ПРОГРАМ А
Скачати 406.9 Kb.
Назва ПРОГРАМ А
Сторінка 2/3
Дата 10.04.2013
Розмір 406.9 Kb.
Тип Документи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
1   2   3

3 ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Кожний студент у процесі практики зобов'язаний виконати індивідуальне завдання. Індивідуальні завдання для практикантів мають бути конкретно сформульовані відповідно до специфіки бази практики та її зацікавленості в проведенні досліджень та виконання робіт певного напряму. Це, як правило, збір матеріалів для НДР, курсового і дипломного проектування, поглиблене вивчення окремих аспектів організаційно-управлінської діяльності відповідно до індивідуальної спеціалізації майбутнього спеціаліста. Мета цього аналізу - виявити відхилення, диспропорції й порушення в області, яка вивчається, і обґрунтувати можливості удосконалення роботи, підвищення її ефективності на основі упровадження організаційних заходів, які проектуються.

У процесі аналізу необхідно порівняти параметри основних елементів діючої системи з її теоретичною моделлю та з кращими зразками таких систем, які функціонують в аналогічних виробничих умовах. Слід перевірити відповідність даної системи масштабу й типу виробництва, а також тим вимогам, які висуваються прогресивними методами організації виробництва, планування й управління.

Характеристика економічної системи повинна супроводжуватися числовими даними, спеціальними розрахунками, графіками, які розкривають особливості її побудови й функціонування.

У процесі аналізу необхідно широко використовувати дані про виконання техніко-економічних показників, найбільш тісно пов'язаних з темою кваліфікаційної роботи. Поглиблений аналіз цих показників повинен бути доповненням відповідної частини загального аналізу. Окрім показників вибраного підрозділу, можуть використовуватися також показники інших підрозділів підприємства. Поряд з даними статистичного і бухгалтерського обліку використовуються також дані оперативного обліку, фотографії робочого дня, хронометражі, анкетні дослідження тощо.

Аналіз техніко-економічних показників не повинен обмежуватися складанням аналітичних таблиць і статистичними викладками. Кожний розрахунок повинен супроводжуватися відповідними поясненнями і висновками, які розкривають причини виявлених відхилень, тенденції динаміки показників, характер їх співвідношення. Отримані результати необхідно порівнювати з установленими нормативами, відповідними прогресивними даними споріднених підприємств. Для аналізу показників, які не плануються (наприклад, втрати від браку), слід використовувати дані за попередній період.

Структуру і зміст аналізу необхідно з'ясовувати з керівником практики від університету.
Приблизний перелік питань індивідуального завдання для розгляду у звіті з виробничої практики студентів-практикантів.


  • При загальній характеристиці підприємства (фірми) вивченню та аналізу підлягають такі питання:

  • коротка історія підприємства;

  • статутні документи;

  • структура управління підприємством:

    1. проаналізувати організаційну структуру апарату управління;

    2. виявити, чи є в ній зайві ступені, чи чітко розмежовані права, функції, обов'язки працівників і т.п.;

    3. скласти схему побудови апарату управління.

  • зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД), зокрема:

  1. зміст зовнішньоекономічної діяльності підприємства;

  2. організаційна структура зовнішньоекономічного підрозділу підприємства;

  • маркетингова діяльність;

  • фінансовий стан підприємства.

Визначаються види продукції, що випускаються, їх номенклатура і асортимент; типи виробництва на підприємстві, технологічні процеси і загальний технічний рівень виробництва; виробнича структура підприємства; тенденції фінансового стану; аналіз балансу; характеризуються структурні підрозділи підприємства; оцінюються перспективи розвитку підприємства.


  • Проводячи аналіз проблем менеджменту, студент-практикант повинен:

    • вивчити систему стратегічного та поточного планування, оцінити ефективність системи планування на підприємстві;

    • ознайомитися з організацією, виробничою структурою підприємства, проаналізувати положення про економічні, постачальницькі, збутові відділи та служби підприємства, внести пропозиції щодо вдосконалення діючої структури апарату управління підприємством;

    • оцінити ефективність функції контролю на підприємстві (наявність стандартів та інших нормативних вимог, доступність та повнота інформації, можливість прийняття корегуючих дій);

    • оцінити ефективність мотиваційної системи на підприємстві та проаналізувати зв'язок заробітної плати з результатами праці;

    • знати технологію підготовки та прийняття управлінських рішень, організацію їх виконання, охарактеризувати рівень організації управлінської праці (завантаженість працівників апарату управління, планування та використання робочого часу), провести хронометраж на різних рівнях функціонування апарату управління (за вибором), оцінити порядок проходження документів у відділах та службах, виявити недоліки в організації діловодства;

    • проаналізувати систему роботи з кадрами, дати характеристику якісного складу кадрів, ознайомитися з роботою з добору кадрів, вивчити систему
      підвищення їх кваліфікації та перепідготовки;

    • дати характеристику технічних засобів управління виробництвом, визначити ефективність їх використання;

    • оцінити стиль керівництва, наявність неформальних груп, а також виявити причини існування відкритих та прихованих конфліктів;

    • визначити проблеми управління процесом виробництва (операціями), проаналізувати процес управління запасами, якістю продукції, дати характеристику оперативного управління виробництвом;

    • проаналізувати структуру витрат на утримання управлінського апарату, запропонувати можливі варіанти управлінських нововведень та визначити їх
      економічні параметри.




  • Розглядаючи проблеми маркетингу (ознайомитися з роботою відділу маркетингу), студент-практикант повинен:

    • вивчити основні чинники мікро- та макросередовища підприємства, характеристики покупців та сегменти ринку, де працює підприємство;

    • вивчити місткість ринку, проаналізувати можливості основних конкурентів та конкурентоспроможність продукції;

    • проаналізувати процес розроблення товарів, а саме: вивчити фактичний стан справ та перспективи реалізації товарно-знакової політики розроблення та виробництва упаковки, організації сервісного обслуговування, формування товарного асортименту;

    • оцінити обґрунтованість рішень щодо розроблення нових товарів, проаналізувати (на прикладі одного виробу) криву життєвого циклу товару, виявити та оцінити зміни в стратегії маркетингу відповідно до стадії життєвого циклу товару;

    • дослідити канали розподілу (основні варіанти каналів розподілу, якими користується або може користуватися підприємство), проаналізувати систему товароруху (організація та зберігання продукції, підтримання товарно-матеріальних запасів, переміщення товарів);

    • ознайомитися з комплексом маркетингових комунікацій (реклама, сти­мулювання збуту, пропаганда, особистий продаж);

    • описати та оцінити процес створення і доведення до споживачів рекламних звернень;

    • вивчити питання щодо розроблення кампанії із стимулювання збуту та пропагандистської кампанії, оцінити ефективність згаданих заходів, а також
      механізм формування бюджету маркетингових комунікацій;

    • процес формування стратегії маркетингу, охарактеризувати (за необхідності – запропонувати) оптимальний варіант стратегії, оцінити
      (розробити) бюджет маркетингу;

    • оцінити можливі варіанти стратегії проникнення товарів на зарубіжні ринки та запропонувати у зв'язку з цим необхідні зміни в комплексі маркетингу;

    • дати оцінку рівню маркетингової діяльності підприємства та розробити конкретні заходи в даній галузі для впровадження їх на підприємстві.




  • Ознайомлення з операційним менеджментом підприємства (фірми) передбачає:

  • вивчення організації виробництва необхідно починати з визначення форм власності, організаційно-правового статусу, типу виробництва (одиничне, серійне, масове). Для цього необхідно розрахувати коефіцієнт серійності завантаження робочих місць, проаналізувати показники номенклатури продукції, що випускається; масштаб і повторюваність випуску, спеціалізацію кадрів і т.д.;

  • визначення методів організації виробництва, які повною мірою реалізують принципи раціональної організації виробництва (неперервність, пропорціональність, прямоточність, ритмічність), чи можливе використання або розширення на базі поточних методів організації виробництва;

  • детальне ознайомлення з організацією виробничого процесу на робочих місцях.




  • Для аналізу якості продукції і організації технологічного контролю потрібно вивчити такі питання:

  • систему контролю якості продукції на базі;

  • організаційну структуру апарату технічного контролю (виконати у вигляді схеми);

  • види, методи і засоби технічного контролю, які використовуються;

  • організацію роботи з сертифікації продукції;

  • роль стандартизації в забезпеченні якості продукції;

  • виробничий брак, його документальне оформлення;

  • рекламації споживачів.




  • Питання планування підвищення ефективності виробництва передбачає:

  • ознайомлення з порядком складання річного плану підвищення ефективності виробництва (план оргтехзаходів), приділивши особливу увагу методиці і розрахунку економічної ефективності окремих заходів;

  • визначення критерію ефективності;

  • самостійний розрахунок економічної ефективності (показник загальної ефективності, економія в розрахунку на рік, додаткові показники; зниження трудомісткості, зростання продуктивності праці і т.д.) одного-двох найважливіших організаційно-технічних впроваджень або тих, що підлягають впровадженню.

Необхідно також вивчити організацію роботи з винахідниками і раціоналізаторами, виявити їх роль у підвищенні ефективності виробництва, ознайомитися з порядком узгодження плану підвищення ефективності виробництва з іншими розділами.


  • Вивчаючи організацію прийняття управлінських рішень на підприємстві, необхідно визначити коло завдань з прийняття управлінських рішень, планування і обліку виробничо-господарської діяльності, які вирішуються за допомогою інформаційних технологій, перелічити їх, визначити роль економіста у підготовці вихідної інформації.




  • Аналізуючи процес планування і організації праці і заробітної плати, студент повинен вивчити:

    • структуру промислово-виробничого персоналу,

    • співвідношення чисельності окремих категорій працюючих;

    • форми і системи оплати праці робітників, питому вагу робітників, які оплачуються за різними системами матеріального заохочення робітників,
      інженерно-технічних працівників, службовців;

    • умови оплати праці;

    • середні розряди робітників і робіт;

    • організацію підготовки і підвищення кваліфікації робітників, інженерно-технічних працівників, службовців;

    • методику і практику розроблення та впровадження планів наукової організації праці й техніки безпеки.




  • Розглядаючи планування собівартості продукції, необхідно виявити роль собівартості продукції в оцінці роботи, вивчити показники собівартості планування (цехові і дільничні), їх розрахунок, методику складання кошторисів витрат з утримання та експлуатації обладнання, цехових витрат і звернути увагу на обґрунтованість розрахунків окремих статей кошторису. Слід запам'ятати, як коректуються змінні витрати кошторису при оцінці виконання плану із собівартості продукції. Після цього детально ознайомитися з розрахунком планових калькуляцій на вироби цеху (машино-комплекти, вузли і замовлення).

При вивченні калькулювання необхідно з'ясувати обґрунтованість прийняття методики розподілу непрямих витрат, чи відповідає вона умовам даної бази. Якщо собівартість окремих виробів не визначається, необхідно самостійно розрахувати планову калькуляцію на один з виробів, узгодити її з керівником практики від підприємства. Даний розділ програми практики закінчується скла­данням кошторису витрат на виробництво.


  • Вивчаючи стан зовнішньоекономічної діяльності, необхідно:

  • здійснити аналіз ефективності ЗЕД підприємства з метою розроблення пропозицій щодо підвищення її ефективності при виході на зовнішній ринок;

  • провести діагностику внутрішнього і зовнішнього середовища, організації та аналізу факторів та визначити стратегічні альтернативи розвитку підприємства, виявлення конкурентів;

  • визначити стратегічні цілі функціонування організації при здійсненні ЗЕД з метою вибору оптимальної стратегії ЗЕД та з урахуванням факторів рівня ризиків;

  • провести аналіз і дослідження зовнішніх цільових ринків та обґрунтувати шляхи реалізації стійких конкурентних переваг суб'єкта ЗЕД;

  • проаналізувати методи адміністративного регулювання ЗЕД в Україні;

  • проаналізувати систему нетарифного регулювання ЗЕД в Україні;

  • проаналізувати систему тарифного регулювання ЗЕД в Україні;

  • проаналізувати систему валютного регулювання ЗЕД в Україні.




  • Аналізуючи проведення експортно-імпортних операцій та досліджуючи динаміку експорту (імпорту) товарів та послуг, студент-стажист повинен:

  • проаналізувати динаміку експорту товарів та послуг за звітний рік у порівнянні з попередніми роками. Метою такого дослідження є аналіз змін, що відбулись у товарній структурі експорту, у розвитку нових видів експорту, його географічному напрямі, як змінився обсяг експорту в діючих і в базових цінах, як змінилися самі експортні ціни;

  • під час дослідження динаміки експорту за ряд років потрібно обчислити темпи приросту експорту за кожний рік та середньорічний темп приросту експорту за весь досліджуваний період;

  • дані про експорт за досліджені роки потрібно згрупувати за країнами і за товарами в аналітичні таблиці;

  • у кожному рядку аналітичних таблиць (країна, товар чи підсумок) потрібно обчислити індекс вартості, фізичний обсяг та ціну. Ці індекси покажуть, як і де змінилися вартість, фізичний обсяг експорту та середні експортні ціни;

  • за товарними групами, які містять як кількісно, так і якісно спільномірні товари, потрібно обчислити індекс кількісної структури.




  • Аналізуючи комерційну діяльність підприємства щодо здійснення зовнішньоекономічної діяльності, провести аналіз ефективності і розробити пропозиції щодо удосконалення бартерних угод, угод з давальницької сировини, які мають бути зроблені за схемою:

  • діюча система регулювання бартерних угод та угод з давальницької сировини;

  • обсяг поставок товарів за бартерними угодами та угодами з давальницької сировини, його динаміка;

  • асортимент товарів за бартерними угодами та угодами з давальницької сировини, його аналіз, висновки, пропозиції;

  • оподаткування бартерних угод та угод з давальницької сировини;

  • формування і розподіл доходів при здійсненні бартерних операцій та угод з давальницької сировини.




  • Проводячи аналіз та розробляючи пропозиції щодо ефективності орендних та посередницьких операцій (лізинг, консалтинг та ін.), необхідно:

  • проаналізувати ефективність договорів-доручень;

  • проаналізувати ефективність договорів-комісії;

  • проаналізувати ефективність договорів-консигнації;

  • проаналізувати ефективність орендних операцій (лізинг, консалтинг);

  • розробити пропозиції щодо підвищення ефективності орендних та посередницьких операцій.




  • Розробляючи пропозиції щодо ефективності міжнародних перевезень та транспортно-експедиційного обслуговування, необхідно проаналізувати:

  • ефективність перевезень автомобільним транспортом;

  • ефективність перевезень водним транспортом;

  • ефективність перевезень залізничним транспортом;

  • ефективність перевезень повітряним транспортом;

  • ефективність перевезень трубопровідним транспортом;

  • здійснити оцінку функціонування логістичної системи підприємства.




  • Аналізуючи загальну цінову політику підприємства та конкретні цінові стратегії для конкретного ринку товарів та послуг, необхідно:

  • визначити порядок ціноутворення;

  • розробити загальну політику ціноутворення;

  • розробити цінову стратегію;

  • розробити методи реалізації цінової стратегії;

  • провести аналіз кон'юнктурно-цінової роботи фірми на зовнішньому ринку.




  • Вивчаючи інвестиційні програми підприємства, доцільно:

  • провести аналіз ефективності функціонування підприємств з іноземним капіталом та визначити шляхи підвищення ефективності;

  • оцінити формування інвестиційного портфеля підприємства;

  • проаналізувати показники діяльності спільних підприємств (СП).




  • Досліджуючи систему податків при перетині товарів через митний кордон, потрібно:

  • проаналізувати прямі і непрямі податки при перетині митного кордону України;

  • проаналізувати існуючу систему оподаткування ЗЕД в Україні;

  • визначити шляхи вдосконалення системи оподаткування ЗЕД.


4 ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Підсумки, з проходження виробничої практики студентів підбиваються у процесі складання заліку комісії, яка призначається завідувачем кафедри. Захист звіту, перевіреного і затвердженого керівниками виробничої практики від бази і навчального закладу, повинен відбутися на початку 7-го семестру в 10-денний термін. У випадку неякісного оформлення звіту керівник практики від навчального закладу вирішує питання про повернення звіту на доопрацювання протягом визначеного терміну.

Захист звіту проводиться перед комісією, до складу якої входять керівник виробничої практики від навчального закладу і за можливості від бази практики та викладачі кафедри. Захист проводиться за наявності звіту, який відповідає всім вимогам щодо оформлення науково-дослідних звітів, і відгуку керівника практики від підприємства.

Диференційована оцінка з виробничої практики враховується разом та нарівно з іншими оцінками наступного семестру, які характеризують успішність студента. Рівень засвоєння практичних знань студентів оцінюється за чотирибальною системою: "відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно".

Результат складання заліку з виробничої практики заноситься в заліково-екзаменаційну відомість і проставляється в заліковій книжці студента.

Студент, який не виконав програму практики без поважних причин, отримав незадовільний відгук на базі практики або отримав незадовільну оцінку на підсумковому заліку, відраховується з навчального закладу. Якщо програма практики не виконана студентом з поважних причин, йому може надаватися можливість пройти практику у вільний від навчання час.

5. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ

З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Після закінчення практики студент подає на кафедру письмовий звіт, складений відповідно до робочої програми та індивідуального завдання. Обов'язково подається відгук стосовно роботи студента із зазначенням оцінки за виробничу практику. Відгук повинен бути підписаним керівником від бази практики та скріплений печаткою підприємства. У відгуку обов’язково повинні бути зазначені строки проходження виробничої практики.

Звіт повинен давати уявлення про виконану роботу, показувати обізнаність студентів з питань, викладених у розділі «ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ».

Він повинен охоплювати ті виробництва, підрозділи й підприємства, які безпосередньо пов'язані з місцем проходження виробничої практики студента.

Звіт - це результат самостійної творчої роботи студента. Він повинен мати чітку побудову, логічну послідовність та конкретність викладення матеріалу, переконливість аргументів, чіткість викладення результатів роботи, точність формулювання, обґрунтованість висновків та рекомендацій.

Звіт виконується у вигляді пояснювальної записки обсягом 30-40 сторінок друкованого тексту (допускається рукописний варіант), враховуючи матеріали індивідуального завдання.

Оформлення звіту повинно відповідати загальним вимогам ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки», які висуваються до технічних проектів створення нової техніки, науково-дослідних звітів тощо. Тому при оформленні звіту студент повинен керуватися нормативно-технічними документами, які містять вимоги державного стандарту України щодо його оформлення.

Студенти готують звіт про практику засобами текстового редактора Word і друкують його на стандартних аркушах формату А4 (210х297 мм). Поля сторінки: верхнє і нижнє – 2,0 см, ліве – 3 см, праве – 1,5 см. Шаблон – нормальний (Normal). Основний текст набирають шрифтом (Times New Roman) нормального накреслення (Normal) розміром 14 pt з міжрядковим інтервалом 1,5 (28-30 рядків на одній сторінці для рукописного варіанта).

Звіт повинен містити: титульний аркуш (додаток А), індивідуальне завдання (додаток Б), зміст, вступ, основну частину, висновки, список літератури, додатки.

Відгук з бази практики до звіту не підшивається, але його наявність обов’язкова.

Титульний аркуш має єдину форму і реквізити і оформляється згідно з встановленим зразком (див. додаток А). На титульному аркуші підпис керівника виробничої практики від підприємства повинен бути засвідчений печаткою підприємства, на якому студент здійснював виробничу практику.

Першою сторінкою є титульний аркуш, який підлягає загальній нумерації сторінок звіту з виробничої практики. На титульному аркуші, індивідуальному завданні та змісті номери сторінок не проставляють, на наступних - номер проставляють у правому верхньому (нижньому) куті сторінки без крапки в кінці.

Індивідуальне завдання студента на виробничу практику подано в додатку Б.

Зміст розміщується на третій сторінці. У ньому послідовно перелічують усі частини звіту: вступ, основну частину (згідно з програмою виробничої практики), висновки, список літератури, додатки. Проти кожної назви відповідної частини звіту зазначається номер сторінки, на якій вона починається, що полегшує пошук необхідного розділу.

Вступ висвітлює загальний зміст практики, основні її етапи.

Основна частина звіту повинна бути поділена на окремі розділи відповідно до індивідуального завдання та питань практики, які розглядає студент. Деякі розділи можуть бути розглянуті більш досконально, тобто можуть мати поділ на підрозділи. У цій частині студент дає характеристику поставленого питання і описує виконану ним роботу, пов’язуючи текстову частину з документами, які наводяться в додатках до звіту.

Текст звіту поділяється на відповідні розділи, які нумеруються одиничними арабськими цифрами (1, 2, ... і т.д.), підрозділи, що мають подвійну нумерацію через крапку (2.1, 2.2, ... і т.д.). Варто особливо підкреслити, що всі вони нумеруються тільки арабськими цифрами. «ВСТУП», «висновкИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» та «ДОДАТКИ» номерів не мають. «ВСТУП», кожен розділ, «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ» та «ДОДАТКИ» повинні починатися з нової сторінки.

Текстова частина звіту може мати приблизно таку структуру (або іншу в залежності від завдання та матеріалу, який розглядає студент):

  • Титульний аркуш.

  • Індивідуальне завдання.

  • ЗМІСТ.

  • ВСТУП.

  • 1 РОЗДІЛ.

  • 1.1 Підрозділ.

  • 1.2 Підрозділ.

  • ………

  • 1.5 Підрозділ.

  • 2 РОЗДІЛ.

  • 2.1 Підрозділ.

  • 2.2 Підрозділ.

  • ……….

  • 2.5 Підрозділ.

  • 3 РОЗДІЛ.

  • 3.1 Підрозділ.

  • 3.2 Підрозділ.

  • ……….

  • 3.5 Підрозділ.

  • ВИСНОВКИ.

  • СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ.

  • ДОДАТКИ.

У «1-му РОЗДІЛІ» описується галузева приналежність, продукція (послуги). Подається коротка історія створення. перелічуються постачальники, споживачі, конкуренти; організаційно-правова форма; особливості державного регулювання (якщо є) діяльності підприємства. Подається організаційна структура підприємства, зазначаються функції основних підрозділів, система керування підприємством, планування і контроль діяльності підрозділів, взаємодія керівників підрозділів, наявність інформаційних систем керування. Подаються основні показники діяльності підприємства, основні техніко-економічні показники роботи підприємства (вартість активів, обсяг реалізованої продукції, прибуток, чисельність працюючих, рентабельність і т.п.) і фактори, що на них впливають.

«2 РОЗДІЛ» – це характеристика підрозділу, у якому студент проходив практику. Описується місце підрозділу в організаційній структурі, основні функції, кількість співробітників, керівництво підрозділом, взаємодія з іншими підрозділами. У даному розділі доцільно обґрунтувати і сформулювати чинники, що впливають на предмет дослідження. Навести дані, що містяться у фінансовій звітності даного підрозділу, провести аналітичні узагальнення, виявити причини існуючого стану досліджуваних процесів, зробити прогнозовані передбачення, підкріпити дослідження графічним мате­ріалом.

«3 РОЗДІЛ» – аналітична частина звіту, в якій проводиться аналіз одного із показників діяльності підприємства. Проведення аналізу повинно базуватися на основі звітності даного підрозділу. В цьому розділі розкриваються проблеми, що досліджуються студентом особисто в ході проведення практики. Для розроблення проблем застосовуються різні інструменти, методи та методики. Подається перелік і коротка характеристика використання в ході роботи звітних, нормативних та інших матеріалів. Проводиться аналіз отриманих результатів. Робляться основні висновки та подаються пропозиції.

Назви розділів і підрозділів повинні бути стислими, відповідати змісту і можуть виділятися жирним шрифтом. Переноси слів у заголовках не допускаються. Наприкінці заголовка крапка не ставиться.

Заголовок відокремлюється від подальшого тексту додатковим (порожнім) рядком. Не допускаються так звані “висячі” заголовки, тобто запис заголовка на останньому рядку сторінки і перенесення наступного за заголовком тексту на іншу сторінку.

На всі запозичені із літературних джерел відомості, формули, числові дані необхідно давати посилання. Рекомендується робити їх у квадратних дужках: цифрою в дужках позначається порядковий номер джерела в списку літератури, наприклад, [14].

Для пояснення і доповнення тексту в звіті може використовуватися різний ілюстративний матеріал.

Ілюстрації (рисунки, схеми, графіки, діаграми) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, розміщені на окремих сторінках роботи, вносять до загальної нумерації сторінок. Таблицю або рисунок, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування у тексті або в додатках.

Всі ілюстрації нумеруються в межах розділу арабськими цифрами: Рисунок 1.1, Рисунок 2.3 тощо. Перша цифра означає номер розділу, а друга (після крапки) – номер рисунка. Ілюстрації супроводжуються – підписами і пояснюючими даними, які розміщуються разом з номером під ними (див. додаток В).

Найбільш наочними і простими ілюстраціями є таблиці. Кожна з них повинна мати назву, виконану рядковими буквами (окрім першої великої). Таблиця нумерується в межах розділу арабськими цифрами; наприклад, Таблиця 3.1. Перша цифра означає номер розділу, а друга (після крапки) - номер таблиці.

Заголовки граф таблиці починаються з великих літер, а підзаголовки - з рядкових, якщо вони є продовженням заголовка, підзаголовки, які мають самостійне значення, пишуться з великої літери. В кінці заголовків і підзаголовків таблиць не ставлять крапку. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті.

При перенесенні частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її зазначають один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження таблиці» і зазначають номер таблиці, наприклад, «Продовження таблиці 2.1» ( див. додаток В).

Не варто оформляти посилання на ілюстрації як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. У тому місці, де викладається тема, пов'язана з ілюстрацією, і де читачеві треба вказати на неї, розміщують посилання у вигляді виразу в круглих дужках «(рис. 3.1)» або зворот типу: «...як це бачимо на рис. 3.1», або «... як це показано на рис. 3.1».

Ілюструють звіт про стажування, виходячи з певного загального задуму, за ретельно продуманим тематичним планом, що допомагає уникнути випадкових ілюстрацій, пов'язаних із другорядними деталями тексту, запобігти невиправданим пропускам ілюстрацій до найважливіших тем. Кожна ілюстрація має відповідати тексту, а текст - ілюстрації.

При використанні формул необхідно дотримуватися певних правил.

Найбільші, а також довгі та громіздкі формули, котрі мають у складі знаки суми, добутку, диференціювання, інтегрування, розміщують на окремих рядках. Це стосується також і всіх нумерованих формул. Для економії місця кілька коротких однотипних формул, відокремлених від тексту, можна подати в одному рядку, а не одну під одною. Невеликі нескладні формули, що не мають самостійного значення, вписують усередині рядків тексту.

Формули, що є в тексті, повинні бути написані чітко і розміщуватися посередині рядка. Після формули повинна стояти або кома, або крапка залежно від продовження фрази. Номер формули має подвійну нумерацію в межах розділу і проставляється в круглих дужках праворуч від неї, впритул до правого поля. Вище й нижче кожної формули повинно бути залишено по одному вільному рядку. Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів варто наводити безпосередньо під формулою в тій самій послідовності, у якій вони подані у формулі. Значення кожного символу варто давати через крапку з комою. Перший рядок пояснення починають із слова «де» без двокрапки. При написанні математичних формул необхідно залишати пропуск між рядками формул. Індекси і показники ступенів слід робити однакових розмірів і однаково опускати або піднімати відносно лінії основного рядка.

Посилання в тексті на порядковий номер формули варто наводити в круглих дужках.
Приклад:

Індекс цін з кожної групи товарів складає
1   2   3

Схожі:

Створення консольних програм
Консольна програма не має інтерфейсу користувача. Такі програми використовуються для розробки системних програм, автоматизованих...
 ТЕМА: Операційні системи Windows. Робота з вікнами програм та діалоговими вікнами
МЕТА: засвоїти основні методи роботи з типовими вікнами програм та діалоговими вікнами; набути навички переміщення вікон, зміни розміру...
Повноваження у сфері соціально-економічного і культурного розвитку, планування та обліку
Підготовка програм соціально-економічного та культурного розвитку сіл, селищ, міст, цільових програм з інших питань самоврядування,...
 Про хід реалізації та перспективи впровадження обласних моніторингових програм
Вченою радою ОІППО розглянуто і схвалено ряд галузевих програм експериментальних моніторингових досліджень у навчальних закладах...
Перелік навчальних програм для факультативних занять і спецкурсів з біології
Збірник навчальних програм для допрофільної підготовки та профільного навчання. Курси за вибором
 Уроку Тема: Реалізація алгоритмів з послідовним розгалуженням у вигляді програм (проектів)
Мета: Навчитись реалізувати алгоритми розгалуження у вигляді програм (проектів) в середовищі програмування Visual Basic; розвинути...
Взаємодія програм в Visual Basic і Visual C++
Тут демонструється приклад реалізації взаємодії програм в Visual Basic і C++ з урахуванням технології І. Бея, реалізованої за допомогою...
 ВРАХУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ МАРКЕТИНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ РОЗРОБЦІ МАРКЕТИНГОВИХ...
...
УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ
Одним із джерел фінансування галузі охорони здоров’я є надходження матеріальних цінностей шляхом централізованого постачання за рахунок...
 Про Всеукраїнський конкурс проектів та програм розвитку місцевого...
Цим Положенням регулюється процедура проведення Всеукраїнського конкурсу проектів та програм розвитку місцевого самоврядування (далі...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання

При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Уроки
Конспекти лекцій
Довідники
Документи

Історія
Філософія
Фінанси
Економіка
Фізика

Головна сторінка