|
|
Скачати 3.68 Mb.
|
Таблиця 6.1Переваги та недоліки здійснення бартерної операції
При віднесенні операції до бартерної слід враховувати її характерні особливості:
При укладенні бартерного договору слід чітко визначити номенклатуру зустрічних постачань, а також збалансувати за вартістю експортну й імпортну частини угоди. Визначення сторін у бартерному контракті відрізняється тим, що кожна з них одночасно є і продавцем, і покупцем. Тому в контракті вказується тільки назва фірми. Ціни бартерного контракту узгоджуються на однакових базисних умовах поставок, а потім до них робляться поправки, що враховують реальні витрати, пов’язані з процесом поставок. Загальна сума контракту підраховується сторонами після внесення до ціни поправок, що враховують базисні умови, а обсяги взаємних поставок коригуються таким чином, щоб їхні вартості були однакові. Мито, податки та збори кожна з сторін контракту сплачує в своїй країні самостійно без будь-яких взаємних розрахунків. Порядок пред’явлення претензій за строками поставок, за кількістю, номенклатурою та якістю товарів, а також методи підрахунку збитків та штрафних санкцій за неналежне виконання сторонами зобов’язань по бартерному контракту аналогічні тим, які були викладені для контрактів купівлі-продажу. Бартерні контракти можуть містити узгоджені сторонами умови, які передбачають, що відшкодування доведених збитків та виплата нарахованих штрафних санкцій здійснюється в грошовій формі. Якщо такі умови в бартерному контракті відсутні, то у відношенні сторін можуть виникнути різні ситуації. У тому випадку, коли претензії пред’явлені фірмі, яка першою доставила товари, інша сторона за умовами контракту може:
Більш складним є стан першого постачальника, який виконав свої зобов’язання і зіткнувся з тим, що другий постачальник не тільки запізнився з поставкою, але і відвантажив товар, який не відповідає передбаченим в контракті характеристикам. Вимога поставити товар для покриття понесених збитків часто є безглуздою. Це найбільш типова ситуація, яка трапляється при бартерному обміні. На жаль, достатньо ефективного виходу із такої ситуації не передбачено. Однією з проблем бартерних угод є вартісна оцінка товарів. На окремі товари контрактні ціни визначаються суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності відповідно до індикативних цін. Індикативні ціни – це ціни на товар, що склалися або складаються на відповідний товар на ринку експортера або імпортера на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання і умов здійснення розрахунків, визначених відповідно до законодавства України. Індикативні ціни можуть встановлюватися на товари:
Негативною стороною бартерної угоди є суб’єктивне заниження оцінки експортованих товарів і збільшення оцінки імпортованих товарів з метою накопичення іноземної валюти в закордонних банках. Для усунення цих антидемпінгових операцій, виручка від реалізації продукції в межах бартерної операції з метою оподаткування визначається, виходячи із звичайних цін на таку продукцію на дату проходження митного контролю товару, що експортується. Звичайна ціна на продукцію – це ціна, не нижча за середньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації. Звичайну ціну визначає як ціну реалізації товарів (робіт, послуг) продавець, включаючи суму нарахованих (сплачених) відсотків, вартість іноземної валюти, яка може бути отримана у разі їх продажу особам, не пов’язаним з продавцем за звичайних умов ведення господарської діяльності. При цьому обсяги реалізації аналогічної продукції протягом вказаного терміну повинні бути більші, ніж на 20 % обсягів реалізації в межах бартерної операції. В інших випадках звичайна ціна повинна бути на рівні фактичної собівартості продукції, що відпускається за бартером. Індикативні або звичайні ціни на товари (роботи, послуги) для застосування їх для податкових або митних цілей установлюються на підставі статистичної оцінки рівня цін реалізації таких товарів (робіт, послуг) на внутрішньому ринку України, яка проводиться уповноваженим державним органом у визначеному ним порядку. Отже, звичайна ціна – це ціна, що склалася на певний момент часу, на конкретний вид товарів (робіт, послуг) виходячи з ринкової кон’юнктури. На товари, для яких установлено індикативні ціни, звичайні ціни встановлюються на рівні індикативних. Що стосується визначення звичайних цін на товари, до яких не застосовуються індикативні ціни, то в цьому випадку необхідно користуватися довідковими цінами, що публікуються, залежно від характеру бартерної операції: при внутрішньоукраїнському обміні – в довіднику Державного комітету статистики України «Середні ціни та індекси», при міжнародному – в бюлетені Держзовнішінформу «Огляд цін українського і світового товарного ринків». Якщо в зазначених виданнях немає необхідної інформації, то можна скористатися біржовими даними, даними з прайс-листів різних фірм тощо. При митному оформленні товарів, що експортуються за бартерними контрактами, слід враховувати наступну особливість – у вантажній митній декларації у графі 24 «Характер угоди» проставляється код «51» (переміщення товарів у порядку прямого товарообміну (бартерна угода). Підприємства, які здійснили експорт або імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти робочих днів з дня підписання акта або іншого документа повідомити про факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг):
Неподання або несвоєчасне подання такої інформації тягне за собою нарахування пені в розмірі одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг). Органи державної митної служби України здійснюють контроль за надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та інформують органи державної податкової служби про порушення строків надходження товарів. У випадку, якщо нерезидент замість постачання імпортної частини контракту виконує свої зобов’язання шляхом перерахування грошових коштів на рахунок резидента – суб’єкта зовнішньоекономічної діяльності, підставою для зняття угоди з митного контролю є:
Датою виникнення податкових зобов’язань при здійсненні бартерних операцій з нерезидентами є дата оформлення експортної вантажної митної декларації, що підтверджує вивіз товарів, а для робіт (послуг) – дата оформлення документа, що підтверджує факт виконання робіт (надання послуг) нерезиденту. Датою збільшення валових витрат вважається дата, на яку припадає будь-яка з дій, що відбулася раніше:
Оскільки при бартерних операціях грошові кошти не перераховуються, валові витрати виникають за датою оприбуткування товару, а для робіт (послуг) – за датою підписання акта, що підтверджує факт отримання їх результатів. Податковий облік розрахунків в інвалюті здійснюється в загальноприйнятому порядку, тобто відповідно до п. 7.3 Закону про прибуток як для експортних та імпортних операцій. При експорті матеріальних цінностей за межі митної території України шляхом бартерних операцій сума податку на додану вартість, сплачена при придбанні сировини, матеріалів, інших матеріальних цінностей, нематеріальних активів відображається по дебету відповідних рахунків обліку запасів, товарів і не відноситься до складу податкового кредиту. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які експортуються за бартерними угодами. 2. Бухгалтерський облік бартерних операцій В бухгалтерському обліку бартерні угоди відображаються як по експортних, так і по імпортних операціях. Після здійснення бартерної угоди здійснюється залік взаємних вимог суб’єктів бартерного контракту. Особливості бухгалтерського обліку бартерних операцій полягає в тому, що:
Слід зауважити, що для правильності відображення в бухгалтерському обліку товарообмінних (бартерних) операцій необхідно враховувати, що П(С)БО передбачають існування ще і справедливих цін. Залежно від величини цих цін підприємством визначаються первісна вартість отриманої за бартерним контрактом продукції, а також дохід від такої операції. Справедлива вартість – це сума, за якою може бути здійснено обмін активу в результаті операції між проінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами. Для підприємства, яке провадить бартерну операцію, з метою бухгалтерського обліку істотне значення має справедлива вартість отриманої продукції. Справедливу вартість необхідно визначати по кожній партії отриманої продукції. З метою спрощення бухгалтерського обліку рекомендується встановлювати договірну вартість цінностей, якими обмінюються, на рівні справедливої. Якщо ж бухгалтеру цього досягти не вдається, необхідно мати достатню кількість аргументів на користь того, що договір укладено за ринковими (справедливими) цінами, тобто:
При бартерному обміні існує ще один важливий нюанс – обмін може бути здійснений як подібними (однаковими за призначенням і справедливою вартістю), так і неподібними (різними за призначенням та/або справедливою вартістю) активами. Від визнання активів подібними чи неподібними залежить відображення в обліку бартерних операцій. Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» при обміні подібними активами дохід не визнається. Навпаки, при обміні неподібними активами дохід «визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг, отриманих або належних до одержання підприємством, зменшеним або збільшеним відповідно на суму переданих чи отриманих грошових коштів та їх еквівалентів». У тому випадку, коли визначити справедливу вартість отриманих активів неможливо, дохід визнається за справедливою вартістю активів, робіт, послуг (крім грошових коштів та їх еквівалентів), переданих за таким бартерним контрактом. Особливу увагу слід приділити визначенню первинної вартості отриманих за бартерним контрактом активів. Отримані запаси в бухгалтерському обліку оприбутковуються за первісною вартістю, яка при проведенні подібного бартеру дорівнює балансовій вартості переданих запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх справедливу вартість, то первісною вартістю отриманих запасів є їх справедлива вартість. Якщо здійснюється обмін неподібними активами, то первісною вартістю виступає справедлива вартість переданих запасів, збільшених (зменшених) на суму грошових коштів чи їх еквівалентів, що була передана (отримана) в процесі обміну. Датою виникнення податкових зобов’язань вважається дата, що відбулася раніше, а саме:
Дата виникнення податкового кредиту визначається за датою здійснення заключної (балансуючої) операції. Таким чином, якщо імпортна частина контракту передує експортній, то право на податковий кредит виникає тільки за датою експортної поставки, а в разі відвантаження товару, що експортується, частинами – пропорційно кожному з експортних відвантажень. Таким чином, діє механізм сторнування податкового кредиту, сплаченого при придбанні товарів, які згодом експортуються за бартерними угодами. Розглянемо приклади відображення зовнішньоекономічних бартерних операцій. Приклад 6.1. Підприємство відвантажило в межах бартерного договору продукцію на експорт вартістю 1 000 дол. США, курс НБУ на момент відвантаження складав 8,3 грн за дол. США. Згодом підприємство одержало за імпортом товари на суму 1 000 дол. США, які були розмитнені при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США. Митні збори і мито складають 0,2 і 10 % митної вартості товарів. Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 6.2). Таблиця 6.2 Відображення в обліку бартерних операцій (І подія – експорт)
Приклад 6.2. Підприємство одержало за імпортом в межах бартерного договору товари на суму 1 000 дол. США, курс НБУ складав 8,3 грн за дол. США. Потім підприємство відвантажило на експорт товари вартістю 1 000 дол. США при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США. Митні збори і мито складають 0,2 і 10 % митної вартості товарів. Відобразити ці дії в бухгалтерському обліку (таблиця 6.3). Таблиця 6.3 Відображення в обліку бартерних операцій (І подія – імпорт)
У бухгалтерському обліку нарахування пені відображається по дебету субрахунка 948 «Визнанні штрафи, пені, неустойки» рахунка 94 «Інші витрати операційної діяльності» та кредиту субрахунка 685 «Розрахунки з іншими кредиторами» рахунка 68 «Розрахунки за іншими операціями». Потім сума пені списується з кредиту субрахунку 948 у дебет рахунка 79 «Фінансові результати». Якщо підприємство веде бухгалтерський облік із застосуванням 8-го і 9-го класів рахунків, ця операція спочатку відобразиться по дебету рахунка 84 «Інші операційні витрати» в кореспонденції з кредитом субрахунка 685, потім з кредиту рахунка 84 сума нарахованої пені спишеться в дебет субрахунка 948. У кінці року або місяця сума нарахованої пені списується з кредиту рахунка 948 в дебет рахунка 79. Якщо підприємство веде бухгалтерський облік без застосування 9-го класу рахунків, то у цьому випадку сума нарахованої пені в кінці року або місяця буде списуватися з кредиту рахунка 84 у дебет рахунка 79. Сплата пені відобразиться по дебету субрахунка 685 і кредиту субрахунка 311 «Поточні рахунки в національній валюті» рахунка 31 «Рахунки в банках». Для підприємств, що здійснюють експортно-імпортні операції з роботами, послугами у межах бартерного договору (контракту), передбачено ряд додаткових вимог, а саме: протягом 5 робочих днів з моменту підписання акта виконаних робіт, послуг чи іншого аналогічного документа необхідно повідомити:
Повідомлення подається у двох примірниках за встановленою формою. За неподання або несвоєчасне подання такої інформації передбачено застосування щодо підприємства пені у розмірі 1 % від вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожен день прострочення. При цьому загальна сума пені не може перевищувати вартості таких товарів (робіт, послуг). Сума нарахованої пелі не повинна перевищувати суму дебіторської заборгованості за таким договором (контрактом). Якщо заборгованість за бартерним договором (контрактом) виникла внаслідок непереборної сили або форс-мажору, строки здійснення такої операції (90 календарних днів або 60 – за високоліквідними товарами) призупиняються і пеня за їх порушення не нараховується і не стягується протягом строку дії таких обставин. За бартерними договорами (контрактами), що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів спеціального призначення, пеня за порушення строків ввезення товарів (робіт, послуг), що імпортуються за цими договорами, не застосовується за наявності у резидента разового індивідуального дозволу Мінекономіки України. Якщо у процесі виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) виникають розбіжності у зв’язку з невиконанням іноземним партнером своїх зобов’язань, які не можна вирішити шляхом переговорів, або якщо іноземний партнер свої претензії у зв’язку з невідповідністю якості отриманої продукції не може підтвердити встановленими документами, то такі питання можуть вирішуватися у судовому порядку. Тільки товарообмінні (бартерні) операції суб’єктів зовнішньоеко-номічної діяльності, що здійснюються без розрахунків через банки, належать до ліцензування Міністерством економіки України. Враховуючи, що залік між суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності зустрічних однорідних вимог не заборонений законами України, укладання таких угод не може привести до санкцій, передбачених законодавством про розрахунки в іноземній валюті. Наявність належним чином оформлених документів, що припиняють зобов’язання по зовнішньоекономічних угодах шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, є підставою для зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій своїх клієнтів. 3. Поняття операцій з давальницькою сировиною та особливості їх оформлення Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфабрикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземними замовниками (чи закуплені іноземними замовниками за іноземну валюту в Україні) або вивезені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дорученням виконавцем) або вивезенням до іншої країни. Готова продукція може бути реалізована в Україні, якщо давальницька сировина, з використанням якої виготовлено цю продукцію, ввезена іноземним замовником на митну територію України чи закуплена іноземним замовником за іноземну валюту в Україні. Право власності на імпортовану давальницьку сировину та вироблену з неї готову продукцію належить іноземному замовнику. Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), вивезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату. До операції з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах належать операції, у яких сировина замовника, на конкретному етапі її переробки, становить не менше 20 % загальної вартості готової продукції. Замовник – це суб’єкт господарської діяльності, який надає давальницьку сировину. Виконавець – це суб’єкт господарської діяльності, який здійснює переробку, збагачення, використання давальницької сировини. Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з використанням давальницької сировини (крім тієї частини, що використовується для проведення розрахунків з її переробки) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем. Законодавством передбачені операції з переробки давальницької сировини в різних митних режимах:
При експорті/імпорті давальницької сировини готова продукція залежно від умов контракту може бути:
Давальницька сировина, що ввозиться на митну територію України іноземним замовником, обкладається ввізним митом за ставками єдиного митного тарифу України, податками та зборами, що справляються у разі ввезення товарів. Сплата ввізного мита, податків та зборів (крім митних зборів) проводиться українським виконавцем шляхом видачі простого векселя державної податкової інспекції за місцезнаходженням виконавця з терміном платежу, що дорівнює терміну здійснення операції з давальницькою сировиною, але не більше як на 90 календарних днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації. Сума, обумовлена векселем, визначається у валюті контракту на переробку давальницької сировини. У разі вивезення готової продукції в повному обсязі, передбаченому у контракті, за межі митної території України у період, що не перевищує 90 календарних днів або в інші офіційно дозволені терміни, вексель погашається і ввізне мито, податки та збори (крім митних зборів) не справляються. Вексель погашається також у разі часткового вивезення готової продукції, передбаченого умовами контракту, за межі митної території України, якщо український виконавець документально підтвердить оплату ввізного мита, податків та зборів, які повинні бути сплачені при ввезенні в Україну частини сировини, з якої вироблено не вивезену з України готову продукцію. Для визначення суми платежу мита, податків та зборів вартості давальницької сировини, що перераховується у валюті України за офіційним валютним курсом Національного банку України на день платежу за векселем. Готова продукція, що виготовлена з давальницької сировини, ввезеної іноземним замовником на територію України, і вивозиться з митної території України, не обкладається вивізним (експортним) митом та іншими податками і зборами (крім митних зборів), які справляються при експорті товарів, і не підпадає під режим ліцензування та квотування. За частину давальницької сировини або готової продукції, отриманої як оплату за виконану роботу, український виконавець сплачує ввізне мито, податки та збори, що справляються при бартерних операціях. Давальницька сировина може закуповуватися іноземним замовником на митній території України у суб’єктів підприємницької діяльності України за іноземну валюту. Контрактна вартість готової продукції, яка підлягає ввезенню на митну територію України, має бути не меншою від митної вартості давальницької сировини. У разі ввезення готової продукції або повернення в Україну валютної виручки від реалізації готової продукції у повному обсязі у період, на який надається відстрочка платежу, вексель погашається і вивізне мито, податки, збори (крім митних зборів) не справляються. Зовнішньоекономічні операції з вивезеною давальницькою сировиною здійснюються з метою її переробки іноземним виконавцем на продукцію (товари) за умовами складеного договору (контракту). Зовнішньоекономічний контракт на переробку давальницької сировини повинен визначати:
Переміщення через митну територію України давальницької сировини і готової продукції підлягає обов’язковому декларуванню на митниці. Оприбуткування, зберігання і витрата давальницької сировини здійснюються на підставі наступних супровідних документів:
Операції з давальницькою сировиною в обов’язковому порядку необхідно ставити на контроль в митному органі. За необхідності, на запит митних органів або податкових адміністрацій, визначення операцій як операцій з давальницькою сировиною, здійснює Міністерство економіки України на підставі акта експертизи, виданого Торговельно-промисловою палатою України або регіональними торговельно-промисловими палатами, які мають право зробити такий висновок. 4. Особливості бухгалтерського обліку операцій з давальницькою сировиною Порядок відображення зазначених операцій у бухгалтерському обліку визначається їх економічною суттю. Облік у замовника Право власності на давальницьку сировину, передану в переробку на сторону, належить замовнику, отже така сировина в замовника враховується на балансовому рахунку 20 «Сировина і матеріали». Факт передачі давальницької сировини виконавцю оформляється записом: дебет 206 «Матеріали, передані в переробку» і кредит 201 «Сировина і матеріали». Витрати з оплати послуг інших організацій з переробки давальницької сировини в замовника відображаються по дебету рахунку 28 «Товари» і кредиту рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками». При отриманні готової продукції з давальницької сировини замовник списує вартість давальницької сировини по кредиту рахунка 206 «Матеріали, передані в переробку» в дебет рахунка 28 «Товари». Замовник, що є власником давальницької сировини і виробленої з неї готової продукції, веде облік своєї діяльності виходячи з того, що ця діяльність виробнича. Підприємство-замовник придбаває сировину для виробництва продукції, потім залучає інше підприємство до переробки цієї сировини і в результаті отримує готову продукцію. Облік виробництва готової продукції і калькуляцію її собівартості здійснює замовник, при цьому послуги переробника включаються до складу затрат замовника на виробництво готової продукції. Замовником дохід визнається після відвантаження продукції покупцеві. Собівартість реалізованої продукції визначається в сумі вартості сировини, переданої в переробку, і вартості послуг переробника, які припадають на реалізовану продукцію. У деяких випадках слід урахувати інші витрати, наприклад, втрати від браку. Усі інші витрати, що можна віднести до адміністративних витрат по збуту й інших операційних, списуються у витрати періоду в загальному порядку. У балансі замовника відображаються такі показники:
Облік у виконавця У виконавця давальницька сировина відображається на забалансовому рахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки» за цінами, вказаними в договорі. Готова продукція, виготовлена з давальницької сировини, також відображається на забалансовому рахунку 023 «Матеріальних цінності на відповідальному зберіганні» підприємства-виробника. Сума витрат з переробки сировини у виконавця відображається на балансовому рахунку 23 «Виробництво» з подальшим списанням на субрахунок 903 «Собівартість наданих послуг» у момент реалізації. Реалізація послуг відображається за дебетом субрахунка 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» і кредитом субрахунка 703 «Дохід від реалізації робіт та послуг». Переробник ураховує вартість отриманої давальницької сировини і виробленої з неї готової продукції на забалансовому рахунку, оскільки до нього не переходить право власності на такі сировину і продукцію. Предметом діяльності переробника є надання послуг з переробки чужої сировини, відповідно його дохід і витрати визнаються у зв’язку з такою переробкою. Згідно з П(С)БО 15 «Дохід» при наданні послуг дохід визнається виходячи із ступеня завершеності операції з надання таких послуг на дату балансу, якщо можна достовірно оцінити результат цієї операції. У цьому випадку ступінь завершеності послуг з переробки давальницької сировини можна оцінити за кількістю одиниць виробленої готової продукції. Підтвердженням обсягу наданих послуг є підписаний обома сторонами акт про надання послуг. Зручно оформляти такий акт щомісяця (щокварталу), періодично визнаючи обсяг наданих послуг і кількість виготовленої готової продукції. Оплата послуг переробника може здійснюватися грошовими коштами, сировиною, готовою продукцією, виробленою з давальницької сировини, або з використанням усіх форм оплати одночасно. Якщо оплата здійснюється сировиною або продукцією, то в даному випадку відбувається обмін запасів на послуги. Сума доходу й оцінка запасів, отриманих у результаті бартерної операції, визначаються в порядку, передбаченому для бартерних операцій. Детальніше ці питання висвітлюються в розділі «Бартерні товарообмінні операції». Зупинимось на даті визнання доходів і витрат в обох сторін. 1. Датою визнання доходу замовника є дата відвантаження сировини переробнику (якщо оплата проводиться сировиною) або дата надання переробником послуг (якщо оплата проводиться готовою продукцією). Отримані від переробника послуги включаються до складу прямих витрат замовника на виробництво готової продукції. Датою визнання витрат буде дата надання переробником своїх послуг. 2. Датою визнання доходу переробника є дата надання послуг, визначена на підставі оформленого сторонами відповідного акта. Витрати переробника, пов’язані з переробкою давальницької сировини, визнаються у міру їх здійснення. Кількісно-гатунковий облік сировини на складі веде підприємство, що є замовником згідно з договором переробки давальницької сировини. Облік ведеться на картках складського обліку за типовою формою № М-12, затвердженою наказом № 193. При оприбуткуванні готової продукції, отриманої від переробника давальницької сировини, замовник оформляє прибуткові ордери за формою № М-4, на підставі яких заповнюються картки складського обліку. У бухгалтерії замовника оформляються накопичувальні відомості кількісно-сумарного обліку матеріалів по рахунку 206 «Матеріали, передані в переробку». Так само ведеться облік готової продукції. Передача сировини і готової продукції від замовника до виконавця і назад оформляється накладними в загальновстановленому порядку. В обліку виконавця рух давальницької сировини і виготовленої з неї готової продукції ведеться за замовниками, видами сировини і за місцями їх зберігання і переробки. Надання послуг з переробки давальницької сировини підтверджується актом про надання послуг, підписаним обома сторонами. Розглянемо приклади відображення операцій з давальницькою сировиною. Приклад 6.3. Іноземна фірма 20.08 ввезла на територію України давальницьку сировину вартістю 5 000 дол. США для переробки на ТОВ «Грант» з умовою сплати послуг з переробки грошовими коштами в сумі 4 000 дол. США. Курс НБУ на 20.08 – 8,3 грн за дол. США. При ввезенні сировини на суму мита – 400 грн та ПДВ було видано простий вексель. Митний збір склав 50 грн. Фактична собівартість переробки становила 4 300 грн. Готова продукція була відвантажена замовнику 10.09. Курс НБУ – 8,0 грн за дол. США. Кошти від замовника надійшли на валютний рахунок ТОВ «Грант» 20.09. Курс НБУ – 8,2 грн за дол. США. Відобразити ці події в бухгалтерському обліку (таблиця 6.4). |
|||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
КУРСОВА РОБОТА Транспортні договори, їх система та правове регулювання ЗМІСТ Вступ Вступ с. 3-5 |
РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА З дисципліни: Принципи і методи аналізу художнього твору Спеціальність Враховується знання студентів, набуті при вивченні курсів "Вступ до літературознавства", "Вступ до мовознавства" та ін. Безсумнівний... |
|
Модуль Олени Горошко і Джулі Снайдер-Юлі Вступ до ґендерних аспектів... Вступ: Мета цього модуля – ознайомити студентів із тим, як ґендерні відмінності конструюються за допомогою дискурсу електронної комунікації... |
Взаємодія школи та родини – один з вирішальних факторів успішного виховання дітей Школа. Як багато чекань, надій, хвилювань пов'язують діти, батьки, учителі з цим словом. Вступ до школи – це початок нового етапу... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
|
ЗМІСТ Вступ 3 Змістовна програма вступних випробувань 3 Критерії оцінювання 7 Література 9 Вступ Методичні матеріали до вступних випробувань з Історії України на навчання до Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля... |
План Вступ Міжнародно-правова відповідальність за екологічні правопорушення... У найбільш загальному значенні під міжнародно-правовою відповідальністю у даній галузі розуміють настання негативних наслідків для... |
|
З УЧНЯМИ ВСТУП |
1 Вступ ( 1 година) |