ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ


НазваЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Сторінка4/5
Дата13.03.2013
Розмір0.5 Mb.
ТипДиплом
bibl.com.ua > Економіка > Диплом
1   2   3   4   5

Реконструкція та розбудова: програма розвитку транспортної інфраструктури сприяє інтеграції в європейські ранспортні мережі

Організаційною формою транско­рдонних відносин, що склалися між ЄС та країнами-партнерами (Україною, Молдовою та Бєларуссю) є залучення останніх до розбудови Транс'європейських транспортних ко­ридорів. Територією України прохо-дить чотири з десяти загальноєвропей-ських Критських коридори: № 3, 5, 7, 9. Територією Молдови - № 9. Терито­рією Бєларусі - № 2, 9b.

Ключовим напрямком розвитку транспортної інфраструктури Європи є модернізація мультимодальних терміналів з метою наближення та відповідності об'єктів транспортної інфраструктури на території України, Молдови та Бєларусі до європейських стандартів. Більше того, ЄС зацікавлений у налагодженні співпраці між країнами-партнерами в інтересах розвитку спільних підходів до транспортної політики в регіоні.

З 2003 року проект ЄС “Удосконалення автомобільних та залізничних пунктів пропуску на кор­доні між Молдовою та Україною” спрямований на розробку потенційних методів залучення інвестицій в розвиток інфраструктури та покращення умов для автомобільного та залізничного транспорту шляхом скорочення часу проходження кордону через зменшення кількості вузьких прикордонних пунктів, прискорення процедур та підвищення безпеки, модернізації мультимодальних терміналів тощо.

Проект “Реконструкція транскордонної дороги в м.Чоп на угорсько-українському кордоні” спрямований на модернізацію транспортної транскордонної інфраструктури. За результатами проекту було реконструйовано контрольно-пропускний пункт із прилеглою дорогою, що поєднує угорське містечко Загони із українським Чоп. Ця частина дороги є складовою п'ятого Транс'європейського кори-дору, який поєднує Будапешт і Львів-Київ. Роботи з реконструкції повністю фінансувалися Єв­ропейським Союзом. Загальна вартість робіт складає 2,9 млн. євро. Реконструкція та модернізація даної частини дороги на угорсько-українському кордоні сприяє наближенню до європейських стандартів в даній сфері.

В інтересах розвитку транспортного транскордонного співробітництва здійснювався і проект по будівництву Ягодинського мосту та прилеглих до нього доріг (березень 2001 р. - серпень 2002 р.). Новий міст між Польщею (м.Дорогуск) та Україною (м.Ягодин) через р. Західний Буг напряму поєд-нав Київ та Варшаву. Будівництво мосту на 50% фінансувалося Урядом Польщі, на 50% - за рахунок гранту ЄС. Будівництво моста довжиною 180 м на три смуги здійснювалося польською будівельною компанією “Лодзь/Мостосталь” та складало 3,3 млн. євро.

Крім того, були розбудовані й прилеглі до Ягодинського мосту дороги з українського боку, що суттєво полегшило доступ та проходження через нього. Фінансування будівництва цих доріг у пов­ному обсязі покривалося грантом ЄС. Загальна довжина прилеглих доріг складає 4.35 км, вартість будівництва склала 3,6 млн. євро. Головним підрядчиком з українського боку виступила компанія “RITIE Stroom”. Одержувачем проектів будівництва нового мосту та прилеглих доріг в Ягодині ви­ступила Державна служба автомобільних доріг України “Укравтодор” спільно із Службою автомобільних доріг Волинської області.

Ці проекти є яскравими прикладами об'єднання зусиль з різних боків кордону заради спільних інтересів співробітництва й партнерства з розвитку транскордонних транспортних коридорів.
Медицина XXI століття: за підтримки ЄС реалізуються найважливіші реформи в медичній сфері

Уряди країн ЄС, як і України, Молдови та Бєларусі, розуміють, що здоров'я населення складає основу політичного та економічного процвітання країни.

Напрямками фінансування ЄС по реформуванню медичної сфери в Україні, Молдові та Бєларусі є такі програми:

1. Сприяння розвитку ефективного та дієвого фінансування й управління в сфері охорони здоров'я в Україні, а також сприяння створенню системи медичного страхування. На реалізацію даної мети націлений проект "Фінансування й управління в сфері охорони здоров'я, що розпочав свою роботу в січні 2004р.

Основними завданнями проекту є:

  • розробка та впровадження комплексної, життєздатної підготовки спеціалістів в сфері управління й фінансування системи охорони здоров'я для адміністративних кадрів різного рівня;

  • проведення інформаційних кампаній з підвищення рівня обізнаності населення, оцінка ефективності проведення таких кампаній.

2. Приведення фармацевтичного виробництва до європейських стандартів якості, а також запровадження фармакологічного контролю і відповідного рівня сертифікації медикаментів європейського зразку. Сьогодні в Європі розроблена система гарантії якості – сертифікат JMP (Відпо­відна виробнича практика), відповідно до якого фармакологічна інспекція повністю контролює процес виробництва медикаментів - від відбору надійних постачальників сировини до продажу медикаментів.

Важливо, що з 2003 р. запроваджувати європейську систему у виробництво медикаментів почала і Україна. Сертифікати JMP видаються відповідним департаментом Міністерства охорони здоров'я України.

Так, ідентичну європейській ліцензію на окремі препарати отримали чотири українських підприємства - Борщагівський хіміко-фармакологічний завод, компанія “Дарниця”, ВАТ “Фармак” та "Індар”. Завод “Фармстарт” побудований від початку на основі європейських стандартів фармаколо­гічного виробництва. В цілому, українськими заводами випускається близько п'ятдесяти препаратів з європейським сертифікатом. Хоча це лише 2% вітчизняних медичних препаратів, зроблено успішний крок до переходу до європейських стандартів у даній галузі.

Позитивами запровадження даної системи є і переваги на зовнішніх ринках:

  • участь у міжнародних тендерах;

  • відповідно до правил Світового банку та ВОЗ, молодим компаніям надаються пільги - зменшення податків на 15%;

  • в 2003 р. експорт українських медикаментів зріс на 26%;

  1. Реорганізація системи первинної медико-санітарної допомоги й запровадження основ європейської моделі сімейної медицини.

Саме такою є мета проекту “Профілактичні та первинні заходи з охорони здоров'я в Україні, Києві та інших областях”, який в жовтні 2002 р. почав реалізацію завдань проекту.

Очікуваним результатом проекту має стати модель профілактичної медичної допомоги для подальшого впровадження на національному рівні, в основі якої - стимулювання лікарів до якісного медичного обслуговування. Складовою такої моделі є доступна та своєчасна допомога, ефективне ви-користання ресурсів, задоволення потреб пацієнта, результативність лікування.

До реалізації проекту підключилося 6 амбулаторій сімейної медицини в М.Хмельницький, 11 сільських амбулаторій в Сакському районів АР Крим, які реорганізовані у сімейні амбулаторії, й 13 сімейних амбулаторій в Михайлівському районі Запорізької області.

В рамках проекту проводяться навчальні курси для лікарів з метою поглиблення знань та навичок сімейної медицини. Особливість цілісного підходу до лікування полягає у використанні методів консультування, розширенні спектру послуг й, головне, у пропагуванні здорового способу життя і профілактики захворювань.

Якість та інновації - до європейських стандартів життя!

В силу визначених історичних умов розуміння стандартів життя в країнах Європейського Союзу та в країнах-партнерах пострадянського простору декілька різниться. Під стандартами життя в Європі все більше сьогодні розуміють комплекс екологічних, економічних, соціальних заходів, націлених на безпечний та пов­ноцінний спосіб життя.

Саме тому наближення до європейських стандартів життя передбачає гармонізацію й адаптацію норм та принципів, пов'язаних із забезпеченням якісного способу життя в широкому розумінні.

Європейський Союз приділяє велике значення даному аспекту співробітництва з Україною, Молдовою та Бєларуссю.

Прикладами тому є програми допомоги й співпраці в соціальній, медичній та екологічній сферах, які спрямовані на пропагування та підтримку здо­рового способу життя.

Якісне життя передбачає якісні продукти, якісну воду, безпечні товари, доступ до інформації про якість товарів та послуг.

Одним з успішних напрямків впровадження євро­пейських стандартів є надання допомоги з боку ЄС на покращення якості питної води. В рамках ЄС загальноприйнятими є наступні принципи водної політики:

  • високий рівень захисту;

  • принцип попередження;

  • профілактичні заходи;

  • очищення забруднених стоків;

  • принцип “хто забруднив - той і платить”;

  • інтеграція природоохоронних пріоритетів в політику розвитку інших сфер діяльності (сільсь-кого господарства, транспорту, енергетики).

Початком роботи в даному напрямку зближення з такими підходами є проект ЄС “Управління та оперативна підтримка забезпечення якості води та водостічних споруд для Маріуполя” (вересень 1999 р. - вересень 2002 р.). Головна мета проекту - сприяння в посиленні організаційного потенціалу Маріупольської водоочищувальної системи з тим, щоб вона могла досягти самостійного рівня фінансового забезпечення, а також підвищити функціональні можливості системи через програми реструктуризації та підтримки. Одним з ключових завдань проекту було покращення якості послуг з водопо­стачання. В результаті реалізації проекту був підготовлений трирічний фінансовий план; запроваджена міжнародна розрахункова система за водопостачання, тарифна сітка зокрема; запроваджені принципи збору платежів та закладені основи стандартизації в сфері підвищення якості надання по­слуг споживачам; проведені тренінги щодо підвищення професійного рівня співробітників системи водопостачання з акцентом на рівень взаємин між керівним та обслуговуючим персоналом. Особливо важливо, що були розроблені й закладені основи програми щодо підвищення якості води й послуг з її доставлення, що передбачає заміну й реконструкцію обладнання.

Важливим моментом тепер є розуміння того, що чиста вода - запорука здорового харчування і якісного способу життя.
Турботу та добробут - в кожну родину!

Проекти соціальної допомоги ЄС



Один з ключових напрямків діяльності ЄС в Україні, Молдові та Бєларусі - допомога у рефор­муванні існуючої системи соціального захисту населення в умовах переходу до ринкової економіки. Особлива увага приділяється розробці новітніх механізмів надання та фінансування соціальних по­слуг найуразливішим верствам населення: вирішенню проблеми бідності, захисту дитинства, подо­ланню насильства проти жінок.

Основні пріоритети програми допомоги у реформуванні соціального сектору полягають в ско­роченні та управлінні соціальними ризиками у питанні бідності, створенні ефективно функціонуючої цільової системи соціального захисту, удоскона-ленні адміністративної системи соціальної допо­моги.

Так, в Молдові в рамках Програми продовольчої безпеки Європейської Комісії проводяться заходи по зниженню рівня бідності, надаючи фінансову підтримку найбіднішим: сім'ям з низьким рів­нем прибутків, в яких є діти, одиноким матерям, сім'ям з дітьми-інвалідами, особливо в сільській місцевості (в 2003 р. виділено 10.4 млн. євро). В рамках програми надається допомога в забезпе­ченні своєчасних виплат у повному обсязі та адресних компенсацій окремим категоріям населення, так як для багатьох сімей ці виплати - єдине джерело грошового доходу.

Останнім часом простежується тенденція до розширення соціальної роботи серед найуразливіших груп населення: жінок, молоді та дітей. Однак державний сектор не в змозі охопити весь спектр вирішення нагальних соціальних проблем цих категорій населення. Громадянське суспільство залежить від активної позиції її членів, важливу роль в цьому процесі відіграють неприбуткові громадські організації. Це призводить до зростання ролі недержавного сектору у соціальній роботі в громадах, особливо на регіональному рівні, в сільській місцевості, де досі практична підготовка активістів громадських організацій перебувала на вкрай низькому рівні.

Особлива увага ЄС приділяється розвитку волонтерського руху в Україні, Молдові та Бєларусі - поширенню досвіду країн Західної Європи у роботі з волонтерами, створенню волонтерських про­грам, роботі з волонтерами у недержавних громадських організаціях, проведенню спеціалізованих тренінгів.

В 2002 р. в Україні завершився проект ЄС, спрямований на створення мережі центрів соціальної допомоги молоді та сім'ям, що перебувають у скрутному становищі. Розроблена та впроваджена мо­дель надання таких послуг в ряді районів Київської області (Бровари, Біла Церква, Вишгород).

В продовження цієї ініціативи в Україні стартував Проект ЕигореАісІ "Розвиток громадянського суспільства в м. Києві та обраних регіонах". В рамках проекту було започатковано ряд важливих заходів: створення локальних інформаційно-ресурсних центрів у територіальних громадах, розроблені навчальні програми для активістів неурядових організацій через проведення низки тренінгів та консультацій, створені умови для ефективної взаємодії місцевих органів влади та НУО, що надають со­ціальні послуги різним верствам населення.

Так, з метою покращення системи надання соціальних послуг особам, що перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги, в Сумській та Херсонській областях в лютому 2004 р. було відкрито обласні Центри соціального партнерства. Провідна ідея проектів полягає в розширенні можливостей сільських громад у подоланні соціальних проблем жінок, молоді та дітей та у наданні їм соціальних послуг за новітніми технологіями через створення сприятливих умов для ділового партнерства.
З програмою ТЕМПУС - до єдиного освітнього простору в Європі!

Саме культурно-освітня інтеграція, що має охопити галузі середньої і вищої освіти, науку, культуру, є важливим напрямком процесу входження до Європи. Активну участь в цьому процесі мають взяти вищі навчальні заклади України.

Одним з найбільш важливих та дієвих інструментів інтеграції України до європейської спільноти, включаючи й культурно-освітню інтеграцію, є співробітництво країни з Європейським Союзом в галузі освіти в рамках програми ТЕМПУС.

ТЕМПУС (Трансєвропейська програма партнерства у сфері вищої освіти) існує з 1990 р. та спрямована на вдосконалення систем вищої освіти в країнах-партнерах ЄС. В основу програми покладено усвідомлення важливої ролі вищих навчальних закладів в процесі соціального, економічного та культурного розвитку. Саме вони є джерелом спеціалізованих знань, людських ресурсів та центрами підготовки нової генерації політичних лідерів.

З 1993 р. програма ТЕМПУС діє в Україні, Молдові та Бєларусі. З 1993 по 2000 рр. програмою було підтримано понад 100 проектів у близько 50 університетах. На даний час в університетах України, Молдови та Бєларусі реалізується 46 спільних європейських проектів (відповідно 32, 5 та 9) та ціла низка додаткових і структурних заходів. Крім того, викладачі та співробітники адміністративних органів освіти України, Бєларусі та Молдови мають можливість індивідуальних стажувань в країнах ЄС, так само як можуть запрошувати своїх європейських колег для короткострокових консультацій.

Діяльність програми ТЕМПУС в Україні, Молдові та Бєларусі спрямована на підтримку процесу реформування системи вищої освіти за допомогою:

  • утворення нових та модернізації існуючих навчальних програм та курсів;

  • реструктуризації навчальних закладів;

  • спільної діяльності організацій (навчальних та неакадемічних) з визначених дисциплін;

  • матеріально-технічної підтримки вищих навчальних закладів (підтримка діяльності бібліотек, передплата наукових журналів, придбання інформаційно-комунікаційного обладнання тощо).

Одним з пріоритетних напрямків програми з початку 90-х рр. стало сприяння утворенню у трьох державах системи Європейських студій, яка б включала в себе спеціалізації з європейської проблематики в галузі економіки, історії, політичних наук, права, мовознавства тощо. В ряді університетів (Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка, Одеський національний університет імені І.І.Мечникова, Тернопільська академія народного господарства, Державний університет Молдови, Білоруський державний університет тощо) було відкрито Центри європейських досліджень з метою координації роботи з підготовки і впровадження системи нових спеціальностей та спеціалізацій з єв­ропейських студій, здійснення наукових досліджень з проблем розвитку європейського регіону, по­ширення навчального, методичного та наукового досвіду з європейських досліджень серед вищих навчальних закладів трьох країн, поглиблення всебічних стосунків з провідними зарубіжними осві­тянськими та дослідницькими центрами.

Зрозуміло, що десятирічний досвід діяльності програми ТЕМПУС є лише початком тієї великої роботи, яку належить здійснити в процесі реформування політичного та соціально-економічного життя. Проте саме завдяки програмі, через розширення міжнародних контактів вищі навчальні заклади і громадськість трьох країн мають можливість інтегруватися в світовий та загальноєвропейський науково-освітній простір.

1   2   3   4   5

Схожі:

Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Ю. В. Лєснікова, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників...
Добровольська Людмила Насибівна, методист лабораторії дошкільної та початкової освіти Черкаського обласного інституту післядипломної...
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників

ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ
Месевря О.І., завідувач лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних...
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ
Підоплічко М. Д., завідувач відділу інновацій та перспективного педагогічного досвіду Черкаського обласного інституту післядипломної...
“Виховувати, граючи
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників, завідувач лабораторії виховної роботи
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників Черкаси 2008
Укладачі: С. А. Гаряча, завідувач лабораторії дошкільної та початкової освіти ЧОІПОПП
Міністерство освіти і науки України Головне управління освіти і науки...
А. К. Кравцов, методист Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, підполковник
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Професійно-педагогічна самореалізація педагога в умовах інформаційно-комунікаційного простору
ЧЕРКАСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ
Дидактичні матеріали для оцінювання теоретичних знань учнів із навчальних модулів
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка