Леонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность


НазваЛеонтьев А. Н. Деятельность, сознание, личность
Сторінка1/5
Дата21.03.2013
Розмір0.8 Mb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Філософія > Документи
  1   2   3   4   5
508

Є.А. Подольська «Кредитно-модулышй курс з філософії...»

Теми доповідей та рефератів

  1. Людина як вільна істота. Свобода, вибір, цінності.

  2. Людське існування та його сенс. Життєва позиція особи­стості.

  3. Філософське розуміння власності.

  4. Формування біоетичного світогляду: аспекти методології.

  5. Соціальні норми як фактор впливу суспільства на осо­бистість.

  6. Воля та розум.

Література

  1. Арефьева Г.С. Общество, познание, практика. - М., 1988.

  2. Гордієнко А. Методологічні проблеми осмислення буття людини в західноєвропейських філософських концепці­ях другої половини XX століття // Філософ, і соціолог, думка"! - 1995. - № 5-6. - С.244-248.

  3. Деятельность: теории, методология, проблемы. - М., 1990.

  4. Леонтьев А.Н. Деятельность, сознание, личность. - М.: Политиздат, 1975.

  5. Максимов СІ. Особистість і суспільство. - Харків, 1993.

  6. Милль Дж. Ст. О свободе //' О свободе. Антология запад­ноевропейской классической либеральной мысли. - М.: Прогресс-Традиция, 1995.

  7. Мунье Э. Манифест персонализма. - М.: Республика, 1999.

  8. Подольская Е.А. Ценностные ориентации и проблема ак­тивности личности. - Харьков, 1991.

  9. Подольська Є.А., Назаркіна ВМ., Яковлев А.О. Освіта як чинник розвитку особистості в соціокультурно.му кон­тексті - Харків, 2002.




  1. Франк С.Л. Реальность и человек. - М.: Республика, 1997.

  2. Халл К., Линдсей Г. Теории личности. - М., 1997.

  3. Хьелл К., Зпглер Д. Теории личности. М., 1997.

  4. Фромм Э. Анатомия человеческой деструктивпости. М.: Республика, 1994.

Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу

Змістовий модуль 13 РЕЛІГІЄЗНАВСТВО

  • Предмет та функції релігієзнавства.

  • Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм.

  • Буддизм.

  • Християнство.

  • Іслам.

  • Свобода совісті в Україні.

  • Нові релігійні течії та організації в Україні.

У цьому модулі висвітлено проблеми походження та фено­менологію релігії, класифікацію та головні особливості ранніх вірувань, національних релігійних рухів, світових релігій та проблеми, пов'язані зі свободою совісті в Україні. Історія ви­никнення та особливості різних релігійних течій, основні по­ложення їхньої догматики у різні історичні періоди розгляда­ються в цьому модулі переважно у межах світоглядних, аксіолоіїчних та етнокультурних парадигм. Це дає можливість аналізувати релігію як соціальне явище, як багатогранний еле­мент духовної культури людства, виробляти толерантну світог­лядну позицію на основі плюралізму поглядів і концепцій.

509

Є.А. Подольська «Кредитно-.модульний курс .і філософії... ■>

ТЕМА 13 РЕЛІГІЯ ЯК СФЕРА ДУХОВНОЇ

КУЛЬТУРИ: СТРУКТУРА ТА ФУНКЦІОНАЛЬНЕ ПОКЛИКАННЯ

13.1. Предмет та функції релігієзнавства

Релігієзнавство - гуманітарна наука, що досліджує соціаль­но-історичну природу релігії, механізм її соціальних зв'язків з пол­ітичними, економічними, духовними системами суспільства, особливості їх впливу на віруючих. Як самостійна галузь знання воно виникло у другій половині XIX століття.

Предметом релігієзнавства є об'єктивні закономірності ви­никнення, становлення та розвитку релігій, їх функціонування, структура та різноманітні феномени, взаємозв'язок і взаємодія релігії з іншими галузями знань.

Термін «релігія» походить, за Цицероном, від латинського «regele» - шанувати, почитати, і означає «богоиіанування», «культ»; або ж, за Лактанцієм, від слова «religare» - зв'язувати. Осмислюючи природу і сутність релігії, Лев Толстой показав три значення поняття релігії:

  1. Релігія - це дане Богом щире одкровення і богоиіануван­ня, що витікає з цього.

  2. Релігія - це зведення марновірних положень і марновір­не богоиіанування, що випливає з цих положень.

  3. Релігія - це зведення філософських положень і мораль­них законів, створених розумними і владними людьми для керування грубими, неосвічепнмп народними маса­ми, щоб їх утішити і приборкати.

Релігія є однією з найдавніших форм суспільної свідомості, однією з форм відображення світу, але відображення своєрід­ного. Релігія прагне до універсального відображення дійсності, використовуючи при цьому фантастичні образи, які сприймає як дійсні. При такому визначенні релігія пов'язана з фантазією

.510

Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу

та з вірою у створені образи та вигадування. Саме віра стає ос­новою впевненості у дійсному існуванні фантастичних образів. Релігія як сфера духовної культури має свої особливості, власну структуру та виконує певні функції. До структури релігії належать:

  1. релігійна свідомість, ідо включає два компоненти: релігій­ну психологію (сукупність властивих масі віруючих уяв­лень, почуттів, настроїв, звичок, традицій, пов'язаних з певною системою релігійних ідей) та релігійну ідеологію (систему ідей, розробкою та пропагандою яких займають­ся релігійні організації):

  2. релігійні почуття, що спрямовують емоційне ставлення людини до створених їхньою уявою надприродніх сил як до реальних;

  3. релігійний культ - сукупність символічних дій, за допомогою яких віруючі намагаються вплинути на надприродні об'єкти. До культу можна віднести обряди, ритуали, жертвоприне­сення, таїнства, богослужіння, пости, молитви; сюди нале­жать також культові споруди (храми, собори), культові речі (посуд, одяг, реліквії) та, звісно, культові книги;

  4. релігійні організації - об'єднання послідовників тієї або іншої релігії, що виникають на основі спільності вірувань та обрядів. Релігійні організації виконують різні функції: як релігійні - задоволення релігійних потреб віруючих, ре­гулювання культової діяльності, розробка та пропаганда віровчень, так і нерелігійні - політичні, правові тощо.

Під специфічними особливостями релігії слід розуміти і ті функції, що вона виконує в суспільстві.

  1. Ілюзорно-компенсаторська функція полягає у тому, що для віруючого релігія дає компенсацію (не дійсну, ілюзорну) обтяж­ливості людського буття і надію на краще існування у потой­бічному світі. Таку надію дає віра в райське життя, в ідеальний світ, де панують свобода і рівність.

  2. Світоглядна функція полягає в намаганні релігії створити власну картину світу, власну схему вдосконаленого суспільства, визначити місце людини в системі природи та суспільства.

511

Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модульний к:ірс j філософії...»

  1. Регулятивна функція виявляється у спрямованості релігії створити свою систему норм і цінностей для віруючої людини, що закріплює і зберігає віру у надприродне. Ця функція реалізується у традиціях, культових діях, сїмейно-побутових стосунках.

  2. Інтеграційна функція полягає в спрямуванні релігії на збереження і зміцнення існуючої соціальної системи, на згур­тування прихильників однієї віри і протиставлення їх послідов­никам інших релігійних напрямків.

  3. Комунікативна функція реалізується у підтримці зв'язків між віруючими шляхом створення почуття віросповідної єдності під час релігійних дій та у міжособистісних стосунках.

Релігії поділяють на грунті па підставі етнічних ознак, часу виникнення, рівня організації, державного статусу, правового статусу, статистичного аналізу, за ({юрмою поширення тощо. За рівнем розвитку релігії поділяють на такі види:

  • ранні форми - релігії первісного суспільства (анімізм, ма­гія, культ предків тощо);

  • політеїстичні - релігії, у котрих визнається багатобожжя (більшість національних релігій, за винятком іудаїзму та сикхізму);

  • монотеїстичні - головною ознакою є поклоніння єдино­му богу (християнство, іслам, іудаїзм, сикхізм);

  • синкретичні - релігії, що утворилися внаслідок зрощуван­ня або злиття різних релігій (афрохристиянські, абавіти, дзен-буддизм);

  • нові релігійні течії та рухи - релігії, що виникають у су­часності (мунізм, церква Антихриста, йогізм).

Анімізм - це віра в духи і душі, що управляють людьми, предметами та явищами навколишнього світу. Тотемізм позна­чає комплекс вірувань і обрядів первісного суспільства, пов'я­заний з уявленнями про родинні зв'язки між групами людей і" тотемами - тваринами або рослинами, що. відповідно до міфічних уявлень, були предком-заступником даного роду і кожного його члена, символом кровного зв'язку. Фетишизм -це поклоніння неживим предметам, яким приписувалися чу­додійні властивості (скелі, дерева, раковини, різні г збутові пред-

512

. Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу

мети тощо). Магія являє собою обряди, пов'язані з вірою в над­природну здатність людини впливати на інших людей та навко­лишню дійсність. Анімалізм, зоолатрія - це сукупність магічних обрядів і вірувань, в основу яких покладено уявлення про тва­рин або рослин як покровителів та захисників роду. Аніматизм являє собою перенесення психічних властивостей людей на природу, ставлення до природи як до живої істота.

13.2. Національні релігії. Індуїзм. Іудаїзм

Серед багатьох спроб класифікувати усі релігії найчастіше використовується така схема класифікації релігій:

  1. Ранні форми релігії (родоплемінні): тотемізм, фетишизм, магія, анімізм, аніматизм, анімалізм, шаманство, культ природи, культ предків, язичництво, політеїзм.

  2. Національні релігії:




  • ранні національні релігії: релігія Стародавнього Єгипту, ре­лігія народів Дворіччя, релігія Стародавньої Індії (ведич­на, брахманізм), давньогрецька релігія, релігія Давнього Риму, релігії доколумбової Америки та інші;

  • пізні національні релігії: іудаїзм, індуїзм, джайнізм, снкхізм, конфуціанство, даосизм, синтоїзм, зороастризм.




  1. Світові релігії: буддизм, християнство (у його конфесій­них проявах - православ'я, католицизм, протестантизм), іслам.

  2. Нетрадиційні релігії, нові релігійні рухи:




  • неохристиянство: Богородична церква, церква Іісуса Хри­ста, Новоапостольська церква та інші;

  • релігії оріенталістського (східного) напрямку: Товариство свідомості Крішни, послідовники Саї Баби, центри Шрі Чінмоя, Вселенська чиста релігія;

  • синтетичні релігії: Велике Біле братство, церква Єднан­ня, Всесвітня віра Бахаї;

езотеричні об'єднання: теософія, братство Грааля;
Неоя.шчниигпво: Рідна віра, РУНвіра, Собор Рідної Віри;

сайентологічні рухи (наукоподібні): діанетика, наука розу­
му, християнська наука;

зз24" 513

Є.А. Подолъсъка «Кредитно-модульиий курс з філософії...»

сатанізм.

Ранні національні релігії - це релігійні вірування, що охоп­лювали своїм впливом верхні та середні верстви населення у межах однієї національної держави і існували в той час, коли була можливість тримати наіібільїн пригнічені низи суспільства у покорі лише завдяки грубому насильству.

Пізні національні релігії - релігії, що існували в період феодальних відносин, відстоювали інтереси нації без соціаль­ного протистояння низів та верхів.

До числа найдавніших національних релігій належить індуїзм, що сповідує переважна більшість населення Індії про­тягом століть. Для початкового періоду індуїзму (його іноді називають ведичною релігією) характерним є шанування приро­ди як такої, тотожність людини і природи, і навіть творіння світу відбувається в процесі принесення в жертву першолюдини Пуруші, з різних частин його тіла. Важливого значення набу­ває та має своє продовження у наступному розвитку людства орієнтування людини на досягнення трьох основних завдань (триварга): 1) дхарма - слідування основним релігійно-мораль­ним настановам; 2) артха - все, що зв'язане з користю та ви­годою у суспільному житті; 3) кама - повне задоволення тілес­них потреб, передусім любов.

Головні джерела класичного індуїзму, окрім Вед, - це народ­ний епос «Махабхарата» і «Рамаяна», а також пурані, зведен­ня переказів.

Історично першою великою релігією, що почала викорис­товувати Одкровення, надане Богом, є іудаїзм. Організацій­ним центром його став храм на горі Сіон, жреці котрого дов­гий час збирали і редагували міфи про Ягве та його пророків. Головне джерело зведень про релігію євреїв - Біблія. Книги Старого Заповіту поділяються на три частини: 1) ГГятикннж-жя Мойсея - Тора; 2) ранні і більш пізні книги пророків -Небіїм; 3) інші книги - Кетубім.

Релігійна істина відображена у Десятислів'ї Мойсея, де вис­ловлені десять заповідей. У першій із них відкривався народу сам Ягве, як Бог. Це він вивів їх із Єгипту, відчинив їм шлях

514

Модуль IV. Суспільство і особистість у вимірах філософського аналізу

по морю і скинув могутність фараона і його воїнство. Хоча він близький до людей, милостивий, виявляється єдиним живим Богом, проте він невидимий і немає Йому ніякої подоби ні на небі, ні на землі. Третя заповідь: народ не повинен зображувати собі Бога як кумира. Дотримання суботи припиненням усякої робо­ти в сьомий день (четверта заповідь) тепер було підтверджено законодавчою силою як необхідний чинник для посилення релігійного почуття, періодичного відновлення сил і надання відпочинку людині і тваринам. Повага до батьків здавна вва­жалася моральним обов'язком дітей, але тепер заповідалось, що син, навіть ставши головою сімейства, повинен так само почи­тати свою матір, як почитав батьків (п'ята заповідь).

Людське життя мало цінувалося в давнину в умовах пану­вання культу воїна, але в Біблії заповідалось: «не убий». Людина створена за подобою Божою і тому жгіття її повинно бути свя­щенним (шоста заповідь). Стародавній світ потопав у тваринних інстинктах, був отруєний тваринною похітливістю, а самі боги зображувалися далеко не зразками цнотливості. Це засуджува­лося, упорядковувалися відносини між чоловічою та жіночою статями, що знайшло виявлення в сьомій заповіді «не чини пе­релюбу». Власність проголошена священною, недоторканою і зло­дійство затавроване як злочин (восьма заповідь), так само як і неправдиве свідчення (дев'ята заповідь). Але новий закон не тільки засуджував зовнішню злу справу, тобто дію, а навпаки, він проникав в глибини людської душі і засуджував саму злу думку, тобто мотиви, інтереси, заповідав «не побажай» нічого такого, що огидне основним законам моральності (десята заповідь).

Релігійні свята та обряди в іудаїзмі присвячені певним под­іям в історії єврейського народу. В їх основу покладені побутові свята, пов'язані зі зміною календарного циклу. Іудейські свята супроводжуються особливими
  1   2   3   4   5

Схожі:

Действие романа украинского советского писателя (1901—1947) происходит...
...
Аудиторская фирма «Баланс-Аудит» была основана в 1993 году. Ее деятельность...
«Баланс-Аудит» была основана в 1993 году. Ее деятельность под флагом BDO началась в 1997 году. С августа 2009 года АФ "BDO Баланс-Аудит"...
Личность в системе социальных связей
Очевидно, что это крайние точки зрения на процесс формирования личности. Конечно же, в анализе необходимо учитывать как биологические...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка