|
|
Скачати 0.52 Mb.
|
2. Штучний інтелект і природна моваМожна виділити дві основні лінії робіт із штучного інтелекту. Перша пов'язана з удосконалюванням самих машин, з підвищенням "інтелектуальності" штучних систем. Друга пов'язана із завданням оптимізації спільної роботи "штучного інтелекту" і власне інтелектуальних можливостей людини. Це завдання тісно пов'язане з лінгвістикою, психологією. Забезпечення взаємодії з ЕОМ природною мовою (ПМ) є найважливішим завданням досліджень у штучному інтелекті. Бази даних, пакети прикладних програм і експертні системи, засновані на ШІ, вимагають оснащення їхнім гнучким інтерфейсом для численних користувачів, що не бажають спілкуватися з комп'ютером штучною мовою. У той час як багато фундаментальних проблем в області обробки ПМ ще не вирішені, прикладні системи можуть оснащуватися інтерфейсом, що розуміє ПМ при певних обмеженнях. Існують два види і, отже, дві концепції обробки природної мови:
2.1. Сутність проблеми обробки природної мовиОбробка природної мови - це формулювання й дослідження комп’ютерно-ефективних механізмів для забезпечення комунікації з ЕОМ на ПМ. Об'єктами досліджень є:
Завдання досліджень - створення комп’ютерно-ефективних моделей комунікації на ПМ. Саме така постановка завдання відрізняє обробку ПМ від завдань традиційної лінгвістики й інших дисциплін, що вивчають ПМ, і дозволяє віднести її до області ШІ. Проблемою обробки ПМ займаються дві дисципліни: лінгвістика й когнітивна психологія (також слід назвати сукупність названих галузей: когнітивна лінгвістика). Традиційно лінгвісти займалися створенням формальних, загальних, структурних моделей ПМ, і тому віддавали перевагу тим з них, які дозволяли витягати якнайбільше язикових закономірностей і робити узагальнення. Практично ніякої уваги не приділялося питанню про придатність моделей з погляду комп'ютерної ефективності їхнього застосування. Таким чином, виявилося, що лінгвістичні моделі, характеризуючи властиво мову, не розглядали механізми його породження й розпізнавання. Завданням же когнітивної психології є моделювання не структури мови, а його використання. Фахівці в цій області також не надавали великого значення питанню про комп'ютерну ефективність. Розрізняються загальна й прикладна обробка ПМ. Завданням загальної обробки ПМ є розробка моделей використання мови людиною, що є при цьому комп’ютерно-ефективними. Безсумнівно, загальна обробка ПМ вимагає величезних знань про реальний світ, і більша частина робіт зосереджена на поданні таких знань і їхньому застосуванні при розпізнаванні вступник повідомлення на ПМ. На сьогоднішній день ШІ ще не досяг того рівня розвитку, коли для рішення подібних завдань у великому обсязі використалися б знання про реальний світ, і існуючі системи можна називати лише експериментальними, оскільки вони працюють із обмеженою кількістю ретельно відібраних шаблонів на ПМ. Прикладна обробка ПМ займається звичайно не моделюванням, а безпосередньо можливістю комунікації людини з ЕОМ на ПМ. У цьому випадку не так важливо, як уведена фраза буде зрозуміла з погляду знань про реальний світ, а важливий витяг інформації про те, чим і як ЕОМ може бути корисної користувачеві (прикладом може служити інтерфейс експертних систем). Крім розуміння ПМ, у таких системах важливо також і розпізнавання помилок і їхня корекція. 2.2. Основна проблема обробки природної мовиОсновною проблемою обробки ПМ є мовна неоднозначність. Існують найрізноманітніші види неоднозначності: синтаксична (структурна), значеннєва неоднозначність, відмінкова неоднозначність і т.д. Центральна проблема, як для загальної, так і для прикладної обробки ПМ – розв’язання такого роду неоднозначностей - вирішується за допомогою перекладу зовнішнього подання ПМ в якусь внутрішню структуру. Для загальної обробки ПМ таке перетворення вимагає набору знань про реальний світ. Прикладні системи обробки ПМ мають переваги перед загальними, тому що працюють у вузьких предметних областях. Проте, створення систем, що мають можливість спілкування на ПМ в широких областях, можливо, хоча поки результати далекі від задовільних. |
| 30. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл... |
28. Використання систем штучного інтелекту в навчальному процесі Традиційна технологія розв´язування задач вимагала присутності між користувачем (спеціалістом вузької прикладної галузі) і обчисл... |
| LO07 ІННОВАЦІЙНІ МЕТОДИ ЕКОНОМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ Доведено неадекватність використання нормального закону розподілу випадкових величин у практиці. Розглянуто один із синергетичних... |
Тема. Апаратні засоби захисту інформації в комп’ютерних системах Формування знань класифікації, призначення, особливостей застосування апаратних засобів захисту інформації в комп’ютерних системах.... |
| ТЕНДЕНЦІЇ ФОРМУВАННЯ ТА ВИКОРИСТАННЯ СИСТЕМИ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ Резюме. Розглянуто тенденції розвитку та застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні. Висвітлено такі аспекти, як застосування... |
РОЗДІЛ 1 КОРЕКЦІЙНА РОБОТА ЯК УМОВА ПСИХОЛОГІЧНОГО РОЗВИТКУ ДІТЕЙ З ВАДАМИ ІНТЕЛЕКТУ Корекція порушень пізнавальної діяльності у молодших школярів з вадами інтелекту |
| Реферат НА ТЕМУ: «ПРОБЛЕМА ЗАДАТКІВ, ЗДІБНОСТЕЙ І ІНТЕЛЕКТУ В ПСИХОЛОГІЇ» Так що ж представляють із себе здатності взагалі? Вивчивши масу видань присвячених даній проблемі, можна зробити 3 формулювання,... |
Історія мов програмування ФОРТРАН, для бухгалтерії – переважно мова КОБОЛ. Проте для системних робіт використовувалася мова програмування низького рівня –... |
| 1. Інформація і повідомлення Повідомлення- інформація вирадена за допомогою літер, чисел, математичних символів, природної мови |
Розвиток креативного мислення учнів на уроках математики і фізики Методична проблема. Створення умов для самопроектування вчителя-дослідника та учня-експериментатора в умовах глобалізації освітніх... |