|
|
Скачати 297.91 Kb.
|
3. Основні напрями у філософії Нового часу У філософії НЧ, насамперед у гносеології, але не тільки в ній, намітилося кілька протилежних течій і підходів, суперництво і взаємодія яких визначили основні риси та закономірності її розвитку. Визначальними протилежними напрямами у філософії цього періоду були емпіризм і раціоналізм. Вони сформувались у гносеології при намаганні з´ясувати, яка з двох здатностей пізнання — чуттєвість чи розум — відіграє вирішальну роль у форм. наукового істинного знання. Наукові істини є всезагальними. Але з чого випливає всезагальність і необхідність цих наукових істин? Саме при вирішенні цього питання сформувалися емпіризм (Ф. Бекон) та раціоналізм (Р. Декарт).Емпіризм — філософський напрям, який основою пізнання вважає чуттєвий досвід (емпірію). Представники цього методу вважали, що відчуття, чуттєвий досвід відіграють вирішальну роль у пізнанні, що вони є джерелом наукових ідей.Раціоналізм — філософський напрям, який визнає центральну роль в пізнанні розуму, мислення.Його прихильники стверджували, що всезагальний характер ідей можна вивести лише з розуму.Історичні корені емпіризму та раціоналізму сягають протистояння номіналізму і реалізму в середньовічній філософії, їх споріднює трактування природи ідей, всезагального Не менш принциповим у філософії Нового часу було протистояння матеріалізму та ідеалізму. Ці протилежні течії існували й раніше, але тепер вони набули чіткішої визначеності завдяки поняттю субстанції. Матеріалісти вваж. субстанцією матерію, природу, ідеалісти — Бога, душу. Під впливом розвитку науки, яка перетворила світ на самостійний об´єкт, у філософії XVII ст. утворюються проміжні між матеріалізмом та ідеалізмом світоглядні форми — деїзм, дуалізм, пантеїзм. Деїзм стверджував, що Бог створив світ, дав йому перший поштовх і далі не втручається в його справи. Деїсти визнавали самість природи, вважали її мовби другою субстанцією. Дуалізм виходив з визнання співіснування двох субстанцій — духовної та матеріальної. В пантеїзмі ці дві субстанції виступали як щось єдине, світ поставав водночас природою і Богом.У деїстичній формі матеріалізм розвивався у Великобританії .Матеріалізм під впливом розвитку механіки набув механістичних рис. Найвищої форми механістичний матеріалізм досяг у французькому Просвітництві XVIII ст.Ідеалізм у суб´єктивному варіанті розвивали емпірики англійські філософи Джон та Девід Юм в об´єктивному — раціоналісти Рене Декарт і Готфрід-Вільгельм Лейбніц). Крім означених, у НЧ на основі гносеологічного протиставлення суб´єкта й об´єкта формується протилежність натуралізму (об´єктивізму) і суб´єктивізму. Натуралізм— філософський напрям, який вважає природу універсальним принципом усього сущого.Натуралізм прагне звести суб´єкт (людину) до об´єкта (природи), пояснити людину законами і категоріями, які створені для пояснення природи (натури). У процесі свого розвитку натуралізм набував різних форм. Зокрема, в НЧ під впливом розвитку механіки поширився механістичний різновид натуралізму, який намагався пояснити всі явища природи, в тому числі людину, на основі законів механіки. На шляху натуралістичного тлумачення людини нерозв´язаною стає проблема свободи, яку неможливо витлумачити в межах натуралістичного світогляду Протилежна течія,суб´єктивізм,намагається вивести об´єкт із суб´єкта, пояснити об´єкт через суб´єкт. Суб´єктивізм— філос. напрям, який пояснює все суще через наявність свідомості суб´єкта.Ця традиція зверталася до форм діяльності суб´єкта (свідомості), в яких «конституювався» об´єкт. Вона заперечувала реальне існув. речей, пояснювала процес пізнання як процес «творення» об´єктів.18ст.протистояння раціоналізму та ірраціоналізму. Йдеться про протилежні тлумачення того, наскільки підвладна природа пізнанню розумом. Раціоналізм у цьому протистоянні об´єднував філософів, в тому числі й емпіриків, які вірили у всемогутність наукового пізнання. Ірраціоналізм- філософ Блез Паскаль обмежував наукове пізнання на користь релігії.Існує іще одна суттєва для гносеології та соціальної філософії протилежність Йдеться про індивід. і суспільну (тотальну) теорію суб´єкта. Стрижневою її проблемою є відповідь на питання, хто реально здійснює процес пізнання — окрема людина чи суспільство. 5.Концепція нової науки Ф.Бекона і погляди на роль філософії Філософська концепція Б. детально переглядає уявлення про роль наукового пізнання, його призначення й місце в житті суспільства. Проблема мети наукового пізнання має важливе значення для прогресу науки. Саме через невизначеність цієї мети наука не діставала належного.Б. пропонує нове розуміння науки. Справжня мета її, на думку Б.,полягає в тому, щоб приносити користь людині, збагачувати її життя новими винаходами. Лише завдяки науці людина може досягти справжньої могутності, панувати над природою. Наукове знання не самоціль, воно лише засіб, знаряддя, за допомогою якого людина може вирішувати проблеми, що постають перед нею. “Знання є сила”, — цей славнозвісний Беконів афоризм відображає його погляди на значення науки в людському житті.Наука, на думку Б.,відкриває перед людиною безмежні обрії. Узагальнюючи своє розуміння природи науковою пізнання, його значення для практичної діяльності людини, Б. каже, що метою науки є “пізнання причин і прихованих сил усіх речей та розширення влади людини, доки все не стане для неї можливим”. Ось, така своєрідна максима його філософії науки. Говорячи про потребу зв'язку теорії й практики, науки й техніки, Б.підкреслює, що знання і могутність людини, істина і користь — одне й те саме. Що в дії найкорисніше, те в знанні найістинніше, стверджує він. Істинність знання не залежить від його корисності, навпаки, саме істина є необхідною передумовою досягнення прагматичних цілей людини. Панувати над природою, згідно з Б, можна лише підкоряючись їй. Тому сутність науки полягає передусім у тому, що вона є відображенням буття, природи такими, якими вони є. Лише тоді наука може виконати повною мірою і своє практичне призначення. Своє розуміння співвідношення теорії і практики, істини і корисності Ф. Бекон демонструє на прикладі співвідношення “плодоносних” та “світлоносних” дослідів. Перші мають утилітарне значення, даючи безпосередній - фактичний результат. Проте вони не ведуть до якихось широких теоретичних узагальнень, до знання істинних причин. На відміну від них “світлоносні” досліди, хоч і не дають негайного практичного ефекту, але розкривають фундаментальні закони природи, її приховані сили. Саме таке знання, на думку Ф.Бекона, становить основу людської могутності, забезпечує технічний прогрес. Б.детально вивчає причини неуспіху науки, її вкрай нерозвиненого стану. Таких причин багато. Наука спирається на давньогрецьку філософію, що мала споглядальний характер. Так само безплідною була й середньовічна наука. Критикуючи схоластичну філософію, Б.відзначає її забобони та сліпу релігійну запопадливість. Саме в цьому він убачає головну перешкоду прогресові наукового знання. Надмірна залежність від давніх авторитетів гальмує прогрес, адже не можна одночасно й упадати перед авторитетами, й перевершувати їх. Істина є дочка часу, а не авторитету, зазначає філософ. Він вважає, що наука і теологія не можуть суперечити одна одній. Запевняючи богословів, що розвиток науки нічим не загрожує релігії, оскільки сфера божественного й сфера фізичного зовсім різні,, Ф. Бекон вимагає свободи для наукового мислення, обстоює суверенність людського розуму. Але нова наука потребує і нового методу. Ця проблема центральна для філософії Б..Саме розроблення нового методу є, на його думку, основним засобом перетворення і відновлення науки. На відміну від схоластичного це має бути метод наукового відкриття, засіб творчого розвитку наукових знань. Розробка такого методу пов'язана з реформуванням логіки. Ф. Бекон висуває ідею створення нової логіки.Нова логіка, на думку Ф.Бекона,якраз і покликана озброїти методом виведення цих принципів, спрямувати людський розум, щоб він не відривався від реальних речей, а діяв згідно з ними. 6. Проблема методу пізнання. Вчення про "ідоли" пізнання. Біля колиски нового бачення наукових проблем стоїть англ..політ діяч і філософ Ф.БЕКОН. У своїй праці “Новий органон” Бекон обгрунтовує погляди на мету і призначення науки, розробляє основні принципи індуктивного методу дослідження. Афоризм Бекона “Знання – сила” до цього часу с символом науки. Аналізуючи сучасний йому стан науки, Бекон характеризує її як мертву, непорушну, як статуя. Отже, за загальним положенням науки , яка начебто є гарний, привабливий вигляд, криються пусті слова. Кінцева мета науки – винаходи та відкриття, задоволення потреб і покращення життя, а не людська користь. Оскільки в сучасному стані наука не здатна вирішувати позитивні завдання, слід її перебудувати. В творчості Б. виділяють два основних напрями: вчення про “ідолів” (або привиди) і критика схоластичного методу пізнання. Людина помиляється через тупість, недостатність знань, обмеженність. Розділяють чотири види “ідолів”: “ІДОЛИ” РОДУ – це хибні уявлення про світ, притаманні цілому людському роду, вони є результатом обмеженості людського розуму і органів чуття. Ця обмеженість проявляється насамперед в антропоморфізації речей, тобто в наділенні природних явищ людскими характеристиками. Для зменшення шкоди, нанесеної пізнанню “ідолами” роду, людям необхідно зіставляти показання органів чуттів з предметами навкол. світу і тим самим перевіряти їх вірність. “ІДОЛИ” ПЕЧЕРИ (особистого світогляду) – це спотворені уявлення про дійсність, пов’язані з сіб’єктивністю сприйняття довкілля. У кожної люд. є своя печера, тобто свій суб’єкт. внутрішній світ, що накладає відбиток на всі його судження про речі і процеси дійності. Нездатність людини вийти за межі своєї суб’єктивності і є причиною даного виду помилок.“ІДОЛИ” РИНКУ - це забобони суспільн. відносин, які є наслідком розмов – випадкового і неправильн. вживання слів, промов тощо. Люди в одні і ті ж слова вкладають різний зміст, і це спричиняє пусті і безпідставні суперечки та відволікає від вивчення природи і правильного її розуміння. “ІДОЛИ” ТЕАТРУ (теорій) – це різні догми попередніх теорій і філософій, які виникають внаслідок некритичного запозиченняїх ідей. Згідно з Бекеном, кожна філософська система - це зіграна перед людьми драма чи комедія. Скільки в історії існувало філософських систем, скільки було поставлено драм і комедій з зображенням вигаданих, штучних світів. Але люди ці вистави сприймають як істинні, керуються їх ідеями як основними в своєму житті.“Ідоли” роду і печер є природними властивостями індивіда подолати їх можна шляхом саоосвіти і самовиховання. “Ідоли” ринку і театру набуті розумом, завдки пануванню над людиною минулого досвіду: авторитету церкви, мислителів тощо. Подолати їх можна через зміну суспільної свідомості. Успіх науки залежить від досвіду, але він без певного методу – лише блукання у темряві. Істинна індукція через чуттєвє і окреме поступово піднімається до усвідомлення загальних положень, завдяки чому наука стає плідною. Індукція виводить з дослідів, експерементів загальні положення, а потім з цих загальних положень чи принципів – нові досліди і експеременти. Б.свій метод базує на визнанні вагомої ролі досвіду в пізнанні. Пізнання – ніщо інше, як відображення зовн. світу в свідомості людини. Воно починається з чуттєвих показників, із сприйняття зовнішнього світу, але спонтанні, і свою чергу, потребують експериментальної перевірки, підтвердження та доповнення. Адже сила людини рівноцінні її знанню. |
|
ТЕМА ФІЛОСОФІЯ ЯК СИСТЕМА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗНАНЬ Філософія та буденність. Філософія як любов до мудрості. Філософія та мудрість: суперечливість їх буття. Філософія як проблема для... |
Що таке філософія? Антична філософія: особливості, періодизація та значення для формування європейської культури |
|
Курс лекцій Тема 1: Філософія, її предмет і роль в суспільстві Пізнавальна: познайомитись з поняттям філософія, її предметом, структурою, категоричним апаратом |
1. А. Іноді даю можливість іншим взяти на себе відповідальність за... Томаса, яке складається з 60 суджень, згрупованих у 30 пар, щоб визначити, до якого типу належить особистість, ступінь її конфліктності.... |
|
Петрушенко В. Л. Філософія : Навч посіб для студ вищ закл освіти I-IV рівнів акредитації Проблеми людини і науки в західноєвропейській філософії ХVII ст Емпіризм та раціоналізм |
І. Вступна частина Тема Філософія, коло її проблем і роль у суспільстві Різноманітність тематики цих роздумів обумовлена загальною орієнтацією, самовизначенням людини у світі, її світоглядом |
|
ФІЛОСОФІЯ КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ІСПИТУ Філософія стародавньої Індії. Ортодоксальні (санкхья, йога, вайшешика, ньяя, міманса, веданта) й неортодоксальні (локаята-чарвака,... |
1. Філософія в системі університетської освіти та її цінність для міжнародників Філософією нині наз не тільки відповідну науку чи навчальну дисципліну, а й загальнотеоретичні засади та сукупність принципів будь-якої... |
|
Тема: Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений... |
Семінар 1 Тема. Німецька класична філософія Система Імануїла Канта.[Періоди творчості Канта. – “Копернікіанський переворот”. – Пізнавальний процес за Кантом: апріорне, трансцендентне,... |