МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до організації самостійної роботи студентів денної форми навчання
|
|
Скачати 0.73 Mb.
|
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. Якими є значення і завдання аналізу виробництва та реалізації продукції? 2. Які джерела інформації використовують для аналізу продукції! реалізації продукції? РОЗДІЛ 4 . АНАЛІЗ ВИРОБНИЧИХ РЕСУРСІВ І ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНОГО РІВНЯ ПІДПРИЄМСТВА На вивчення даного розділу за навчальним планом передбачено 12годин, з них 6 годин на самостійне вивчення. В даному розділі студентами самостійно будуть розглядатися такі теми: Самостійна робота 4/5 Тема: Аналіз трудомісткості продукції План 1.Поняття трудомісткості 2.Аналіз трудомісткості продукції Знати:
Вміти: -оцінити економічну обґрунтованість виробничої програми; - зробити висновки щодо зниження трудомісткості продукції МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При вивченні матеріалу цієї теми необхідно усвідомити, що продуктивність праці визначають двома способами: кількістю продукції, випущеної за одиницю робочого часу, та кількістю часу, витраченого на виготовлення одного виробу. Останній показник називають трудомісткістю продукції Розпочинаючи вивчення теми необхідно розглянути питання: Сутності трудомісткості, показники та одиниці виміру трудомісткості. Показники продуктивності праці характеризують якісний бік використання робочої сили на підприємстві. Продуктивність праці визначають як у натуральному , так і у вартісному вираженнях. Натуральні показники застосовують там, де виробляють один вид продукції або дуже схожих виробів. Грошовий вимірник має більш універсальний характер і може бути використаний на будь-якому підприємстві. Нові поняття і терміни : Трудомісткість ЛІТЕРАТУРА. 1 Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Визначити сутність поняття трудомісткості 2. Вказати етапи аналізу трудомісткості продукції Самостійна робота 4/6 Тема Аналіз матеріальних ресурсів План 1Програма та методи матеріальних ресурсів 2.Аналіз забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами 3.Аналіз ефективного використання матеріальних ресурсів Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні : Знати: - Мету аналізу матеріальних ресурсів підприємства -джерела інформації, які забезпечують для проведення аналітичних досліджень використання матеріальних ресурсів МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Обов'язковою умовою стійкого виробничого процесу є своєчасне і повне забезпечення його необхідними матеріальними ресурсами. Цими питаннями на підприємстві займається спеціальний підрозділ - відділ матеріально-технічного постачання, складські й транспортні служби. Значну увагу приділяють цьому плановий і технічний відділи, головні адміністратори підприємства. У процесі аналізу необхідно дати оцінку, наскільки підприємство було в цілому забезпечене необхідними основними й допоміжними матеріалами, комплектуючими виробами, паливом та електроенергією тощо. Слід з'ясувати причини і визначити винних осіб, якщо по будь-яких позиціях викривалися факти недопостачання, які шкодили процесу виробництва. Однією з причин може бути недбале складання плану постачання, внаслідок чого мають місце пропуски потрібних матеріалів, а отже, не робляться відповідні замовлення постачальникам. Водночас допускаються прорахунки в обсягах потреби і термінах постачання. За допомогою аналізу слід з'ясувати, де провина постачальників матеріалів, а де недогляд якогось працівника підприємства. Після цього треба проаналізувати якість придбаних матеріалів, комплектність постачання і дотримання передбачених угодами термінів виробництва та ритму. Треба взяти до уваги, що повне та якісне постачання значною мірою залежить від своєчасності укладання договорів і старанного відпрацювання всіх умов і зобов'язань. Це дає змогу уникнути багатьох непорозумінь і прикростей. Вибір постачальників і перехід на довгостроковий характер співробітництва з найбільш відповідальними і надійними є також важливим фактором нормального забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Мета аналізу -показати, як на підприємстві налагоджено контроль за виконанням договірних умов постачальниками, які заходи вживались у разі затримок чи інших порушень у поставках, наскільки оперативно реагує підприємство на ті чи інші відхилення. Певним показником у цій справі можуть бути суми штрафних санкцій, які подало підприємство своїм постачальникам для покриття збитків внаслідок порушень постачання. Доречно вивчити і "коефіцієнт корисної дії" цих санкцій, якість юридичного обґрунтування і супроводження. Взагалі юридичний бік процесу постачання, юридична підтримка договірних стосунків -дуже важлива справа, яка потребує окремої оцінки при аналізі. Аналіз складських запасів матеріальних ресурсів Певна неритмічність, а також недопостачання можуть бути повністю або частково нейтралізовані за допомогою складських запасів матеріалів та інших ресурсів. Отже, такі запаси виконують функцію амортизатора в постачанні. При аналізі дається оцінка загальної величини складських запасів, динаміки їх залишків, комплектності, наявності непотрібних і зіпсованих матеріалів та сировини. Як критерій при аналізі використовують нормативи, що розраховуються по групах і окремих видах матеріалів або сировини. Нормативи мають не тільки грошове, а й натуральне (дні запасу) вираження. Незаповнення нормативів може спричинити неритмічність пиробництва, навіть його тимчасові зупинки. Зайві запаси, або понаднормативні залишки, також небажані, оскільки потребують додаткових приміщень і фінансових ресурсів. Основними причинами відхилень від нормативів є:
* зміна обсягів випуску продукції; '* зміна норм витрат ресурсів на виробництво окремих видів продукції; «• асортиментно-структурні зрушення у виробництві; і» недоліки в плануванні, обліку і зберіганні сировини й матеріалів; «• прорахунки в обчисленні нормативів тощо. Аналіз завершують розробкою заходів щодо оптимізації рівіня складських запасів, поліпшення стану їх зберігання і ліквідації понаднормативних запасів. Аналіз використання матеріальних ресурсів  Недоліки в постачанні, зменшення обсягів матеріалів у по-точ:них запасах можуть до певної міри компенсуватися еко-ноіЛІєю їх у процесі виробництва. І навпаки, перевитрати матеріальних ресурсів та їх використання не за прямим призначенням спричиняють невиконання плану виробництва продукції при у цілому задовільному матеріальному постачанні.Аналіз використання матеріалів здійснюється за допомогою узагальнюючих показників матеріаломісткості або зворотного до нього показника матеріаловіддачі. Ці показники мо?кна розрахувати в цілому по всій товарній продукції, а також по окремих виробах. Слід вивчити зміну цього показника в динаміці та в порівнянні з іншими підприємствами, врахувати галузеві особливості формування витрат. І нарешті, концентрують увагу на пошуку причин зміни цих показників і можливих резервів економії. В процесі аналізу використовувать як допоміжні показники рівня відходів і браку продукції, коефіцієнт корисного використання сировини, норми витрат матеріалів, палива, енергії на окремі вироби. Аналіз виконання норм витрат матеріалів та інших ресурсів є безперечно головним питанням цієї теми. Досліджуючи зміну норм витрат матеріальних ресурсів, слід урахувати, що основними причинами, які зумовлюють поступове їх зниження, є: а) конструктивне поліпшення виробів, у тому числі спро щення; б) вдосконалення технології виробництва в) повторне використання відходів виробництва; г) коригування рецептур; ґ) зменшення частки кінцевого браку продукції; д) зміна якості матеріалів (сировини), що споживається, а г.-ікож продукції, що виробляється; є) інші. Під час аналізу слід оцінити обґрунтованість норм, своєчасність їх перегляду. Сучасне нормативне господарство — илжлива умова для ощадливого використання ресурсів. Тому прискіпливий аналіз якості норм і засад їх формування дає .імогу запобігти зайвим затратам ресурсів і тим самим істотно поліпшує ефективність роботи підприємства. При проведенні аналізу дуже часто зустрічаються факти .іаміни матеріалів. Заміну здійснюють з метою здешевлення і обівартості продукції, підвищення надійності виробів, по-ніпшення їх зовнішнього вигляду тощо. Проте у переважній оільшості випадків мають місце так звані вимушені заміни, які, до речі, не завжди санкціонуються вищим керівництвом. Кони або зумовлені відсутністю деяких матеріалів взагалі чи у певний період, або викликані потребою здешевлення виробництва за будь-яку ціну. Такі заміни мають імпуль-ивний характер і недостатньо обґрунтовані, внаслідок чого найчастіше шкодять виробництву — погіршують якість виробів, а отже, репутацію фірми. Тому при великій кількості іамін матеріалів слід у цілому негативно оцінювати такий стан використання ресурсів, зокрема організації й управління на підприємстві. Аналіз може виявити випадки, коли деякі допоміжні матеріали зовсім не використовують у процесі виробництва. Причинами такого явища можуть бути недостача цих матеріалів або суттєвий брак часу при виробництві. Нові поняття і терміни : Матеріальні ресурси ЛІТЕРАТУРА. 1.Економічний аналіз:Навч.посіб .За ред.академ.НАНУ, Проф.М.Г.Чумачен-ка-К.:КНЕУ 2001 2. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Назвати узагальнюючі показники використання матеріальних ресурсів та методику їх розрахунків; 2.Етапи аналізу узагальнюючих показників використаня матеріальних ресурсів. РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ ВИТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ На вивчення даного розділу за навчальним планом передбачено 9годин, з них 7 годин на самостійне вивчення. В даному розділі студентами самостійно будуть розглядатися такі теми: Самостійна робота 5/7 Тема:Оцінка обгрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції Питання: 1.Показники собівартості продукції 2.Оцінка обґрунтованості планового рівня собівартості товарної продукції 3.Аналіз загальної суми собівартості товарної продукції 4.Аналіз собівартості одиниці продукції Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні : Знати: -обєкти економічного аналізу та систему показників, які використовуються в аналізі; -джерела інформації, які забезпечують проведення аналітичних досліджень Вивчення теми необхідно розпочати з усвідомлення економічного змісту витрат та собівартості продукції. Слід знати , що собівартість продукції- важливий показник, який відображає ефективність використання підприємством виробничих ресурсів, упровадження нових технологій та нововведень, удосконалення системи організації та управління виробництвом. Окрім того, собівартість є важливим елементом економічного обґрунтування управлінських та інвестиційних рішень. Розпочинаючи вивчення теми необхідно розглянути ,що за Типовим положенням з планування, обліку І калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.1996 р №473, Собівартість промислової продукції (робіт, послуг) - це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво і збут Собівартість продукції - це виражене в грошовій формі сукупність витрат з виробництва та реалізації. Собівартість продукції є основним якісним показником роботи підприємства. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Нові поняття і терміни : Собівартість продукції ЛІТЕРАТУРА. 1. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Завдання економічного аналізу собівартості продукції 2.Назвати джерела інформації для проведення економічного аналізу собівартості продукції Самостійна робота 5/8 Тема:Внутрішньогосподарський аналіз витрат та порівняльний аналіз собівартості План 1.Внутрішньогосподапрський аналіз витрат 2.Порівняльний аналіз собівартості 3.Функціонально-вартісний аналіз Після опрацювання теоретичного матеріалу студенти повинні : Знати: -Зміст, завдання та об’єкти аналізу собівартості продукції -основні завдання та джерела аналізу витрат та собівартості продукції Вміти: -провести аналітичне дослідження витрат на одну гривню продукції; -визначити вплив факторів на відхилення за матеріальними та рудовими витратами -проаналізувати собівартість одиниці продукції. МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Аналіз загально виробничих витрат проводять методом порівняння фактичних витрат в абсолютній сумі і в розрахунку на одну гривню обсягу продукції за кожним видом витрат з плановим. Нині багато фірм в Україні змушені постійно підвищувати ціни. Вони роблять це, усвідомлюючи, що зростання цін спричиняє незадоволення споживачів, дистриб'юторів та торгового персоналу. Однією з голових причин цього є стійке зростання витрат, зумовлене стійкою інфляцією. Зростання витрат, що перевищує темп зростання продуктивності праці, призводить до зниження норм прибутку та змушує фірми регулярно збільшувати ціни. Часто до підвищення цін призводять постійні інфляційні очікування або побоювання запровадження державного контролю над цінами. Іншою причиною цього є наявність надмірного попиту. Коли фірма не може повністю задовольнити потреби своїх замовників, вона може підняти ціни, увести нормований розподіл товару або зробити і те, і те одночасно. Ціни можна збільшити практично непомітно, скасувавши знижки та Аналіз витрат на одну гривню товарної продукції Використання цього показника зумовлене: по-перше, тим, що він усуває неоднакові підходи до старої та нової продукції й уможливлює встановлення єдиного завдання для зниження собівартості, яке охоплює як порівнянну, так і непорівнянну продукцію; по-друге, він забезпечує зв'язок собівартості з плановим прибутком, утворюючи з ним органічну єдність; по-третє, він дає змогу простежити динаміку зниження собівартості за кілька років. ЛІТЕРАТУРА. 1 Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Охарактеризувати види аналізу собівартості 2. Визначити, який з аналізів найефективніший. РОЗДІЛ 6. АНАЛІЗ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ І РЕНТАБЕЛЬНОСТІ На вивчення даного розділу за навчальним планом передбачено 8годин, з них 4 години на самостійне вивчення. В даному розділі студентами самостійно будуть розглядатися такі теми: Самостійна робота 6/9 Тема:Формування доходів, витрат і прибутків підприємства Питання: 1.Формування фінансових результатів 2.Аналіз структури доходів 3.Аналіз структури витрат і відрахувань 4.Аналіз резервів збільшення прибутку Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні : Знати: -значення показників прибутку та рентабельності; - Завдання аналізу прибутку і рентабельності, джерела інформації. Вміти: -охарактеризувати структурно-логічну схему формування прибутку; -оцінити виконання плану та динаміку валового та чистого прибутку МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Фінансовим підсумком господарської діяльності будь-якого підприємства є його прибутковість, яка характеризується абсолютними і відносними показниками. Абсолютний показник прибутковості – це сума прибутку. Відносний – це рівень рентабельності. Прибуток формується як різниця між виручкою від реалізації продукції і витратами на виробництво та її продаж. Прибуток – це грошовий дохід, утворений в результаті виробничо – господарської діяльності . Прибуток виконує такі основні функції:
Основні завдання аналізу:
Джерела інформації :
Згідно з П(с) БО №3 «звіт про фінансові результати» розрізняють такі види прибутку: -валовий прибуток-різниця між чистим доходом ( виторгом) від реалізації продукції і собівартістю реалізації продукції; -фінансові результати від операційної діяльності –валовий прибуток плюс інші операційні доходи, мінус адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати; -фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування –фінансові результати від операційної діяльності плюс дохід від участі в капіталі, інші фінансові доходи мінус фінансові витрати, втрати від участі в капіталі, інші втрати. -фінансові результати від звичайної діяльності- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування мінус податок на прибуток від звичайної діяльності. Чистий прибуток – фінансові результати від звичайної діяльності плюс надзвичайні доходи мінус надзвичайні витрати на податки з надзвичайного прибутку До показників рентабельності продукції відносять: 1. Рентабельність окремих виробів -- розраховується я.к відношення прибутку від виробу до собівартості самого виробу. 2. Рентабельність реалізованої продукції — розраховується як відношення прибутку від реалізації продукції (або чистого прибутку) до виручки від реалізації продукції. 3. Рентабельність виробництва - - розраховується як відношення прибутку від реалізації до вартості основних фондів і матеріальних оборотних коштів. Показники рентабельності визначаються в коефіцієнтах або у відсотках і показують частку прибутку в кожній грошовій одиниці витрат, або частку товарної продукції в собівартості продукції. Показники рентабельності можна розраховувати і за окремими структурними підрозділами, і за видами діяльності. Показники рентабельності використовують для оцінки результатів діяльності підприємства, його структурних підрозділів, у ціноутворенні, інвестиційній політиці, для порівняльного аналізу споріднених підприємств, що виробляють таку саму продукцію, для вибору варіантів формування асортименту і структури продукції, аналізу раціональності виробництва продукції. Джерелами інформації для проведення аналізу рентабельності є: форма 1 «Баланс підприємства», форма 2 «Звіт про фінансові результати», форма 5 «Звіт про затрати на виробництво», інформація про ціни та ін. Завданнями аналізу рентабельності є: —оцінка виконання визначених параметрів (плану, прогнозу тощо); — вивчення динаміки показників; —визначення факторів зміни їх рівня; пошук резервів зростання рентабельності; розробка заходів для використання виявлених резервів. Нові поняття і терміни : Прибуток Рентабельність. ЛІТЕРАТУРА. 1. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
визначити завдання РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ФІНАНСОВОГО СТАНУ ПІДПРИЄМСТВА На вивчення даного розділу за навчальним планом передбачено 21година, з них 11годин на самостійне вивчення. В даному розділі студентами самостійно будуть розглядатися такі теми: Самостійна робота 7/10 Тема . Загальна оцінка фінансового стану підприємства Питання 1.Роль фінансового аналізу в сучасних умовах 2.Основні завдання і джерела аналізу фінансового стану підприємства, їх характеристика 3.Основні напрямки аналізу балансу Після опрацювання теоретичного матеріалу студенти повинні : Знати: -основні теоретичні поняття оцінки фінансовго стану підприємства -сутність та завдання фінансового стану підприємства; Вміти: -провести аналітичне дослідження динаміки, складу, структури джерел фінансових ресурсів, раціональності їх розміщення та ефективності використання МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Ринкова економіка вимагає від підприємств та інших господарюючих суб”єктів підвищення ефективності діяльності, фінансової конкурентноспроможності і платоспроможності на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм та методів господарювання і управління. У таких умовах важлива роль в реалізації цієї задачі відводиться фінансовому аналізу діяльності підприємства, за допомогою якого дається об”єктивна оцінка його фінансового стану і фінансових результатів, змін в активах, власному капіталі, зобов”язаннях, обгрунтовується стратегія і тактика розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви та визначаються шляхи їх мобілізації. Предметом фінансового аналізу є: Фінансово-господарські процеси та операції; Фінансові результати діяльності підприємства; Економічний потенціал та фінансовий стан підприємства; Чинники, що обумовлюють результати та ефективність фінансово-господарської діяльності. Фінансовий аналіз - це засіб оцінки і прогнозування фінансового стану підприємства на основі його бухгалтерської звітності. Під фінансовим станом підприємства розуміють ступінь забезпеченості підприємства необхідним и фінансовими ресурсами для здійснення ефективної господарської діяльності та своєчасного проведення грошових розрахунків за своїми зобов”язаннями. Фінансовий стан підприємства – це показник його фінансової конкурентноспроможності, тобто кредитоспроможності, виконання зобов”язань перед державою та іншими підприємствами. Фінансовий стан підприємства оцінюється за ступенем залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування за показниками його фінансової стійкості, платоспроможності та кредитоспроможності. -11- Інформаційною базою аналізу фінансового стану є бухгалтерська звітність, тобто система показників, які відображають майновий і фінансовий стан підприємства на конкретну дату. Склад, зміст , вимоги та інші засадні основи бухгалтерської звітності регламентовано положенням ( стандартом) бухгалтерського обліку П (С) БО №19 “Об”єднання підприємств” яке затверджене наказом міністерства фінансів України від 7.08.99р. №163. Згідно з цим положенням бухгалтерська звітність складається із взаємопов”язаних форм, на основі яких здійснюється аналіз фінансового стану підприємства.
За доступністю інформація поділяється на відкриту й закриту, а тому аналіз фінансового стану може бути 2-х видів :
Внутрішній аналіз здійснюється фінансистами підприємствами на основі нормативів, що застосовуються на підприємстві і виклонується способом плорівняння цих нормативів з фактичними параметрами фінансової діяльності підпариємтсва. Зовнішній аналіз здійснюється заінтересованими організаціями – податковою інспекцією, банком, акціонерами, іншими структурами – за даними бухгалтерської звітності. Аналіз фінансового стану підприємства включає такі завдання: -аналіз балансу -аналіз майна і джерел його утворення -аналіз ліквідності та платоспроможності -аналіз фінанчсової стабільності -аналіз оборотності оборлотних коштів -аналіз руху коштів -аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості -аналіз використання капіталу Основним джерелом інформації для аналізу фінансового стану є бухгалтерський баланс підприємства. Баланс- це групування інформації на початок і кінець звітного періоду, тобто підсумок господарських операцій на певну звітну дату. Тому, вивчаючи баланс , керівники підприємства визначають місце свого підприємства в системі аналогічних підприємств, пересвідчуються у правильності вибраного стратегічного курсу, ефективності використання ресурсів. До основних напрямів аналізу балансу відносять експрес-аналіз балансу , який проводиться в кілька етапів : 1.Підготовчий – перевірка правильності складання балансу 2.Попередній огляд бухгалтерської звітності – оцінка тенденцій основних показників діяльності 3.Читання балансу – передбачає попереднє загальне ознайомлення з результатами роботи підрприємства і його фінансовим станом і включає такі етапи: -аналіз валюти балансу -загальна оцінка динаміки фінансового стану -горизонтальний і вертикальний аналіз – визначає характер зміни окремих статей балансу. Нові поняття і терміни : Фінансовий стан підприємства Баланс підприємства Інформація. ЛІТЕРАТУРА. 1. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1. Розкрити сутність фінансового стану,визначити основні завдання аналізу; 2.розкрити значення аналізу фінансового стану підприємства для усіх користувачів фінансової звітності; 3.вказати заходи щодо зміцнення фінансового стану підприємства. 1.В.О.Мец “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”, К.,КНТЕУ,1999 Самостійна робота 7/11 Тема :Вплив інфляції на валюту балансу Питання: 1.Основні ознаки інфляції 2.Вплив інфляції на валюту балансу Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні : Знати: -Основні ознаки інфляції --особливості коригування статей балансу на Кі МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ При розгляді теми необхідно знати, що для порівняння даних балансу на початок і кінець року номенклатуру статей балансу за попередній звітний рік необхідно привести в повну відповідальність з номенклатурою та групуванням розділів і статей бухгалтерського балансу на кінець року. Крім того, для порівняння даних необхідно врахувати вплив інфляції. Основною ознакою інфляції є зростання цін у середньому, тобто збільшення середньої ціни всієї номенклатури товарів, які було взято за базу для виявлення рівня інфляції. У теорії і на практиці виділяють кілька рівнів інфляції: 1) низька інфляція, за зміни цін протягом року не більше ніж на 1%; 2) повзуча — на 10%; 3) галопуюча — на 100%; 4) гіперінфляція — на 1000%; 5) суперінфляція — на 10000% та більше. При цьому індекси інфляції становлять відповідно 1,01; 1,1; 2; 11 та 101. Невелика інфляція є допустимою і навіть корисною, бо сприяє зростанню активності власників грошей, примушує вкладати їх у прибуткові заходи, оскільки гроші, що лежать без руху, втрачають у ціні. Однак висока інфляція негативно впливає на весь виробничий процес і є основним дестабілізуючим чинником виробництва і фінансового стану підприємства. Інфляція знецінює всі доходи й надходження підприємства. Будь-яке відстрочення платежів призводить до того, що підприємство одержує лише частину доходу, який йому належить. Відомо, що баланс, складений за звітний період без урахування впливу інфляції, буде джерелом необ'єктивної інформації і користувачі можуть прийняти рішення, неадекватні реальним процесам, бо різні елементи балансу втрачають свою вартість з різною швидкістю.1 Наприклад, гроші та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість, тобто вимога виплатити фіксовану суму в майбутньому, у зв'язку з інфляцією втрачають свою вартість і спричиняють збитки підприємства на суму зменшення купівельної спроможності грошей. І, навпаки, підприємства, які збільшують свою кредиторську заборгованість, тобто несвоєчасно оплачують рахунки постачальників та інші зобов'язання (з оплати праці, розрахунків з бюджетом, страховими органами тощо), матимуть вигоду, бо згодом можуть розрахуватися грошима зі зниженою купівельною спроможністю. Тому об'єктивно оцінити фінансовий стан підприємства можна, тільки коригуючи дані балансу та інших форм бухгалтерської звітності з урахуванням інфляції. Нові поняття і терміни : Інфляція ЛІТЕРАТУРА. 1. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз:Навч.посіб.-Львів: “ Новий світ-2000”,2004 с.72-77 2.Економічний аналіз:Навч.посіб. За ред.академ.НАНУ, Проф.М.Г.Чумаченка-К:КНЕУ 2001, 3.В.О.Мец “Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства”,К. КНТЕУ,1999 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Як здійснюють порівняння балансу на початок і на кінець звітного періоду 2.Оносні ознаки інфляції 3.За яких умов невелика інфляція є корисною?. Самостійна робота 8/12 Тема: Аналіз динаміки, складу та структури джерел фінансових ресурсів. Питання: 1.Аналіз змін структури джерел коштів підприємства 2.Аналіз структури джерел формування власного капіталу 3.Аналіз структури позикового капіталу, ефективності його використання 4.Фінансовий леверидж Після опрацювання теоретичного матеріалу студенти повинні : Знати:
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Стабільність фінансового стану підприємства залежить від правильності та доцільності вкладення фінансових ресурсів у активи, тому для його оцінки необхідно вивчити переду сім склад, структуру майна та джерела його утворення, а також причини їх зміни. Особлива увага при цьому приділяється вивченню причин, які негативно впливають на фінансовий стан підприємства. Основні напрямки аналізу. За даними балансу (ф.1) визначається вартість усього майна підприємства (підсумок активу балансу — валюта балансу) і сума джерел утворення (підсумок пасиву балансу) цього майна на певну звітну дату. Далі визначається відхилення за кожним видом майна і джерел його утворення порівнянням даних на кінець і на початок звітного періоду. Для вивчення структурних змін необхідно додатково визначити питому вагу кожного виду майна в загальній валюті балансу і вивчити причини змін структури майна і джерел його утворення. Детальний аналіз цього питання дає можливість установити, якою мірою підприємство може спиратися на власні кошти і скільки треба позичити, а також наскільки ефективно використовуються власні й позичені кошти. Отже, менеджер матиме змогу вирішити, наскільки надійними є джерела засобів і що треба зробити в майбутньому для забезпечення грошових надходжень. Цей аналіз уможливлює також визначення відповідності стратегії підприємства (фірми) напрямкам використання коштів з тим, щоб у разі необхідності вжити заходів для виправлення ситуації. Нові поняття і терміни : леверидж ЛІТЕРАТУРА. 1. .Тарасенко Н.В. Економічний аналіз. Навчальний посібник.- Львів: “Новий Світ-2000”, 2004 с.254-270 ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ1.Методика аналізу джерел коштів підприємства 2.методика аналізу власного і позикового капіталу 3.З якою метою здійснюють аналіз левериджу. Самостійна робота 9/13 Тема: Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості План 1.Аналіз дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги 2.Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості Псля опрацювання теоретичного матеріалу студети повинні : Знати: -обєкти аналізу дебіторської та кредиторської заборгованості; -джерела інформації, які забезпечують проведення аналітичних досліджень МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в склвді поточних активів і впливає на фінансовий стан підприємства. З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками по даних аналогічної відомості складається аналітична таблиця, форма якої може бути наступною. РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ ТА ЗАМОВНИКАМИ
Заданими цієї аналітичної таблиці визначається:
Щомісячне ведення такої відомості дозволяє бухгалтеру аналізувати дебіторську заборгованість і своєчасно вживати заходів щодо усунення простроченої заборгованості. Такий аналіз дебіторської заборгованості, як було сказано вище, здійснюється за даними внутрішньої звітності підприємства і використовується для потреб управління. Але, як відомо, зовнішні користувачі інформації при взаємовідносинах з підприємютвом також дуже зацікавлені знати стан дебіторської заборгованості підприємства, бо зростання її завжди свідчить про нестабільний фінансовий стан.[3а даними бухгалтерсь-кої звітності (ф 1, ф 2) можна визначити цілий ряд показників, що характеризують стан дебіторської заборгованості. До цих показників належать: 1. Оборотність дебіторської заборгованості, що визначається за формулою: Од=ВІД, де: Од — оборотність дебіторської заборгованості; В — виручка від реалізації продукції; Д— середня дебіторська заборгованість. 2. Період погашення дебіторської заборгованості, що визна чається за формулою: Пд = 360 / Од, де: Пд — період погашення дебіторської заборгованості; Од — оборотність дебіторської заборгованості. З.Частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі поточних активів, що визначається за формулою: Да=ДзІ Пах 100, де: Да — частка дебіторської заборгованості в поточних активах; Дз — дебіторська заборгованість; Та — поточні активи (II + III розділ активу балансу). 4. Відношення середньої величини дебіторської заборговано сті до виручки від реалізації визначається за формулою: 2 = О/В, де: 2 — відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації; О — середня величина дебіторської заборгованості; В — виручка від реалізації продукції. 5. Частка сумнівної дебіторської заборгованості в загальному обсязі заборгованості, %.  Показник сумнівної дебіторської заборгованості може бути взятий з довідки бухгалтерії про стан активів.Методика аналізу показників оборотності дебіторської заборгованості: дані за звітний період зіставляються з даними за минулий рік (або інший звітний період), визначаються зміни і вивчаються причини цих змін, дається їх якісна характеристика. Причому деякі показники за минулий період (оборотність дебіторської заборгованості: відношення середньої величини дебіторської заборгованості до виручки від реалізації) переносяться з розрахунку, складеного за підсумками минулого року або іншого виробничого періоду.  Якщо порівняти показники дебіторської заборгованості, можна зробити висновок щодо того, покращився чи погіршився стан розрахунків з покупцями у порівнянні з минулим роком. Якщо на підприємстві зросла сумнівна дебіторська і зросла загальна частка дебіторської заборгованості в загальному обсязі оборотних коштів, то можна зробити висновок про зниження ліквідності поточних активів у цілому, і отже, погіршення фінансового стану підприємства. Важливим у процесі аналізу дебіторської заборгованості є контроль за співвідношенням дебіторської і кредиторської заборгованостей.Значне перевищення дебіторської заборгованості завжди створює загрозу фінансовій стійкості підприємства і робить необхідним залучення додаткових джерел фінансування. Розглядаючи питання аналізу дебіторської заборгованості (розрахунку з покупцями і замовниками), слід ознайомитися з одним із методів розрахунку з покупцями, що широко використовується в країнах з розвинутими ринковими відносинами. Це метод надання знижок при достроковій оплаті. Відомо, що в умовах інфляції будь-яка відстрочка платежу призводить до того, що підприємство-виробник реально одержує лише частину вартості реалізованої продукції. Тому підприємству інколи вигідніше зробити знижку на реалізований товар за умови оплати рахунка (наприклад, у десятиденний строк), ніж втратити певну суму в результаті інфляції. Аналіз кредиторської заборгованості ^Значну питому вагу в складі джерел коштів підприємства займаюсь позикові кошти, в тому числі і кредиторська заборгованість. Тому необхідно також вивчати, аналізувати поряд з дебіторською заборгованістю і кредиторську, її склад, структуру, а потім провести порівняльний аналіз з дебіторською заборгованістю. Перш ніж аналізувати кредиторську заборгованість, необхідно перевірити достовірність інформації за видами і строками заборгованості. Для цього використовуються пряме підтвердження, вивчення контрактів і договорів, особисті бесіди з робітниками, які мають інформацію про борги і зобов'язання підприємства. В процесі аналізу необхідно дати оцінку умов заборгованості — умов заборгованих договорів з точки зору їх реальності і повноти. Треба звернути увагу на строки, обмеження використання ресурсів, можливості залучення додаткових джерел фінансування. Аналіз кредиторської заборгованості починається з вивчення складу і структури кредиторської заборгованості за даними форми № 1 «Баланс». Для цього розраховується питома вага кожного виду кредиторської заборгованості в загальній сумі. Такі показники розраховуються за звітом і за планом, шляхом порівняння їх визначається відхилення в структурі кредиторської заборгованості, встановлюються причини змін окремих складових частин цієї заборгованості і вживаються заходи з регулювання цієї заборгованості, особливо тих складових частин, які негативно впливають на діяльність підприємства. Як, правило, основною причиною змін структури кредиторської заборгованості є взаємні неплатежі. Деталізація аналізу кредиторської заборгованості може проводитись з використанням запропонованої вище методики аналізу дебіторської заборгованості. Оборотність кредиторської заборгованості розраховується за тією самою формулою, що і дебіторської, з тією лише різницею, що в знаменнику відображається сума обороту по закупці сировини, матеріалів тощо. Нові поняття і терміни : Дебіторська заборгованість Кредиторська заборгованість ЛІТЕРАТУРА. 1.Мец В.О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану підприємства. К, 1999 рік. ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ
Розділ 1.Теоретичні основи економічного аналізу. Тема: Предмет і види економічного аналізу. Економічний аналіз як галузь економічної науки. Предмет, мета і завдання економічного аналізу. Види й напрямки економічного аналізу. |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Схожі:
| МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ економічних спеціальностей Методичні рекомендації для самостійної роботи студентів економічних спеціальностей денної форми навчання з дисципліни «Місцеві фінанси».... |
Методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання Створення та обробка даних на ПЕОМ: методичні рекомендації до самостійної роботи студентів заочної форми навчання / Укл. В. П. Ярцев... |
| Методичні рекомендації для самостійної роботи з вивчення дисципліни... Завідувач кафедри фінансів Одеського державного аграрного університету к е н., доцент Макуха С. М |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО ВИВЧЕННЯ ДИСЦИПЛІНИ для студентів денної... Політологія. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни для студентів денної та заочної форми навчання усіх спеціальностей [Текст]... |
| Методичні рекомендації до самостійної роботи з дисципліни «Правознавство»... «Правознавство» для студентів напряму підготовки 060102 – «Будівництво», 060103 – «Гідротехніка. Водні ресурси», 040106 – «Екологія,... |
1. Предмет, мета, та завдання курсу Основи корекційної педагогік ПЛАНУВАННЮ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ПРИ КРЕДИТНО-МОДУЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ ДЕННОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ... |
| Методичні рекомендації до організації самостійної роботи студентів... Автори: Л. Г. Соляник, Лісовенкова І. М. – Д.: ДВНЗ «Національний гірничий університет», 2012. – 28 с |
Завдання для самостійної та індивідуальної роботи всіх форм навчання ... |
| Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи Виконання контрольної роботи студентами заочної форми навчання є складовою частиною навчального процесу, активною формою самостійної... |
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО СЕМІНАРСЬКИХ Й ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ Методичні рекомендації до семінарських й практичних занять та самостійної роботи студентів з дисципліни „Адміністративний процес”.... |
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua