І. Альтернативні тести (1-8)


НазваІ. Альтернативні тести (1-8)
Сторінка1/5
Дата14.03.2013
Розмір0.53 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
  1   2   3   4   5
Шпаргалки з філософії

І. Альтернативні тести (1-8)

1. Чи є серед філософських систем такі, які не можна визначити ані як матеріалістичні, ані як ідеалістичні? Немає. Філософія може бути лише або матеріалістичною, або ідеалістичною, оскільки першоначалом (первинним) може бути або матеріальне (природа) або ідеальне (свідомість, дух).

2. Чи можна агностицизм розглядати як форму ідеалізму? Так . Наприклад всі суб’єктивні ідеалісти (Берклі, Юм, Кант) були агностиками, а серед матеріалістів агностиків немає.

Агностики—хто заперечує можливість пізнання сутності речей і закономірності розвитку дійсності.

3. Чи є агностики серед матеріалістів? Немає. Агностики заперечують об'єктивне існування речей, явищ і процесів, а матеріалісти визнають об'єктивність світу, природи.

4. Чи є серед ідеалістів моністи? Так. Наприклад, Гегель. Він за єдине начало світу визнавав абсолютну ідею, яка існувала до появи світу і людини, тобто був об'єктивним ідеалістом. Те саме можна сказати і про об'єктивного ідеаліста Платона, який за першоначало (первинне) брав світ ідей.

Принцип ідеалістичного монізму спирається на первиність ідеального і розглядає матеріальний світ як вториний, похідний.

5. Чи може об'єктивний ідеалізм визнавати реальне існування матеріального світу? Так . І Платон, і Гегель визнавали об'єктивне існування речей.

Об єкт. Ідеал. Зосеред. Увагу на пізнанні люд. Свідомості через пізнання відчутів понять тощо.

6. Чи визнає суб'єктивний ідеалізм існування матеріального світу незалежно від відчуттів і розуму людини? Ні. В цілому суб'єктивний ідеалізм (Берклі, Юм), визнавали об’єктивного існування матеріального світу, бо для них існує тільки те, що дане людині у її відчуттях, тобто існує тільки те, що сприймається суб'єктом. (існувати значить бути сприйманим. Берклі). Берклі- субєкт. Ідеал. Відкидав існування матеріального і ствержував що речі існують остільки, оскільки вони сприймаються відчутями.

7. Чи змінювався предмет філософії в історії розвитку філософської думки? Так. Упродовж всього історико-філософського процесу в центр філософії ставилися (залежно від вимог часу) різні проблеми: походження світу, його сутність ( Стародавні Індія, Китай), Космос (Греція), людина (Відродження), людське існування (екзистенціалізм) тощо. Але проблема “людина - світ”, виступала як універсальна і може розглядатися як загальна формула. Проблема “субєкт - обєкт”, “матеріальне- духовне”, “природа – сусп.” Предмет філ. Є загально граничною засадою люд. Мислення , пізнання буття люд. В світі. Предмет філ. Залежить від істор. Типів визначення, предмету філ. Обєкта філ. Дослідження, методів філ., а вони змінюються.

8. Чи була марксистська філософія першою в світі системою матеріалізму? Ні. До появи марксизму існували матеріалістичні течії у філософії: чарвака в Індії, атомістична філософія Демокрита в Греції, Французький матеріалізм 18 ст., антропологічний матеріалізм Фейєрбаха. Марксиський світогляд був під впливом Гегеля, далі Фейєрбаха – матеріаліст.


І. Альтернативні тести (9-17)

9. Чи є системи філософії, що ототожнюють матерію і свідомість? Так. Це брахманізм, буддизм, гілозоїзм стародавніх греків (Анаксімандр, Дідро, Кабаніса, 18 ст.)

Виходить за межі метафізичних позицій і ствержує елементи діалектики. Будизм говорив що люд. Особистість становлять 5 елементів: свідомість, матеріальна оболонка, люд. Особистість тощо. Дідро говорив що світ безперервно зароджується, вмирає, він ніколи нестїть на місті.

10. Чи може за Аристотелем матерія існувати без форми? Так. За Аристотелем внизу як першооснова всього лежить матерія без форми (субстрат) вгорі - існує форма без матерії, або форма всіх форм (теос). Вчення про неї Аристотель назвав теологією. Арістотель доводить відрив матерії від форми. Звільнена від матерії форма – вічний двигун що є джерелом руху і життя космічного цілого. Першооснова – форма а не матерія – безтілесна форма Аристотеля.

11. Чи тотожні філософські поняття "мова" й "мовлення”? Ні. Мова - це соціальне закріплена лексична і граматична системи, які для індивіда виступають як об’єктивно існуючі, а мовлення - це спілкування людей між собою за допомогою мови, тобто мовна діяльність. Вона завжди має індивідуальний характер. Під мовленням розуміють як сам процес говоріння. Так і його результат. Мова реалізується через мовлення.

12. Чи існує у світі суб'єктивна компонента? Так. Суб’єктивною компонентою у світі виступає свідомість людини, весь комплекс внутрішнього світу суб'єкта.

13. Чи є загальне в одиничному? Так. В одиничному завжди присутнє загальна як те спільне та істотне, що ї об'єднує його з іншим одиничним. Одичне і загальне окремо неіснує.

14. Чи тотожні поняття "причинність" і "каузальність"? Так. Каузальність (лат. - причина) - це те саме що й "причинність”.

15. Чи може необхідне водночас бути випадковим? Так. Необхідність і випадковість є діалектичними протилежностями - необхідність реалізується тільки через ряд випадковостей, а випадковість є формою існування необхідності. Необхідність і випадок – це детермінація.

16. Чи тотожні поняття "народонаселення" і "суспільство"? Ні. Народонаселення - це все населення певного краю чи країни. Це поняття є категорією етнічною, а суспільство - категорія соціальна, що означає історично визначений тип соціальної системи.

17. Чи тотожні поняття "індивід" і "особистість"? Ні. Індивід - це неповторні риси людини, якими він наділений від природи, а особистість - це соціальне сформовані особливості людини це частина сукупності індивідів а особистість наділена позитивною свободою – особистий термін з етики.


І. Альтернативні тести (18-24)

18. Якщо філософія визначається як наука, чи може така філософія визнавати існування національної філософії"? Ні. Немає науки індійської, німецької, української, а філософія є. Не може існувати науки, які взаємно заперечують одна одну, а такі філософські вчення є - матеріалістичні і ідеалістичні. У філ. На відміну від інших наук неіснує єдиного загального визнаних теорій вони постійно перебувають у процесі становлення, осмислення. Філ. Будучи за формою діяльності наукою є наукою за своїми функціями і значеннями для людини.

19. Чи тотожні поняття "культура" і "цивілізація"? Ні. Хоча поняття "культура" і "цивілізація" тісно пов'язані між собою, вони не є тотожними, бо культура це насамперед сфера духовного суспільстві і людині, а цивілізація – це в першу чергу сфера громадянського суспільства, рівень розвитку техніки, ступінь захищеності прав і свобод людини, міра гуманізованості суспільства. Водночас неправомірно протиставляти цивілізацію і культуру, як це робили Шпенглер та Бердяєв.

20. Чи є в істині релятивне? Так. Вся істина містить у собі момент релятивного, тобто відносного. Адже істина - це процес, в ході якого окремі сторони істини уточнюються, розширяються чи звужуються, або й відкидаються зовсім. Істина результат пізнання істина є одночасно абсолютною і відносною. Відносна істина конкретизується і уточнюється.

21. Чи є в істині абсолютне? Так. В усякій нетривіальній істині поруч з відносним існують і зерна абсолютного знання, тобто такого, котре з розвитком науки і практики залишаються сталими. Абсолютна істина є одночасно відносною і абсолютною. Абсолютна істина скл. З суми відносних істин.

22. Чи може свобода бути абсолютна? Ні. свобода не може бути абсолютною, оскільки вона кінчається там, де починається свобода і право іншої людини.

23. Чи визнає монофізитство людську природу Ісуса Христа? Не визнає, бо вважає що сутність Христа і його природа є виключно божественною, духовною, а не тілесною, земною. Офіційний погляд Церкви - Христос має 2 природи божественну й і тілесну, оскільки був народжений людиною від земної жінки.

24. Чи визнає пантеїзм тотожність природи і Бога? Так визнає. Таких поглядів дотримувались зокрема Дж. Бруно, Спіноза, Сковорода. Згідно з пантеїзмом Спіноза важав що Бог неіснує окремо від природи, а розчиняється в ній. З точки зору спінози світ – нескінчена природна субстанція яку він ототожнює.

І. Альтернативні тести (25-30)

25. Чи визнає апологетика античну філософію? Так визнає оскільки апологетика проголошувала сумісність грецької філософії з принципами віровчення Ісуса Христа. Апологети тобто раньохристиянські письменники 2 ст. (Юстин, Афіногор) широко використовували твори античних авторів для захисту християнства від нападок язичницьких володарів та вчених.

26. Чи визнає схоластика філософські ідеї Платона і Аристотеля? Так. Схоластика надзвичайно широко використовувала філософські ідеї Платона і Аристотеля як для раціонального обґрунтування буття бога так і для обґрунтування середньовічного реалізму. Твори названих філософів використовували як представники ранньої схоластики (Ансельм Кентерберійський, П'єр Абеляр), так й представники пізньої схоластики( 13-14ст. Фома Аквінський, Дуне Скот, Вільям Оккам та ін.).

27. Чи визнає східний перипатетизм авторитет Аристотеля? Так визнає. Як твердить Гегель у 3-й кн. "лекции по истории философии", в Сирії, особливо в таких містах як Бейрут, Антіохія, Едес існували потужні наукові центри, які становили собою з'єднуючу ланку між грецькою філософією і арабською вченістю. Араби старанно студіювали твори Аристотеля. Вони головним чином коментували твори Стагірита (Альфарабі, Авщенна, Аверроесь). Речі повсякденого світує чимось менш досконалим і становить копію оригіналу. Цим оригіналом є ідея.

28. Чи погоджуються номіналісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Ні. Номіналісти вважали, що загальним поняттям (універсаліям) в дійсності нічого не відповідає; що вони є лише назвами (номенами) для класів однорідних предметів, які існують як індивіди. Щож до матерії то вона являє собою “нульове буття”, активно співіснують та взаємодіють. З поглядами Платона з первиним у бутті виступають абстрактні поняття – наз. “універсальними”. Ідеї за Платоном є речі що позбавляють простор часового обмеження від матеріальних йіностей і досконалостей.

29. Чи погоджуються реалісти з вченням Платона про ідеї, поняття? Так погоджуються, бо їхні погляди на універсалії збігалися з поглядами Платона на ідеї(поняття).

30. Чи може об'єкт пізнання існувати без суб'єкту пізнання? Так. Об'єкти існують незалежно від того чи сприймаються вони об'єктами, чи ні. Субєкт і обєкт не слід сплутувати з поняттями “субєктивне” і “обєктивне”, де останє є первиним що до субєктивного і незалежить від нього. Між субєктом і обєктом існ. Тісний взаємозвязок. Субєкт – обєкт. Активність іде від субєкту, а зміст активності від обєкту. Субєкт не вносить змістовність якщо є пізнавальний процес, то є субєктивність і обєктивність. Субєкт – окрема люд. Група люд., людство. Субєкт характеризується: активністю, цілеспрямованістю, свідомістю. Обєкт – частина природи що попала в сферу практичної діяльності людства. Обєкти бувають емпіричні і теоритичні пізнання як процес являє собою діалектичну єдність.

ІІ. Альтернативні тести (31-39)

31. Особистістю народжуються, або стають? Стають. Народжуються індивідом, а особистість формуються суспільством, середовищем і власною волею та самовдосконаленням. Особистість наділена позитивною свободою бо на неї поширюється принципово моральна відповідальність за яким людина не відповідає за ті вчинки які вона не усвідомлює.

32. З сучасного погляду на предмет філософії вона є світоглядною наукою, або світоглядом? Є світоглядом, але на рівні світорозуміння, коли філософія виступає теоретичним ядром світогляду. Світогляд це – система уявлень людини про світ, місце людини у світі, відношення людини до світу, та до себе. Філософія є теоретичною формою ставлення людини до світу. Філософський світогляд дає змогу виробити таке бачення світу яке водночас і є світоглядом і теоритичним, а отже досягти людської гармонії з собою, зі своїм баченням світу й самим світом.

33. Що в людській мові сформувалось раніше: поняття якості, або поняття кількості? Поняття якості, оскільки кількість може бути тільки кількістю певної якості. Саме якість робить предмет тим, чим він є. Якість – це внутрішнє визначення предметів і явищ. Якість взагалі є тотожна з буттям визначеність. Щось, завдяки своїй якості, є тим, чим воно є; і втрачаючи свою якість воно перестає бути тим чим воно є (Гегель). Якість виявляє себе через властивість. Кількість – це зовнішння , яка вже не є тотожньою з буттям. Чистим кількісним виразом є число, яке практично не повязане з якістю, незважаючи на це і кількість, і якість між собою взаємоповязані, гпрмонійно поєднані. Єдність кількості і якості виражається в категорії міри. Міра показує межу, в якій предмети залишаються якісно визначені. Перехід від одного якісного стану до іншого відбувається завдяки певним кількісним змінам. До певної міри кількісні зміни неведуть до виникнення нової якості. Кількісні міри припиняються коли міра вичерпує себе і виникає нова якість. Перехід від кількісних змін до якісних відбувається завдяки стрибкам. Стрибки розрізняють за: характером; змістом; формою їхнього появу та інше.

34. Що є більш багатим за змістом - одиничне, або загальне? Одиничне, бо одиничне містить в собі ще багато неповторних, індивідуальних ознак і водночас має ті ознаки, які входять у загальне.

Читати в 13 запитані.

35. Що відображає сутність явища за Кантом - "річ у собі" або "річ для себе"? "річ у собі". За Кантом "річ для нас" - це тільки світ явищ, або феноменів, а світ сутностей, або ноуменів, є для нас недоступним, в силу чого кожна річ залишається "річчю у собі". Саме їй належить світ сутностей. Річ в собі - явище за Кантом. Якщо ми трохи незнаємо річ, то ми незнаємо всієї річі – річ в собі. Кант вважає що людина розумно пізнає не ”речі в собі”, а явище речей результат їхньої дії на органи відчутів людини. “Речі в собі” стають явищами завдяки апріорним формам споглядання (простір - час) та апріорним формам мислення (якість, кількість, причиність, реальність).

36. Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, або представником суб'єктивного ідеалізму? Гегель був представником об'єктивного ідеалізму, оскільки вважав, що до природи і людини вже об'єктивно існувала абсолютна ідея.На думку Гегеля усі ідеї діяльна, але її діяльність проявляється тільки в мисленні, самопізнанні, абсолютна ідея, внутрішння суперечність вона змінюється, рухається, переходить в свю протилежність. В процесі свого розвитку абсолютна ідея проходить 3 етапи розвитку: 1-й - логічний етап. Абсолютна ідея виступає як система логічних понять і категорій. 2-е - абсолютна ідея – перетворюється у природу, стає іншим буттям абсолютної ідеї. 3-й. – абс.ідея перетворюється в абс. Дух. На цьому етапі абс. Ідея заперечує природу і повертає до самої себе. Обєктивно ідеалісти зосереджували увагу на пізнанні люд. Свідомості через пізнання відчутів, понять.

37. Декарт розробив індуктивний метод, або дедуктивний метод? Декарт розробив дедуктивний метод мислення. Він пропонував все наше знання виводити логічно із безсумнівних і ясних принципів. Декартпобудував свою філ. Сис. На основі визнання одночасного самостійного свідомості мате. Душі і тіла. Єдиним правельним методом пізнання важають раціоналізм і дедукцію, його виявлення конкретних істин із загальних посилань принципів, які вічно і апріорно існують у розумі. Намагаючись очистити дедуктивний метод від схоластичного формалізму, але нерозуміють ролі практичної діяльності в формувані змісту логічних понять, Декарт розробляв вчення згідно з яким вихідними поняттями для дедукції всіх наукових знань повині бути “вроджені ідеї”. Декарт, ділить

38. Світосприйняття відноситься до релігійного або філософського відображення світу? Світосприйняття відноситься до релігійного відображення. світу, бо в основі релігійного світогляду лежить не раціональність, а сфера чуттєвого та емоцій, світ почуттів і переживань.

39. Світорозуміння характеризує міфологічне або філософське відображення світу? Світорозуміння характеризує філософське відображення світу, а міф обмежується лише світовідчуттям, сферою чуттєвого, тоді як філософія ґрунтується на раціональному витлумачені світу.



ІІ. Альтернативні тести (40-48)

кожну складну річь для пізнання на маленькі частини і їх вивчає окремо. В пізнанні думка повина рухатися від простих елементарних речей до складних.

40. Світорозуміння характеризує релігійне або філософське відображення світу? Світорозуміння характеризує філософське відображення світу. Філософія спирається на розум, на знання, а релігія - на віру, на почуття.

41. Марксизм створив формаційний або культурологічний підхід вивчення історії філософії? Марксизм створив формаційний підхід вивчення історії філософії. Кожний етап історико-філософського процесу він ставив у залежність від певної суспільно-історичної формації: філософія рабовласницького ладу, доби феодалізму, буржуазного суспільства, доби розвинутого соціалізму. Для історії філос. - вивчення процесу розвитку сусп. Марксом була ведена категорія сусп. – економічна формація вона виражає тип сусп. Що характеризується своїм способом виробництва і відповідними йому виробничими відносинами сусп. Відомі такі типи формації: первіс. рабовла. лад феодал. капітал. комунізм. тощо.

42. Схоластична філософія була геоцентричною або космоцентричною? Схоластична філософія була геоцентричною, оскільки центральним поняттям схоластики був бог (теос). Схоластична філософія поставлена як служниця теології. Середньовічна філософія увійшла в історію під назвою – схоластики. Головна ознака схоластики – вона свідомо розглядає себе як науку поставлену на службу теології.

43. Антична філософія була космоцентричною або антропоцентричною? Антична філософія була космоцентричною, бо всі філософські школи античності в центр своїх учень ставили поняття космосу. Анаксімандр: 3 основні ступені утворення космосу. Анаксімен теза про єдність мікро і макро космосу.

44. Філософія Відродження була "техноцентричною" або антродоцентричною? Філософія Відродження була антропоцентричною, бо в центрі цієї філософії стояла людина (анторопос) і все, що пов'язане з її діяльністю. Характерна риса світогляду епохи відродження була його орієнтація на мистецтво, на свободу індивідуальних здібностей. Якщо Середньовіча було зосереджино і зоорієнтовано на релігію, то Відродження це епоха художньо – естетична. Коли в центрі уваги античності було природно – космічне життя, а в середні віки – Бог і священа ідея спасіння, то в епоху Відродження – людина. Тому філософи мислення цього періуду наз. антропоцентриським .

45. Що таке суспільний договір: угода між народом і владою або угода між кількома державами? Суспільний договір є угода між народом і владою.

46. Що для софістів було головним: досягнення істини або засіб доказу? Для софістів було головним не досягнення істини, а способи її доведення, які часто за видимістю логічно навмисне перекручення істини: істині видати за хибність, хибність - за істину, добро - за зло, зло – за добро і т.п. Основна проблема – це реальність сущого, будь – яка історична відносно характерна діяльність софіської історії - вони повині були навчати людину захищати будь – яку точку зору якою б абсурдною вона була б відносно понять добра і зла, суто формальне вміння маніпулювати словами приводило до таких тверджень: “Хвороба – зло для хворого; благо – для лікаря”.

47. Чому віддає перевагу детермінізм: випадковості або причинності? Детермінізм віддає перевагу причинності. Головне для детермінізму - з'ясувати об’єктивно існуючи причинно-наслідкові зв'язки. В цьому він вбачає головне завдання як наукового, так і всякого пізнання взагалі.

48. Чому віддає перевагу індетермінізм: випадковості або причинності? Індетермінізм віддає перевагу випадковості, оскільки він взагалі заперечує об'єктивне існування причинності.
  1   2   3   4   5

Схожі:

1. ВСТУП. СУЧАСНА ПОЛІТИЧНА КАРТА СВІТУ
ТЛ-Класика, 2004, а тести – з видання Гілецький Й. Р. Соціально-економічна географія світу: Тести і практичні роботи. 10 клас: Посібник...
1. ВСТУП. ГЕОГРАФІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЗЕМЛІ
Пробний навчальний осібник. – Львів: ВНТЛ-Класика. 2006 – 160 с. Тести усі з видання: Тести і практичні роботи. 6 клас: Посібник...
1. ВСТУП. НАСЕЛЕННЯ
Гілецький Й. Р. Географія України: Тести і практичні роботи. 9 клас: Посібник для учнів. – Івано-Франківськ: НВ Місто, 2003. У ньому...
Питання до іспиту з політичної економії
Товар і його властивості. Вартість: альтернативні теорії. Двоїстий характер праці, втіленій у товарі
П/п Теми для самостійного опрацювання
Альтернативні пристрої зовнішньої пам’яті ПК. Носії даних, які не набули широкого використання
1. Сукупність усіх ознак і властивостей організму називають
Вкажіть назву генів, які займають однакові локуси гомологічних хромосом та обу­мовлюють альтернативні вияви однієї ознаки
Розділ Проектування та виготовлення комплексного виробу
Джерела та споживачі електричної енергії. Альтернативні джерела електричної енергії
Питання – тести з теми «ВОЛЕЙБОЛ»

Тести з дисципліни "Політична економія" для студентів І курсу спеціальності "Облік і аудит"

Завдання для зрізів знань учнів по темі «Правильні многокутники» Теоретичні тести

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка