ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “ Податкова система України та напрями її вдосконалення ” Дипломник Карпенко


Скачати 1.38 Mb.
Назва ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “ Податкова система України та напрями її вдосконалення ” Дипломник Карпенко
Сторінка 2/9
Дата 20.03.2013
Розмір 1.38 Mb.
Тип Диплом
bibl.com.ua > Економіка > Диплом
1   2   3   4   5   6   7   8   9


Рис.1 Схема розподільчих відносин

Отже, незалежно від того, хто являється платником та які податки стягуються – прямі чи непрямі, у всіх випадках їх джерелом стає частина вартості додаткового продукту і частина вартості необхідного продукту, створені працею. В Законі Україні “Про систему оподаткування” визначаються наступні об’єкти оподаткування: доход (прибуток), додана вартість продукції, вартість певних товарів, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фіхичних осіб та інші об’єкти, визначені законодавчими актами України.

Функція податку – це прояв сутності податку у дії, спосіб виявлення його якостей. Функція показує, яким чином реалізується суспільне значення данної фінансової категорії, як інструмента фінансового розподілу та перерозподілу національного доходу.

Податки виконують наступні функції:

  1. Забезпечення фінансування державних видатків (фіскальна функція);

  2. Підтримання соціальної рівноваги шляхом зміни співвідношення між доходами окремих соціальних груп з ціллю нівелювання нерівності між ними (соціальна функція);

  3. Державне регулювання економіки (регулююча функція).




Функції податків













Фіскальна

Соціальна

Регулююча

Розподільча




Стимулююча

Контрольна




Стримуюча







Відтворювальна


Рис. 2 Функції податків
У всіх державах, при всіх суспільних формаціях податки, перш за все виконували фіскальну функцію, тоб – то забезпечували фінансування видатків держави. На протязі останніх двох десятилітть відчутного розвитку зазнали соціальна та фіскальна функція.

Першою та найбільш послідовно реалізованою функцією податків виступає фіскальна функція. Формування доходної частини державного бюджета на основі стабільного та централізованого стягення податків перетворює саму державу у найбільшого економічного суб’єкта.

За посередництвом фіскальної функції реалізується головне суспільне призначення податків – формування фінансових ресурсів держави, які аккумулюються в бюджетній системі та позабюджетних фондах, які необхідні державі для здійснення своїх власних функцій (економічних воєнно – оборонних, соціальних). В рамках цієї функції можна виділити дві підфункції: контрольну та розподільчу. Контрольна функція податків як фінансової категорії полягає в тому, що з’являється можливість кількісного відображення податкових надходжень та їх співставлення з потребами держави у фінансових ресурсах.

Завдяки цій функції оцінюється еффективність кожного податкового каналу та податкового тягаря у цілому. Виявляється необхідність внесення змін у податкову систему і бюджетну політику. Контрольна підфункція податково - фінансових відносин проявляється лише в умовах дії розподільчої підфункції.

Таким чином, обидві підфункціїї в органічній єдності визначають ефективність податково – фінансових відносин та бюджетної політики.

Податки відіграють важливу роль в соціальному житті суспільства. Вони являються об’ктом суперечки на засіданнях парламента та найважливішим моментом передвиборчих кампаній. Від їх розміру та кількості залежить рівень життя громадян.

Виходячи з прагнення рівномірного та справедливого розподілу податкового тягаря виникли різні ставки податків та системи оподаткування. Системи стягнення податків у залежності від розміру доходу платника податку можна класифікувати так: система пропорційного оподаткування, яка передбачає однакову долю податку у доходах (податковій базі), незалежно від їх розміру; система прогресивного оподаткування – чим вище дохід тим непропорційно більша частина стягуеться у вигляді податку; система регресивного оподаткування, при якій відбувається зменшення ставки податку зі збільшенням доходу.

Податки на власні доходи частіше за все розраховуються за прогресивною шкалою, тоб – то на перший погляд, відповідають принципу соціальної справедливості. Але саме ці податки являються, як правило, ціллю політичної боротьби. Податок на прибуток підприємтсв, соціальні внески та податок на власність мають пропорційний характер. Найбільш соціально несправедливими є непрямі податки, тоб – то податок на додану вартість, акцизні та митні платежі , так як вони через ціни перекладаються на товари, які споживаються в однаковому ступені на осіб з низькими та високими доходами “витягуючи” більш високу долю доходів у населення з більш низькими доходами.

З розвитком податкової системи, державні органи все частіше надають окремим групам населення податкові пільги з метою вирівнювання соціальної нерівності.

Регулююча функція податків проявляється через:

  • встановлення та зміну системи оподаткування;

  • визначення податкових ставок;

  • надання податкових пільг.

Важливу регулюючу роль відіграє сама система оподаткування, встановлена Урядом. Наприклад, податок з оббігу, який широко застосовувався до введення ПДВ, не стягувався з оббігу між підприємствами однієї фірми, що надавало їм привелийованого статусу. Застосування податку з оббігу у такому трактуванні ставало інструментом централізації капіталу, створювалися єдині по капіталу вертикальні структури.

Глобальне зниження податків веде до збільшення чистого прибутку, посилення стимулу господарчої діяльності, роста капіталовкладень, попиту, зайнятості. Збільшення податків – звичайний засіб боротьби з перегрівом кон’юнктури ринку. Змінюючи ставки податку на прибуток, держава може створити нові чи зменьшити існуючи стимули до виробництва, до капіталовкладень, а управляючи рівнем непрямих податків – впливати на фонд споживання в цілому, на рівень цін.

В складі регулюючої функції податків можна виділити стимулюючу та стримуючу підфункції податків. Стримуюча підфункція подактів можне проявлятися через введення акцизів на тютютнові та алкогольні вироби, збільшуючи, таким чином, їх ціну.

Стимулююча підфункція реалізується через систему пільг. Вона полягає у зміні об’єкта оподаткування, зменшення бази оподакування, зниженні податкової ставки.

Підфункція відтворювального призначення об’єднує плату за воду використання природних реурсів, відрахування у дорожні фонди.

Теорія оподаткування створювалась в останню третину 18 ст. Її засновником можна вважати шотландського економіста А. Сміта. Виходячи зі змісту його книги “Дослідження природи і причини багатства народів”, яка вийшла у 1776 році, можна вивести наступні принципи оподаткування:

  • принцип справедливості, який стверджує загальність оподаткування та розподілення між громадянами відповідно до їх доходів;

  • принцип визначеності, який потребує, щоб сума, спосіб та час були відомі платнику заздалегіть;

  • принцип зручності передбачає, що податок повинен стягуватись у такий час, таким чином, які мають найбільшу зручність для платника;

  • принцип економії, який полягає у зменьшенні витрат по стягуванню податків, у раціоналізації витрат оподаткування.

Формування самостійної системи оподаткування України почалося ще в рамках колишнього СРСР, коли у 1991 році був прийнятий Закон України “Про систему оподаткування” (45, с.65), в якому були в перше сформульовані принципи побудови податкової системи України, які притаманні економікам ринкового типу. З розвитком податкових відносин змінювались й принципи побудови та призначення системи оподаткування.

На сьогодні в законі Україні “Про внесення змін та доповненнь в Закон України “Про систему оподаткування”, який був прийнятий у 1997 році. Викладені принципи побудови та призначення системи оподаткування, які істотно відрізняються від їх формулювання у 1991 році, полягають у наступному:

  1. Стимулювання підприємницької діяльності та інвестиційної активності (введення пільг по оподаткуванню доходу, прибутку);

  2. Обов’язковість ( введення норм по сплаті податків та зборів та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства);

  3. Рівнозначність та пропорційність (податки з юридичних осіб стягуються у визначеній частині від отриманого прибутку, на рівні прибутки стягуються рівні податки та збори);

  4. Рівність, недопущення будь – яких проявів податкової дискримінації (забезпечення однакового підходу до різних суб’єктів господарювання при визначенні обо’язків по сплаті податків);

  5. Соціальна справедливість (соціальна підтримка малозабезпечених прошарків населення шляхом запровадження економічно визначеного неоподаткованого мінімуму доходів громадян та застосування дифференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;

  6. Стабільність (незмінність на протязі бюджетного року податків та зборів, їх ставок та податкових пільг);

  7. Економічна обгрунтованість ( встановлення податків і зборів на основі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням досягеннь збалансованості видатків з його надходженнями);

  8. Рівномірність сплати (встановлення строків сплати податків та зборів виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджета та фінансування видатків);

  9. Компетенція (встановлення та відміна податків та зборів, а також пільг їх платникам вповноваженими на це органами у відповідності до законодавства України);

  10. Єдиний підхід ( при розробці податкових законів притримуватись єдиного підходу до визначення платника податку, об’єкта оподаткування, джерела оплати, податкового періода, ставок податку, строків та порядку сплати, підстав для надання податкових пільг);

  11. Доступність (зрозумілість норм податковго законодавства для платника податку);


1.2 Роль податків у розширеному відтворенні

Сучасний період розвитку економіки характеризується збільшенням частини національного дохода, яка набуває самостійного руху. Вона показує роль держави, ступінь її втручання у процес розподілення нової вартості. Для того, щоб зрозуміти дію податків на весь процес виробництва, та оббігу капіталу, необхідно показати місце податків не тільки у національному доході, до і у ВВП зв’язати процес руху податків з розширеним виробництвом цього продукта.

Вплив податків на економіку сучасного суспільства, можливо зрозуміти, тільки проаналізувавши зв’язок податків з усією системою виробничих відносин. Статистичні данні по країнам з розвинутою економікою показують, що на протязі тривалого історичного періода темпи роста податків перевищують темпи росту ВВП (Див. Таблицю №1.1.). Спостерігається чітка тенденція збільшення долі податків у ВВП.
Таблиця 1

Динаміка часткової ваги податків та внесків на соціальне страхування у ВВП, %


Країна

1900

1913

1938

1950

1955

1960

1965

1974

США

7,5

8,3

18,3

25,2

26,7

29,6

29,3

30,9

Англія

13

11,8

22,9

38,8

33,5

30,3

34,8

36,4**

Франція

11*

11,1*

23*

32,6

32

34

38,2

39,6

Німеччина

-

11,8*

36,9

32,7

31,9

34,4

36,0

39,2

Японія

-

-

11,6

18,0

18,2

18,3

19,7

20,5***


* - до національного доходу;

** - 1973 р.

*** - 1972 р.
Стягнення у якості податків 1/3 чи більшої частини ВВП пов’язано перш за все зі сферою впливу держави на процес розширеного відтворення, яка розширюється. У свою чергу, розмір ВВП, який стягується у багатьох моментах визначає структуру та темпи росту суспільного виробництва.

Рух податків, як частини вартості, яка аккумулюється державою, щільно пов’язаний з рухом перш за все рухом суспільного капіталу. Як було вже відмічено, значна частина з./пл. та прибутку стягується державою у вигляді податків, тому у процесі оббігу суспільного капіталу у його грошовій формі відбуваються зміни:
Р.с. - П П

Г- Т . . . . В . . . . Т’ – Д’

З.в.
Схема демонструє, що на першому етапі кругооббігу, грошовий капітал пертворюється в елементи продуктивного капіталу. Підприємець, придбаває фактори виробництва: робочу силу, засоби виробництва. Робітник отримує свою частку національного доходу – з./пл. та сплачує прямо чи опосередковано податки. Фінанси не приймають участь у другій стадії кругооббігу капіталу, тоб-то у продуктивному споживанні факторів виробництва, та у перетворенні капіталу з продуктивної форми у товарну. На третій стадії кругообігу капітал переходить із товарної форми у грошову. Частина отриманих грошових коштів підприємцем витрачається на сплату податків. Таким чином, частина грошових коштів у вигляді податків постійно вимивається із капіталу та набуває самостійного руху. Маса грошового капіталу, яка вивільнується у збільшеному обсязі Д’ в наслідок отримання додаткової вартості, витрачається не тільки для цілей розширеного відтворення, тоб-то на купівлю засобів виробництва та найм робочої сили. Частина грошового капіталу Д’ виходить з кругооббігу як сплата податків П. З/пл також скорочується шляхом сплати податків.

Грошові кошти у вигляді податків, пройшовши через структурні ланцюги фінансової системи, знов вливаються у фінансову систему вигляді державних коштів, які витрачаються на придбання товарів і послуг, сплату пенсій та різних видів допомоги, процентів по державнолмиу боргу тощо.

Дві найбільш розповсюджені теорії оподаткування пропонують у вигляді основи:

  • розмір державних пільг, які пропонуються платнику податку;

  • здатність громадян сплачувати податки.

Опора на платозданість передбачає рівність податкового тиску на платників. Проблема полягає у суб’єктивності оцінки платосздатності. Опора на розмір державних пільг передбачає розмір державних пільг передбачає рівність суми податку сумі наданих послуг. Якщо громадянин отримає більше користі від наданих послуг, то він сплачує більшу суму податку. Головна проблема – як визначити обсяг наданих послуг? Одним з засобів відповіді на це питання е оріентація на розмір з./пл.
Податки справляють економічний вплив на всіх суб’єктів ринку: споживача, виробника, державний бюджет.

Зниження податків на споживача (фізичні особи), дозволяє йому підвищити кількість товарів, які споживаються, чи збільшити свої капітальні вкладення. Перше відбувається при низькому рівні споживання, друге – при високому та стабільному рівні власного споживання.

Вплив податків на підприємство проявляється через зміну: ціни товару, об’єма виробництва, виплати заробітної плати, коштів, які виділяються на розвиток.

Економічна ситуація на підприємстві передбачає: напрямки використання коштів, які появляються при зниженні податкового тиску, Якщо підприємство відчуває спад виробництва, то зниження податків дозволяє підняти заробітну плату робітникам, чи знизити ціну товару. Останнє буде стимулювати попит на ринку. Державний бюджет при зниженні податкових надходженнь зменьшується і як наслідок зменьшується підтримка підприємств бюджетної сфери, державні інвестиції.

Свідоме регулювання державного оподаткування називається дискреційною фіскальною політикою. Її ціллю може бути зміна структури національного виробництва, рівня зайнятості, інфляції, економічного росту. Дискреційна фіскальна політика в період економічного спаду орієнтується на зниження податкового тиску, а при інфляції – на ріст податків.

Поряд з дискреційною політикою діє автоматична фіскальна політика, чи політика автоматичних стабілізаторів. Це економічний механізм, який автоматично реагує на зміни в економіці через відповідну зміну податків. В період активного роста ВВП податкові надходження збільшуються, при спаді – автоматично зменьшуються.

РОЗДІЛ 2

СУЧАСНІ ФОРМИ ОПОДАТКУВАННЯ, ЯКІ ЗАСТОСОВУЮТЬСЯ В УКРАЇНІ
2.1 Пряме оподаткування

Серед різноманітних прямих податків (подоходного, майнового, земельного, на спадщину, на даріння, на грошовий капітал) по своєму фіскальному значенню переважають подоходні податки, тоб-то ті податки, які охоплюють оподаткування прибутку (доходу) підприємств та організацій і оподаткування особистих доходів громадян. В залежності від податку, подоходне оподаткування класифікується за двома типами:

  • оподаткування фізичниїх осіб;

  • оподаткування юридичних осіб.


Подоходне оподаткування

Оподаткування прибутку юридичних осіб Оподаткування особистих

доходів громадян

Відмінності з позицій прав власності

Відміннолсті з позиції використання доходу

Відмінності в податковому навантаженні
Рис. 3 Класифікація подоходного оподаткування


  1. Відмінності з позицій прав власності

З позицій прав власності всіх платників умовно можна поділити на дві групи. Перші складають платники, які одночасно являються суб’єктами власності та трудової діяльності (колективні підприємства, партнерства). Специфіка цих суб’єктів господарювання полягає у тому, що отриманий валовиї дохід лише умовно можна поділити на з./пл. та прибуток. Другу групу складають платники у яких має місце чітке розподілення доходу на з./пл. та прибуток. Реальність такого розподілу пов’язана з тим, що суб’єкти власності та праці не співпадають (державні підприємства, приватні підприємства).

2. Відмінності по використанню доходу

Доходи підприємств мають продуктивний характер. Вони, взагалі, використовуються на розвиток підприємства, тоді як основна частина громадян використовується на власне споживання.

3. Відмінності у податковому навантаженні

Використання єдиного режиму оподаткування для юридичних та фізичних осіб було б економічно не виправданим. Виходячи іх функцій доходів підприємств, податкове навантаження при оподаткуванні ціх доходів повинно бути меньше ніж при оподаткуванні доходів громадян.

Переваги подоходного оподаткування:

  • регулятор економічних процесів;

  • стимулятор економічної активності;

  • можливість податкового охоплення всього валового доходу;

  • можливість впливати на прийняття рішень на мікрорівні;

  • важливий аспект міжнародної податкової конкуренції;

  • соціально – економічні та політичні переваги.

Недоліки:

  • складність нарахування;

  • можливість ухилення при недосконалій системі бухгалтерського обліку;

  • можливість реалізації фіскальної фукнкції лише при умові досягнення в державі певного економічного розвитку;

  • ріст цін; скорочення споживання.

В структурі податкових систем більшості розвинутих країн світу важливе місце належить особистому подоходному податку. Надходження від податку на прибуток підприємств (корпоративного подоходного податку) складають незначну частину в доходній частині бюджетів більшості розвинутих країн, але цей податок відіграє значну регулюючу роль.
Оподаткування доходів в Україні

Податок на прибуток підприємств

Податок на прибуток підприємтсв в Україні регулюється на основі Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.97р. В цій редакції закону, порівняно з попередньою існюють наступні відмінності:

  • чітке і повне визначення термінів;

  • чітке визначення платників:

  • новий порядок визначення об’єкта оподаткування;

  • перехід до методу валових витрат при визначенні прибутку до оподаткування;

  • системацизація складу валових витрат підприємства;

  • використання єдиної ставки оподаткування прибутку для всіх видів господарської діяльності;

  • використання спеціальних умов оподаткування прибутку, отриманог від операцій особливого виду;

  • скорочення пільг по податку;

  • зміни у порядку нарахування та сплати податку на прибуток;

  • зміни у порядку розподілу податку між ланцюгами бюджетної системи України.

Відповідно до 10 статті Закону, прибуток платників податку, враховуючи підприємтсва, засновані на власності окремої фізичної особи, обкладаються податком по ставці 30% до об’єкта оподаткування.

Подоходне оподаткування фізичних осіб в Україні відбувається відповідно до Декрету КМУ “Про подоходний податок з громадян”. Об’єктом оподаткування для громадян, які постійно проживають в Україні є валовий дохід за календарний рік, отриманий з різних джерел як на територіїУкраїни так і за її межами. Об’єктом оподаткування для громадян, які не мають постійного місця проживання в Україні є дохід отриманий з джерел в Україні.
Об’єкт оподаткування подоходним податком з громадян


Громадяне, які мають постійне місце проживання в Україні

Громадяне, які не мають постійного місця проживання в Україні



Доход, отриманий з різних джерел, як на территорії України, так і за її межами: доход за місцем постійної роботи, по суміцництву, від підприємницької діяльності.

Доход з джерел на території України: доход з джерел на території України


Рис. 4 Об’єкти оподаткування подоходним податком з громадян
До сукупного податкового доходу не включаються:

  • допомога по державному соціальному страхуванню;

  • суми отриманих аліментів;

  • державні пенсії та пенсії на умовах добровільного пенсійного страхування;

  • компенсаційні виплати у грошовій та натуральній формі;

  • доходи від продажу продукції з власного господарства;

  • доходи від спадщини, або даріння;

  • виплати по облігаціям державних позик та лотерей, по вкладах у банку;

  • дохід по обов’язковому та добровільному страхуванню

  • суми матеріальної допомоги.

Сукупний оподаткований доход зменьшується на розмір мінімальної місячної з./пл. (один неоподаткований мінімум).

Існують наступні соціальні пільги:

  • один неоподаткований мінімум у місяць одному з батьків на кожну дитину у віці до 16 років;

  • суму до 10 неоподаткованих мінімумів у громадян, потерпілих від Чоронобильскої катастрофи 1та 2 груп та інвалідів війни 1 групи;

  • суму до 5 неоподаткованих мінімумів для учасників ВВВ, інших бойових дій, інвалідів з дитинства.

В Україні подоходне оподаткування здійснюється по складній регресії, відповідно до якої доход ділиться на частини, для кожної з якої встановлюється податкова ставка. При цьому більшою ставкою оподатковується не весь дохід, а лише кожна наступна частина доходу.

Таблиця 2

Ставки подоходного податку з громадян

Розмір сукупного місячного доходу

Ставки податку

Меньше 17 грн.

Не оподатковується

18-85 грн.

10% від сумми доходу, яка > 17 грн.

86-170 грн.

6,8 грн. + 15% суми доходу, > 170 грн.

171 – 1020 грн.

19.55грн + 20% суми доходу, яка>170 рн.

1021-1700 грн.

189.55+30% суми доходу, яка>1020 грн

більше 1701 грн.

393.55+40% суми доходу, яка > 1700 грн.
1   2   3   4   5   6   7   8   9

Схожі:

Податкова система України
Податкова система – це сукупність податків, зборів, інших обов’язкових платежів і внесків до бюджету держави
ДИПЛОМНА РОБОТА на тему: “Здійснення і захист цивільних прав”
Система державних та громадських органів, що здійснюють захист цивільних прав організацій і громадян. 88
ДИПЛОМНА РОБОТА На тему: «День вчителя,вечеря на 40 осіб»
Характеристика бенкету
ДИПЛОМНА РОБОТА СПЕЦІАЛІСТА на тему: СПЕЦИФІКА МІЖНАРОДНОГО МАРКЕТИНГУ...

Лекція Сутність та види податків. Податкова система і податкова політика 5
Лекція Організація податкової служби і податкової роботи. Система інформаційного забезпечення 11
ДИПЛОМНА РОБОТА НА ТЕМУ: “ АНАЛІЗ КРИМІНОГЕННОЇ СИТУАЦІЇ В УКРАЇНІ
Фактори, що визначали стан, структуру та динаміку злочинності в 2001 р виглядають наступним чином
«Харківський авіаційний інститут» О. О. Карпенко, М. М. Матліна СУЧАСНЕ...
Карпенко О. О. Сучасне діловодство : навч посіб. / О. О. Карпенко, М. М. Матліна. – Х. Нац аерокосм ун-т «Харк авіац. ін-т», 2009....
ДИПЛОМНА РОБОТА
Дана робота має на меті вивчення зазначених проблем, а також аналіз деяких лінгвістичних програмних продуктів, спрямованих на автоматизацію...
РЕЦЕНЗІЯ На дипломну роботу студента ОКР «бакалавр» Солодюка Олега...
Дипломна робота студента Солодюка О. В. присвячена узагальненню поля комплексних чисел, яке за своїми властивостями дуже близьке...
ДИПЛОМНА РОБОТА ТЕМА: ХУЛІГАНСТВО
Вступ
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка