У СЕРЕДУ, 21 БЕРЕЗНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ"


Скачати 242.99 Kb.
НазваУ СЕРЕДУ, 21 БЕРЕЗНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ"
Дата20.03.2013
Розмір242.99 Kb.
ТипЗакон
bibl.com.ua > Фізика > Закон
У СЕРЕДУ, 21 БЕРЕЗНЯ, У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ ВІДБУЛИСЯ ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ: "ЗАХИСТ ПРАВ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ В УКРАЇНІ: ПРОБЛЕМИ ЗАКОНОДАВЧОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ТА ПРАВОЗАСТОСУВАННЯ".

У слуханнях взяли участь народні депутати України, представники центральних органів виконавчої влади, громадських інституцій, інтелектуальної еліти України, дипломатичних представництв, Всесвітньої організації інтелектуальної власності, Європейського патентного відомства.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, відкриваючи слухання, наголосив: суть цих парламентських слухань звернути увагу не лише на проблему законодавства, а передовсім на проблеми правозастосування. Він зачитав цитату з телеграми, яка надійшла від Коаліції з питань захисту прав інтелектуальної власності, в якій, зокрема, йдеться: "Порушення прав інтелектуальної власності є доволі розповсюдженим явищем у країнах колишнього Радянського Союзу. Щорічні втрати бізнесу та урядів від цих порушень складають мільярди доларів. Деякі великі компанії повідомляють про те, що понад 50 відсотків їх всесвітньо відомих торговельних марок, брендів та продуктів в даному регіоні є підробкою. Порушення прав інтелектуальної власності є ключовою темою двосторонніх торгівельних відносин між Європейським Союзом, США та практично кожною країною колишнього Радянського Союзу". За словами головуючого, проведені дослідження показують, що до числа тих, хто займається виробництвом піратської продукції входить, на жаль, і Україна. У кінці січня 2007 року Міжнародна торгова палата назвала Україну дев'ятою країною з виробництва контрафактної продукції та піратства.

М.Томенко відзначив, що наявність в Україні механізму для захисту прав інтелектуальної власності і його вдосконалення за останні роки призвело до зменшення кількості контрафанктної продукції. Однак, рівень піратства в Україні ще значний і країна є європейським лідером з виробництва та експорту неліцензійного програмного забезпечення.

Експерти говорять про те, що одним з найслабкіших місць України в цьому питанні є не відсутність законодавства, а передовсім слабкий урядовий контроль.

Головуючий звернувся до учасників слухань, щоб вони у виступах привернули увагу не лише до проблем піратства, що стосується міжнародних брендів, міжнародної інтелектуальної власності. За його словами, цілком очевидно, що в останні роки ця біда стосується і української інтелектуальної власності, українських діячів, українських торгових марок. Йдеться, передусім про фальсифікацію товарних знаків та упаковок: морозива, рибних виробів, алкогольних напоїв, пива, друкованих видань, туристичних та рекламних послуг, косметичних засобів тощо.

З доповіддю виступив міністр освіти і науки Станіслав Ніколаєнко. Він зазначив, що України як молода держава може вичерпати і вичерпує свій економічний потенціал, який вона успадкувала від Радянського Союзу. "Орієнтація на енергомісткі сировинні галузі є, на жаль, основою нашого експортного потенціалу, і не може принести бажаного результату нашій країні. У нас не так багато сировини, енергоресурсів, природних багатств, які б ми могли витратити на підняття нашої економіки", - наголосив доповідач.

С.Ніколаєнко нагадав, що і урядом, і парламентською коаліцією обраний саме інноваційний шлях розвитку. Ці підходи викладені в програмі "Конкурентна України", прийняття якої парламентом найближчим часом дозволить перейти на новий тип економічних відносин: на економіку знань.

Не зупиняючись на всіх нормах захисту прав інтелектуальної власності, що містяться в законодавстві України, міністр освіти нагадав, що консолідуючою основою для всіх нормативно-правових документів щодо правової охорони інтелектуальної власності в Україні є Цивільний кодекс, який містить окрему книгу "Право інтелектуальної власності". Кодексом встановлені нові положення щодо майнових і особистих немайнових прав інтелектуальної власності, а також запроваджені сучасні норми захисту прав на них.

Доповідач далі нагадав, що Україна є учасницею 18-ти багатосторонніх міжнародних договорів, які адмініструє Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), норми яких є також частиною національного законодавства.

С.Ніколаєнко наголосив, що за оцінками впливових міжнародних інституцій в Україні прийнято досить серйозне законодавство у сфері інтелектуальної власності, що відповідає міжнародним нормам і стандартам щодо захисту прав інтелектуальної власності. Зокрема, повністю відповідає вимогам Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності Угода ТРІПС, яка є одною із основних угод СОТ. С.Ніколаєнко зазначив, що розробка нового та удосконалення чинного законодавства у відповідності з міжнародними нормами та стандартами, в першу чергу, правовими засадами, що діють у СОТ та ЄС є одним із найважливіших напрямків діяльності міністерства.

Доповідач наголосив, що тільки за останні 5 років прийнято 7 законів у сфері інтелектуальної власності, 5 законів щодо приєднання України до міжнародних договорів у цій сфері та кілька десятків підзаконних актів. З 2001 року у країні діє нова редакція закону "Про авторські суміжні права", положення якого приведені у відповідність до вимог міжнародних договорів в зазначеній сфері. Посилення відповідальності за порушення прав інтелектуальної власності запроваджені Кримінальним кодексом України, що набув чинності з 1 вересня 2001 року. Протягом 2005-2006 років до Кримінального кодексу було внесено зміни щодо розміру шкоди, завдання якої є достатнім для настання кримінальної відповідальності, що є дієвим засобом стимулювання від порушень прав інтелектуальної власності. Це дозволило посилити боротьбу з піратством та встановити контроль з боку держави над розповсюдженням піратської продукції.

Говорячи про законодавче забезпечення прав інтелектуальної власності, С.Ніколаєнко наголосив на доцільності активізувати роботу щодо розробки та прийняття парламентом законопроектів про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань інтелектуальної власності та про внесення змін до законодавчих актів з питань авторського права і суміжних прав, спрямованих на адаптацію національного законодавства, законодавства ЄС та приведення у відповідність правових норм та термінів, що застосовуються у Цивільному та Господарському кодексах та спеціальних законах у сфері інтелектуальної власності. На черзі також розробка законопроекту про охорону прав на комерційні таємниці та інші нормативно-правові акти.

Далі доповідач зупинився на механізмах реалізації законодавства щодо захисту прав інтелектуальної власності, зазначивши, що в Україні створена структура державної системи правової охорони інтелектуальної власності.

С.Ніколаєнко наголосив на важливості захистити національного виробника, а не тільки дбати про те, щоб дотримуватися прав.

Завершуючи виступ, міністр освіти наголосив на подальшому удосконаленні законодавства в сфері інтелектуальної власності. Головним він назвав не саме законодавство, а його дотримання. "Ми повинні навчитися виконувати закони, шанувати закони і шукати механізми їх реалізації і це спільне завдання всіх органів виконавчої влади, громадськості", - зазначив С.Ніколаєнко.

Другу доповідь зробила Голова Комітету з питань науки і освіти Катерина Самойлик. Вона зазначила, що ці парламентські слухання є завершальним етапом громадських обговорень по всій країні з питань законодавчого забезпечення та практики правозастосування у сфері захисту прав інтелектуальної власності. К.Самойлик підкреслила, в Україні вперше проводяться парламентські слухання з цього важливого напряму. Цьому передували науково-практичні конференції симпозіуми, семінари, круглі столи, зустрічі з винахідниками, раціоналізаторами, представниками творчих спілок, правоохоронних, судових органів, проведених в Києві та в усіх регіонах нашої держави.

Голова Комітету поінформувала, що згідно з дослідженнями міжнародного індексу прав власності, підготовленими Міжнародною асоціацією "Альянс за права власності", Україна за підсумками 2006 року посідає 58-е місце. При складанні рейтингу враховувались такі показники як: незалежність судової влади; довіра бізнесу до суддів; політична стабільність; корупція; законодавча захищеність приватної власності; зручність реєстрації і перереєстрації власності, а також питання захисту інтелектуальної власності.

За словами К.Самойлик, серйозні стратегічні прорахунки у питаннях захисту прав інтелектуальної власності робляться на державному рівні. Як приклад, доповідачка згадала спробу підписання Угоди про створення Українського науково-технологічного центру, статут якого суперечив чинному законодавству України і передбачав для країн-донорів безоплатну, безвідзивну ліцензію з правом на субліцензію в усіх країнах світу. Практично це означало відтік інтелектуального потенціалу. Пройшло шість років. Угода так і не ратифікована. "А скільки перспективних українських розробок вже реалізовано за кордоном?", - запитала доповідачка.

К.Самойлик зазначила, що в Україні роль і значення інтелектуальної власності інтенсивно зростає. Суспільне розуміння приходить до висновку, що інтелектуальна власність є найбільш цінним капіталом людства, виступаючи при цьому об'єктом цивільного обороту. У міру істотного значення інтелектуальної діяльності, особливо її результатів для соціально-економічного розвитку будь-якого суспільства, попит на неї також зростає. Саме тому інтелектуальна власність часто стає об'єктом неправомірних дій, зловживання, недозволеного використання. За словами Голови Комітету, інтелектуальна власність потребує надійної ефективної і правової охорони, що залежить і від законодавця в першу чергу.

К.Самойлик підтримала міністра освіти у тому, що в Україні створена сучасна законодавча база. Але вдосконалення законодавства у сфері інтелектуальної власності, за її словами, залишається і надалі актуальним. Це завдання вирішується шляхом розроблених законів, які уже існують і працюють. За словами доповідачки, у Верховній Раді опрацьовано ряд законопроектів, які ставлять на меті удосконалення правозахисних механізмів стосовно об'єктів прав інтелектуальної власності. Посилення правого забезпечення здійснюється і шляхом збільшення кількості об'єктів інтелектуальної власності, правовий режим яких реалізується спеціальним законом.

Відзначивши помітний прогрес, досягнутий останніми роками у сфері законодавчого забезпечення, доповідачка зауважила, що законодавча база ще недосконала, і один з чинників, який перешкоджає її створенню в Україні ефективна система захисту прав інтелектуальної власності. За її словами, закони України щодо окремих об'єктів права інтелектуальної власності не приведені у відповідність до Цивільного кодексу України, що негативно впливає на захист прав інтелектуальної власності, не врегульовано в належній мірі питання захисту прав інтелектуальної власності, питання оцінки та постановки на бухгалтерський облік об'єктів права інтелектуальної власності, нематеріальних активів, гальмується розвиток системи підрозділів з питань трансфертних налогів, хоч відповідний законопроект прийнятий.

К.Самойлик детально зупинилася на тих питаннях, які не врегульовані у чинному законодавстві. Вона також звернула увагу на те, що дотримання положень законів України у сфері інтелектуальної власності в Україні залишається на незадовільному рівні, особливо щодо виготовлення та розповсюдження відеопродукції, комп'ютерних програм тощо. Це призвело до звинувачення України у порушенні на її території прав інтелектуальної власності, у низькому рівні захисту прав інтелектуальної власності.

Закінчуючи виступ, К.Самойлик наголосила на тому, що для забезпечення реального економічного і соціально-культурного розвитку держави інтелектуальна власність має відігравати ключову роль. А для цього необхідно, щоб права інтелектуальної власності дотримувалися і охоронялися в усьому суспільстві, адже захист прав є багаторівневим поняттям, він не може забезпечуватись виключно міліцією, податковими, митними органами та судами.

Співдоповідав голова підкомітету з питань інтелектуальної власності Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало. Він звернув увагу учасників слухань на забезпечення надійного захисту прав інтелектуальної власності, вплив громадянського суспільства на формування економічної і правової політики і його вплив на судівську владу.

В.Полохало вважає, що потрібно формувати культуру інтелектуальної власності. "Суспільству бракує культури інтелектуальної власності, культури захисту своїх прав", наголосив співдоповідач.

За словами В.Полохала, величезний обсяг інтелектуальної власності взагалі не залучений до цивільного обороту українського ринку. Це резерв для економіки. Співдоповідач також зауважив, що показник використання в українській економіці об'єктів інтелектуальної власності просто мізерний, порівняно з іншими країнами. Тому поняття "ринок інтелектуальної власності" є абстрактним сьогодні для України, його не існує, він є віртуальним. "Так що ми захищаємо, які об'єкти, якщо не існує цивілізованого ринку інтелектуальної власності". За словами В.Полохала, щоб залучити до цивільного обороту об'єкти інтелектуальної власності, треба провести інвентаризацію наявних та матеріальних активів, виявити найбільш цінні з них, оцінити вартість об'єктів прав інтелектуальної власності, розробити найбільш оптимальну економічну схему залучення до цивільного обороту.

В.Полохало висловив занепокоєння наявністю серйозних проблем у сфері захисту інтелектуальної власності. "Якщо ми себе будемо убалакувати загальними речами, що в нас все добре, ми залишимось на узбіжжі суспільного процесу, тому що інтелектуальна власність є сьогодні центром прогресу: не буде ні інновацій, ні інвестицій", - закінчив співдоповідач.

Перед учасниками парламентських слухань виступили перший заступник голови Державної митної служби України Руслан Черкаський, перший віце-президент і вчений секретар Національної академії наук Анатолій Шпак, народний депутат України Руслана Лижичко, заступник голови Служби безпеки України Геннадій Москаль, заступник Голови Комітету з питань науки та освіти Віталій Курило, народний депутат України Геннадій Савосін, заступник голови Вищого господарського суду України Віктор Москаленко, народний депутат України Максим Луцький, перший заступник начальника Головного Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації України Володимир Юрченко, директор Центру інтелектуальної власності і передачі технологій Національної академії наук Юрій Капіца, генеральний директор інформаційного агентства "Інтерфакс-Україна" Олександр Мартиненко, голова Вищого адміністративного суду України Олександр Пасенюк, віце-президент юридичної фірми "Солком" Наталія Кузнєцова, голова Спілки кінематографістів України Борис Савченко, заступник міністра юстиції України Леонід Єфименко, президент Всеукраїнської професійної спілки "Гільдія акторів кіно" Артур Лі, керівник Державного департаменту інтелектуальної власності Микола Паладій.

У виступах зверталася увага на такі важливі проблеми для України, як посилення охорони захисту та використання об'єктів інтелектуальної власності в науково-технічній сфері. Проблемним, на думку учасників слухань, залишається питання оцінки та бухгалтерського обліку об'єктів інтелектуальної власності внаслідок неузгодженості актів Фонду державного майна, Держказначейства, Мінфіну України та деяких інших відомств.

Промовці також зазначали, що права інтелектуальної власності на винаходи та інші об'єкти, які створенні за рахунок бюджетних коштів, потребують закріплення за організаціями виконавців наукових досліджень. Причому мають враховуватись інтереси держави та авторів щодо використання таких об'єктів.

Учасники слухань наголошували на тому, що законодавство України в сфері інтелектуальної власності має бути приведено у відповідність до Цивільного кодексу України та законодавства Європейського Союзу, що безумовно посилить захист прав інтелектуальної власності у нашій країні.

Промовці висловлювали сподівання, що обговорення, а також прийняття відповідних рекомендацій будуть сприяти підвищенню рівня і охорони інтелектуальної власності в Україні і що дуже важливо більш ефективному практичному використанні інтелектуальної власності у науково-технічній сфері.

Учасник слухань співак і композитор Святослав Вакарчук у своєму виступі наголосив, що в Україні у сфері інтелектуальної власності панує звичайний бандитизм. За його словами, відсутня прозора система виплат і контролю над ними. "Справжні власники прав за свою тяжку працю одержують копійки, а разом з тим, вся країна активно відраховує туди-сюди мільйон. Хтось може сказати, що недосконалий закон. Але ж цей закон подібний до багатьох законів. В світі такі закони існують і люди нормально по них працюють" зазначив він.

С.Вакарчук зауважив, що цей закон міг би працювати, коли б він був чистим і необмежений зайвим баластом, основна мета якого приховати гроші і заплутати максимально всю схему.

Промовець звернувся до законодавців з пропозицією створити прозорий і зрозумілий кожному громадянину ланцюжок від користувача правами до власника прав.

Заступник міністра внутрішніх справ України Євген Мармазов присвятив свій виступ забезпеченню притягнення винних у вчиненні злочинів до передбаченої законодавством кримінальної відповідальності. Він повідомив, що, у минулому році закінчено розслідування та направлено до суду за обвинувальним висновком 462 кримінальні справи, 115 осіб були засуджені за вчиненням злочинів у сфері інтелектуальної власності.

За словами заступника міністра, не менш значна увага приділяється викриттю та знешкодженню каналів ввезення контрафактних товарів на територію держави, а також припиненню діяльності підпільних виробництв такої продукції.

Є.Мармазов зупинився на проблемних питань, які потребують вирішення на загальнодержавному рівні.

Перший заступник Голови Комітету з питань правової політики народний депутат Євген Корнійчук зазначив, що українські автори не настільки активно борються за захист своїх власних прав, недостатньо серйозно піднімають це питання і не кличуть до відповідальності державні органи, які в першу чергу змушенні це робити для них. "Корупція і свавілля саме з боку державних органів породило свого часу величезну контрафактну продукцію в Україні" наголосив він.

Є.Корнійчук зауважив, що "Автори і власники прав на комерційну власність мають захищати свої права і мають працювати над покращанням законодавства, залучаючи приватних юристів, державні органи, народних депутатів до вдосконалення законодавства".

Заступник голови Антимонопольного комітету України Сергій Стефановський відзначив: "практична діяльність органів Антимонопольного комітету України щодо захисту промислової власності свідчить про ефективність українського національного законодавства про захист від недобросовісної конкуренції як інструменту правового захисту інтелектуальної власності".

Директор науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Петро Крайнєв у своєму виступі зазначив: "Незважаючи на окремі недоліки системи охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності, що склалася в Україні за 15 років, вона може забезпечити охорону відповідних об'єктів. Але такої оцінки не можна дати системі захисту прав інтелектуальної власності".

Промовець звернув увагу на те, що закон у сфері інтелектуальної власності потрібний не тільки для регулювання умов охорони прав, але вони ще у повній мірі застосовуються при захисті прав, якими керуються суди і правоохоронні органи.

П.Крайєв зауважив, що при підготовці проектів законів не залучаються науковці провідних академій наук, судові експерти, представники зацікавлених громадських кіл. Наслідком чого продуктуються нормативні акти, які відстоюють корпоративні інтереси Міннауки і Державного департаменту інтелектуальної власності, а не суспільства в цілому.

За словами П.Крайнєва, свідченням невисокого рівня підготовлених законів є той факт, що вони часто кардинально змінюються, а їх якість не покращується. Постійні зміни, уточнення і доповнення законів у сфері інтелектуальної власності зумовлюють нестабільність законодавства, що значною мірою негативно впливає на творчу активність науковців і розробників.

П.Крайнєв запропонував розробити концепцію системи національного захисту прав інтелектуальної власності.

Учасники слухань також пропонували створити державну комісію, до якої увійшли б представники усіх суб'єктів відносин у сфері прав інтелектуальної власності.

Пропонувалося включити до рекомендацій парламентських слухань пропозиції щодо визначення статусу органів системи НТІ на національному рівні, розробити концепцію розвитку системи науково-технічної і економічної інформації за такими напрямками, як управління національною системою НТІ, створення національного інформаційного ресурсу, стандартизації міждержавного обміну НТІ.

Учасники слухань також вносили пропозиції щодо забезпечення супроводження прийняття проекту закону про внесення змін про науково-технічну інформацію; забезпечення розробки та впровадження відповідних державних стандартів в сфері науково-технічної інформації.

На думку промовців, нагальною є проблема узгодження приписів Цивільного і Господарського кодексів в Україні у сфері правового регулювання інтелектуальної власності, а також співвідношення двох названих кодексів з раніше прийнятими і чинними на даний час законодавчими актами у цій сфері.

Заступник Голови Верховної Ради України Микола Томенко, підбиваючи підсумки обговорення, зазначив, що найважливіше сьогодні це розуміння суспільством значимості захисту авторських прав інтелектуальної власності. "Законодавчої бази достатньо, було би право застосування і була практика виконання всіх законів" зауважив він.

М.Томенко сказав, що парламент буде звертатися до засобів масової інформації, щоб вони повели серйозну дискусію і суспільство дізналося, що, на жаль, ще є одна така біда в українському суспільстві, яку треба розв'язувати, - проблема захисту авторських і інтелектуальних прав.

М.Томенко висловив сподівання, що після спільної роботи ситуація буде покращуватися і на наступних парламентських слуханнях прозвучать приклади, як композитори, актори, інтелектуали змогли захистити свої авторські права у нашій країні.

За підсумками проведених парламентських слухань передбачається ухвалити рекомендації.

На цьому парламентські слухання на тему: "Захист прав інтелектуальної власності: проблеми законодавчого забезпечення та правозастосування" завершилися.

Схожі:

Конкурентне право: захист від недобросовісної конкуренції
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
М Додаток №1
Правова охорона об'єктів інтелектуальної власності. Інформаційна природа об'єктів інтелектуальної власності. Поняття використання,...
ЗАХИСТ АВТОРСЬКИХ ТА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ
В цій роботі представлені огляд та аналіз поточних тенденцій в сфері інтелектуальної власності (ІВ) в Україні. Зокрема, дослідження...
ПРАВО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІ
Система органів управління в сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
Партнери корпорації Microsoft приєдналися до антипіратської кампанії в Україні
Восени 2006 року в Україні стартувала інформаційна кампанія, ініційована Коаліцією з питань захисту прав інтелектуальної власності...
Додаткові матеріали із захисту прав інтелектуальної власності
Завершений черговий етап комплексної програми з виявлення порушень правил продажу програмного забезпечення
КОНСПЕКТ ЗМІСТУ ЛЕКЦІЇ Н. Е Тема: Злочини проти власності
Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою....
Розділ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Дана концепція визначає правові засади організації та провадження ріелторської діяльності в Україні з метою законодавчого забезпечення...
Гражданский кодекс Украины (Книга четвертая. Право интеллектуальной собственности)
Право інтелектуальної власності це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної...
Лекція № Система органів управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
Система органів управління у сфері охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка