Які життєві уроки засвоїв кожен з них з юних літ?


Скачати 69.24 Kb.
Назва Які життєві уроки засвоїв кожен з них з юних літ?
Дата 12.11.2013
Розмір 69.24 Kb.
Тип Урок
bibl.com.ua > Філософія > Урок
Самовдосконалення через пізнання

(формування навичок творчого осмислення тексту, моральних якостей особистості через використання елементів компаративного аналізу)
Будь-кому хочеться бути почутим, та для педагога найважливіше, як його слово одзоветься – не лише словами відповіді на уроці, а вчинками та життєвим вибором тих, кого навчаєш. Без готових формул і штампів. Без аксіом. Без «вивчити навчальний матеріал від сторінки третьої до…». Бо синонімом до «література» є «людинознавство». Пізнаючи її, отримуєш унікальну можливість відшукати відповіді на найскладніші і найсокровенніші питання. Її має лише вдумливий і зацікавлений читач, який розуміє, що художній твір – енциклопедія життєвих цінностей без часової корекції, бо, як писав Бодлер, «Искусство – вечность. Время – миг».

Отже, є те і ті, що часу підвладні. І є те, над чим час не владний. Минуще і вічне, але напрочуд близьке і дуже «сьогоднішнє». І коли саме через такий кут зору сприймаєш проблеми і героїв художнього твору, бачиш не хрестоматійні «образи», а долі, характери, ситуації, конфлікти, до болю близькі і сучасні. Так приходиш до співставлення сьогодення і минулого, реального життя і художнього простору, героїв і ситуацій різних творів. Саме елементи компаративного аналізу дають можливість нового погляду на уже відомий «літературний матеріал» і доручення студентів до самовдосконалення через пізнання.

Найбільш результативними і цікавими є уроки, на яких можна поміркувати над досить неочікуваними завданнями – наприклад, співставити двох дуже колоритних героїв : старого Сантьяго і… старого Гобсека.

Це ровесники, розведені у часовому вимірі на добру сотню років, у географічному – на тисячі кілометрів. А у загальнолюдському?

Кожен із них пізнав гіркоту ранньої самостійності: Гобсека з десяти років мати віддала юнгою на корабель, Сантьяго, скоріше за все, теж з раннього дитинства був долучений до праці (згадаймо Моноліна, який з п’ятилітнього віку навчався справі у Сантьяго – мабуть, така традиція у кубинських поселеннях на узбережжі).

Які життєві уроки засвоїв кожен з них з юних літ?

У боротьбі зі стихією та людьми, долаючи шторми і життєві випробування, Гобсек зробив висновок, яким керувався як дороговказом: світом править золото, а значить, ті, у чиїх руках воно сконцентроване. За гроші можна купити все, навіть совість і любов. Багатство, на думку Гобсека, робить людину щасливою і вільною. Отже, єдине, заради чого варто жити, – це золото.

Сантьяго теж доводиться щодня вступати у нерівний двобій із морською стихією. Ця жорстока боротьба, загартувавши його тіло, сформувала душу щиру, безхитрісну, відкриту, чисту й чесну. Він знає, що народжений рибалкою, – це його доля, покликання і життєвий вибір; що море – його домівка, а основа життя – праця.

Як складаються їх стосунки з оточенням?

Більшу частину життя Сантьяго проводить у океані. Зважаючи на його вік, можна стверджувати, що у рибальському човні у відкритому морі він провів десятки років (щодня з ранку до заходу сонця був на риболовлі). Можна говорити про силу звички до праці, але не до моря і його мешканців. Вони для нього – однодумці, що заслуговують на увагу й повагу, співчуття й порозуміння. Маленька пташка, летючі риби, черепахи, дельфіни будять щирі емоції й мудрі думки про єдність і спорідненість усього сущого. Велетенська меч-риба, що врешті-решт потрапила на гачок – не просто суперниця чи шматок м’яса, що принесе прибуток. Це твоя сестра, людино; вона мудра і красива, їй жаль вкорочувати віку, але що поробиш, якщо вона народилась рибою, а ти – рибалкою… Добре, що людині, щоб вижити, не треба вбивати зорі, і сонце, і місяць… Жаль, що цієї долі не уникнути братам нашим меншим…

Простий рибалка виявляється мудрим філософом-гуманістом. Чи піднімається до філософських узагальнень прагматик Гобсек?

У повісті його названо філософом із школи циніків. Стосунки Гобсека із світом обмежуються сферою фінансово-матеріальною. Зрозумівши, що краще визискувати самому, ніж дозволяти, щоб визискували тебе, він вибудовує власну схему взаємодії з оточенням. Гобсек, напевне, погодився б із думкою Д.Д.Селінджера: «Багато без чого може обійтися людина, але не без людей». Вони йому потрібні не тому, що людина по природі своїй – істота соціальна, а через те, що є для Гобсека об’єктом визиску і… спостереження.

Холодний, безпристрасний і ніби закам’янілий у своїй масці «невідворотності долі», Гобсек заявляє про себе як про бога – суддю земних пристрастей та гріхів – і переконаний, що читає у серцях. Хто знає, як давно він вибрав саме таку позицію, і що більшою мірою: гріхи й пороки людські, ним вивчені, чи його власні принципи – визначили цей вибір. Він не відчуває потреби у щирому слові, підтримці близької людини, любові до ближнього, родині. Десь там, у світі брудних стосунків і рожевих ліхтарів, єдина рідна йому душа, онука його сестри – тільки це він про неї й знає. І ненавидить, бо та колись успадкує його багатство. Дійсно, у сенсі, в якому про це говорить автор, Гобсек – «атеїст» (якщо людяність вважати за релігію).

А Сантьяго?

Він теж самотній: час додає досвіду й літ, але багато забирає – силу, «чемпіонство», друзів, рідних… Його оточують два покоління рибалок: ті, що називаючи його salao, кепкують (молодші), і ті, що мовчки йому співчувають (середнє покоління); він же, останній з могікан, – єдиний із найстарших.

Померла дружина, мабуть, давно, але спогади такі болючі, що старий ховає її портрет… Він не говорить про проблеми, старість і самотність, гідно несучи свій хрест, свій біль. Але яке промовисте лаконічне питання: «Мене шукали?» І ще більш значущі слова старого про великий океан і маленький човник, якого й не помітиш. Ця людина дійсно може прожити багато без чого, але не без людей.

Не прийнято говорити про сирітство у старості. А воно є. І мовчки говорить – тільки сумними поглядами чи самотньою фігурою біля хатини…

Обидва герої приятелюють з людьми, набагато молодшими за віком. Як розкриваються вони у цих стосунках?

Що спонукало Гобсека зробити перший крок до приятельських стосунків з Дервілем? Зрозуміло, цілеспрямованість, аскетизм, юний вік (ще можна довіряти – йому далеко до тридцяти), ледве не схимницьке життя Дервіля піднесли його в очах лихваря на певний рівень у гобсеківському «рейтингу». Але навіщо йому Дервіль? Невже у щільному графіку його грошово-розрахункових стосунків із світом з’явилося місце для стосунків іншого кшталту? Може, потрібно додати людського слова у вечірню тишу кімнати-келії, щоб зливок металу вечорами таки перетворювався на людське серце?

Можна з іронією говорити про «дружню поступку у 15% річних» та інші умови його позики Дервілю, а можна згадати, що у 78-річному віці Гобсек ризикнув на 10 років дати у борг Дервілю 150000 франків. Зрозуміло, лихвар постійно користувався (й користуватиметься) безоплатними консультаціями й професійними послугами Дервіля – але ж не задля цього він колись пустив у свій світ недосвідченого студента права! А кому Дервіль зобов’язаний тим, що він, за його ж словами, найщасливіша людина у світі? Саме Гобсеку, бо той, що так часто мав справу з коштовним камінням, рідко зустрічав вартих поваги людей. І, цінуючи коштовне у людині, допоміг не загубитися у людському морі двом піщинкам.

На відміну від Гобсека, Сантьяго у стосунках з людьми звик, мабуть, віддавати, а не брати. П’ятирічний Манолін у рибальському човні – все-таки не помічник, а безпорадна дитина. Доводилося покладатися тільки на самого себе у поєдинках з великою рибою та пильнувати малого, поступово долучаючи його до нелегкого ремесла. Та головне, чому навчив старий Маноліна – бути людиною. Навряд чи на це здатен той, хто наказує покинути невдаху насамоті з його невезінням і йти до іншого, більш везучого рибалки – батько хлопчика. І маленькі обмани, крізь які бринить надія, і «коли рибалка підносить рибалці», і мудрість підлітка, і мудрість старості, і щирі сльози співчуття і захвату, і «мені ще багато чому у тебе треба навчитись» – це не що інше як заперечення «вічного» конфлікту поколінь.

Як складаються подальші стосунки цих героїв?

Рішення Гобсека скористатися із злочину Анастазі де Ресто віддалило від нього навіть звичного до його авантюр та афер (на межі дозволеного законом) Дервіля: за словами автора, від того часу бачилися вони дуже рідко. Остання зустріч колишніх приятелів відбулася за ініціативи смертельно хворого Гобсека. Про що їхня розмова? Про сенс життя і «правильне» та «неправильне» в ньому? Ні. Про «кому ж дістанеться моє добро?..»

У фіналі повісті «Старий і море» також зображено зустріч. Манолін чекав, прибігаючи до спорожнілої домівки старого, – чекав попри те, що рибальський досвід і здоровий глузд, мабуть, казали: «Змирись…» І таки дочекався. Не соромлячись сліз, він пильнує сон старого і знає точно: відтепер у двобої з океаном вони будуть разом.

Яке авторське ставлення до героїв?

Його можна визначити за багатьма деталями і фактами. Наведемо окремі.

Навіть коли людина мовчить, говорить її погляд. Очі Сантьяго – сині, як море, вони виблискують весело й непереможно, це очі людини, що не здається. У Гобсека оченята жовті, як у куниці, майже без вій; вони бояться світла. Від співрозмовника їх ховає довгий дашок його кашкета.

Які душі, такі й їх «дзеркала».

Хемінгуей скаже про руки старого – дужі, з безліччю старих шрамів та рубців. Бальзак же зверне увагу на прудкі, сухорляві, як у оленя, ноги Гобсека.

Кого що годує…

Чи не найважливішими елементами сюжету обох творів є кульмінація й розв’язка. Саме тут остаточно з’ясовується авторське ставлення до героїв, а читач отримує важливий матеріал для роздумів та висновків.

Фінал історії Гобсека очікуваний і закономірний. «Старий жмикрут» стоїчно (хоча чи має вже це якесь значення?) йде з життя, залишивши по собі багатство, прах і тлін. Сумні роздуми про сенс життя і його безглуздя автор довірить читачам, доповнивши сказане моторошною картиною розкоші і розпаду.

Зовсім інші думки і емоції викликають останні сторінки повісті Хемінгуея.

Повернення Сантьяго – заключний мажорний акорд, у якому домінуючою нотою є слова про те, що людину можна знищити, але не можна перемогти. Стоїцизм героя повісті – підґрунтя його щоденного життєвого подвигу. І старий, що зробив неможливе, здолавши і рибу, і акул, і океан, і знесиленість, і старість, йде по життю поряд з кожним поколінням читачів; автор залишив його жити, щоб знову боротися й перемагати, щоразу все починаючи спочатку…

Співставляючи факти, події, героїв, обставини, студенти вчаться глибше розуміти і художній твір, і реальне життя. Іноді варто замість багатослівних «виховних бесід» запропонувати діалог, дослідження, роздум, дискусію чи просто розмову про героя художнього твору як про людину – з її проблемами, вадами, перемогами й поразками – і перевести її з площини хрестоматійної у вимір загальнолюдський.

Так людинознавство поєднується з людинотворчістю.

Схожі:

Уроки-змагання
Вона виділяє: уроки змістовної спрямованості; уроки на інтегративній основі; уроки-змагання; уроки суспільного огляду знань; уроки...
Уроки-бесіди, уроки-конференції, уроки-зустрічі з письменниками,...
Головне управління освіти і науки Дніпропетровської державної обласної адміністрації
Виховання ключових життєвих компетентностей Година спілкування Учнів...
Мета: вчити дітей приймати правильні життєві рішення; формувати основні життєві компетенції; розвивати почуття відповідальності за...
Новокаховська ЗОШ-інтернат I-III ст. Херсонської обласної ради Позакласний...
«Рахуй нещасливим той день або ту годину, за які ти не засвоїв нічого нового і нічого не додав до своєї освіти»
Запам’ятай, моя дитино, з юних літ
Бабуся Доброта – це чуйне, дружнє ставлення до людей і не тільки. Це привітність, ласка, прихильність. Це щирість і щедрість людської...
Поради батькам які виховують дитину з особливими потребами
Одним із головних завдань, які стоять перед ними, є навчити дитину бути сильною, стійкою, щоб зуміти подолати життєві негаразди
ВПЛИВ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ НА ЖИТТЄВІ ДОМАГАННЯ ОСОБИСТОСТІ
Життєві домагання, вимоги, очікування, бажання та надії щодо свого життя та майбутнього на шляху самореалізації та самоздійснення...
1. Періодизація давньогрецької літ-ри
Класичний період (7-4ст д н е.) З'являється лірика, драма, вникають перші прозові жанри: історіографія, ораторське мистецтво, філософські...
За кожну правильну відповідь —1 бал
Ми раді вітати вас всіх у нашій залі. Сьогодні на нас чекає захоплююча гра — турнір юних правознавців. Сподіваюсь, ви закріпите вивчений...
Дидактичний матеріал з української мови для 8 класу з теми
Дати відповідь на питання: які з них є відмінюваними, які – дієвідмінюваними, які – незмінюваними
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка