Аналіз фінансового стану підприємства


Скачати 1.4 Mb.
Назва Аналіз фінансового стану підприємства
Сторінка 7/9
Дата 22.04.2013
Розмір 1.4 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9
Особливості аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності.

Вагому частину загальних фінансових результатів можуть складати прибутки (збитки) від іншої звичайної діяльності, яка включає інвестиційну та фінансову.

Інвестиційна діяльність - діяльність, яка пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, майнових комплексів тощо, що не є складовими еквівалентів грошових коштів. Відповідно, результати такої діяльності мають особливості проведення аналізу.

До складу фінансових результатів від інвестиційної діяльності відносяться:

  • прибутки (збитки) від реалізації фінансових інвестицій;

  • прибутки (збитки) від реалізації майнових комплексів;

  • прибутки (збитки) від реалізації необоротних активів;

  • дохід від безоплатно одержаних активів;

  • прибутки (збитки) від неопераційної курсової різниці;

  • втрати від уцінки необоротних активів тощо.

Аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності проводиться за кожним їх видом з огляду на сутність, доцільність і законність здійснених операцій, правильність оцінки реалізованого майна. Для аналізу використовуються дані бухгалтерського обліку (первинні документи, облікові регістри, звітність).

У ході аналізу необхідно встановити причини реалізації майна, оцінити витрати на реалізацію та співставити з альтернативним варіантом його використання (тобто таким, коли підприємство може й надалі використовувати майно в своїй діяльності). При прогнозуванні прибутків (збитків) від реалізації майна необхідно враховувати фактор часу, тобто продисконтувати дохід від можливої експлуатації і порівняти з доходом, який можна отримати сьогодні.

Розглянемо таку ситуацію на прикладі. Підприємство передбачає щорічно отримувати від експлуатації вантажного автомобіля прибуток у розмірі 14 тис. грн. у рік. Очікуваний термін експлуатації - 6 років. Ставка дисконтування - 12 %. Прибуток від можливої реалізації-45 тис. грн.


Порівняємо отримані показники; 57,55 - 45 = 12.55 (тис. грн.). Отже, прибуток від реалізації менше на 12,55 тис. грн. за очікуваний, тому більш Доцільним буде використання вантажного автомобіля у господарській діяльності.

У ході аналізу фінансових результатів від інвестиційної діяльності вивченню підлягає їх динаміка за певний період часу, структура та рівень впливу факторів.

Аналіз структури та динаміки проводиться у наступній аналітичній таблиці 10.16.


Отже, на підприємстві відбулося збільшення фінансових результатів від інвестиційної діяльності на 6500 грн.. що становить 59.63 %. Відповідні зміни відбулися по доходах і витратах від інвестиційної діяльності. На підприємстві значно зросли доходи від реалізації необоротних активів (5800 грн. або 31,87%), що свідчить про те, що підприємство може проводити політику оновлення основних засобів. Також було більше безоплатно отримано активів на 1700 грн. або 39,53 %. Така ситуація позитивно впливає на фінансові результати, але не обов'язково буде повторюватись у кожному періоді.

Відбулося незначне збільшення витрат (на 300 грн. або 1,43%). Такі зміни не вплинули суттєво на їх структуру: найбільшу частку займає собівартість реалізованих необоротних активів (відповідно, 71,09% і 72,9 %).

Після вивчення динаміки та структури даного виду фінансових результатів, необхідно вивчити вплив факторів, які формують цей показник, На прибутки (збитки) від інвестиційної діяльності впливають фактори, розглянуті на рис. 10.8.


Вплив кожного фактору на результативний показник досить суттєвий, а отже вимагає правильної оцінки. Аналогічно іншій операційній діяльності факторний аналіз фінансових результатів від інвестиційної діяльності теж проводиться на основі адитивної моделі (табл. 10.17).




Згідно даних таблиці 10.17 у 2-му році відбулося збільшення фінансового результату від інвестиційної діяльності на 500 гри., що склало 11.36%. Це стало можливим завдяки збільшенню доходу від реалізації необоротних активів на 4100 грн. (або 23,7 %), зменшенню собівартості реалізованих фінансових Інвестицій на 1700 грн. (або 34,7%), скороченню втрат від неопераційних курсових різниць на 900 грн. (або 69,23 %). Кінцевий результат був би набагато більшим, якби не відбулося скорочення доходу від реалізації фінансових інвестицій на 2700 грн. (або 42,19 %), доходу від неопераційних курсових різниць на 600 грн. (або 54,55 %). Але така оцінка с відносною, адже підприємство не в кожному звітному періоді реалізує майно, здійснює зовнішньоекономічну діяльність і проводить уцінку майна.

Особливості аналізу фінансових результатів від фінансової діяльності.

В умовах ринкової економіки значну частину загальних фінансових результатів займають прибутки (збитки) від фінансової діяльності. Під фінансовою розуміють діяльність, яка полягає у здійсненні операцій, які призводять до змін розміру та складу власного й залученого капіталу підприємства. Необхідність аналізу фінансових результатів від фінансової діяльності зумовлена тим, що його результати визначають фінансову стратегію підприємства. Зокрема, це стосується емітентів цінних паперів, які виплачують відповідні дивіденди (відсотки) власникам цінних паперів.

Аналіз фінансових результатів від фінансової діяльності проводиться з огляду на сутність, законність і доцільність здійснених фінансових операцій на підставі використання даних бухгалтерського обліку (первинних документів, облікових регістрів, звітності).

Після здійснення фінансових операцій вивчається динаміка доходів і витрат за ряд періодів, визначаються тенденції приросту фінансових результатів. Корисним є вивчення досвіду роботи інших підприємств на ринку цінних паперів.

Аналізуючи фінансові результати від фінансової діяльності, особливу увагу необхідно приділити оцінці складу, структури та динаміки кількості та вартості емітованих цінних паперів і виплачуваних доходів по них.

Склад і структура цінних паперів залежить від стану економіки держави в цілому. Збільшення питомої ваги векселів може свідчити про зростання обсягів продажу в кредит і призвести до зниження оборотності оборотних коштів. Збільшення питомої ваги акцій може бути зумовлене інвестиційною спрямованістю суб'єктів господарювання. Для аналізу структури та динаміки цінних паперів можна використовувати дані аналітичної таблиці 10.18.

За даними таблиці 10.18 на підприємстві у другому році відбулося зростання у кількісному та вартісному вираженні усіх видів цінних паперів (відповідно на 6302 шт. або 96500 грн.). У структурі цінних паперів відбулися значні зрушення, зокрема в структурі акцій зменшилась питома вага простих акцій на 25,24 пункти при збільшенні питомої ваги привілейованих акцій на 2,93 пункти. Такі зміни можуть свідчити про зростання ділового іміджу та інтересів акціонерів до привілейованих акцій. Збільшення векселів на 300 шт. (або 65500 грн.) у даній ситуації може бути пов'язано з отриманням (наданням) підприємством комерційного кредиту в більшому розмірі, ніж в минулому аналогічному періоді.

Виплачувані доходи за цінними паперами визначаються дивідендами (відсотками) і можливою різницею між ціною купівлі та можливого продажу. У ході аналізу визначаються сума дивідендів (частина прибутку, яка виплачується акціонеру з розрахунку на одну акцію) і норма дивідендів (співвідношення суми дивідендів на одну акцію з її номінальною вартістю).

Аналіз структури та динаміки виплачуваних доходів за цінними паперами (дивідендів, відсотків) проводиться за аналогічною схемою (таблиця 10.19).


Отже, у 2-му році підприємство понесло на 1500 гри. (або 16,85 %) більше фінансових витрат у порівнянні з 1-м роком. Це пов'язано зі зростанням суми дивідендів по привілейованих акціях на 1100 гри. (або 22 %), що передусім зумовлено емісією даного виду цінних паперів. Внаслідок цього відбулися структурні зрушення у структурі виплачуваних дивідендів: на 2,47 пункти збільшилась питома вага дивідендів по привілейованих акціях. Зменшення кількості (вартості) облігацій на 200 грн. (або 28,57 %) зумовило зменшення їх питомої ваги на 3.06 пункти. Збільшилася сума сплачених відсотків по векселям на 500 грн. (або 41,67 %), що може бути пов'язано або зі зростанням обсягів господарської діяльності підприємства, або з погіршенням його платоспроможності та необхідністю залучення більшої кількості комерційних кредитів.

За аналогічною схемою проводиться й аналіз витрат на сплату відсотків по банківським позикам.

На зміну фінансових результатів від фінансової діяльності впливають відповідні доходи та витрати, а факторний аналіз проводиться у порядку, аналогічному для факторного аналізу прибутків (збитків) від інвестиційної діяльності. Тому детальніше розглянемо факторний аналіз дивідендів, які виплачуються по акціям.

На зміну загальної суми доходу, яка виплачується за акціями впливають, 2 фактори першого рівня:

  • зміна рівня дивідендів на 1 акцію:

  • зміна кількості проданих акцій.

Ці фактори можна доповнити факторами другого рівня: розмір чистого прибутку емітента, зміни в його розподілі, кількість емітованих акцій. У цілому на розмір дивідендів впливає зміна дивідендної політики підприємства.

Факторний аналіз суми дивідендів здійснюється за формулою:



Де Д- сума дивідендів, КА - кількість акцій, РД- рівень дивідендів на 1 акцію.

Розглянемо приклад аналізу рівня дивідендів у аналітичній таблиці 10.20.


Розрахунок зміни факторів проводиться наступним чином:

Отже, у другому році збільшилася сума виплачених дивідендів на 587,4 грн. (або 5,58 %). На це вплинуло зростання кількості проданих акцій на 320 шт. (або 1,52%), що збільшило суму дивідендів на 160 грн. і зміна рівня дивідендів на 1 акцію на 0,02 грн. - (або 4 %) - 427,4 грн. Це може бути зумовлено додатковим випуском акцій і зростанням їх ринкової ціни.

Особливості аналізу фінансових результатів від надзвичайної діяльності.

У діяльності будь-якого підприємства можуть прибутки та збитки від надзвичайної діяльності. Надзвичайна діяльність - це діяльність, яка кардинально відрізняється від звичайної і не очікується, що вона буде повторюватися періодично або в кожному звітному періоді.

Розрізняють наступні види показників фінансових результатів від надзвичайної діяльності:

  • збитки від стихійних лих;

  • збитки від техногенних катастроф (аварій);

  • відшкодування збитків від надзвичайних подій;

  • інші надзвичайні прибутки (збитки).

Аналіз перерахованих показників здійснюється на підставі використання даних бухгалтерського обліку (первинних документів, облікових регістрів, звітності тощо).

Аналіз показників фінансових результатів від надзвичайної діяльності полягає в дослідженні динаміки, структури та причин появи таких прибутків і збитків у кожному конкретному випадку". Зокрема, вивчення причин їх появи зумовлено тим. що досить часто до таких збитків відносять втрати, які зумовлені звичайною безгосподарністю (пожежі з вини працівників, нестачі, обкрадання тощо). Така ситуація спотворює реальну структуру фінансових результатів діяльності, знижуючи достовірність даних бухгалтерського обліку.

Для правильної оцінки надзвичайних прибутків (збитків) аналітику слід брати до уваги й те, що деякі доходи, які в бухгалтерському обліку класифікуються як, наприклад, інші операційні або інші (інвестицій), тобто звичайні, є по своїй суті надзвичайними. Наприклад, дохід від списання кредиторської заборгованості, від безоплатно одержаних активів. Виходячи із сутності звичайної діяльності очікується, що ці доходи будуть постійно надходити на підприємство, а отже, вони є метою його діяльності. Але в дійсності жодне підприємство не ставить собі за мету очікувати списання заборгованості або отримувати подарунки. Тому таку суперечність можна пояснити лише загальним станом економіки держави, неплатоспроможністю підприємств.

При цьому аналітику для правильної оцінки структури загального прибутку (збитку) від усіх видів діяльності необхідно чітко розділяти звичайні та надзвичайні доходи (витрати). У зв'язку з цим не буде виникати суттєвих відхилень у обсязі та структурі звичайних і надзвичайних прибутків (збитків) за певні періоди, що може ввести в оману не лише власників, а и інвесторів підприємства.
10.5. Оцінка рентабельності діяльності підприємства

Кіпцеві результати діяльності характеризуються не лише абсолютними показниками прибутку або збитку. Суб'єкти господарювання, які зацікавлені у віддачі від використаних ресурсів і вкладеного капіталу, аналізують співвідношення отриманого ефекту з понесеними витратами (використаними ресурсами). Для цього обчислюються відносні показники ефективності: рентабельність (яка іноді ототожнюється з прибутковістю і доходністю) та окупність (покриття).

Система показників рентабельності.

Рентабельність (від нім. Rentabel - доходний) – це відносний показник прибутку, який відображає відношення отриманого ефекту (доходу, прибутку) з наявними або використаними ресурсами. Рентабельним є такий стан діяльності, коли протягом певного періоду грошові надходження компенсують понесені витрати, створюється і накопичується прибуток. Протилежним станом є збитковість, коли грошові надходження не компенсують понесені витрати.

Показники ефективності характеризують здатність понесених витрат (використаних ресурсів) окупитися, що є основою подальшої діяльності підприємства.

Показники рентабельності більш повно, ніж прибуток, відображають результати діяльності підприємства; вони використовуються як інструменти інвестиційної, цінової політики тощо.

Аналіз ефективності діяльності підприємства проводиться за групами відносних показників, наведеними на рис Ш.9.

Витратні показники рентабельності характеризують доходність понесених витрат (виробничих, комерційних, інвестиційних тощо) у процесі діяльності.

Для їх розрахунку використовуються показники чистого прибутку, загального прибутку, а також прибутку від реалізації продукції, які співвідносяться із загальною сумою витрат на виробництво та реалізацію, собівартістю виробленої (реалізованої) продукції, собівартістю одиниці продукції тощо. Загальна формула витратних показників рентабельності має наступний вигляд:

де Рв - рентабельність. П- прибуток, В - витрати.

Показники рентабельності, розраховані за даним підходом, характеризують ефективність використання засобів, спожитих у процесі виробництва або здійснення інших видів діяльності, а саме скільки підприємство отримує прибутку (ефекту) з кожної гривні, витраченої на здійснення певного виду діяльності. Використовуючи витратний підхід, розраховується і рентабельність інвестиційних проектів як відношення очікуваного прибутку та суми інвестицій у даний проект.

Важливими показниками, які співвідносять витрати з доходами, є коефіцієнти окупності та покриття витрат. Коефіцієнт окупності характеризує величину витрат, понесену підприємством для отримання однієї гривні доходу від продажу продукції (робіт, послуг).

Даний коефіцієнт обчислюється як відношення витрат до суми чистого доходу:


де КОКУП - коефіцієнт окупності, ЧД - чистий дохід.

Коефіцієнт покриття є оберненим показником до коефіцієнта окупності та характеризує величину, на яку дохід покриває понесені витрати. Розраховується як відношення чистого доходу до витрат:



де Кпокр - коефіцієнт покриття.

Ресурсні показники рентабельності розраховуються, якщо необхідно визначити доходність ресурсів або капіталу підприємства (власного, залученого, основного, оборотного тощо). Вони визначаються як відношення прибутку (валового, загального або чистого) до вартості активів (капіталу) або їх складових:


де А - сума активів підприємства, К- сума капіталу підприємства.

Результати розрахунку показують ефективність діяльності підприємства, активів (капіталу) і їх складових. Коефіцієнти окупності (покриття) активів (капіталу) подібні до витратних показників, але замість сум витрат у знаменнику наводяться суми активів (капіталу).

Доходні показники рентабельності розраховуються як відношення прибутку від реалізації продукції (робіт, послуг) (чистого прибутку) до чистого доходу підприємства:


де Рр - рентабельність реалізації.

Цей показник характеризує ефективність комерційної діяльності та відображає, яку суму прибутку отримує підприємство з кожної гривні продажу. Рентабельність реалізації розраховується у цілому по підприємству та за окремими видами продукції.

Для розрахунку наведених показників рентабельності в чисельнику показників може відображатися не тільки сума прибутку (валового, загального, чистого), але й сума чистого приросту грошових коштів (див. тему 9). Дані показники свідчать про можливість підприємства Розрахуватися з кредиторами та власниками грошових коштів. Показники рентабельності, які обчислюються на основі приросту грошових коштів широко застосовуються у країнах з ринковою економікою. Такий підхід є пріоритетним, тому що операції з грошовими коштами забезпечують платоспроможність і є істотним показником здорового фінансового стану підприємства.

Різноманітність показників рентабельності визначає альтернативність пошуку шляхів її підвищення.

Ресурсні показники рентабельності цікавлять різних суб'єктів аналізу, зокрема, адміністрацію підприємства - віддача (доходність) усіх активів-потенційних інвесторів і кредиторів - віддача на вкладений капітал, власників і засновників - доходність акцій.

Дослідження показників рентабельності дає змогу комплексно оцінити ефективність господарської діяльності підприємства.

Основним джерелом інформації для аналізу рентабельності є форма № 2 "Звіт про фінансові результати", додатковими - форма № і "Баланс", фінансовий план підприємства тощо.

Порядок розрахунку основних показників рентабельності відповідно до П(С)БО наведено в табл. 10.21.






Показники рентабельності доцільно розраховувати як в цілому по підприємству, так і за його структурними підрозділами, окремими напрямами діяльності та видами продукції.

У процесі аналізу рентабельності оцінюється рівень виконання прийнятих параметрів (плану, прогнозу тощо), вивчається динаміка показників, фактори зміни їх рівня, здійснюється порівняльний багатоваріантний аналіз, визначаються резерви зростання рентабельності. Послідовність аналізу визначається його метою. Наприклад, при виборі варіантів рішень щодо виробництва вивчається рентабельність окремих виробів і фактори її зміни; при оцінці результатів діяльності - рентабельність реалізованої продукції тощо.

Розглянемо на прикладі розрахунок деяких показників рентабельності в аналітичній таблиці 10.22 на основі вихідних даних з Додатку 2.




За даними таблиці 10.22 рівень показників ефективності діяльності є різним. Зокрема, відбулося погіршення багатьох з них. Значно скоротилися показник» рентабельності звичайної діяльності (0.77 пункта), продажу продукції (0,41 пункта). підприємства (0,32 пункта), активів (0,81 пункта), власного та залученого капіталу (3,06 і 0,62 пункта). Тобто підприємство менше отримує прибутку на і грн. доходу (активів, капіталу). Зниження показників рентабельності свідчить про наявні резерви у використанні основних засобів, запасів, трудових ресурсі» у господарській діяльності підприємства, тобто факторів інтенсифікації виробництва та діяльності в цілому.

Разом з тим. поряд з негативними тенденціями, відбулося покращання показників рентабельності, а саме - продукції (на 0,35 пункта), операційної діяльності (0.38 пункта), валової рентабельності продажу (0.2 пункта), рентабельності доходу від операційної діяльності (0,34 пункта). Позитивною можна вважати також динаміку показників окупності та покриття виробничих витрат. Таку тенденцію можна пояснити зростанням обсягу виробництва, цін і незначним підвищенням собівартості продукції. Можливо на підприємстві у 2-му році відбувалися зміни в технологічному процесі або асортименті випуску продукції, що певним чином вплинуло на п собівартість, вимагало здійснення додаткових витрат на збут, інших операційних витрат тощо. Такі зміни відповідним чином вплинули на кінцеві результати діяльності та її ефективність.

Заходи за допомогою яких можна уникнути впливу негативних тенденцій, виявлених у ході аналізу показників ефективності діяльності, наведено в табл. 10.23.


Аналіз рентабельності продукції.

У ході аналізу відносних показників ефективності діяльності важливим завданням є вивчення факторів, які зумовлюють зміну їх рівня.

Зміна показників рентабельності відбувається під впливом відповідних факторів. Так, на рівень рентабельності продукції впливають 3 основні фактори першого рівня, наведені на рис. 10.10.


Зміна структури продукції впливає на рівень її рентабельності у зв'язку з тим, що, по-перше, рівень рентабельності окремих виробів різний, по-Друге, середній рівень рентабельності виробничої продукції не співпадає з рівнем рентабельності окремих виробів. Вплив цього фактору може бути як позитивним, так і негативним. Розрахунок рівня впливу факторів доцільно здійснювати за допомогою прийому ланцюгових підстановок.

У свою чергу на ціну реалізації та собівартість реалізованої продукції спричиняють вплив різноманітні фактори, зокрема, кон'юнктура ринку, якість продукції, рівень прямих матеріальних і трудових витрат тощо (див. теми 11-13).

Для розрахунку впливу факторів на рентабельність продукції використаємо дані табл. 10.24.


Розрахунок зміни рентабельності продукції за рахунок різних факторів здійснювався наступним чином:



За даними таблиці 10.24 у 2-му році відбулося зростання рентабельності продукції на 0.51 пункта. Це було зумовлено наступними факторами:

  • зміна цін реалізації на 0.2 грн. (або 1,18 %) підвищила результативний показник на 1.59 пункта;

  • зміна собівартості реалізації на 0,1 грн. (або 0,79 %) зменшила результативний показник на 1,08 пункта.

Слід відмітити, що зростання обсягу реалізації на 15 тис. шт. (або 19.23 %) і зміна структури реалізації одночасно збільшили та зменшили результативний показник на 6,72 пункта.

Аналогічним чином проводиться факторний аналіз показника рентабельності продажу.

Для розрахунку рентабельності окремих видів продукції використовуються дані бухгалтерського обліку (зокрема, первинні документи).

Рентабельність окремих видів продукції Р, визначається за формулою:

де Рі - рентабельність і-го віщу продукції. %: Ці, Сі - ціна і собівартість і-го виду продукції відповідно (гри.).

Відмінністю факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції від рентабельності усієї продукції є те, що не враховується вплив структурного фактора.

Розглянемо на прикладі факторний аналіз показників рентабельності одиниці продукції в аналітичній таблиці 10.25.



Розрахунок зміни показників рентабельності продукції А здійснено наступним чином:


Зміна показника рентабельності за рахунок зміни:

  • ціни реалізації: ∆РАц= 30 - 28,57 = 1,43 (пункта);

  • собівартості реалізації: ∆РАс= 25,23 -ЗО = -4,77 (пункта);

∆Р = РА2 – РА1 = ∆РАц + ∆РАс=1,43 - 4.77 = - 3,34 (пункта).

По продукції Б проводяться аналогічні розрахунки.

Згідно наведених розрахунків можна зробити наступні висновки: по продукції А значно погіршився показник рентабельності (на 3,34 пункти), через відносно високе зростання собівартості одиниці продукції (на 0,8 грн. або 3,81%) при невідповідному підвищенні ціни реалізації (на 0,3 грн. або 1,11%). Отже, за умови незмінності вказаної тенденції постає питання доцільності випуску продукції А. В іншому випадку підприємству необхідно шукати шляхи більш економічного витрачання матеріалів, трудових ресурсів тощо на виробництво. Така ситуація може також свідчити про підвищення якості продукції А, що зумовило підвищення собівартості, при невідповідному реагуванні кон'юнктури ринку.

Показник рентабельності по продукції Б є відносно кращим. Відбулося зростання на 1,81 пункта, що зумовлено зростанням цін (на 1 грн. або 2,27 %) - на 3,03 пункта. Одночасно негативно вплинуло зростання

собівартості реалізації (на 0,3 грн. або 0,91 %) ~ на 1,22 пункта. Така тенденція теж може пояснюватися зміною якості продукції при адекватній реакції ринку. У цілому для підприємства більш доцільним буде нарощування обсягів виробництва та реалізації продукції Б.

Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції і витрати, пов'язуючи це з прибутком і узгоджуючи з кон'юнктурою ринку.

За результатами факторного аналізу можна проводити групування продукції підприємства за наступними ознаками:

1) за рівнем рентабельності:

  • нерентабельні види продукції;

  • вироби з низькою рентабельністю;

  • вироби з середньою або нормальною рентабельністю (близькою до середньої рентабельності по галузі);

  • вироби високорентабельні.

2) за ступенем і напрямом зміни рентабельності у порівнянні з попереднім періодом. При цьому визначають кількість виробів (питому вагу) за якими:

  • рентабельність помітно зросла;

  • рентабельність суттєво не змінилася;

  • рентабельність знизилася.

Слід визначити, чи є серед нерентабельних виробів такі, що входять до складу основних видів продукції, чи с нові перспективні вироби. При цьому визначається питома вага кожної групи в загальному обсязі виробленої реалізованої продукції. Групування виробів за вказаними ознаками дає змогу визначити існуючі проблеми та визначити напрями збільшення прибутковості виробництва.

Згідно з розглянутими вище моделями рентабельності продукції та одиниць продукції, рівень рентабельності не залежить від обсягу реалізації, тому що зі зміною останнього прибуток і сума витрат змінюються рівномірно. Тобто продукція є рентабельною, якщо прибуток змінюється прямо пропорційно до обсягу реалізації. і навпаки, якщо продукція є збитковою, то прибуток змінюється обернено пропорційно. У даному випадку не враховується взаємозв'язок обсягу виробництва (реалізації) продукції і її собівартості. Це суперечить реальній дійсності, адже витрати можуть бути постійними (на які не впливає обсяг реалізації) і змінними (які залежать від обсягу реалізації). Врахування такого підходу до поділу витрат дає змогу здійснити системний факторний аналіз рентабельності одиниці продукції за наступною моделлю:



де РП - рентабельність одиниці продукції; Ці - ціна за одиницю продукції; ВЗМ і змінні витрати на одиницю продукції; ВПі - постійні витрати на окремий вид продукції; ОРі - обсяг реалізації окремого виду продукції.

Така модель факторного аналізу досліджує і кількісно визначає не лише безпосередні, а й опосередковані зв'язки її елементів, і на основі чого з'являється реальна можливість реалізації управлінським персоналом функції операційного левериджу, розглянутого в п. 10.9.

Для проведення факторного аналізу рентабельності продукції за моделлю (10.16), скористаємося даними таблиці 10.26.

На підставі наведених даних заповнимо наступну аналітичну таблицю (табл. 10.27).


Розрахунок впливу факторів на зміну рентабельності продукції А здійснено наступним чином:

Як видно з наведених розрахунків, дані такого аналізу деталізують інформацію про вплив окремо змінних і постійних витрат на рентабельність продукції. Хоча на підприємстві й збільшився обсяг реалізації продукції А на 5,56 % і підвищилася ціна на 0,55 %, все ж таки, зростання змінних і постійних витрат (на 1,16 і 5,56%) негативно вплинуло на рентабельність продукції (- 0,37 пункта). Чітко прослідковується вплив обсягу реалізації через вплив на собівартість реалізованої продукції - 2,41 пункта.

Аналіз рентабельності капіталу.

Кожному підприємству необхідна інформація про рентабельність його діяльності. Таким показником є рентабельність підприємства (активів), що розраховується як відношення прибутку (валового, операційного або чистого) до середньорічної вартості активів підприємства:


де РП - рентабельність підприємства (активів); П - прибуток; ∑КА - середня вартість усіх активів.

В економічній літературі цей показник часто називають загальною, економічною рентабельністю, рентабельністю виробництва або виробничого капіталу.

На рівень і динаміку показників рентабельності впливає вся сукупність виробничо-господарських факторів: рівень організації виробництва та управління; структура капіталу та його джерел; ступінь використання виробничих ресурсів; обсяг, якість і структура продукції; витрати на виробництво і собівартість продукції; прибуток за видами діяльності та напрями його використання.

Середня сума основного та оборотного капіталу (∑К) залежить від обсягу продажу та швидкості обороту капіталу (коефіцієнта оборотності - Коб), який визначається відношенням суми обороту до середньорічної суми основного та оборотного капіталу).

Чим швидше обертається капітал на підприємстві, тим менше його потрібно для забезпечення випуску планового обсягу продукції. 1 навпаки, уповільнення оборотності капіталу потребує додаткового залучення засобів для забезпечення аналогічного обсягу виробництва, реалізації і збуту.

Розглянемо на прикладі факторний аналіз рентабельності виробництва в табл. 10.28.


За даними таблиці 10.28 відхилення фактичного рівня рентабельності виробництва від планового становить 0.86 пункта (6,52 - 5,66).

Для визначення впливу факторів на зміну рентабельності виробництва проведемо наступні розрахунки:




Зміна рентабельності виробництва відбулася за рахунок:

  • зміни суми прибутку від реалізації на 1500 грн. (або 25%):

РП = РУМ1 – РПЛ = 7,07 % - 5,66 % = 1,41 (пункта);

  • зміни вартості активів на 9000 грн. (або 8,49%):

РА Ф- РУМ1 = 6,52 % - 7,07 % = -0,55 (пункта).

Загальна зміна склала:

Р = ∆РП -∆РА =1.41-0,55 = 0,86 (пункта).

Отже, рентабельність виробництва зросла на 0,86 пункта. Розрахунки свідчать, що це стало можливим за рахунок збільшення суми прибутку (на 1,41 пункта). Одночасно зростання вартості активів зменшило показник рентабельності на 0,55 пункта.

Для аналізу рентабельності виробничого капіталу можна також використовувати модель запропоновану М.І. Бакановим і А.Д. Шереметом:


де ПБ - прибуток від операційної діяльності; F - середня вартість основних фондів; Е - середні залишки матеріальних оборотних засобів; N - виручка від продажу продукції; Р/N - рентабельність продажу; F/N + Е/N - капіталомісткість продукції (зворотний показник коефіцієнту оборотності); С/N - витрати на 1 грн. продукції; U/N - зарплатомісткість продукції; M/N - матеріаломісткість продукції; А/N - фондомісткість продукції.

За цією моделлю, рентабельність активів тим вища, чим вища прибутковість продукції, необоротних активів і швидкість оборотності оборотних активів, чим нижчі загальні витрати на І грн. продукції та питомі витрати за економічними елементами (засобів праці, матеріалів праці, амортизації). Числова оцінка впливу певних факторів на рівень рентабельності визначається за методом ланцюгових підставок або за інтегральним методом оцінки впливу факторів.

Розглянемо аналіз показника рентабельності виробничого капіталу за наведеною моделлю в аналітичній таблиці 10.29.


Проведемо додаткові розрахунки для визначення впливу факторів:


Розглянемо вплив зміни кожного фактору на рентабельність виробничого капіталу:

  • зміна зарплатомісткості продукції: ∆РВКМз= 73,22 - 76,29 =
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Тема: Короткостроковий прогноз фінансового стану підприємства
Мета: з’ясувати прийоми короткострокового прогнозу фінансового стану та визначення стійкого фінансового становища чи банкрутства...
1. Суть, необхідність та завдання оцінки фінансового стану підприємства
Предметом фінансового аналізу підприємства є фінансові ресурси підприємства, їх формування та використання
Ліквідність активів підприємства
Для оцінки фінансового стану підприємства за його балансом аналізують наступні показники (Ліквідність)
Аналіз майнового стану підприємства
В ході проведення аналізу майнового стану підприємства були вивчені та детально проаналізовані показники, що характеризують структуру...
Аналіз показників фінансового стану товариства з обмеженою відповідальністю...

Воробйова О.І., д е. н., професор кафедри фінансів і кредиту, Національна...
У статті розглядаються теоретичні питання діагностики фінансового стану будівельних підприємств. Доведено, що в процесі діагностики...
План Мета, завдання, зміст експертної діагностики фінансово-господарського...
Фінансово-господарський стан, експертна діагностика, стратегічна діагностика, оперативна діагностика, метод аналогій, ризик, аналіз...
ПЛАН. Вступ. І. Аналіз основних показників, які комплексно характеризують...
Аналіз основних показників, які комплексно характеризують виробничо-господарську діяльність … 4
ОСНОВИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ
Ключові слова: ФІНАНСОВИЙ АНАЛІЗ, МЕТОДИ І ВИДИ ФІНАНСОВОГО АНАЛІЗУ, ФІНАНСОВА ЗВІТНІСТЬ, КОЕФІЦІЄНТИ ЛІКВІДНОСТІ, ДІЛОВОЇ АКТИВНОСТІ,...
СУЧАСНІ МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА:...
Актуальність. На сьогоднішній день оцінка фінансово-економічного стану підприємства є досить актуальною для будь-якого суб’єкта господарської...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка