«За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів»
|
|
Скачати 103.72 Kb.
|
| Список лауреатів 1969 «За створення і застосування динамічних моделей до аналізу економічних процесів».   Рагнар Фріш Ян Тінберген 1970 «За наукову роботу, що розвинула статичну і динамічну економічну теорію».  Пол Ентоні Самуельсон 1971  «За емпірично обґрунтоване тлумачення економічного зростання». Саймон Кузнец 1972 «За новаторський внесок у загальну теорію рівноваги і теорію добробуту».   Джон Річард Хікс Кеннет Ерроу 1973 «За розвиток методу "витрати - випуск" і за його застосування до важливих економічних проблем».  Василь Леонтьєв 1974 «За основоположні роботи з теорії грошей і економічних коливань і глибокий аналіз взаємозалежності економічних, соціальних та інституціональних явищ».   Гуннар Мюрдаль Фрідріх фон Хайєк 1975 «За внесок у теорію оптимального розподілу ресурсів».   Леонид Канторович Тьяллінг Купманс 1976 «За досягнення в галузі аналізу споживання, історії грошового обігу і розробки монетарної теорії, а також за практичний показ складності політики економічної стабілізації».  Мілтон Фрідман 1977 «За первопрохідницький внесок у теорію міжнародної торгівлі і міжнародного руху капіталу».   Бертіль Олін Джеймс Мід 1978 «За новаторські дослідження процесу прийняття рішень в рамках економічних організацій».  Герберт Саймон 1979 «За новаторські дослідження економічного розвитку в додатку до проблем країн, що розвиваються».   Теодор Шульц Артур Льюіс 1980 «За створення економічних моделей і їх застосування до аналізу коливань економіки і економічної політики».  Лоуренс Клейн 1981 «За аналіз стану фінансових ринків і їх впливу на політику прийняття рішень в області витрат, на становище з безробіттям, виробництвом і цінами».  Джеймс Тобін 1982 «За новаторські дослідження промислових структур, функціонування ринків, причин і результатів державного регулювання».  Джордж Стіглер 1983 «За внесок у наше розуміння теорії загальної рівноваги і умов, при яких загальна рівновага існує в деякій абстрактній економіці».  Жерар Дебре 1984 «За вагомий внесок у розвиток економічної науки».  Річард Стоун 1985 «За аналіз поведінки людей стосовно заощаджень, що має винятково важливе прикладне значення в створенні національних пенсійних програм».  Франко Модільяні 1986 «За дослідження договірних і конституційних основ теорії прийняття екологічних і політичних рішень».  Джеймс Б'юкенен 1987 «За внесок у теорію економічного зростання».  Роберт Солоу 1988 «За його новаторський внесок в теорію ринків і ефективного використання ресурсів».  Моріс Алле 1989 «За його роз'яснення в основах теорії ймовірностей і аналіз одночасних економічних структур».  Трюгве Хаавельмо 1990 «За внесок у теорію формування ціни фінансових активів».    Гаррі Марковіц Мертон Міллер Вільям Шарп 1991 «За відкриття та ілюстрацію важливості трансакційних витрат і прав власності для інституціональних структур і функціонування економіки».  Рональд Коуз 1992 «За дослідження широкого кола проблем людської поведінки і реагування, що не обмежується тільки ринковою поведінкою».  Гері Беккер 1993 «За нове дослідження економічної історії за допомогою економічної теорії та кількісних методів для пояснення економічних і інституційних змін».   Роберт Фогель Дуглас Норт 1994 «За аналіз рівноваги в теорії некоаліційних ігор».    Джон Харсаньї Джон Неш Райнхард Зелтен 1995 «За розвиток і застосування гіпотези раціональних очікувань, трансформацію макроекономічного аналізу і поглиблення розуміння економічної політики».  Роберт Лукас 1996 «За фундаментальний внесок в економічну теорію стимулів і асиметричної інформації».   Джеймс Міррліс Вільям Вікрі 1997 «За їх метод оцінки похідних фінансових інструментів».   Роберт К. Мертон Майрон Шоулз 1998 «За його вклад в економіку добробуту».  Амартія Сен 1999 «За аналіз монетарної і фіскальної політики при різних обмінних курсах та за аналіз оптимальних валютних зон».  Роберт Манделл 2000 «За розвиток теорії і методів аналізу дискретного вибору».   Джеймс Хекман Деніел Макфадден 2001 «За їх аналіз ринків з асиметричною інформацією».    Джордж Акерлоф Майкл Спенс Джозеф Стігліц 2002 «За дослідження в області ухвалення рішень і механізмів альтернативних ринків».   Даніель Канеман Вернон Сміт 2003 «За розробку методу аналізу часових рядів в економіці на основі математичної моделі з авторегресійної умовної гетероскедастичності (ARCH)».  Роберт Інгл 2003 «За розробку методу коінтеграції для аналізу часових рядів в економіці».  Клайв Гренджер 2004 «За їх внесок у вивчення впливу чинника часу на економічну політику і за дослідження рушійних сил ділових циклів».   Фінн Кідланд Едвард Прескотт 2005 «За поглиблення нашого розуміння суті конфлікту і співпраці шляхом аналізу теорії ігор».   Роберт Ауманн Томас Шеллінг 2006 «За аналіз міжчасового обміну в макроекономічній політиці».  Едмунд Фелпс 2007 «За створення основ теорії оптимальних механізмів».    Леонід Гурвіч Ерік Мескін Роджер Майерсон 2008 «За аналіз структури торгівлі і розміщення економічної активності».  Пол Кругман 2009 «За дослідження в галузі економічної організації».   Елінор Остром Олівер Вільямсон 2010 «За дослідження ринків з моделями пошуку».    Пітер Даймонд Дейл Мортенсен Крістофер Піссарідес 2011 «За емпіричні дослідження причинно-наслідкових зв'язків в макроекономіці».   Томас Сарджент Крістофер Сімс 2012 «За теорію стабільного розподілу і практики пристрою ринків».   Ллойд Стауелл Шеплі Елвін Рот |
Схожі:
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua