|
|
Скачати 0.58 Mb.
|
Джерела доходів державного бюджету:податок на прибуток підприємств, об'єднань і організацій; податок на додану вартість; акцизні збори; доходи від зовнішньоекономічної діяльності; прибутковий податок з громадян; та ін., згідно з нормативами, що визначаються законодавчими актами. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок різних місцевих податків та стягнень. Об'єктами оподаткування є: доход (з юридичної або фізичної особи); майно (нерухоме і рухоме). 49.Основні групи податків Податки за економічним змістом – це фінансові відносини між державою та платником податків, в результат яких створюється загальнодержавний централізована фонд грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій. За механізмами формування податки поділяються на прямі та непрямі. Прямі податки вилучаються безпосередньо у одержувачів доходів, власників майна. До прямих належать такі податки: – прибутковий з населення; – на прибуток корпорацій; – на приріст капіталу; – із спадщини і дарувань; – майновий на землю, будови, споруди та ін.; – на цінні папери. Непрямі податки входять у ціну товару. До непрямих належать такі податки: – на додану вартість; – з обігу; – вибіркові монопольні акцизи (на тютюнові та горілчані вироби, бензин); – мита. 50.Державні видатки Державні видатки — це грошові відносини з приводу розподілу і використання централізованих та децентралізованих фондів грошових ресурсів держави з метою фінансування загальнодержавних потреб соціально-економічного розвитку.Державні видатки. До державних видатків належать: – державні інвестиції, які спрямовані на виконання загальнодержавних програм (здійснення заходів з охорони довкілля, будівництва атомних електростанцій, газопроводів та ін.); – виплати заробітної плати працівникам державного сектора; – видатки по сплаті процентів внутрішніх та зовнішніх займів; – трансферти. 51.Державнмй бюджет Державний бюджет – основа фіскальної політики держави, яка визначає методи і джерела фінансування! бюджету та його використання. Бюджет поповнюється в основному за рахунок податкових надходжень і витрачається на державні потреби. 52.Виплати з держбюджету Бюджетні кошти використовуються для державних купівель з метою: – збільшення сукупного попиту; – фінансування економіки; – фінансування науково-технічних досліджень і розробок; – фінансування військових витрат; – витрат на управління; – фінансування цільових програм; – виплат трансфертів (субсидії, субвенції, допомога, дотації), кредитів і допомоги іншим державам. 53.Стани держбюджету Державний бюджет може бути дефіцитним, якщо видатки перевищують доходи, або профіцитним, якщо доходи перевищують видатки. При спаді виробництва бюджет дефіцитний, при піднесенні – профіцитний. Державний бюджет буде нормальним, якщо видатна частина держбюджету дорівнюватиме доходній. Дефіцит держбюджету не є небезпечним для економіки в цілому, якщо він знаходиться на рівні 2-3 % ВНП. Якщо він перевищує цей рівень, то це негативно відбивається на функціонуванні грошової та кредитної систем і всієї економіки в цілому. Причини дефіциту державного бюджету: – зменшення приросту національного доходу в умовах кризового стану економіки; – падіння доходів; – зменшення акцизних податків, які надходять у держбюджет; – збільшення бюджетних витрат; –і- непослідовна фінансово-економічна політика. Для зменшення бюджетного дефіциту треба: ,/. ~ змінити систему оподаткування; – ліквідувати дотації збитковим підприємствам; – перейти від фінансування до кредитування; – знизити витрати на управління державою; – підвищити роль місцевих бюджетів; – скасувати необґрунтовані фінансові пільги. 54.Державний борг Державним боргом називається нагромаджена сума позичених урядом коштів для фінансування економіки Він може бути внутрішнім та зовнішнім. Внутрішній державний борг - це заборгованість держави своїм власним громадянам, які тримають внутрішні державні облігації. Зовнішній борг – заборгованість держави організаціям та громадянам інших країн. Основні негативні економічні наслідки державного боргу: 1. Скорочення споживання і заощадження населенням країни. 2. Збільшення податків для обслуговування державного боргу, що є антистимулом економічної активності. 3. Перерозподіл доходу на користь власників державних облігацій. (При збільшенні державного боргу відсоткові платежі, як складова частина бюджетних витрат, збільшуються. Отже, державний борг збільшує бюджетний дефіцит.) При бюджетному профіциті державний борг може частково погашатися. Витрати на погашення боргу збільшуються із зростанням ставок процента. Державний борг також можливо погасити через додаткову емісію грошей, але ціною такого погашення буде збільшення темпів, інфляції. 55.Поняття грошова система Грошова́ систе́ма — це визначена державою форма організації грошового обігу, що історично склалася й регулюється законами цієї держави. Її основу становить сукупність економічних відносин та інститутів, які забезпечують її функціонування. Кожна промислово розвинена країна має власну грошову систему, яку розвиває й вдосконалює для розвитку національної економіки Сучасні гроші є результатом історичної еволюції форми грошей та законодавчого закріплення їх. У процесі розвитку ринкового господарства на основі ускладнення зв'язків між його суб'єктами і збільшення часових розривів між виробництвом і реалізацією товарів та послуг розповсюдженою формою грошей стають кредитні гроші. Сучасний грошовий обіг являє собою сукупність грошових засобів, які виступають у двох формах: готівковій і безготівковій. За обсягом готівкові гроші значно поступаються грошовим засобам, що знаходяться на рахунках (банкноти і розмінна монета в сучасних умовах становлять приблизно 10% всіх грошових засобів). Різноманіття грошових засобів, що функціонують у сучасній економіці, породжує проблему виміру грошової маси. Грошовий обіг повинен вимірюватися і контролюватися державою. 56.Елементи грошової системи. Кожна з нині діючих грошових систем мають багато спільних ознак та включають такі елементи:грошову одиницю;види державних грошових знаків;масштаб цін;валютний курс;порядок готівкової й безготівкової емісії та обігу грошових знаківрегламентацію безготівкового грошового обігу;правила вивозу й ввезення національної валюти та організації міжнародних розрахунків;державний орган, який здійснює грошово — кредитне й валютне регулювання. 57.Еволюція форм грошей Еволюція форми грошей: Товарні грошові еквіваленти – товар, з натуральною формою якого пов'язана його суспільна функція загального еквівалента. Золоті та срібні монети – повноцінні монети із золота або срібла, які виконують усі функції, грошей. Білонні монети – неповноцінна розмінна монета, номінальна вартість якої перевищує вартість вміщеного в неї металу та витрат на її чеканку. Паперові гроші – грошові знаки, що випускаються центральним державним органом (Національний банк України, ФРС – США, Центральний національний банк Росії), для покриття фінансових потреб держави, що проявляються в дефіциті державного бюджету і забезпечені певною купівельною спроможністю. Кредитні гроші – знаки вартості, які виникли на основі заміщення майнових зобов'язань держави і приватних осіб. 58.Види кредитних грошей Види кредитних грошей: Вексель – боргове зобов'язання позичальника кредитору про виплату боргу в зазначений строк. Банкнота (банківський білет) – грошові знаки, які випущені емісійними банками. Сучасні банкноти не мають власної внутрішньої вартості. Депозитні гроші – система спеціальних розрахунків між банками на основі банківських переказів з одного рахунку на інший. Чек – наказ власника рахунку кредитній установі, яка обслуговує його, сплатити певну суму грошей власнику чека. Електронні гроші – система банківських розрахунків за допомогою ЕОМ. Складовою частиною грошової системи є її елементи. 59.Структура грошової маси Грошова маса – це сукупність усіх грошових засобів, які знаходяться в народному господарстві в готівковій та безготівковій формах і виконують функції засобів обігу, платежу та накопичення. Грошовий обіг повинен вимірюватися і контролюватися державою. Структура грошової маси будується за принципом розширення, тобто наступні грошові форми включають в себе попередні. Розширення відбувається за ступенем ліквідності активів. Залежно від ступеня ліквідності різних форм грошей виділяють такі показники грошової маси: М0 – включає готівкові гроші в обігу (паперові гроші та монети); М1 – включає: М0; депозити до запитання в ощадбанках; депозити до запитання в комерційних банках; кошти на розрахункових, поточних та інших рахунках; М2 – включає: М1, строкові внесення в ощадбанках; М3 – включає: М2; облігації державних позик; депозитні сертифікати банків. 60.Пропозиція грошей та фактори що їх визначають Пропозиція грошей - друга сила, що у взаємодії з попитом визначає кон'юнктуру грошового ринку. Як і попит на гроші, пропозиція їх є явищем залишку. Суть пропозиції грошей полягає в тому, що економічні суб'єкти в будь-який момент мають у своєму розпорядженні певний запас грошей, які вони можуть за сприятливих обставин спрямувати в оборот. Формування пропозиції грошей і його чинники. Визнання попиту на гроші об'єктивною межею для пропозиції грошей, а самої пропозиції - результатом діяльності банків може створити враження, що завданням монетарної політики банківської системи є суто технічне "підтягування" грошової маси до попиту на гроші при зміні його обсягу. Проте це лише поверхове, загальне враження. За ним криється надзвичайно складний процес зростання маси грошей (грошової пропозиції), на який, крім рішень центрального банку, впливає значна кількість інших чинників, що можуть деформувати пропозицію грошей порівняно з визначеними цілями, відхиляючи її від попиту на гроші. Тому кожний із цих чинників можна розглядати як самостійний фактор впливу на обсяг пропозиції грошей. 61.Завдання центрального банку та його інструменти Центра́льний банк — установа (у більшості випадків державний орган), яка відповідає за монетарну (грошово-кредитну) та валютну політику держави (Федеральна резервна система США) або спільноти держав (Європейський центральний банк). В Україні це Національний банк України. Основні функції, що здійснюються всіма без винятку центральними банками, поділяються на регулюючі, контрольні та обслуговуючі. До регулюючих функцій відносять: – управління сукупним грошовим оборотом; – регулювання грошово-кредитної сфери; – регулювання попиту та пропозиції на кредит. Під контрольними функціями розуміють: – здійснення контролю за функціонуванням кредитно-банківської системи; – проведення валютного контролю. Обслуговуючі функції здійснюються при: – організації платіжно-розрахункових відносин комерційних банків; – кредитуванні банківських установ та уряду; – виконані центральним банком ролі фінансового агента уряду. 62.Пропозиція грошей та бюджетне обмеження уряду. Якщо державний бюджет зводиться з дефіцитом, казначейство випускає облігації, щоб отримати гроші для сплати державних боргів. Покупцями облігацій казначейства можуть бути. – національний (центральний) банк; – комерційні банки; – домашні господарства; – іноземці. Купівля центральним (національним) банком державних боргових зобов'язань називається монетизацією бюджетного дефіциту. Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції. Існують три способи фінансування бюджетного дефіциту: 1) збільшення кількості грошей високої ефективності (тобто емісія); 2) збільшення кількості облігацій казначейства у населення; 3) скорочення валютних резервів центрального банку. Таким чином, для покриття бюджетного дефіциту держава може друкувати гроші, робити позики або витрачати свої валютні резерви. Існують різні погляди на грошову політику за монетаристською та кейнсіанською концепціями. Основною проблемою грошової політики є маніпулювання грошовою пропозицією МS з метою впливу на найважливіші макроекономічні параметри. 63.Причини нестабільності грошово-кредитної системи. Грошово-кредитна політика є складовою загальнонаціональної економічної політики, і її дієвість залежить від того, як вона кореспондується з іншими складовими економічної політики, зокрема з фіскальною, валютною, зовнішньоторговою політикою. еред основних причин, що спричиняють порушення у функціонуванні грошово-кредитної системи, необхідно визначити такі:нестабільність курсу національної валюти;прорахунки грошово-кредитної політики Центрального банку;неадекватна фіскальна політика;відсутність системи страхування депозитів тощо. 64.Заходи щодо стабілізації грошово кредитної системи. Грошово-кредитна політика є складовою загальнонаціональної економічної політики, і її дієвість залежить від того, як вона кореспондується з іншими складовими економічної політики, зокрема з фіскальною, валютною, зовнішньоторговою політикою.Заходи щодо стабілізації грошово-кредитної системи 1. Удосконалення банківського законодавства. Для України – це адаптація загальних законодавчих умов функціонування банків до міжнародних правових норм з метою інтеграції банківської системи України в світову банківську систему. 2. Приведення у відповідність до світових норм рівня мінімальних банківських резервів та рівня облікової ставки. А саме, зниження рівня обов’язкових резервів з одночасним і однаковим для всіх суб’єктів зниження облікової ставки Національного банку. 3. Розвиток нових форм кредитно-банківських послуг та регулювання обсягу кредитного ринку. В Україні це означає приоритетне використання гнучких валютно-політичних інструментів (зокрема, операції на „відкритому ринку”), розвиток ринку державних цінних паперів та ін. 65.Поняття інфляції Інфляція – довгострокове стійке підвищення загального рівня цін, що призводить до знецінення грошей, зниження їхньої купівельної спроможності. Інфляція спричиняється перевантаженням сфери обігу грошовою масою, незабезпеченою товарами і послугами. Внаслідок цього змінюються параметри рівноваги потоку товарів і послуг та потоку грошей: Пропозиція грошей • Швидкість обігу = = Загальний рівень цін • Кількість товарів і послуг. Також існують поняття дефляції – довгострокове і безперервне зниження загального рівня цін – і дезінфляції – уповільнення темпів інфляції. Для кількісного визначення інфляції використовуються індекси цін і рівень цін. На практиці інфляція, як правило, вимірюється зміною індексу споживчих цін. При розгляді інфляції важливим поняттям є інфляційні очікування, тобто очікування подальшого зростання цін господарськими суб'єктами. Розрізняють адаптивні та раціональні інфляційні очікування. Адаптивні інфляційні очікування грунтуються на характеристиці змін інфляції в минулому. Очікування інфляції змінює поведінку індивідів у споживанні і плануванні Діяльності, що сприяє подальшому розвитку інфляції. Раціональні інфляційні очікування грунтуються не тільки на характері змін інфляції в минулому, а й на аналізі майбутніх змін за рахунок економічної політики. Таким чином, інфляційні очікування скорочуються і, як наслідок, змінюється поведінка індивідів. |
|
Тема МАКРОЕКОНОМІКА ЯК НАУКА Вступ в макроекономіку. Макроекономіка як галузь економічної науки. Предмет курсу "Макроекономіка". Об'єкт макроекономічної теорії.... |
23 «МОДЕРНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ КРАЇН» ВНЗ. Також запропонована схема функціонування механізму організації бізнесу в АПК випускників вищих навчальних закладів. Запропоновані... |
|
Охарактеризуйте типи клімату Украйни. Як клімат впливає на ведення народного господарства? Охарактеризуйте типи клімату Украйни. Як клімат впливає на ведення народного господарства? Аргументуйте свою думку. – 12б |
ФУНКЦІОНУВАННЯ МЕХАНІЗМУ КОРОТКОСТРОКОВОГО КРЕДИТУВАННЯ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ У статі досліджено засади механізму короткострокового кредитування в сільському господарстві |
|
Державна наукова установа "Книжкова палата України імені Івана Федорова"... Законодавчо-нормативна база функціонування системи обов'язкового примірника видань |
8. Законодавство України про автомобільний транспорт Автомобiльний транспорт є однiєю з найважливiших галузей народного господарства. Практично не мaє жодного пiдприємства промисловостi,... |
|
• узагальнити і закріпити знання учнів по темі «Розчини» Мислячий розум не відчуває себе щасливим, поки не вдається зв'язати воєдино розрізнені факти, їм спостережувані |
Секція 17. Економіка, організація та управління підприємствами Концептуальні підходи до функціонування механізму задоволення поточних фінансових потреб підприємства |
|
Ревега Х. Г Мета : пояснити учням, як боротись з насильством у родині, привести законодавчі акти, які захищають дитину від будь-якого насильства... |
2. СТАНДАРТИЗАЦІЯ І СЕРТИФІКАЦІЯ ФАРМАЦЕВТИЧНОЇ ПРОДУКЦІЇ В УКРАЇНІ Державну систему стандартизації, цілі і завдання якої затверджені Постановою Кабінету Міністрів № 258 від 25. 05. 1992 р. Державний... |