Закон України «Про аудиторську діяльність»

1. Закон України «Про аудиторську діяльність» N 3126-XII від 22 квітня 1993 року (в редакції Закону України від 14 вересня 2006 року N 140-V)

2. Міжнародні стандарти аудиту, надання впевненості та етики:

МСА 200 “Ціль та загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів”;

МСА 230 “Документація”;

МСА 300 «Планування аудиту фінансових звітів»;

3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 «Баланс». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999г. № 87;

4. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999г. № 87;

5.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 «Звіт про рух грошових коштів». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999г. № 87;

6.Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 «Звіт про власний капітал». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999г. № 87;

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 6 «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах». Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.05.1999г. № 137.

• 
  існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;
  
• 
  оцінка статті може бути достовірно визначена.
  

• 
  автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;
  
• 
  безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;
  
• 
  періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;
  
• 
  історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
  
• 
  нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;
  
• 
  повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;
  
• 
  послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;
  
• 
  обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
  
• 
  превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
  
• 
  єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.
  

• 
  перевірена наявність форм фінансової звітності;
  
• 
  встановлена відповідність складених форм фінансової звітності вимогам П(С)БО та інших нормативно-правовим актам;
  
• 
  перевірена відповідність окремих статей форм фінансової звітності даним регістрів бухгалтерського обліку.
  

1. 
   Дохідливість - інформація, яка надається у фінансових звітах, повинна бути дохідливою і розрахованою на однозначне тлумачення її користувачами за умови, що вони мають достатні знання і зацікавлені в сприйнятті цієї інформації.
   
2. 
   Доцільність - фінансова звітність повинна містити лише доречну інформацію, яка впливає на ухвалення рішень користувачами, дає можливість своєчасно оцінити минулі, справжні і майбутні події, підтвердити і скоректувати їх оцінки, зроблені у минулому.
   
3. 
   Достовірність - фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, приведена у фінансовій звітності є достовірною, якщо вона не містить помилок і спотворень, які здатні вплинути на вирішення користувачів звітності.
   
4. 
   Зіставність - фінансова звітність повинна надавати можливість користувачам порівнювати фінансові звіти підприємства за різні періоди, а також з фінансовими звітами інших підприємств.