|
|
Скачати 2.37 Mb.
|
Прямі іноземні інвестиції -Передбачають отримання контролю над підприємством, здійснення підприємницької діяльності -Інвестиції в майно, основні й оборотні засоби, ноу-хау, цінні папери тощо Носять довготривалий характер і є менш ліквідними -Разом з капіталом відбувається трансфер технологій менеджменту, технічних та економічних знань -Мета: отримання прибутку на капітал, підприємницького прибутку, прямих і непрямих вигод від контролю над фірмою -Передбачають, як правило, вищу рентабельність і ведуть до більш помітного відтоку прибутків з країни реципієнта -Справляють безпосередній і довготривалий вплив на економіку приймаючої країни Портфельні іноземні інвестиції -Відбувається лише перелив фінансових ресурсів з метою міжнародної диверсифікації, використання різниці процентних ставок чи відмінностей в оподаткуванні -Інвестиції лише в цінні папери -Як правило мають недовготривалий характер і є більш ліквідними -За кордон відпливає лише капітал -Мета: отримання прибутку на капітал -Передбачають нижчу рентабельність -Не справляють значного й довготривалого впливу на економіку приймаючої країни 53. Міжнародний кредит, його функції та характеристика форм. Міжнародний кредит це надання у тимчасове користування грошово-матеріальних ресурсів одних країн іншим. На практиці він здійснюється через надання валютних і товарних ресурсів на умовах зворотності та виплати відсотків, переважно у вигляді позик. Залежно від: і.об'єктів кредитування: * комерційні (це первинна форма кредиту, в тому числі в зовнішній торгівлі, що називається також фірмовим кредитом або кредитом постачальним, де позикова операція поєднана з купівлею-продажем товару, а рух позикового капіталу — з рухом товарного капіталута фінансові. проте внаслідок обмеження фінансових можливостей ця форма кредитування практично не використовується при взаємних поставках інвестиційних товарів, які призначаються в основному для модернізації та реконструкції виробництва, оновлення його технологічної структури.) *Фінансовий кредит (це надання коштів у грошово-валютній формі: облігаційні позики, що розміщуються на міжнародному та національному ринках позикового капіталу за допомогою банків, можуть надаватись у валютах країни-кредитора та країни-боржника, а також у третіх валютах. 2.кредитора:* приватні (надаються приватними фірмами та банками і, в свою чергу, поділяються на фірмові та банківські), *урядові((міжурядові, державні позики) надають урядові кредитні установи); *кредити міжнародних і регіональних організацій( можуть бути надані переважно через Міжнародний валютний фонд, структури Світового банку, Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР), регіональні банки розвитку країн "третього світу" та інші кредитно-фінансові інститути. Причому МВФ та СБ виступають не лише як великі кредитори, а й як координатори міжнародного кредиту); *змішані(беруть участь приватні підприємства, компанії і відповідні державні органи).3.цільове призначення:*виробничі призначені для розвитку економіки країни, що їх одержує: для закупівлі промислового обладнання, матеріалів, ліценцій, ноу-хау, оплати виробничих послуг, забезпечення внутрішньоторговельних операцій та інших господарських потреб.);* невиробничі(використовують на утримання державного апарату, армії, закупівлі зброї, погашення зовнішньої заборгованості за раніше одержаними кредитами); 4.строкі: *короткострокові (до і року); середньострокові (від і до 5 років);довгострокові (понад 5 років). 5. умови використання: *разові ( які надаються на певну суму і погашаються у визначений строк), * поновлювальні(визначається ліміт кредиту і загальний термін користування ним, а погашена частина автоматично поновлюється); 6. способом погашення:* пропорційні (погашення кредиту здійснюється рівними частками протягом певного терміну),* прогресивні (суми погашення наростають) і одночасні (погашення кредиту здійснюється в один визначений строк. 7. способу забезпечення:* забезпечені (кредити, коли формою їх забезпечення е товари, товарно-розпорядчі документи, акредитиви, виставлені на користь експортерів, акцептовані імпортерами тратти чи векселі, гарантовані третіми особами, гарантії промислових і торговельних компаній);*бланкові(не мають забезпечення). 54. Особливості застосування лізингу як форми міжнародного кредитування Лізинг — це комплекс майнових та економічних відносин, що виникають у зв’язку з придбанням у власність майна і наступного передання його у тимчасове користування і володіння за певну плату.Розрізняють два види лізингу: Фінансовий;Операційний. Фінансовий лізинг - це договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об'єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків вартості об'єкта лізингу, визначеної в день укладення договору. Операційний лізинг характеризується більш коротким, ніж життєвий цикл виробу, терміном контракту, що передбачає неповну амортизацію обладнання за час оренди, після чого воно повертається лізингодавцю і може бути знову здано в оренду. Комерційними банками і лізинговими компаніями застосовується, як правило, фінансовий лізинг. Це найбільш типова і розповсюджена форма лізингу, що характеризується середньо- і довгостроковим характером контрактів, амортизацією повної або більшої частини вартості обладнання. Операційний лізинг, у свою чергу, охоплює рейтинг і хайринг. На сучасному етапі розвитку лізингових відносин проблеми організації та регулювання лізингу привертають увагу багатьох фахівців, про що свідчить значна кількість наукових публікацій, присвячених цій темі. Проте деякі аспекти названого питання ще залишаються малодослідженими, зокрема проблема міжнародного лізингу. Для України міжнародний лізинг важливий як один з інвестиційних каналів, засіб придбання й збуту продукції, за допомогою якого Україна могла б налагодити виробництво якісних конкурентоспроможних не тільки на внутрішньому ринку товарів. Завдяки цьому наша країна змогла б зайняти належне місце у міжнародному поділі праці, встановити партнерські відносини з іншими країнами. Використання міжнародного лізингу як методу залучення інвестицій в економіку України є особливо корисним в сучасних умовах дефіциту капітальних вкладень за рахунок власних коштів підприємств, відсутності необхідної державної підтримки, недостатнього обсягу прямих іноземних інвестицій, обмеженого доступу до довгострокових кредитних ресурсів. Світова практика свідчить, що ці проблеми притаманні більшою чи меншою мірою і іншим країнам в умовах переходу до ринкової економіки. Таким чином, лізинг може стати дієвим чинником стимулювання притоку інвестицій в основний капітал та економічного зростання цих країн в цілому. Міжнародний лізинг - договір лізингу, що здійснюється суб'єктами лізингу, які перебувають під юрисдикцією різних держав, або в разі, коли майно чи платежі перетинають державні кордони. Міжнародний лізинг здійснюється відповідно до законодавства України, міжнародних договорів, в яких бере участь Україна, та договорів, укладених суб'єктами лізингу. 55. Порівняльна характеристика факторингу та форфейтингу як форм міжнародного кредитування. Форфетинг (франц. A forfait — цілком, загальною сумою) — купівля середньострокових векселів, інших боргових і платіжних документів, що виникли з товарних поставок, спеціальним кредитним інститутом (форфетером) за готівковий розрахунок без права регресу на експортера при наданні останнім достатнього забезпечення. Факторинг (factoring, від англ. Factor — посередник) — різновид посередницької операції, що проводиться банками і спеціальними компаніями, являє собою купівлю грошових вимог експортера до імпортера та їх інкасацію. Факторинг -Приймаються вимоги строком до одного року -Відсутні обмеження -Переважно на внутрішньому ринку -Можливий регрес вимог експортера -Широке коло валют -Вимагаються не завжди Форфетинг -Приймаються довгострокові векселі (строком понад один рік) -Великі суми (від 500 тис. доп. США і більше) -Переважно в операціях -Без регресу на покупця -Тільки у вільно конвертованій валюті -Обов'язковий банківський аваль 56. Основні форми кредитування експорту Міжнародний кредит використовується в основному для кредитування зовнішньої торгівлі та у вигляді довгострокових кредитів для певних потреб. Кредитування зовнішньої торгівлі охоплює кредитування експорту та кредитування імпорту. Розрізняють такі форми кредитування експорту: а) форма купівельних авансів, які надають країни-експортери іноземним виробникам; б) форма банківського кредитування: надання кредитів під товари в країні експортера; надання позик під товари в дорозі; надання кредиту під товари або товарні документи в країні імпортера; бланкові кредити, не забезпечені товарами, які отримують експортери від банків, з якими вони мають міцні зв´язки або участь у капіталі. Серед інших боргових інструментів особливу групу становлять експортні кредити. їхньою специфічною рисою є зв'язаний характер, тобто наявність так званого зв'язуючого застереження в кредитній угоді. Сутність застереження полягає в тому, що позичальник повинен використати цей кредит винятково на зазначені цілі, наприклад, на придбання товарів, вироблених у країні-кредиторі. Експортні кредити поділяються на: короткострокові (надаються і використовуються в межах одного року для кредитування експорту споживчих товарів та сировини; середньострокові (надаються на строк від одного до п'яти років) і використовуються для кредитування експорту машин та обладнання; довгострокові (надаються на строк понад п'ять років) і використовуються для кредитування експорту інвестиційних товарів та великих проектів. Механізм експортного кредитування створює умови для прихованого субсидування експорту і тому може розглядатися як метод стимулювання урядом національного експортозорієнтованого виробництва. Інколи експортні кредити розглядаються як різновид зовнішньої міждержавної допомоги, оскільки процентні ставки за експортними кредитами є значно нижчими порівняно зі ставками за іншими видами кредитів. При цьому різниця між поточною ринковою ставкою і ставкою за експортним кредитом становить розмір субсидування. Механізм експортного кредитування передбачає: надання державними банками субсидованих кредитів національним експортерам за ставкою, нижчою від ринкової; надання державних кредитів іноземним імпортерам за умов обов'язкових закупівель товарів, виробниками яких є фірми країни-кредитора (зв'язаний кредит); страхування експортних ризиків національних експортерів. 57. Україна на міжнародних ринках запозичень. Україна використовує позики міжнародних фінансових організацій — МВФ, СБ, МБРР, ЄБРР та кредити окремих держав і їх угруповань. Найбільше іноземних кредитів залучається в результаті співробітництва з МВФ. Надання позичок МВФ розпочалося у 1994 р. і на початок жовтня 1999 р. Україна отримала від МВФ 3,241 млрд дол. СІЛА. Кредити було виділено на економічну трансформацію та досягнення макроекономічної фінансової стабілізації в Україні. У 1999 р. Україна використала 635 млн дол. США кредитів МВФ. Другим за розмірами наданих кредитів Україні є МБРР. Станом на 1 березня 1999 р. їх надано на суму 2,587 млрд дол. США, або 32,8 % від усіх позичок МФО. З них понад 70 % було спрямовано на покриття дефіциту платіжного балансу країни та державного бюджету. Розширюється співробітництво між Україною та ЄБРР. Центральне місце серед кредитів цієї організації належить позикам на розвиток приватних малих і середніх підприємств. ЄБРР надає під погоджені проекти кредит, який становить значну частку їхньої вартості. Зокрема у вартості розширення в Україні мережі Євробачення частка ЄБРР становить 48,5 %, у вартості реконструкції аеропорту "Бориспіль" — 34,5 %. Останнім часом започатковане співробітництво України з МФК (інвестиційним банком Світового банку для країн, що розвиваються) переважно з надання технічної допомоги приватним фірмам. Покладається велика надія на активну кредитну діяльність в Україні ЧБТР — новоутвореної установи в регіональному об'єднанні ЧЕС, яка передбачає кредитування розвитку національних економік країн-членів через інвестиційні проекти. Не залишаються поза увагою і кредити окремих держав та їх угруповань. Це перш за все кредити держав — постачальниць енергоносіїв (зокрема Туркменистан і Росія) та кредити ЄС. У 1999 р. кредити ЄС становили 61 млн дол. США. Залучення іноземних кредитів є нормальною світовою економічною практикою. Міжнародні фінансові організації надають кредити певного призначення, що випливає із принципів і мети їхньої діяльності та взаємних домовленостей між країнами. Добре, коли ці кредити використовуються для розвитку економіки країн або точно за призначенням. В іншому разі це може призвести до зака-балення країни (адже кредити потрібно повертати), втрати національної, а можливо і політичної самостійності. 58. Мета створення та особливості діяльності Групи Світового Банку Світовий банк, заснований в 1944 році, є однією з найбільших у світі організацій, що надають допомогу з метою розвитку. у цей час здійснює свою діяльність більш ніж в 100 країнах, що розвиваються, роблячи фінансову й консультаційну допомогу з метою підвищення рівня життя й поліпшення життя найбіднішого населення. Банк розробляє стратегії допомоги для кожної зі своїх країн-клієнтів у співробітництві з державними органами, неурядовими організаціями й приватним сектором. Представництва Банку в різних країнах світу займаються реалізацією його програм, підтримують зв'язок з урядом і цивільним суспільством і сприяють більше глибокому розумінню проблем розвитку. До структури Світовогобанку входять Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР), Міжнародна фінансова корпорація (МФК), Міжнародна асоціація розвитку (МАР) , Багатостороннє агентство гарантій та інвестицій (БАГІ). І Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) Головною установою Світовогобанку є Міжнародний банк реконструкції та розвитку. Згідно зі статей Угоди метою банку є: -сприяння реконструкції і розвиткові територій його -сприяння інвестуванню іноземного -сприяння довгостроковому збалансованому зростанню міжнародної торгівлі та підтримки Міжнародна фінансова корпорація (МФК)входить до групи Світовогобанку. Ця міжнародна організація була створена з ініціативи США. Корпорація має на меті сприяти економічному розвиткові шляхом підтримки зростання продуктивності приватного підприємництва у країнах-членах корпорації, передусім у найменш розвинених регіонах, що доповнює діяльність МБРР. Членами корпорації можуть бути лише члени МБРР. Міжнародна асоціація розвитку (МАР) була створена як філія МБРР Метою асоціації є підтримка економічного розвитку, збільшення продуктивності і життєвих стандартів життя у менш розвинутих країнах світу Для досягнення поставленої мети МАР надає безпроцентні кредити на 35-40 років. Погашення кредитів починається з 11-го року після початку їх використання. МАР стягує 0,75% комісійних. Членами асоціації можуть бути лише члени МБРР. Багатостороннє агентство з гарантій інвестицій (БАГІ), що страхує капіталовкладення від політичного ризику, на випадок експропріації, війни, зриву контрактів, інших форс-мажорних обставин. Головним завданням БАГІ є стимулювання потоку інвестицій на виробничі цілі між країнами –членами та особливо в країни, що розвиваються, Міжнародний центр врегулювання спірних питань щодо інвестицій (МЦВСПІ) забезпечує інструменти для врегулювання шляхом погоджувальних або арбітражних процедур спірних питань щодо інвестицій між іноземними інвесторами та країнами-одержувачами інвестицій. 59. Роль ЄБРР у кредитуванні національних економік Усі функції ЄБРР спрямовані на сприяння переходу до демок¬ратії і ринкової економіки, а також заохочення підприємницької діяль¬ності в країнах Центральної і Східної Європи. В тому числі намагаючись сприяти структурним та галузевим економічним реформам, розвиваючи конкуренцію, приватизацію та підприємництво з урахуванням конкретних потреб країн. За рахунок інвестицій ЄБРР сприяє розвитку приватного сектора, зміцнення фінансових закладів та правових систем, а також розвитку інфраструктури, необхідної для підтримки приватного сектора. Виконуючи роль каталізатора змін, Банк стимулює співфінансування та прямі іноземні капіталовкладення із приватних та державних джерел, допомагає мобілізувати вітчизняний капітал, а також забезпечує технічне співробітництво у відповідних сферах. Європейський банк реконструкції та розвитку співпрацює із міжнародними фінансовими закладами і іншими міжнародними, а також національними організаціями. Основними формами фінансування ЄБРР є кредити, акціонерні вклади та гарантії. Банк являє собою міжнародну організацію, до якої входять понад 60 членів, представлених у Раді директорів банка 60. Механізми кредитування МВФ У 1944 році зародилася Бреттон-Вудська валютна система у відповідності з угодою, яка була укладена у м. Бреттон-Вудс (США). На основі рішеень Бреттон-Вудської конференції 1945 року було засновано Міжнародний валютний фонд, який став одним з головних елементів світової валютної системи. МВФ є міжурядовою валютно-кредитною організацією, діяльність якої направлена на сприяння розвитку МЕВ, особливо фінансово-кредитних і торговельних. МВФ має статус спеціалізованого закладу ООН. Основними функціями МВФ визначено: -вироблення правил регулювання валютних курсів і контролю за їх виконанням; -надання державам-членам кредитів для вирівнювання платіжних балансів, для підтримки національних валют. Капітал МВФ створюється із внесків країн-членів у відповідності із встановленою для кожної країни квотою, яка визначається із врахуванням економічного потенціала і місця даної країни у світовій економіці. Квоти переглядаються не рідше ніж раз у 5 років. Голоси в керівних органах розподіляються у відповідності до розміру квот (кожна країна має 250 голосів + 1 голос за кожні 100 000 СДР її квоти). Найбільше голосів мають США (20%), Великобританія, Японія (по 7%), ФРН (6%), Франція (5%). Вищим органом Мвф є Рада управляючих, що складається з представників усіх країн-членів. Практичну діяльність здійснює Директорат (22 директори). На даний момент директором-розпорядником МВФ є Хорст Кьоллер. Операції з надання кредитів країнам-учасницям для вирівнювання платіжних балансів здійснюються МВФ з офіційними органами країн: зі скарбницями, центральними банками, валютними стабілізаційними фондами. Кредити розміром до 25% від квоти надаються країнам безперешкодно, а за більші суми МВФ вимагає певних заходів у економічній політиці країн. При цьому вимагається, як правило, зменшити державні капіталовкладення, бюджетні витрати на соціальні потреби, знизити курс нацю валюти і подібне. За правилами МВФ загальна сума кредиту не повинна перевищувати 200% квоти, але бувають винятки. Великі кредити надаються чотирма траншами з підвищенням жорсткості контролю для кожної наступної долі. Специфікою фонду порівняно зь іншими міжурядовими організаціями полягая в тому, що у своїй діяльності він об'єднує функції регулювання, фінансування, нагляду та консультування держав-членів у сфері валютно-фінансових відносин. Важлива сучасна роль МВФ виражається через його функції: -розвиток міжнародного співробітництва у валютній сфері через постійну організацію, яка забезпечує механізм консультацій з міжнародних валютно-фінансових проблем; -сприяння розширенню та збалансованому зростання міжнародної торгівлі, підтриманню високого рівня зайнятості та реальних доходів; -забезпечення стабільності валютних курсів; -допомога у створенні багатосторонньої системи платежів за поточними операціями, усунення валютних обмежень, що гальмують розвиток світової торгівлі; -скорочення тривалості та зменшення ступеня нерівноваги у міжнародному балансі розрахунків членів. |
|
1. Сфера діяльності МПрП його роль в організації міжнародних економічних,... МПрП – це система юридичних норм, спрямованих на регулювання міжнародних невладнаних відносин з “іноземним елементом” |
“Україна в системі сучасних міжнародних відносин” Жодна сучасна держава, яка прагне відноситися до цивілізованої, не може відокремитися від інших країн і відсторонитися від міжнародних... |
|
Питання Специфіка сучасних кредитних відносин На міждержавному рівні проблема в кредитуванні пов’язана із необхідністю покриття від’ємного сальдо міжнародних розрахунків |
Регламентація міжнародних розрахунків Світова валютно-фінансова система як форма організації міжнародних валютно-фінансових відносин. Поняття валютних відносин та валютної... |
|
ПИТАННЯ ДО ІСПИТУ З КУРСУ «МІЖНАРОДНА ЕКОНОМІКА» ДЛЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦ. 6508 3 КУРС Характеристика політико-правового та соціально-культурного середовища міжнародних економічних відносин |
Кафедра фінансів Гроші та кредит Рецензент: доцент кафедри міжнародних економічних відносин Одеського державного економічного університету к е н., доцент Сотніков... |
|
Кандидат економічних наук, доцент Інституту міжнародних відносин... РОЛЬ ЗОЛОТА В ПОДОЛАННІ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ ДИСБАЛАНСІВ СУЧАСНОЇ ФІНАНСОВОЇ АРХІТЕКТУРИ |
Тема: Поняття міжнародних економічних відносин і міжнародного економічного права Свобода вибору економічної і соціальної системи, суверенні права держав щодо їх природних ресурсів |
|
3. Світовий ринок товарів і послуг ... |
КУРСОВАРОБОТА України, переважають централізовані засади встановлення умов праці. В трудовому праві зарубіжних країн лише основні принципи правового... |