Я Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік і аудит») Харків ХНАМГ 2012

Скачати 1.39 Mb.

Назва	Я Тексти лекцій (для студентів усіх форм навчання за напрямами підготовки 030504 «Економіка підприємства», 030509 «Облік і аудит») Харків ХНАМГ 2012
Сторінка	5/11
Дата	18.04.2013
Розмір	1.39 Mb.
Тип	Документи

bibl.com.ua > Економіка > Документи

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

Дайте загальну характеристику продуктивних сил і виробничих відносин суспільства.
Поясніть сутність методу економічного моделювання.
У чому полягає сутність методів індукції і дедукції?
Назвіть функції політекономії.
Що вивчає політична економія?
Яка роль методу наукової абстракції в пізнанні соціально-економічних процесів?
Схарактеризуйте сутність економічних законів.
Обґрунтуйте значення класичної школи у розвитку економічної думки.
Схарактеризуйте основні ідеї школи меркантилізму.
Назвіть особливості кейнсіанського етапу розвитку економічної теорії.
Дайте порівняльний аналіз економічних ідей кейнсіанства і монетарізма.
Назвіть основні напрями розвитку економічної думки сучасності.
Визначте сутність економічної системи та характеризуйте її основні суб’єкти.
Схарактеризуйте «власність» як правову і економічну категорію.
Охарактеризуйте генезис відносин власності в Україні.
Визначте основні риси ринкової і планової економіки. Дайте порівняльний аналіз.
У чому полягає особливість змішаної економіки?
Що означає поняття «процес суспільного виробництва»?
У чому полягає двоїстість процесу виробництва?
Назвіть фактори виробництва і охарактеризуйте їх.
Які зміни відбуваються у змісті праці під впливом НТР?
Назвіть особливості сучасного етапу НТР.
Визначте основні кількісні показники, які характеризують економічну ефективність виробництва.
Розкрийте зміст основних етапів розвитку цивілізації.
Назвіть ознаки постіндустріальної цивілізації.
Дайте визначення і класифікацію економічних потреб.
Покажіть взаємозв’язок економічних і соціальних потреб.
Визначте основні напрями впливу потреб на виробництво.
У чому полягає взаємозв’язок потреб і інтересів?
Схарактеризуйте класифікацію економічних інтересів.
Аналізуйте криву виробничих можливостей.
Поясніть обмеженість економічних ресурсів.
Охарактеризуйте форми суспільного виробництва.
Розкрийте зміст основних типів товарного виробництва.
Сформулюйте основні закони товарного виробництва.
Назвіть грошові агрегати, які визначають пропозицію грошей.
Назвіть основні теорії грошей.
Схарактеризуйте функції грошей.
Дайте визначення інфляції, назвіть її види.
Схарактеризуйте грошовий обіг.

ЗМ 2. ЗАГАЛЬНІ ОСНОВИ РИНКОВОЇ ЕКОНОМІКИ

Обов’язкові укрупнені навчальні елементи (теми)

2.1. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата.

2.2. Витрати виробництва і прибуток.

2.3. Ринок, його суть і функції. Моделі ринку. Конкуренція і ціноутворення.

2.4. Домогосподарство в системі економічних відносин.

2.5. Підприємство як товаровиробник. Валовий дохід і прибуток.

2.6. Галузеві особливості виробництва і функціонування капіталу. Форми прибутку, процент і рента.
2.1. Капітал: процес виробництва і нагромадження. Наймана праця і заробітна плата

Капітал як економічна категорія. Кругообіг і оборот капіталу.
Суть, форми й системи заробітної плати.

1. Капітал як економічна категорія. Кругообіг і оборот капіталу

Капітал – це авансована вартість, яка в процесі свого руху приносить більшу вартість, тобто здатна до самозростання.

Відзначають три основні аспекти капіталу:

техніко-економічний з підкреслюванням матеріально-речових запасів;
організаційно-економічний, який пов’язаний з різноманіттям організації виробничого процесу, наприклад, при залученні зовнішніх активів;
соціально-економічний з підґрунтям таких моментів:

високорозвинене товарне виробництво;
наявність мотивації до збагачення;
певний ступінь концентрації виробництва і капіталу;
відсутність власних засобів виробництва у частини населення, яка здатна до найманої праці;
юридична свобода суб’єктів.

Капітальні витрати можливо підрозділити на дві великі частини: засоби виробництва і робочу силу. Як ми визначали в попередній темі, існують різні підходи до походження вартості в цілому та її складових.

Визначимо два основних підходи до впливу складових капіталу на створення вартості й додаткової вартості:

- марксистський;

- неокласичний.

Марксистський підхід спирається на такі положення:

умовою виробництва є повне відчуження найманого виробника від засобів виробництва, який не має відношення до подальшої долі створеного товару; готовий товар належить власнику засобів виробництва;
останній факт дає можливість власнику після реалізації товару сплачувати робітнику лише частину створеної вартості, а іншу частину привласнювати у вигляді додаткової вартості.

Таким чином,

W = C+V+M,

де W – вартість; С – постійний капітал, пов’язаний з придбанням засобів виробництва; V – змінний капітал на придбання робочої сили; М – додаткова вартість.

Найманий робітник за допомогою конкретної праці переносить вартість С на продукт, а за допомогою абстрактної – створює нову вартість V+M. Товар реалізується за величиною W, робітнику сплачують еквівалент V, компенсують витрати С і привласнюють М, тобто частина нової вартості безкоштовно надходить до кишені капіталіста.

Таким чином, робочий день розподіляється на необхідний і додатковий час з відповідним створенням еквіваленту V, тобто зарплати, і М.

Ефективність вказаного підходу вимірюється показником норми додаткової вартості М’= M : V ● 100.

Інші підходи спираються на теорію факторів виробництва усіх чинників. Так, виробнича функція Кобба-Дугласа має вигляд

,

де Y – обсяг продукції; А – коефіцієнт спільного (синергетичного) впливу факторів; К – капітал; L – праця;  - частка К у сумі витрат; 1- - відповідна частка L.

Теорія граничної продуктивності наголошує, що збільшення обсягу фактора здійснюється доти, доки величина граничного продукту не зрівняється з ціною даного фактора. Більш докладно цей момент ви вивчатиме в курсі мікроекономіки.

За функціональними формами визначають грошовий, виробничий та товарний капітал. Процес послідовного проходження усіх трьох форм має назву кругообороту капітала. Кругооборот нефінансових галузей має вигляд:

Робоча сила

Гроші - Товар - ...Виробництво...- Товар’-Гроші’

Засоби виробництва

Кругообіг позичкового капіталу має вигляд: Гроші – Гроші’.

Кругообіг так званого фіктивного капіталу (цінні папери) описується таким чином: Гроші – Цінні папери – Гроші’.

Кругооборот капіталу як безперервний процес – оборот капіталу. Кількість оборотів за рік n = 360 : О, де 360 – кількість днів в господарському році, О – тривалість одного обороту.

Різні частини капіталу обертаються з різною швидкістю. За зазначеним критерієм визначають основний та оборотний капітал.

Основний капітал – це знаряддя праці (будівлі, споруди, обладнання та ін.), які не втрачають натурального вигляду протягом експлуатації, переносять вартість на продукт частинами за мірою зносу.

Розрізняють фізичний і моральний знос. Фізичний знос пов’язаний з втратою первісних властивостей у результаті природного впливу (наприклад, іржи) або експлуатації. Моральний знос пов’язаний з появою більш дешевих або більш ефективних засобів праці.

Процес втрати частини вартості при створенні товару і поверненні її після товарної реалізації має назву амортизації. Амортизаційний фонд – це грошовий фонд підприємства, на якому накопичуються кошти для подальшої заміни зношених знарядь праці або їх ремонту.

Норма амортизації Н_а розраховується за формулою

Н_а = А : В_п х 100,

де А – річна сума амортизації, В_п – первісна вартість знаряддя праці.

На практиці державні органи задають норми амортизації, а за їх допомогою підприємства розраховують абсолютні розміри амортизації.

Оборотний капітал – це предмети праці, зарплата, нарахування на зарплату, відрядження та інші витрати, які втрачають первісний вигляд, переносять і повертають вартість за один оборот.

Капітал підрозділяється також на власний і позичковий. Надання капіталу на позичковій основі здійснюється через систему кредитних відносин. Розрізняють види кредитів: комерційний (між підприємствами), банківський (надання кредитних кошт комерційним банком), іпотечний (кредит надається під заставу нерухомого майна), споживчий (для купівлі коштовних предметів споживання), державний (для покриття витрат державного бюджету).

Капітал в аграрній сфері має свої особливості, які пов’язані з використанням невідтворюваного фактору – земля, сезонністю, використанням такого елементу витрат як земельна рента (частина чистого доходу власника).

2. Суть, форми й системи заробітної плати

Наймана праця – договір між власником підприємства або його представником з працездатною особою про використання робочої сили суб’єкта, що працевлаштується, у виробничому процесі за відповідну винагороду.

Зарплата як дохід найманого робітника досліджується з різних методологічних позицій:

як ціна робочої сили в марксизмі;
як ціна праці на підставі граничної продуктивності в неокласичних теоріях;
як плата за договірну (контрактну) послугу праці в інституціональному погляді.

Якщо зарплата є ціною робочої сили, то її величина менше за цифру нової вартості, яка створена робітником, на показник додаткової вартості, що безоплатно привласнюється підприємцем і за рахунок якої отримують прибуток, рента і відсоток. Висновок: розподіл доходів не є справедливим, він віддзеркалює процес експлуатації найманих працівників.

Якщо зарплата є ціною праці й віддзеркалює граничну продуктивність труда, то це має вираження у пропорційній участі робітника в розподілі сумарного доходу, що відповідає принципу рівності й справедливості.

Якщо зарплата є оплатою послуги праці на підставі попереднього контракту (договору), то, крім економічних підсумків, важливу роль відіграють інституціональні моменти відносин роботодавця і робітника, тобто умови контракту, роль профспілок, держави і об’єднань підприємців.

Визначимо ключові терміни, що притаманні дослідженню зарплати.

Номінальна зарплата – сума грошей, яку одержує робітник.

Реальна зарплата – обсяг життєвих засобів, який робітник може придбати за номінальну заробітну плату залежно від рівня споживчих цін, тобто

Ірз = Інз : Іц,

де Ірз – індекс реальної зарплати; Інз – індекс номінальної зарплати; Іц – індекс цін.

Нарахована зарплата – сума нарахувань за підсумками праці. Сплачена зарплата – сума грошей, яку фактично, “на руки” отримує робітник після обов’язкових відрахувань у вигляді, наприклад, прибуткового податку, внеску в Пенсійний фонд, фонди соціального страхування і страхування від безробіття. Мінімальна зарплата – її рівень, опускатися нижче якого за основним місцям роботи заборонено державою. Середня зарплата – її величина, що розраховується шляхом ділення фонду зарплати на кількість робітників. Фонд заробітної плати – це сума платежів у вигляді основної, додаткової зарплати, платежів на відпустку та інших величин.

Тарифна система – система наступних документів, які описують вимоги, встановлюють і диференціюють рівні оплати:

тарифні сітки;
тарифні ставки;
тарифно-кваліфікаційні довідники.

Головними вимогами до тарифної системи є такі:

підпорядкування завданню зростання ефективності економіки;
залежність від кінцевих результатів;
подолання зрівнялівки.

Розрізняють дві основні форми зарплати: відрядна і погодинна з відповідними системами. Відрядна форма – плата за певний обсяг виробленої продукції (одиниць продукту, кількість клієнтів, що обслуговані, та ін.) з прямою відрядною, відрядно-преміальною, відрядно-прогресивною та іншими системами. Погодинна форма – плата за певну кількість часу, що відпрацьований, з простою погодинною, погодинно-преміальною, погодинно-прогресивною та іншими системами.

В Україні правове забезпечення заробітної плати здійснюється відповідно до Закону “Про оплату праці”, деяких інших актів, що регламентують нарахування, оподаткування і виплату зарплати, а також системи колективних договорів і угод.

2.2. Витрати виробництва і прибуток

Витрати виробництва, їх суть і види .
Суть і структура прибутку. Норма прибутку.

1. Витрати виробництва, їх суть і види

Витрати виробництва – це всі затрати фірми на виробництво певного обсягу продукції.

Витрати підприємства складаються з двох елементів:

матеріальні витрати;
необхідний продукт як джерело майбутньої оплати праці найманих робітників.

Витрати суспільства складаються з витрат виробництва і додаткового продукту. Матеріальні витрати являють собою вартість, що переноситься з засобів виробництва на кінцевий продукт. Необхідний і додатковий продукти в сумі дають величину нової вартості. Собівартість – це грошове вираження витрат виробництва.

Визначимо основні види витрат:

альтернативні (вменені), тобто пов’язані з можливістю іншого, альтернативного використання ресурсів;
зовнішні (явні), тобто пов’язані з придбанням ресурсів;
внутрішні (неявні), тобто пов’язані з використанням власних ресурсів;
бухгалтерські, тобто відповідні чинному законодавству;
економічні як сума зовнішніх і внутрішніх;
постійні, які не залежні від обсягу продукції – амортизація, орендна плата та ін.;
змінні, тобто залежні від обсягу продукції – затрати на матеріали , сировину тощо;
повні (сукупні) як сума постійних і змінних витрат (TC);
середні сукупні – сукупні на одиницю продукції;
середні постійні – постійні на одиницю продукції;
середні змінні – змінні на одиницю продукції;
трансакційні, тобто пов’язані з необхідністю нормальної організаційної діяльності – вивчення умов складання угоди, правове регулювання власності, ведення перемовин з партнерами, розробка системи стандартів і нормативів та ін..);
граничні – на виробництво додаткової (граничної) одиниці продукції.

Визначення граничних витрат дозволяє порівняти їх з граничним виторгом і при збігу зазначених величин отримати оптимальний обсяг продукції, який максимізує прибуток фірми.

Однією з головних задач виробника є зниження собівартості продукції. Вона може бути реалізованою завдяки:

підвищенню продуктивності праці;
підвищенню ефективності використання сировини й матеріалів, насамперед, їх економії;

- підвищенню ефективності використання будівель, споруд, обладнання.

2. Суть і структура прибутку. Норма прибутку

У діалектичному і органічному зв`язку з витратами виробництва перебуває така економічна категорія, як прибуток. Найбільш поширене кількісне розуміння прибутку зводиться до різниці між величинами виторгу від реалізації та суми витрат (TR – TC). Якісне визначення спирається на пошук джерел походження прибутку. Різні економічні школи мали власні методологічні позиції з цього питання.

Меркантилісти (ХV–ХVІІІ ст.) вважали сферу обігу головним середовищем отримання прибутку.

За думкою фізіократів (ХVІІІ ст.), прибуток створюється у виробництві тільки сільськогосподарської продукції.

Класична політекономія (ХVІІІ-ХІХ ст.) підкреслювала зміст прибутку як частини нової вартості, яку створювали наймані робітники.

Марксизм (ХІХ-ХХ ст.) визначав прибуток як перетворену форму додаткової вартості, створеної виключно найманими працівниками.

Неокласичні теорії ХІХ-ХХ ст. вважали прибуток підсумком функціонування авансованого капіталу, винагородою за підприємницьку діяльність, зокрема ризики, стриманості у споживанні, платою за належне управління виробничим процесом.

Прибутковість підприємства може визначатися як загальна (отримання доходу на весь авансований капітал), так і випуску конкретної партії продукції (отримання доходу на витрати виробництва).

Існують різні види прибутку. Валовий є різницею між виторгом і витратами. Чистий залишається після відрахування від валового показника податків, дивідендів та інших обов’язкових сплат. Монопольний як наслідок монопольного становища продавця і відповідно монопольно високої ціни на товар.

Бухгалтерський і економічний підхід до визначення витрат виробництва приводить до різного визначення прибутку. Розрізняють бухгалтерський і економічний прибуток. Бухгалтерський прибуток - це загальна виручка за відрахуванням явних витрат. Економічний прибуток - це загальна виручка за відрахуванням усіх витрат (явних і неявних, включаючи в останні й нормальний прибуток). Нормальний прибуток – це винагорода за виконання підприємницьких функцій. Якщо підприємець одержує прибуток, нижче нормального, то це примушує його покинути таку сферу діяльності.

Якщо ж прибуток, одержуваний підприємцем, перевищує нормальний, то вважається, що він одержує ще й економічний прибуток (надприбуток).

Для оцінки прибутку використовуються наступні показники:

Маса прибутку (П)– абсолютний розмір прибутку в грошовому вираженні.
Норма прибутку (П΄)– відносний показник, що дозволяє оцінити ефективність функціонування авансованого капіталу; розраховується за формулою:

де К – величина авансованого капіталу.

3. Рентабельність (норма рентабельності) на відміну від норми прибутку має у знаменнику цифру повної собівартості:

де Р – рентабельність; СВ – собівартість продукції.

В мовах ринкового господарювання прибуток є головною метою і одночасно показником стану діяльності, а норма прибутку і рентабельність – головними узагальненим показниками ефективності виробництва.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

Схожі:

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ з дисципліни “ Економіка підприємства ” для студентів... ВСТУП	КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ для студентів галузі знань 0305 «Економіка і підприємництво» Економіка і підприємництво», напрямів підготовки «Фінанси і кредит», «Облік і аудит», «Управління персоналом та економіка праці»,...
“Економічна ефективність використання виробничих та трудових ресурсів... ...	І. Загальні положення Виробничу практику студенти ІІІ курсу напряму... Виробничу практику студенти повинні проходити на середніх та великих промислових підприємствах, в установах і організаціях різних...
Екзаменаційна програма з дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові... «Облік і аудит», 030508 «Фінанси і кредит», спеціалізації: «Фінанси», «Банківська справа» денної форми навчання	Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання Гуць В. С., Володченкова Н. В., Основи охорони праці: Конспект лекцій для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання....
Навчально-методичний посібник для студентів напрямів підготовки 030508 «Фінанси і кредит» «Фінанси і кредит», 030509 «Облік і аудит», 030502 «Економічна кібернетика», 030505 «Управління персоналом та економіка праці»	ЗАТВЕРДЖУЮ Робоча програма та методичні рекомендації щодо виконання програми виробничої практики для студентів галузь знань 0305 „Економіка...
РОБОЧА навчальна програма дисципліни “ УНІВЕРСИТЕТСЬКА ОСВІТА” для... «Міжнародна економіка», «Облік і аудит», «Фінанси і кредит» денної та заочної форм навчання складена відповідно до навчальної програми...	Міністерство аграрної політики та продовольства України Робочий зошит для проведення навчальної практики студентам факультету обліку та аудиту денної форми навчання галузі знань 0305 «Економіка...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання