Психофізіологія як наука


Скачати 145.01 Kb.
Назва Психофізіологія як наука
Дата 04.04.2013
Розмір 145.01 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
ПСИХОФІЗІОЛОГІЯ
Навчальна дисципліна “Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення психологічного та фізіологічного для встановлення психофізіологічних механізмів життєдіяльності, поведінки, розвитку, навчання та праці людини. Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом.

Метою дисципліни є формування у студентів:

  • системи знань психофізіологічних засад психічних процесів та станів;

  • умінь та навичок аналізу психофізіологічних явищ.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студенти повинні:

знати:

  • принципи функціонування сенсорних систем;

  • психофізіологічні концепції пам’яті та емоцій;

  • психофізіологічні механізми свідомості;

  • роль функціональних станів у поведінці людини;

  • принципи роботи системи управління рухами.

уміти:

  • визначати та оцінювати обсяг короткочасної пам’яті;

  • аналізувати емоційні та функціональні стани людини;

  • аналізувати психофізіологічну природу стресу, розробляти рекомендації щодо його корекції та регулювання.



ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН


Назви тем

Всього годин

Із них:

Самостійна робота

Лекції

Семінарські заняття

Практичні заняття

Тема 1. Психофізіологія як наука

24

1

-

-

23

Тема 2. Психофізіологія аналізаторів

26

1

2

-

23

Тема 3. Психофізіологія рухової діяльності

26

1

2

-

23

Тема 4. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення, свідомості та емоцій

26

1

-

2

23

Тема 5. Психофізіологія сну

24

1

-

-

23

Тема 6. Психофізіологія станів людини та адаптації

26

1

-

2

23

Консультація

2

-

-

-

-

Форма підсумкового контролю – екзамен

8

-

-

-

-

Всього годин:

162

6

4

4

138



ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ДИСЦИПЛІНИ
Викликані потенціали – зміни в сумарній біоелектричній активності мозку (біоелектричні коливання), що виникають у відповідь на різні види зовнішнього подразнення (сенсорні стимули). Крім того, вони можуть відображувати активність, пов’язану з когнітивними процесами: прийняттям рішення, увагою, розпізнаванням сигналів.

Дістрес – cтрес, пов’язаний з вираженими негативними емоціями, який справляє шкідливий вплив на здоров’я організму.

Діяльність – свідома активність, яка виявляється в системі дій, спрямованих на досягнення поставленої мети.

Домінанта – тимчасово пануюча в нервовій системі група нервових центрів, що визначає характер поточної відповідної реакції організму на зовнішні та внутрішні подразнення та цілеспрямованість його поведінки.

Друга сигнальна система – система орієнтування людини на словесні сигнали, на основі яких можливе утворення тимчасових нервових зв’язків.

Електроенцефалографія – метод реєстрації з поверхні голови та аналізу сумарної біоелектричної активності кори головного мозку.

Емоції – одна з форм відображення мозком об’єктивної дійсності, при якій домінує суб’єктивний характер психічного процесу.

Збудження – динамічний фізіологічний процес, за допомогою якого живі нервові, м’язові та залозисті клітини відповідають на зовнішні чи внутрішні подразнення.

Зворотній зв’язок – отримання центральною нервовою системою інформації про результати виконання певної діяльності.

Конвергенція – сходження безлічі аферентних імпульсів у єдиний анатомічно обмежений еферентний канал.

Латентний період – час між початком дії подразника та виникненням відповідної реакції.

Локомоції – це переміщення організму в просторі.

Мислення – найбільш узагальнена й опосередкована форма психічного відображення, що встановлює зв’язки та відносини між об’єктами, які пізнаються, та дозволяє одержувати знання про такі об’єкти, властивості та відносини реального світу, що не можуть бути безпосередньо сприйняті на почуттєвому ступені пізнання.

Мовлення – історично сформована в ході діяльності людей форма спілкування, опосередкована мовою.

Модальність – якісна своєрідність сенсорного подразника.

Мотивація – сукупність спонукальних факторів, що викликають активність особистості та зумовлюють спрямованість її діяльності.

Навчання – процес, у результаті якого організм здобуває адаптивні зміни індивідуальної поведінки, розширення життєвого досвіду, засвоєння знань, умінь, навичок.

Нейродинамічні властивості людини – природні уроджені особливості нервової системи, що впливають на формування індивідуальних особливостей поведінки та деяких індивідуальних відмінностей здібностей та характеру людини.

Несвідоме – сукупність змісту психічного життя, що недоступна безпосередньому усвідомленню.

Пам’ять – це здатність нервової системи зберігати в закодованому вигляді інформацію, яка за певних умов може бути розкодована та відтворена.

Пейсмекер – збудлива клітина (нервова, м’язева), що має спонтанну активність та генерує імпульси з певною частотою без дії зовнішніх подразників.

Пропріоцепція – власна чутливість опорно-рухового апарату організму, тобто чутливість м’язів, сухожилків та суглобів.

Свідомість – вищий рівень психічного відображення, притаманний лише людині як суспільно-історичній істоті, що є результатом її трудової діяльності та спілкування.

Сенсорні системи (аналізатори) – сукупність нейронів та допоміжних структур, які забезпечують сприйняття дії подразника, аналіз, проведення інформації до кори головного мозку та формування певного відчуття.

Синапс – місце контакту нервових клітин між собою (центральний синапс) або місце контакту нервової клітини з органом-ефектором (нервово-органний синапс), який складається з пресинаптичної мембрани, постсинаптичної мембрани та синаптичної щілини.

Сон – це особливий, генетично запрограмований стан організму, що періодично виникає, із закономірним послідовним чергуванням певних стадій.
ЛІТЕРАТУРА ДО ВСІХ ТЕМ

Підручники

  1. Александров Ю.И. Психофизиология: учебник для вузов. 3-е издание. – Питер, 2009. – 463 с.

  2. Аршава І.Ф., Черненко М.І. Психофізіологія: підручник для студентів ВНЗ. – К.: Вища освіта, 2006. – 308 с.

  3. Батуев А.С. Физиология высшей нервной деятельности и сенсорных систем: Учеб. для вузов: Для студентов вузов, обучающихся по спец. “Биология”, “Психология”, “Психофизиология”. – 3-е изд., испр. и доп. – СПб.: Лань, 2009. – 320 с.

  4. Фізіологія людини і тварин: Підруч. для студ. біол. спец. вищ. навч. закл. / Г.М. Чайченко, В.О. Цибенко, В.Д. Сокур. – К.: Вища шк, 2003. – 463 с.

  5. Физиология высшей нервной деятельности с основами нейробиологии: Учебник для студентов вузов / В.В. Шульговский. – М.: Издательский центр “Академия”, 2003. – 464 с.

Навчальні посібники

  1. Абрамов В.А., Ряполова Т.Л., Бурцев А.К., Пырков С.Г., Выговская Е.М., Васильева А.Ю. Медицинская психология: учеб. пособие для самоподг. студ. – Донецк: Каштан, 2008. – 290 с.

  2. Бейтсон Грегори. Разум и природа. Неизбежное единство. – М.: URSS. КомКнига, 2007. – 244 с.

  3. Данилова Н.Н., Крылов А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. – Ростов н/Дону: “Феникс”, 2002. – 480 с.

  4. Кокун О.М. Психофізіологія. Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 184 с.

  5. Кокун О.М. Психофізіологія: теоретичний курс та методичний інструментарій: Навчальний посібник. – К.: Університет “Україна”, 2007. – 241 с.

  6. Корольчук М.С. Психофізіологія діяльності. – К.: КИМУ, 2002. – 210 с.

  7. Майдіков Ю.Л., Корсун С.І. Нервова система і психічна діяльність людини: Навч. посіб. – К., Магістр- ХХІ сторіччя, 2007. – 280 с.

  8. Основы нейрофизиологии: Учебное пособие для студентов вузов / В.В. Шульговский. – М.: Аспект Пресс, 2005. – С. 277

  9. Посібник з фізіології / За ред. проф. В.Г. Шевчука. – Вінниця: Нова книга, 2005. – 576 с.

  10. Філіппов М.М. Психофізіологія людини: Навч. посібн. – К.: МАУП, 2003. – 136 с.

  11. Физиология и анатомия сенсорных систем и высшая нервная деятельность: Учеб. пособие для студентов вузов/ В.М. Смирнов, С.М. Будылина. – М.: Академия, 2003. – 304 с.

  12. Филимонов В.И. Физиологические основы психофизиологии. – М.: МЕДпресс-информ, 2003. – 320 с.

Практикуми. Збірники задач

  1. Столяренко Л.Д. Основы психологии: Практикум. – Ростов-на Дону: Феникс, 2002.



ТЕМАТИКА І ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ
Тема 1. Психофізіологія як наука

Лекція – 1 година

  1. Предмет та завдання психофізіології.

  2. Сучасні проблеми психофізіології.

  3. Методи психофізіологічних досліджень.

  4. Історія розвитку психофізіології.

  5. Психофізіологічна концепція І.М.Сєченова. Психофізіологічна концепція І.П.Павлова.


Тема 2. Психофізіологія аналізаторів

Лекція – 1 година

  1. Загальні властивості сенсорних процесів.

  2. Нейрофізіологічні механізми функціонування сенсорних систем.

  3. Характеристика сенсорних систем: зорової, сомато-сенсорної, смакової та нюхової.

  4. Вестибулярна система.

  5. Взаємодія сенсорних систем.


Тема 3. Психофізіологія рухової діяльності

Лекція – 1 година

  1. Поняття рухової діяльності.

  2. Класифікація рухів.

  3. Організація рухової системи.

  4. Поняття діяльності. Види та структура діяльності.

  5. Психофізіологія професійної діяльності.


Тема 4. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення,

свідомості та емоцій

Лекція – 1 година

  1. Психофізіологія уваги.

  2. Психофізіологія пам’яті.

  3. Психофізіологія мовлення.

  4. Психофізіологія мислення.

  5. Психофізіологія свідомості.

  6. Психофізіологія емоцій.


Тема 5. Психофізіологія сну

Лекція – 1 година

  1. Сон та його види.

  2. Теорії сну.

  3. Стадії сну. Електроенцефалографічні характеристики стадій сну.

  4. Сновидіння.

  5. Значення сну та потреба в ньому.


Тема 6. Психофізіологія станів людини та адаптації

Лекція – 1 година

  1. Поняття стану людини.

  2. Класифікація та характеристика станів.

  3. Загальні уявлення про адаптацію. Види адаптації.

  4. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності.

  5. Психофізіологічний відбір.


ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ
Тема 2. Психофізіологія аналізаторів

Семінарське заняття – 2 години

  1. Характеристика зорової сенсорної системи та її відділів.

  2. Характеристика слухової сенсорної системи та її відділів.

  3. Характеристика сомато-сенсорної системи.

  4. Структура та функції смакової та нюхової сенсорних систем, їх взаємодія.

Теми реферативних повідомлень

  1. Теорії та механізми сприйняття кольорів.

  2. Роль правої і лівої півкуль мозку у зоровому сприйнятті простору.

  3. Теорія фізичного резонансу Г. Гельмгольца.

  4. Теорія хвилі, що біжить Д. Бекеші.

Література: [1, 2, 4, 9, 10, 12, 16, 17]
Тема 3. Психофізіологія рухової діяльності

Семінарське заняття – 2 години

  1. Структура опорно-рухового апарату.

  2. Організація рухової системи та класифікація рухів.

  3. Система управління рухами за М.О.Бернштейном та О.Р. Малхазовим.

  4. Види та структура діяльності.

  5. Загальні характеристики та закономірності діяльності.

  6. Фактори ефективності діяльності та працездатність.

  7. Психофізіологія професійної діяльності.

Теми реферативних повідомлень

  1. Роль мозочку в регуляції рухової діяльності.

  2. Роль низхідних шляхів головного та спинного мозку в керуванні рухами.

  3. Психофізіологічні зміни при виконанні діяльності.

Література: [1, 2, 4, 7, 8, 9, 10, 14, 17, 22, 24]
Тема 4. Психофізіологія уваги, пам’яті, мовлення, мислення,

свідомості та емоцій

Практичне заняття – 2 години

Завдання 1

  1. Зробити порівняльну таблицю психофізіологічних концепцій уваги.

  2. Дослідити обсяг власної короткочасної зорової пам’яті на геометричні фігури згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 450.

  3. Дослідити обсяг власної короткочасної слухової пам’яті на слова, що пов’язані та не пов’язані логічно згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 450.

  4. Дослідити обсяг власної короткочасної слухової пам’яті на цифри згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 450.

Завдання 2

  1. Зробити порівняльну таблицю центрів мови за зразком:

    Центр мови

    Локалізація

    Функції










  2. Скласти таблицю періодизації розвитку мови в онтогенезі людини.

  3. Визначити власний тип мислення (розумовий, художній або середній) за допомогою тестування згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 457.

Завдання 3

  1. Визначити силу та рухливість нервових процесів за допомогою коректурного методу згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 460).

  2. Скласти порівняльну таблицю теорій свідомості за зразком:

Назва теорії

Автор теорії

Суть теорії










Література: [1, 2, 3, 5, 8, 13, 14, 18]
Тема 6. Психофізіологія станів людини та адаптації

Практичне заняття – 2 години

Завдання 1

  1. Дослідити вплив емоційного збудження на показники серцево-судинної системи згідно методики, викладеної у Посібнику з фізіології за редакцією професора В.Г.Шевчука, стор. 449.

  2. Оцінити параметри власного психофізіологічного стану за тестом САН (самопочуття, активність, настрій) згідно методики, викладеної в підручнику Кокун О.М. Психофізіологія К.: ЦУЛ, 2006, стор.19.

Завдання 2

  1. Скласти порівняльну таблицю функціонального та психофізіологічного станів організму людини.

  2. Схематично зобразити функціональну систему поведінки П.К.Анохіна та пояснити її суть.

Література: [1, 2, 4, 5, 6, 9, 10, 13, 14, 17]
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ЕКЗАМЕНУ
1. Предмет та завдання психофізіології.

2. Психофізіологічна проблема.

3. Сучасні проблеми психофізіології.

4. Методи психофізіологічних досліджень.

5. Загальні властивості сенсорних процесів.

6. Нейрофізіологічні механізми сенсорних систем.

7. Сенсорна система зору.

8. Сенсорна система слуху.

9. Вестибулярна система.

10. Сенсорна система шкірної чутливості.

11. Сенсорна система кістково-м’язового апарату.

12. Сенсорна система смаку.

13. Нюхова сенсорна система.

14. Психофізіологія уваги.

15. Психофізіологія пам’яті.

16. Психофізіологія мовлення.

17. Психофізіологія мислення.

18. Поняття, класифікація та функції емоцій.

19. Теорії емоцій.

20. Індикатори емоцій.

21. Психофізіологічні механізми емоцій.

22. Поняття свідомості.

23. Теорії свідомості.

24. Психофізіологічні механізми свідомості.

25. Сон та його види.

26. Теорії сну.

27. Стадії сну.

28. Сновидіння.

29. Значення сну та потреба вньому.

30. Поняття рухової діяльності.

31. Будова опорно-рухового апарату.

32. Класифікація рухів.

33. Організація рухової системи.

34. Система управління рухами за М.О.Бернштейном.

35. Схема управління руховою діяльністю за О.Р.Малхазовим.

36. Опанування рухової діяльності.

37. Поняття та основні положення системного підходу.

38. Концепція системного підходу Б.Ф.Ломова.

39. Теорія функціональних систем П.К.Анохіна.

40. Людина як цілісна біопсихосоціальна система.

41. Поняття діяльності.

42. Види та структура діяльності.

43. Загальна характеристика діяльності.

44. Закономірності діяльності.

45. Фактори ефективності діяльності.

46. Працездатність та фактори, від яких вона залежить.

47. Психофізіологія професійної діяльності.

48. Поняття стану людини.

49. Психічний стан.

50. Функціональний стан.

51. Психофізіологічний стан.

52. Негативні стани.

53. Загальний адаптаційний синдром та його стадії.

54. Стомлення та перевтома.

55. Загальні уявлення про адаптацію.

56. Види адаптації.

57. Загальні закономірності адаптації.

58. „Ціна” адаптації та дезадаптації.

59. Адаптивність та адаптаційні можливості.

60. Поняття психофізіологічного забезпечення діяльності.

61. Психофізіологічний відбір.

62. Принципи та зміст алгоритму психофізіологічного забезпечення діяльності.

63. Дослідницькі методи психофізіологічного забезпечення діяльності.

64. Оптимізаційні методи психофізіологічного забезпечення діяльності.

65. Взаємодія сенсорних систем.

66. Впізнання образів.

67. Кодування інформації в сенсорних системах.

68. Адаптація сенсорної системи.

69. Пропріоцепція.

70. Координація рухів.

71. Схема тіла та система внутрішнього уявлення.

72. Розвиток базисних емоцій в раньому онтогенезі.

73. Роль автономної (вегетативної) нервової системи в розвитку емоцій.

74. Нейроанатомічна та функціональна організація механізмів емоцій.

75. Визначення стресу, стресорів, стресової реакції та дистресу.

76. Феномен психологічного захисту.

77. Дистрес та хвороби.

78. Свідоме керування рівнем стресу.

79. Історія розвитку психофізіології.

80. Електроенцефалографія як метод дослідження в психофізіології.

81. Метод викликаних потенціалів.

82. Реєстрація електричної активності шкіри.

83. Реєстрація показників серцево-судинної системи як метод дослідження в психофізіології.

84. Реєстрація реакції очей як метод дослідження в психофізіології.

85. Дослідження неродинамічних властивостей людини.

86. Самооцінка психофізіологічного стану.

87. Психофізіологічна концепція І.М.Сєченова.

88. Психофізіологічна концепція І.П.Павлова.

89. Механізм бінокулярного зору.

90. Аномалії рефракції ока – короткозорість та далекозорість.


Схожі:

КУРС 2 НАЗВА ДИСЦИПЛІНИ Психофізіологія ПРІЗВИЩЕ ВИКЛАДАЧА Черненко М.І. ВИД МАТЕРІАЛУ
Дотепер ведуться суперечки, що ж собою являє психофізіологія. Більшість учених схильна вважати, що психофізіологія знаходиться на...
Навчальна дисципліна „Психофізіологія” вивчає закономірності співвідношення...
Психофізіологія досліджує фізіологічні процеси в структурі активної, психічно опосередкованої взаємодії людини зі світом
Вислови Д.І. Менделєєва
Наука починається з тих пір, як починають вимірювати. Точна наука немислима без міри
Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн...
Наука як історично визначений процес отримання нового знання. Винекненн науки: передумови та характеристики. Етапи розвитку науки....
закономірне чергування довгих і коротких складів
Це водночас давня наука, яка зародилася в Індії, і новітня наука, що виникла на європейському терені з початку ХХ ст
Наука у соціокультурному вимірі
Наука – це особливий вид пізнавальної діяльності, спрямованої на здобуття, об'єктивних, системно організованих і обґрунтованих знань...
Постнекласична раціональність: пізнавальні стратегії в добу постнекласичної науки
В останній четверті XX ст наука вступила в нову фазу свого розвитку − постнекласичну. Увів до наукового слововживання термін «постнекласична...
Від грецького ψυχή (psyché) душа, дух; λόγος (logos) вчення, наука)...
Психоло́гія (від грецького ψυχή (psyché) — душа, дух; λόγος (logos) — вчення, наука) — наука, що вивчає психічні явища (мислення,...
Психологія мовлення як наука
Особливо тісні зв'язки мовознавства з психологією, вже в 19 столітті що викликали вторгнення психологічних методів і ідей в мовознавство....
МОДУЛЬ ВСТУП. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІВОДИ. ГІДРОЛОГІЯ РІЧОК Блок...
Гідрологія – наука про природні води, їх властивості та явища і процеси, що в них відбуваються, а також закономірності розвитку цих...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка