2. Поняття та склад фінансової системи України


Назва2. Поняття та склад фінансової системи України
Сторінка1/20
Дата14.03.2013
Розмір2.47 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20
1. Поняття фінансів, їх ознаки та функції.

2. Поняття та склад фінансової системи України.

3. Поняття, стадії та методи фінансової діяльності держави.

4. Загальна характеристика державних органів, що здійснюють керівництво фінансовою діяльністю.

5. Правовий статус Міністерства фінансів України.

6. Предмет фінансового права.

7. Метод фінансово-правового регулювання. Його особливості.

8. Фінансове право в системі права України. Зв'язок фінансового права з іншими галузями права.

9. Система фінансового права як галузі права, галузі законодавства та учбової дисципліни.

10. Джерела фінансового права.

11. Наука фінансового права.

12. Фінансово-правова норма: поняття, ознаки та особливості.

13. Структура фінансово-правових норм.

14. Види фінансово-правових норм.

15. Фінансово-правові відносини. Поняття та особливості.

16. Структура фінансових правовідносин.

17. Суб'єкти фінансового права та суб'єкти фінансових правовідносин. Правосуб'єктність.

18. Юридичні факти. Виникнення, зміна та припинення фінансових правовідносин.

19. Види фінансових правовідносин.

20. Поняття і значення фінансового контролю, принципи його здійснення.

21. Види та форми фінансового контролю.

22. Методи фінансового контролю.

23. Загальна характеристика органів фінансового контролю.

24. Рахункова палата як орган фінансового контролю.

25. Повноваження органів державної контрольно-ревізійної служби у галузі фінансового контролю.

26. Поняття бюджету як економічної, матеріальної та правової категорії.

27. Структура бюджету. Класифікація доходів та видатків бюджету.

28. Складові бюджету. Загальний, спеціальний та резервний фонд бюджету. Дефіцит та профіцит бюджету.

29. Поняття, склад та принципи бюджетної системи.

30. Розподіл доходів та видатків між ланками бюджетної системи.

31. Поняття міжбюджетних відносин. Бюджетне регулювання.

32. Поняття та види міжбюджетних трансфертів.

33. Порядок надання міжбюджетних трансфертів. Зміст нормативів бюджетної забезпеченості.

34. Бюджетне право у системі фінансового права України. Особливості бюджетних правовідносин.

35. Бюджетні повноваження України та органів місцевого самоврядування.

36. Поняття, стадії та принципи бюджетного процесу.

37. Складання проектів бюджетів.

38. Розгляд і прийняття бюджетів.

39. Виконання бюджетів.

40. Звітність про виконання бюджетів.

41. Особливості правовідносин у галузі видатків. Кошторисно-бюджетне фінансування.

42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.

43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.

42. Поняття та види державних доходів, співвідношення державних та публічних доходів.

43. Поняття, класифікація та основні риси неподаткових доходів.

44. Поняття і особливості правового регулювання зборів.

45. Державне мито.

46. Поняття, риси (ознаки) та функції податку.

47. Класифікація податків та зборів.

48. Поняття податкової системи та системи оподаткування. Принципи побудови системи оподаткування.

49. Порядок встановлення, введення, зміни та скасування податку.

50. Поняття податкового права.

51. Характеристика елементів податку.

52. Податкові правовідносини: зміст та особливості.

53. Суб'єкти податкових правовідносин. Поняття та зміст податкової правосуб'єктності.

54. Права і обов'язки органів державної податкової служби.

55. Податкові агенти. Представництво у податковому праві.

56. Загальна характеристика та платники податку з доходів фізичних осіб.

57. Податок з доходів фізичних осіб: об'єкт, ставка, порядок нарахування, утримання та сплати податку.

58. Загальна характеристика, платники, об'єкт та ставки податку на прибуток підприємств.

59. Правові засади амортизаційних відрахувань. Порядок обчислення податку на прибуток підприємств.

60. - Поняття та платники податку на додану вартість. Об'єкт та ставки податку.

61. Податкове зобов'язання та податковий кредит. Порядок обчислення податку на додану вартість.

62. Акцизний податок: поняття, платники, об'єкт, підакцизна продукція.

63. Особливості справляння земельного податку.

64. Спрощена система оподаткування.

65. Місцеві податки та збори.

66. Порядок погашення податкових зобов'язань

67. Податковий борг. Оскарження рішень контролюючих органів.

68. Поняття та склад податкового правопорушення.

69. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Особливості застосування фінансових санкцій.

70. Поняття та склад банківської системи.

71. Поняття, ознаки та види банків. Особливості банківської діяльності,

72. Правовий статус Національного банку України.

73. Порядок відкриття та види банківських рахунків.

74. Правове регулювання безготівкових розрахунків.

75. Правове регулювання готівкових розрахунків, правила ведення касових операцій.

76. Банківське регулювання та банківський нагляд. Застосування до банків заходів впливу за порушення банківського законодавства.

77. Поняття валюти, валютних цінностей та суб'єктів валютних відносин.

78. Зміст валютного регулювання: валютні операції і валютні обмеження.

79. Поняття і зміст валютного контролю. Відповідальність за порушення валютного законодавства.

80. Правові основи державного боргу.

1.Поняття фінансів

Фінанси – це сукупність суспільних економічних відносин, які направлені на формування, розподіл і використання публічних (державних) централізованих і децентралізованих фондів коштів, необхідних для безперебійного функціонування держави та місцевого самоврядування. Фінанси і фінансові відносини – це завжди грошові відносини. Це грошові відносини, які існують в державі, яка управляє ними.

Теорії походження поняття фінансів:

- латинська теорія - з лат. фінанси – обов’язкова сплата грошей;

- німецька теорія – з нім. – договір, укладений з метою обманути покупця;

- французька – з фр. – державні доходи;

- англійська – з англ. – пеня як санкція.

Об’єктивна необхідність існування фінансів на сьогодні в нашій державі обумовлена:

1) існуванням товарно-грошових відносин;

2) дією закону вартості;

3) дією механізму розподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу;

Об’єктом фінансів є грошові фонди (бюджет державний, місцевий…).

Будь-який грошовий фонд являє собою відокремлені грошові кошти з певним цільовим призначенням.

Розрізняють такі фонди:

1) централізовані – до них належать фонди, які створюються при безпосередній участі держави, органів місцевого самоврядування, які використовують їх в якості матеріально-фінансової бази для виконання своїх завдань і функцій. Нормативно-правові акти органів державної влади врегулюваний порядок формування фондів, строки зарахування коштів, розміри платежів та напрямки їх використання.

2) децентралізовані – це фонди, які створюються в окремих галузях господарства, на підприємствах на установах, незалежно від форми їх власності. На відміну від централізованих, порядок використання та надходження коштів децентралізованих фондів визначається власником цих фондів.

2.Поняття фінансової системи України, її склад.

Фінанси, становлять цілісну однорідну систему, проте можлива їх певна внутрішньовидова диференціація. Вона зумовлена більш деталь¬ним, спеціальним аналізом внутрішніх складових частин фінансів, що різняться своїми особливостями й режимами. За цих умов однорідні, єдині за формами і методами фінансові відносини визначаються як фінансовий інститут. Наявність єдиних за природою і змістом, але різних за формою фінансових інститутів зумовлена різноманіттям сфер застосування фінансів, напрямами їх реалізації.

Сукупність взаємозалежних, взаємодіючих фінансових інститутів становить фінансову систему держави, яку можна характеризувати у двох аспектах:

  1. як сукупність фінансових інститутів, що опосередковують формування і

використання грошових фондів;

2) як сукупність державних органів і установ, що здійснюють

фінансову діяльність.

Другий аспект фінансової системи буде розглянуто в процесі аналізу

компетенції органів фінансової діяльності, органів фінансового контролю, а її зміст розкривається через систему фінансових інститутів. Ланками фінансової системи є такі:

1. Бюджетна система.

2. Кредитна система.

3. Обов'язкове державне страхування.

4. Фінанси підприємств.

Кожну ланку фінансової системи докладно проаналізуємо в наступних темах, а тут лише окреслимо основні положення, що їх характеризують. Цілісність ланки фінансової системи передбачає її складну підпорядкованість, структуру, специфічні зв'язки, проте зупинімося на них як на певній цілісності.

Бюджетна система України складається з Державного бюджету і місцевих бюджетів. Зміст, структура бюджетів, їх співвідношення визначаються адміністративно-територіальним устроєм держави. Бюджети акумулюють переважно всі грошові фонди публічного характеру. З прийняттям у 2001 р. Бюджетного кодексу України закріплена заборона на формування позабюджетних фондів. Бюджетна централізація ресурсів набула нового змісту.

Кредитна система охоплює як державне, так і банківське кредитування. Однак, якщо державний кредит є безумовною сферою публічного регулювання, в якому держава виступає позичальником коштів на визначені цілі й у специфічній формі, то банківське кредитування досить специфічно входить у фінансову систему. Його фінансово-правовий аспект стосується тільки тих відносин, що охоплюють і регулюють рух державних коштів, за винятком диспозитивних, цивільно-правових аспектів банківського кредитування.

Обов'язкове державне страхування пов'язане з розподілом і перерозподілом частини сукупного суспільного продукту, спрямуванням коштів на виплату пенсій і т. ін. Державне страхування виступає формою утворення і використання цільових грошових фондів, призначених на соціальні, запобіжні та інші цілі.

Фінанси підприємств як відособлені грошові фонди пов'язані з формуванням, розподілом і використанням коштів підприємств. Вони є основою децентралізованих фінансів. Характеризуючи їх як ланку фінансової системи, слід враховувати таке. Фінанси державних підприємств безумовно є складовою фінансової системи, характеризуються публічним змістом і регулюванням, а недержавних підприємств належить до фін системи лише тією мірою, якою повязані з реалізацією імперативних обовязків з формування державних грошових фондів.

3.фінансовоа діяльность держави.

Фінансова діяльність держави – це врегулювана нормами права діяльність держави та її органів по мобілізації, розподілу і використанню публічних (державних) централіз. і децентраліз. фондів коштів, необхідних для покриття витрат по виконанню основних завдань і функцій, що стоять перед державою та органами місцевого самоврядування.

Змістом фінансової діяльності є залучення або мобілізація коштів, розподіл і використання коштів з фондів держави.

Завдання фінансової діяльності:

1) формування публічних державних і місцевих, централізованих і децентралізованих фондів;

2) розподіл ресурсів (коштів) в межах цих фондів;

3) використання коштів із грошових фондів;

4) державний та місцевий контроль за фінансовою діяльністю суб’єктів грошово-кредитних відносин;

5) емісія (випуск грошей в обіг) грошови знаків.

Принципи, на підставі яких грунтується фінансова діяльність:

1) загальноправові:

- законність

- верховенства права

- суверенітет держави.

2) галузеві:

- публічний характер фінансової діяльності;

- принцип розподілу функцій між представницькими органами і органами державної влади;

3) принципи окремих правових інститутів:

- принцип повноти буджету (бюджетне право);

- принцип економічної доцільності оподаткування (податкове право).

Існують загальні засоби (методи), які державі та органам місцевого самоврядування необхідно застосовувати, щоб фор­мувати публічні централізовані фонди коштів — бюджети, з яких згідно з запланованими у актах про бюджет, покривати видатки, що супроводжують їх функціонування. Ці загальні засоби зводяться до застосування:

  • імперативного методу, коли держава і органи місцевого са­моврядування виражають вольові бажання, обов'язкові для всіх юридичних І фізичних осіб у процесі фінансової діяль­ності;

  • рекомендаційного методу, заснованого на Імперативному, коли держава або орган місцевого самоврядування не нака­зують, а радять виконувати ті чи інші дії. Наприклад, Конституція України, Закон України "Про самоврядування в Україні" мають припис щодо можливості введення но­вих чи встановлення порядку справляння місцевих податків і зборів, якщо законодавством не встановлено Інше. Тобто на першому плані імперативний метод, що випливає із за­конодавства, а при відсутності норми закону органи місце­вого самоврядування можуть зробити це самі, прийнявши свої нормативно-правові приписи.

У фінансовій діяльності може застосовуватися і колегіаль­ний метод, коли уповноважені державою і органами місцевого самоврядування на здійснення фінансової діяльності суб'єкти спільно вирішують ці питання. Так, при реалізації припису ст. 143 абз. З Конституції України органам місцевого самовря­дування можуть надаватися законом окремі повноваження ор­ганів виконавчої влади, і держава бере на себе фінансування здійснення цих повноважень у повному обсязі за рахунок кош­тів Державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету в установленому законом порядку окремих загальнодержавних податків, передає органам місцевого само­врядування відповідні об'єкти державної власності. Ці питання органи державної виконавчої влади вирішують колегіально, але всі ці узгодження йдуть на підставі закону. Тільки в ме­жах закону і буде вироблено колегіальне узгодження фінансо­вих питань.

До спеціальних методів фінансової діяльності держави і органів місцевого самоврядування належать:

а) формування публічних централізованих і децентралізованих фондів коштів;

б) розподіл фінансових ресурсів, які створюють публічні фонди коштів;

в) використання цих ресурсів при фінансуванні видатків, що супроводжують кожну дію органів держави та органів місцевого самоврядування.

При формуванні публічних централізованих державних і міс­цевих фондів коштів держава і органи місцевого самоврядуван­ня застосовують такі спеціальні методи мобілізації коштів:

  1. обов'язкові платежі для юридичних і фізичних осіб у ви­гляді податків, зборів, мита у державні централізовані фо­нди коштів;

  2. добровільні платежі, випускаючи і реалізуючи державні і муніципальні цінні папери юридичним І фізичним особам, приймаючи доброчинні внески на користь держави від іноземних і українських юридичних і фізичних осіб;

  3. вилучення в бюджет вільного залишку прибутку казенних підприємств, Національного банку України тощо;

  4. встановлення і стягнення штрафів і пені за порушення фінансового законодавства.

Розподіляючи фінансові ресурси з централізованих фондів, держава і органи місцевого самоврядування застосовують та­кож спеціальні методи фінансової діяльності:

  1. здійснюють беззворотне фінансування заходів, включених до бюджету поточного бюджетного періоду, тобто виділя­ють бюджетні кошти на засадах беззворотності й безвідплат­ності;

  2. здійснюють зворотне фінансування, тобто виділяють кошти з бюджетів на засадах зворотності в тих випадках, коли такий припис вміщено в акт про бюджет, і якщо кошти ви­діляються недержавним і немуніципальним організаціям, то за них сплачуються відсотки, тобто зворотне фінансування може виділятися як безоплатно, так і відплатно .
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   20

Схожі:

МОДЕЛЮВАННЯ СТАНУ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СУБ’ЄКТІВ ІЄРАРХІЧНОЇ СИСТЕМИ...
Та методів математичного та динамічного програмування надають можли­вість оцінити ступінь захисту пріоритетних фінансових інтересів...
План Лекції Сутність і класифікація звітності банківських установ....
Згідно з Правилами організації фінансової та статистичної звітності банків України, затвердженими постановою Правління НБУ від 12....
Оздоровчі системи. Поняття про оздоровчі системи. Оздоровче харчування....
Мета: сформувати поняття в учнів «оздоровча система», «оздоровче харчування», поглибити знання учнів про сучасні та традиційні системи...
5. Базові поняття програмування (5 год.)
Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути...
Уроку
Мета: розкрити поняття "ґрунт"; з’ясувати його склад і властивості, процеси утворення; ознайомити учнів з різноманітністю ґрунтів...
Тема. Об’єкти та інформаційні системи Мета
Мета: ознайомити учнів зі структурою інформаційної системи. Сформувати поняття учнів про Інформатику як науку та галузь діяльності...
6. Основи програмування (28 год.)
Поняття програми як автоматизованої системи. Складові програми: дані, логіка, інтерфейс. Поняття об’єкта у програмуванні. Атрибути...
План-конспект уроку Тема: “Інтерфейс програми. Константи”
...
1. Поняття економічної інформації
У кібернетиці поняття "інформація" трактується як міра усунення невизначеності стану системи
Глобальна фінансова стабільність
Суть фінансової стабільності. Оцінка стану фінансової стабільності у світовій економічній системі. Рада з фінансової стабільності...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка