Сучасна міжнародна система національних рахунків: шляхи розвитку


Скачати 211.53 Kb.
НазваСучасна міжнародна система національних рахунків: шляхи розвитку
Дата18.05.2013
Розмір211.53 Kb.
ТипДокументи
bibl.com.ua > Економіка > Документи
Наукова робота на тему: Сучасна міжнародна система національних рахунків: шляхи розвитку.

В роботі розгладається система національних рахунків України та інших країн світу у тому числі США. Також у роботі йде порівняння систем національних рахунків США та України і шляхи їх розвитку так як це на сьогоднішній день є актуальним, бо ці дві країни розвиваються по різному. Порівняльна характеристика є актуальною, щоб дізнатися де Україна допустилась помилки у системі національних рахунків і наскільки є розвинутою є система національних рахунків в Сполучених штатах америки.

Ключові слова: Система національних рахунків,шляхи розвитку, Україна, Сполучені штати америки.

The paper is treated the national accounts system of Ukraine and other countries including the United States. Also in work is a comparison of systems of national accounts and the USA in Ukraine and their development as it is today is important because these two countries have developed differently. Comparative characteristics is relevant to know where Ukraine dopustylas errors in the system of national accounts and is far advanced is the system of national accounts in the United States.

Keywords: System of National Accounts, the development, Ukraine, United States.

Перехід України на ринкові відносини потребує докорінної перебудови обліку та статистики. Але зробити це миттєво просто неможливо. Цей процес має тривалий еволюційний характер. Для того щоб прискорити його, не порушуючи внутрішньої сутності, необхідно засвоїти практичний досвід, накопичений країнами з розвинутою економікою, та запровадити міжнародні стандарти обліку і статистики, з урахуванням позитивного національного досвіду.

Центральне місце з поміж міжнародних стандартів обліку та статистики належить системі національних рахунків (СНР). СНР – це найважливіший сучасний міжнародний стандарт 00Н в галузі національного рахівництва. Ним користуються статистичні органи більшості країн світу. СНР нині в країнах з ринковою економікою є важливою складовою. Україна після проголошення незалежності почала переходити від колишнього радянського балансу народного господарства до СНР. У наш час Держкомстат України розробляє і публікує тільки національні рахунки.

Отож робота над цією темою є актуальною.

Але широке впровадження методології СНР в економічну статистику та бухгалтерський облік гальмується обмеженою кількістю фахівців, які володіють цим складним як в теоретичному, так і в практичному плані предметом.

Майбутнім фахівцям зі статистики, обліку, фінансів, державного управління економікою, з менеджменту, маркетингу, міжнародної економіки важливо знати основні засади побудови СНР для того, щоб ефективно використовувати систему показників СНР, яка адекватно описує структуру, механізм функціонування ринкової економіки.

Мета наукового дослідження. Метою роботи є комплексний науковий аналіз системи національних рахунків, а саме змісту та значення для макроекономічного аналізу, теоретичні засади та принципи побудови, етапи розвитку СНР в Україні і власне показники, включаючи і нові.

Методологія і теоретична основа дослідження. Теоретичну основу наукової роботи складають наукові праці вчених, які аналізували загальні питання СНР та висвітлювали проблеми становлення в Україні, а саме В.Д.Базилевич, Л.О.Баластрик, С.Будаговська, Р.М.Моторин, Б.Т. Рябушкін та ін.

У Національному бюро економічних досліджень США, починаючи з 20-х років XX ст., під керівництвом С.-С. Кузнєца була проведена фундаментальна робота зі збору та аналізу інформації. У 30-ті роки в США на основі розробок цього вченого та інших досліджень було створено чітку систему інформації для рахунків національного доходу, використання якої давало змогу вивчати макроекономічнітренди.

Упродовж наступних десятиліть національні рахунки систематизували й інші економісти (Д. Дерксен, К. Грюзон, О. Аукруст, Дж. Хікс). Однак творцем сучасної системи національних рахунків вважають видатного англійського економіста Р.-Дж.-Н. Стоуна.

Один а основоположників системи національних рахунків, почесний доктор університетів Осло, Брюсселя, Женеви, Парижа і Брістоля. Лауреат Нобелівської премії (1984).

На відміну від ранніх спроб створення національних наукових систем (В. Петті та П. Буагільбер, XVII ст.; С-С Кузнєц і Дж.-Б. Кларк, XX ст.) Р.-Дж.-Н. Стоун уперше застосував на макрорівні бухгалтерський принцип подвійного запису. У його системі національні рахунки представлені в матричній формі, де кожний рахунок є рядком (доходи) і стовпцем (витрати) матриці. У так званих суспільних матрицях стандартні характеристики, зокрема національний продукт, споживання, торговий баланс та інші, згруповані у такий спосіб, забезпечують чітке уявлення про структуру економіки та процеси її функціонування.

Національні рахунки зведено у систему таблиць у формі бухгалтерських рахунків, які характеризують процес виробництва, розподілу і кінцевого використання сукупного суспільного продукту та національного доходу за рік. Як і в бухгалтерських рахунках, тут формуються баланси доходів і витрат різних господарських агентів, що беруть участь в економічній діяльності. У сукупності рахунки фіксують усі економічні операції з передання вартості в тій чи іншій формі від одного агента до іншого.

На І Міжнародній конференції з методу затрати—випуск (Голландія, 1950) Стоун одним з перших запропонував включити таблиці затрат—випуску до системи національних рахунків і першим ввів фінансові операції до своєї системи і побудував систему фінансових балансів.

У 1947 р. статистичне бюро ООН оприлюднило доповідь "Вимірювання національного доходу і організація національного рахівництва". У 1953 р. група спеціалістів під керівництвом Стоуна розробила Систему національного рахівництва (СНР), що підсумовувала досвід у галузі складання національних рахунків розвинутими країнами. Вперше її надрукував статистичний відділ ООН у 1963 р., а натепер СНР прийнято в усьому світі.

Систему неодноразово переглядали. Зокрема, у 1968 р. її доповнили таблицями затрати—випуск, фінансовими рахунками; значне місце посіли рахунки інституційних секторів; почали розрізняти ринкове і неринкове виробництво тощо. Завдяки вдосконаленню методів СНР було створено сучасну Систему національного рахівництва ООН. У ній принципово новими методами можна вважати розподіл виробництва за галузями народного господарства та іншими виробниками, включення у СНР міжгалузевого балансу, детальніший облік фінансової сфери з виокремленням фінансових активів, введення балансів майна.

Розроблену для Великобританії модель національних рахунків Стоун використав при аналізі економік інших країн і створив стандартну систему національних рахунків за завданням Європейського економічного співтовариства і ООН ("Кількісні та цінові показники національних рахунків", 1956). Його система розрахунків національного доходу на основі нових показників у поєднанні з методом подвійної бухгалтерії (рівність між доходом і витратами, коли все вироблене має бути спожите, а все спожите — знову вироблене) стала відкриттям у макроекономічній теорії.

Р.-Дж.-Н. Стоун як консультант брав активну участь у розробленні міжнародних стандартних систем національних рахунків і демографічного обліку, прийнятих ООН та ОЕСР. Нині майже у всіх країнах збирають та обробляють інформацію для макроекономічного аналізу.

Стоунівський метод національних рахунків був поштовхом до побудови економічних моделей, а самі рахунки — основою для збирання відповідних статистичних даних і тестування їх послідовності. Завдяки розробленню та поширенню системи національних рахунків було забезпечено принципову можливість програмування й індикативного планування економіки.

В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Вона не залишає поза увагою й економічну діяльність домогосподарств, але з певними обмеженнями. Наприклад, якщо догляд за будинком та подвір’ям, виховання та догляд за дітьми чи особами похилого віку здійснює наймана прислуга, то її діяльність враховується при підрахунку валового внутрішнього продукту та національного доходу. Якщо ж ці види діяльності виконують самі господарі дому – не враховуються. Пояснюють цей парадокс насамперед складністю збору інформації про зазначені види діяльності. [4]

СНР охоплює і тіньову економіку, але оскільки її обсяги обчислюють опосередкованим шляхом і держави погоджуються на оприлюднення інформації про тіньовий сектор, що виробляє незаборонені законом товари і послуги, але уникають висвітлення інформації про виробництво заборонених законом товарів і послуг (нелегальне виробництво і торгівля зброєю, торгівля живим товаром та органами людей, наркобізнес тощо), то це дає змогу зменшити похибки підрахунку макроекономічних показників, але не дає змоги уникнути їх.

Слід зазначити, що умовна оцінка житлових послуг, які надаються домовласниками самим собі, здійснюється за допомогою ставок квартирної плати за аналогічні будинки і квартири. Такий підхід нівелює вплив зміни частки орендованого житла на загальний обсяг національного доходу.

До річного результату виробництва СНР не включає:

• результати природного приросту рослин і тварин, якщо цей приріст здійснюється без участі людської діяльності;

• зростання вартості активів, зумовленого інфляційними чинниками і т. ін.

Окрім зазначеного вище, СНР-93 ґрунтується на концепції первинних доходів. Ця концепція дуже близька за змістом до концепції факторних доходів. Головна відмінність між ними полягає у тому, що теорія факторних доходів розглядає доходи держави як такі, що отримані внаслідок перерозподілу первинних доходів. Первинні доходи ж формуються такими факторами: земля, праця, капітал, здатність до підприємництва. Концепція первинних доходів виходить із того, що органи державного управління по суті є фактором виробництва. Первинні доходи, згідно з цією концепцією, – це доходи, які отримують суб’єкти економіки в процесі первинного розподілу створеної вартості. У табл. 2 відображено структуру суб’єктів, що отримують первинні доходи, та форми доходів. [3]

Принципи побудови СНР-93:

1. Відображення господарського кругообороту в трьох аспектах – виробництва, розподілу та кінцевого використання.

2. Групування інституціональних одиниць у сектори економіки.

Інституціональна одиниця – господарська одиниця, яка володіє активами, має право здійснювати господарську діяльність, веде повний набір бухгалтерських операцій і несе відповідальність щодо своїх зобов’язань.

Ознака інституціональної одиниці властиві двом групам господарюючих суб’єктів – юридичним особам і окремим особам, об’єднаним для сумісного ведення домашнього господарства.

Домогосподарства СНР відносить до самостійних суб’єктів з таких причин:

• по-перше, доходи членів сім’ї (домогосподарства) повністю або частково передаються в спільне володіння;

• по-друге, організація, облік витрат на споживання і заощадження здійснюється теж на сумісній (колективній) основі членів домогосподарств.

Домогосподарства та групи юридичних осіб, які є інституційними одиницями, об’єднують (групують) у сектори економіки.

СНР виокремлює такі сектори:

• не фінансові підприємства і корпорації; • фінансові корпорації;

• сектор загальнодержавного управління; • домогосподарства;

• некомерційні організації, що обслуговують домогосподарства;

3. Розмежування між рухом товарів та послуг та потоками доходів (заробітна плата, рентні та процентні доходи, прибуток).

4. Розмежування між потоками і запасами.

Баланси народного господарства – це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізовувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.

Матеріальний баланс відображав рух ресурсів та використання матеріальних благ. Сфера послуг розглядалась як система перерозподічих відносин і не включалась у виробництво сукупного суспільного продукту

Розподіл доходів та операцій з фінансовими активами в БНГ не знайшов належного відображення, оскільки в централізовано-розподільчий економіці вони не мали визначального значення.

Порівнюючи дві системи національного рахівництва, варто зазначити, що обидві вони мали за мету опис існуючої економічної моделі.

Незважаючи на суттєві відмінності між розглянутими вище системами відображення макроекономічних показників, баланси народного господарства

(БНГ) суттєво вплинули на систему національних рахунків (СНР). Цей вплив зумовлений насамперед тим, що БНГ були розроблені статичними органами СРСР значно раніше СНР. Перший баланс народного господарства описує радянську економіку в 1925 – 1926 рр.

Системою національних рахунків запозичені:

• таблиці БНГ, в яких відображено міжгалузеві зв’язки економіки;

• класифікація кінцевого споживання на колективне та індивідуальне;

• концепція загального споживання тощо.

Тільки в другій половині ХХ ст. принципи складання БНГ та їх показники починають безпосередньо координуватись з СНР. [5]

Виділяють два етапи розвитку СНР. Перший етап (до Другої світової війни) характеризується посиленням зацікавленості державних органів управління статистикою національного доходу у зв’язку щодо боротьби з невикористанням виробничих потужностей, безробіттям, інфляцією. [1]

Здобутками цього етапу є:

• розробка загальних принципів обчислення національного доходу;

• вирішення низки теоретико-методологічних засад обчислення макроекономічних показників;

• обґрунтування необхідності включення у вартісну оцінку національного доходу умовних оцінок житлових послуг, що надаються домовласниками самим собі;

• доведення необхідності вилучення із НД приросту вартості активів, зумовленого інфляцією;

• доведення доцільності оцінювання НД не за факторною вартістю, а за ринковими цінами тощо;

• розроблення методики оцінювання неринкових послуг органів державної влади;

• зроблено пропозицію розмежування НД на вироблений, розподілений та використаний і розроблено три методи його виміру (за доданою вартістю, розподільчий та кінцевого використання);

• здійснено розмежування між НД, визначеним за факторною вартістю та НД у ринкових цінах, що дало змогу визначити місце витрат на оборону в національному продукті.

Другий етап розпочався після Другої світової війни. В цей період перед урядами країн постали нові завдання – відбудова зруйнованої війною економіки, налагодження мирних зовнішньоекономічних зв’язків і т. ін.

Характерними рисами цього етапу є:

• інтеграція в єдину систему таких інформаційних блоків: національного багатства, фінансових ресурсів, зовнішньоекономічних зв’язків, міжгалузевого балансу тощо;

• зростання ролі міжнародних економічних організацій (ООН, МВФ, МБРР, ОЕСР та ін.) у розробці методології і методики та запровадження СНР.

Здобутки ІІ етапу розвитку СНР:

• розробка міжнародних стандартів у галузі національних рахунків;

• створення єдиної методологічної основи для збору, систематизації та зіставлення у міжнародному масштабі статистичних макроекономічних показників;

• широке застосування ЕОМ і математики у розробці СНР.

Цей етап має свої віхові під етапи:

1947 р. – оприлюднено доповідь ООН, у якій було сформульовано основні принципи національного рахівництва і запропоновано досить складну СНР.

1951 р. – запропоновано „Спрощену систему національних рахунків”, поява якої зумовлена складністю збору інформації, необхідною для реалізації СНР (1947 р., Р. Стоун).

1952 р. – запропоновано „Стандартну СНР”.

1953 р. – підготовлено ”Систему національних рахунків та допоміжних таблиць”, яка стала першим стандартом ООН в галузі національного рахівництва.

1968 р. – запроваджено другий стандарт ООН в галузі національного рахівництва.

СНР 1968 р. окрім традиційних рахунків національного доходу і національного продукту включала нові:

• міжгалузевий баланс;

• баланс міжгалузевого багатства;

• систему показників руху фінансових ресурсів;

• рахунки для п’яти секторів економіки.

Вона вміщувала рекомендації для складання СНР країнам, що розвиваються.

1970 р. – розроблено європейський варіант СНР, адаптований до потреб найбільш розвинених європейських країн.

1993 р. – статистична комісія ООН ухвалила та запровадила нову СНР, робота над якою тривала близько 10 років.

СНР 1993 р. вміщує в собі понад 500 стандартних рахунків та 26 допоміжних таблиць. Укладаються вони, як і в бухгалтерському обліку, за принципом подвійного запису.

Усі рахунки системи поділяють на три класи.

І клас – консолідовані рахунки, які характеризують основні макроекономічні пропорції:

1) рахунок валового внутрішнього продукту і витрат на нього;

2) рахунок національного доходу і його розподілу;

3) рахунок фінансування капітальних затрат;

4) рахунок зовнішніх операцій.

Рахунки ІІ класу створюються на основі І класу стосовно виробництва, споживання та капіталоутворення окремих продуктів і послуг. Сюди входять рахунки:

1)для ринкових продуктів та послуг;

2)інших (неринкових) продуктів та послуг;

3)галузей, що виробляють товари;

4)виробників послуг приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства;

5) обслуговування одних домашніх господарств іншими.

Рахунки ІІІ класу є рахунками доходів, витрат і фінансування капітальних вкладень. Вони включають:

1)для не фінансових корпоративних та напівкорпоративних підприємств;

2)фінікових установ;

3)органів державного управління;

4)приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарство;

5)домогосподарств а також приватних нефінансованих некорпоративних підприємств. [12, 13]

Стан та проблеми запровадження СНР-93 в Україні

Україна, як і інші країни СНД, теж розпочала перехід на уніфіковану СНР-93. За методологією, запропонованою Статистичною комісією ООН, почали обраховувати основні макроекономічні показники: ВВП, НД та похідні від них показники. Запроваджено складання секретних національних рахунків за п’ятьма секторами. У 1998 р. в Україні запроваджено нову бюджетну класифікацію, узгоджено з міжнародними стандартами. Внесено зміни в методологію визначення рахунків первинного розподілу доходу (податків на виробництво та імпорт) і доходів від власності, що сплачують до бюджету суб’єкти підприємницького сектору.

Певні здобутки має Україна у справі визначення кінцевих споживчих витрат домогосподарств.

І все ж слід зазначити, що наша держава робить ще перші кроки у напрямку запровадження цілісної СНР-93. ключовою проблемою для здійснення переходу на СНР-93 у повному обсязі є запровадження різних класифікацій. До 2000 р. вся статистична звітність в Україні базувалась на Загальному класифікаторі галузей народного господарства (ЗКГНГ), розробленому у 1987 р., який відповідав вимогам системи БНГ, і чітко розмежував галузі економіки на два сектори – виробничий та невиробничий.

З 2001 р. Україна здійснює перехід на Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД), згідно з міжнародними стандартами СНР. У зв’язку з цим деякі галузі ЗКГНГ розподіляються у КВЕД між властивими їй видами економічної діяльності. Це, зокрема, матеріально технічне постачання і збут; заготівлі; інформаційно-обчислювальне обслуговування; загальна комерційна діяльність із забезпечення функціонування ринку; геологія і розробка надр; геодезична і гідрометеорологічна служби; побутове обслуговування і т. ін.

З’являються види діяльності, згідно з вимоками КВЕД, сформовані з окремих галузей ЗКГНГ:

• виробництва та розподіл електроенергії, газу, води;

• готелі та ресторани;

• операції з нерухомістю;

• здавання в оренду та послуги юридичним особам;

• колективні, громадські та особисті послуги.

З’являються нові види діяльності, повністю відсутні у ЗКГНГ;

• послуги домашньої прислуги;

• екстериторіальна діяльність, що здійснюється міжнародними організаціями, тощо.

Статистичні обстеження за напрямками діяльності в останній час в Україні ще не проводились. Це ще тільки перспектива.

Для запровадження рахунків кінцевого використання домогосподарств, сектору некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, та сектору державного управління, слід запровадити такі класифікації:

• класифікацію індивідуального цільового споживання (КІЦС);

• класифікацію цілей некомерційних організацій (КЦНО), що обслуговують домогосподарства;

• класифікацію функцій органів державного управління (КФОДУ).

Для аналізу доходів і заощаджень СНР використовує такі типи господарств:

• домогосподарства осіб, які працюють за наймом;

• домогосподарства підприємців;

• домогосподарства само зайнятих (особи вільних професій, дрібні фермери тощо);

• домогосподарства осіб, які живуть на трансферти (пенсіонери, студенти й ін.);

• домогосподарства осіб, які живуть на доходи від власності (проценти, дивіденди, орендна плата).

Це класифікація не запроваджена ще в жодній із країн СНД.

Підбиваючи підсумок з цього питання, слід зазначити, що перед Україною стоїть ще багато невирішених проблем щодо збору, обробки і систематизації інформації, необхідної для запровадження повноцінної системи національного рахівництва. Але початок покладено і багато вже зроблено. Одна попереду ще напружена і кропітка робота, яка потребує значних фінансових та висококваліфікованих кадрових ресурсів.

Місце країни в загальносвітовому рейтингу визначається в порядку зменшення названих вище зведених показників. Для України цей індекс почали визначати з 1993 р. В 1993 та 1994 рр. Україна за цим показником займала 45-те місце, в 1995 р. – 54-те, 1996 р. – 80-те, 1998 р. – 102-ге, 1999 р. – 91-ше, 2000 р. – 78-ме місце. Розглянемо детальніше складові ІЛР:

1) тривалість життя. Цей показник визначається як очікуваний при народженні. Він вимірюється кількістю років, які може прожити новонароджений, якщо впродовж його життя рівень смертності залишатиметься таким самим, яким він був при народженні. В Україні цей показник на кінець 90-х рр. дорівнював 68.1 року. Найвищі показники тривалості життя в Україні були в 1969-70 рр. – 70.8 та в 1989-90 рр. – 70.7 років. Найнижчі – в 1995-96 рр. – 66.9. Найвищий показник тривалості життя серед 162 країн світу у Японії – 80.8 року. Найнижчий у Сьерра-Ліоне – 38.3. Середньосвітовий показник тривалості життя на кінець ХХ ст. – 66.7 року. Але в країнах, що займають 1-26 місця за рейтингом ІЛР, цей показник перевищує 75 років.

2) грамотність та охоплення навчанням. Грамотність – показник, що застосовується до населення віком від 15 років і старше і передбачає уміння читати й писати нескладні тексти. На початку ХХІ ст. Цей показник в Україні дорівнював 99.6 %. Цей показник вельми важливий для країн, що розвиваються, де в середньому більше 27 % населення старше 15 років безграмотне. В середньому в світі неграмотних 20.8 %.

Охоплення навчанням – показник, який характеризує відношення кількості тих, хто навчається (незалежно від віку) в навчальних закладах І-ІІІ рівнів освіти (початкової, середньої та вищої) до чисельності тих вікових груп, які мали бути охоплені цією освітою. В країнах Заходу в кінці ХХ ст. Цей показник дорівнював 94 %, в Україні – 76–78 %.

3) ВВП на одну особу – найслабша ланка в структурі ІЛР для України. За цим показником наша країна займає 96 місце серед 162 країн світу. Цей показник становить менше половини світового рівня (49.5 %) і в грошовому доларовому виражені за паритетом купівельної спроможності в кінці ХХ ст. дорівнював 3458 дол. США. Найвищий показник мала держава Люксембург (42769 дол. США), на другому місці США – 31872 дол., на третьому Норвегія – 28433 дол. Причина такого вразливого для України становища полягає насамперед у двократному зниженні ВВП з 1990 по 1999 р.

2.Індекс економічної свободи (ІЕС) – агрегований показник, що включає десять факторів, які, в свою чергу, мають складну структуру і засвідчують рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніший урядовий вплив на економіку, тим менший рівень економічної свободи, отже, чим вищий показник з будь-якого фактора, тим нижчий рівень свободи, і навпаки.

Висновки: Система національних рахунків (СНР) – це сукупність взаємопов’язаних показників та класифікацій, яка віддзеркалює реальні явища і процеси економіки на макрорівні. Вона вміщує інформацію про всіх суб’єктів, що беруть участь у економічних процесах; відображає всі економічні операції, пов’язані з виробництвом, розподілом та перерозподілом доходів, нагромадженням активів, кінцевим споживанням.

В основі СНР лежить концепція розширеного трактування виробництва. СНР, ухвалена Статистичною комісією ООН у 1993 р., охоплює як галузі, що виробляють матеріальні блага, так і галузі, що виробляють послуги (галузі науки, освіти, мистецтва, культури, охорони здоров’я, державного управління, фінанси, страхування, житлово-комунальне господарство тощо). Проте до річного результату виробництва СНР не включає:

• результати природного приросту рослин і тварин, якщо цей приріст здійснюється без участі людської діяльності;

• зростання вартості активів, зумовленого інфляційними чинниками і т. ін.

СНР відображає систему економічних операцій між суб’єктами макроекономіки.

Економічні операції – це добровільна взаємодія між двома господарюючими суб’єктами у зв’язку з виробництвом та використанням продукції, розподілом та перерозподілом доходів, придбанням фінансових активів та прийняттям фінансових зобов’язань.

Оцінювання операцій в СНР здійснюється в таких цінах:

Валовий внутрішній продукт (ВВП) оцінюється в цінах кінцевого покупця.

Валовий випуск оцінюється в цінах виробника, або в основних цінах.

Хоча СНР допускає оцінку валового випуску в цінах виробника і в основних цінах, точніший результат відображають основні ціни, оскільки вони включають субсидії.

Баланси народного господарства – це система взаємопов’язаних макроекономічних показників, створена в 20-ті рр. в СРСР, за допомогою якої описувалась і аналізовувалась модель централізованої планової економіки. Вона ґрунтувалась на марксистській методології. Тому БНГ мали обмежену сферу дослідження та інформаційного забезпечення – сферу матеріального виробництва. Центральною ланкою БНГ був матеріальний баланс, який описував виробництво, споживання та нагромадження суспільного продукту.

Системою національних рахунків запозичені в БНГ:

• таблиці БНГ, в яких відображено міжгалузеві зв’язки економіки;

• класифікація кінцевого споживання на колективне та індивідуальне;

• концепція загального споживання тощо.

Ці дві системи статистичного відображення макроекономічних показників спочатку розвивались відносно відособлено. І тільки в другій половині ХХ ст. принципи складання БНГ та їх показники починають безпосередньо координуватись з СНР.

Виділяють два етапи розвитку СНР. Перший етап (до Другої світової війни) характеризується посиленням зацікавленості державних органів управління статистикою національного доходу у зв’язку щодо боротьби з невикористанням виробничих потужностей, безробіттям, інфляцією.

Література

1. www.bank.gov.ua/Macro/index.htm

2. www.icps.kiev.ua/qp.htm

3. www.referatov.net

4. Артемова Л., Назарова А. Аналіз учета капитала в системе национальных счетов // Экономист. – 2009. – № 2. – с. 82-94.

5. Базидевич В.Д. Макроекономіка: Навч. посіб.– К.: КДТЕУ, 2006. – Розд.1.

6. Базидевич В.Д., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Навч. посіб.– К.: Атака, 2008. – С. 25-38.

7. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик Л.О. Макроекономіка: Підручник / За ред. В.Д. Базилевича. – К.: Знання, 2008. – Р.3

8. Василик О., Буковинський С., Павлюк К. "Фінансова стабілізація: суть, заходи проблеми". - "Фінанси України", 2006, №3 ст.25

9. Головко В.А. Система національних рахунків України: сучасний стан та напрямки удосконалення // Статистика України. Щорічний науково-інформаційний журнал. – 2009. – № 1 (12). – С. 4-10.

10. Европейская система интегрированных экономических счетов: Пер. с англ. – М.: Экономика, 2008.

11. Економічна теорія: Макро- та мікроекономіка. Навчальний посібник. /За ред. З.Ватаманюка, С.Панчишина.- Львів: Інтереко, 2008.

12. Економічна теорія: У 2-х кн. Кн.1. Макроекономіка: Навч. посібник / За ред. З.Ватаманюка та С.Панчишина.- К.: Заповіт, 2007.- 408 с.

13. Кемпбелл Р. Макконнелл, Стенлі Л. Брю "Макроекономіка". - Львів, "Просвіта", 2007, ч.1 ст.151-181

14. М. Меламед "Методи та проблеми очислення ВВП за категоріями доходу". – "Економіка Україна", 2007, №3 ст.33-47

15. Майкл Бурда "Макроекономіка: Європейський контекст". - Львів, "Просвіта",2008, ст.33-46
16. Моторин Р.М. Міжнародна статистика. – К.: Вища шк , 2008. – С. 126-132.

17. Моторин Р.М., Моторина Т.М. Система національних рахунків: Навч. посіб. – К.: КНЕУ, 2009.

18. Новиков М.М. Введение в систему национальных счетов: Учеб. Пособие. – Мн.: Высш. Шк.; 2006.

19. Панасюк Б., Литвинов В. "Національний продукт: теоретичні основи обчислення". - "Економіка України", 2008, №8

20. Перехідна економіка: Підручник / В.М.Геєць, Є.Г. Панченко, Е.М. Ліанова та ін.; За ред. В.М. Гейця. – К.: Вища шк., 2007. – Р. 19.

21. Рябушкин Б.Т., Хоменко Т.А. Система национальных счетов. – М.: Финансы и статистика, 2007.

22. С.Будаговська, О.Кілієвич, І.Луніна та ін. Мікроекономіка і макро-економіка: Підручник / За ред. С. Будаговської. – 3-є вид. – К.: Основи, 2007. – 517 с.

23. Система национальных счетов – інструмент макроэкономического анализа: Учеб. пособие / Ю.Н. Иванов, Л.А. Карасева, С.Е. Казаринова и др.; Под ред. Ю.Н. Иванова. – М.: „Финстатинформ”, 2006. – 285с.

24. Система национальных счетов 1993. – Брюссель / Люксембург; Вашингтон; Нью-Йорк; Париж: Евростат, МВФ, ООН, Всемирный банк, 2008.

Заява

учасника конкурсу наукових робіт молодих вчених та студентів на честь 110 річниці від дня народження Нобелівського лауреата з економіки Саймона Кузнеця


Прізвище, ім’я, по батькові

Шевченко Катерина Сергіївна

Дата народження


19.11.1986 року

Поштова адреса


36002,м.Полтава, вул.Луценка 52 кв 63

Контактний телефон,

e-mail

095-884-14-99, kisa191186@mail.ru

Місце навчання / роботи


Полтавський університет економіки і торгівлі

Курс, спеціальність / посада

5 курс, спец.Облік і аудит, студент

Шифр роботи





Тема роботи


Сучасна міжнародна система національних рахунків

Науковий керівник, посада

Соболь Г.О, завідувач декана факультету фінансів і обліку з НВР




Перелік документів, які я подаю для участі у конкурсі (відмітити в сусідній чарунці що саме):

присутня

Заявка на участь у Конкурсі

присутня

Самостійна конкурсна робота

присутнє

Есе

відсутня

Відгук наукового керівника

відсутня

Рекомендація кафедри Рецензія (потрібне підкреслити)

відсутлня

Копія паспорту (завірена підписом)

відсутня

Копія документу, що засвідчує приналежність учасника до вищого навчального закладу

присутня

Копії документів, що підтверджують наукову діяльність за науковим напрямом, за яким подається конкурсна робота

присутня

Довідка про те, що робота, яка подається на конкурс, не була раніше удостоєна інших премій та нагород


Дата надання документів до Організаційного комітету _________________
Особистий підпис учасника ______________________________________

Схожі:

LP33 МІЖНАРОДНА СИСТЕМА НАЦІОНАЛЬНИХ РАХУНКІВ: ШЛЯХИ РОЗВИТКУ В УКРАЇНІ
В роботі розглянуто основні історичні етапи розвитку системи національних рахунків, проаналізована система національних рахунків...
ПРОГРАМА ВСТУПНОГО ІСПИТУ ЗА ФАХОМ ДЛЯ АБІТУРІЄНТІВ, ЯКІ ВСТУПАЮТЬ ДО МАГІСТРАТУРИ
Система національних рахунків (СНР). Основні категорії системи національних рахунків: додана вартість, інституційні одиниці, сектори,...
OC77 Удосконалення статистичної оцінки обсягів тіньової економіки...
Чена дослідженню методичних аспектів статистичної оцінки тіньової економіки, специфиці їх застосування в сучаних умовах їх господарювання,...
УкрЯТ ДНІЦ СКАР
Києві відбулася Міжнародна конференція “Ядерна енергетика України – шляхи розвитку та міжнародне співробітництво”, організована в...
ISO в комунальних підприємствах і установах
...
1. Поняття і структура кредитної системи
Сучасна кредитна система являє собою сукупність кредитно-фінансових інститутів, що діють на ринку позичкових капіталів і здійснюють...
ЗАТВЕРДЖЕНО
План рахунків бухгалтерського обліку банків України (далі План рахунків) це систематизований перелік рахунків бухгалтерського обліку,...
6 – 10 вересня 2010 р в м. Алушта, АР Крим, Україна відбулася VI...
Ників міністерств і відомств, науково-дослідних інститутів, виробничих і комунальних організацій, вузів, неурядових організацій з...
1. Принципи та рівні розвитку міжнародних економічних відносин
Міжнародні економічні відносини (МЕВ) — одна із форм міжнародних відносин. МЕВ опосередковують здійснення інших форм міжнародних...
SWIFT SWIFT
Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій; українською мовою вимовляється СВІФТ  — міжнародна міжбанківська...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання


При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання © 2013
звернутися до адміністрації
bibl.com.ua
Головна сторінка