Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

Скачати 0.62 Mb.

Назва	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня
Сторінка	4/6
Дата	17.05.2013
Розмір	0.62 Mb.
Тип	Автореферат

bibl.com.ua > Економіка > Автореферат

1 2 3 4 5 6

Рис. 5. Напрямки застосування аналітичних процедури на етапі завершення перевірки

У стандартах аудиту визначено, що підставою для формування думки аудитора є достатні та належні аудиторські докази. При цьому оцінка достатності аудиторських доказів у спеціальній літературі із аудиту є констатацією факту обов’язковості проведення вказаних дій та виконання аудитором всіх пунктів плану і програм аудиту. У Міжнародному стандарті аудиту 500 «Аудиторські докази» визначені чинники, що впливають на думку аудитора про те, що є достатнім належним аудиторським доказом. Одночасно вказані чинники враховуються при формуванні плану і програм аудиту (Міжнародний стандарт аудиту 300 «Планування аудиту»). Виходячи з цього, доцільно оцінювати достатність і належний характер аудиторських доказів на основі аналізу виконання всіх пунктів плану і програм аудиту. При цьому заздалегідь у обов’язковому порядку проводиться перевірка обґрунтованості та якості формування оцінок достатності та доказовості зібраних даних, оскільки у випадках неефективного планування отримання об’єктивних і точних оцінок є сумнівним.

Важливим етапом оцінки одержаних аудиторських доказів є узагальнений аналіз виявлених відхилень, що проводиться шляхом підсумовування й аналізу помилок, виявлених у ході аудиту. У практиці аудиту для визначення, чи є фінансова звітність викривленою в матеріальному аспекті, набуло поширення використання так званих «робочих листів», які є єдиним документом, що підсумовує й об’єднує викривлені дані, виявлені на різних рахунках бухгалтерського обліку, і сприяє полегшенню роботи аудитора з оцінки отриманих даних. Зведені воєдино окремо взяті несуттєві викривлення можуть суттєво впливати на елементи фінансової звітності.

З урахуванням вищевикладеного, автор вважає за необхідне в окремому бланку не тільки узагальнювати всі відхилення, виявлені в процесі аудиту й не усунені суб’єктом господарювання при складанні фінансової звітності, але і приділяти належну увагу причинам виявлених відхилень (кваліфікувати їх важливість та можливий вплив на дані фінансової звітності), а також проводити заплановані тести на критерії суттєвості, що приймаються для оцінки. Для узагальнення результатів аудиту автором розроблено робочий документ аудитора «Зведений аналітичний огляд виявлених відхилень». Узагальнення виявлених відхилень і порушень стане ефективнішим, якщо такі факти реєструватимуться й відбиратимуться не тільки після закінчення, але і впродовж усього процесу аудиту.

Другим обов’язковим напрямом дій, що виконуються до складання аудиторського висновку, є розгляд питань дотримання підприємством принципу безперервності діяльності. Аудит діяльності підприємства передбачає не тільки перевірку досягнутого фінансового стану на підставі фінансової звітності, але й прогнозування інвестиційної привабливості підприємства в ринкових умовах, використовуючи при цьому аналітичні процедури.

Вітчизняні методики базуються на аналізі фінансових коефіцієнтів, які вже апробовані і рекомендовані зарубіжною аудиторською практикою. Головними ознаками їх є такі: аналіз базується на багатьох показниках, об’єднаних у певні групи, напрями аналізу; кожна група включає від 5 до 20 різноманітних показників, але однакові показники обчислюються різними методами; у одного й того самого фінансового показника вказуються різні нормативні значення і межі змін, що ускладнює проведення оцінки фінансового стану, знижуючи достовірність результатів; встановлюється відносна значущість окремих показників або їх груп. Необхідно зазначити, що на завершальному етапі аудиторської перевірки, як правило, виконуються ті ж самі види аналітичних процедур, що і на попередніх етапах. Проте для їх виконання використовуються уточнені дані, з урахуванням виправлень, зроблених суб’єктом господарювання за наслідками аудиту (рис. 6.)

Рис. 6. Місце аналітичних процедур на завершальному етапі аудиту

Проведеним дослідженням встановлено, що в чинних нечисленних методиках взагалі відсутнє визначення інтегрального показника інвестиційної привабливості.

З огляду на вище викладене, автором запропоновано використовувати статистичний метод, який охоплює такі етапи аналітичних процедур:

визначення кореляційного взаємозв’язку між фінансовими коефіцієнтами;
групування фінансових коефіцієнтів за ознакою сили кореляційного зв’язку із використанням шкали Чеддока.

Значення коефіцієнтів кореляції, більші за 0,7, свідчать про високий зв’язок між фінансовими коефіцієнтами, тобто, певною мірою – про дублювання інформації, щодо фінансового стану підприємства. Коефіцієнти кореляції від 0,5 до 0,7 характеризують помітний взаємозв’язок. Значення коефіцієнта, менше за 0,3, свідчить про відсутність кореляційного зв’язку. Відповідно, набір із подібних коефіцієнтів може охарактеризувати фінансовий стан підприємства більш докладно з різних сторін, тому вибір фінансових коефіцієнтів, яким притаманний слабкий кореляційний зв’язок, і є основою системи оцінки інвестиційної привабливості підприємств.

Отже, аналітичні процедури з використанням фінансових коефіцієнтів дозволяють зіставити фінансовий стан певного підприємства зі станом окремих конкурентів та з відповідними середньогалузевими показниками, а також уможливлюють дослідження динаміки фінансового стану підприємства за декілька звітних періодів. Це, у свою чергу, дозволяє аудиторам допомогти потенційним інвесторам оцінити інвестиційну привабливість і можливість отримання економічного ефекту від вкладень. Взагалі, аудитор, перевіряючи фінансову звітність, повинен перш за все орієнтуватися на інтереси потенційних інвесторів.

Для інвестора має цінність як фінансовий аналіз прогнозної інформації, так і оцінка рейтингу підприємства. Наразі існує декілька методик визначення рейтингу підприємства. Автором обґрунтована доцільність розрахунку узагальнюючого показника порівняльної оцінки результатів фінансово-господарської діяльності підприємств на основі таких методів, як суми коефіцієнтів, комплексної оцінки та суми місць.

Ураховуючи певну недосконалість методик оцінки безперервності діяльності підприємства, які застосовуються в аудиті та базуються на тестуванні або на охопленні обмеженої кількості коефіцієнтів, запропоновано розширити їх склад коефіцієнтами втрати та відновлення платоспроможності, що, як показала їх апробація, значно підвищує рівень достовірності вказаної оцінки.

У п’ятому розділі – «Розвиток системи аналітичних процедур внутрішнього аудиту» – апробовано методологічні засади, розроблені у попередніх розділах дисертації, на прикладі хлібопекарських підприємств Автономної Республіки Крим та Запорізької, Чернівецької, Донецької, Івано-Франківської, Дніпропетровської, Київської областей. Зазначено, що виробництво продукції хлібопечення за останні п’ять років скоротилося на 25 %. Так, по областях України має місце характерне зниження виробництва, особливо в Автономній Республіці Крим – 12 %, Івано-Франківській – 10 %, Дніпропетровській – 8 %, Донецькій – 7 %. Одним з важливих шляхів підвищення ефективності хлібопечення є раціональне використання виробничих потужностей – вирішальний фактор збільшення випуску продукції, підвищення продуктивності праці й рентабельності виробництва. З цією метою, автором розроблено концептуальну модель внутрішнього аудиту з використання аналітичних процедур у системі управління хлібопекарським підприємством (рис. 7)

Рис. 7. Концептуальна модель внутрішнього аудиту в системі управління хлібопекарськими підприємствами
Таким чином, діяльність з внутрішнього аудиту хлібопекарських підприємств передбачає реалізацію широкого комплексу заходів на всіх рівнях управління.

Внутрішній аудит підприємства, базується на обробці й аналізі значного обсягу інформації, та передбачає проведення відповідної аналітичної роботи. У зв'язку з цим суттєву роль відіграє інформаційне забезпечення виконання необхідних аналітичних процедур, що дає можливість у процесі аудиту виявити за допомогою аналітичних процедур типові помилки та класифікувати їх для наступного усунення, удосконалити й підвищити ефективність внутрішнього аудиту підприємства

Помилки, пов'язані як безпосередньо з суб'єктом аналізу, так і незалежні від нього, можуть суттєво знизити ефективність аналізу фінансового прибутку, а в деяких випадках і виявитися критичними (табл. 3).

Таблиця 3

Класифікація типових помилок,

що виникають в процесі проведення аналітичних процедур

Помилка	Суть помилки
1	2
I. Помилки, що залежать від аудитора-аналітика
1. Неправильний відбір сукупності досліджуваної інформації	Незадовільний об'єм інформації: дуже великий або, навпаки, недостатній; Використання застарілої інформації
2. Ізольований розгляд фінансової звітності	Аналіз повинен проводитися в динаміці і, по можливості, доповнюватися оглядом аналогічних показників по подібним підприємствам
3. Неприйняття до уваги дії суттєвих чинників	Аналізуючи тенденції основних показників, необхідно брати до уваги вплив деяких чинників, що викривлюють інформацію, зокрема, інфляцію
4. Неправильний вибір показників оцінки	Включення показників до системи аналізу має здійснюватися відповідно до критеріїв: наявність ролі кожного з них; показниками мають бути охоплені всі аспекти фінансового стану підприємства
5. Неоднозначність показників	Неоднозначність трактувань породжує ризик формування помилкових висновків
6. Використання формалізованої оцінки	Можливий вплив політичних і загальноекономічних змін; перебудова організаційної структури управління галуззю чи підприємством; зміна форм власності тощо
7. Недотримання рекомендацій щодо оптимального значення показників	До існуючих рекомендацій щодо значення конкретних фінансових показників необхідно ставитися з певною недовірою. Для кожного підприємства може існувати власна точка фінансово-економічної рівноваги, яку можна визначити самостійно
8. Неприйняття до уваги фактора ризику	Усі висновки, зроблені за результатами аналізу фінансового стану підприємства, можуть виявитися неточними, якщо аналітик не бере до уваги чинник ризику
II. Помилки, безпосередньо пов’язані з використовуваною інформацією
9. Недостовірність показників, представлених в документах	Достовірність інформації зумовлена рядом причин об’єктивного характеру (неможливість точного визначення рівня фізичного і морального зносу основних засобів; втрата вартості споживчої вартості матеріалів і цінних паперів через інфляцію; можливі неплатежі постачальникам і за позиками банку) та суб’єктивного характеру (недостатня кваліфікація персоналу;свідоме викривлення фінансової звітності)

Продовження таблиці 3

1	2
10. Відповідність показників фінансової звітності реальному фінансовому стану підприємства	Баланс відображає лише облікову оцінку активів підприємства і джерел їх покриття. Поточна ринкова оцінка цих активів може бути абсолютно іншою, причому, чим більше термін експлуатації і відображення на балансі цього активу, тим більше різниця між його обліковою та поточною оцінками
11. Неоднозначність трактувань показників наданих в документах	У методиках фінансового аналізу підприємства наразі описано значна кількість показників. При цьому навіть поширені в економічному середовищі показники можуть мати неоднакове трактування

В дисертації досліджено можливості використання в практиці внутрішнього аудиту ряду діючих інформаційних систем на підставі яких розроблені рекомендації щодо їх адаптації до вимог аналітичних процедур аудиту хлібопекарських підприємств. Зазначено системи, що наразі є найбільш ефективними для окресленої галузі.
ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення і запропоновано нове розв’язання наукового та практичного завдання – обґрунтування методологічних і організаційних засад та надання практичних рекомендацій з формування професійної думки та доказовості аудиторського висновку на підставі застосування аналітичних процедур, що забезпечить більш високу якість проведення аудиту. Результати проведеного дослідження дозволяють зробити такі висновки:

1. Умови розвитку вітчизняного аудиту і вимоги міжнародного аудиту визначають необхідність критичного перегляду і розробки нових більш дійових методик аудиту.

У зв’язку з цим обґрунтована необхідність застосування, поряд з чинними комплексними процедурами аудиту, деталізованих аналітичних процедур. Це зумовлено й необхідність вдосконалення механізму забезпечення доказовості та достовірності фінансової звітності, адже на її підставі здійснюється оцінка фінансового стану суб’єкта господарювання в аспекті його інвестиційної привабливості та безперервності діяльності, що є особливо значущим у ринкових умовах для випуску акцій або при купівлі-продажу підприємства.

2. Зростання вимог користувачів аудиторських послуг до підвищення обґрунтованості і доказовості професійного судження аудитора щодо фінансової звітності зумовило аудиторські фірми в своїй практиці постійно вдосконалювати інструментарій проведення аудиту, в тому числі і шляхом диверсифікації його процедур. Проведеним дослідженням, шляхом тестування діяльності аудиторських фірм ряду різних регіонів України, встановлено тенденцію зростання застосування аналітичних процедур в процесі аудиту фінансової звітності. Це, певним чином свідчить про якості аудиторського судження, що значно збільшує впевненість користувачів фінансової звітності.

3. Проведені дослідження дозволили автору обґрунтувати поняття «аналітичні процедури аудиту». Під ними слід розуміти деталізовану диверсифікацію загальних аудиторських процедур, що включають аналіз співвідношень та їх тенденцію між різними показниками діяльності суб’єкта господарювання. Застосування аналітичних процедур базується на використанні методів, способів і прийомів економічного аналізу на всіх етапах аудиторської перевірки, що забезпечує як вищий рівень доказовості аудиторського висновку щодо достовірності даних фінансової звітності, так і визначення інвестиційної привабливості та безперервності діяльності.

4. Запропоноване визначення дефініцій «аналітичні процедури аудиту» обумовлює необхідність використання комплексного підходу до дослідження процесу аудиту як сукупності взаємозв’язаних елементів (етапи аудиту, напрями робіт, процедури). При цьому початковою ланкою аудиту рекомендовано вважати застосування аналітичних процедур. Порядок їх застосування складається з: визначення мети, вибір огляду, виконання, аналіз результатів. Встановлено, що на результати застосування аналітичних процедур впливають: етап аудиту, достатність доказовості отриманої інформації, терміни аудиту, професійна компетентність аудитора, критерії незвичайних відхилень, прогнозовані кінцеві результати, доцільність виконання.

5. Дослідженням встановлено, що класифікація аналітичних процедур впливає на якість результатів їх застосування. В той час, існуючі класифікації є просто переліком можливих процедур, у відриві від процесу аудиторської перевірки. В результаті не забезпечується комплексний розгляд предмету аудиту. Нами пропонується інший підхід до класифікації, в основі якого є процес аудиту і місце аналітичних процедур в ньому, за видовими ознаками і етапами аудиту. Дані класифікаційні ознаки дозволяють виділити як загальні види аналітичних процедур, залежно від мети їх проведення, використовуваної інформації, методів виконання, так і деталізують процес аудиту, шляхом конкретизації видів аналітичних процедур.

6. Доведено, що досягнення ефективності аудиту залежить від використання аналітичних процедур як на етапі планування, так і на етапах фактичної перевірки та при формування висновків. Запропоновано методичні засади вибору аналітичних процедур для етапів аудиту, що в умовах практики дозволяє превентивно врахувати як об’єктивні, так і суб’єктивні чинники (області потенційного ризику, рівень можливої суттєвості та рівень аудиторського ризику) впливу на можливі викривлення у фінансовій звітності суб’єкта господарювання.

7. Дослідженням встановлено наявність взаємозв’язку між результатами застосування аналітичних процедур та ефективністю аудиту. За допомогою аналітичних процедур запропоновано організаційні та методологічні засади моніторингу з метою виявлення суттєвих викривлень в бухгалтерському обліку, як на рівні класів операцій та залишків на рахунках обліку, так і фінансової звітності в цілому. Для використання цього зв’язку, розроблено інформаційно-організаційну модель моніторингу, що відтворює дію аналітичних процедур аудиту за етапами (попереднього планування, планування власне аудиту, перевірки по суті та завершальному) та забезпечує високий рівень об’єктивності аудиторських тверджень.

8. Дослідженням доведено необхідність розробки внутрішньофірмового стандарту «Аналітичні процедури», який, на відміну від Міжнародного стандарту аудиту 520 «Аналітичні процедури», що носить узагальнюючий характер, характеризується поглибленою прив’язкою аналітичних процедур до етапів аудиту. Розроблена автором і упорядкована, таким чином, система аналітичних процедур, вдосконалює методику аудиту як самих аудиторських фірм, в плані організації та технології проведення аудиту, так і методику внутрішнього контролю суб’єктів господарювання.

9. Розвиток і розширення бізнесу в Україні зумовлюють і розвиток методичних засад організації як проведення аудиторських перевірок, так і аналізу інвестиційної привабливості підприємств на підставі використання аналітичних процедур. Виявлений взаємозв’язок між рівнем організації аудиту і аналітичними процедурами дозволив розробити моделі нових технологій організації проведення аудиту та обґрунтувати відповідні типи інформаційних потоків, які забезпечують вибір оптимальних варіантів організації роботи аудиторських фірм.

10. Доведено, що дефініція «професійного судження» в аудиті пов’язана з суттєвістю та доказовістю результатів аналітичних процедур. Це дало можливість визначити чинники впливу на рівень формування професійного судження не тільки по результатах аудиту фінансової звітності, але і в прогнозному плані при визначенні рівня рейтингу інвестиційної привабливості підприємства.

11. Важливим фактором підвищення якості і доказовості результатів аудиту є документація аудиторського процесу. Для цього розроблено документально-методичне забезпечення з використанням «Робочих листів» та відомості «Зведений аналітичний огляд виявлених викривлень», що документують і узагальнюють виявлені відхилення і викривлення даних на різних рахунках бухгалтерського обліку і дають можливість визначити рівень впливу суттєвості на достовірність фінансової звітності.

12. Доведено, що використовуючи аналітичні процедури, можна не тільки більш глибоко і обґрунтовано перевірити фактичний фінансовий стан, але й в ринкових умовах прогнозувати рівень інвестиційної привабливості підприємства. Для цього запропонована система статистичних методів, які включають в себе аналітичні процедури з використанням фінансових коефіцієнтів, що забезпечує визначення узагальнюючого рейтингового показника оцінки фінансового стану підприємства, що має важливе значення для випуску акцій, купівлі їх інвесторами або купівлі - продажі самого підприємства.

13. Запропоновано методологічні засади імплементації аналітичних процедур в систему внутрішнього контролю й внутрішнього аудиту, що сприятиме зниженню ризиків як менеджменту, так і підприємства в цілому. Доведено, що поєднання аналітичних процедур і можливостей сучасних інформаційних технологій забезпечить більш ефективне прийняття оперативних і стратегічних управлінських рішень. Розроблені рекомендації та їх апробація на прикладі хлібопекарських підприємств Автономної Республіки Крим та п’яти областей України підтвердили їх високу ефективність.

1 2 3 4 5 6

Схожі:

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня СИНТЕЗ, СТРУКТУРА ТА ВЛАСТИВОСТІ АКСІАЛЬНОКООРДИНОВАНИХ КОМПЛЕКСІВ ФТАЛОЦІАНІНУ ЗАЛІЗА	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Д 64. 605. 01 Національного фармацевтичного університету за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня РІВНЯННЯ НЕСКІНЧЕННИХ ЛАНЦЮГІВ НЕЛІНІЙНИХ ОСЦИЛЯТОРІВ: ЗАДАЧА КОШІ, ПЕРІОДИЧНІ РОЗВ’ЯЗКИ, БІЖУЧІ ХВИЛІ	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня ...
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Спеціальність: 12. 00. 08 кримінальне право та кримінологія; кримінально – виконавче право	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук Робота виконана в Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара МОНмолодьспорту України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана у Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України
Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України	Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня Робота виконана в Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України

Додайте кнопку на своєму сайті:
Портал навчання