічних, останні – до гемодинамічних методів.

Природно, кожен із них має свої переваги та недоліки, узагальнені нами в таблиці 1:
ТАБЛИЦЯ 1

Переваги та недоліки електрофізіологічних та гемодинамічних методів




Переваги

Недоліки

Електрофі-зіологічні методи



Пряме вимірювання нейронної активності

Дані є неповними, позаяк неможливо точно встановити ступінь активності

Високий ступінь темпорального розрізнення

Низький ступінь просторового розрізнення

Легкість добуття даних щодо нейронної активності

Гемодинамі-чні методи

Гомогенне (РЕТ) чи майже гомогенне (fMRI) картування активації протягом вирішення завдання

Непряме вимірювання нейронної активності

Високий ступінь просторового розрізнення

Низький ступінь темпорального розрізнення

Складність у розрізненні статичних та реактивних ефектів

III.Висновки та перспективи подальших досліджень


Серед найефективніших інструментів нейроіміджингу вважаємо гемодинамічні (просторові, тривимірні) методи, ґрунтовані на фіксуванні припливу крові до конкретних ділянок мозку досліджуваного при виконанні ним завдань, що є фактично реакціями або їх комплексами на стимульний (вербальний) матеріал. У цьому виборі основний акцент має робитися на функціональному магнітноядерному резонансі (fMRI). На відміну від позитронного томографа (PET), він не шкідливий для здоров’я досліджуваного, оскільки не опромінює його.

Водночас не менш перспективним убачаємо інтеграцію електрофізіологічних та гемодинамічних методів у нейролінгвістичних дослідженнях, позаяк вони взаємно доповнюють одне одного, і лише їхня комплексність здатна пролити світло як на локалізацію, так і на хронологічність активності в нейронній мережі головного мозку індивіда. Вартою уваги і не менш важливою проблемою тут є розробка механізму спільної фіксації даних. Гадаємо, що такий підхід здатен якщо не примирити конекціонізм та менталізм, то бодай віднайти точки їхнього зближення. І тому слід радше говорити не про бінарність, а континуум між цими підходами.

Дві окреслені в статті моделі мають сьогодні практичне застосування в машинному перекладі. Модулярна модель привела до створення моделей МП, заснованих на правилах (Rule-based MT), друга – до моделей статистичних систем МП (Statistics-based MT), та систем, базованих на прикладах (Example-based MT), керованих принципом імовірностей, частотності появи мовної одиниці в певному контексті [5]. Та попри значний прогрес останніх у 90-х рр. минулого століття, нині настала криза. Сьогодні практично всі дослідники МП одностайно підтримують ідею гібридизації цих двох кардинально-різних систем МП. І вже є перші плоди, наприклад, системи усного МП типу MASTOR, ATR.

Література


[1]  Жинкин Н.И. О кодовых переходах во внутренней речи // Язык. Речь. Творчество: Исследования по семиотике, психолингвистике, поэтике. – М.: Лабиринт, 1998. – С. 146–162.
[2] Засєкіна Л.В., Засєкін С.В. Психолінгвістична діагностика. – Луцьк: РВВ “Вежа” Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2008. – 188 с.
[3]  Косилова М. Ф. Издержки экономной стратегии мозга // Вопросы психологии. – 1990. – № 2. - С. 110 - 116.
[4] Потебня А. А. Мысль и язык. – К.: Синто, 1993. – 192 с.
[5] Черниговская Т. В. Nature vs. nurture в усвоении языка // Теория развития: Дифференционно-интеграционная парадигма; сост. Н. И. Чуприкова. – М.: Языки славянских культур, 2009. – С. 205-221.
[6] Jackendoff, R. Foundations of Language. Brain, Meaning, Grammar, Evolution. – New York and Oxford: Oxford University Press, 2002. – 477 p.
[7] Paivio, A. Abstractness, imagery, and meaningfulness in paired-associated learning // Journal of Verbal Learning and Verbal Behavior. – 1965. – No. 4. – P. 32–38.
[8] Rugg, M. D. Functional neuroimaging in cognitive neuroscience // The Neurocognition of Language. Colin M. Brown and Peter Hagoort, Eds. – Oxford: Oxford University Press, 1999. – P. 15-36.
[9] Wilks, Y. Machine Translation. Its Scope and Limits. – New York: Springer, 2009. – 252 p.

Схожі:

ВСТУП Актуальність теми
Актуальність теми дослідження визначається ще й тим, що процеси приватизації, реприватизації та купівлі-продажу об’єктів господарювання,...
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження
Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у...
Розвиток творчих здібностей учнів засобами ІКТ на уроках географії Актуальність теми дослідження
Теоретичним підґрунтям дослідження слугували педагогічні ідеї та положення щодо трактування феномена творчості, які відображені у...
К філол н., асистент кафедри теорії та практики перекладу та соціолінгвістики...
МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ЕМПИРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ВАРІАТИВНОСТІ ВИМОВИ (З ПОЗИЦІЇ СОЦІОЛІНГВІСТИКИ)
1. Поняття, предмет, джерела і система державного права зарубіжних країн
Юридична наука не обмежується рамками національного права якоїсь окремої держави. Правознавство збагачується дослідження зарубіжних...
Тема Сутність педагогічного дослідження
На практиці, як правило, дослідник використовує як теоретичні, так і емпіричні методи дослідження. Таке дослідження прийнято називати...
КУРСОВА РОБОТА
Актуальність дослідження даного питання можна пояснити тим, що з формальної точки зору в Німеччині починаючи з XII-XIII ст не існувало...
Частина перша. Актуальність концепції Трудової монархії В’ячеслава Липинського
Відмова від монархізму, навіть якби вона мала сенс, приречена стати для українського консерватизму болісною ідеологічною операцією....
Моніторингові дослідження рівня навчальних досягнень учнів з іноземної...
Ні в кого не викликає сумнівів актуальність проведення моніторингових досліджень навчальних досягнень учнів. Це визнано в освітянських...
Розвиток творчих здібностей школярів засобами англійської мови Зміст Вступ Розділ 1
Актуальність проблеми дослідження можна пояснити цілим рядом обставин. Так, основним напрямом модернізації загальноосвітньої і професійної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка