ПРІОРИТЕТНІ ПРОБЛЕМИ, СИЛЬНІ ТА СЛАБІ СТОРОНИ, ТРУДНОЩІ І РИЗИКИ ПРИ ВВЕДЕННІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ


Скачати 43.33 Kb.
НазваПРІОРИТЕТНІ ПРОБЛЕМИ, СИЛЬНІ ТА СЛАБІ СТОРОНИ, ТРУДНОЩІ І РИЗИКИ ПРИ ВВЕДЕННІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ
Дата31.03.2013
Розмір43.33 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Фінанси > Документи
ПРІОРИТЕТНІ ПРОБЛЕМИ, СИЛЬНІ ТА СЛАБІ СТОРОНИ, ТРУДНОЩІ І РИЗИКИ ПРИ ВВЕДЕННІ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ



У 2010-2011 навчальному році для учнів 10-х класів запроваджено масове профільне навчання, спрямоване на радикальну диференціацію та індивідуалізацію навчання старшокласників шляхом певних змін у структурі, змісті та організації освітнього процесу з врахуванням пізнавальних і професійних інтересів та намірів учнів щодо наступного продовження освіти. Профільне навчання повинно підсилити орієнтацію загальної середньої освіти на життєве та професійне самовизначення особистості в умовах ринку праці та професій. Філософська ідея технології профільного навчання має яскраво виражену прагматичну спрямованість на соціально-трудове становлення учнів з наближеністю до реалізації принципу дитиноцентризму [1].
Разом з тим необхідно зазначити, що останніх публікаціях газети «Освіта України» авторитетними освітянами (народні вчителі М.Палтишев, П.Лосюк) висловлені думки про матеріальну, кадрову і навчально-методичну неготовність шкіл до профільного навчання, можливі негативні наслідки профілізації для однокомплектних шкіл і населених пунктів, де вони розміщені, можливість втрати старшою школою контингенту учнів у зв’язку із збільшенням на один рік терміну навчання старшокласників та про необхідність, у зв’язку з цим, внесення доповнень до Закону України «Про загальну середню освіту». Ці застереження не повинні привести до відмови від запровадження профільного навчання в масову школу, аналогічно невдалій спробі реформи школи двадцятип’ятирічної давнини, щодо запровадження загальної профільної та професійної освіти, «злиття» професійної та загальноосвітньої школи, а зорієнтувати педагогічну спільноту на пошук конструктивних шляхів вирішення поставлених проблем, щоб у 2010/11 навчальному році всіма середніми загальноосвітніми закладами були здійснені ефективні кроки з організації профільного навчання старшокласників.
Ефективність організації профільного навчання визначається широтою вибору профілів та неформальним підходом освітніх закладів до розподілу учнів за профілями навчання. Перед освітніми закладами гостро постає актуальне питання: як здійснити правильний вибір моделі організації профільного навчання? Це питання може бути вирішене з різною ефективністю різними шляхами. Кожна з описаних в педагогічній теорії та існуючих у практиці моделей профільного навчання має сильні і слабі сторони у розв’язанні організаційних проблем, можуть викликати певні труднощі і навіть соціальні небезпеки при їх уведенні в діяльність школи, а також характеризуються певними зовнішніми і внутрішніми резервами для успішного розвитку профільного навчання в освітньому закладі.
В умовах сучасної фінансової кризи найбільш прийнятним є саме універсальне профільне вивчення шкільних дисциплін за рівнями складності, оскільки воно не вимагає створення нових організаційних, кадрових структур, суттєвих матеріальних витрат для облаштування нової навчальної бази, а лише потребує перебудови методичної роботи вчителів для розширення навчально-методичного різнорівневого забезпечення навчального процесу і ефективного використання наявної бази загальноосвітніх навчальних закладів.
Негативним наслідком упровадження універсального профілю навчання можна назвати орієнтацією учнів на вибір майбутньої професії після закінчення загальноосвітньої школи. Дієвим засобом компенсації слабої сторони цієї моделі профільного навчання є поглиблення і розширення вивчення профільних предметів за допомогою профільних курсів за вибором.
Проведені за останнє десятиліття в Україні (Н. Шиян, Г. Науменко) і Росії (А. Остапенко) фундаментальні дослідження теорії та практики профільного навчання прогнозують в майбутньому закінчення шкільної освіти на рівні дев’ятирічки – основної школи, а далі освіта повинна відбуватися в освітніх установах нового виду – профільних (академічних або професійних) ліцеях, які можуть бути створені на базі сьогоднішніх професійно-технічних навчальних закладів. У сучасних умовах перевищення пропозиції вищої освіти, як освітньої послуги, над попитом на неї, оволодіння робітничою професією і середня професійна освіта взагалі перестали мати для сучасної молоді значення окремої самостійної умови отримання роботи на ринку праці . Сьогоднішні випускники ЗНЗ вбачають такі смисли в отриманні середньої професійної освіти:
- 70% старшокласників сьогодні бажають отримати робітничу професію паралельно з загальною середньою освітою в загальноосвітніх навчальних закладах (ЗНЗ);
- супутнє отримання робітничої професії за профілем спеціальності під час навчання у ВНЗ;
- розгляд середньої професійної освіти лише як проміжної сходинки до отримання освіти більш вищого рівня.
Вказані чинники, а також переведення закладів професійно-технічної освіти на фінансування з місцевих бюджетів, їх орієнтація на укрупнення прискорюватимуть цей процес, сприяючи створенню освітніх округів, які добровільно об’єднуватимуть освітні заклади для ступеневого задоволення профільних та професійних запитів молоді.
На користь перспективності зовнішньошкільних форм організації профільного навчання старшокласників вказує і майже сорокарічний досвід практичної профорієнтаційної, допрофесійної і професійної підготовки старшокласників в умовах міжшкільних навчально-виробничих комбінатів (МНВК). Так, наприклад, у Полтавській області 76% учнів, від всіх охоплених технологічним профілем навчання, здійснюють профільне навчання в умовах МНВК, де організоване навчання за 17 професіями і 8 спеціальностями допрофесійної підготовки.
На завершальному етапі профільного навчання старшокласників з урахуванням досягнутого рівня профільної підготовленості випускників, їх бажань і сімейних обставин вирішуватиметься питання з вибору подальшого шляху їх професійного самовизначення. Учні, яки навчалися за універсальним і академічним спрямуванням профільного навчання обмежуються передпрофесійною підготовкою і за допомогою професійної консультації вчителя та профорієнтолога вибирають навчальні заклади, у яких завершать набуття складної професії. А ті учні, які навчалися за професійним спрямування можуть отримати відповідну до обраної спеціалізації масову професію в умовах освітнього закладу або не масову спеціальність під час виробничої практики під керівництвом наставника.

ЛІТЕРАТУРА

1. Селевко Г. К. Энциклопедия образовательных технологий : В 2 т. Т. 1. / Г. К. Селевко – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – 816 с. – (Серия «Энциклопедия образовательных технологий»).
2. Шиян Н.І. Профільне навчання у школах сільської місцевості : теорія і практика / Н. І. Шиян. – Полтава : АСМІ, 2004. – 442 с.

Автор: А. Ю. Цина, м. Полтава.

При використанні матеріалів сайту посилання на головну сторінку обов'язкове.


Схожі:

ЛЕКЦІЯ Тема: Методика здійснення профільного навчання в старшій школі
Егоров О. Профильное образование: проблемы и перспективы // Народное образование. – 2006. – № – С. 32-36
Дипломної освіти педагогічних працівників Тема : «Шляхи реалізації профільної освіти»
Нові підходи до організації освіти в старшій школі за­кладено в Національній доктрині розвитку освіти (2002 р.), Законі України «Про...
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Лекція Тема: Професійне самовизначення учнів у процесі профільного (професійного навчання)
Система профорієнтаційної роботи в загальноосвітній школі в умовах профільного навчання
Література на допомогу вчителю
Про затвердження Концепції профільного навчання в старшій школі. Рішення колегії Міністерства освіти і науки України №10/13 від 25....
Аналітико-методологічні засади запровадження технологічного напряму...
Актуальність створення в Україні системи профільного навчання у старшій школі обумовлена міжнародними стандартами освіти, зміст яких...
Критерії відбору змісту вищої професійної освіти вчителів профільної школи
Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепції профільного навчання у старшій школі, Національної системи...
Закон України «Про позашкільну освіту»
Законі України «Про загальну середню освіту», наказі Міністерства освіти і науки від 11 вересня 2009 року №854 «Про затвердження...
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим...
України від 16. 11. 2000 №1717 “Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання”,...
Інститут педагогіки апн україни КОНЦЕПЦІЯ ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ
Вона ґрунтується на основних положеннях Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа) і спрямована на реалізацію Національної...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка