|
|
Скачати 92.26 Kb.
|
М.А.Новосельський, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівниківАКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ ТА АСТРОНОМІЇ Особливістю реалізації нового змісту фізичної освіти відповідно до Державного стандарту є те, що він базується на двох концентрах. Курс фізики основної школи продовжує формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, що їх було вивчено в пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найпоширеніших процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій. Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання здобутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток творчих здібностей учнів, зацікавленості у виборі майбутньої професії, пов'язаної з фізикою. У старшій школі продовжується вивчення фізики на рівні засвоєння основ фундаментальних фізичних теорій — класичної та релятивістської механіки, молекулярно-кінетичної теорії та термодинаміки, електродинаміки, квантової та ядерної фізики. Відмінністю навчання фізики в основній та старшій школі є глибина й обсяг вивчення фізичних теорій і застосування здобутих знань для розв'язування теоретичних та експериментальних завдань, створення умов для урахування життєвих і пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі, що ґрунтується на засадах профільної освіти. З метою здійснення рівневого профільного навчання з фізики під час організації навчального процесу належну увагу треба приділяти вдосконаленню методів навчання, впровадженню проблемних, пошуково-дослідницьких, інтерактивних та інших технологій, що є актуальними в системі освіти. Вчителі фізики області, працюючи в цьому напрямку, представили свої роботи на виставку «Освіта Черкащини - 2011». Кращими роботами стали:
Особливістю фізики як шкільного навчального предмета є його спрямованість на застосування знань, умінь та навичок у сучасному житті. Результатом навчання зі шкільного курсу фізики має бути не тільки сума знань з предмета, а й достатньо сформований рівень компетентності учня за умов сучасного світу техніки та інформаційних технологій. Тому складовими навчальних досягнень учнів є не лише рівні володіння навчальною інформацією та її відтворення, а й уміння і навички знаходити потрібну інформацію, аналізувати її та застосовувати у стандартних і нестандартних ситуаціях у межах програмних вимог до результатів навчання. Це підтверджують результати моніторингових досліджень, та проведення ДПА і ЗНО з фізики. Тому при викладанні фізики вчителі повинні звернути увагу на формування в учнів таких вмінь: • встановлювати зв'язок між явищами навколишнього світу на основі знання законів фізики та фундаментальних фізичних експериментів;
В умовах упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів учителям потрібно пожвавити роботу з навчання школярів виконувати тестові завдання різних форм і різного ступеня складності, широко практикувати тестування як навчальний прийом та форму перевірки знань, умінь і навичок школярів. Впровадження тестових технологій не передбачає згортання або послаблення інтенсивності інших видів навчальної діяльності учнів на уроках та позаурочно. Проаналізуємо напрями встановлення міжпредметних зв'язків курсів фізики і математики з метою забезпечення повнішого розуміння учнями матеріального світу, зокрема коливальних процесів. Здійснення систематичного зв'язку між різними навчальними предметами впевнює учнів у тому, що шкільні предмети не відірвані один від одного, а з різних боків, кожний своїми методами вивчає матеріальний світ. Сукупність результатів, набутих у процесі вивчення матеріального світу, дає нам загальне уявлення про нього. Взаємозв'язок між математикою і фізикою сприяє гармонійному розвитку мислення учнів. Міжпредметні зв'язки забезпечують формування цілісних уявлень школярів про явища природи, поглиблюють знання учнів як із фізики, так і з математики. Так, наприклад, для опису коливань і хвиль різної фізичної природи використовуються знання про тригонометричні функції, здобуті учнями на уроках математики. Курс фізики тісно пов'язаний з математикою, оскільки в процесі дослідження структури і властивостей матерії, фізичних явищ та їх взаємозв'язків у фізиці поряд з експериментальним методом широко використовується метод математичного моделювання. Основною ідеєю методу математичного моделювання під час вивчення фізичних явищ є створення та дослідження математичних моделей цих явищ. Оволодіння даним методом насамперед передбачає розуміння школярами взаємозв'язку між математикою і фізикою та, звичайно ж, наявність відповідних знань та вмінь з математики. Практика шкільного навчання має віддзеркалювати єдність фізики й математики в процесі узгодженого їх викладання. Наприклад проведення уроків-досліджень. Цей тип нетрадиційних уроків дозволяє підвищити пізнавальну активність учнів, дати їм відчути радість відкриття, побувати в ролі дослідників — теоретиків чи експериментаторів. Більшість з таких уроків спираються на використання інтерактивних форм навчання, на групові форми роботи. Це виховує вміння працювати в колективі, але потребує від учителя дуже ретельної підготовки. У кожній групі повинен бути сильний і комунікативний учень, який зміг би організувати підготовку групи до уроку й участь дітей у ньому. Проблема зацікавлення учнів вивченням фізики не нова і є актуальною завжди, оскільки суспільство динамічне у своєму розвитку, що і зумовлює нові умови, до яких необхідно адаптуватися. Сформувати інтерес учнів до фізики, який сприяв би їхній навчально-пізнавальній діяльності, педагоги намагаються різними способами: зміною структури змісту предмета, удосконаленням методики його викладу, удосконаленням фізичного шкільного експерименту, застосуванням нестандартних форм і методів у організації уроку, залученням учнів до позаурочної роботи з фізики. Хочемо зауважити, що є певні труднощі у роботі із обдарованими дітьми сільської місцевості. Учитель прагне забезпечити підготовку здібних учнів, які б могли на рівні міських шкіл, брати участь у конкурсах, навчатись на курсах, успішно складати зовнішнє незалежне оцінювання. Тому в умовах сільської школи (йдеться, насамперед, про позакласну роботу) важливо створювати гуртки, факультативи, де враховуються пізнавальні потреби учня, його життєва позиція. Учні навчальних закладів області беруть активну участь у предметних олімпіадах, інтернет-олімпіадах, конкурсі-захисті учнівських науково-дослідницьких робіт Малої академії наук, Міжнародного природничого конкурсу “Левеня”. Учні спеціалізованих навчальних закладів постійно займають призові місця на районних (міських), обласних, Всеукраїнських олімпіадах з фізики. Учнівську команду від нашої області на ІV етап Всеукраїнської олімпіади з фізики представляли п’ять учнів 8-11 класів шкіл міст Черкаси та Сміла. Два учні зайняли призові місця: Андрій Реньгач, учень 8 класу Смілянського природничо-математичного ліцею зайняв перше місце, вчитель Чуйко О.В.; Володимир Полосухін, учень 8 класу Черкаського фізико-математичного ліцею зайняв друге місце, вчитель Молодик В.І. В умовах профілізації та диференціації старшої школи істотно зростає роль основної школи, що створює базу для подальшої загальної та професійної освіти. Саме на цьому етапі навчання фізики учні повинні з'ясувати сутність основних фізичних понять і законів, оволодіти науковою термінологією, розвивати експериментальні вміння, опановувати алгоритми розв'язування фізичних задач. Астрономія Курс астрономії у шкільній програмі покликаний показати розвиток уявлень про будову Всесвіту як один з найважливіших аспектів тривалого і складного шляху пізнання людством навколишньої природи і свого місця в ній, сприяти формуванню сучасної наукової картини світу. Проте основою шкільного курсу астрономії має бути не лише ознайомлення учнів з явищами і процесами нашого Всесвіту в цілому і місця людини в ньому, а й популяризація астрономії як науки — науки минулого, теперішнього та майбутнього, яка сприяє розвитку інших наук; галузь знань, розвиток якої потрібно підтримувати інтелектуальним потенціалом підростаючих поколінь. У розкритті змісту предмета має бути осмислена думка, що астроном — це професія, яка потрібна для розвитку країни в космічній сфері й не тільки. Організовуючи навчально-виховний процес при вивченні шкільного курсу астрономії, необхідно використовувати різні методи, зокрема словесні (лекція, розповідь, бесіда тощо), наочні (застосування приладів і моделей, аудіовізуальних засобів навчання) та практичні заняття (вправи, спостереження). Практична частина програми та розв'язування задач є обов'язковими і нерозривними її складовими. Практичні роботи, що їх включено до програми, мають для курсу астрономії таке саме важливе значення, як і лабораторні роботи в курсах інших природничих наук. Уміння, сформовані під час виконання практичних робіт, дають змогу учневі:
Запропонований в програмі з астрономії для профільного навчання перелік практичних робіт є орієнтовним, учитель може змінювати його відповідно до матеріальної бази школи. Головне, щоб зміст робіт всебічно і глибоко охоплював відповідні питання шкільної програми, сприяв розширенню і уточненню наукових понять і означень, ознайомлював учнів зі способами простого одержання оцінок різних характеристик світил. Перші уроки практичної астрономії у школі учні отримують під час вивчення курсу природознавства, фізики, астрономії. Вивчення астрономії у школах і позашкільних установах є не тільки ефективним засобом формування мотивації учнів до вивчення природничих дисциплін, але й чудовим майданчиком для проведення спостережень та дослідницької роботи. Міністерство освіти і науки України започаткувало олімпіаду з астрономії на державному рівні. Перша Всеукраїнська олімпіада з астрономії проходила у Львівському національному університеті імені Івана Франка на базі навчальних лабораторій та університетської обсерваторії. Учнівську команду від нашої області на ІV етап Всеукраїнської олімпіади з астрономії представляли такі учасники: Антон Костецький, учень 11 класу Іваньківської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Маньківської районної ради, Сергій Гордієнко, учень 10 класу Корсунь-Шевченківського ліцею, який зайняв ІІІ місце. І ця перемога цілком закономірна, адже Сергій уперше набув практичних навичок вивчення будови астрономічних приладів, проведення астрономічних спостережень, навчаючись з 1 по 8 клас у Сахнівській авторській школі імені Олександра Захаренка Корсунь-Шевченківської районної ради. І сьогодні, навчаючись у Корсунь-Шевченківському ліцеї, Сергій вивчає, розширює та систематизує свої знання про будову і розвиток небесних світил та їх систем під керівництвом вчителя фізики та астрономії Валентини Дмитрівни Ткаченко. Він мріє стати науковцем-дослідником. Тож побажаємо здійсненню його мрій, які завжди підтримував, розвивав і допомагав реалізовувати учням академік, народний вчитель Олександр Антонович Захаренко. ЛІТЕРАТУРА
|
| О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
О. М. Козлова, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін... |
| Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... О.І. Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... О.І. Замулко, методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інститут післядипломної освіти педагогічних... |
| Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
| Завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... С. Г. Мойсеєва, завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
Методист лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського... РОЛЬ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ТА ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ В ОРГАНІЗАЦІЇ САМОСТІЙНОЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ПІД ЧАС ВИКЛАДАННЯ БІОЛОГІЇ |
| України Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» С. Г. Мойсеєва – завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |
України Проект «Рівний доступ до якісної освіти в Україні» С. Г. Мойсеєва – завідувач лабораторії природничо-математичних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних... |