С. Т. Скибенко РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ


Скачати 2.22 Mb.
Назва С. Т. Скибенко РИНОК ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
Сторінка 5/14
Дата 03.04.2013
Розмір 2.22 Mb.
Тип Методичні рекомендації
bibl.com.ua > Фінанси > Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
ТЕМА 2. Суб’єкти ринку фінансових послуг
2.1. Методичні поради до вивчення теми
Суб’єкти (учасники) ринку фінансових послуг – фінансові установи та суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні або фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

Суб’єктами ринку фінансових послуг можуть бути:

  • практично кожний індивідуум - фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності;

  • групи громадян (партнерів);

  • трудові колективи; юридичні особи усіх форм власності.

Пріоритетними чинниками при виборі фінансової установи, яка здатна задовольнити потреби споживачів шляхом надання їм фінансових послуг, є надійність посередника; позитивний досвід його діяльності на ринку, підтверджений відповідними офіційними даними; прийнятний рівень оцінки вартості фінансових послуг; належний набір і достатня прибутковість фінансових продуктів; індивідуальний підхід до клієнта; можливість отримання супутніх фінансових послуг тощо.

Оскільки реалізація фінансових послуг є основним видом професійної діяльності фінансового посередника (оферента), до головних цілей його функціонування слід віднести (рис. 2.1):



Рис. 2.1. Цільові завдання фінансових посередників на ринку.

Розглянемо класифікацію суб’єктів (учасників) ринку фінансових послуг за різними ознаками (рис. 2.2):

Рис. 2.2. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг.

Функції суб’єктів ринку фінансових послуг зумовлюють особливості діяльності кожної групи його учасників.

З урахуванням принципових форм укладання угод на ринку фінансових послуг його суб’єктів можна поділити на три групи: 

  • продавці і покупці фінансових активів (інструментів, послуг);

  • фінансові посередники;

  • суб’єкти, що виконують допоміжні функції (функції обслуговування основних учасників ринку фінансових послуг та окремих операцій на фінансовому ринку тощо).

Продавці і покупці фінансових активів (послуг) складають групу прямих учасників ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових операцій, пов’язаних з наданням фінансових послуг. 

На ринку позикових капіталів основними видами прямих учасників фінансових операцій є кредитори і позичальники; на ринку цінних паперів – емітенти і інвестори; на валютному ринку – продавці і покупці валюти; на ринку золота (та інших дорогоцінних металів) і дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансових операцій є продавці та покупці дорогоцінних металів і каміння; на страховому ринку – страховики і страхувальники.

На ринку нерухомості (іпотечному ринку) основні суб’єкти поділяються на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.

Продавцями на первинному ринку нерухомості виступають окремі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному ринку продавцями є рієлторські фірми; приватні особи, що прагнуть покращити своє житлове або матеріальне становище; особи, що емігрують, тощо. На вторинному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикується як приватними власниками, так і муніципальною владою.

Покупцями житла виступають рієлторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомості (рієлторскі фірми); оцінники житла; банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями; юристи, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю; страхові компанії; інформаційні (в тому числі рекламні) структури. 

На відміну від цілей функціонування фінансових установ, які реалізують фінансові послуги, споживачі фінансових послуг звертаються до фінансових посередників з метою задоволення власних намірів, основні з яких наведені на рис. 2.3:



Рис. 2.2. Наміри споживачів фінансових послуг.

Рис.2.3. Наміри споживачів фінансових послуг.

Отже, фінансові посередники (оференти) – це фінансові інститути, які акумулюють заощадження і кошти інвесторів та використовують їх для кредитування або інвестування. Фінансовими посередниками є фінансові організації, які надають посередницькі послуги в процесі здійснення діяльності на окремих сегментах ринку фінансових послуг.

Фінансові посередники надають можливість приватним особам - власникам заощаджень диверсифікувати кошти, що, за сприятливих умов на ринку, дозволить громадянам отримати більші доходи на свої фінансові вкладення. Саме в домогосподарствах утворюється основний надлишок фінансових ресурсів, який розміщуються у відповідних інститутах (банках, кредитних спілках, страхових компаніях, недержавних пенсійних фондах), вкладаються в цінні папери і спрямовуються фінансовими посередниками на фінансування конкретних фірм, державного сектору тощо.

Фінансові посередники (банківські і небанківські фінансово-кредитні установи) у процесі своєї діяльності практично створюють нові фінансові активи, рівномірно розподіляють ризики, формують власні доходи і прибутки, успішно вкладаючи в інвестиційні та інші проекти залучений і позичений капітал.

2.2. План практичного заняття
Питання для обговорення:

  1. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг.

  2. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг за різними ознаками.

  3. Цілі функціонування суб’єкта ринку фінансових послуг – оферента.

  4. Наміри суб’єктів ринку фінансових послуг – споживачів.

  5. Функції фінансових посередників та напрями їх вдосконалення.


Практичні завдання
1. Самостійно опрацювати Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

2. З’ясувати і детально розкрити мету діяльності оферентів на різних сегментах ринку фінансових послуг.

  1. Обґрунтувати економічну доцільність діяльності фінансових посередників.

  2. Описати особливості створення цільових орієнтирів споживачів фінансових послуг:

а) юридичних осіб;

б) фізичних осіб.

  1. Проаналізувати порядок взаємодії прямих учасників:

а) ринку банківських послуг;

б) іпотечного ринку;

в) ринку позикового капіталу;

г) ринку цінних паперів;

д) валютного ринку;

е) страхового ринку.

  1. З’ясувати практичну сферу формування договорів, укладених між оферентами та споживачами фінансових послуг.

  2. Порівняти статистичні дані НБУ і Держкомфінмоніторингу щодо обсягів і результатів діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг.




  1. Питання для самопідготовки і самоконтролю знань




  1. Суб’єкти ринку фінансових послуг та їх види.

  2. Пріоритетні чинники вибору установи – фінансового посередника.

  3. Цілі функціонування суб’єкта ринку фінансових послуг – оферента.

  4. Ознаки класифікації суб’єктів ринку фінансових послуг.

  5. Функції прямих учасників ринку фінансових послуг на його окремих сегментах.

  6. Наміри суб’єктів ринку фінансових послуг – споживачів.

  7. Система взаємодії суб’єктів ринку фінансових послуг.

  8. Функції фінансових посередників та напрями їх вдосконалення.




  1. Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань



  1. Механізм утворення та розміщення заощаджень домогосподарств в економіці ринкового типу.

  2. Джерела формування та механізм споживання інвестиційного капіталу.

  3. Варіанти формування ринкової ціни капіталу, інвестованого в діяльність суб’єктів різних сегментів ринку фінансових послуг.

  4. Діяльність фінансових посередників щодо залучення заощаджень населення до інвестиційних процесів.

  5. Роль і функції держави як учасника ринку фінансових послуг.

  6. Проблеми функціонування фінансових посередників в умовах кризи.

  7. Статистична інформація про діяльність оферентів та споживачів фінансових послуг в Україні та інших державах.

  8. Особливості процесу регіоналізації фінансових відносин в Україні.

Термінологічний словник
Суб’єкти (учасники) ринку фінансових послуг – фінансові установи та суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні або фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.

фінансові посередники (оференти) – це фінансові інститути, які акумулюють заощадження і кошти інвесторів та використовують їх для кредитування або інвестування.
Література: 1, 2; 3; 4; 5; 14; 16; 18; 20; 22; 23.

ТЕМА 3. Поняття і класифікація фінансового посередництва

3.1 Методичні поради до вивчення теми
Функціонування фінансових посередників є обов’язковим атрибутом сучасної ринкової економіки. Основне їх призначення полягає у забезпеченні ефективного перерозподілу капіталу між учасниками ринку та фінансування економічної діяльності.

Фінансові посередники відіграють важливу роль у функціонуванні усіх сегментів ринку фінансових послуг, через них впливають на розвиток економіки. Зміст операцій і послуг фінансових посередників пов'язаний із створенням для суб'єктів ринку максимально сприятливих умов для успішного діяльності. Тобто функціонально фінансові посередники спрямовані не всередину фінансової сфери, а на реальну економіку, на підвищення ефективності діяльності її суб'єктів.

Переміщення капіталу від тих, хто має заощадження, може здійснюватися різними способами. Розглянемо, як відбувається переміщення капіталу за допомогою таких поширених фінансових інструментів, як цінні папери (рис.3.1):


Рис. 3.1. Способи переміщення капіталу на ринку.
Отже, фінансове посередництво – це діяльність з акумулювання та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси. Фінансові посередники виконують функції, спрямовані на задоволення потреб споживачів на ринку фінансових послуг, але безпосередньо не пов’язані з виробництвом товарів, робіт і наданням послуг виробничого характеру. Основна функція фінансових посередників – допомога в передачі коштів від потенційних заощаджувачів до потенційних позичальників.

Основні функції фінансових посередників наведені на рис.3.2:




Рис.3.2.Функції фінансових посередників.
Існують різні підходи до класифікації фінансових посередників. Наприклад, до професійних учасників ринку фінансових послуг відносять таких фінансових посередників, як інвестиційно-кредитні фінансові інститути, які акумулюють кошти індивідуальних інвесторів і використовують їх для інвестування та кредитування, та фінансові організації, що надають посередницькі послуги у процесі здійснення операції з цінними паперами та іншими фінансовими активами.

Розрізняють фінансових посередників і в залежності від сегменту ринку, на якому вони працюють. Так, фінансовими посередниками, що надають фінансові послуги кредитного характеру, виступають банки, лізингові, селенгові та факторингові компанії, ломбарди, а також кредитні спілки, які займаються депозитно-кредитним обслуговуванням; послугами із страхування і перестрахування клієнтів забезпечують страхові компанії. Розвиток інвестиційних операцій на ринку фінансових послуг зумовив виникнення таких спеціалізованих фінансових посередників (рис. 3.3):


Рис. 3.3. Фінансові посередники інвестиційного спрямування.
Інститут спільного інвестування (ІСІ) – корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який здійснює діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість. Залежно від порядку здійснення його діяльності ІСІ може бути:

  • відкритого типу, якщо ІСІ бере на себе зобов'язання здійснювати у будь-який час на вимогу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ;

  • інтервального типу, якщо ІСІ зобов'язується здійснювати на ви­могу інвесторів викуп цінних паперів, емітованих цим ІСІ протягом обу­мовленого у проспекті емісії строку, але не рідше одного разу на рік:

  • закритого типу, якщо ІСІ зобов'язується викупати цінні папери, емітовані цим ІСІ до моменту його реорганізації або ліквідації.

Корпоративний інвестиційний фонд – це ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і здійснює діяльність виключно із спільного інвестування.

Пайовий інвестиційний фонд – це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами (при цьому обліковуються останньою окремо від результатів її власної діяльності). Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою; він створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР).

Особливості діяльності фінансових посередників, а також національні традиції обумовлюють їх поділ на окремі типи. Ринково орієнтована модель структурної організації фінансового сектору держави передбачає наявність таких типів фінансових посередників (рис. 3.4):


Комерційні банки




Ощадно-кредитні асоціації



Кредитні спілки


Депозитні інститути





Взаємні грошові фонди і взаємні фонди




Трастові компанії




Пенсійні фонди

Ощадні установи

контрактного типу



Страхові компанії






Інвестиційні банки





Інвестиційні

посередники


Іпотечні банки







Інвестиційні компанії





Компанії з управління активами





Інститути спільного інвестування



Рис.3.4. Типи фінансових посередників.

Взаємні грошові фонди (ВГФ) це організації, що випускають «акції», які є вкладами з виплачуваним відсотком. Клієнти можуть використовувати ці кошти у безготівкових розрахунках. ВГФ залучають кошти від багатьох вкладників і використовують фонди на придбання дохідних цінних паперів.

Взаємні фонди це компанії, що залучають кошти за рахунок випуску акцій і продажу їх населенню. Виручені кошти вкладаються у придбання акцій корпорацій. Взаємні фонди можуть скуповувати випущені ними акції на вимогу власників. Тому їх акції по суті є паями учасників.

Українське законодавство поділяє фінансових посередників на два типи: банківські установи та небанківські фінансово-кредитні установи. Відповідно, фінансові послуги, які надаються професійними учасниками ринку в Україні, в залежності від типу фінансового посередника, можна згрупувати таким чином (рис.3.5):









Рис. 3.5.Типи фінансового посередництва в Україні.

 

Найактивнішими учасниками сучасного ринку фінансових послуг є банки. Без їх діяльності неможливе існування і функціонування таких сегментів фінансового ринку, як грошовий і валютний ринок, ринок позикового капіталу, ринок цінних паперів.

Універсальні банки можуть виконувати всі види банківських операцій і послуг: залучення депозитів від фізичних і юридичних осіб; відкриття та обслуговування поточних рахунків клієнтів і банків-кореспондентів, у тому числі, - переказ коштів за допомогою платіжних інструментів; розрахунково-касове обслуговування клієнтів; розміщення залучених ресурсів в кредитних та інвестиційних операціях від свого імені, на власних умовах та на власний ризик; операції з валютою; емісію власних цінних паперів; купівлю і продаж цінних паперів від свого імені та за дорученням клієнтів; надання гарантій і поручительств; факторинг; лізинг; послуги з відповідального зберігання та надання в оренду сейфів для зберігання цінностей та документів; випуск і обслуговування чеків, векселів та інших платіжних інструментів; випуск банківських платіжних карток і здійснення операцій з їх обслуговування;надання консультаційних та інформаційних послуг; довірче управління коштами та цінними паперами за договорами з юридичними і фізичними особами; депозитарну діяльність і діяльність з ведення реєстрів власників іменних цінних паперів тощо.

Для визнання банку як спеціалізованого критерієм є наявність у його портфелі більше 50 % активів одного типу. Кредитування громадян і суб’єктів господарювання, у тому числі, - фізичних осіб є однією з основних функцій банків як спеціалізованих кредитних установ.

Інвестиційні банки не є банками в класичному розумінні, оскільки вони не виконують цілого ряду банківських операцій, притаманних класичному комерційному банку. Інвестиційний банк мобілізує довгостроковий позиковий капітал і передає його клієнтам через випуск і розміщення облігацій або інших боргових зобов’язань, тобто виступає організаційним посередником та гарантом між позичальниками та інвесторами.

Іпотечні банки спеціалізуються на іпотечних операціях: видають довгострокові кредити під заставу нерухомості; акумулюють ресурси за рахунок емісії та розміщення іпотечних облігацій, виконують операції з пакетування іпотечних кредитів.

Кредитна спілка є неприбутковою організацією, заснованою фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднання грошових внесків членів кредитної спілки.

Ломбард – фінансова установа, виключним видом діяльності якої є надання на власний ризик фінансових кредитів фізичним особам за рахунок власних або залучених коштів під заставу майна.

Недержавний пенсійний фонд – юридична особа, що здійснює діяльність з метою нагромадження пенсійних внесків з подальшим управлінням пенсійними активами і здійсненням пенсійних виплат; одержання прибутку не є основною метою недержавного пенсійного фонду.

На ринку фінансових послуг непряме переміщення (трансфер) капіталу може здійснюватись за допомогою різних типів фінансових посередників. Але у кожному випадку посередник спочатку залучає фінансові ресурси у суб’єктів, які мають заощадження, в обмін на свої зобов’язання, у тому числі, - на власні цінні папери, а потім використовує цей капітал для інвестування (наприклад, придбання і збереження цінних паперів компаній) та кредитування.

Таким чином, фінансові посередники засновують нові форми капіталу. Наявність фінансових посередників значно збільшує ефективність ринку короткострокового і довгострокового позикового капіталу.

На високорозвинених ефективних ринках фінансові посередники допомагають інвесторам у прийнятті зважених та оперативних рішень щодо інвестування коштів у фінансові активи і забезпечують реалізацію цих рішень. На таких ринках посередники здійснюють не тільки оперативне інвестування, а й оперативне вилучення коштів інвесторами, підтримуючи тим самим ліквідність ринку. Саме фінансові посередники дають інвесторам змогу в будь-який час вилучити капітал і знову інвестувати його на більш вигідних умовах.

При обслуговуванні учасників ринку одні фінансові посередники надають лише окремий вид послуг, який і визначає їх роль на ринку, а інші – широкий спектр фінансових послуг. До спеціалізованих фінансових інститутів, які займаються переважно одним видом діяльності, належать інвестиційні, лізингові, страхові компанії, брокерські та агентські фірми. До фінансових посередників, що надають широкий спектр фінансових послуг, належать комерційні банки, які, окрім основних банківських послуг щодо залучення коштів клієнтів та розміщення їх на ринку, здійснюють велику кількість операцій від імені та за рахунок клієнтів як на ринку позикових капіталів, так і на фондовому та валютному ринках.

Отже, фінансове посередництво - це специфічний вид діяльності на ринку фінансових послуг, що полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх в дохідні активи. Внаслідок цієї діяльності на ринку:

- з'являються нові фінансові інструменти, значно розширюється їх загальний асортимент, що посилює стимули до формування вільних грошових капіталів;

- урізноманітнюється трансформація грошового капіталу, що сприяє кращій адаптації його руху до потреб розширеного відтворення;

- скорочуються витрати економічних суб'єктів на забезпечення руху власного грошового капіталу;

- зменшуються ризики економічних суб'єктів, пов'язані з використанням свого грошового капіталу.
3.2. План практичного заняття

Питання для обговорення:

  1. Сутність і зміст фінансового посередництва.

  2. Функції фінансових посередників.

  3. Підходи до класифікації фінансових посередників.

  4. Типи фінансових посередників.

  5. Проблеми функціонування ринків за відсутності фінансових посередників.

Практичні завдання:

1. З’ясувати передумови виникнення фінансового посередництва.

2. Охарактеризувати ознаки, за якими здійснюється класифікація фінансових посередників.

3.Визначити розбіжності між моделями організації фінансового посередництва та оцінити їх вплив на ефективність суспільного виробництва.

4. Сформулювати і обґрунтувати функції фінансових посередників.

5. Проаналізувати існуючі форми фінансового посередництва (фінансові послуги), порівняти їх і викласти сферу застосування кожної з них.

 6. Проаналізувати дані про діяльність фінансових посередників в Україні, порівняти їх з аналогічними даними на регіональному рівні на конкретних прикладах.

7. З’ясувати можливості використання в Україні зарубіжного досвіду впровадження конкретних форм фінансового посередництва.



  1. Питання для самопідготовки і самоконтролю знань

  1. Дайте визначення поняття «фінансове посередництво».

  2. Охарактеризуйте особливості різних моделей організації фінансового посередництва.

  3. Назвіть характерні риси вітчизняної моделі організації фінансового посередництва.

  4. Сформулюйте переваги та недоліки конкретних підходів до класифікації фінансових посередників.

  5. Поясніть особливості функціонування ринків за відсутності фінансових посередників.

  6. Розкрийте зміст функцій фінансових посередників.

  7. Охарактеризуйте форми діяльності фінансових посередників.

  8. Охарактеризуйте типи фінансового посередництва.

  9. Порівняйте пряме (трансферт) і непряме (трансфер) переміщення капіталу.

  10. Поясніть особливості фінансового посередництва на різних сегментах ринку фінансових послуг.


3.4. Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань

  1. Економічний зміст і призначення фінансового посередництва.

  2. Еволюція розвитку фінансового посередництва.

  3. Місце і роль фінансового посередництва в організації ринкового механізму господарювання.

  4. Механізм перерозподілу капіталу за участю фінансових посередників.

  5. Організація фінансового посередництва на різних сегментах ринку.

  6. Роль банків у фінансовому посередництві.

  7. Практика небанківського фінансового посередництва.

  8. Проблеми розвитку фінансового посередництва на ринку фінансових послуг в Україні.

  9. Шляхи удосконалення моделей організації фінансового посередництва.

  10. Оцінка впливу фінансового посередництва на подолання наслідків фінансової кризи.


Термінологічний словник

фінансове посередництво – це діяльність з акумулювання та перерозподілу наявного у суспільстві вільного капіталу та реалізації фінансових операцій, що супроводжують ці процеси.

фінансове посередництво - це специфічний вид діяльності на ринку фінансових послуг, що полягає в акумуляції його суб'єктами в обмін на свої зобов'язання вільних грошових капіталів і розміщення їх в дохідні активи.

Інститут спільного інвестування (ІСІ) – корпоративний або пайовий інвестиційний фонд, який здійснює діяльність, пов’язану з об’єднанням (залученням) грошових коштів інвесторів з метою отримання прибутку від вкладення їх у цінні папери інших емітентів, корпоративні права та нерухомість.

Корпоративний інвестиційний фонд – це ІСІ, який створюється у формі відкритого акціонерного товариства і здійснює діяльність виключно із спільного інвестування.

Пайовий інвестиційний фонд – це активи, що належать інвесторам на правах спільної часткової власності та перебувають в управлінні компанії з управління активами (при цьому обліковуються останньою окремо від результатів її власної діяльності). Пайовий інвестиційний фонд не є юридичною особою; він створюється за ініціативою компанії з управління активами шляхом придбання інвесторами випущених нею інвестиційних сертифікатів.

Компанія з управління активами - господарське товариство, яке здійснює професійну діяльність з управління активами ІСІ на підставі ліцензії, що видається Державною комісією з цінних паперів і фондового ринку (ДКЦПФР).

Взаємні грошові фонди (ВГФ) це організації, що випускають «акції», які є вкладами з виплачуваним відсотком. Клієнти можуть використовувати ці кошти у безготівкових розрахунках. ВГФ залучають кошти від багатьох вкладників і використовують фонди на придбання дохідних цінних паперів.

Взаємні фонди це компанії, що залучають кошти за рахунок випуску акцій і продажу їх населенню. Виручені кошти вкладаються у придбання акцій корпорацій. Взаємні фонди можуть скуповувати випущені ними акції на вимогу власників. Тому їх акції по суті є паями учасників.

Благодійництво – це добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організаційної та іншої благодійної допомоги; специфічними формами благодійництва є меценатство (покровительство ) і спонсорство (поручительство).
Література: 1, 2; 3; 4; 5; 14; 16; 18; 20; 22; 23.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14

Схожі:

Тема Ринок фінансових послуг та його роль в економіці Ринок фінансових...
...
4 Світовий фінансовий ринок: сутність та роль у системі міжнародного...
З функціонального погляду світовий фінансовий ринок — це система ринкових відносин, у якій об’єктом операцій виступає грошовий капітал...
РИНОК ПОХІДНИХ ФІНАНСОВИХ ІНСТРУМЕНТІВ
Можливості використання депозитарних розписок для просування вітчизняних акцій на міжнародний фондовий ринок
Сутність та функції ринку фінансових послуг
Сектором ринку фінансових послуг, де об”єктом операцій являються короткострокові фінансові інструменти є
8. РИНОК: СУТЬ, СТРУКТУРА ТА ПРОБЛЕМИ ПЕРЕХОДУ > Виникнення, суть та функції ринку
Ринок це об'єктивний факт, який бачить кожний, і що таке ринок, знає кожна домогосподарка, яка йде за покупками
1. Різноманітність ринкових структур У попередніх темах було визначено,...
Адже насправді не може повністю однаково функціонувати ринок шкарпеток, як і ринок літаків. Бо на цих двох ринках неоднакова кількість...
Роль демографічних передумов у розміщенні продуктивних сил. Сучасна...
Фічних передумов на розміщення продуктивних сил, треба враховувати, що населення – не лише виробник матеріальних благ і послуг, але...
АДРЕСАТ
Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг
АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
НАЦІОНАЛЬНА КОМІСІЯ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ
НЕЗАЛЕЖНОГО АУДИТОРА
Національна комісія що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка