Г. А. Онощенко “27” вересня 2007 р


Скачати 208.55 Kb.
НазваГ. А. Онощенко “27” вересня 2007 р
Дата26.03.2013
Розмір208.55 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фізика > Документи
Затверджую”

Начальник ДПЧ-15

підполковник вн. сл.

Г.А. Онощенко

“27” вересня 2007 р.



Методична розробка


на проведення практичного заняття з медичної підготовки

з особовим складом 2-го караулу ДПЧ-15
Тема: 4.1.2. Основні правила надання першої медичної допомоги при переломах, опіках, шоку, ураження електричним струмом та блискавкою.
Відпрацювання вправ: № 1 - ПМД потерпілому при переломі.

№ 2 - ПМД потерпілому при опіках різного характеру.

№ 3 - ПМД потерпілому при шоку.

№ 4 - ПМД потерпілому при уражені електричним струмом та блискавкою.
Навчальна мета: Тренувати особовий склад караулу діям надання першої медичної допомоги потерпілим у різних випадках травмування чи ураження.

Час: 1 година.

Місце проведення: Гараж.

Матеріальне забезпечення: Набір для надання першої медичної допомоги.

Література: 1. Пам’ятка співробітнику ПО по наданню першої медичної допомоги. Миколаїв-2001.

2. Наказ МВС № 312р.від. 05.07.2007р. „Правила безпеки праці в ДПО МВС України”
Порядок проведеня заняття:

Питання,що відпрацьовується

Короткий зміст

Методичні вказівки

1. Організаційний момент

Шикування, прийом рапорту, перевірка зовнішнього вигляду. Оголошення теми і мети заняття. Нагадування правил безпеки праці:

  • відпрацювання вправи виконується тільки після поданої команди керівником проведення заняття;

  • виконувати вправи під наглядом керівника проведення заняття.

Час: 3 хв.

2. Перевірка знань

Питання повторення:

  • ПМД при переломі;

  • ПМД при уражені електричним струмом;

  • ПМД при опіках.

Час: 2 хв.

3.Відпрацювання вправи № 1

Відпрацювання вправи № 2

Відпрацювання вправи № 3


Відпрацювання вправи № 4
Перша допомога в разі переломів

Переломи виникають унаслідок удару, перенавантаження, прямого тиску, падіння чи попадання в кістку тяжким предметом.

Переломи черепа, хребта, грудної клітини, таза можливі в разі падіння зі значної висоти, внаслідок стискання i т.п. Розрізняють закритий перелом - без ушкодження шкіри i відкритий, коли шкіра ушкоджена внаслідок травмування яким-небудь предметом чи гострим уламком кістки. У цьому випадку рана кровоточить i може бути інфікована. Типовою ознакою закритого перелому є припухлість, у деяких випадках - зміна зовнішнього вигляду ушкодженої частини тіла, її скривлення, які особливо характерні для переломів кінцівок. Перелом кістки - тяжке поранення, що потребує негайного надання першої допомоги. У разі переломів великих кісток у потерпілого може виникнути шок, якщо негайно не надати першу допомогу.

Відкритий перелом спочатку треба обробити як рану, а вже потім зафіксувати накладенням шин чи іншими способами.

Відкритий перелом фіксують накладанням шин чи іншими способами. При цьому необхідно пам'ятати, що фіксації підлягають два сусідніх суглоби, які розміщуються вище i нижче перелому. Якщо травмовано руку, то її слід підвісити за допомогою бинтів чи хустки на перев’язі, що зав'язується на шиї. У разі переломів гомілки стегна шини накладаються з внутрішнього i зовнішнього боків пораненої кінцівки.

Пораненого з переломом грудного відділу хребта кладуть спиною на дошку та прив'язують до неї. За відсутності останньої потерпілого достатньо покласти на носилки i прив'язати таким чином, щоб під час перенесення його тіло залишалось нерухомим. Якщо поранений непритомний, його кладуть на живіт, повертають голову набік, підкладають під верхній відділ грудної клітини i голову валики для попередження задухи западаючим язиком або через вдихання блювотної маси. У такому ж положенні транспортують потерпілого в разі переломів поперекового відділу хребта.

У разі переломів таза пораненого кладуть на дошку чи прямо на носилки із зігнутими в колінах ногами, під коліна підкладають валик. У разі переломів ребер грудну клітину туго перев'язують бинтами чи рушниками.

У разі ударів, здавлювання, падіння з висоти можуть виникнути ушкодження черепа i мозку. Симптоми: запаморочення, головний біль, нудота i блювання, втрата свідомості, уповільнення пульсу. При цьому необхідна негайна госпіталізація.

У разі падіння з висоти, завалювання, прямого i сильного удару в спину можуть виникнути переломи хребта. Симптомом може бути біль у спині навіть при дуже незначному порусі. Для попередження ускладнень хворого не можна піднімати за руки, ставити на ноги. Необхідно обережно покласти потерпілого на тверду поверхню (щит, дошки), терміново викликати швидку допомогу.

Інші травми

Садно - це механічне пошкодження зовнішнього шару шкіри чи слизової оболонки. Його необхідно змастити розчином йоду або накласти стерильну ватно-марлеву пов'язку, потім укріпити її пастирем або бинтом.

Забиття - механічне ушкодження м'яких тканин, що не порушує їх цілісності, в результаті удару, зіткнення чи падіння на тупий предмет.

Зовнішні ознаки цих травм - біль i припухлість на місці пошкодження. Негайно після цієї травми слід прикласти до ушкодженого місця холодний компрес або примочку, накласти тугу пов'язку i забезпечити потерпілому органу абсолютний спокій. При сильному забитті, особливо голови, грудної клітини, живота, що супроводжуються сильними болями, нудотою, блюванням i при наявності інших насторожуючих симптомів потерпілого терміново слід показати лікарю.

Розтягнення зв'язок належить до найбільш поширених травм. Частіше всього страждають колінний та голінковий суглоби. У цих випадках у суглобі надриваються зв'язки i розриваються судини. Область суглоба опухає i набуває синього кольору, але, не зважаючи на це, потерпілий може пересуватись. Поранений суглоб слід зафіксувати, для цього застосовують еластичний чи звичайний бинт. У будь-якому випадку слід звернутися за допомогою до лікаря, тому що при цьому ушкодженні не виключено утворення тріщини чи перелому.

Вивих виникає в разі падіння, удару, при цьому зміщуються суглобні поверхні кісток, їх кінці не торкаються один одного, зв'язки i суглобна сумка розриваються, а одна з кісток висунута з суглоба. Вивихнута кінцівка вимагає дуже обережного ставлення. Її фіксують у тому положенні, яке вона прийняла після травми. Не можна робити ніяких спроб самостійно вправити вивихнуту кінцівку, тому що будь-який рух може спричинити сильний біль i немає гарантії, що відсутній перелом кістки, необхідна консультація лікаря.

Опіки


Опіком називається пошкодження тканин організму, викликане дією високої температури (термічний опік), хімічних речовин (хімічний опік) або електричним струмом високої напруги (електричний опік).

Термічні опіки можуть бути викликані полум'ям, розжареними газами або твердими предметами, гарячими рідинами, гарячою парою, світловим випромінюванням ядерного вибуху, сумішами, що горять (напалм, фосфор). Тяжкість опіку визначається глибиною і розмірами пошкодженої поверхні тіла: чим глибше пошкоджені тканини при опіку і ніж більше обпалена поверхня, тим важче опік.

Термічні опіки підрозділяються на чотири ступеня:

I-я ступінь (поверхневі опіки). Вони характеризуються почервонінням шкіри і припухлістю обпаленої ділянки, появою гострого, пекучого болю в області опіку.

II-я ступінь При опіку на почервонілій і припухну лій поверхні зразу ж або через деякий час відшаровується поверхневий шар епідермісу шкіри і утворюються міхури, наповнені прозорою жовтою рідиною, обпалена ділянка різко хвороблива, частина міхурів лопається, оголяючи саднячу поверхню.

III-я ступінь Опіки характеризуються омертвлянням шкіри на різну глибину.

IV-я ступінь При опіках спостерігається омертвляння не тільки шкіри, але і глибше лежачих тканин (підшкірної жирової клітковини, сухожиль, м'язів, іноді кісток).

У разі опіків ІІ-ІV ступенів і площі пошкодження більше за 10-15% поверхні тіла розвивається шок; пульс і дихання стають частішими, шкірні покрови бліднішають, з’являється холодний липкий піт. Потерпілий скаржиться на нудоту, головний біль, спрагу та загальну слабкість, виникає серйозна небезпека для його життя.

Хімічні опіки викликаються дією на тканині організму концентрованих кислот, лугів і солей важких металів.

Перша медична допомога при опіках.

Перша медична допомога при опіках починається з того, що припиняють дію вражаючого чинника: гасять (знімають) одяг, що горить або тліючу, накидають на неї щільну тканину і притискують до тіла, припиняючи таким чином доступ повітря до ділянки, що горить ; можна збити полум'я, катаючись по землі, притиснувши до землі або іншої поверхні ділянки одягу, що горять, погасити вогонь струменем води або занурити частину тіла у воду. Якщо опік викликаний гарячою рідиною, що просочила одяг, її треба негайно зняти. Не можна відривати одяг від обгорілої шкіри, не рекомендується роздягати потерпілого.

У всіх випадках ураженого слід видалити з небезпечної зони дії полум'я, теплового випромінювання, диму, токсичних продуктів горіння (вуглекислого газу і ін.). Вельми корисно швидко охолодити ділянку опіку струменем води або обкладенням холодними предметами.

При хімічному опіку доцільно негайно рясно промити уражену поверхню великою кількістю проточної води (до зникнення характерного запаху), яка розбавляє і змиває агресивну рідину, а також охолоджує тканини. Після цього уражене місце слідує промити 2% розчином питної соди при опіках кислотами або 1% розчином лимонної (оцетової) кислоти - при опіках лугами.

ПМД при опіках першого ступеня полягає в накладенні стерильних пов'язок на обпалену поверхню, змочену міцним розчином марганцевокислого калія (розчин повинен бути темно-вишневого кольору), одеколоном, спиртом, або в накладенні на обпалену поверхню бинтів, змочених слабим розчином азотно-кислого срібла (ляпісу). Доцільно дати ураженому знеболюючі засоби. Оброблення місць опіку на тілі потерпілого проводиться за стерильних умов. Рот і ніс людини, що надає допомогу, а також потерпілого мають бути по можливості закриті марлею чи чистою носовою хусточкою, щоб під час розмови чи дихання з рота або з носа на місця опіку не попадали бактерії, що можуть викликати зараження.

ПМД при опіках другого ступеня слід обережно очистити коло ураженої ділянки спиртом, одеколоном або 0,5% розчином нашатирного спирту, не ушкоджуючи міхурів. На обпалену поверхню накласти стерильну пов'язку, просочену 2% розчином марганцевокислого калія або слабим розчином ляпісу, пов'язку з протиопіковою маззю.

У разі прилипання одягу до обпалених ділянок шкіри забороняється віддирати тканину, потрібно обережно обрізувати тканину по межі обпаленої ділянки і накласти пов'язку. Щоб уникнути шоку, обпалених необхідно зігріти, дати гаряче пиття, знеболюючі засоби.

При опіках видимих слизистих оболонок і порожнини рота, їх промивають слабим розчином питної соди. На обпалені очі необхідно покласти легку стерильну (асептичну) пов'язку.

ПМД при опіках третього та четвертого ступеня надають так само, як і при опіках другого ступеня.

ВСІХ ОБПАЛЕНИХ НЕГАЙНО ДОСТАВЛЯЮТЬ В МЕДИЧНІ ПУНКТИ І ЛІКУВАЛЬНІ УСТАНОВИ.

