C утність контролю, його принципи,мета та завдання


НазваC утність контролю, його принципи,мета та завдання
Сторінка1/9
Дата14.03.2013
Розмір0.97 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

  1. Cутність контролю, його принципи,мета та завдання.

Сутність фінансово-господарського контролю як однієї з функцій управління визначається системою спостереження і перевірки процесу функціонування та фактичного стану підприємства як об’єкта контролю з метою визначення обґрунтованості і ефективності управлінських рішень та результатів їх наслідків, виявлення відхилень від установлених критеріїв, усунення негативних ситуацій і попередження недоліків у фінансово-господарській діяльності.

Принципи контролю

Принципи контролю як науки і принципи його здійснення практично адекватні. Всю систему принципів господарського контролю підрозділяють на дві групи: загальні (основні) і часткові (специфічні).

Найголовнішими принципами діяльності господарського контролю є:

~ всеосяжність, яка полягає в розширенні контролю на всі сфери суспільної діяльності і на весь господарський механізм;

~ науковість, яка полягає у використанні останніх досягнень науки і техніки, передових кваліфікацій в процесі здійснення контролю. По цьому контрольний процес в теперішніх умовах повинен здійснюватися висококваліфікованими фахівцями, які мають, як правило, професійну підготовку і спеціальний дозвіл (ліцензію) на проведення окремих видів контролю;

~ економічність, яка передбачає здійснення контролю з найменшими витратами, мінімальною кількістю працівників, які володіють спеціальними знаннями і навиками контрольної роботи;

~ дієвість, яка передбачає активний вплив суб'єктів контролю на об'єкти шляхом ухвалення ефективних управлінських рішень по усуненню виявлених помилок, профілактики і попередженню їх в подальшій діяльності.

Важливим моментом при реалізації результатів контролю є коректно дотримуватися принципів конфіденційності і гласності.

Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональ-ному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку. Завдання фінансово-господарського контролю поділяють на окремі та загальні. Розв’язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін господарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних – всієї господарської діяльності об’єднання, корпорації, з визначенням рентабельності і конкурентоспроможності продукції, прибутковості господарюючих суб’єктів.

Основними завданнями фінансово-господарського контролю є:

- виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв’язки з випуском недоброякісної продукції, перевитратами сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів;

- невиконанням договірних зобов’язань з кооперованих поставок;

- не конкурентоспроможністю продукції;

- збитковою роботою окремих господарюючих суб’єктів.


  1. Поняття системи контролю,її складових та рівнів.

  2. Класифікація та характеристика видів контролю.

Класифікація фінансового контролю здійснюється за різними критеріями.

1. За часом проведення фінансовий контроль поділяється на попередній, поточний і наступний.

Попередній фінансовий контроль проводиться до виконання господарських і фінансових операцій з формування, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фондів коштів. Він здійснюється в процесі розробки фінансових планів, за його допомогою здійснюється оцінка фінансової ефективності планових заходів. Метою попереднього контролю є насамперед попередження порушень фінансової дисципліни, запобігання правопорушенням у сфері фінансової діяльності.

Поточний (оперативний) фінансовий контроль проводиться під час виконання господарських і фінансових операцій, у процесі виконання фінансових планів з метою своєчасної оцінки правильності, доцільності й законності вказаних операцій.

Наступний фінансовий контроль здійснюється після виконання господарських і фінансових операцій. Він спрямований на виявлення порушень, які не були встановлені під час попереднього й поточного контролю (наприклад, перевірки правильності сплати податків. Інших обов'язкових платежів податкового характеру). Такий контроль має на меті оцінку ефективності використання фінансових, трудових, матеріальних та інших ресурсів. За результатами наступного контролю можуть застосуватися заходи юридичної відповідальності в разі виявлення правопорушень у процесі формування, розподілу й використання фондів коштів.

2. За характером взаємовідносин і суб'єкта контролю виокремлюють внутрішній і зовнішній фінансовий контроль.

Внутрішній фінансовий контроль — це самоконтроль, який здійснюється організацією, підприємством, установою як за власною фінансовою діяльністю, так І за фінансовою діяльністю своїх структурних одиниць.

Зовнішній фінансовий контроль здійснюється стороннім органом, уповноваженим на проведення контрольних дій у сфері додержання фінансової дисципліни окремими учасниками фінансових правовідносин.

3. Фінансовий контроль за формами проведення поділяють на обов'язковий та ініціативний.

Обов'язковий фінансовий контроль здійснюється на підставі вимог чинного законодавства відповідно до компетенції контролюючих суб'єктів—відповідних органів державної чи місцевої влади або інших уповноважених суб'єктів.

Ініціативний фінансовий контроль, на відміну від обов'язкового контролю, здійснюється на підставі рішень суб'єктів господарювання як самостійно, так і за участю сторонніх контролюючих суб'єктів.

4. Залежно від природи контролюючих суб'єктів виділяють наступні види фінансового контролю.

Державний фінансовий контроль, який здійснюється державними органами як законодавчої, так і виконавчої гілок влади. Він, у свою чергу, поділяється на: загальнодержавний (здійснюється органами державної влади незалежно від відомчої підпорядкованості підконтрольних суб'єктів) і відомчий (здійснюється міністерствами, Іншими органами виконавчої влади за фінансовою діяльністю підпорядкованих їм підприємств, установ, організацій).

Муніципальний фінансовий контроль — це контроль, що здійснюється органами Місцевого самоврядування під час реалізації бюджетного процесу, муніципальних програм розвитку відповідної території, а також вирішення інших питань місцевого значення в галузі формування, розподілу й використання фінансових ресурсів місцевого самоврядування.

Внутрішньогосподарський фінансовий контроль здійснюють керівники підприємств, установ, організацій, інші уповноважені посадові особи, відповідні структурні підрозділи підприємств, установ, організацій. Він спрямований на процес фінансово-господарської діяльності цих підприємств, установ та організацій. Метою цього контролю є реалізація фінансово! стратеги та запобігання кризовим ситуаціям, які можуть погіршити фінансовий стан вказаних суб'єктів контролю.

Аудиторський фінансовий контроль здійснюють незалежні аудитори або аудиторські фірми як за ініціативою суб'єкта господарювання, так і за вимогою чинного законодавства. Він спрямований на перевірку інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх фінансової і бухгалтерської звітності й обліку, відповідності такої діяльності чинному законодавству.

Громадський фінансовий контроль, який можуть здійснювати як окремі громадяни, так і їх об'єднання (трудові колективи, професійні спілки тощо), громадські організації щодо контролю за дотриманням вимог чинного законодавства насамперед владними структурами в процесі фінансової діяльності, зокрема пов'язаної зі сферою прав і законних інтересів громадян.

5. Залежно від цільової спрямованості контрольних дій контролюючих суб'єктів розмежовують такі види фінансового контролю, як стратегічний і тактичний.

Стратегічний фінансовий контроль — контроль, за допомогою якого вирішуються питання стратегії розвитку держави, адміністративно-територіальних утворень, окремої галузі господарства, окремих підприємств, організацій, установ у майбутньому.

Тактичний фінансовий контроль — контроль, що має на меті вирішення поточних питань фінансової діяльності різноманітних суб'єктів фінансових відносин.

6. За місцем проведення фінансовий контроль поділяється на контроль виїзний та дистанційний.

Виїзний фінансовий контроль — це контроль на місці, при якому контролюючі суб'єкти здійснюють відповідні заходи контролю безпосередньо на підконтрольному об'єкті.

Дистанційний (безвиїзний) фінансовий контроль—контроль, який здійснюється на відстані за допомогою відповідно! інформації, наданої підконтрольним суб'єктом.

7. За сферою фінансової діяльності фінансовий контроль розподіляють на бюджетний, податковий, валютний, банківський, страховий та ін.

Наведений перелік підстав для класифікації фінансового контролю не є вичерпним, оскільки в науці фінансового права розрізняють й інші види фінансового контролю (наприклад, фактичний, документальний тощо).
4.Інститутиції та форми контролю в Україні

Форми контролю за законодавством України

Згідно з українським законодавством контроль буває двох форм: перевірка та ревізія (а також інспекція як особлива форма). Дане положення міститься в багатьох нормативних актах, зокрема, в Законі України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні».

Перевірка — це обстеження і вивчення окремих ділянок фінансово-господарської діяльності підприємства, установи, організації або їх підрозділів. Наслідки перевірки оформляються довідкою або доповідною запискою.

Ревізія — це метод документального контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, установи, організації, дотриманням законодавства з фінансових питань, достовірністю обліку і звітності, спосіб документального викриття нестач, розтрат, привласнень та крадіжок коштів і матеріальних цінностей, попередження фінансових зловживань. За наслідками ревізії складається акт.

5.Сутність та організаційні форми економічного контролю.

Вивчаючи найважливіші проблеми розширеного відтворення суспільно-необхідного продукту економічний контроль, як галузь економічної науки, що забезпечує об'єктивною інформацією керівні органи держави про наявні трудові, матеріальні та фінансові ресурси, сприяє оптимізації економічних програм з метою раціонального їх використання.

Предметом застосування економічного контролю є комплекс господарських процесів і фінансових відносин сфери матеріальних відносин, сфери матеріального виробництва та невиробничої сфери. Таким чином, під предметом економічного контролю слід розуміти господарські процеси і фінансові операції підприємств, організацій та їх структурних підрозділів, які розглядаються з позиції законності, доцільності та економічної ефективності, забезпечення збереження власності, правильності формування та використання фондів, достовірності обліку та звітності, їх повноти та відповідності встановленим нормативам.

Об'єктом економічного контролю є центри фінансової відповідальності, тобто будь-яка з виробничо-організаційних одиниць, що має керівництво, яке відповідає за її діяльність. Таким чином, центр фінансової відповідальності — це об'єкт контролю, стан та поведінка якого вимірюються в грошових одиницях, а це дозволяє точно встановити відповідальність окремих керівників за результати господарювання.

Важливою функцією економічного контролю є і плив через систему управління на успішне виконання планів економічного і соціального розвитку, раціональне використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, оптимізацію господарських зв'язків, додержання господарського та трудового законодавства. Економічний контроль також повинен запобігати банкрутству підприємств.

Ринкові відносини ґрунтуються на розширенні прав підприємств та існуванні різних форм власності. У зв'язку з цим основним напрямком розвитку контролю у ринковій економіці є використання економічних важелів та стимулів, спрямованих на підвищення ефективності суспільного виробництва.

Отже, змістом економічного контролю в умовах ринкових відносин є система конкретних заходів, спрямованих на раціональне та ефективне господарювання підприємств усіх форм власності.

З метою успішного виконання своєї функції в системі господарського управління, контроль має бути об'єктивним, оперативним, безперервним, всеохоплюючим, науковим, економічним та дієвим.

Об'єктивність контролю передбачає незацікавлене та неупереджене виконання контрольних функцій особами, які здійснюють перевірки, точну фіксацію відхилень від установлених параметрів у діяльності перевірюваних об'єктів та правдиве висвітлення результатів контролю.

Під оперативністю контролю слід розуміти виявлення недоліків у роботі об'єктів господарювання на якомога ранній стадії з метою швидкого їх усунення.

Безперервність контролю означає систематичне виконання контрольних функцій, що зумовлюється безперервним характером господарських та виробничих процесів.

Всеохоплюючий контроль повинен поширюватися на всі сфери суспільної діяльності та на весь господарський механізм.

Науковість контролю означає використання останніх досягнень науки і техніки, передового досвіду у процесі проведення контролю. Контрольні операції в умовах науково-технічного процесу мають здійснювати висококваліфіковані фахівці, які мають глибоку професійну підготовку та спеціальні дозволи (ліцензії) на проведення окремих видів контролю.

Економічність передбачає здійснення контролю якнайменшою кількістю робітників, які мають спеціальні знання та навички контрольної діяльності.

Дієвість контролю — це активний вплив контролюючих органів на підконтрольні об'єкти шляхом прийняття ефективних рішень з метою усунення виявлених недоліків та їх попередження в майбутньому.

Важливим моментом у реалізації результатів контролю є коректне дотримання принципів конфіденційності та гласності.

З метою забезпечення законних прав та інтересів у ринкових умовах чинне законодавство України, зокрема стаття 148—7 Кримінального кодексу, передбачає карну відповідальність за розголошення комерційної таємниці для осіб, яким така інформація стала відома у зв'язку з їх професійною чи службовою діяльністю, у тому числі й під час здійснення контролю. Стаття ЗО Закону України "Про підприємства в Україні" визначає комерційну таємницю як відомості, пов'язані з виробництвом, керівництвом, фінансами та іншою діяльністю підприємства (яка не є державною таємницею), але розголошення (передача) яких може зашкодити інтересам цього підприємства. Перелік та зміст таких відомостей, які складають комерційну таємницю, і порядок їх захисту встановлює керівник підприємства.

Законодавство України чітко визначає і відомості, які не можуть бути комерційною таємницею. Так, своєю постановою №611 від 09.08.93р. Кабінет Міністрів України встановив, що комерційну таємницю не становлять:

установчі документи підприємства та документи, які дозволяють займатися підприємницькою або господарською діяльністю чи окремими її видами;

інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов'язкових платежів;

відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями, а також наявність вільних робочих місць;

документи про сплату податків і обов'язкових платежів;

інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, яка завдає шкоди здоров'ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

документи про платоспроможність підприємств;

відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об'єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

Згідно з чинним законодавством, підприємства зобов'язані подавати перелічені вище відомості офіційним контролюючим органам на їх вимогу. Виявлення недоліків та порушень нормативно-правових актів у діяльності юридичних і фізичних осіб за результатами перевірки такої інформації і складає сутність економічного контролю.

У відповідності з принципом гласності, з метою профілактики виявлених недоліків, усунення причин, які призвели до їх скоєння, результати контролю мають бути висвітлені в періодичній та стінній пресі, про них слід інформувати як трудові колективи підприємств, що були перевірені, так і широкі маси населення. Якщо виявлені порушення мають ознаки злочинів, інформація про них, яка була одержана під час проведення контролю, має бути передана правоохоронним органам для її подальшого розслідування, юридичної оцінки та винесення відповідних рішень.

Таким чином, на сучасному етапі реформування економіки України контроль за фінансово-господарською діяльністю має бути сконцентрованим на вирішенні таких завдань:

забезпечення виконання державних замовлень, планових завдань та встановлених платежів до державного і місцевого бюджетів;

виявлення внутрішніх резервів підвищення ефективності виробництва та конкурентоспроможності продукції, що виробляється, зниження витрат трудових, матеріальних та грошових ресурсів;

зниження невиробничих витрат та збитків, попередження та виявлення нестач, випадків розкрадання і псування цінностей та нецільового використання коштів;

підвищення достовірності даних бухгалтерського обліку та звітності підприємств.

Складовими елементами економічного контролю є контрольні перевірки, аудит, ревізії та судово-економічні експертизи, які досліджують один і той же предмет (фінансово-господарську діяльність підприємств і організацій), використовують ті ж самі контрольні прийоми та процедури. Вони виявляють негативні явища у практиці господарювання з метою їх усунення та недопущення в майбутньому. Окрім того, вони використовують однакові джерела інформації (первинні облікові документи, регістри бухгалтерського обліку та звітність підприємств) та опираються на ті ж самі законодавчі й нормативно-правові акти з питань фінансо- во-господарської діяльності.

Разом з тим між контрольною перевіркою, аудитом, ревізією та судово-економічною експертизою є суттєві відмінності, що обумовлені їх юридичною природою, метою та завданнями, які вони вирішують.
6.Зміст контрольних повноважень суб’єктів державного економічного контролю.

7.Зміст фінансового контролю та його розвиток в Україні.
  1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Екзамен "МЕНЕДЖМЕНТ"
Поняття контролю та його місце в системі управління промисловим підприємством. Принципи та цілі функції контролювання
Визначення податкового контролю та компетенція органів державної влади щодо його здійснення
Організація та методи податкового контролю в системі справляння податків. Організаційно-правові засади податкового контролю в Україні....
Комерційна робота по оптовій закупівлі товарів
Мета уроку: пояснити завдання і принципи діяльності; ознайомитись з операціям, що здійснюються при закупівлі
Комерційна робота по оптовій закупівлі товарів
Мета уроку: пояснити завдання і принципи діяльності; ознайомитись з операціям, що здійснюються при закупівлі
§ Поняття, принципи діяльності та основні завдання розвідувальної...
України від зовнішніх загроз, порядок контролю і нагляду за їх діяльністю, а також правовий статус співробітників цих органів та...
Питання до контрольно-модульної роботи №2 з політичної економії
...
Тестові контрольні завдання для проведення поточного контролю практичного...
Завдання складається із запитання та чотирьох варіантів відповіді, серед яких потрібно вибрати один варіант
Тестові контрольні завдання для проведення поточного контролю практичного...
Завдання складається із запитання та чотирьох варіантів відповіді, серед яких потрібно вибрати один варіант
Тестові контрольні завдання для проведення поточного контролю практичного...
Завдання складається із запитання та чотирьох варіантів відповіді, серед яких потрібно вибрати один варіант
Тестові контрольні завдання для проведення поточного контролю практичного...
Завдання складається із запитання та чотирьох варіантів відповіді, серед яких потрібно вибрати один варіант
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка