|
|
Скачати 152.62 Kb.
|
ПРОБЛЕМНІ КУРСИ “ПОЧАТКИ ЕКОНОМІКИ” ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ ПЕДАГОГІЧНОЇ МАЙСТЕРНОСТІ ВЧИТЕЛІВ ПОЧТАКОВИХ КЛАСІВ З ДУХОВНО-ЕКОНОМІЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ У статті розкриваються завдання, структура, зміст, форми й методи підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів з духовно-економічного виховання школярів у процесі підготовки на проблемних курсах “Початки економіки”. The article considers tasks, structure, content, forms and methods of rising primary school teachers' educational mastery in spiritual and economic upbringing of schoolchildren during training at problem courses “Fundamentals of economics”. Постановка проблеми. Зміна системи господарювання зумовлює зростання потреби держави у вирішенні проблем економічної освіти та виховання школярів узагалі й учнів початкової школи зокрема. На часі формування духовно-економічних якостей особистості, вміння робити раціональний вибір і відповідати за його наслідки, навчання основних принципів побудови професійної кар’єри та вироблення навичок поведінки на ринку праці. Ці завдання актуалізують необхідність в економічній підготовці вчителів, здатних здійснювати духовно-економічне виховання школярів, починаючи з початкової школи. Слід зазначити, що вищі навчальні заклади І-ІV рівнів акредитації знайомлять тільки з економічною теорію. Вчителі-практики з об’єктивних причин не володіють економічними знаннями, уміннями, майстерністю духовно-економічного виховання. Оперативно відреагувати на нагальні потреби суспільства покликана система післядипломної педагогічної освіти, яка значною мірою допомагає вчителям у нових умовах ринкової економічної дійсності долати труднощі в розв’язанні проблем духовно-економічного виховання учнів узагалі й молодших школярів зокрема. Однак існуюча практика підвищення кваліфікації вчителів початкових класів, яким пропонуються оглядові лекції (2–8 годин) унеможливлює оперативне здобуття та оновлення професійних знань відповідно до змін в економічній та духовній площині [3, 122], не відповідає запитам педагогів, не забезпечує варіативності змісту й форм професійного вдосконалення [4]. Аналіз актуальних досліджень. Проблеми формування педагогічної майстерності вчителя досліджували Є. Барбіна, І. Зязюн, Н. Кузьміна, М. Кухарєв, Т. Сущенко, І. Харламов та ін. Шляхи вдосконалення підготовки вчителів у системі післядипломної освіти висвітлені в дослідженнях Л. Даниленко, В. Олійника, Л. Пуховської, Т. Трачук, Т. Сущенко та ін. Вагомим є внесок О. Шпака в теорію й практику безперервної підготовки педагогічних кадрів до економічного виховання школярів. Дані існуючих досліджень доводять, що ґрунтовно досліджено тільки теоретичні засади підготовки вчителів до економічного виховання молодших школярів, але не знайшло свого відображення обґрунтування нового змісту й організації проблемних курсів підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів з духовно-економічного виховання школярів. Бракує наукових праць, пов’язаних з розробкою цілісного науково-методичного забезпечення поєднання економічного й духовного виховання. Соціальна значущість проблеми, недостатня її розробленість у теорії та практиці зумовили мету статті – узагальнити результати експериментальної роботи із запровадження проблемних курсів “Початки економіки” для підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів з духовно-економічного виховання школярів. Виклад основного матеріалу дослідження. Підготовка та підвищення педагогічної майстерності вчителів початкових класів на проблемних курсах “Духовно-економічне виховання молодших школярів” на основі авторського курсу “Початки економіки” передбачала ознайомлення з передовим педагогічним досвідом, авторськими розробками з проблеми, вибір теми, виконання вчителями творчих дослідних робіт, педагогічну практику, консультування на робочому місці, а також дискусії, круглі столи з проблем економіки й моралі. Підготовка була зорієнтована на такі загальні результати: розширення обізнаності та світогляду із сучасних досягнень педагогіки; підвищення рівня економічних знань та практичних навичок; оволодіння методикою особистісно орієнтованого педагогічного процесу духовно-економічного виховання в ході викладання курсу “Початки економіки” в початкових класах; розвиток уміння орієнтуватись у сучасних ідеях викладання й виховання та застосовувати їх у навчально-виховному процесі початкової школи; пробудження відчуття нового, креативності в роботі з учнями; використання новітніх технологій, сучасних організаційних форм навчання основ економіки та виховної роботи; урізноманітнення шляхів формування системи економічних знань учнів; створення умов і прийомів організації пізнавальної діяльності та розвитку економічного мислення, ціннісної, вчинкової сфери молодших школярів. При створенні програми та навчально-тематичного плану курсів було враховано дані констатувального експерименту, за якими вчителі, які працюють, обмежені в наукових економічних знаннях, не володіють теорією та спеціальною методикою духовно-економічного виховання й навчання, не бажають долати труднощі, пов’язані з викладанням нового для початкової школи предмета, відчувають нестачу навчальної та методичної літератури відповідного змісту. Саме тому навчально-тематичний план та програму проблемних курсів підвищення кваліфікації вчителів початкових класів “Духовно-економічне виховання молодших школярів” було розроблено в трьох модулях. Перший модуль (інваріантний) – соціально-гуманітарний (8 годин) – передбачає ознайомлення слухачів з філософськими основами сучасного виховання та освіти, у тому числі економічного та духовного, нормативно-правовим забезпеченням освіти й охорони дитинства, основами безпеки життєдіяльності. Виявилось корисним для слухачів додаткове ознайомлення із соціально-економічним розвитком України для створення загальної картини сучасного стану економіки держави на спецкурсах та факультативах з інших інноваційних програм. Модуль 2 (професійний) – 64 години (варіативна частина). Серед завдань професійного модуля важлива роль була відведена: виробленню навичок організації навчальної та позакласної виховної роботи, адаптації змісту економічної інформації до вікових можливостей учнів; раціональному підбору змісту навчання та ефективних прийомів розвитку пізнавальної, розумової діяльності та ціннісної сфери учнів; використанню ефективних методів і прийомів розв’язування завдань, ситуацій морально-економічного змісту; пошуку можливості для здійснення міжпредметних зв’язків предмета “Початки економіки” з предметами базового навчального плану початкової школи; застосуванню навчально-методичного забезпечення викладання економіки в педагогічному процесі початкової ланки; проведенню моніторингу власних здобутків учителів та досягнень учнів. Насамперед, було з’ясовано упереджене ставлення педагогів до проблеми духовно-економічного виховання молодших школярів, виявлено труднощі, яких вони зазнавали при підготовці та проведенні уроків економіки, здійсненні міжпредметних зв’язків та духовно-економічного виховання молодших школярів. Вчителям була запропонована тематика творчих робіт, однак ми надавали можливість самостійного вибору теми. Серед обраних тем виявилися досить цікаві та актуальні, наприклад: “Формування еколого-економічної компетентності молодшого школяра”, “Застосування економічних знань на уроках української мови”, “Розвиток зв’язного мовлення на уроках економіки” та ін. Вчителі розглянули державний стандарт, концепцію розвитку економічної освіти, теоретико-методичні основи вивчення економіки в школі, концепцію сучасного уроку економіки, структуру та зміст програми курсу за вибором з економіки “Початки економіки”, ознайомилися з вісьмома програмними темами, які вони мають розкривати молодшим школярам, висвітлюючи духовні аспекти, навчально-методичним забезпеченням – навчальними посібниками з друкованою основою для учнів та навчально-методичними посібниками для вчителів, можливостями застосування міжпредметних зв’язків економіки з предметами базового курсу початкової школи, інформаційно-комунікативними технологіями, а також з передовим педагогічним досвідом у економічній освіті у вихованні молодших школярів. Принципове значення в реалізації концепції підготовки вчителів мали зміст і структура програми курсу за вибором з економіки “Початки економіки” для початкових класів загальноосвітніх шкіл (рекомендована МОН України) [2], що є органічною частиною цілісного педагогічного процесу з духовно-економічного виховання молодших школярів, тому ми детально ознайомили педагогів з особливостями програми курсу, її впровадження в навчально-виховний процес початкової школи. Слухачам було запропоновано проаналізувати державний стандарт, базовий навчальний план початкової освіти та програми економічної освіти, програму курсу за вибором з економіки “Початки економіки” [2] та визначити, чи забезпечують вони духовно-економічне виховання молодших школярів. Вчителі з’ясували, що базовий навчальний план початкової школи та програми економічної освіти не мають духовно-економічної спрямованості. Проте програма курсу за вибором ставить за мету розвиток економічної обізнаності, ціннісної, потребнісної, вчинкової сфери молодших школярів. Експериментальна програма підготовки педагогів у курсовий період передбачала їх ознайомлення зі структурою курсу (вісім тем), календарним плануванням та навчальним матеріалом, який містить систему понять і правил, органічно пов’язаних одне з одним. Необхідним виявилось детально дослідити такі особливості програми, як: розгляд економічних знань відповідно до змісту програми в понятійно-економічному розрізі та з висвітленням духовного аспекту, розташування матеріалу згідно з концентричним принципом побудови. Викладач, застосовуючи такий метод, як лекція-презентація, пояснює педагогам, яким чином це відбувається, на прикладі теми № 1 “Ринкова економіка. Ринок. Елементи ринку”. Ми ознайомили педагогів зі складовими навчально-методичного забезпечення, а саме з навчальним посібником “Книга для читання з економіки” для учнів 1-го класу та навчально-методичним комплексом для учнів 2–4-х класів, що схвалені Міністерством освіти і науки України [2]. Слухачам було надано можливість опрацювати на практичних заняттях завдання з посібників, відтворити ситуації, організувати рольові ігри. У змодельованому навчально-педагогічному процесі вони виступали як суб’єкти всіх видів діяльності, самостійно здійснювали відкриття. Вчителі відчули на собі, що за таких умов здійснюється особистісно орієнтований підхід, знання стають корисними, захопливим, у кожного з них розкриваються індивідуальні здібності й нахили. Набутий на заняттях досвід дав педагогам змогу навчитися застосовувати запропоновані навчальні посібники для учнів як інформаційно насичений, надійний інструментарій. Вчителі набули вміння робити економічні знання цікавими, доступними, активно впливати на духовно-ціннісну сферу молодших школярів, спиратися на їхній соціальний досвід, надавати їм можливість вільно висловлювати свої погляди, спонукати до роздумів стимулювати швидке прийняття нестандартних моральних рішень. Вчителям-курсантам було запропоновано відпрацювати навички застосування навчальних посібників для учнів, щоб досягти результативності навчально-виховного процесу. Вчителі окреслили такі: визначати місця, способи ознайомлення школярів із змістом нових понять (ігри, ситуації духовно-економічної спрямованості, застосовування міжпредметних зв’язків); постійно стимулювати до виконання вправ на розвиток уміння замінити економічну категорію синонімами, пояснювати лексичне значення слів, словотворення, розвивати емоційну сферу особистості, збуджувати різноманітні переживання. Під час знайомства вчителів з методичними “родзинками” викладання курсу “Початки економіки” акцентувалося на застосуванні народних і авторських казок. У спеціально створених на заняттях навчальних, казкових ситуаціях педагоги вчилися обирати засоби, які зацікавлюють, підтримують увагу, сприяють вирішенню завдань проблемного типу, які даються учням від імені казкових героїв, спонукають дітей до участі у формулюванні економічних понять (самостійно, по можливості), запам’ятовувати, розуміти їх без надмірних зусиль. Викладач за допомогою логічного ланцюга спрямовує цей процес, а вчителі спостерігають, яким чином це відбувається. Педагоги опанували навчально-методичні посібники для вчителів “Початки економіки”, які допомагають організувати педагогічний процес, спрямований на духовну взаємодію з учнями. Ми налаштовували вчителів на те, щоб вони не тільки слідували за викладеним у посібниках, а й проектували зміст уроку відповідно до свого бачення, налаштованості та особливостей дітей, диференційовано застосовували їх у педагогічному процесі, використовували фрагменти уроків економіки на інших уроках (праці, ознайомлення з навколишнім, малювання, читання, математики, граматики, історії України, екології тощо). Виявилося, що майстерність роботи за навчально-методичним комплексом з економіки передбачає не тільки опанування ними змісту та методики роботи, а й розвиток уміння реалізувати особистісно орієнтоване виховання, тому на заняттях вчителі опановували прийоми втілення його основних ідей. Було створено такі умови, за яких педагоги переконалися, що включення дитини в систему суспільних зв’язків, їх засвоєння й відтворення вимагає від них спеціальної підготовки, розвитку вмінь: фасилітації дитини під час вибору виду діяльності; залучення дітей до соціальної діяльності на базі емоційної привабливості чи усвідомлення мети діяльності. Вчителям було продемонстровано, що уроки економіки розкривають особливості соціальної ситуації. Наприклад, викладач у темі “Споживання” знайомить вчителів із такими поняттями, як “прожитковий, фізіологічний, соціальний мінімум”, “споживчий кошик”. Він пропонує порівняти суми мінімальної заробітної плати, пенсії із сумою споживчого кошика, зробити економічний висновок, оцінити в аспекті духовності. Крім цього, учителі могли оновити свої знання щодо особливостей віку молодших школярів для врахування їх у педагогічному процесі духовно-економічного виховання, дізнатися про дидактичні особливості уроку економіки в початковій школі. Було запропоновано спецкурс “Інформаційні та телекомунікаційні технології у викладанні економіки в початковій школі за програмою Intel”, який дає вчителеві додатковий інструментарій у підвищенні ефективності духовно-економічного виховання молодших школярів і, безумовно, зростанні їх педагогічної майстерності. У ході підготовки педагогів враховано особливості діяльності вчителя (завдання, форми, методи, прийоми, результати духовно-економічного виховання відповідно до кожного року навчання) та процесу духовно-економічного виховання молодших школярів: запропонована педагогічна методика розглянута як взаємодія, що розвивається в часі й веде до запланованих змін особистості дитини, відображає послідовні етапи цілепокладання, планування, організації, реалізації цілей, аналізу результатів духовно-економічного виховання школярів; методикою передбачено, що основними механізмами передачі й засвоєння досвіду є когнітивний та діяльнісний у навчальній, виховній і підтримувальній педагогічній взаємодії; домінуючими методами навчання й виховання стали активні, наочні, практичні, проблемні, пояснювально-ілюстративні, евристичні, ігрові, проектні, інтерактивні й арт-технології; у педагогічній діяльності використано організаційні форми: класно-урочні, клубні й колективні; основними засобами діяльності педагога визначено вербальні, знакові та наочні; педагогічна взаємодія орієнтована на суб’єкт-суб’єктні відносини у процесі засвоєння економічних знань, духовних цінностей школярами. Для підвищення економічної грамотності, подолання упереджень, страху вчителів перед викладанням нового предмета основними формами організації процесу навчання було обрано інтерактивні лекції, лекції-презентації, диспути, дискусії, семінари, які залучали педагогів до активної співпраці з викладачем, пробуджували творче мислення, сприяли засвоєнню знань, опануванню навичок, компетенцій, допомагали створити комфортні умови. Перевагу надавали груповим формам, навчально-педагогічним іграм, кооперативному навчанню, а також технології ситуативного навчання. Ефективній підготовці вчителів, активізації навчального процесу сприяли інтерактивні лекції (передбачають активну роль учасників шляхом відповіді на запитання, обговорення тощо), міні-лекції (до 20 хвилин), лекції-презентації. Так, на одній з інтерактивних лекцій, характеризуючи діяльність педагога з духовно-економічного виховання (вирізняється суб’єкт-суб’єктною спрямованістю, перевагою навчальної, духовної взаємодії з дитиною) та духовну взаємодію в навчальній і позаурочній діяльності, присутнім було запропоновано виділити сфери співпраці дорослого й дитини у розв’язанні завдань духовно-економічного виховання. У результаті співтворчості з викладачем слухачі дійшли висновку та усвідомили, що діяльність учителя з духовно-економічного виховання молодших школярів має бути спрямована на: духовну діяльність із ціннісного осмислення економічної інформації, аналізу морального аспекту економічних категорій; збагачення духовного світу особистості дитини надбаннями українського фольклору, традицій; розкриття соціально-економічної сфери життя, духовного аспекту економічних понять у рольових іграх, іграх зі змішуванням ролей; пробудження співчуття й надання допомоги героям казкових сюжетів, близьким людям і оточуючим; знайомство з первинними фізіологічними та духовними потребами, їх значенням і пріоритетом духовних потреб для духовної людини; творчу (літературну, художню, прикладну, проектну) діяльність у застосуванні економічних знань, виконання творчих завдань (розгадування ребусів, кросвордів, складання казок, віршів), театралізацію; здійснення свідомого морального вибору на основі вмінь зіставляти можливості й бачити наслідки вибору, визначення та розв’язання проблемних питань етичного характеру; пробудження у школярів відчуття дорослості, відповідальності; застосування економічних знань у розв’язанні життєвих ситуацій морально-духовної спрямованості; засвоєння духовних цінностей у процесі трудової діяльності (дитячі майстерні), через ознайомлення з працею дорослих, організацію диспутів на духовно-економічну тематику, випуск економічних газет за результатами рейдів бережливості (щодо шкільного майна, книжкового фонду, використання води, світла), економічні турніри, олімпіади, конкурси. У результаті навчальної взаємодії викладача з педагогами, творчого опрацювання концепції Т. Сущенко [5; 8] вчителі змогли змоделювати духовно-економічне виховання в діяльності вчителя початкової школи. Відстежено, що ефективність підготовки підвищується через: поширення соціального досвіду вчителів; обов’язкове застосування навчального матеріалу, засвоєного педагогами; отримання зворотного зв’язку в співбесідах з дітьми з питань домашньої економіки, залежності споживацьких інтересів від економічної ситуації тощо, планування духовно-економічного змісту екскурсій; зустрічі з благодійниками й меценатами. Дієвим виявилося виконання вчителями-курсантами завдань з моделювання уроку з предмета “Початки економіки” на практичних заняттях в післядипломному педагогічному процесі. Це дало можливість усвідомити їм, що в діяльності з духовно-економічного виховання педагог має обирати різні за видом взаємодії. Загальним підсумком практичного заняття став висновок курсантів, що ігрова, змагальна форма занять зацікавлювала, спонукала їх до творчості, збуджувала економічне мислення, створювала комфортний мікроклімат у групах. Відповідно, такі форми роботи на уроці сприятимуть мотивації навчання в учнів. Стимулами навчання школярів, які вплинуть на розвиток їхнього відчуття дорослості, відповідальності, стануть “учнівський квиток” і “залікова книжка”, які містяться в кожному посібнику. Для подальшої розробки вчителями моделі діяльності та опанування технології духовно-економічного виховання молодших школярів їм було запропоновано окреслити всі ймовірні напрями, види духовної співпраці вчителя і школяра. Під час “мозкового штурму” вчителі визначили альтернативні форми духовно-економічного виховання: проведення економічних свят, турнірів, олімпіад, конкурсів, створення навчальних виховних ситуацій, які активізують дітей, надають їм можливість спробувати самостійно зорієнтуватися, прийняти рішення. Застосування методу “мозковий штурм” виявило збіг наших поглядів з поглядами педагогів. Обмін ідеями на практичних заняттях стимулював педагогів. Вони відзначили, що система напрямів духовно-економічного виховання не може бути повною без позакласної діяльності учнів. Серед засобів, форм духовно-економічного виховання, важливих для позакласної роботи вчителі називали інформаційно-пояснювальні (бесіда, лекція, диспут, збори тощо); наочно-ілюстративні (стенди, газети, екскурсії, виставки тощо); діяльнісно-практичні (участь у благодійних акціях, учнівських ярмарках). Модуль 2 передбачав перегляд відеоматеріалів, уроків, виховних, позашкільних заходів з економіки в початковій школі, що відображають взаємодію, яка ґрунтується на принципах особистісно орієнтованого навчання, діяльність з побудови індивідуальної освітньої траєкторії учнів. Це сприяло розвитку та вдосконаленню педагогічної майстерності вчителів з духовно-економічного виховання, підготовки та моделювання уроків. Модуль 3 (діагностико-аналітичний – 8 годин) містив вхідне та вихідне комплексне діагностування, установче заняття, захист індивідуальних та колективних творчих проектів у вигляді фрагментів уроку або виховного заходу з проблеми духовно-економічного виховання. Для вчителів, які мають вищу категорію, передбачалась участь у розробці програм, рекомендацій, керівництво методичними об’єднаннями та творчими групами. Наприкінці 2-тижневого навчання педагоги змогли визначити суттєві суперечності, на розв’язання яких мали спрямувати свій творчий пошук, сформулювати й теоретично обґрунтувати проблему, розпочати роботу над вивченням літератури, гіпотезою та метою дослідження. Порівняльні дані вхідного та вихідного діагностування, відгуки вчителів дають змогу стверджувати про зростання педагогічної майстерності педагогів. Висновки. Запропонована програма курсів сприяла підвищенню педагогічної майстерності вчителів початкових класів з духовно-економічного виховання школярів. Перспективи подальшої розробки проблеми полягають у розробці дистанційних проблемних курсів “Початки економіки” для вчителів початкових класів з метою поширення вчительської аудиторії, підвищення її педагогічної майстерності духовно-економічного виховання школярів. Література
|
|
О. В. Варецька Україна, м. Київ РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ ЯК УМОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОНКУРЕНТНОЗДАТНОСТІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ |
О. В. Варецька Україна, м. Запоріжжя, КЗ «Запорізький обласний інститут... ДУХОВНО-ЕКОНОМІЧНЕ ВИХОВАННЯ В ЄДИНОМУ ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ «СІМ’Я – ДНЗ – СУСПІЛЬСТВО» |
|
О. В. Варецька КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД – КОНЦЕПТУАЛЬНА ОСНОВА СУЧАСНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ Ключові слова: компетентнісний підхід, компетентнісна освіта, освітня компетентність, компетентність, компетенція, діяльнісний підхід,... |