Перша долікарняна допомога в разі хімічних Опіків

Необхідно знати, яка саме речовина спричинила хімічний опік. Під впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий чи чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сіро-брудних струпів, що не чітко окреслені.

Спочатку з потерпілого знімають одяг і білизну. Якщо опік викликаний кислотою, місце опіку обливають сильними струменями води на протязі 15-20 хвилин.

У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промити водою на протязі не менше 15 хвилин (категорично забороняється промивати водою опіки від негашеного вапна!). Потім ці місця закривають чистою марлею, бинтом. Потерпілих необхідно доставити до лікувального закладу.

Перша долікарняна допомога в разі термічних опіків

Потерпілого необхідно вивести із зони високої температури, загасити на ньому одяг. На потерпілого треба відразу накинути кошму, брезент, ковдру або збити полум'я водою. Не можна відривати одяг від обгорілої шкіри, не рекомендується роздягати потерпілого. Оброблення місць опіку на тілі потерпілого проводиться за стерильних умов. Рот i ніс людини, що надає допомогу, а також потерпілого мають бути по можливості закриті марлею чи чистою носовою хусточкою, щоб під час розмови чи дихання з рота або носа на місця опіку не попадали бактерії, що можуть викликати зараження.

До обпечених місць не можна торкатися руками, відривати частини одягу, що прилипли до місця опіку.

Місця опіку слід накрити чистою марлею, але не змащувати ніякими мазями. Для пов'язки використовують стерильний бинт чи індивідуальний перев'язувальний пакет, що запобігають проникненню мікробів на рани. У разі великих площ опіку можна використовувати чисті простирадла. Для зменшення болю можна змочити пов'язку спиртом чи одеколоном. Ці речовини дезінфікують i вгамовують біль. Якщо з'явилися ознаки шоку, необхідно негайно викликати швидку допомогу, а до її приїзду треба дати потерпілому заспокійливе (настойку валеріани 30-40 крапель) i серцевий засіб (таблетку валідолу під язик).

Перша долікарняна допомога в разі хімічних опіків

Необхідно знати, яка саме речовина спричинила хімічний опік. Під впливом кислот на шкірі виникає сухий темно-коричневий чи чорний чітко окреслений струп. Луги викликають утворення сiробрудних струпів, що нечітко окреслені.

Спочатку з потерпілого знімають одяг i білизну. Якщо опік викликаний кислотою, місце опіку обливають сильним струменем води на протязі 15-20 хвилин.

У разі опіків лужними розчинами місце опіку слід промивати водою на протязі не менше 15 хв. (категорично забороняється промивати водою опіки від негашеного вапна). Потім ці місця закривають чистою марлею, бинтом. Потерпілих необхідно доставити до лікувального закладу.
Перша долікарняна допомога в разі шоку

Шок - це загальна реакція організму на поранення чи травму, що протікає в тяжкій формі i становить найбільшу небезпеку для життя потерпілого, тому що характеризується розладом життєво необхідних функцій нервової та ендокринної систем, а також систем кровообігу, дихання i обміну речовин. Шок виникає зразу чи через 2-4 години i більше після травми внаслідок ослаблення захисних сил організму в боротьбі з наслідками травми.

Потерпілий, який перебуває в стані шоку, не сприймає оточення, чоло покривається холодним потом, зіниці розширені, дихання i пульс частішають, а кров'яний тиск падає. У тяжкому шоку спостерігається блювання, значна спрага, колір обличчя стає попелястим, губи, мочки вух i кінчики пальців синіють. Цей стан іноді супроводжується нетриманням сечі та калу, а також втратою свідомості, може закінчитись смертю потерпілого, якщо негайно не втрутитись i не надати допомогу.

Якщо в потерпілого вже розвинувся шок, йому необхідно надати допомогу відповідно до виду поранення (зупинити кровотечу, накласти джгут, стисну пов'язку i тощо). Потім потерпілого накривають ковдрою, кладуть у горизонтальному положенні з трохи опущеною головою. Якщо поранений хоче пити i при цьому немає підозри на ушкодження брюшної порожнини, йому дають пити. Потерпілого в шоковому стані необхідно після надання першої допомоги негайно відправити до лікарні, краще за все, у спеціальній реанімаційній машині.

Ураження електричним струмом


Врятування потерпілого, ураженого електричним струмом, у більшості випадків залежить від швидкості вивільнення його від впливу струму, а також від швидкості i правильності надання першої допомоги. Гаяння часу i тривала підготовка можуть призвести до загибелі потерпілого.

Ніколи не слід відмовлятися від надання допомоги потерпілому i вважати його померлим через відсутність дихання, серцебиття, пульсу. У разі враження електричним струмом часто виявляється, що вирішити питання про доцільність чи недоцільність подальших дій з оживлення потерпілого i винесення висновку про його смерть може тільки лікар.

Особовий склад, що обслуговує електроустановки, має періодично проходити інструктаж щодо небезпеки враження електричним струмом i способам надання першої допомоги потерпілим, а також практичне навчання прийомам вивільнення від впливу електричного струму, способам проведення штучного дихання, зовнішнього (непрямого) масажу серця. Заняття мають проводити компетентні особи медичного персоналу разом з технічним персоналом. Організація навчання має покладатись на відповідних осіб з числа начальницького складу, які несуть відповідальність за правильну експлуатацію пожежної техніки з електроустановками.

В усіх пожежних частинах, на кожному пожежному автомобілі з електроустановкою мають бути набори (аптечки) необхідних пристосувань i засобів для надання першої долікарняної допомоги.
Вивільнення від електричного струму

Доторкання до частин, що проводять електричний струм i знаходяться під напругою, викликають у більшості випадків довільне судорожне скорочення м’язів. Внаслідок цього пальці, якщо потерпілий тримає провід руками, можуть так сильно стиснутись, що визволити провід з його рук стає неможливим.

Якщо потерпілий продовжує торкатись частин, що проводять електричний струм, необхідно перш за все швидко звільнити його від дії електричного струму. При цьому треба мати на увазі, що торкатись до людини, яка знаходиться під впливом струму без застосування належних заходів запобігання небезпечно для життя людини, яка надає допомогу. Тому першою дією особи, яка надає допомогу, має бути швидке вимикання тієї частини установки, якої торкається потерпілий.

При цьому необхідно враховувати :

- у разі знаходження потерпілого на висоті, вимикання установки i вивільнення потерпілого від електричного струму можуть призвести до падіння потерпілого з висоти; у цьому випадку мають бути вжиті заходи, що забезпечують безпеку потерпілого;

- при вимиканні установки може одночасно відімкнутися також i електричне освітлення. У зв'язку з цим необхідно забезпечити освітлення від іншого джерела (ліхтар, факел, свічка, аварійне освітлення, акумуляторні ліхтарі i т.п.), не затримуючи відмикання i надання допомоги потерпілому.

Якщо відмикання установки не може бути проведено достатньо швидко, то необхідно вжити заходів до відокремлення потерпілого від струмопровідних частин, до яких він доторкається.

При напрузі до 1000 В

Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин або проводу необхідно використовувати сухий одяг, канат, палицю, дошку або будь-який інший сухий предмет, який не проводить електричний струм. Використання для цих цілей металевих чи вогких предметів не допускається. Для відокремлення потерпілого від струмопровідних частин також можна взятися за його одяг (якщо він сухий i відстає від тіла потерпілого), наприклад, за поли кітеля або шинелі, уникаючи при цьому доторкання до металевих предметів i частин тіла, які не прикриті одягом. Відтягуючи потерпілого за ноги, не слід торкатися його взуття або одягу без надійної ізоляції рук, оскільки взуття i одяг можуть бути вогкими i перетворитися на провідники електричного струму.

Для ізоляції рук особи, яка надає допомогу, особливо якщо необхідно торкатись тіла потерпілого, не прикритого одягом, необхідно одягти діелектричні рукавиці або обмотати собі руки шарфом, опустити на руки рукав кітеля, використовувати прогумовану матерію (плащ) або звичайну суху матерію. Можна також ізолювати себе, ставши на суху дошку або на будь-яку іншу, що не проводить електричний струм, підстилку, пакунок одягу i т.п.

При відокремленні потерпілого від частин, що проводять електричний струм, рекомендується діяти, за можливістю, однією рукою.

При ускладненні щодо відокремлення потерпілого від струмопровідних частин необхідно перерубати або перерізати провід сокирою із сухою дерев'яною ручкою або іншим відповідним інструментом.

Виконувати це необхідно з належною обережністю (не торкаючись проводів, перерізуючи кожний провід окремо, одягнувши діелектричні рукавиці i калоші або боти).

При напрузі вище 1000 В

Для відокремлення потерпілого від землі або частин, які проводять електричний струм i знаходяться під високою напругою, необхідно одягти діелектричні рукавиці i боти та діяти штангою або кліщами, що розраховані на напругу лінії електромережі.

На лініях електромережі, коли вивільнити потерпілого від струму одним із вказаних вище способів достатньо швидко i безпечно неможливо, необхідно вдатися до короткого замикання (накид i та iн.) всіх проводів лінії i до надійного їх попереднього заземлення (згідно із загальними правилами безпеки праці); при цьому мають бути вжиті запобіжні заходи для того, щоб провід, що накидається, не торкнувся тіла рятувальника i потерпілого.

Крім того, необхідно мати на увазі :

- якщо потерпілий знаходиться на висоті, необхідно запобігти його падінню або зробити його безпечним;

- якщо потерпілий торкався одного проводу, то часто є достатнім заземлення тільки одного проводу;

- провід, що застосовується для заземлення i закорочування, необхідно спочатку з'єднати з землею, а потім накинути на лінійні проводи, які підлягають заземленню.

Необхідно також знати, що i після вимикання лінії, на ній, у разі великої її ємності, може зберегтись заряд, небезпечний для життя, i убезпечити лінію може лише надійне її заземлення.

Заходи першої допомоги потерпілому від електричного струму

Заходи першої допомоги залежать від стану потерпілого після визволення його від електричного струму.

Для визначення цього стану необхідно негайно вжити таких заходів:

- покласти потерпілого спиною на тверду поверхню;

- перевірити наявність у потерпілого дихання (визначається за підйомом грудної клітини чи будь-яким іншим способом);

- перевірити наявність у потерпілого пульсу на сонній артерії на передньобічнiй поверхні шиї;

- з'ясувати стан зіниці (вузька чи широка); широка зіниця вказує на різке погіршення кровопостачання мозку.

У всіх випадках ураження електричним струмом виклик лікаря є обов'язковим незалежно від стану потерпілого.

Якщо потерпілий знаходиться при свідомості, але до цього був у стані запаморочення, його треба покласти у зручне положення (на підстилку i накрити зверху будь-чим з одягу) i до прибуття лікаря забезпечити повний спокій, обов'язково спостерігаючи за диханням i пульсом. Ні в якому разі не можна дозволяти потерпілому рухатись, а тим більше продовжувати роботу, оскільки відсутність тяжких симптомів після ураження електричним струмом не виключає можливості подальшого погіршення стану потерпілого. Якщо лікаря швидко викликати не можна, необхідно терміново доставити потерпілого у медичний пункт, забезпечивши необхідними транспортними засобами або ношами.

Якщо потерпілий знаходиться у непритомному стані, але у нього зберігається дихання i пульс, його необхідно покласти, розстебнути одяг, забезпечити приплив свіжого повітря, дати понюхати нашатирний спирт, бризнути на нього водою i забезпечити повний спокій. У той же час потрібно викликати лікаря. Якщо потерпілий дихає дуже погано, рідко i судомно, (як помираючий), йому необхідно робити штучне дихання i непрямий масаж серця.

У разі відсутності в потерпілого ознак життя (дихання i пульсу) не можна вважати його померлим, тому що смерть часто є уявною. Якщо в такому стані потерпілому не буде надано негайну першу допомогу у вигляді штучного дихання i зовнішнього (непрямого) масажу серця, то дійсно настане смерть. Оживлення організму, ураженого електричним струмом, може бути проведено кількома способами. Всі вони базуються на штучному диханні. Починати штучне дихання слід негайно після вивільнення потерпілого від електричного струму i проводити безперервно до досягнення позитивного результату чи появи незаперечних ознак дійсної смерті (великих плям чи трупного заклякнення). Штучне дихання необхідно робити безперервно, як до, так i після прибуття лікаря. Питання про доцільність чи недоцільність подальшого проведення штучного дихання вирішується лікарем.

У разі надання допомоги уявно померлому, дорогою є кожна секунда, тому першу допомогу необхідно надавати негайно, i за можливості, на місці пригоди. Переносити потерпілого до іншого місця треба тільки в тих випадках, коли йому, чи особі, яка надає допомогу, продовжує загрожувати небезпека або коли надання допомоги на місці неможливе.

Ураженого електричним струмом можна визнати померлим тільки за наявності видимих тяжких зовнішніх ушкоджень: роздроблення черепа у разі падіння чи обпалення всього тіла. В інших випадках констатувати смерть має право тільки лікар.

Час: 35 хв.

Команда: "Надати потерпілому ПМД при переломі руки!".

Команда: "Надати потерпілому ПМД при отримані опіку 2-го ступеня!".

Команда: "Надати потерпілому ПМД в разі шоку!".

Команда: "Надати потерпілому ПМД при уражені електричним струмом!".


4. Підведення підсумків

Дати оцінку рівню підготовленості особового складу. Відзначити приклади правильного виконання вправи. Вказати на характерні помилки. Оголосити оцінку. Відповісти на запитання.

Час: 5 хв.

Методичну розробку склав:

Начальник караулу ДПЧ-15

ст. лейтенант вн. служби ______________ А.В. Зінченко

Схожі:

ГОСПОДАРСЬКИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ
ОВУ, 2007 р., N 52, ст. 3476, від 9 січня 2007 року N 549-V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276, від 17 вересня 2008 року N 514-VI, ОВУ,...
РОЗПОРЯДЖЕНН Я
На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 11 вересня 2007 року №731-р „Про затвердження плану дій щодо поліпшення...
Позивач: Суб'єкт виборчого процесу -Кандидат у народні депутати України
Ради України та достроковим припиненням її повноважень", із змінами внесеними Указом Президента України від 31 липня 2007 року №675/2007...
НФЕРЕНЦІЇ „Інформаційні технології в управлінні туристичною та курортно-рекреаційною...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ АКАДЕМІЇ УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ “АРІУ” ІНСТИТУТ ЕКОНОМІКО-ПРАВОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ...
Г. А. Онощенко “19”квітня 2007р
Відпрацювання вправ: правильність надання ПМД потерпілому при кровотечі (артеріальної, венозної і капілярної)
УКРАЇНА ВІДДІЛ ОСВІТИ КАМ’ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ...
Хмельницької обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 7 вересня...
Програма ПКС ЄІСП Угорщина Словаччина Румунія Україна 2007-2013 Ужгород, 28 вересня 2010
Уточнення та відповіді на питання, які виникли у заявників під час заповнення форми заявки
Гурткової роботи в І семестрі
Згідно з планом роботи на 2007/08 н р з вересня в школі діють гуртки з хореографії, інформатики, баскетболу, драматичний гур­ток,...
ТИПИК Української Католицької Церкви
ВЕРЕСНЯ Зачаття св. Івана Хрестителя 62 27 ВЕРЕСНЯ Представлення св апостола Івана Богослова 62
Засідання Українського Комітету Управління Програмою ПРООН-ГЕФ екологічного...
...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка