Є. А. Подольська Кредитно-модульний курс з філософії


Скачати 1.31 Mb.
Назва Є. А. Подольська Кредитно-модульний курс з філософії
Сторінка 5/8
Дата 09.04.2013
Розмір 1.31 Mb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
1   2   3   4   5   6   7   8

Цілі та завдання заняття: осмислити еволюційний шлях філософської думки України як органічної частини всесвітньої філософії і водночас виявити самобутні підходи та шляхи розв'язання спільних для вітчизняної та зарубіжної філософії проблем, що спираються на національні культурні традиції, чер­пають свій зміст з народної мудрості; в історико-культурному та соціально-політичному контексті окреслити проблемне поле української філософії; визначити принципові відмінності та гуманістичну спрямованість різних підходів до осмислення проблем державності та нації; осмислити методологічні можли­вості концепцій вітчизняних філософів у поясненні та прогно­зуванні соціальних трансформацій в сучасній Україні.

Основні поняття та категорії теми: братство, вольовий на­ціоналізм, воля до влади, громада, деїзм, денаціоналізація, істо­ричний оптимізм, культ книжкового знання, макрокосм, месіан­ство, мікрокосм, міф, мова, монархічна теорія, мудрість, національний дух, національна ідея, ноосфера, одкровення, пан­теїзм, прогрес, романтизм, самопізнання, символічний світ, син­кретизм, споріднена праця, трагізм життя, федералізм, філосо­фія серця, хутірський характер життя.

ПЛАН

  1. Філософські ідеї в культурі Київської Русі.

  1. Відродження та Просвітництво в Україні у XV-XVIII сто­літтях. Філософські традиції Києво-Могилянської академії.

  2. Формування і розвиток українського романтизму. Г.С. Сковорода - народний філософ.

  3. Розвиток суспільно-політичних ідей в українській філо­софії XIX століття.

  4. Релігійно-етична проблематика української філософії кінця XIX -XX століть.

245


246

Є.Л. Подолъсъка «Кредитно-модульний курс з філософії...

6. Осмислення проблем нації і державності у вітчизняній
філософії з кінця XIX століття.

Проблемно-пошукові питання

  1. Чому в усіх узагальнюючих працях, присвячених історії української філософії, автори пишуть про історію філо­софії «в» Україні, а не «про» українську філософію? Чи можлива взагалі історія української філософії?

  2. Чи можуть бути об'єктом вивчення української філософії твори мислителів, які за етнічною приналежністю не є українцями або котрі писали свої твори не українською мовою, проживали за межами України?

  1. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.

  2. Сформулюйте принципи філософії «братських шкіл».

  1. Курси філософії, що читались у Києво-Могилянській ака­демії, створювались за зразком філософських курсів захід­ноєвропейських університетів. Що це було: форма популя­ризації в українській культурі досягнень західноєвропейської університетської філософії чи результат оригінальної твор­чості? Обгрунтуйте свою відповідь, спираючись на філо­софські погляди професорів Києво-Могилянської академії.

■6. У літературі, присвяченій Г.С. Сковороді, його називали «харківським Діогеном», «українським Сократом», «се­лянським просвітником», «містиком», «пантеїстом», «не­послідовним матеріалістом». Які з цих визначень, на вашу думку, відповідають сутності філософії Г.С. Сковороди, а які - ні? Обгрунтуйте свою позицію.

  1. Сковорода заповідав написати після його смерті таку еп­ітафію: «Світ ловив мене, але не спіймав». Що, на вашу думку, в житті Г.С.Сковороди можна використовувати як приклад, а що - ні?

  2. Спираючись на ідеї філософії мови О. Потебні, проаналі­зуйте мовну ситуацію в сучасній Україні. Як ви ставитесь до ідеї двомовності? Обгрунтуйте свою позицію.

  3. Що таке національна філософія?

Модуль І. Покликання філософи та її культурно-історичні типи

  1. На основі аналізу ідейного спадку М. Хвильового, Д. Донцова та В. Липинського, що спирались на теоретичні основи філософії волі (Шопенгауер, Ніцше), проаналізуй­те характер зв'язку між філософією та політикою.

  2. У чому полягає принципова відмінність напрямку фор­мування національної ідеї, що запропонував В. Липинсь-кий, від закликів Д. Донцова до національної меншості, які він висловив у своєму вченні «вольового націоналізму»?

  1. Чому українську філософію називають «філософією серця»?

  1. У чому сутність ідеї месіанства українського народу, що пропагував М. Костомаров?

  2. В чому сутність християнського екзистенціалізму М. Бердяева? Як він обґрунтовує ідею Бога? Чи погоджує­тесь ви з ним?

  1. Що таке філософія українського духу?

  2. Основні етапи історико-філософського процесу в Україні.

Теми доповідей та рефератів

  1. Своєрідність філософії України в контексті світової історії.

  2. Християнство і філософія у Київській Русі.

  3. «Український дух» філософії Г. Сковороди.

  4. Філософські принципи «Кобзаря» Т. Шевченка.

  5. Національний характер філософії І. Франка.

  6. Розвиток філософських традицій у творчості вітчизняних природознавців (кінець ХІХ-початок XX ст.).

  7. Історіософія В'ячеслава Липинського та «вольовий націо­налізм» Дмитра Донцова: держава, нація, національна ідея.

Література

  1. Горський B.C. Історія української філософії. Курс лекцій. -К., 1996. - 288с.

  2. Грушевский М.С. Очерк истории украинского народа. -К., 1991.

  3. Донцов Д. Націоналізм, - Лондон; Торонто, 1996.

247

Є.А. Подольсъка «Кредитно-модульний курс з філософи...

  1. Історія філософії України / Хрестоматія. - К., 1993. - 553 с

  2. Історія філософії на Україні: В 2 т. - К., 1997.

  3. Кониський Г. Філософські твори: у 2-х т. - К., 1990.

  4. Нічик В.М., Литвинов В.Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні. - К., 1990.

  5. Сковорода Г. Повне зібрання творів: у 2-х т. - К., 1973.

  6. Федів Ю.О., Мозгова Н.Г. Історія української філософії. -К.: Україна, 2001.




  1. Філософія: Підручник / Під ред. Бойченко І.В. -К.: Либідь, 2001.

  2. Філософія відродження на Україні. - К., 1990.

  3. Франко І.Я. Збір творів: у 5-ти т. - К., 1986. Хижняк З.І. Києво-Могилянська академія. -К., 1981.

  4. Чижевський Д. Нариси історії фідлософії на Україні. -К., 1992.

  5. Юркевич П.Д .Философские произведения. М., 1990.

  6. Яворский С. Философские произведения: В 2 т. -К.: Наукова думка, 1993.

Модуль І. Покликання філософії та її культурпо-історичні типи

ВИСНОВКИ ДО МОДУЛЯ І

  • Як одна зі стародавніх сфер духовної культури філософія зародилась у VII- VI ст. до н.е. в Індії, Китаї, Давній Греції.

  • Філософія виконує функції: І - світоглядні: 1) гуманістич­ну; 2) соціально-аксіологічну (конструктивно-ціннісну, інтерпретаторську та критичну); 3) культурно-виховну; 4) пояснювально-інформаційну; II - методологічні: 1) ев­ристичну; 2) координаційну; 3) інтегрувальну; 4) логіко-гносеологічну.

  • Антична філософія має певні загальні риси: космологіч­но-онтологічний характер; існування теоретико-пізна-вальної етичної проблематики у межах онтологічної; усв­ідомлення людської діяльності лише як активного перегрупування природних речей; пошуки таких форм буття, що найкраще відповідали б природній доцільності.

  • В античності формулюється класичне уявлення про ме­тафізичний (безпередумовний, безпередпосилочний) характер філософії, в центрі якого стоїть онтологія як вчення про буття.

  • В античній філософії абсолютне знання сприймається як система першопочатків, у ролі яких і виступає перша філософія, або метафізика. Оскільки першопочатки не можуть бути доведені або виводитися з чогось, то мета­фізика є тією метанаукою, що обґрунтовує початки не окремих наук, а наукового пізнання в цілому.

  • Домінування певної проблематики в конкретні історичні епохи дозволяє характеризувати античну філософію як космоцентризм, філософію середніх віків - як теоцент-ризм, філософську думку епохи Відродження - як ант­ропоцентризм, а філософські пошуки Нового часу - на-укоцентризм.

  • Філософські пошуки мислителів з середини ХУІІ до се­редини XIX ст. провадились у межах тієї традиції у філо­софії, що можна позначити як класична модель, для якої характерними стали уявлення про філософію як

249

250

Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модулъний курс з філософії...»

форму раціонально-теоретичної свідомості; принципова установка на раціональну пізнаваність світу; установка на систематичність; сприймання світу в цілому як проник­нутого ідеєю гармонії, доцільності та природного поряд­ку; інтенція суб'єкта пізнання на рефлексивне осягнення власних прийомів та методів пізнання, на перетворення пізнавального мислення у центральний об'єкт мета­фізичних досліджень.

  • 3 початку XX ст. на фоні розчарування в здатності філо­софії удосконалити світ мислителі вели пошуки ірраціо­нальних першопочатків: несвідоме, «воля до влади», «творчий порив», інтуїція тощо. На етапі некласичного типу філософствування ставиться під сумнів пра­вомірність будь-якої гармонійної раціоналістичної систе­ми, висувається принцип тісного зв'язку з відчуттями, настроями, переживаннями індивіда.

  • Особливостями некласичної західної філософії, основ­ними темами її філософствування є: по-перше, звернен­ня до суб'єктивного світу людини; по-друге, аналіз кризи культури; по-третє, аксіологічний підхід до дійсності.

  • Серед безлічі напрямків і течій сучасної світової філософії є кілька ліній, що найбільш яскраво характеризують основні тенденції її розвитку. Це, по-перше, ірраціоналістично-гу-маністична; по-друге, релігійна; по-третє, позитивістська.

  • Українська філософія формувалася з кінця X - початку XI ст. в контексті розвитку світової філософської думки. її особливість визначається домінуванням етико-мораль-ного її спрямування. В центрі вітчизняної філософії -людина з її внутрішнім світом в органічній єдності з умо­вами її самореалізації.

Модуль І. Покликання філософії та її культурно-історичні типи

ПІДСУМКОВІ ЗАВДАННЯ ДО МОДУЛЯ І

  1. Світогляд людини: історичні типи, структура.

  2. Предмет та функції філософії. Аспекти філософського знання.

  3. Філософія як інтегральний вид знання. Філософія і наука.

  4. Проблема основного питання філософії. Філософська си­стема та метод.

  5. Основні філософські школи Стародавньої Індії.

  6. Етико-політичні ідеї у Стародавньому Китаї.

  7. Загальна характеристика філософських уявлень античності.

  8. Проблема буття в античній філософії. Атомістичне вчен­ня Левкіппа-Демокріта.

  9. Філософські вчення Платона й Арістотеля та їх вплив на філософську культуру.




  1. Реалізм та номіналізм у середні віки. Філософія Фоми Аквінського.

  2. Антропоцентризм, гуманізм та пантеїзм у філософії Відродження.

  3. Наукова революція XVII ст. і проблема методу пізнан­ня. Емпіризм Ф. Бекона та раціоналізм Р. Декарта.

  4. Вчення про субстанцію Декарта, Спінози, Лейбніца. Формування механістичної картини світу.

  5. Філософія Просвітництва. Французький матеріалізм XVUJ ст.

  6. Основні ідеї філософії Канта. Категоричний імператив.

  7. Суперечливість філософії Гегеля: система та метод.

  8. Філософія життя.

  9. Неопозитивізм.

  10. Прагматизм.

  11. Неотомізм.

  12. Психоаналітична філософія.

  13. Екзистенціалізм.

  14. Герменевтика.

  15. Особливості та напрямки сучасної західної філософії.

  16. Російська релігійна філософія. Філософський містицизм.

251

Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модульний курс з філософії...»

  1. Формування та розвиток української філософської дум­ки; характеристика основних етапів.

  2. Філософія українського Просвітництва другої половини XVII-XVIII ст. Києво-Могилянська академія.

  3. Своєрідність філософії Г.С. Сковороди.

  4. Філософія українського романтизму XIX століття.

  5. Проблеми нації і державності в українській філософії (В. Липинський, Д. Донцов та інші).

Модуль II

ОНТОЛОГІЯ: СТРУКТУРНА

ОРГАНІЗАЦІЯ ТА ДІАЛЕКТИКА БУТТЯ



253

Є.А. Подольська «Кредитно-модульний курс :і філософії...»

Змістовий модуль 5

ФІЛОСОФСЬКИЙ ЗМІСТ ПРОБЛЕМИ БУТТЯ

  • Буття, субстанція, матерія.

  • Рух як спосіб існування матерії.

  • Простір і час - форми буття матерії.

У даному модулі автори спробували з'ясувати пояснюваль­ний потенціал таких категорій, як «буття», «матерія», «субстан­ція», виявити їх співвідношення та еволюцію в історико-філо-софському процесі.

З метою всебічного вивчення особливостей матерії у цьому модулі розглядаються такі форми її існування, як «простір» і «час», їх спільні риси та відмінності, а також виявляється сутність руху, його основні види та взаємозв'язок із спокоєм.

254

Модуль II. Онтологія: структурна організація та діалектика буття

ТЕМА 5 МАТЕРІЯ, РУХ, ПРОСТІР, ЧАС

5.1. Буття, субстанція, матерія

Що лежить в основі світу? Виник світ природнім шляхом чи є актом божого творіння? Чи існують інші світи? Реально існують свобода та творчість, чи це просто ілюзії нашого обме­женого розуму? Саме такі питання, що мають граничний харак­тер, і належать до розуміння світу і людського буття в цілому, є предметом перш за все філософського аналізу.

Винятково широке філософське узагальнення знань про навколишній світ мають категорії буття, субстанції, матерії. Саме вони дозволяють усвідомити, яким чином поєднуються природ­ничі знання про матерію, рух, простір, час з філософськими уявленнями про природу, з картиною світу, що створюється у межах філософії.

Вчення про буття отримало назву «онтології» (від грецьк. ох - рід, Xoyoq - сутність і лугот, - слово, поняття, вчення). Онтологія є важливішим розділом метафізики як вчення про граничні засади буття, пізнання та ціннісного відношення лю­дини до світу.

Грецький філософ Парменід у творі «Про природу» запиту­вав: «Бути чи зовсім не бути?» Що ж таке буття? Це поняття, звичайно, пов'язане з дієсловом «бути», тобто це визнання того, що світ, я і всі речі існують. Уже в античній філософії розрізняєть­ся буття і небуття, сутність та існування, намічаються підходи до розуміння об'єктивного і суб'єктивного. Істинним буттям Пла­тон вважає світ ідей, а не світ чуттєвих речей. Арістотель розріз­няє різні рівні буття (від чуттєвого до інтелігібельного).

У середні віки філософія протиставляє буття Боже і буття, створене Богом, розрізняючи при цьому дійсне буття (акт) і мож­ливе (потенцію). В епоху Відродження загальне визнання одер­жує культ матеріального буття, природи. Цей новий тип світосп­риймання, обумовлений розвитком науки, техніки і матеріального виробництва, підготував концепції буття XVII—XVIII століть. У

255

1   2   3   4   5   6   7   8

Схожі:

КРЕДИТНО-МОДУЛЬНИЙ КУРС
В.І. Штанько, Н. В. Чорна, Т. Г. Авксентьєва, Л. А. Тіхонова. Політологія: кредитно-модульний курс. Навч посібник. –, 2010.– 368...
Л. В. Борисова «Управлінське документування: Кредитно модульний курс»
Білобровко Т.І. «Управлінське документування: Кредитно – модульний курс»: навч метод посібник / Т.І. Білобровко, Л. В. Борисова;...
Кредитно модульний курс з освітнього менеджменту Навчальний посібник Переяслав Хмельницький 2008
Білобровко Т. І. Кредитно – модульний курс з освітнього менеджменту: навч посібник / Тетяна Іванівна Білобровко. Переяслав – Хмельницький,...
Досвід НТУ „ХПІ” з втілення кредитно-модульної системи організації...
О — аудиторні заняття; М — модульний контроль; 3 — заліковий тиждень; С — екзаменаційна сесія
МОДУЛЬНИЙ КУРС предмета «ОСНОВИ ОХОРОНИ ПРАЦІ» для студентів спеціальностей:...
Даною методичною розробкою передбачається розбивка курсу «Основи охорони праці» на 4 самостійних модулі
Становлення китайської філософії
Греції. То було п'яте сторіччя до н е., яке увійшло в історію китайської філософії як «золоте сторіччя китайської філософії». Як...
Закони діалектики
Світогляд як центральне поняття філософії. Його різновиди і типи. Предмет філософії
Д І ЛОВАУКРА Ї НСЬКАМОВ А КУРС ЛЕКЦІЙ Навчально-методичний посібник
Рекомендовано до друку кафедрою українознавства та філософії, методичною радою будівельно-гідромеліоративного факультету Херсонського...
1. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія. Предмет філософії
Наївний матеріалізм у філософії стародавньої Греції і Риму. Персоналізм М. О. Бердяєва
«ІНСТИТУТ ПІДПРИЄМНИЦТВА ТА СУЧАСНИХ ТЕХНОЛОГІЙ» ПОЛОЖЕННЯ про кредитно-модульну...
Положення про кредитно-модульну систему організації навчального процесу в ПВНЗ «Інститут підприємництва та сучасних технологій» (далі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка