РОЗВИТОК АДАПТАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ СОЦІАЛЬНО-ТРУДОВОЇ СФЕРИ В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ СХІДНОГО ПАРТНЕРСТВА
Процеси регіональної інтеграції мають значний вплив на соціально-трудову сферу країн-учасниць. Цей вплив може мати як позитивні, так і негативні наслідки для країн з різним рівнем економічного розвитку, що обумовлює завдання дослідження адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери в умовах реалізації геоекономічної стратегії України. Адаптаційний потенціал соціально-економічного розвитку країни має кількісні та якісні аспекти вимірювання та певні спільні риси для країн з різним рівнем економічного розвитку. Зокрема, підвищенню адаптаційного потенціалу спряють соціальна гнучкість (можливість реалізації здібностей кожної особистості), низький рівень корупції, інституційна зрілість, інноваційність, розвинута інфраструктура, потужний освітньо-науковий потенціал тощо. Аналіз теоретико-методологічних підходів щодо визначення специфіки та особливостей соціально-трудової сфери в умовах глобалізації дозволяє виокремити поняття адаптаційного потенціалу, який розглядається нами як здатність національного ринку праці реагувати на зовнішні (глобальні) та внутрішні (національні) ризики.
Попри дискусію, яка розгорнулась в науковій економічній літературі та засобах масової інформації в останні два роки в Україні щодо зміни геоекономічних пріоритетів, офіційною стретегічною метою нашої країни залишається євроінтеграція, яка може бути реалізована в рамках програми Східного партнерства. Не зважаючи на певні політичні кроки, які ускладнюють процес євроінтеграції, курс на інтеграцію з ЄС залишається незмінним. «Європейська інтеграція є стратегічною метою державної політики нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. На її досягнення направлені масштабні реформи, які реалізуються під керівництвом Глави нашої держави. Дієвим інструментом руху України по шляху євроінтеграції є ініціатива Східного партнерства ЄС», - сказав О. Вілкул [1] під час міжнародного форуму на Дніпропетровщині, який відбувся вперше поза межами ЄС у рамках Східного партнерства ЄС.
Передумовами розвитку адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери є адекватна викликам глобального конкурентного середовища державна регулятивна політика на ринку праці, соціальна політика, науково-технічна, інноваційна та освітня політики. Разом з тим, важливою складовою розвитку адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери є рівень розвитку громадянського суспільства та боротьба з корупцією. Тобто «дотримання цінностей та принципів свободи, демократії, поваги до прав людини та основних свобод, а також верховенства права, які лежать в основі політики Східного партнерства» [2] відповідає умовам розвитку адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери. На рівні чотирьох тематичних платформ до основних напрямків співпраці, що безпосередньо та опосередковано стосуються розвитку соціально-трудової сфери належать три: 1. «Демократія, належне врядування та стабільність»; 2. «Економічна інтеграція та наближення до політик ЄС»; 4. «Міжлюдські контакти». Відзначимо у цьому контексті, що на рівні тематичних платформ у рамках багатостороннього напрямку Східного партнерства по відношенню до шести країн (Україна, Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова) покладено початок співпраці в нових галузях, які безпосередньо впливають на розвиток адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери, зокрема: реформа державного управління, політики міграції та надання притулку.
У рамках Східного партнерства країни, що прагнуть євроінтеграції мають змогу здійснювати реальні кроки щодо вступу до ЄС. Наприклад, Угода про асоціацію між ЄС та Україною, підготовка якої завершена, включає Поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, тривають переговори про підписання подібних угод між ЄС та іншими учасниками Східного партнерства, які знаходяться на стадії завершення з Республікою Молдова, Грузією та Арменією, переговори щодо Угоди про Асоціацію з Азербайджаном – на стадії розвитку.
Для України особливого значення набуває двосторонній вимір Східного партнерства. Зокрема, в рамках розвитку адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери двосторонні відносини з ЄС реалізуються через Програму Всеохоплюючої інституційної розбудови та Програму регіонального розвитку. Відповідно до Програми регіонального розвитку підписано Меморандум про взаєморозуміння для започаткування Діалогу про регіональну політику та розвиток регіонального співробітництва між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України і Європейською Комісією, в якому серед цілей визначено «співробітництво та обмін інформацією з відповідних напрямів політики, що сприяють економічному росту, підвищенню конкурентоспроможності, рівня зайнятості та якості життя населення, а також покращенню територіального балансу» [3].
Таким чином, участь України у проекті ЄС «Східне партнерство» сприяє розвитку адаптаційного потенціалу соціально-трудової сфери, який розглядається нами як здатність національного ринку праці реагувати на зовнішні (глобальні) та внутрішні (національні) ризики.
Література:
1. На Дніпропетровщині відбувся міжнародний форум у рамках Східного партнерства ЄС. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/
2. Зустріч міністрів закордонних справ країн-учасниць Східного партнерства: висновки // «Європейський простір: портал проєвропейського громадянського суспільства України». – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://eu.prostir.ua/about/index.html
3. Меморандум про взаєморозуміння для започаткування Діалогу про регіональну політику та розвиток регіонального співробітництва між Міністерством регіонального розвитку та будівництва України і Європейською Комісією, 22 липня 2009 року. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www. zakon2.rada.gov.ua
Гасанов М.М.
Інститут світової економіки і міжнародних відносин НАН України, м. Київ, Україна
|