|
|
Скачати 448.4 Kb.
|
|
Терміни ІНКОТЕРМС 2000
Посилання на конкретну базисну умову ІНКОТЕРМС виключає невизначеність у виборі права країни, застосовуваного до контракту, а також недостатність інформації і розвитку в тлумаченні термінів. Із всіх розглянутих вище базисних умов найбільше поширення в практиці міжнародної торгівлі одержали умови СІF (стандартна імпортна ціна) і FОВ (стандартна експортна ціна). Вибір умови поставки, що найбільшою мірою підходить і продавцеві.і покупцеві, залежить від конкретної ситуації. Найменш вигідним для покупця є умова ЕХW, при якій продавець надає товар у розпорядження покупця на своєму складі. Одночасно на покупця переходять ризик випадкової загибелі товару, всі витрати щодо завантаження, перевезення й страхування товару, оплати митних платежів, тобто для продавця передбачається мінімум обов'язків, для покупця — максимум. Найменш вигідним для продавця й найбільш зручним для покупця є умова DDР, що передбачає, що продавець несе всі витрати й ризики з доставки товару на склад покупця. Водночас, користь і незручність тут досить умовні, адже вони прямо відображаються на ціні товару. Тому першорядними тут виступають організаційні питання, а не економічні. Зрідка економічний фактор превалює. Наприклад, при використанні умови DDР витрати, які несе продавець, доставляючи товар покупцеві, включають платежі в іноземній валюті. При наявності її у продавця в достатній кількості, йому вигідніше всього умова DDР; при недостачі іноземної валюти більш вигідним для нього виявляється ЕХW (наприклад, він може організувати доставку товару на своєму власному транспорті й т.п.) Іноді в практиці зустрічається помилкове сприйняття умов ІНКОТЕРМС як договору перевезення і невірне уявлення про те, що правила ІНКОТЕРМС охоплюють всі обов'язки сторін. По-перше, правила ІНКОТЕРМС мають справу тільки з договорами купівлі-продажу (поставки). При цьому на одну із сторін такого договору покладаються обов'язки щодо укладання з третіми особами договорів перевезення, страхування й митного оформлення товару. Причому, іноді сторона обмежена у визначенні умов таких суміжних договорів. Так, за умовами СFR або СІF продавець не може доставити товар іншим видом транспорту, крім морського, тому що за цими умовами він повинен надати покупцеві коносамент або інший морський транспортний документ. По-друге, велика кількість проблем, які можуть виникнути в такому договорі купівлі-продажу, взагалі не розглядаються в правилах ІНКОТЕРМС, наприклад, передача права володіння й прав власності, порядку визначення якості товару, порядку звільнення від відповідальності й т.п. Варто підкреслити, що ІНКОТЕРМС не призначено для заміни умов договору, необхідних для повного договору купівлі-продажу або за допомогою включення нормативних умов, або індивідуально обговорених умов. Ці питання повинні бути розв'язаними іншими умовами договору купівлі-продажу (поставки). Правила ІНКОТЕРМС призначені для поставки через національні кордони. Однак ІНКОТЕРМС на практиці найчастіше включаються в договори для продажу товарів винятково в межах внутрішніх ринків. Зокрема, ГК України в ст. 265 закріпив, що будь-які договори поставки повинні викладатися відповідно до вимог правил ІНКОТЕРМС. У цих випадках положення правил ІНКОТЕРМС, що стосуються митних процедур, не застосовуються. 4.Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Ліцензування та квотування. Відміною рисою декількох останніх років є постійно зростаюча роль і значення зовнішньоекономічної політики серед багатьох інших напрямків загальної економічної діяльності держави. До основних методів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності належить: 1) тарифне регулювання, під яким розуміється регулювання цін і тарифів, у тому числі митних платежів; 2) нетарифне регулювання, у тому числі: - ліцензування й квотування; - реєстрація зовнішньоекономічних контрактів; - сертифікація продукції; - фіто санітарний, ветеринарний і екологічний контроль; - експортний контроль; - інші види обмежень і заборон. 3) комплексні методи регулювання, а саме: - митне регулювання в зовнішньоекономічної діяльності; - антидемпінгові, антисубсидиційні й спеціальні міри; - інвестиційне регулювання; - встановлення порядку державних закупівель у зовнішньоекономічній діяльності та інше. Комплексні методи державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності містять як тарифні, так нетарифні методи. До тарифного регулювання відноситься антидемпінгове, компенсаційне або спеціальне мито, а до нетарифного регулювання – ліцензування, квотування й реєстрація зовнішньоекономічних контрактів. В Україні діють шість видів експортних (імпортних) ліцензій: - ліцензія генеральна - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції з певним товаром (товарами) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування з цього товару (товарів); - ліцензія разова (індивідуальна) - разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції; - ліцензія відкрита (індивідуальна) - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу; - ліцензія антидемпінгова - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару (товарів), який є об'єктом антидемпінгового розслідування та/або антидемпінгових заходів; - ліцензія компенсаційна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару), який є об'єктом антисубсидиційного розслідування та/або компенсаційних заходів; - ліцензія спеціальна - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого строку певного товару товарів), який є об'єктом спеціального розслідування та/або спеціальних заходів. Стосовно кожного виду товару може встановлюватися лише один вид ліцензії. В Україні діють шість видів експортних (імпортних) |
| Правове регулювання господарських відносин Правове регулювання діяльності у сфері виробництва виробів із дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння |
20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту,... Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, зв’язку та діяльності засобів масової інформації |
| Після Жовтневої революції 1917 р правове регулювання господарської... ЦК РРФСР 1922 р. У той період з'явилися нормативні акти, які відносились до торгових товариств, договірних відносин. Проте надалі... |
Скороход Оксана Вікторівна “Правове регулювання банківської діяльності в Розділ 1 ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ В ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІ |
| 18. Господарсько-правове регулювання у сфері матеріального виробництва... Суспільне виробництво і зараз, і в попередні історичні періоди в основі своїй було та є матеріальним, що |
Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту,... Тема 20. Правове регулювання господарської діяльності у сфері транспорту, зв’язку та діяльності засобів масової інформації |
| Законодавчо-правове регулювання біржової діяльності Формування ринку сільськогосподарської продукції як умова діяльності аграрних бірж |
Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського Мета курсу «Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності» формування сучасного управлінського мислення, системи знань і практичних... |
| 1 Правове регулювання ощадної справи і лотерейної діяльності При цьому держава, як публічна влада, стимулювала накопичення заощаджень в спеціалізованих установах, що було обумовлено низкою державних... |
Конспект лекцій. Правове регулювання діяльності ТНК (ТРАНСНАЦ-Х КОРПОРАЦІЙ) Міжн-пр регулювання д-сті ТНК сьогодні ще далеке від бажаного, хоча вже є міжн-правові документи, які використовуються |