12.3.4. СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ
Один із напрямків державної фінансової підтримки санації підприємств полягає в наданні їм інноваційних позик за рахунок коштів Державного інноваційного фонду України.
Кошти зазначеного фонду формуються за рахунок бюджетних асигнувань, що виділяються державою для підтримки науково-технічної діяльності, відрахувань коштів підприємств і організацій, добровільних внесків юридичних і фізичних осіб.
Основні завдання Держіннофонду такі:
організація державної фінансової, інвестиційної та матеріально-технічної підтримки здійснення заходів, спрямованих на впровадження науково-технічних розробок і нових технологій у виробництво, технічне його переоснащення, освоєння випуску імпортозамінної та нових видів продукції;
добір інноваційних проектів відповідно до завдань національних, державних, міжгалузевих і регіональних науково-технічних програм, а також інших проектів, важливих для економіки України та її регіонів;
фінансування і матеріально-технічне забезпечення реалізації проектів на поворотній основі наданням інноваційної позички, інвестицій та лізингу;
надання експертних, правових та інжинірингових послуг підприємствам, установам, організаціям у сфері інноваційної діяльності;
сприяння реконструкції підприємств у ході реалізації інноваційних проектів, спрямованих на виробництво конкурентоспроможної продукції, освоєння енерго- і ресурсозберігаючих технологій, збільшення обсягу випуску наукомісткої продукції;
надання гарантій для виконання фінансових зобов'язань виконавців інноваційних проектів укладенням договорів страхування фінансових ризиків, застави, поруки тощо;
організація роботи з надання підприємствам, установам і організаціям експертних, консультаційних та інжинірингових послуг у сфері інноваційної діяльності.
Фінансові ресурси Фонду використовуються виключно за цільовим призначенням – для фінансового забезпечення заходів щодо впровадження науково-технічних розробок і нових технологій, освоєння нових видів продукції відповідно до загальнодержавних, галузевих, регіональних інноваційних пріоритетів та результатів державних науково-технічних програм. Забезпечення цих заходів у сфері інноваційної діяльності здійснюється Державним інноваційним фондом шляхом фінансування інноваційних проектів та їх супроводження.
Інноваційний проект – це комплекс взаємозв'язаних заходів інвестиційного характеру, спрямованих на комерційне застосування науково-технічних розробок, освоєння нових видів продукції, послуг, впровадження новітніх технологій.
Інноваційні проекти добираються на конкурсних засадах відповідно до загальнодержавних, галузевих, регіональних інноваційних пріоритетів та результатів державних науково-технічних програм. Фінансування проектів здійснюється з урахуванням висновків державної науково-технічної та іншої експертизи, фінансового аналізу проектів, маркетингових досліджень, а також за умови забезпечення відповідно до законодавства зобов'язань щодо повернення підприємствами – виконавцями проектів коштів Державному інноваційному фонду укладенням договорів застави майна, поруки, страхування тощо як з підприємствами – виконавцями проектів, так і з третіми особами.
Державний інноваційний фонд організує супроводження інноваційних проектів із залученням установ уповноважених банків, які обслуговують підприємства – виконавців проектів, аудиторських, юридичних фірм та інших організацій на підставі укладених з ними договорів. Супроводження інноваційних проектів передбачає проведення поточної та додаткової експертизи, маркетингових досліджень тощо, а також організацію контролю за цільовим використанням коштів та своєчасним їх поверненням підприємствами-виконавцями.
ЛІТЕРАТУРА
Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // Голос України. – 1999. – 30 липня.
Закон України «Про підприємства в Україні» // Там само. – 1991. – 27 березня.
Закон України «Про господарські товариства» // Там само. – 1991. – 19 вересня.
Закон України «Про цінні папери і фондову біржу» // Там само. – 1991. – 18 липня.
Закон України «Про інвестиційну діяльність» // Там само. – 1991. – 18 вересня.
Закон України «Про обмеження монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності» // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – №2.
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про порядок санації державних підприємств»// Зібрання постанов Уряду України. – 1994. –№5.
Постанова Правління НБУ «Про затвердження Положення про застосування Національним банком України заходів впливу до комерційних банків за порушення банківського законодавства».
Агентство з питань запобігання банкрутства підприємств Методика інтегральної оцінки інвестиційної привабливості підприємств та організації // Українська інвестиційна газета. – 1998. – №3.
Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. Как управлять капиталом. – М.: Финансы и статистика, 1995.
Бланк И.А. Стратегия и тактика управления финансами. – К., 1996.
Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. – К., 1999. –Т 1,2.
Джеймс Ван Хорн. Основы управления финансами. – М.: Финансы и статистика, 1996.
Контроллинг в бизнесе. Методологические и практические основы построения контроллинга в организациях/ А.М. Карминский и др. – М. Финансы и статистика, 1998.
Контроллинг как инструмент управления предприятием / Под ред. Н.Г. Дани-лочкиной. – М.: Аудит, 1998.
Коробов М. Я. Фінанси промислового підприємства. – К., 1995.
Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. – К., 1997.
Суторміна В.М., Федосов В.М., Рязанова Н.С. Фінанси зарубіжних корпорацій. – К.: Либідь, 1993.
Типов М.І. Банкрутство матеріально-правові та процесуальні аспекти. – Харків: Консум, 1997. – 192 с.
Україна на роздоріжжі: уроки з міжнародного досвіду економічних реформ / За ред. А. Зіденберга і Л. Хоффманна. – К.: Фенікс, 1998.
Уткин Э.А. Антикризисное управление. – М.: ЭКМОС, 1997.
Національний банк і грошово-кредитна політика. Підручник / За ред. проф. А.М. Мороза та доц. М.Ф. Пудовкіної. –К.: КНЕУ, 1999.
Покропивний С.Ф., Соболь С.М., Швиданенко Г.О. Бізнес-план, технологія розробки та обґрунтування: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999.
Фінанси підприємств. Підручник/ За ред. професора А.М. Поддєрьогіна – 2-ге вид. – К.: КНЕУ, 1999.
Фольмут Х.Й. Инструменты контроллинга от А до Я. Пер с нем. / Под ред. М.Л. Лукашевича и Е.Н. Тихоненковой. – М.: Финансы и статистика, 1998.
Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга. Пер с нем. – М.: Финансы и статистика, 1997.
Шеремет А.Д. Финансы предприятий. – М.: Финансы и статистика, 1997.
Шершньов З.Є., Оборська С.В. Стратегічне управління: Навч. Посібник. – К.: КНЕУ, 1999.
ЗМІСТ
ВСТУП 4
ТЕМА 1 Фінансова санація
підприємства. Економічний
зміст та порядок проведення 6
1.1. ФІНАНСОВА КРИЗА НА ПІДПРИЄМСТВІ. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ І ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ 6
Частка збиткових підприємств в економіці України, % 6
Квартал 10
1.2. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 14
1.3. МЕНЕДЖМЕНТ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 17
1.4. КОЛИ ПРИЙМАЄТЬСЯ РІШЕННЯ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 19
1.5. КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ 20
ТЕМА 2 Контролінг та його роль
у санації підприємств 24
2.1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ФІНАНСОВОГО КОНТРОЛІНГУ 24
2.2. ФУНКЦІЇ КОНТРОЛІНГУ 27
2.2.1. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 27
2.2.2. КООРДИНАЦІЯ ЯК ЦЕНТРАЛЬНА ФУНКЦІЯ КОНТРОЛІНГУ 28
2.2.3. КОНТРОЛІНГ І РОЗРОБКА СТРАТЕГІЇ САНАЦІЇ 29
2.2.4. БЮДЖЕТУВАННЯ ЯК ІНСТРУМЕНТ ОПЕРАТИВНОГО КОНТРОЛІНГУ 31
2.2.5. КОНТРОЛЬ ТА АНАЛІЗ ВІДХИЛЕНЬ 32
2.2.6. ВНУТРІШНІЙ АУДИТ ТА КОНСАЛТИНГ 33
2.3. СИСТЕМА РАННЬОГО ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА РЕАГУВАННЯ. ПРОГНОЗУВАННЯ БАНКРУТСТВА 36
2.4. МЕТОДИ КОНТРОЛІНГУ 40
2.4.1. ОПИТУВАННЯ (АНКЕТУВАННЯ) 40
2.4.2. ФАКТОРНИЙ АНАЛІЗ ВІДХИЛЕНЬ 40
2.4.3. АНАЛІЗ ТОЧКИ БЕЗЗБИТКОВОСТІ (BREAK-EVEN-ANALYSE) 41
2.4.4. БЕНЧМАРКІНГ 43
2.4.5. ВАРТІСНИЙ АНАЛІЗ 44
2.4.6. ПОРТФЕЛЬНИЙ АНАЛІЗ 45
2.4.7. АВС-АНАЛІЗ 46
2.5. РОЗРОБКА ПЛАНУ САНАЦІЇ 47
ТЕМА 3 Санаційний аудит 54
3.1. СУТНІСТЬ ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ САНАЦІЙНОГО АУДИТУ 54
3.2. САНАЦІЙНА СПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА 56
3.3. МЕТОДИ ТА ПРОГРАМА САНАЦІЙНОГО АУДИТУ 57
3.4. ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЙНОГО АУДИТУ 58
3.4.1. ВИВЧЕННЯ НАЯВНОЇ САНАЦІЙНОЇ КОНЦЕПЦІЇ ТА ЗБІР НЕОБХІДНОЇ ІНФОРМАЦІЇ 58
3.4.2. АНАЛІЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 60
3.4.3. АУДИТ ФІНАНСОВОЇ СФЕРИ ПІДПРИЄМСТВА 63
3.4.4. СТАНОВИЩЕ ПІДПРИЄМСТВА НА РИНКУ ФАКТОРІВ ВИРОБНИЦТВА ТА НА РИНКУ ЗБУТУ ГОТОВОЇ ПРОДУКЦІЇ 72
3.4.5. АНАЛІЗ ПРИЧИН КРИЗИ ТА СИЛЬНИХ І СЛАБКИХ СТОРІН ПІДПРИЄМСТВА 73
3.4.6. ЕКСПЕРТНА ОЦІНКА ЗАПЛАНОВАНИХ САНАЦІЙНИХ ЗАХОДІВ 75
3.5. АКТ АУДИТОРСЬКОЇ ПЕРЕВІРКИ 76
ТЕМА 4 Форми, правила та
умови фінансування
санації підприємств 78
4.1. ФОРМИ ФІНАНСОВОЇ САНАЦІЇ 78
4.2. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В КАПІТАЛІ 80
4.2.1. ЗМІСТ ТА ВИДИ ПОТРЕБИ В КАПІТАЛІ 80
4.2.2. ПОТРЕБА В КАПІТАЛІ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 82
4.2.3. ВИЗНАЧЕННЯ ПОТРЕБИ В ІНВЕСТИЦІЙНОМУ ТА В ОБОРОТНОМУ КАПІТАЛІ 83
4.3. ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ РІВНОВАГИ НА ПІДПРИЄМСТВІ 86
4.4. ПРАВИЛА ФІНАНСУВАННЯ 88
4.4.1. ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО ФІНАНСУВАННЯ 88
4.4.2. ЗОЛОТЕ ПРАВИЛО БАЛАНСУ 89
4.4.3. ПРАВИЛО ВЕРТИКАЛЬНОЇ СТРУКТУРИ КАПІТАЛУ 90
4.4.4. ЕФЕКТ ФІНАНСОВОГО ЛІВЕРИДЖУ 92
ТЕМА 5 Внутрішні фінансові
джерела санації підприємства 96
5.1. ПОНЯТТЯ ТА КЛАСИФІКАЦІЯ ВНУТРІШНІХ ДЖЕРЕЛ ФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ 96
97
5.2. ЗБІЛЬШЕННЯ ВХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ 97
5.2.1. ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРУЧКИ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ 97
5.2.2. РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ АКТИВІВ 99
5.3. ЗМЕНШЕННЯ ВИХІДНИХ ГРОШОВИХ ПОТОКІВ 101
5.3.1. ЗНИЖЕННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 102
5.3.2. ЗГОРТАННЯ ІНВЕСТИЦІЙ ТА ЗМЕНШЕННЯ ВИТРАТ, ЯКІ НЕ НАЛЕЖАТЬ ДО СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ 111
ТЕМА 6 Санація балансу 113
6.1. ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА СКЛАДНИКИ 113
6.2. ЗБИТКИ ПІДПРИЄМСТВА ТА ДЖЕРЕЛА ЇХ ПОКРИТТЯ 116
6.3. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ САНАЦІЇ БАЛАНСУ ТА ПРИЗНАЧЕННЯ САНАЦІЙНОГО ПРИБУТКУ 118
6.4. ЗАВДАННЯ ТА ОСНОВНІ ПЕРЕДУМОВИ ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ ПІДПРИЄМСТВ 119
6.5. МЕТОДИ ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ 121
6.5.1. ДЕНОМІНАЦІЯ ТА КОНВЕРСІЯ АКЦІЙ 122
6.5.2. САНАЦІЯ ВИКУПОМ АКЦІЙ (ПРИДБАННЯ ЧАСТОК) У ВЛАСНИКІВ 123
6.6. СПІРНІ ПИТАННЯ, ЯКІ СУПРОВОДЖУЮТЬ ЗМЕНШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ 125
ТЕМА 7 Зовнішні фінансові
джерела санації
підприємств 128
7.1. ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ЗА РАХУНОК АКЦІОНЕРНОГО (ПАЙОВОГО) КАПІТАЛУ 128
7.1.1. ОСНОВНІ ЦІЛІ ТА ПОРЯДОК ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ 128
7.1.2. МЕТОДИ ТА ДЖЕРЕЛА ЗБІЛЬШЕННЯ СТАТУТНОГО ФОНДУ 133
7.1.3. АЛЬТЕРНАТИВНА САНАЦІЯ 140
7.2. УЧАСТЬ КРЕДИТОРІВ У ФІНАНСОВОМУ ОЗДОРОВЛЕННІ БОРЖНИКА 142
7.2.1. ТРАНСФОРМАЦІЯ БОРГУ У ВЛАСНІСТЬ 144
7.2.2. ПРОЛОНГАЦІЯ ТА СПИСАННЯ ЗАБОРГОВАНОСТІ 144
7.2.3. САНАЦІЙНІ КРЕДИТИ 147
7.3. ФІНАНСОВА УЧАСТЬ ПЕРСОНАЛУ В САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 149
ТЕМА 8 РЕСТРУКТУРИЗАЦІЯ
ПІДПРИЄМСТВА 151
8.1. СУТНІСТЬ ТА ФОРМИ РЕСТРУКТУРИЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 151
8.2. ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 153
8.2.1. ФОРМИ ТА ЗАГАЛЬНІ ПЕРЕДУМОВИ РЕОРГАНІЗАЦІЇ 153
8.2.2. РЕОРГАНІЗАЦІЯ, СПРЯМОВАНА НА УКРУПНЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ (ЗЛИТТЯ, ПРИЄДНАННЯ, ПОГЛИНАННЯ) 155
8.2.3. РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВ, СПРЯМОВАНА НА ЇХ РОЗУКРУПНЕННЯ (ПОДІЛ, ВИДІЛЕННЯ) 162
8.2.4. ПЕРЕТВОРЕННЯ ЯК ОКРЕМИЙ ВИПАДОК РЕОРГАНІЗАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 165
8.3. ПЕРЕДАВАЛЬНИЙ ТА РОЗПОДІЛЬНИЙ БАЛАНСИ 167
ТЕМА 9 Економіко-правові
аспекти санації, банкрутства
та ліквідації підприємств 170
9.1. ДОАРБІТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ 170
9.2. АРБІТРАЖНЕ ВРЕГУЛЮВАННЯ ГОСПОДАРСЬКИХ СПОРІВ 171
9.3. НЕОБХІДНІСТЬ, ФУНКЦІЇ ТА ЗАВДАННЯ ІНСТИТУТУ БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 174
9.4. ПОРЯДОК ОГОЛОШЕННЯ ПІДПРИЄМСТВА БАНКРУТОМ 177
9.5. ЛІКВІДАЦІЙНІ ПРОЦЕДУРИ 188
9.5.1. ЕТАПИ ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВА 188
9.5.2. ДІЯЛЬНІСТЬ ЛІКВІДАЦІЙНОЇ КОМІСІЇ 192
9.5.3. ЧЕРГОВІСТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ ПРЕТЕНЗІЙ КРЕДИТОРІВ 194
9.5.4. ЛІКВІДАЦІЙНИЙ БАЛАНС 196
9.6. ФІНАНСОВА САНАЦІЯ НА УХВАЛУ АРБІТРАЖНОГО СУДУ 198
9.6.1. ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ПРО САНАЦІЮ БОРЖНИКА ПІД ЧАС ПРОВАДЖЕННЯ СПРАВИ ПРО БАНКРУТСТВО 198
9.6.2. КЕРУЮЧИЙ САНАЦІЄЮ, ЙОГО ФУНКЦІЇ ТА ПОВНОВАЖЕННЯ 199
9.6.3. ПЛАН САНАЦІЇ (РЕОРГАНІЗАЦІЇ) БОРЖНИКА 201
9.7. МИРОВА УГОДА 205
9.8. ПРИХОВАНЕ, ФІКТИВНЕ ТА ЗУМИСНЕ БАНКРУТСТВО 208
9.9. ПОДАТКОВІ АСПЕКТИ БАНКРУТСТВА ТА ЛІКВІДАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 210
ТЕМА 10 Оцінювання вартості
майна підприємства 214
10.1. НЕОБХІДНІСТЬ, ЗАВДАННЯ ТА ПРИНЦИПИ ЕКСПЕРТНОГО ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА ПІДПРИЄМСТВА 214
10.2. ПОРЯДОК ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА 216
10.2.1. МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА 216
10.2.2. ІНВЕНТАРИЗАЦІЯ МАЙНА ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ОЦІНКИ ЙОГО ВАРТОСТІ 219
10.2.3. АУДИТОРСЬКА ПЕРЕВІРКА ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ 222
10.3. ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ ПІДПРИЄМСТВА ЯК ЦІЛІСНОГО МАЙНОВОГО КОМПЛЕКСУ 223
10.4. ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ КОРПОРАТИВНИХ ПРАВ 226
10.5. ОЦІНЮВАННЯ ОБ'ЄКТІВ НЕРУХОМОСТІ 228
10.6. ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ І РУХОМОГО МАЙНА ПІДПРИЄМСТВ 231
10.7. ЗВІТ ПРО ЕКСПЕРТНЕ ОЦІНЮВАННЯ ВАРТОСТІ МАЙНА 232
ТЕМА 12 Державна
фінансова підтримка
санації підприємств 235
12.1. ЗМІСТ ТА НЕОБХІДНІСТЬ ДЕРЖАВНОЇ САНАЦІЙНОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ 235
12.2. ДЕРЖАВНІ ОРГАНИ З ПИТАНЬ САНАЦІЇ ТА БАНКРУТСТВА ПІДПРИЄМСТВ 236
12.3. ФОРМИ ТА МЕТОДИ ДЕРЖАВНОЇ ФІНАНСОВОЇ ПІДТРИМКИ ПІДПРИЄМСТВ 238
12.3.1. ПРЯМЕ ДЕРЖАВНЕ ФІНАНСУВАННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 238
12.3.2. НЕПРЯМІ ФОРМИ ДЕРЖАВНОГО ФІНАНСОВОГО СПРИЯННЯ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 243
12.3.3. ДЕРЖАВНІ ГАРАНТІЇ ТА ПОРУЧИТЕЛЬСТВА ЯК ОСОБЛИВІ ВИДИ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ САНАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ 245
12.3.4. СПРИЯННЯ ІННОВАЦІЙНОМУ РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМСТВ 248
ЛІТЕРАТУРА 251
|