|
|
Скачати 1.89 Mb.
|
85. Фінанси як економічна та правова категорія Фінанси, як економічна категорія – це суспільні відносини, які виникають з приводу мобілізації, розподілу та використання централізо-ваних та децентралізованих фондів грошових коштів, які спрямовуються на забезпечення реалізації завдань і функцій Д, органів місц. самовряд, забезпечення соціальних і економічних потреб суспільства. Особливості фінансових відносин з точки зору економіки: це відносини: 1) суспільні, 2) економічні; 3) розподільні – перерозподільні; 4) фондоутворюючі; 5) грошові. Фінанси, як правова категорія, - це відносини, які є чітко регламентовані, їх виключний характер підкреслюється тим, що основні засади фінансової діяльності встановлюються законами, зокрема – Основним законом – Конституцією (ст. 46 – гарантія загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням; 86. Публічні фінанси і приватні фінанси як складові фінансової системи Фінансова система за предметом правового регулювання має дві підсистеми (в залежності від того, чиї інтереси задовольняються в результаті мобілізації, розподілу і використання фондів грошових коштів): 1) Публічні фінанси – задовольняють публічні, територіальні, соціальні інтереси, їх регулюють фінансово-правові норми; 2) Приватні фінанси – задовольняють приватні інтереси, їх також регулюють фінансово-правові норми, але в частині виникнення, мобілізації фондів. В свою чергу публічні фінанси включають: 1) публічні фінанси держави (державні фінанси); 2) публічні фінанси органів місцевого самоврядування; 3) публічні фінанси суспільного або соціального призначення. Існують і інші модифікації фінансової системи, але саме ця наглядно ілюструє предмет правового регулювання фінансової системи держави. 87. Фінансова система, її складові елементи Фінансова система — сукупність фінансових інститутів, за допомогою яких держава мобілізує, розподіляє та використовує грошові кошти. Фінансову систему держави можна розглядати у кількох аспектах. У широкому розумінні фінансова система - це сукупність фінансових інститутів, кожний з яких сприяє утворенню та використанню фондів грошових коштів для здійснення фінансової діяльності держави. В організаційному аспекті фінансову систему можна розглядати як сукупність органів державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють у межах своєї компетенції керівництво фінансовою діяльністю держави та підприємств, установ, організацій, що беруть у ній участь. Це дещо звужене поняття, яке стосується лише сфери дослідження фінансового права. З позицій економіки до фінансової системи включають також фінанси суб'єктів господарювання, міжнародні фінанси та фінансовий ринок.У матеріальному вираженні фінансова система являє собою сукупність грошових фондів - відносно відособлених частин грошових коштів, призначених для особливих цілей. Сукупність фінансових ланок, що входять до складу фінансів України, в їх взаємозв'язку та взаємозалежності складає фінансову систему України. 88. Публічні фонди грошових коштів, їх види Публічні фонди грошових коштів держави є найбільш дослідженим в юридичній літературі різновидом фондів грошових коштів, які існують в державах. Однак в останні роки в юридичній літературі ведуться дискусії навіть з приводу визначення фондів коштів цього виду. Автори одного з російських підручників з фінансового права, виданого у 2003 році під редакцією відомого вченого, доктора юридичних наук, професора О.Ю. Грачової, до фондівгрошових коштів державивідносять 1. федеральний бюджет або державний бюджет в унітарних державах; 2. бюджети суб’єктів федерації; 3. державні позабюджетні фонди; 4. фонди грошових коштів Центрального банку країни та інших кредитних організацій, заснованих на державній власності; 5. фонди грошових коштів державних та унітарних підприємств та державних установ. 89. Державні фінанси та їх місце у фінансовій системі країни. Державні фінанси – це цілісна система суспільних відносин, пов”язаних з формуванням, використанням та розподілом централізованих та децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання завдань і функцій держави, а також забезпечення умов розширеного відтворення. Фінанси виражають грошові відносини, які виникають між: підприємствами в процесі придбання товарно-матеріальних цінностей, реалізації товарів і послуг; підприємствами і вищестоящими організаціями при створенні централізованих фондів грошових коштів та їх розподілБез участі фінансів не може бути розподілений національний доход країни, що є за своєю суттю основним матеріальним джерелом грошових доходів і фондів. Фінанси виступають зв”язуючою ланкою між створенням і використанням національного доходу, допомагають на основі врахування птреб суспільства визначати в ньому оптимальні пропрції між фондами. 90. Фінансове право в системі права України Фінансове право – це самостійна галузь публічного права, що регулює суспільні відносини в сфері мобілізації, розподілу й використання централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів держави з метою забезпечення виконання нею своїх завдань і функцій. Маючи свій предмет і метод правового регулювання фінансове право обґрунтовано визнається самостійною галуззю єдиної правової системи держави. Проте самостійність фінансового права не означає його абсолютної відособленості. ФП тісно пов'язане з усіма галузями права, але найтісніше - з конституційним правом, адміністративним і цивільним. Норми конституційного права є визначальними для регулювання суспільних відносин всіма галузями права. Адміністративне право регулює суспільні відносини управлінського характеру, переважно у сфері державного управління. Зв'язок фінансового права з адміністративним проявляється, перш за все, в тому, що встановлювані його нормами принципи виконавчої і розпорядчої діяльності органів державного управління розповсюджують-ся і на фінансову діяльність держави. В ФП застосовуються і адміністративні методи впливу на суспільні відносини, в яких один із суб'єктів (фінансовий орган) наділений владними функціями по відношенню до іншого (громадянина).Фінансові відносини, як і цивільні (майнові) місять в собі елементи майнового характеру (направлені на утворення необхідних державі фондів грошових коштів 91. Фінансове законодавство, його сучасний стан та проблеми розвитку Фінансове законодавство - сукупність нормативних актів, що містять норми фінансового права. Характеризується системністю, яку йому надають правила ієрархії норм, що містяться в правових актах. Використання цих правил дає можливість у разі виникнення колізій між НПА віддати перевагу одному НПА над іншим. Конституція України має найвищу юридичну силу. Всі акти суб`єктів фінансового законодавства повинні відповідати Основному закону. Акти, або їх положення, що суперечать букві або духу Конституції, не є чинними. Систематизація законодавства - це діяльність по упорядкуванню і вдосконаленню нормативно-правових актів, зведенню їх до єдиної, внутрішньо узгодженої системи. Існуюче фінансове законодавство України характеризується наступними негативними рисами: 1. Велика чисельність нормативних документів та невідповідність законів та підзаконних актів, які регулюють фінансові відносини – тільки більше 500 нормативних документів, пов’язаних з оподаткуванням. 2 Нестабільність фінансового законодавства, а саме численні зміни та поправки до існуючих законів. 3 Відсутність регулюючої функції та зосередження на фіскальній ролі податків. 4 Наявність законів, які належать до інших галузей права, але зачіпають питання регулювання фінансових відносин. 5. Відсутність достатніх правових гарантій для учасників податкових відносин. 92. Види фінансового контролю Види ФК: 1) за суб`єктом: - державний; - муніципальний; - внутрішньогосподарський; - громадський (суспільний); - аудиторський; 2) за часом проведення: - попередній; - поточний (оперативний); - наступний; 3) за формою проведення: - обов`язковий; - добровільний (ініціативний); 4) за місцем проведення: - дистанційний; - виїзний; 5 ) за сферою діяльності: - бюджетний; - податковий; - валютний; - банківський;- інші (митний, інвестиційний тощо, але їх можна об`єднувати в рамках перших чотирьох). Можливе виділення видів ФК за іншими критеріями (за періодичністю проведення: - постійний, - систематичний, - разовий тощо). 93. Методи фінансового контролю Методи ФК – набір заходів, прийомів, які використовуються та забезпечують мету ФК. Методики ФК – це технології проведення контролю різними суб`єктами. Наукова класифікація методів ФК: 1) Ревізія – всеохоплюючий метод ФК, який є докладним дослідженням первинної облікової та звітної документації, пов`язаною із сплатою податкових платежів, з метою перевірки своєчасної та повної сплати податків і зборів, правильного ведення податкового обліку, нарахування сум податкових платежів, здійснення податкової звітності; 2) Перевірка – передбачає дослідження окремих питань фінансової діяльності певних суб`єктів на основі документів, отримання пояснень від зобов`язаний осіб, а також огляду приміщень та інших об`єктів; 3) Обстеження – охоплює окремі сторони діяльності підприємств, установ, організацій, але проводиться з широкого кола показників і виявляє фінансовий стан господарських суб`єктів, перспективи їх розвитку, необхідність реорганізації чи переорієнтації виробництва шляхом проведення опитувань, анкетувань; 4) Спостереження – зводиться переважно до загального ознайомлення із станом фінансової діяльності бюджетної установи, підприємства, відомства й передує в часі застосуванню інших методів ФК; 5) Інспектування – перевірки стану фінансів підприємств на місцях, що періодично здійснюються суб`єктами – представниками держави загалом чи її окремих органів з метою загального ознайомлення зі станом справ на місцях та надання оперативної практичної допомоги; 6) Облік - забезпечує своєчасне та повне відображення всіх фінансових, господарських операцій та надання користувачам інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни. На основі даних фінансового обліку складається фінансова звітність; 7) Аналіз - спрямований на виявлення порушень фінансової дисципліни і проводиться на підставі поточної та річної звітності, його характерною рисою є системний і факторний підхід, а також використання таких аналітичних прийомів як середні та відносні величини, групування тощо. 94. Поняття та види фінансових правопорушень Фінансове правопорушення — винне протиправне діяння суб’єкта фінансових правовідносин, який посягає на суспільні відносини у сфері фінансової діяльності держави. За це правопорушення чинними нормативно-правовими актами передбачено фінансово-правову відповідальність. Фактичною підставою фінансово-правової відповідальності є фінансове правопорушення. У будь-якому разі поняття фінансового правопорушення повинно охоплювати податкові, бюджетні правопорушення, порушення валютного, банківського законодавства, за які встановлено фінансово-правову відповідальність. Можна назвати кілька видів правопорушень із фінансових питань: 1) приховування в обліку валютних та інших доходів, непродуктивних витрат і збитків (заниження в обліку обсягів реалізації продукції чи послуг; заниження прибутку; приховування кредиторської чи дебіторської заборгованості) . 2) відсутності бухгалтерського обліку або ведення його з порушенням установленого порядку ( відсутність або неналежне оформлення бухгалтерських облікових документів; неповне чи несвоєчасне відображення в облікових документах господарських операцій; неправильне нарахування виплата заробітної плати, надбавок, допомог, премій; неправильне відображення в обліку розрахунків з бюджетом; внесення недостовірних даних до регістрів бухгалтерського обліку і первинних документів або несвоєчасне їх складання) . 3) несвоєчасного або неякісного проведення інвентаризації грошових коштів і матеріальних цінностей. Порушуються відносини щодо проведення інвентаризації. 4) порушення правил ведення касових операцій (відсутність або нена¬лежне ведення касової книги; неправильне оформлення касових документів; завищення ліміту готівки в касі; використання готівки не за цільовим призначенням; несвоєчасне здавання готівки в установи банку; не проведення раптових ревізій каси тощо) . 5) перешкоджання працівникам державної контрольно - ревізійної служби у проведенні ревізій та перевірок. 95. Види юридичної відповідальності за порушення фінансового законодавства Юридична відповідальність за порушення фінансового законодавства – це правовідношення між державою і суб’єктом фінансового правопорушення, що характеризується засудженням протиправного діяння правопорушника та накладанням на нього обов’язку притерпіти відповідно до санкції порушеної норми права несприятливі наслідки особистого, майнового і організаційного характеру. Залежно до якої галузі належить юридична відповідальність, який вид правопорушення вчинений, виділяються: 1) кримінально-правова відповідальність, конкретним проявом якої є кримінальне покарання; 2) адміністративна відповідальність – у формі адміністративних стягнень; 3) дисциплінарна відповідальність, яка настає у формі різних дисциплінарних стягнень; 4) майнова (цивільно-правова) відповідальність у вигляді відшкодування завданої шкоди, відшкодування збитків або ж штрафу, пені, неустойки 5) фінансово-правова відповідальність - застосування до особи, яка скоїла фінансове правопорушення, заходів державного примусу, що виражаються у формі обтяжень майнового характеру (фінансових санкцій) і здійснюються в особливій процесуальній формі, визначеній нормативно-правовими актами фінансового законодавства. 96. Зведені бюджети Складання зведених бюджетів України на рівні держави, областей, АРК, міст Києва та Севастополя проводиться з метою забезпечення аналізу доходів, які формують бюджети, та видатків, що забезпечують функціонування держави і органів місцевого самоврядування. Зведені бюджети не затверджуються. Їх показники мають статистичний характер і використовуються для проведення розрахунків можливості бюджетної системи забезпечити фінансування завдань і функцій держави і місцевих органів самоврядування. Для ефективного управління адміністративно-територіальними одиницями необхідна постійна інформація про надходження доходів до бюджетів усіх рівнів і видатки, які внесені в ці бюджети. Необхідно мати інформацію і про взаємовідносини органів влади. Зведений бюджет - це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу і прогнозування економічного і соціального розвитку держави. Зведений бюджет України – це Державний бюджет України + зведені бюджети АРК, областей, АРК, міст Києва та Севастополя. Зведений бюджет АРК = Бюджет АРК + бюджети міст республіканського значення (АРК) і обласного значення + зведені бюджети районів. Зведені бюджети міст Києва та Севастополя = міські бюджети + бюджети районів у містах, селищні. Зведені бюджети областей = обласні зведені бюджети міст з районним поділом + міські + зведені бюджети районів. Зведені бюджети районів = районні + міські (міст районного значення) + сільські + селищні. 97. Податкова система, принципи її організації. Виділяють внутрішню і зовнішню форми існування податкової системи: Зовнішня форма – особливості розподілу податків за відповідними бюджетами і надходження їх до централізованих державних фондів Внутрішня форма – відносини зі справляння податків і зборів, що включає видовий список обов’язкових платежів податкового характеруУ широкому значенні податкова система являє собою сукупність податків, зборів і платежів, законодавчо закріплених у даній державі; принципів, форм і методів їх встановлення, зміни або скасування; дій, які забезпечують їх сплату, контроль і відповідальність за порушення податкового законодавства. Принципи умов оптимального співвідношення бюджетних надходжень і податкових платежів: чіткий розподіл компетенції між органами влади на центральному та місцевому рівнях самостійність бюджетів і наявність у них незалежних джерел доходів відсутність стійких каналів перерахування коштів з вищестоящих бюджетів до загальнодержавного |
|
КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право» Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение... |
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,... |
|
ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ” Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового... |
Законодавства, їх система Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин |
|
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА Поняття адміністративного права. Співвідношення адміністративного права з іншими галузями права |
«Предмет, метод, принципи і система земельного права України» Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни |
|
1. Місце муніципального права всистемі національного права України Це пов'язано з тим, що їх об'єднують загальні: предмет, метод, функції, цілі. Муніципальне право – це не аморфна маса правових розпоряджень,... |
Тема Предмет, метод, принципи та система екологічного права Форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації |
|
1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА Змістом трудового права... П 68 Правознавство [Текст]: практикум С. Ф. Гуцу, А. О. Гордеюк, Д. М. Гатило, М. Ж. Мкртчан. – Х.: Нац аерокосм ун-т ім. М.Є. Жуковського... |
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського... Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод |