МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Скачати 304.24 Kb.

Назва	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Сторінка	1/3
Дата	16.03.2013
Розмір	304.24 Kb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Філософія > Документи

1 2 3

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ

ФІЛОСОФІЯ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до вивчення дисципліни

та виконання контрольних робіт

СХВАЛЕНО

на засіданні

кафедри філософії

Протокол № 1

від 30. 08. 2008 р.

Київ НУХТ 2008

ФІЛОСОФІЯ: Метод: вказівки до вивч. дисципліни та виконання контрольних робіт для студ. спеціальностей ден. та заоч. форм навч./ Уклад.: М.Г. Кітов. – К.: НУХТ, 2008. – 24 с.

Рецензент: проф. Скуратівський В.А.
Укладачі: М.Г. Кітов, канд. філос. наук, доцент

Відповідальний за випуск: М.Г. Кітов к. філос. н., доцент

1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

Будучи самокритикуючою рефлексією духовності філософія реалізує себе в різних проявах: як самоусвідомлення міфології, науки, релігії, мистецтва, моралі, права, політики.

Самоусвідомлення духовності відбувається в різних формах: теоретичній, художньо-образній, релігійно-містичній, афористичній тощо. Це зумовлює багатовимірність філософської свідомості.

Програма з дисципліни “Філософія” розрахована на лінгвістичних університетів. Її мета – за мінімального обсягу загальнофілософських знань, що потребують запам’ятовування, надати студентові можливість опанувати логіку розвитку методологічної та світоглядної культури людства і тим самим сприяти розвиткові гнучкості мислення студентів, їх здатності застосовувати все багатство мисленевих форм, засвоєних з курсу філософії. Актуалізація особистості, здійснювана в процесі опанування засадами аналітичного й синтетичного мислення під час вивчення дисципліни “Філософія”, забезпечує ефективну професійну діяльність в сучасних умовах, зокрема й у такій сфері, як лінгвістика.

Опанування філософії означає актуалізацію особистості, здатної до прийняття самостійних рішень і успішного самовиявлення у майбутній професійній сфері.

Усе зазначене зумовлює недогматичну структуру дисципліни, наголос на висвітленні різноманітності підходів до наскрізних методологічних та світоглядних філософських питань, що виявилися в історико-культурному процесі. Це, в свою чергу, передбачає збільшенння уваги до історії філософії, адже саме на історико-філософському грунті уможливлюється висвітлення поліфонічності методологічного змісту, можливостей неординарного підходу до проблемної ситуації, творчого осмислення здавалося б стандартних проблем. Пропонований курс філософії зорієнтований на зосередження уваги студентів передусім на проблемних “вузлах” філософського процесу, що потребує розуміння специфіки основних етапів розвитку філософської думки в історико-культурному контексті, та ролі філософії щодо конкретного наукового знання, зокрема взаємозв’язку найновітніших технологій і технічних новацій та суспільних і світоглядних трансформацій сучасної людини, а також специфіки його вияву в розвиткові українського суспільства.

Філософування може виникати в результаті самоусвідомлення науки. Історично це виникає в моменти революційних змін в науці (математиці, механіці, фізиці, хімії, біології, мікробіології тощо). Тому вивчення філософії студентами базується на історії розвитку фундаментальних наук. Водночас філософія є методологічною основою соціології, соціальної психології і педагогіки, економічної і соціально-політичної теорії, культурології, етики, естетики, логіки, релігієзнавства та інших дисциплін.

Після курсу філософії студенти повинні:

орієнтуватись у загальній логіці й закономірностях розвитку філософії у всіх її вимірах та їх взаємозв’язках;
знати основні підходи щодо розв’язання наскрізних методологічних та світоглядних проблем фіілософії у тому чи іншому історико-культурному середовищі й уміти відстежити зв’язок домінування тих чи тих підходів з ознаками того суспільства, в якому вони поширені;
сформувати для себе загальне бачення історико-філософського процесу з погляду його цілісності, наявності в ньому тяглості провідних методолого-світоглядних проблем та їх історичних трансформацій і особливостей їх постановки й розв’язання в сучасному світі;
випрацювати навичку бачити стандартну ситуацію з несподіваної, проблемної точки зору, вміти окреслити творчі шляхи її розвитку;
набути культури змістовного діалогу в ситуації зіткнення носіїв різних ціннісних і світоглядних координат.

У програмі подано головні питання дисципліни і рекомендовано основну й додаткову літературу з кожної теми.
ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ ЗА ТЕМАМИ

Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості

До питання визначення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії. Філософія та інші форми суспільної свідомості. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка. Типи філософування: теоретичний, релігійно-містичний, есеїсько-афористичний, художньо-образний. Відношення мислення до буття, як один з історично можливих принципів теоретичної філософії. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії. Основні етапи розвитку теоретичної філософії.
Тема 2. Антична філософія та її специфіка

Взаємозв’язок філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Демокріта з наукою. Геракліт – засновник античної діалектики. Історичні форми античної діалектики: стихійна (наївна) діалектика (Геракліт, Кратіл); художня форма діалектики (Сократ, Платон); логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель) Логіка розвитку античної діалектики. Логіка Арістотеля – перша історична форма теоретичної філософії. Арістотель і його місце в історії філософії. Епікурейство, стоїцизм, скептицизм, неоплатонізм.

Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя

Християнство як основа і джерело середньовічної філософії. Загальна характеристика середньовічної філософії. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії: апологетика, патристика, схоластика. Східна й західна гілки християнської філософії. Теоцентричний характер середньовічної філософії. Філософія – служниця богослів’я.

Тема 4. Філософія епохи Відродження

Відродження як феномен європейської історії й культури. Загальна характеристика Ренесансної філософської парадигми. Антропоцентризм та гуманізм філософії Відродження. Пантеїстична діалектика Миколи Кузанського. Протестантизм, його світоглядне підгрунтя та релігійно-філософські наслідки. Світогляд Лютера; Кальвіна

Тема 5. Філософія Нового часу

Характеристика епохи Нового часу. Зв’язок філософії з наукою. Емпіризм (Бекон), сенсуалізм (Локк), раціоналізм (Декарт, Спіноза, Лейбніц). Розробка методів пізнання. Основний принцип філософії Декарта “Я мислю, отже існую”

Тема 6. Німецька філософія Нового часу

Активно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії. Внутрішня суперечливість філософії Канта. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте й Шеллінга. Принцип Фіхте “Я” є “Я”. Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії Шеллінга. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля. Єдність теорії пізнання, логіки й діалектики у філософії Гегеля. Філософія як система наук про дух. Абсолютний ідеалізм Гегеля – вершина, підсумок і завершення філософії як науки. Післягегелівська криза філософії. Переорієнтація філософії: людина як основна філософська проблема. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Феномен філософії як науки у філософії марксизму. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму.
Тема 7. Ірраціональна філософія XIX - XX cт

Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше. Життя як онтологічний принцип. Ірраціональні компоненти духовного світу людини у філософії життя. Проблема часу у філософії життя. Фрейдизм та неофрейдизм про проблему людини.

Тема 8. Руська національна філософія та її специфіка

Співвідношення понять “філософія в Росії” і “руська національна філософія”. Витоки та джерельна база руської національної філософії. Етапи розвитку руської національної самосвідомості. Зачатки філософування періоду формування руської держави і їх зв’язок з мораллю. Становлення руської національної філософії в період розбудови Святої Русі. Ідеологема Філофея “Москва – Третій Рим”. Філософія месіанізму періоду секуляризації суспільної свідомості і побудови Великої Русі. Філософія П.Я. Чаадаєва. Слов’янофіли і західники. Філософя Вол. Соловйова. Руська національна філософія радянського періоду. Руська емігрантська філософія радянського періоду: М.О. Лоський, М.О. Бердяєв, С.Л. Франк. Сучасна руська національна філософія і проблема вибору шляхів облаштування Росії. Специфічні ознаки руської національної філософії.

Тема 9. Українська національна філософія та її специфіка

Витоки та основні періоди становлення української національної самосвідомості: дохристиянський та христи-янський. Основні етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича. Д. Чижевський як історик філософії. Загальна характеристика філософської думки в Україні від радянської доби до сьогодення. Антеїзм, кордоцентризм та екзистенційна спрямованість,як специфічні ознаки української національної філософії

Тема 10. Основи філософського аналізу суспільства

Загально методологічні підходи до вивчення суспільства: формаційний, соціокультурний, цивілізаційний. Погляди на суспільство в історії філософії: античність, середньовіччя. Натуралістично-механістичні погляди на суспільство в Новий час. Ідеалістичне розуміння історії у німецькій філософії Нового часу. Матеріалістичне розуміння історії у філософії марксизму. Філософія історії О. Шпенглера. Цивілізація та культура. Проблема стратифікації суспільства. Співвідношення понять “етнос”, “національність”, “нація”
Тема 11. Проблема людини у філософії ХХ ст

Основні загальнометодологічні підходи до витлумачення проблеми походження людини та визначення її сутності. Людина, як носій розуму. Людина, як духовна істота. Людина як біосоціальна істота. Сцієнтистські вчення про людину: фізикалістські, біхевіористські. Філософська антропологія. Людина як істота, що не має власної сутності. Людина як культуротворча й міфотворча істота (Е. Кассірер). Людина як істота, що грається (Й. Хезінга). Людина у філософії персоналізму. Людина й Боголюдина. Свобода й детермінізм у житті людини. Парадокси свободи. Життя як цінність. Людство на шляху до нової цивілізації.
Тема 13. Філософський аналіз науки

Наука як об’єкт філософського дослідження. Філософія як рефлексія над наукою. Структура та основні компоненти науки. Закономірності розвитку науки. Проблема якісної та кількісної нескінченності Весвіту. Структура Універсуму та антропний принцип. Поняття матерії, руху, часу, простору в сучасній науці. Феномен життя з погляду природознавства. Системний характер Універсуму. Діалектика й синергетика. Наукова картина світу. Проблема пізнаваності світу. Наука як соціальний феномен. Основні концепції філософської методології науки: позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, структуралізм, герменевтика. Філософські проблеми розвитку техніки й технології.
Тема 14. Структура наукового дослідження

Наукове знання і науковий метод, їх структура. Філософські дискусії про засади і структуру наукового дослідження (факт, гіпотеза, концепція, теорія, наука). Основні процедури наукової діяльності (спостереження, вимірювання, опис, експеримент, пояснення). Емпіричний і теоретичний рівні пізнання. Форми і методи емпіричного рівня пізнання. Форми і методи теоретичного рівня пізнання. Філософія і наукова творчість. Стиль мислення і філософія. Зв’язок гносеологічного, соціального, онтологічного, методологічного та психологічного аспектів наукового пошуку. Проблема етики наукової діяльності

Семінарські заняття
Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості

1. До питання визначення філософії.

2. Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення

філософії.

3. Типи філософування.

4. Відношення “мислення до буття” як один з історично можливих принципів теоретичної філософії.

Тема 2. Антична філософія та її специфіка.

1. Пошук першооснови: від мілетців до елеатів.

2. Історичні форми античної діалектики:

а) наївна, стихійна діалектика (Геракліт, Кратіл);

б) логічна форма діалектики (Парменід, Зенон, софісти, Арістотель);

в) художньо-образна форма діалектики (Сократ, Платон);

3. Логіка розвитку античної діалектики.

4. Арістотель і його місце в історії філософії.

5. Епікурейство, стоїцизм та неоплатонізм.
Тема 3. Філософія європейського Середньовіччя.

1. Специфіка середньовічної філософії й основні етапи її розвитку: апологетика, патристика, схоластика.

2. Номіналізм і реалізм про природу загальних понять (універсалій).
Тема 4. Філософія епохи Відродження.

1. Антропоцентричний характер філософії епохи Відродження.

2. Гуманізм як світоглядний феномен епохи Ренесансу.

3. Протестантизм як ренесансний феномен.
Тема 5. Філософія Нового часу.

1. Філософія Нового часу та її зв’язок з наукою:

2. Емпіризм та раціоналізм як філософські напрямки.

3. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.

Тема 6. Німецька філософія Нового часу.

1. Загальна характеристика німецької філософії Нового часу.

2. Філософія І. Канта та її дуалістичний характер.

3. Філософія І.Г. Фіхте.

4. Філософія тотожності В.Ф.Й. Шеллінга.

5. Філософська система Г.В.Ф.Гегеля.

6. Принцип єдності теорії пізння, логіки і діалектики у філософії Гегеля.

7. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха.

8. Філософія марксизму.
Тема 7. Зміна парадигм філософування у XIX – початку XX ст.

1. Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя.

2 . Волюнтаристична філософія (А. Шопенгаур, Ф. Ніцше).

3. Проблема соціального часу в філософії життя (Дільтей, Бергсон).

4. Неокантіанство, неогегельянство, неотомізм.

5. Фрейдизм та неофрейдизм.

6. Прагматизм.
Тема 8. Руська філософія: витоки, джерельна база та специфіка.

1. Співвідношення понять “філософія в Росії”, “російська філософія” і “руська національна філософія”.

2. Етапи становлення руської національної самосвідомості.

3. Руська національна філософія періоду формування Святої Русі.

4. Філософія періоду формування Великої Русі:

а) філософські погляди П.Я. Чаадаєва;

б) слов’янофіли і західники;

в) філософська концепція М.Ф. Федорова;

г) філософська система В.С. Соловйова;

5. Руська національна філософія періоду побудови Всесвітньої країни Рад:

а) руська емігрантська філософія;

б) руська радянська філософія;

6. Сучасна руська національна філософія.

7. Специфічні ознаки руської національної філософії.
Тема 9. Українська національна філософя:витоки, джерельна база та

специфіка.

1. Періоди розвитку української національної самосвідомості: дохристиянський та християнський.

2. Етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний.

3. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича.

4.Особливості української національної філософії.
Тема 10. Методологічні функції філософії в науковому пізнанні.

1. Філософія і наука.

2. Основні концепції філософської методології науки:

а) позитивізм, неопозитивізм, постпозитивізм;

б) неокантіанство;

в) структуралізм;

г) герменевтика
Тема 11. Структура наукового пізнання.

1. Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

2. Форми і методи емпіричного рівня пізнання.

3. Форми і методи теоретичного рівня пізнання.

4. Проблема етики наукової діяльності

ПРИБЛИЗНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЕКЗМЕНУ.

Міфічна свідомість: специфіка, минуле й сьогодення.
Способи відношення людини до дійсності та їх специфіка.
Специфіка теоретичного способу відношення людини до дійсності.
Форми суспільної свідомості та їх специфіка.
Філософія як особлива форма суспільної свідомості та її специфіка.
Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії.
Типи філософування та їх специфіка.
Специфіка теоретичної філософії.
Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії.
Художньо-образний тип філософування та його специфіка.
Ессеїстсько-афористичний тип філософування та його специфіка.
Релігійно-містичний тип філософування та його специфіка.
Співвідношення філософії та світогляду.
Історичні типи світогляду та їх специфіка.
Духовно-практична природа світогляду.
Філософія Стародавньої Індії.
Філософія Стародавнього Китаю.
Мілетська школа філософії.
Пошук першооснови: вид мілетців до елеатів.
Космоцентричний характер античної філософії.
Історичні форми античної діалектики.
Філософія Сократа.
Філософія стоїків.

24. Філософія скептицизму.

Вчення Парменіда про буття.
Розвиток античної діалектики (Герекліт, Парменід, Зенон, софісти, Сократ, Платон )
”Лінія Демокріта ” і “Лінія Платона ” в розвитку античної філософії.
Арістотель і його місце в історії філософії.
Епікурейство, стоїцизм, неоплатонізм.
Філософія Середньовіччя та її зв’язок з релігією.

31. Апологетика, патристика та схоластика Середньовічної філософії.

Номіналізм і реалізм.
Діалектика Середньовіччя.
Філософія епохи Відродження та її антропоцентричний характер.
Філософія Нового часу та її зв язок з наукою.
Проблема методу пізнання в філософії /Ф.Бекон, Р. Декарт/.
Емпіризм і раціоналізм.
Німецька філософія Нового часу. Загальна характеристика.
Філософія Канта та її дуалістичний характер. Критика Канта “зліва” і “справа”.
Філософія Фіхте.
Філософія Шеллінга.
Шеллінг і “філософія життя”.
Філософська система Гегеля.
Принцип єдності теорії пізнання, логіки і діалектики в німецькій філософії Нового часу.
Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Фейєрбах і “філософія життя”.
Філософія марксизму.
Відношення мислення до буття як один з історично можливих методоло-гічних принципів теоретичної філософії.
Агностизм і його історичні форми.
Принцип практики в філософії марксизму.
Матеріалістичне розуміння історії в філософії марксизму.
Домарсистські парадигми розвитку суспільства.
Специфіка соціального пізнання.
Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії.
Виникнення “філософії життя”.
Фрейдизм і неофрейдизм.
Неокантіанство, неогегельянство, неотомізм.
Прагматизм.
Філософські погляди Ч. Пірса.
Діалектико-матеріалістичний аналіз кризи в фізиці на рубежі ХІХ-ХХ ст.
Діалектико-матеріалістичне вчення про матерію. Визначення матерії.
Філософія історії О. Шпенглера.
Руська національна філософія та її специфіка.
“Філософія в Росії”, “російська філософія” і “руська національна філософія”: співвідношення понять.
Етапи становлення руської національної самосвідомості.
Зачатки філософування в період формування руської держави.
Руська національна філософія періоду Святої Русі.
Руська національна філософія періоду Великої Русі.
Руська релігійно-містична філософія.
Руська національна філософія радянського періоду – періоду побудови Всесвітньої Країни Рад.
Сучасна руська національна філософія.
“Філософія в Україні” і “українська національна філософія”: співвідношення понять.
Дохристиянський і християнський періоди у розвитку української національної самосвідомості.
Докласичний період у розвитку української національної філософії.
Розвиток філософії в Києво-Могилянській академії.
Класичний період у розвитку української національної філософії /Г.С. Сковорода, П. Юркевич, Т.Г. Шевченко та ін./.
Українська національна філософія та її кордоцентричний характер.
Роль і місце Г.С. Сковороди в розвитку української національної філософії.
Розвиток філософських ідей у творчості українських мислителів-державників.
Українська національна філософія і проблема державотворення в Україні.
Антропосоціогенез як проблема філософії.
Революційний і еволюційний типи розвитку суспільства.
Суб’єкти і рушуйні сили суспільства розвитку.
Протиріччя і антогонізм. Роль суб’ктивного фактору в розв’язанні протиріч суспільного розвитку.
Суб’єкт і об’єкт пізнання.
Єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.
Емпіричний і теоретичний рівні пізнання.
Форми і методи емпіричного рівні пізнання.
Форми і методи теоретичного рівні пізнання.
Сходження від абстрактного до конкретного, як метод теоретичного рівня пізнання.
Діалектичний характер пізнання.
Категорії і закони діалектики, як ступені розвитку світу і його пізнання.
Закон взаємопереходу якісних змін в кількісні і навпаки.
Закон єдності і боротьби протилежностей.
Закон заперечення заперечення .
Істина як процес. Діалектика абсолютної і відносної істини.
Проблема істини в філософії і науці.
Активний характер свідомості та її функції.
Діалектико-матеріалістичне вчення про виникнення свідомості та її суспільний характер.
Соціально-фіолософські аспекти сучасних екологічних.
Природа, як об’єкт філософського аналізу.
Історичні форми позитивізму.
Неопозитивізм /Б. Рассел, К. Поппер /
Постпозитивізм / Г. Кун, І. Лакатос /.
Проблема людини в філософії.
Діалектика біологічного і соціального в людині.
Культура як об’єкт філософського аналізу.
Міфологія як спосіб первісної єдності людини і світу.
Інтуіція як спосіб безпосередного отримання знання.
Інтуітивізм, як філософський напрямок.

5. ТЕМАТИКА КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ЗАОЧНОЇ ТА РЕФЕРАТІВ ДЛЯ СТУДЕНТІВ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ.
Тема 1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості.

1. До питання визначення філософії.
2. Виникнення філософії. Аналіз різних точок зору на проблему виникнення філософії.

3. Синкретичний, практично-духовний, релігійний, містичний, художній, теоретичний, духовно-практичний способи відношення людини до світу та їх специфіка.

4. Філософія та інші форми суспільної свідомості.

Література: (3, 10, 11, 13, 31, 33, 42, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71)

Тема 2. Типи філософування та їх спеціфіка.

Релігійно-містичний тип філософування.
Есеїсько-афористичний тип філософування.
Художньо-образний тип філософування.
Теоретичний тип філософування.

Література: (3, 10, 11, 13, 15, 25, 27, 31, 33, 40, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71)
Тема 3. Становлення і розвиток теоретичної філософії.

Виникнення теоретичної філософії.
Основні етапи розвитку теоретичної філософії.
Відношення “мислення до буття” як один із історично можливих принципів теоретичної філософії.

Література: (3, 6, 10-12, 14, 15, 17, 25, 27, 31, 33, 40, 55, 59, 66-68, 69, 71)
Тема 4. Критика як спосіб розвитку теоретичної філософії.

Співвідношення системи і методу в теоретичній філософії.

2. Основні принципи критики теоретичної системи філософії.

Література: (10, 11, 12, 14, 15, 17, 25, 27, 33, 36, , 55, 67, 68, 69, 71)

Тема 5. Антична філософія та її специфіка.

Пошук першооснови: від мілетців до елеатів.
Взаємозв’язок філософії Фалеса, Анаксімандра, Анаксімена, Демокріта з наукою.
Космоцентричний характер античної філософії.

Література: (3, 10, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 59, 67, 68, 69, 71, 72, 73)
Тема 6. Історичні форми античної діалектики.

1. Наївна, стихійна діалектика (Геракліт, Кратіл).

Логічна форма античної діалектики (Парменід, Зенон, софісти,Арістотель).

3. Художньо-образна форма діалектики (Сократ, Платон).

4. Логіка розвитку античної діалектики.

Література: (3, 6, 10-12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 56, 59, 66-69, 71-73, 76)
Тема 7. Арістотель і його місце в історії філософії.

Логіка Арістотеля – перша історична форма теоретичної філософії.

2. Вчення Арістотеля про категорії.

3. Арістотель – систематизатор античної філософії.

Література: (3, 10, 11, 12, 14, 25, 27, 33, 39, 41, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 71, 72, 76)

Тема 8. Філософія європейського Середньовіччя та її специфіка.

Теоцентричний характер середньовічної філософії.
Номіналізм і реалізм про природу загальних понять (універсалій).
Філософія – служниця богослів’я.

Література: (1, 10-12, 14, 25, 27, 33, 41, 55, 59, 66-72, 76, 82)
Тема 9. Етапи розвитку європейської середньовічної філософії.

1. Виникнення середньовічної філософії.

2. Апологетика, патристика, схоластика.

Література: (1, 3, 10-12, 14, 25, 27, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 76, 82)
Тема 10. Філософія епохи Відродження.

1. Антропоцентричний характер філософії епохи Відродження.
2. Гуманізм як світоглядний феномен Ренесансу.

3. Протестантизм як ренесансний феномен.

Література: (3, 10-12, 14, 23, 25, 27, 33, 35, 41, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 11. Філософія Нового часу.

1. Філософія Нового часу та її зв’язок з наукою:

2. Емпіризм та раціоналізм як філософські напрямки.

3. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.

Література: (3, 10-12, 14, 23, 25, 27, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 12. Німецька філософія Нового часу.

1. Загальна характеристика німецької філософії Нового часу.

2. Активно-діяльнісне розуміння людини в німецькому ідеалізмі.

Література: (3, 10-12, 14, 21, 22, 23, 25, 27, 33, 55, 59, 66-72, 76)
Тема 13. Філософія І. Канта.

1. Докритичний і критичний період в творчості Канта.

2. Сутність “копернікіанського” перевороту Канта в філософії.
3 Філософія І. Канта та її дуалістичний характер.
4. Критика Канта “зліва” і “справа”.

Література: (3, 10, 11, 12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)

Тема 14. Філософія І.Г. Фіхте.

1. Розвиток кантівських ідей у філософії Фіхте.

2. Основний принцип філософії Фіхте “Я” є “Я”.

Література: (3, 10-12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 15. Філософія тотожності В.Ф.Й. Шеллінга.

1. Натурфілософія Шеллінга.
2 Принцип абсолютної тотожності мислення і буття у філософії
Шеллінга.
3. Філософські погляди Шеллінга і Гегеля: тотожність чи відмінність?

Література: (3, 10, 11, 12, 14, 20, 25, 27, 29, 30, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 16. Філософська система Г.В.Ф. Гегеля.

1. Принцип тотожності мислення і буття у філософії Гегеля.

2. Єдність теорії пізння, логіки і діалектики у філософії Гегеля.

3. Філософія як система наук про дух.

Література: (10-12, 14, 15, 16, 17, 20, 25, 27, 45, 46, 55, 59, 66-69, 72)
Тема 17. Філософія Л. Фейєрбаха.

1. Постгегелівська криза філософії.

Переорієнтація філософії: людина як основна філософська проблема.

3. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбах.

Література: (3, 10-12, 14, 20, 25, 27, 36, 46, 53, 55, 59, 6672)

-

Тема 18. Філософія марксизму.

1. Феномен філософії як науки у філософії марксизму.

2. Діалектико-матеріалістичне розуміння історії.

3. Принцип практики у філософії марксизму.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 36, 45, 46, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 19. Зміна парадигми філософування у XIX ст.

1. Філософія С. К’єркегора як предтеча філософії життя.

2. Абсолютний волюнтаризм філософії А. Шопенгауера.

3. Воля до влади та феномен Надлюдини у філософії Ніцше.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 80)
Тема 20. Філософія життя.

1. Життя як онтологічний принцип.

Ірраціональні компоненти духовного світу людини у філософії

життя.

3. Проблема соціального часу в філософії життя (Дільтей, Бергсон).

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 74, 80)
Тема 21. Неокласична філософська традиція у XIX ст.

1. Неокантіанство та його основні школи.

2. Неогегельянство та його головна проблематика.

3. Неотомізм і сучасний католицизм..

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72, 78,)

Тема 22. Фрейдизм та неофрейдизм.

1. Концепція психоаналітичної антропології.

2. Психоаналіз після З. Фрейда (А.А.Адлер, К.Г. Юнг).

3. Неофрейдизм (Е. Фромм).

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 50, 51, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72,74)
Тема 23. Прагматизм.

1. Виникнення філософії прагматизму.

2. Загальна характеристика прагматизму.
3. Філософські погляди Ч.С. Пірса.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 55, 59, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 24. Руська національна філософія: загальна характеристика.

Співвідношення понять “філософія в Росії” і “руська національна філософія”.

2. Етапи становлення руської національної самосвідомості.

3. Специфіка руської національної філософії.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 25. Руська національна філософія: витоки та джерельна база.

1. Зачатки філософування періоду формування руської держави.

2. Зв’язок витоків філософування з мораллю.

Вплив українства на формування руської національної самосвідомості.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 26. Руська національна філософія періоду формування Святої Русі.

Роль отців православної церкви у становлення руської національної самосвідомості.

2. Новгородсько-московська “ересь”.
3. Теоретична боротьба “іосифлян” та “некористолюбців”.
4. Ідеологема Філофея “Москва – Третій Рим”.

Література:(10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 27. Руська національна філософія періоду формування Великої Русі.

1. Філософія месіанізму періоду секуляризації суспільної свідомості.

2. Філософські погляди П.Я. Чаадаєва.

3. Слов’янофіли і західники.

4. Філософська система В.С. Соловйова.

Література: (10, 11, 12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66, 67, 68, 69, 70, 71, 72)
Тема 28. Руська національна філософія радянського періоду.

1. Руська ідеалістична філософія (1917-1922 рр.)

2. Руська емігрантська філософія.

3. Руська радянська філософія та її основна проблематика.

Література: (10-12, 25, 27, 32, 33, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66-72)
Тема 29. Сучасна руська національна філософія.

Руська ідея в расовому витлумаченні: найновіші пошуки руських філософів.

2. Реінтеграція імперії - основна практична “проблема” руської філософії.

Література: (10-12, 25, 27, 32, 33, 34, 40, 54, 55, 59,62, 66-72)
Тема 30. Українська національна філософія та основні етапи її розвитку.

1. Періоди розвитку української національної самосвідомості: дохристиянський та християнський.

Етапи розвитку української національної філософії: докласичний та класичний.

Література: (11, 12, 18, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59 ,62, 63, 66-71).
Тема 31. “Філософія серця” як складова частина світової філософії.

1. Кордоцентризм і світова філософська думка.

2. “Філософія серця” в працях Г. Сковороди та П. Юркевича.

3. Особливості української національної філософії.

Література: (11-12, 25, 27, 32, 34, 40, 54, 55, 59, 62-63, 66-72, 77)

1 2 3

Схожі:

ПОСТАНОВА від 19 грудня 2006 р. N 1757 Київ Про затвердження Положення... Міністерство освіти і науки України (МОН) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ пр. Перемоги З метою організованого переходу на новий Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти Міністерство освіти і науки...
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Департамент професійно-технічної освіти Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Міністру освіти Автономної Республіки Крим, начальникам управлінь освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської
Міністерство освіти і науки України Національна академія наук України Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Указом Президента України від 07. 06. 2000 N 773 (773/2000),...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства освіти і науки України від 02. 09. 2008 N 802 ( z0892-08 ) Про
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ НАКАЗ Міністерства освіти і науки України від 24. 01. 2008 N 33 "Про затвердження Порядку проведення зовнішнього незалежного оцінювання...
«Загальні і спеціальні здібності» Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України Донецька обласна державна адміністрація Управління освіти і науки	МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ НАКАЗ Про затвердження Умов прийому до вищих навчальних закладів України, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27. 12. 2007 за...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання