1. Предмет і метод фінансового права


Скачати 1.89 Mb.
Назва 1. Предмет і метод фінансового права
Сторінка 5/15
Дата 08.04.2013
Розмір 1.89 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

70. Поняття, функції, ознаки та види податків і зборів (обов’язкових платежів)

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються Податковим кодексом України За своєю правовою формою та економічним змістом ці платежі не є тотожними. Податок – являє собою узаконену форму відчуження власності ЮО та ФО до бюджету відповідного рівня (у розмірах і у строки, передбачені в законі) на принципах обов`язковості, безповоротності, індивідуальної безоплатності. Збори – це платежі, які стягуються з платника державними органами за надання права брати участь або використовувати як матеріальні, так і нематеріальні об`єкти. Ознаки податку і збору: 1) односторонній характер установлення-податок установлюється державою в особі ВРУ, а отже, погоджується з усім народом, представником якого є ВРУ, проте не з кожним конкретним громадянином; ст. 74 Конституції України забороняє проведення референдуму з питань податків; 2) адресність 3) цільове призначення: 4) індивідуальна безвідплатність: 5) безповоротність стягнення - 6) обов’язковість (примусовий характер стягнення) Види податків класифікують залежно від: 1) компетенції органа, що вводить відповідний платіж на відповідній території: А) загальнодержавні; Б) місцеві; 2) каналу надходження: А) закріплені ; Б) регулюючі (різнорівневі) 3) платника: А) податки з ЮО; Б) податки з ФО; В) змішані – платники і ЮО і ФО – є а) 4) форми оподаткування: А) прямі (прибутково-майнові) : а) особисті – (податок на прибуток, податок з доходів ФО); б) реальні – податок з власників транспортних засобів, податок на землю; Б) непрямі – ПДВ, акциз, ввізне-вивізне мито;

71. Поняття і особливості фінансово-правової відповідальності

Фінансово-правова відповідальність – самостійний вид юридичної відповідальності, який полягає у застосуванні до особи, яка скоїла фінансове правопорушення, заходів державного примусу, які виражаються у формі обмежень майнового характеру (фінансових санкцій) і здійснюються в особливій процесуальній формі відповідно до законодавства.

Особливості фінансово-правової відповідальності: 1) наступає за фінансове правопорушення; 2) встановлюється державою у фінансових нормах, які є охоронними і містять у своїй структурі фінансово-правові санкції; 3) викликає для правопорушника негативні наслідки майнового характеру; 4) здійснюється в особливій процесуальній формі; 5) рішення про накладення фінансових санкцій може бути прийняте як державним органом так і правопорушником у визначених законодавством випадках; 6) санкції, які застосовуються на підставі фінансово-правових норм, як правило не знаходять застосування в інших галузях права (крім штрафу та пені) – обмеження кредитування, припинення бюджетних асигнувань тощо.

Фінансово-правова відповідальність є важливим інститутом фінансового права України й одним з дискусійних питань теорії та практики вітчизняного права.
72. Фінансові санкції за порушення податкового законодавства

Фінансово-правова відповідальність має на меті завдати правопорушнику негативних наслідків майнового характеру. Це зумовлене специфікою фінансово-правових санкцій, необхідністю для держави отримати відшкодування й покарати правопоруш­ника в специфічній, характерній для фінансового права майновій формі.

Види фінансових санкцій:

- штраф - це фінансова санкція у вигляді стягнення, що застосовується до порушника фінансового законодавства, у порядку та розмірах, визначених законом (штрафи за порушення податкового законодавства; штрафи за порушення норм валютного законодавства; штрафи за порушення норм з регулювання обігу готівки; штрафи за порушення банківського законодавства).

- пеня - це плата у вигляді відсотків, нарахована на суму боргу. Стягується за порушення термінів внесення платежів до бюджету, за затримку подання документів фінансової звітності і застосовується Державною податковою адміністрацією України, іншими органами фінансового контролю у встановлених законом випадках.

- примусове стягнення - це примусове списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника, на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом.

- недоїмка - це сума коштів, несплачених у розмірах та строках, визначених законом, тому вона розглядається як борг платника податків, а також як санкція, що застосовується при погашенні боргу, і включає штраф та пеню, що нараховуються на суму боргу.
73. Поняття податкового права як підгалузі фінансового права

Податкове право є складовою частиною такого розділу фінансового права, як «Правове регулювання державних доходів» і тісно пов’язане з конституційним і адміністративним правом, а також з основним інститутом фінансового права — бюджетним правом України.

Норми податкового права утворюють загальну й особливу частини Податкового права. У загальну частину включаються норми, що: 1) визначають поняття податку й оподаткування; 2) закріплюють принципи та функції податків; 3) повноваження державних органів по їхньому встановленню; 4) визначення поняття та складу податкової системи; 5) основні права й обов’язки сторін податкових правовідносин; 6) встановлюють склад податкових правопорушень, фінансову відповідальність і порядок її застосування. Особлива частина включає норми, що регламентують порядок стягнення податкових платежів, коло платників по кожному податку, об’єкти оподаткування, порядок нарахування та сплати.

74. Особливості податкових правовідносин.

Податкові правовідносини - відносини, що виникають відповідно до податков. норм і регулюють встановлення, введення, справляння та стягнення податків та інших обов’язкових платежів.

Под. правовідносини мають особливі риси: 1)виникають і розвиваються виключно у сфері фінанси.діяльності держави на стадії формування держав. доходів. 2) є публічно-правовими, формами реалізації публічних інтересів 3) мають майновий характер (грошові кошти) 4) є відносинами владного характеру, формою реалізації податкової норми, що має імперативний характер. Однією стороною завжди є держава або уповноважені нею органи, які мають право видавати владні приписи.
75. Правове регулювання оподаткування в Україні

Правове регулювання оподаткування в Україні здійснюється цілим рядом податково-правових актів, серед яких виділяють акти органів законодавчої влади (закони) та акти органів виконавчої влади (підзаконні акти).

Існують різні форми таких актів: Конституція України, ЗУ, укази ПУ, декрети КМУ, накази, інструкції чи положення Міністерства фінансів України або ДПА, методичні вказівки, листи та ін.

Правову основу оподаткування в Україні визначають Податковий кодекс України та спеціальні закони : ЗУ "Про державну податкову службу в Україні",

У даних нормативних актах визначені й закріплені принципи побудови системи оподаткування, дається перелік об’єктів оподаткування і видів податків, встановлені розміри ставок податків, визначені права, обов’язки й відповідальність платників податків та посадових осіб державних податкових інспекцій, які здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства та інше.
76. Правове регулювання податкових зобов’язань та податкового боргу

Правове регулювання податкових зобов`язань та податкового боргу здійснюється ЗУ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", 2181.

Податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими ЗУ (1.2) ст.1 ЗУ 2181).

Для того щоб абстрактний обов’язок сплачувати податки (невиконання якого тягне застосування примусових заходів негативного характеру з боку держави) став реальним, такий обов’язок необхідно узгодити.

Способи узгодження податкового зобов’язання: 1. Самостійне узгодження платником податку, яке здійснюється шляхом заповнення і подання податкової декларації. 2. Апеляційне узгодження - узгодження податкового зобов'язання у порядку і строки, які визначені ЗУ 2181 за процедурами адміністративного або судового оскарження.

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (1.3) ст. 1 ЗУ 2181).
77. Заходи забезпечення та погашення податкового боргу

Податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання ( ЗУ 2181).

Способи забезпечення виконання платником податку податкового зобов’язання: 1) податкова застава - ; 2) поручительство від банку — 3) адміністративний арешт активів

Якщо інші заходи по погашенню податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи по залученню додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення грошових коштів, які знаходяться в його власності, а за їхньої недостатності — шляхом продажу інших активів такого платника.

78.Правове регулювання оподаткування доходів фізичних осіб.

Конституція України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає

вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
79. Правові основи оподаткування прибутку юридичних осіб

Конституція України, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає

вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
80. Неподаткові платежі, що сплачуються до державного бюджету.

Перелік загальнообов’язкових зборів чітко визначений у Податковому кодексі України:

  1. акцизний збір (хоча за своєю правовою природою цей збір фактично є непрямим податком)

  2. збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Держбюджету

  3. збір за спеціальне використання природних ресурсів;

  4. збір за забруднення навколишнього природного середовища;

  5. збір до фонду щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи й соціального захисту населення

  6. збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування;

  7. збір до Державного інноваційного фонду;

  8. збір на розвиток виноградарства, садівництва й хмелярства;

  9. єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон;

  10. збір за використання радіочастотного ресурсу України;

  11. збір до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб;

  12. збір за проведення гастрольних заходів;

  13. судовий збір;

  14. збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

Конкретна деталізація механізму справляння цих податків передбачена у відповідних законодавчих актах: Декрет Кабінету Міністрів «Про акцизний збір», Лісовий кодекс, Кодекс про надра, Водний кодекс, Закон У. «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та інші
81. Елементи податкового закону

Податковий закон – це правовий акт вищого органу законодавчої влади, який зобов`язує ЮО і громадян сплачувати до бюджету платежі у формі податків у визначеному розмірі і у точно визначені строки.

Елементи податкового закону мають в собі наявність елементів податку. Незалежно від структури податкової норми, яка включає гіпотезу, диспозицію, санкцію, податковий закон містить специфічну структуру, за допомогою якої розкривається зміст окремого виду податку, за винятком податкових норм, які характеризують загальні засади оподаткування.

Необхідні елементи податкового закону — без яких податкове зобов’язання не може вважатися встановленим (платник або суб’єкт податку, об’єкт оподаткування, предмет, масштаб податку, метод обліку податкової бази, податковий період, одиниця оподаткування, податкова ставка та метод оподаткування, порядок обчислення податку, звітний період, строки сплати податку, способи і порядок його сплати).

Факультативні елементи — відсутність яких безпосередньо не впливає на ступінь визначеності податкового зобов’язання, проте суттєво знижує гарантії належного виконання цього зобов’язання (порядок стягнення недоїмки і повернення неправильно утриманих сум податку; відповідальність за податкові правопорушення; податкові пільги).

82.Усунення подвійного оподаткування

«Подвійне оподаткування» - обкладання одного податкового об’єкта в окремого платника тим самим або аналогічним податком за той самий відрізок часу. Питання виникає при:

1. оподаткуванні доходів одержаних резидентами за кордоном. Вирішується в рамках спеціальних міжнародних угод про усунення подвійного оподаткування, згідно яких оподаткування відбувається лише в одній з держав і регулюється в рамках національного законодавства цієї держави

Згідно Податкового кодексу України передбачається зарахування суми доходу, отриманої за кордоном у загальну суму доходу, що підлягає оподаткуванню в У., й урахування цього при визначенні загального розміру податку. При цьому розмір зарахованих сум не може перевищувати суму податку, що підлягає сплаті в Україні. У цьому випадку обов’язковим є письмове підтвердження податкового органу відповідної держави про факт сплати податку і наявності міжнародного договору про усунення подвійного оподаткування.

2. при змішаному порядку сплати податку (якщо особи сплачують податок і подають декларацію у різних місцях)

3. при оподаткуванні розподіленої частини прибутку підприємств (перший раз – при оподаткуванні прибутку підприємств, другий – дивідендів)
83. Правове регулювання надання фінансових послуг

Державне регулювання ринку фінансових послуг здійснюється в Україні відповідно до ЗУ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ЦКУ, ГКУ, ЗУ "Про банки і банківську діяльність", ЗУ "Про кредитні спілки", ЗУ "Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)", ЗУ "Про фінансовий лізинг", ЗУ "Про недержавне пенсійне забезпечення", Указ ПУ "Про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України".
84. Правове регулювання створення та функціонування фінансових установ

Фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом.

До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Фінансові установи в Україні діють відповідно до ЗУ" Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" з урахуванням норм законів України, які встановлюють особливості їх діяльності.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   15

Схожі:

КОНТРОЛЬНЫЕ ВОПРОСЫ для подготовки к экзамену по учебной дисциплине «Хозяйственное право»
Предмет, метод господарського права, його співвідношення з іншими галузями права.(Предмет, метод хозяйственного права, его соотношение...
Тема: Предмет, структура, завдання й методи досліджень в юридичній психології
Юридична психологія, метод спостереження (інтроспекція), метод бесіди, метод експерименту (законодавчий, природний, лабораторний,...
ТРУДОВЕ ПРАВО, ПРАВО СОЦІАЛЬНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ”
Трудове право України як самостійна галузь права, її співвідношення з суміжними галузями права. Предмет трудового права. Метод трудового...
Законодавства, їх система
Поняття цивільного права як галузі права. Предмет та метод цивільно-правового регулювання суспільних відносин
Тема ПОНЯТТЯ, ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
Поняття адміністративного права. Співвідношення адмі­ністративного права з іншими галузями права
«Предмет, метод, принципи і система земельного права України»
Поняття і основні ознаки земельного права України як галузі права, галузі науки і навчальної дисципліни
1. Місце муніципального права всистемі національного права України
Це пов'язано з тим, що їх об'єднують загальні: предмет, метод, функції, цілі. Муніципальне право – це не аморфна маса правових розпоряджень,...
Тема Предмет, метод, принципи та система екологічного права
Форми взаємодії суспільства з природою в умовах індустріального періоду розвитку цивілізації
1. ПРЕДМЕТ, МЕТОД І СИСТЕМА ТРУДОВОГО ПРАВА Змістом трудового права...
П 68 Правознавство [Текст]: практикум С. Ф. Гуцу, А. О. Гордеюк, Д. М. Гатило, М. Ж. Мкртчан. – Х.: Нац аерокосм ун-т ім. М.Є. Жуковського...
Лекція за змістовним модулем 1: «Загальна характеристика бухгалтерського...
Змістовний модуль Загальна характеристика бухгалтерського обліку, його предмет і метод
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка